Програма дисципліни «цитофізіологія»



Скачати 208.41 Kb.
Дата конвертації31.12.2016
Розмір208.41 Kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«ЦИТОФІЗІОЛОГІЯ»

КИЇВ – 2010

Київський національний

університет

імені Тараса Шевченка


Біологічний факультет

Кафедра фізіології та

екології рослин


Доцент Косик О.І.
ЦИТОФІЗІОЛОГІЯ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


освітньо-професійної програми магістра

за спеціальністю 8.070408 – «фізіологія»

Затверджена

Вченою радою

біологічного факультету

25 червня 2010 р., протокол № 12


Голова Вченої Ради _____________________________________Остапченко Л.І.

Голова НМК__________________________________________Кілочицький П.Я.


КИЇВ – 2010

Методичні рекомендації по вивченню дисципліни

Дисципліна „Цитофізіологія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за напрямом 8.070408 – «Фізіологія» згідно до галузевого стандарту вищої освіти України (ГСВОУ), введеного у дію наказом Міністерства освіти і науки України від 31 березня 2005 р. № 193. Дисципліна викладається в Х семестрі в обсязі 3,5 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), а саме загальної кількості годин 126: з них 30 годин лекцій, 30 годин лабораторних занять та 66 годин самостійної роботи і підсумовується заліком.


Мета і завдання навчальної дисципліни „Цитофізіологія” поглибити та узагальнити знання студентів щодо будови рослинної клітини, ознайомити їх з особливостями фізіологічної ролі мікроскопічних структур, з’ясувати участь органел у метаболізмі рослинного організму, розкрити зв’язок клітинних і тканинних структур з їхніми функціями.

Завдання дисципліни:

1) сформувати уявлення про походження і загальні закономірності еволюційного розвитку рослинних клітин;

2) сформувати розуміння зв’язку між будовою клітинних структур та їхнім функціональним призначенням;

3) сприяти розвитку аналітичного та екологічного мислення студентів з питань збереження біорізноманіття, раціонального використання рослинних ресурсів, біотехнології та інтродукції рослин.



Предмет навчальної дисципліни “Цитофізіологія” охоплює вивчення мікроскопічної будови структур рослинного організму, їх розвитку та змін за дії різних екологічних чинників. В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється практичне застосування і значення окремих методів і понять в галузі біологічної науки (морфології, анатомії, фізіології, екології, біохімії, систематики та фітоценології).

Під час вивчення дисципліни студенти знайомляться з методами приготування тимчасових та постійних препаратів для світлової та люмінесцентної мікроскопії.



Вимоги до знань та вмінь.

Знати:

основні поняття анатомії рослинної клітини,

будову та функції органоїдів рослинної клітини,

особливості будови та властивості різних типів клітинної стінки,

функції мембранних і немембранних органел за дії різних екологічних факторів.
Вміти:

збирати в природних умовах та фіксувати рослинний матеріал,

виготовляти тимчасові і постійні препарати,

на основі набутих знань розпізнавати органоїди рослинної клітини та типи тканин,

розрізняти відмінності в будові рослинної клітини, спричинені дією відповідних факторів довкілля,

обирати та використовувати на практиці основні методи анатомо – фізіологічних досліджень для розв’язання практичних завдань,

самостійно працювати з науковою літературою.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр», зокрема: „Екологія рослин”, „Стійкість рослин”, „Біотехнологія рослин”, ”Фотосинтез”, „Ріст і розвиток рослин”, „Фізіологія розмноження вищих рослин”, „Фітоіндикація та фітомоніторинг”, „Фізіологія вищих водних рослин”, «Адаптаційний синдром рослин».

У цій дисципліні рослини вивчаються на клітинному та органельному рівнях. Методи та прийоми анатомічних і фізіологічних досліджень можуть застосовуватись як у дослідженнях суміжних наук, так і в міждисциплінарних.


Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна “Цитофізіологія” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів: до першого входять теми 1-3, до другого теми 4-7.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.



Форми поточного контролю: оцінювання усних відповідей та доповнень на лекціях, підготовка та представлення рефератів, оформлення та здача лабораторних робіт.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за виконання завдань поточного контролю в кожному зі змістовних модулів наведена у таблиці.


Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.
Змістовий модуль 1.

Вид роботи


Бали

Усні відповіді та доповнення на лекціях

5

Оформлення та здача лабораторних робіт

5

Доповідь за рефератом

5

Модульна контрольна робота 1

15

Сума


30

Змістовий модуль 2.

Вид роботи


Бали

Усні відповіді та доповнення на лекціях

5

Оформлення та здача лабораторних робіт

5

Доповідь за рефератом

5

Модульна контрольна робота 2

15

Сума


30

З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою, яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за поточні модулі. В таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу “Цитофізіологія”, який складається з 2-х змістових модулів і має загальний обсяг рівний 3,5 кредитам (30 годин лекцій, 30 годин лабораторних занять, 66 годин самостійної роботи студента, всього 126 годин).


Загальна кількість балів, які можуть отримати студенти з курсу

Цитофізіологія”






Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Іспит

Підсумкова оцінка

Максимальна кількість балів

Поточний контроль

тест

Поточний контроль

тест

15

15

15

15

40

100

Сума

30

30

40

100


Підсумкова рейтингова оцінка з курсу “Цитофізіологія” виставляється як сума балів, отриманих студентом впродовж семестру за Змістовий модуль 1, Змістовий модуль 2 та балів та балів, отриманих під час складання заліку. У випадку відсутності студента під час написання модульної контрольної роботи з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на її складання впродовж двох тижнів. За неявки студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів даного модуля рівна нулю.

Отримана підсумкова кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.



ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ





теми





НАЗВА ТЕМИ

Кількість годин

Лекції


Лабора-торні заняття

Самостійна

робота

змістовий МОДУЛЬ 1

МОЛЕКУЛЯРНА ОРГАНІЗАЦІЯ І ФУНКЦІЇ РОСЛИННИХ МЕМБРАН ТА НАДМЕМБРАННИХ КОМПЛЕКСІВ





1.

Основні етапи розвитку науки про рослинну клітину.

2

-

6


2.

Структура та функції рослинної клітинної стінки.

6

8

10

3.

Мембранні системи рослинної клітини.

6

8

15





Модульна контрольна робота 1







4


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЗАЄМОДІЇ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТА РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ


4.

Просторова орієнтація внутрішньоклітинних органел.

2

2

4

5.

Функціонування напівавтономних органел рослинної клітини.

4

4

7


6.

Контроль за розвитком онтогенетичних програм клітини.

2

-

2


7.

Регуляторні системи рослинної клітини.

8

8

14





Модульна контрольна робота 2




4


Всього годин за семестр 126

30

30

66


Загальний обсяг годин – 126

Лекцій - 30 годин

Лабораторних занять – 30 годин

Самостійна робота - 66 годин


Теми лекцій, лабораторних занять та завдання для самостійної роботи
змістовий МОДУЛЬ 1. МОЛЕКУЛЯРНА ОРГАНІЗАЦІЯ І ФУНКЦІЇ РОСЛИННИХ МЕМБРАН ТА НАДМЕМБРАННИХ КОМПЛЕКСІВ.
ТЕМА №1. Основні етапи розвитку науки про рослинну клітину.
Лекція 1. Основні етапи розвитку науки про рослинну клітину. – 2 год
Предмет і завдання науки про будову та функції рослинної клітини. Історія розвитку цитофізіології. Формування нових напрямів та розділів науки. Внесок видатних світових та вітчизняних учених у розвиток фізіології рослинної клітини. Напрямки сучасних досліджень з цитофізіології. Особливості еволюції рослин.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год

Література [1,2,4].
Завдання для самостійної роботи: Внесок науковців кафедри фізіології та екології рослин Київського національного університету імені Тараса Шевченка у розвиток та становлення цитофізіології – 4 год.
ТЕМА №2. Структура та функції рослинної клітинної стінки
Лекція 2. Хімічний склад та архітектура первинної клітинної стінки. – 2 год

Целюлоза – основний структурний полісахарид клітинної стінки. Компоненти матрикса: геміцелюлози, пектини, білки, ліпіди. Відмінність в будові клітинної стінки однодольних і дводольних рослин за складом геміцелюлоз. Білки первинної клітинної стінки. Глікопротеїни, збагачені гідроксипроліном. Родина експансинів: локаліхзація, властивості, функції. Білки, збагачені проліном, їх участь в регуляції проростання, формування судин ксилеми та утворення бульбочок. Арабіногалактанові білки, їх властивості та функції. Білки, збагачені гліцином. Ферментні комплекси клітинної стінки.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год

Література [1,3,5,6].

Лабораторне заняття 1. Визначення вмісту пектинів – 4 год

Завдання для самостійної роботи: Вміст пектинів у клітинних стінках одно – і дводольних рослин - 2 год.

Література [2,6,8]
Лекція 3. Вторинна клітинна стінка. Хімічні видозміни клітинних стінок – 2 год.

Вторинне потовщення клітинних стінок. Хімічні видозміни клітинних стінок: лігніфікація, суберинізація, кутинізація, мінералізація, ослизнення. Пори і перфорації в клітинних стінках. Структура плазмодесм і їх роль у формуванні симпласту. Типи потовщень клітинної стінки.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год

Література [1,3,5].

Лабораторне заняття 2. Визначення вмісту целюлози – 4 год

Завдання для самостійної роботи – Адкрустуючі і інкрустуючі речовини клітинної стінки. Їх роль в еволюції рослинного світу - 2 год.

Література [5, 6, 8]
Лекція 4. Біосинтез, функції та еволюція клітинної стінки – 2 год

Біосинтез мікрофібрил целюлози. Роль апарату Гольджі в біосинтезі елементів матриксу. Функції клітинної стінки. Клітинна стінка як фаза для апопластного руху молекул води, іонів та органічних молекул. Ріст клітинної стінки. Молекулярні механізми розтягнення клітинної стінки. Арабіногалактанові білки як молекулярні маркери ембріогенезу. Участь олігосахаридів клітинної стінки в регуляції росту та розвитку рослин, захисту від хвороб. Еволюція клітинних стінок.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год

Література [1,3,5,6].

ТЕМА №3. Мембранні системи рослинної клітини.



Лекція 5. Структура і функції плазмалеми. Ендоплазматичний ретикулум – 2 год.

Ліпідний і білковий склад плазмалеми. Функції плазмалеми: структурна, транспортна, осморегуляторна, рецепторна, регуляторна, синтетична. Ендоплазматичний ретикулум. Ідея онтогенетичної неперервності ендоплазматичної сітки.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [1,2,3,4].
Лабораторне заняття 3. Проникність нативних і пошкоджених мембран клітини залежно від дії фізичних і хімічних чинників – 4 год

Завдання для самостійної роботи – Активний і пасивний мембранний транспорт - 4 год.

Література [6,7,8]
Лекція 6. Ендомембранні структури рослинної клітини2 год.
Особливості будови та функції ядерної мембрани. Апарат Гольджі. Різноманітність і будова одномембранних органел: лізосом, пероксисом, гліоксисом. Вакуолярна система рослинної клітини.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год

Література [1,3,5].

Лабораторне заняття 4. Порівняльна здатність проникності плазмалеми і тонопласта. Ковпачковий плазмоліз – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Плазмоліз і циториз. Типи плазмолізу. - 2 год.

Література [5,8]

Лекція 7. Транспорт речовин по симпласту2 год.

Будова і функціїї плазмодесм. Транспорт речовин через мембрани. Зміна проникності плазмодесм як спосіб регуляції транспорту по симпласту. Ендо- та екзогенні фактори, які впливають на транспорт речовин: кількість доступної АТФ, тургорний тиск, світло.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 1 год
Література [2,3,4,6].

Лабораторне заняття 5. Вплив іонів K+ та Ca2+ на в’язкість цитоплазми – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Вплив екзогенних чинників на метаболічну активність цитоплазми - 4 год.

Література [4,7,8]
Модульна контрольна робота – 4 год.

Питання до змістового модуля 1.

  1. Напрямки в анатомії рослин.

  2. Форма рослинних клітин.

  3. Особливості будови рослинної клітини.

  4. Основні частини живої диференційованої рослинної клітини.

  5. Біологічні мембрани.

  6. Склад протопласта.

  7. Основні компоненти ядра рослинної клітини.

  8. Тотипотентність рослинної клітини.

  9. Безмембранні субмікроскопічні структури рослинної клітини та їхнє значення.

  10. Будова та функції мітохондрій.

  11. Типи пластид та їхня будова.

  12. Диморфізм хлоропластів.

  13. Гранальні та агранальні хлоропласти.

  14. Симбіотична гіпотеза походження хлоропластів.

  15. Двомембранні органели рослинної клітини, їхня будова та функції.

  16. Ендоплазматичний ретикулум.

  17. Плазмодесми та їхнє значення.

  18. Симпласт та апопласт.

  19. Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.

  20. Вакуолі рослинних клітин.

  21. Нитки Гехта.

  22. Включення в рослинних клітинах.

  23. Клітинна стінка, її будова і функції.

  24. Первинна клітинна стінка.

  25. Утворення первинної клітинної стінки.

  26. Фрагмопласт.

  27. Первинна і вторинна клітинна стінка.

  28. Ріст клітинної стінки.

  29. Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.

  30. Потовщення клітинної стінки.

  31. Пори клітинної стінки.

  32. Облямовані пори.

  33. Перфорації клітинної стінки.

  34. Пори та перфорації клітинної стінки.

змістовий МОДУЛЬ 2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЗАЄМОДІЇ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТА РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ.

ТЕМА №4 Просторова орієнтація внутрішньоклітинних органел.


Лекція 8. Функціонування цитоскелету – 2 год

Структурні елементи цитоскелету: мікротрубочки і мікрофіламенти. Функції цитоскелету: орієнтація площини поділу рослинної клітини, визначення напрямку розтягнення клітини, просторова орієнтація та внутрішньоклітинний рух органел, сприйняття позаклітинних сигналів.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год

Література [1,2,6].

Лабораторне заняття 6. Визначення ізоелектричної точки (ІЕТ) рослинних клітин – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Роль цитоскелету у поділі рослинної клітини - 2 год.

Література [5,8]

ТЕМА №5 Функціонування напівавтономних органел рослинної клітини


Лекція 9. Пластидна система – 2 год.

Основні типи пластид, їх загальна характеристика і специфічні особливості. Онтогенез пластид. Роль ендогенних і екзогенних факторів у цьому процесі. Структура і функції хлоропластів. Хімічні і структурні відмінності зовнішньої та внутрішньої мембран хлоропласта. Біохімічна характеристика строми. Генетичний і білоксинтезуючий апарат хлоропластів.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год

Література [2,8].

Лабораторне заняття 7. Визначення швидкості руху хлоропластів – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Методи дослідження хлоропластів та їх активності - 2 год.

Література [5,8]

Лекція 10. Особливості функціонування рослинних мітохондрій – 2 год.


Структура і функції мітохондрій. Характеристика зовнішньої та внутрішньої мембран мітохондрій. Біохімічна характеристика матрикса. Мітохондріальний геном рослин. Залежність структури і кількості мітохондрій від функціонального стану рослинної клітини. Особливості функціонування рослинних мітохондрій.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 1 год
Література [1,2,3].
Лабораторне заняття 8. Визначення дихального коефіцієнта у різних рослин – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Відмінність рослинних і тваринних мітохондрій. Особливості клітинного дихання про- і еукаріот - 2 год.

Література [1-6, 7].

ТЕМА №6 Контроль за розвитком онтогенетичних програм клітини.

Лекція 11. Організація і функціонування ядра. Взаємодія всіх геномів рослинної клітини – 2 год


Організація і функціонування ядра. Ядерна оболонка. Ядерця. Білоксинтезуюча система. Рибосоми. Полісоми. Еволюція рибосом. Взаємодія ядерного, мітохондріального і хлоропластного геномів.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції2 год

Література [6,7,8].

ТЕМА №7 Регуляторні системи рослинної клітини


Лекція 12. Компартментація клітинного метаболізму – 2 год
Генетичні, біохімічні та мембранні системи регуляції рослинної клітини. Тотипотентність. Полярність рослинної клітини.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції2 год

Література [2,4,5,6].

Лабораторне заняття 9. Оцінка змін у прижиттєвому забарвленні клітин у відповідь на токсичний вплив – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Практичне застосування явища полярності у сільському господарстві – 2 год.

Література [1-6, 7].

Лекція 13. Подразливість – 2 год

Характеристика подразників. Збудливість. Рецептори і рецепція подразнення. Фоторецепція. Хеморецепція. Механорецепція. Способи передачі подразнення.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 1 год

Література [1,5].

Лабораторне заняття 10. Спостереження за гео- та гідротропічною реакцією рослин – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Рухи рослин. Механізми ендогенних рухів рослин – 2 год.

Література [1-6, 7, 8].

Лекція 14. Секреторні функції - 2 год

Загальна характеристика секреції. Виділення води. Секреція нектару. Секреція полісахаридів. Секреція білків і глікопротеїдів. Секреція солей. Секреція терпеноїдів.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год

Література [1,5,8].

Лабораторне заняття 11. Захисний вплив цукрів на коагуляцію білків цитоплазми за дії низьких температур – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Секреторні тканини. Типи секреції рослинних організмів – 2 год.

Література [1-6, 7,8].

Лекція 15. Внутрішньоклітинна організація як відображення спеціалізації рослинної клітини – 2 год

Диференціація клітин. Типи диференційованих тканин. Регуляція процесів диференціювання.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 1 год

Література [1,2,5].

Лабораторне заняття 12. Визначення фертильності пилкових зерен – 2 год

Завдання для самостійної роботи – Сучасні гіпотези диференціації рослинних клітин – 2 год.

Література [1-6].

Модульна контрольна робота – 4 год.

Питання до змістового модуля 2.


    1. Які структурні елементи входять до складу цитоскелету?

    2. Функції цитоскелету в рослинній клітині?

    3. Охарактеризуйте основні типи пластид.

    4. Опишіть стадії онтогенезу пластид за наявності та відсутності світла.

    5. Які ендогенні чинники беруть участь в процесі онтогенезу пластид? Наведіть приклади.

    6. Структура і функції хлоропластів.

    7. Назвіть відмінності у хімічному складі та структурі зовнішньої та внутрішньої мембран хлоропласта. З чим вони пов’язані?

    8. Особливості хлоропластного геному.

    9. Охарактеризуйте структурні і функціональні особливості рослинних мітохондрій.

    10. Як пов’язані відмінності у хімічній структурі зовнішньої та внутрішньої мембран мітохондрій з виконуваними функціями?

    11. Мітохондріальний геном рослин, будова та функції.

    12. Залежність структури і кількості мітохондрій від функціонального стану рослинної клітини.

    13. Дайте порівняльну характеристику будови хлоропластів і мітохондрій. Назвіть подібні та відмінні риси. Обгрунтуйте.

    14. Поясніть функції ядра в регуляції й інтеграції клітинного метаболізму.

    15. Які особливості білоксинтезуючої системи хлоропластів, мітохондрій та ЕПР?

    16. Як відбувається взаємодія ядерного, мітохондріального і хлоропластного геномів. Наведіть приклади.

    17. Які системи регуляції рослинної клітини Вам відомі?

    18. У чому полягає тотипотентність рослинної клітини. Яке її значення у функціонуванні рослинного організму?

    19. Поясніть роль полярності рослинної клітини.

    20. Наведіть приклади функціональної взаємодії різних органел рослинної клітини.

    21. Поясніть, чому структурна організація клітини є основою її біохімічної активності та функціонування як цілісної живої системи.

    22. Які типи рецепції характерні для рослинної клітини. Яким чином вони реалізуються?

    23. У чому проявляється збудливість рослинної клітини?

    24. Якими способами може передаватися збудження та подразнення рослинних клітин?

    25. Охарактеризуйте види секреції рослинної клітини.

    26. Як відбувається секреція нектару? Фізіологічне значення цього процесу.

    27. Особливість секреції полісахаридів, білків і глікопротеїдів залежно від типу спеціалізації клітин рослинного організму.

    28. Для яких рослин характерна секреція солей? Поясніть фізіолого-адаптаційну роль цього процесу.

    29. Як відбувається диференціація рослинних клітин. Сучасні наукові гіпотези.

    30. Які Ви знаєте типи диференційованих тканин?

    31. Механізми регуляції процесів диференціювання рослинних клітин.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література
1. Блиновская Ю.В., Давыдова А.И. Эволюция клетки. М., 1994
2. Бохински Р. Современные воззрения в биохимии. М. 1987.
3. Де Дюв К. Путешествие в мир клетки. М., 1987.
4. Кларксон Д. Транспорт ионов и структура растительной клетки. М.,1978.
5. Маргелис Л. Роль симбиоза в эволюции клетки. М., 1983.
6. Саламатова Т.С. Физиология растительной клетки, Л., Изд-во Ленинградского ун-та, 1983, 231 с.

7.Судьина Е.Г., Лозовая Г.И. Основы эволюционной биохимии растений. Киев, 1982. – 214с.



8. Фізіологія рослин: практикум /за ред. Т.В.Паршикової. – Луцьк, Терен, 2010. – 416 с.

Додаткова література


  1. Андреева И.И., Родман Л.С. Ботаника. – М.: Колос, 2001. – 488 с.

  2. Атлас ультраструктуры растительных тканей / Под ред. Даниловой М.Ф. и Кузубова Г.М. – Петрозаводск: Карелия, 1980. – 456 с.

  3. Барыкина Р.П., Кострикова Л.Н., Кочемарова И.П. Практикум по анатомии растений - М.: Высш. шк., 1979. – 224 с.

  4. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин. – К.: Вища шк., 1992. – 272 с.

  5. Панюта О.О., Ольхович О.П. Анатомія рослин. – К.: Либідь, 2007. – 304 с.

  6. Рейвн П., Эверт Р., Айкхорн С. Современная ботаника: В 2 томах. – М.: Мир, 1990. – Т.2. – 344 с.

  7. Тутаюк В.Х. Анатомия и морфология растений. – М.: Высш. шк., 1980. – 317с.

  8. Эзау К. Анатомия семенных растений: В 2 кн. – М.: Мир, 1980. – Кн. 1–2.

  9. Кунах В.А. Біотехнологія лікарських рослин. Генетичні та фізіолого-біохімічні основи. – К.: Логос, 2005. – 730 с.

  10. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: Либідь, 2005. – 808 с.

  11. Наглевский В.Я., Николаевский В.Г. Экологическая анатомия растений. – Краснодар: изд. Кубан. гос. ун-та, 1981. – 88 с.

Доцент Косик О.І.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка