Програма дисципліни «стійкість рослин»



Скачати 198.54 Kb.
Дата конвертації05.11.2016
Розмір198.54 Kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«СТІЙКІСТЬ РОСЛИН»

КИЇВ – 2011

Київський національний

університет

імені Тараса Шевченка


Біологічний факультет

Кафедра фізіології та

екології рослин


Доцент Капустян А.В.
СТІЙКІСТЬ РОСЛИН

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом

7.0704 – «біологія»


Затверджена

Вченою радою

біологічного факультету

, протокол

Голова Вченої Ради Остапченко Л.І.


Голова НМК Кілочицький П.Я.

КИЇВ – 2011

Методичні рекомендації по вивченню дисципліни

Дисципліна „Стійкість рослин” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом 0704 –Біологія згідно до галузевого стандарту вищої освіти України (ГСВОУ) «Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму 0704- біологія”, введеного у дію наказом Міністерства освіти і науки України від 31 березня 2005 р. № 193. Дисципліна викладається в VII семестрі в обсязі 2,5 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), а саме 90 годин, з яких 34 години лекцій, 56 годин самостійної роботи і підсумовується заліком.


Мета і завдання навчальної дисципліни „Стійкість рослин” ознайомити студентів з теоретичними та практичними аспектами пізнання особливостей і закономірностей взаємодії рослин з оточуючим середовищем, типами ушкоджень та чинників, типами адаптивних реакцій рослин, способами підвищення стійкості рослин до біотичних і абіотичних факторів, методами створення стійких сортів, сучасними теоріями стійкості.

Завдання дисципліни:

1) сформувати уявлення про взаємодію рослинного організму з біотичними та абіотичними чинниками та її зв’язок зі стійкістю до несприятливих факторів довкілля;

2) сформувати розуміння різних гіпотез про набуття адаптивної здатності, захисних реакцій рослин, фізіолого-біохімічні реакції, що протистоять стресовим навантаженням;

3) сформувати знання і розуміння систем захисту сільськогосподарських та декоративних культур від біотичних та абіотичних факторів;

4) сприяти розвитку аналітичного та екологічного мислення студентів з питань збереження біорізноманіття, охорони фітоценозів, раціонального використання рослинних ресурсів, біотехнології та інтродукції рослин.
Предмет навчальної дисципліни “Стійкість рослин” охоплює вивчення типів фізичних, хімічних та біотичних чинників, способів підвищення стійкості рослин до стресорів, методів створення стійких сортів, сучасних теорій адаптації. В ході вивчення дисципліни демонструється практичне застосування і значення окремих методів і понять в галузі біологічної науки (морфології, анатомії, фізіології, екології, біохімії, систематики та фітоценології).
Вимоги до знань та вмінь.

Знати:
основні поняття та терміни, що стосуються стійкості рослин,

типи захисних реакцій рослин;

типи стресорів;

органоїди рослинної клітини,

рослинні тканини,

вегетативні та генеративні органи рослин,

особливості фізіології та біохімії стресованих рослин,

основні принципи побудови екологічно адаптованих інтегрованих систем захисту рослин від біотичних та абіотичних чинників.



Вміти:

збирати в природних умовах та фіксувати рослинний матеріал,

на основі набутих знань та за допомогою відповідних атласів розпізнавати та визначати симптоми вражених рослин;

планувати та організовувати проведення захисних заходів на основних сільськогосподарських та декоративних культурах;

обирати та використовувати на практиці основні методи досліджень для розв’язання практичних завдань,

самостійно працювати з науковою літературою.



Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна „Стійкість рослин” є обов’язковою складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом «біологія», є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як “Біотехнологія рослин”, “Ферментологія”, “Біохімія рослин”, “Кореневе живлення”, “Екологія рослин”, “Фітоімунологія”.

Дисципліна є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр», зокрема: ”Фотосинтез”, „Фізіологія розмноження вищих рослин”, „Фітоіндикація та фітомоніторинг”, „Водний режим рослин”, „Цитофізіологія рослин”.

У цій дисципліні рослини вивчаються на клітинному, тканинному, органному та організменному рівнях. Методи та прийоми фізіологічних досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних наук, так і в міждисциплінарних.
Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна “Стійкість рослин” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів: до першого входять 1-5 теми, до другого 6-10 теми.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.



Форми поточного контролю: оцінювання усних відповідей та доповнень на лекціях, підготовка та представлення рефератів.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за виконання завдань поточного контролю в кожному зі змістовних модулів наведена у таблиці.


Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.

Змістовий модуль 1.

Вид роботи


Бали

Усні відповіді та доповнення на лекціях

5

Доповідь за рефератом

10

Модульна контрольна робота 1

15

Сума


30

Змістовий модуль 2.

Вид роботи


Бали

Усні відповіді та доповнення на лекціях

5

Доповідь за рефератом

10

Модульна контрольна робота 1

15

Сума


30

З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою, яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за поточні модулі. В таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу “Стійкість рослин”, який складається з 2-х змістових модулів і має загальний обсяг рівний 2,5 кредитам (34 години лекцій, 56 годин самостійної роботи студента, всього 90 годин).




Загальна кількість балів, які можуть отримати студенти з курсу

Стійкість рослин”






Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Залік

Підсумкова оцінка

Максимальна кількість балів

Поточний контроль

тест

Поточний контроль

тест

15

15

15

15

40

100

Сума

30

30

40

100



Підсумкова рейтингова оцінка з курсу “Стійкість рослин” виставляється на основі поточного контролю та модульної контрольної роботи. В разі відсутності студента під час написання модульної контрольної роботи з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на його складання впродовж двох тижнів. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів даного модуля рівна нулю.

Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ





теми





НАЗВА ТЕМИ

Кількість годин


Лекції

Самостійна

Робота

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1


АДАПТАЦІЯ ТА СТІЙКІСТЬ РОСЛИН.

РОСЛИНА В УМОВАХ ГІПО- ТА ГІПЕРТЕРМІЇ ”


1.

Актуальні проблеми та фізіологічні основи стійкості рослин. Адаптація, стрес, надійність. Види і форми стійкості.

4

2

2.

Фізіолого-біохімічні основи холодостійкості та прийоми її підвищення. Кріопротектори.

2

4

3.

Підготовка рослин до зимівлі та причини їх вимерзання. Спокій та його види.

4

4

4.

Анатомо-морфологічні пристосування рослин в умовах посухи. Еволюційні пристосування.

4

5

5.

Жаростійкість рослин т фізіологічні процеси.

2

4




Модульна контрольна робота 1




5


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ РОСЛИН.



ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД НЕСПРИЯТЛИВИХ ЧИННИКІВ”


6.

Солестійкість. Причини виникнення. Еугалофіти, криногалофіти, солевидільні.

4

6

7.

Радіаційний стрес.

4

6

8.

Стійкість до біотичних факторів

4

7

9.

Стійкість до полягання та механічних факторів.

2

4

10.

Газостійкість та стійкість до важких металів

4

4




Модульна контрольна робота 2




5


Всього годин за семестр 90


34


56


Загальний обсяг годин – 90

Лекцій – 34 години

Самостійна робота – 56 годин

Теми лекцій та завдання для самостійної роботи
змістовий МОДУЛЬ 1. актуальні проблеми та фізіологічні основи стійкості рослин.

рослини в умовах низьких температур
ТЕМА №1. Актуальні проблеми та фізіологічні основи стійкості рослин.
Лекція 1. Фізіологічні основи стійкості рослин. – 2 год.
Фізіологічні основи стійкості рослин. Теорія надійності рослинних систем. Класифікація форм стійкості рослин. Адаптивний потенціал до пошкоджуючої дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Стійкість рослин як результат процесів адаптації та реакцій - відповідей.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [2, 3, 5, 9].

Лекція 2. Стійкість рослинних організмів до несприятливих чинників зовнішнього середовища:– 2 год.
Фізичні, хімічні та біотичні чинники. Фізіологічна, біохімічна, анатомо-морфологічна та генетична адаптація та її екологічні аспекти. Фізіологія стресу. Специфічні й неспецифічні реакції рослин на дію несприятливих факторів. Форми первинних молекулярних і клітинних пошкоджень у рослин. Репараційні та компенсаторні процеси. Стресові білки й поліаміни. Стрес і гомеостаз рослинного організму.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції 2 год.

Література [1, 4, 5, 7, 14, 19].

ТЕМА №2. Стійкість рослинних організмів до низьких температур:

Лекція 3. Механізми холодостійкості рослин – 2 год.

Фізіолого-біохімічні основи холодостійкості та прийоми її підвищення.

Накопичення цукрів та інших сумісних осмолітів. Вторинні месенджери як регулятори проникності мембран. Синтез стресорних білків холодової відповіді.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції 2 год.

Література [1, 4, 5, 7].

Лекція 4. Морозостійкість та прийоми її підвищення – 2 год.

Синтез кріопротекторів, як реакція на умови гіпотермії. Вплив спряженої (сполученої) еволюції на формування групового та комплексного імунітету. Вертикальна та горизонтальна стійкість. Концепція Флора “ген на ген”. Система “антиген-антитіло”. Антигенність рослинних білків різного типу.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції 2 год.

Література [4, 5, 7, 9].

Лекція 3. Зимостійкість рослин – 2 год.

Формування уявлень про природу зимостійкості. Підготовка рослин до зимівлі та причини їх вимерзання. Загартування рослин. Роботи І.І. Туманова. Спокій та його види. Випирання, вимокання, зимове висихання. Основні типи уражень.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції 2 год.

Література [1, 4, 5, 7, 14, 19].
ТЕМА № 3. Посухостійкість рослин .
Лекція 6. Посухостійкість рослин – 2 год.

Поняття критичних періодів. Сукупна дія на рослину високих температур і водного дефіциту. Пойкілогідрові і гомеогідрові рослини, пойкілоксерофіти. Спрямованість фізіолого-біохімічних процесів у різних за посухостійкістю рослин. Фізіологічна та біохімічна характеристика жаростійкості рослин. Стани спокою, анабіозу й криптобіозу у рослин.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції 2 год.

Література [1, 6, 17].
Лекція 7. Дія високих температур і гіпотермія – 2 год.
Вплив високої температури на фізіологічні процеси. Пойкілотермні і пойкілогідрові рослини. Деякі еволюційні процеси адаптації рослин до дії високих температур. САМ-метаболізм. Білки теплового шоку (БТШ). Шляхи підвищення жаростійкості рослинного організму.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 3 год.

Література [1, 6, 17].
ТЕМА № 5. Категорії фітоімунітету.
Лекція 8. Категорії фітоімунітету – 2 год.

Категорії фітоімунітету. Фактори пасивного імунітету. Фактори активного імунітету. Двофазність відповіді рослин на вторгнення патогену: розпізнавання чужинного і захисна реакція.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 4 год.

Література [4, 5, 8, 9].

Модульна контрольна робота – 5 год.

Питання до змістового модуля 1.

  1. Схарактеризуйте фітоімунологію як складову загальної імунології.

  2. Подібність і відмінність імунітету тваринних і рослинних організмів.

  3. Праці М.І.Вавілова з імунітету рослин і актуальність основних його ідей у цій галузі.

  4. Назвіть основних збудників хвороб рослин.

  5. Схарактеризуйте типи живлення фітопатогенних мікроорганізмів.

  6. Які відмінності у стратегії «нападу» у патогенів біотрофного і некротрофного типів живлення?

  7. Охарактеризуйте детермінанти, які визначають вірулентність та агресивність патогенів.

  8. Токсичність фітопатогенних мікроорганізмів.

  9. Фітотоксини, вівотоксини і патотоксини.

  10. Шляхи проникнення збудників хвороб у рослинний організм.

  11. Які органи рослин називають «воротами інфекції»?

  12. Типи хвороб рослин та їх класифікація.

  13. Інфекційний фон та інфекційне навантаження.

  14. Центри формування хвороб.

  15. Вплив умов вирощування на інфекційне ураження.

  16. Імунітет як фактор адаптації.

  17. Вплив спряженої (сполученої) еволюції на формування групового та комплексного імунітету.

  18. Вертикальна та горизонтальна стійкість.

  19. Концепція Флора “ген на ген”.

  20. Як змінюються фізико-хімічні властивості цитоплазми рослинних клітин за захворювання?

  21. Водний режим хворих рослин.

  22. Зміна фотосинтетичної активності за патогенезу.

  23. Дихання хворих та здорових рослин.

  24. Особливості ферментативної діяльності хворих рослин.

  25. Перетворення енергії у хворих рослин.

  26. Порушення вуглеводного обміну хворих рослин.

  27. Азотний обмін хворих рослин.

  28. Схарактеризуйте природний імунітет рослин.

  29. Схарактеризуйте набутий, або штучний імунітет рослин.

  30. Значення анатомо-морфологічних факторів в імунітеті рослин.



змістовий МОДУЛЬ 2. ЗАХИСНІ РЕАКЦІЇ РОСЛИН.

ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД ХВОРОБ

ТЕМА №6. Захисні реакції рослин.

Лекція 9. Реакція надчутливості (РНЧ) – основна імунна реакція рослин – 2 год.

Реакція надчутливості (РНЧ) – основна імунна реакція рослин. Некроз, апоптоз і реакція надчутливості. Послідовність подій під час реакції надчутливості. Форми активного кисню та їх значення в РНЧ загибелі рослинної клітини та придушенні патогену.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 3 год.

Література [4, 5, 6, 7].

Лекція 10. Механічна ізоляція патогену – 2 год.

Лігніфікація клітинних стінок. Тилоутворення. Гідролітичні ферменти – хітинази та глюканази.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 3 год.

Література [4, 5, 6, 7, 17].
ТЕМА №7. Рослинні антибіотики – антиципіни.

Лекція 11. Класифікація рослинних антибіотиків. Лектини – 2 год.

Класифікація та локалізація рослинних антибіотиків (антиципінів) та їх значення на різних стадіях захисту рослин.

Роль лектинів у процесах розпізнавання та взаємодії клітин. Їх значення в транспорті, накопиченні й мобілізації вуглеводів у рослинах та в індукції стійкості рослин. Токсичні лектини. Лектини лікарських рослин.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.
Завдання для самостійної роботи – Фітонциди – 2 год.

Література [1, 4, 5, 6, 7, 8, 17].
Лекція 12. Фітоалексини – 2 год.

Фітоалексини – індуковані антибіотичні речовини вищих рослин. Механізми їх дії та токсичність. Фітоалексини як маркери індукованої хворобостійкості рослин.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [5, 6, 7, 9, 17, 20].

ТЕМА №8. Молекулярні механізми індукції стійкості.

Лекція 13. Система розпізнавання у рослин – 2 год.

Система розпізнавання у рослин. Мембранний і медіаторний тип рецепторів. Роль рецепторів в індукції стійкості та сприйнятливості. Специфічні та неспецифічні супресори. Сучасні уявлення про рецепцію і структуру продуктів генів стійкості.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [4, 5, 6, 7, 12, 17].

Лекція 14. Молекулярні механізми індукції стійкості – 2 год.

Молекулярні механізми індукції стійкості.

Поняття про еліситори. Роль олігосахаринів у реакції-відповіді рослин на вторгнення патогену. Індуктори ліпідної природи. Індукція та супресія захисних реакцій.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [4, 5, 6, 7, 12, 17].

Лекція 15. Системна індукована стійкість – 2 год.

Системна індукована стійкість.

Саліцилова кислота.

Жасмонова кислота та її похідні.

Трансдукція сигналу та фактори, які її здійснюють. Загальне уявлення про шляхи трансдукції сигналу: значення аденілатциклазної, Са-інозитольної, ліпоксигенезної сигнальних систем.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 1 год.
Завдання для самостійної роботи – Cигнальні системи рослин. – 2 год.

Література [4, 5, 6, 7, 10, 12, 17].

ТЕМА №9. Стійкість рослин до комах, кліщів і нематод.

Неінфекційні хвороби рослин.

Лекція 16. Стійкість рослин до комах, кліщів і нематод. Неінфекційні хвороби рослин – 2 год.

Стійкість рослин до комах, кліщів і нематод. Стійкість рослин до комах і кліщів як біологічна властивість рослин. Витривалість рослин до пошкоджень комахами. Вплив зовнішніх умов на стійкість рослин до шкідників.

Неінфекційні хвороби рослин.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 4 год.

Література [6, 14, 18, 19].

Лекція 5. Імунітет як фактор адаптації – 2 год.

Вплив спряженої (сполученої) еволюції на формування групового та комплексного імунітету. Вертикальна та горизонтальна стійкість. Концепція Флора “ген на ген”. Система “антиген-антитіло”. Антигенність рослинних білків різного типу.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції 2 год.

Література [4, 5, 7, 9].

ТЕМА №10. Захист рослин від хвороб.

Лекція 17. Захист рослин від хвороб – 2 год.

Основні способи захисту рослин від хвороб.

Імунізація та профілактика – головні категорії захисту рослин.

Використання культури рослинних клітин та методів генетичної інженерії для вирішення проблем фітоімунології.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 4 год.

Література [5, 7, 16, 17].

Модульна контрольна робота – 5 год.

Питання до змістового модуля 2.

  1. Схарактеризуйте реакцію надчутливості.

  2. Що таке апоптоз?

  3. Форми активного кисню та їх значення в реакції надчутливості.

  4. Імобілізація патогену.

  5. Лектини як рецептори в індукції стійкості рослин.

  6. Участь лектинів в процесах розпізнавання та взаємодії клітин.

  7. Гени стійкості (R гени).

  8. Хімічна система захисту рослин.

  9. Схарактеризуйте PR-білки.

  10. Антибіотичні речовини рослин та їх роль на різних стадіях захисту рослин.

  11. Класифікація антиципінів.

  12. Фітоантиципіни – перший бар’єр на шляху проникнення патогену.

  13. Фітоалексини – індуковані антиципіни.

  14. Тіоніни.

  15. Дефензини.

  16. Системний набутий імунітет.

  17. Що таке еліситори та яке їх значення у реакції надчутливості?

  18. Індукція та супресія захисних реакцій.

  19. Участь олігосахаринів у реакції-відповіді рослин на вторгнення патогену.

  20. Системна індукована стійкість.

  21. Значення саліцилової кислоти у захисті рослин від патогенів.

  22. Участь жасмонової кислоти у реакціях-відповідях за пошкодження рослин шкідниками і патогенами.

  23. Трансдукція сигналу та сигнальні системи рослин.

  24. Стійкість рослин до шкідників.

  25. Неінфекційні хвороби рослин.

  26. Інтегрована система захисту рослин.

  27. Імунізація та профілактика – головні категорії захисту рослин.

  28. Створення стійких сортів – основний спосіб підвищення стійкості рослин до хвороб.

  29. Вплив зовнішніх умов на стійкість рослин до хвороб.

  30. Використання культури рослинних клітин та методів генетичної інженерії для вирішення проблем фітоімунології.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

  1. Асада Я., Бауэр В., Бушнелл У. и др. Инфекционные болезни растений: физиологические и биохимические основы. – М.: Агропромиздат, 1985. – 367 с.

  2. Вавилов Н.И. Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям. – М.: Наука, 1986. – 520 с.

  3. Васильев В.П., Лесовой М.П. История защиты растений от вредителей и болезней в Украине – К.: Аграрна наука, 1996. – 132 с.

  4. Дьяков Ю.Т., Озерецковская О.Л., Джавахия В.Г., Багирова С.Ф. Общая и молекулярная фитопатология – М., 2001. – 302 с.

  5. Иммунитет растений. / Под ред. В.А. Шкаликова. – М.: Колос, 2005. – 189 с.

  6. Медведев С.С. Физиология растений. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – 336 с.

  7. Плотникова Л.Я. Иммунитет растений и селекция на устойчивость к болезням и вредителям. – М.: Колос . 2007, – 359 с.

  8. Белава В.Н., Панюта О.О., Таран Н.Ю. Роль лектинів у захисних реакціях рослин до патогенів // Фізіологія та біохімія культурних рослин – 2009. – Т. 41, №3. – С. 221-234.

  9. Попкова К.В. Учение об иммунитете растений. – М.: Колос, 1979. – 272 с.

  10. Панюта О.О., Шаблій В.А., Белава В.Н. Жасмонова кислота та її участь у захисних реакціях рослинного організму // Український біохімічний журнал – 2009. – Т. 81, №2. – С. 14-26.

  11. Тарр С. Основы паталогии растений. – М.: Мир, 1975. – 587 с.

  12. Тарчевский И.А. Сигнальные системы клеток растений. – М.: Наука, 2002. – 294 с.


Додаткова література

  1. Вершигора А.Е. Основы иммунологии. – К.: Вища шк., 1980. – 504 с.

  2. Довідник з захисту рослин. / Під ред. Лісового М.П. – К.: Урожай, 1999. – 580 с.

  3. Дреслер К. Иммунология. Словарь. – К.: Выща шк., 1988. – 224 с.

  4. Левенко Б.А. Трансгенные растения. Современное состояние. Проблемы. Перспективы. – К.: Дошкольник, 2000. – 306 с.

  5. Метлицкий Л.В., Озерецковская О.Л. Как растения защищаются от болезней. – М.:Наука, 1985. – 192 с.

  6. Пересыпкин В.Ф. Сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1974. – 560 с.

  7. Пересыпкин В.Ф. Атлас болезней полевых культур. – К.: Урожай, 1987. – 144 с.

  8. Фитоалексины / Под ред. Д.М. Гродзинского – К.:Наук. думка, 1985.


Доцент Капустян А.В.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка