Програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності 030300 Історія



Скачати 280.73 Kb.
Дата конвертації18.04.2017
Розмір280.73 Kb.


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра історії Росії

УКЛАДАЧ:

проф. Горобець В.М.

Соціальна історія Росії

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ

для студентів спеціальності 6.030300 – Історія

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №7від 23.04.2009 р.

Завідувач кафедри історії Росії

____________ проф. Мордвінцев В.М.

Декан історичного факультету

____________ проф. Колесник В.Ф.
КИЇВ – 2009

Робоча навчальна програма з дисципліни «Соціальна історія Росії»

Укладач: доктор історичних наук, професор Горобець Віктор Миколайович

Лектор: доктор історичних наук, професор Горобець В. М.


Погоджено

з науково–методичною комісією

«___»___________2009 р.


_____________


Вступ

Дана дисципліна «Соціальна історія Росії» є спеціальним курсом. Викладається у магістратурі (на У курсі 9 семестру) в обсязі 72 годин, з них лекцій 36 годин, самостійна робота 36 годин; форма підсумкового контролю — залік


Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою викладання дисципліни є засвоєння: загальних тенденцій розвитку соціальних процесів у Російській імперії XVIIІ – початку ХХ ст.; звернення уваги на побутування соціального в різних суспільних стратах і групах; порівняння темпів соціального розвитку Російської імперії з аналогічними процесами в Європі


Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є соціальний розвиток Російської імперії XVIIІ – початку ХХ ст. в усіх його проявах.


Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні оволодіти основним фактажем знань з даної дисципліни, опрацювати основні джерела та літературу. Вміти робити обґрунтовані та логічні висновки.


Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Дана дисципліна пов’язана з нормативним курсом історії Росії з найдавніших часів до початку ХХ ст. і є важливою в загальній схемі підготовки фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.


Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).
Загальна сума балів – 100 (із них: поточний модульний контроль – 40, підсумковий – 60 балів).


Змістовий модуль 1.

Соціальна структура і демографічні характеристики




Змістовий модуль 2.
Сім’я, соціум, держава


залік

20 залікових балів.

20 залікових балів.



60

балів


Самостійна робота

Модульний контроль

Самостійна

робота


Модульний контроль

10

балів


(максимум)

10

балів


(максимум)

10

балів


(максимум)

10

балів


(максимум)


САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.


Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та письмової контрольної роботи
Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
Критерії оцінювання реферату:

● глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції

- 9-10 балів;

● обґрунтоване розкриття проблеми

- 7-8 балів;

● тема розкрита неповно

- 5-6 балів;

● реферат суто компілятивного рівня

- 3-4 бали;

● розкритий лише окремий аспект

- 1-2 бали;

● реферат не зарахований

- 0 балів


Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів);

Теоретичне питання;

а) глибока, розгорнута відповідь – 9-10 балів;

б) правильна стисла відповідь – 7-8 балів;

в) поверхова відповідь – 5-6 балів;

г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок – 3-4 бали;

д) розкриття окремого аспекту питання – 1-2 бали;

е) неправильна відповідь або її відсутність – 0 балів.


Самостійна робота студента має на меті закріпити і поглибити набуті студентом знання і вміння у процесі вивчення дисципліни. Навчити студента науково грамотно оформити підготовлені ним матеріали.
МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

По завершенню вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

МК виконується на останньому лекційному занятті з даного змістового модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за МК – 10 балів.



Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (від 0 до 10 балів):

20 запитань

а) вірна відповідь на одне запитання – 0, 5 бала;

б) невірна відповідь – 0 балів.


Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (від 0 до 10 балів): 2 теоретичні питання.

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 5 балів;

б) повна коротка відповідь – 4 бали;

в) неповна відповідь – 2-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.


Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

Заліковий білет з курсу «Соціальна історія Росії» містить 2 питання, відповіді на які оцінюються у діапазоні від 1 до 30 балів.


Критерії оцінок з окремих екзаменаційних завдань:

5 балів – неповна поверхова відповідь

10 балів – неповна відповідь з розкриттям окремих проблем питання

20 балів – повна відповідь

30 балів – повна вичерпна відповідь

Всього – 60 балів


Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання залікового білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів, набраних студентом за результатами поточного контролю.

До залікової відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну національну шкалу і виставляється в екзаменаційній відомості та заліковій книжці (індивідуальному навчальному плані студента).




СУМА БАЛІВ

НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

90-100

зараховано



85-89

75-84

65-74

60-64

35-59

не зараховано

1-34



Тематичний план навчальної дисципліни:


Назва теми

Кількість годин

Лекції

Самостійна робота

Змістовий модуль 1.

Соціальна структура і демографічні характеристики




1

Вступ. Предмет і завдання курсу. Соціальна історія як галузь сучасних історичних досліджень

2

2


2

Соціальна структура населення Російської імперії

10

10

3

Соціальна мобільність у Російській імперії

2

2

4

Демографічні процеси в Російській імперії

5

6




Модульна контрольна робота № 1.

1




Змістовий модуль 2.

Сім’я, соціум, держава




5

Сім’я та внутрішньо сімейні відносини. Особливості розвитку в середовищі селян, міського населення та дворян

4

4

6

Гендерні взаємини в центрі і на периферії імперії

2

2

7

Злочинність та пенітенціарна система Російської імперії

4

4

8

Еволюція соціального змісту російської монархії

4

4

9

Соціальна модернізація та її результати

3

4




Модульна контрольна робота № 2.

1







Всього за семестр

36

36



ПРОГРАМА КУРСУ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Соціальна структура і демографічні характеристики
Тема 1. Предмет і завдання курсу. (2 год.)

Постановка проблеми.

Визначення об’єкту і предмету вивчення, формулювання основних завдань курсу.

Соціальна історія як галузь сучасних історичних досліджень.

Провідні російські наукові часописи, присвячені проблематиці соціальних досліджень
Завдання для самостійної роботи (2 год.)


  1. Основна проблематика соціальних досліджень в сучасній російській історіографії.

  2. Проблеми соціальних досліджень в російських наукових часописах.


Тема 2. Соціальна структура населення Російської імперії (10 год.)
Лекція 2. Особливості соціального розвитку Російської держави. Соціальні стани в Росії та їх відмінності від європейських аналогів.

Особливості формування території Російської імперії та приросту населення.

Виникнення багатонаціональної імперії; засади національної політики.

Поняття соціального стану.

Основні ознаки соціального стану.

Відмінності між станами та класами.

Історіографічні суперечки щодо формування станового ладу в Російській державі.

Правовий супровід формування станової структури Російської імперії.


Лекція 3. Дворянство Російської імперії

Етапи формування дворянського стану в Росії.

Соціальна стратифікація дворянства.

Проблема так званого «закріпачення» та «звільнення» дворянства.

Дворянські станові корпорації.
Лекція 4. Духовенство

Джерела формування духовного стану.

Законодавче оформлення станових привілеїв духовенства.

Соціальна стратифікація духовенства.

Проблема «звільнення» духовного стану
Лекція 5. Міське населення

Правове оформлення соціальної окремішності міського стану.

Соціальна стратифікація міського стану.

Міщанські станові корпорації.

Проблема «звільнення» міського стану.
Лекція 6. Селянство

Чи можна селянство називати соціальним станом?

Соціальна стратифікація селянства.

Сільська община як форма соціальної організації.

Селянство і ліквідація кріпосної залежності.

Ментальність сільського населення до і після емансипації.


Завдання для самостійної роботи (10 год.)

  1. Порівняльний аналіз соціальної структури в Росії та в одній з країн Західної Європи.

  2. Порівняльний аналіз соціального становища дворянства в Росії та в одній з країн Західної Європи на початку ХУІІІ ст.

  3. Порівняльний аналіз соціального становища дворянства в Росії та в одній з країн Західної Європи наприкінці ХУІІІ ст. – початку ХІХ ст.

  4. Порівняльний аналіз соціального становища різних груп селянства

  5. Порівняльний аналіз соціального становища селянства та міського населення Російської імперії


Тема 3. Соціальна мобільність у Російській імперії (2 год.)

Тенденції розвитку соціальної структури Російської імперії.

Міжстанова мобільність
Завдання для самостійної роботи (2 год.)


  1. Соціальне походження учнів гімназій і студентів університетів у середині ХІХ – початку ХХ ст.


Тема 4. Демографічні процеси в Російській імперії (4 год.)
Лекція 8. Демографічна поведінка населення імперії

Моделі демографічної поведінки православного населення імперії.

Шлюбність.

Розлучення.

Особливості демографічного розвитку неправославного населення імперії.
Лекція 9. Народжуваність і смертність.

Рівень народжуваності в різних соціальних груп населення Російської імперії.

Початок регулювання народжуваності.

Рівень смертності та його основні чинники.



Дітозгубництво.
Завдання для самостійної роботи (4 год.)

  1. Порівняльний аналіз моделей демографічної поведінки православного та неправославного населення імперії.

  2. Порівняльний аналіз моделей демографічної поведінки різних соціальних станів і груп Російської імперії.

Основна література до змістового модуля 1.





  1. Булдаков В.П. Социальная история России: Лечение новыми иллюзиями?// Український гуманітарний огляд. К., 200. Вип.4.

  2. Брачность, рождаемость, смертность в России и в СССР/ Ред. Вишневский А.Г. М., 1977.

  3. Гернет М.Н. Детоубийство: Социологическое и сравнительно-историческое исследование. М., 1911.

  4. Горобець В.М. “Нова соціальна історія”: можливі українські перспективи у світлі європейських досягнень і проблем// Історія та історіографія в Європі. ― 2003. ― №1-2.

  5. Города феодальной России / Сб. науч. статей под ред. В.И. Шункова. М., 1966.

  6. Знаменский И. Положение духовенства в царствование Екатерины ІІ и Павла І. М., 1880.

  7. Кабузан В.М. Народонаселение России в ХУІІІ – первой половине ХІХ в. М., 1963.

  8. Каппелер А. Россия – многонациональная империя: Возникновение, история, распад. М., 1996.

  9. Ключевский В.О. История сословий в России// Ключевский В.О. Соч.: В 8 т. М., 1959. Т.6.

  10. Корф С.А. Дворянство и его сословное управление за столетие: 1762-1855. СПб., 1906.

  11. Миронов Б.Н. Русский город в 1740-1860-е годы: демографическое, социальное и экономическое развитие. Л., 1990.

  12. Миронов Б.Н. Социальная история России. Т.1. СПб., 2003.

  13. Павлов-Сильванский Н. Государевы служилые люди: Происхождение русского дворянства. СПб.. 1898.

  14. Романович-Славитинский А. Дворянство в России от начала ХУІІІ века до отмены крепостного права. СПб., 1870.

  15. Репина Л.П. Смена познавательных ориентаций и метаморфозы социальной истории// Социальная история. Ежегодник. 1997. М., 1998.

  16. Сорокин П.А. Социальная стратификация и мобильность// Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. М., 1992.

  17. Сословия и государственная власть в России: ХУ – средина ХІХ в. М., 1994

  18. Социальная история. Ежегодник. Вып.1-6. М.,1998-2005.

  19. Чубарьян А.О. Современные тенденции в социальной истории// Социальная история. Ежегодник. 1997. М., 1998.

  20. Яблочков М.Т. История дворянского сословия в России. СПб., 1876.


Контрольні запитання до змістового модуля 1.

  1. Основна проблематика соціальних досліджень в сучасній російській історіографії.

  2. Проблеми соціальних досліджень в російських наукових часописах.

  3. Особливості формування території Російської імперії

  4. Особливості приросту населення.

  5. Виникнення багатонаціональної імперії; засади національної політики.

  6. Поняття соціального стану.

  7. Основні ознаки соціального стану.

  8. Відмінності між станами та класами.

  9. Історіографічні суперечки щодо формування станового ладу в Російській державі.

  10. Етапи правового закріплення формування станової структури Російської імперії.

  11. Етапи формування дворянського стану в Росії.

  12. Соціальна стратифікація дворянства.

  13. Проблема так званого «закріпачення».

  14. Етапи так званого «звільнення» дворянства.

  15. Дворянські станові корпорації та відмінності у їх функціонуванні порівняно з європейськими аналогами.

  16. Джерела формування духовного стану.

  17. Законодавче оформлення станових привілеїв духовенства.

  18. Соціальна стратифікація духовенства.

  19. Проблема «звільнення» духовного стану.

  20. Чи можна селянство називати соціальним станом?

  21. Соціальна стратифікація селянства.

  22. Сільська община як форма соціальної організації.

  23. Селянство і ліквідація кріпосної залежності.

  24. Ментальність сільського населення до і після емансипації.

  25. Порівняльний аналіз соціальної структури в Росії та в одній з країн Західної Європи.

  26. Порівняльний аналіз соціального становища дворянства в Росії та в одній з країн Західної Європи на початку ХУІІІ ст.

  27. Порівняльний аналіз соціального становища дворянства в Росії та в одній з країн Західної Європи наприкінці ХУІІІ ст. – початку ХІХ ст.

  28. Порівняльний аналіз соціального становища різних груп селянства

  29. Порівняльний аналіз соціального становища селянства та міського населення Російської імперії

  30. Тенденції розвитку соціальної структури Російської імперії.

  31. Міжстанова мобільність

  32. Моделі демографічної поведінки православного населення імперії.

  33. Шлюбність.

  34. Розлучення.

  35. Особливості демографічного розвитку неправославного населення імперії.

  36. Рівень народжуваності в різних соціальних груп населення Російської імперії.

  37. Початок регулювання народжуваності.

  38. Рівень смертності та його основні чинники.

  39. Дітозгубництво.

  40. Порівняльний аналіз моделей демографічної поведінки православного та неправославного населення імперії.

  41. Порівняльний аналіз моделей демографічної поведінки різних соціальних станів і груп.


Приклад контрольного запитання і відповіді
Шлюбність.

Упродовж ХУІІІ – початку ХХ ст. в Росії домінували ранні шлюби. Згідно традиціям, що склались у попередній час, у середньому більшість наречених дівчат мали вік 15-20 років, а хлопців – 17-22. Міські жителі брати шлюб на рік-два пізніше за сільських. Нерідко шлюби укладалися між 13-14-річними дівчатками та 15-16 хлопцями. Подеколи шлюбний вік був ще меншим. Проте Церква намагалась обмежувати надто ранні шлюби. Зокрема, ще у ХУІІ ст. існували церковні заборони на взяття шлюбу дівчатками, молодшими 12 років та хлопчиками, молодшими 15. У 1774 році цей віковий ценз було підвищено на рік, а імператорський указ 1830 р. мінімальний шлюбний вік встановив у таких параметрах: 16 років для дівчат і 18 для хлопців. Церква підтримала ініціативу світської влади й накладала штрафи на священників, котрі порушували закон і вінчали неповнолітніх. У тому випадку, коли реєструвалось порушення закону вже як довершений факт, шлюб не розривали, але подружжю забороняли спільне проживання до виповнення належного віку. На практиці вже на середину ХІХ ст. середній шлюбний вік становив для дівчат 18-20 років та для хлопців – 20-21. Причому, дослідники помітили той факт, що в центральних районах імперії шлюбний вік був нижчим, в на Півночі, Півдні чи Сибіру – вищим. Наприклад, за даними 1867 р. у північній Архангельській губернії середні показники вступу у шлюб для жінок складали 22 роки, а для чоловіків – 26; у південній Херсонській губернії відповідно 20.1 та 27.5.

Шлюбний вік для дворян став підвищуватись ще з початку ХУІІІ ст. і тут свою роль відіграло як усвідомлення шкідливості для здоров’я надто ранніх шлюбів, так і відповідні законодавчі кроки держави. Зокрема, у 1714 р. Петро І видав указ, яким заборонив опікунам вінчати дворянських сиріт раніше аніж ті досягнуть 20 років для чоловіків та 17 для жінок.

Російські лікарі другої половини ХІХ ст. вважали, що взяття шлюбу до 20 років шкідливе для здоров’я і всіляко пропагували ідею відстрочки цього акту. Сучасні дослідження спростовують твердження про ранні статеве дозрівання молоді у ХУІІІ-ХІХ ст. і вказують на необґрунтованість перенесення на російський матеріал відповідних показників, що були характерними для південних народів, які населяли давню Грецію чи Візантію.

Утім, селянство і нижчі верстви міського населення мало рахувались із гігієнічними мотивами. І рано віддаючи своїх доньок заміж чи одружуючи синів переймались здебільшого мотивували свої дії необхідністю мати в домі нареченого помічницю чи господиню.

Для того, аби видати дівчину 12-15 років заміж необхідно було отримати дозвіл, де був би засвідчений факт її фізичної зрілості. І коли обстеження проводив професійний лікар, далеко не завжди таке підтвердження видавалось. Інша справа. Коли експертом виступала духовна особа.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Сім’я, соціум, держава
Тема 7. Сім’я та внутрішньо сімейні відносини. Особливості розвитку сім’ї в середовищі селян, міського населення та дворян (4 год.)
Лекція 10. Типологія сімей і Росії в її історичному розвитку

Селянські сім’ї.

Сімейні відносини у представників духовного звання.

Типологія сімей у міського населення.

Лекція 11. Розвиток внутрішньо сімейних відносин

Розвиток внутрішньо сімейних відносин у сільського населення.

Розвиток внутрішньо сімейних відносин у міського населення.

Дворянська сім’я.



Завдання для самостійної роботи (4 год.)

  1. Порівняльний аналіз типів сімей у різних соціальних середовищах Російської імперії .


Тема 8. Гендерні взаємини в центрі і на периферії імперії (2 год.)
Гендерні відносини в російському суспільстві імперської доби.

Становище жінки-дворянки в умовах модернізації соціальних взаємин.

Регіональні особливості гендерних взаємин (на прикладі життя жінок-сибірячок).

Мати і дитина у російській сім’ї ХУІІІ-ХІХ ст.


Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Відмінності між жіночою історією та гендерними дослідженнями

  2. Порівняльний аналіз гендерної поведінки центрі і на периферії імперії



Тема 9. Злочинність та пенітенціарна система Російської імперії (4 год.)



Лекція 13. Злочини, злочинці, покарання.

Поняття злочину, суб’єкту й об’єкту злочину.

Номенклатура складів злочину.

Покарання і пенітенціарна система.

Смертна кара.

Каторга і заслання.

Ув’язнення.
Лекція 14. Злочинність в Росії та способи боротьби з нею

Динаміка і структура злочинності.

Чинники злочинності.

Рівень розкриття злочинів.

Корупція і «волокита» в судах.

Покарання.

Самосуд.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Джерела права



  1. Судові органи Російської імперії

  2. Соціальний портрет учасників судочинства


Тема 9. Еволюція соціального змісту російської монархії (2 год.)
Підстави легітимності російської монархії в їх історичному розвитку

«Народна монархія» ХУІІ ст.

Боярська дума, Земський собор й Освячений собор у системі легітимізації царської влади.

«Дворянська патерналістська монархія» ХУІІІ ст.

Роль дворянства у державному управлінні.

Розвиток «правомірної монархії» у ХІХ початку ХХ ст.

Російська бюрократія як соціальне явище.

Держава та освічена громадськість.

Держава та народ.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)


  1. Роль традиції у державному управлінні.

  2. Роль закону в державному управлінні.


Тема 10. Соціальна модернізація в Росії; її особливості та результати. (2 год.).

Трудова етика.

Антибуржуазність свідомості інтелігенції.

Секуляризація свідомості.



Незавершеність соціальної модернізації Росії.
Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Модернізація та добробут населення



Основна література до змістового модуля 1.





  1. Адам&Ева. Альманах гендерной истории. Вып.1-8. М., 2000-2008.

  2. Коровушкина И.П. Отношение к браку, супружеству, семейному статусу женщины у старообрядцев-беспоповцев Москвы и Петербурга (1750-1850-е гг.) // Социальная история. Ежегодник. 1998-1999. М., 1999.

  3. Марголис А.Д. Тюрьма и ссылка в императорской России: Исследования и архивные находки. М., 1995.

  4. Миненко Н.А. Община и русская семя в Юго-Западной Сибири (ХУІІ – первая половина ХІХ в.)// Крестьянская община в Сибири ХУІІ – начала ХХ века. Новосибирск, 1977.

  5. Миронов Б.Н. «Послал Бог работу, да отнял черт охоту»: трудовая этика российских рабочих в пореформенное время// Социальная история. Ежегодник. 1998-1999. М., 1999.

  6. Миронов Б.Н. Социальная история России. Т.2. СПб., 2003.

  7. Пушкарева Н.Л. История женщин и гендерный подход к анализу прошлого в контексте проблем социальной истории// Социальная история. Ежегодник. 1997. М., 1998.

  8. Пушкарева Н.Л. Русская женщина в семье и обществе Х-ХХ вв.//ЭО. 1994. № 5.

  9. Пушкарева Н.Л. Мать и дитя в русской семье ХУІІІ – начала ХІХ века// Социальная история. Ежегодник. 1997. М., 1998.

  10. Пушкарева Н.Л. Семья, женщина, сексуальная этика в православии и католицизме: Перспективы сравнительного подхода.//ЭО. 1995. № 3.

  11. Человек в кругу семьи: Очерки по истории частной жизни в Европе до начала Нового времени (Под ред. Бессмертного Ю.Л.). М., 1996.

  12. Захарова Л.Г. Самодержавие и отмена крепостного права в России 1856-1861. М., 1984.

  13. Социальная история. Ежегодник, 2003. Женская и гендерная история. М., 2003.


Контрольні запитання до змістового модуля 2.

  1. 1.Типологія селянських сімей.

  2. Сімейні відносини у представників духовного звання.

  3. Типологія сімей у міського населення.

  4. Розвиток внутрішньо сімейних відносин у сільського населення.

  5. Розвиток внутрішньо сімейних відносин у міського населення.

  6. Дворянська сім’я.


  7. Становище жінки-дворянки в умовах модернізації соціальних взаємин.

  8. Регіональні особливості гендерних взаємин (на прикладі життя жінок-сибірячок).

  9. Відмінності між жіночою історією та гендерними дослідженнями

  10. Порівняльний аналіз гендерної поведінки центрі і на периферії імперії.

  11. Поняття злочину, суб’єкту й об’єкту злочину.

  12. Номенклатура складів злочину.

  13. Покарання і пенітенціарна система.

  14. Смертна кара.

  15. Каторга і заслання.

  16. Ув’язнення.

  17. Динаміка і структура злочинності.

  18. Чинники злочинності.

  19. Рівень розкриття злочинів.

  20. Корупція і «волокита» в судах.

  21. Покарання.

  22. Самосуд.

  23. Джерела права

  24. Судові органи Російської імперії

  25. Соціальний портрет учасників судочинства.

  26. «Народна монархія» ХУІІ ст.

  27. Боярська дума, Земський собор й Освячений собор у системі легітимізації царської влади.

  28. «Дворянська патерналістська монархія» ХУІІІ ст.

  29. Роль дворянства у державному управлінні.

  30. Роль закону в державному управлінні.

  31. Розвиток «правомірної монархії» у ХІХ початку ХХ ст.

  32. Російська бюрократія як соціальне явище.

  33. Держава та освічена громадськість.

  34. Держава та народ.

  35. Трудова етика.

  36. Антибуржуазність свідомості інтелігенції.

  37. Секуляризація свідомості.

  38. Незавершеність соціальної модернізації Росії.


Приклад контрольного запитання і відповіді

Трудова етика.

Розрізняють два ідеальних типи трудової етики. Один з них можна назвати споживацьким, традиційним, або мінімалістським, а другий – сучасним, буржуазним. Або максималістським.

Згідно принципам традиційної трудової моралі працювати потрібно рівно стільки, аби задовольнити скромні за своїм змістом потреби сім’ї у харчуванні, одязі і житлі. Увесь доход, за такого відношення до праці, необхідно витрачати на споживання та не прагнути до накопичення багатства.

Натомість сучасна трудова етика орієнтується на досягнення максимально можливих результатів праці, отримання максимально можливого прибутку, який би значно переважав споживання (зрозуміло, максимальні прибутки мають здобуватися без порушень чинного законодавства).

Споживацьке відношення до праці існувало у всіх традиційних суспільствах й не стала винятком з цього правила й російська дійсність. Трудова мораль російського селянства ХІХ – початку ХХ ст. являла собою класичний взірець традиційної трудової етики. Селянин працював до задоволення скромних потреб своєї сім’ї, не прагнув до накопичення і весь річних прибуток споживав. У випадку підвищення споживання через збільшення кількості їдців він посилював рівень «самоексплуатації». За такого ставлення до праці, як стверджували члени Особливої наради про потреби сільськогосподарської промисловості (1902 р.), «у нас всі урожайні роки минаються на дарма, а неврожайні перетворюються в голодовки».

Трудова етика російських робітників у пореформений час в основному залишалась також традиційною, споживацькою і такою, що надзвичайно повільно трансформувалась у сучасну максималістську. Головні причини такого становища вчені вбачають і генетичному зв’язку робітників із селом, а також низькому рівні грамотності.

Проте, вже тоді існувала окрема верства робітників, яких вирізняло сучасне. Максималістське відношення до праці. В літературі їх називають «робітничою аристократією». Вони засуджували п’янство, відсутність дисципліни, безграмотність і безкультур’я. Будучи провідниками сучасної трудової етики в середовищі робітників, робітнича аристократія наражалась на нищівну критику революціонерів. Зокрема, В.Ленін таврував їх елементами «вповні міщанськими по способу життя, по розмірам заробітків, по всьому своєму світогляду», називав їх «головною соціальною опорою буржуазії».

Перебудова традиційної трудової етики в сучасну стала об’єктивною необхідністю в епоху індустріалізації, яка потребувала грамотного, ініціативного і дисциплінованого робітника, здатного інтенсивно і якісно працювати.


ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ НА ЗАЛІК


  1. Основна проблематика соціальних досліджень в сучасній російській історіографії.

  2. Проблеми соціальних досліджень в російських наукових часописах.

  3. Особливості формування території Російської імперії

  4. Особливості приросту населення.

  5. Виникнення багатонаціональної імперії; засади національної політики.

  6. Поняття соціального стану.

  7. Основні ознаки соціального стану.

  8. Відмінності між станами та класами.

  9. Історіографічні суперечки щодо формування станового ладу в Російській державі.

  10. Етапи правового закріплення формування станової структури Російської імперії.

  11. Етапи формування дворянського стану в Росії.

  12. Соціальна стратифікація дворянства.

  13. Проблема так званого «закріпачення».

  14. Етапи так званого «звільнення» дворянства.

  15. Дворянські станові корпорації та відмінності у їх функціонуванні порівняно з європейськими аналогами.

  16. Джерела формування духовного стану.

  17. Законодавче оформлення станових привілеїв духовенства.

  18. Соціальна стратифікація духовенства.

  19. Проблема «звільнення» духовного стану.

  20. Чи можна селянство називати соціальним станом?

  21. Соціальна стратифікація селянства.

  22. Сільська община як форма соціальної організації.

  23. Селянство і ліквідація кріпосної залежності.

  24. Ментальність сільського населення до і після емансипації.

  25. Порівняльний аналіз соціальної структури в Росії та в одній з країн Західної Європи.

  26. Порівняльний аналіз соціального становища дворянства в Росії та в одній з країн Західної Європи на початку ХУІІІ ст.

  27. Порівняльний аналіз соціального становища дворянства в Росії та в одній з країн Західної Європи наприкінці ХУІІІ ст. – початку ХІХ ст.

  28. Порівняльний аналіз соціального становища різних груп селянства

  29. Порівняльний аналіз соціального становища селянства та міського населення Російської імперії

  30. Тенденції розвитку соціальної структури Російської імперії.

  31. Міжстанова мобільність

  32. Моделі демографічної поведінки православного населення імперії.

  33. Шлюбність.

  34. Розлучення.

  35. Особливості демографічного розвитку неправославного населення імперії.

  36. Рівень народжуваності в різних соціальних груп населення Російської імперії.

  37. Початок регулювання народжуваності.

  38. Рівень смертності та його основні чинники.

  39. Дітозгубництво.

  40. Порівняльний аналіз моделей демографічної поведінки православного та неправославного населення імперії.
  41. Порівняльний аналіз моделей демографічної поведінки різних соціальних станів і груп.

  42. Типологія селянських сімей.

  43. Сімейні відносини у представників духовного звання.

  44. Типологія сімей у міського населення.

  45. Розвиток внутрішньо сімейних відносин у сільського населення.

  46. Розвиток внутрішньо сімейних відносин у міського населення.

  47. Дворянська сім’я.


  48. Становище жінки-дворянки в умовах модернізації соціальних взаємин.

  49. Регіональні особливості гендерних взаємин (на прикладі життя жінок-сибірячок).

  50. Відмінності між жіночою історією та гендерними дослідженнями

  51. Порівняльний аналіз гендерної поведінки центрі і на периферії імперії.

  52. Поняття злочину, суб’єкту й об’єкту злочину.

  53. Номенклатура складів злочину.

  54. Покарання і пенітенціарна система.

  55. Смертна кара.

  56. Каторга і заслання.

  57. Ув’язнення.

  58. Динаміка і структура злочинності.

  59. Чинники злочинності.

  60. Рівень розкриття злочинів.

  61. Корупція і волокита в судах.

  62. Покарання.

  63. Самосуд.

  64. Джерела права

  65. Судові органи Російської імперії

  66. Соціальний портрет учасників судочинства.

  67. «Народна монархія» ХУІІ ст.

  68. Боярська дума, Земський собор й Освячений собор у системі легітимізації царської влади.

  69. «Дворянська патерналістська монархія» ХУІІІ ст.

  70. Роль дворянства у державному управлінні.

  71. Роль закону в державному управлінні.

  72. Розвиток «правомірної монархії» у ХІХ початку ХХ ст.

  73. Російська бюрократія як соціальне явище.

  74. Держава та освічена громадськість.

  75. Держава та народ.

  76. Трудова етика.

  77. Антибуржуазність свідомості інтелігенції.

  78. Секуляризація свідомості.

  79. Незавершеність соціальної модернізації Росії.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка