Програма дисципліни «біотехнологія рослин»



Скачати 226.47 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір226.47 Kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«БІОТЕХНОЛОГІЯ РОСЛИН»

КИЇВ – 2011

Київський національний

університет

імені Тараса Шевченка


ННЦ «Інститут біології»

Кафедра фізіології та

екології рослин


Доцент Панюта О.О.
БІОТЕХНОЛОГІЯ РОСЛИН

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом

7.0704 – «біологія»


Затверджена

Вченою радою

ННЦ «Інститут біології»

29 червня 2011 р., протокол №

Голова Вченої Ради Остапченко Л.І.


Голова НМК Кілочицький П.Я.

КИЇВ – 2011

Методичні рекомендації по вивченню дисципліни

Дисципліна „Біотехнологія рослин” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом 0704 –Біологія згідно до галузевого стандарту вищої освіти України (ГСВОУ) «Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму 0704- біологія”, введеного у дію наказом Міністерства освіти і науки України від 31 березня 2005 р. № 193. Дисципліна викладається в VIII семестрі в обсязі 2 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), а саме 72 год., з яких 32 години лекцій, 40 годин самостійної роботи і підсумовується заліком.


Мета і завдання навчальної дисципліни „Біотехнологія рослин” ознайомити студентів з основними способами і методами культивування ізольованих клітин. тканин і органів рослин in vitro та використанням культури рослинних тканин in vitro у фізіології, генетиці, біохімії рослин, медицині, харчовій та парфумерній промисловості.

Завдання дисципліни:

1) сформувати розуміння теорії і принципа культивування in vitro клітин, тканин та органів рослин;

2) сформувати уявлення про теоретичне і практичне значення різних типів рослинних культур in vitro;

3) сприяти розвитку аналітичного та екологічного мислення студентів з питань збереження біорізноманіття, охорони фітоценозів, раціонального використання рослинних ресурсів та інтродукції рослин.


Предмет навчальної дисципліни “Біотехнологія рослин” охоплює вивчення способів ізолювання рослинних тканин і методів вирощування їх в культурі in vitro, типів рослинних органів, тканин і клітин, які культивуються на штучних живильних середовищах та їх практичне використання. В ході вивчення дисципліни демонструється практичне застосування і значення окремих методів і понять в галузі біологічної науки (морфології, анатомії, фізіології, екології, біохімії, систематики та фітоценології).
Вимоги до знань та вмінь.

Знати:

органели рослинної клітини,

анатомічну будову рослин,

основні поняття та терміни, що стосуються росту і розвитку рослин,

твірні тканини,

основні класи фітогормонів та їхній вплив на рослинний організм і клітину,

основні способи регуляції морфогенезу та регенерації рослин.

Вміти:

готувати і стерилізувати живильні середовища для культивування рослинного матеріалу in vitro,

стерилізувати посуд, інструменти та допоміжні матеріали,

стерилізувати рослинний матеріал,

працювати у ламінар-боксі,

обирати та використовувати на практиці основні методи досліджень для розв’язання практичних завдань,

самостійно працювати з науковою літературою.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна „Біотехнологія рослин” є обов’язковою складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом «біологія», є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як “Біологія лікарських рослин”, “Кореневе живлення”, “Екологія рослин”, “Стійкість рослин”.

Дисципліна є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” і “магістр”, зокрема: ”Фотосинтез”, „Фізіологія розмноження вищих рослин”, „Фітоіндикація та фітомоніторинг”, „Водний режим рослин”, „Цитофізіологія рослин”.

У цій дисципліні вивчаються основні напрями сучасної фітобіотехнології. Дається загальна характеристика живильних середовищ, способів ізолювання рослинних тканин і методів вирощування їх в культурі in vitro. Розглядаються типи рослинних органів, тканин і клітин, які культивуються на штучних живильних середовищах та їх практичне використання. Значна увага приділяється отриманню речовин вторинного синтезу, клітинній селекції, мікроклональному розмноженню, кріоконсервації, соматичній гібридизації та генетичній трансформації. Розглянуто питання безпеки використання генетично модифікованих рослин.
Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна “Біотехнологія рослин” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів: до першого входять 1-4 теми, до другого 5-10 теми.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.



Форми поточного контролю: оцінювання усних відповідей та доповнень на лекціях, підготовка та представлення рефератів.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за виконання завдань поточного контролю в кожному зі змістовних модулів наведена у таблиці.


Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.

Змістовий модуль 1.

Вид роботи


Бали

Усні відповіді та доповнення на лекціях

5

Доповідь за рефератом

10

Модульна контрольна робота 1

15

Сума


30

Змістовий модуль 2.

Вид роботи


Бали

Усні відповіді та доповнення на лекціях

5

Доповідь за рефератом

10

Модульна контрольна робота 1

15

Сума


30

З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою, яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за поточні модулі. В таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу “Біотехнологія рослин”, який складається з 2-х змістових модулів і має загальний обсяг рівний 2 кредитам (32 години лекцій, 40 годин самостійної роботи студента, всього 72 години).


Загальна кількість балів, які можуть отримати студенти з курсу

Біотехнологія рослин”






Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Залік

Підсумкова оцінка

Максимальна кількість балів

Поточний контроль

тест

Поточний контроль

тест

15

15

15

15

40

100

Сума

30

30

40

100


Підсумкова рейтингова оцінка з курсу “Біотехнологія рослин” виставляється на основі поточного контролю та модульної контрольної роботи. В разі відсутності студента під час написання модульної контрольної роботи з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на його складання впродовж двох тижнів. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів даного модуля рівна нулю.

Отримана кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову відомість.



ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ


теми





НАЗВА ТЕМИ

Кількість годин


Лекції

Самостійна

робота

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1


Історія розвитку фітобіотехнології. ОСНОВНІ ТИПИ ІЗОЛЬОВАНИХ РОСЛИННИХ КУЛЬТУР І МЕТОДИ ЇХ ВИРОЩУВАННЯ.


1.

Основні етапи історії розвитку методу культури клітин, тканин та органів рослин.

2

2

2.

Живлення культури тканин. Приготування живильних середовищ.

4

4

3.

Культура ізольованих органів і тканин.

4

4

4.

Калюсна та суспензійна культури.

6

5




Модульна контрольна робота 1




4


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ КУЛЬТУРИ РОСЛИННИХ КЛІТИН, ТКАНИН ТА ОРГАНІВ.”




5.

Мікроклональне розмноження рослин.

2

2

6.

Клітинна селекція .

2

4

7.

Культура рослинних клітин і речовини вторинного синтезу.

2

2

8.

Культура ізольованих протопластів і соматична гібридизація.

4

3

9.

Генетична інженерія рослин.

2

2

10.

Кріоконсервація клітин рослин. Проблеми фітобіотехнології.

4

4




Модульна контрольна робота 2




4


Всього годин за семестр 72


32


40


Загальний обсяг годин – 70

Лекцій - 32 години

Самостійна робота - 40 годин

Теми лекцій та завдання для самостійної роботи
змістовий МОДУЛЬ 1. Історія розвитку фітобіотехнології. ОСНОВНІ ТИПИ ІЗОЛЬОВАНИХ РОСЛИННИХ КУЛЬТУР І МЕТОДИ ЇХ ВИРОЩУВАННЯ.
ТЕМА №1. Основні етапи історії розвитку методу культури клітин, тканин та органів рослин.
Лекція 1. Історія розвитку методу культури клітин, тканин та органів рослин – 2 год.

Біотехнологія як пріоритетний напрямок у системі біологічних наук. Традиційна біотехнологія. Нова біотехнологія як результат взаємодії різних галузей біології і техніки. Значення успіхів у мікробіології та молекулярній біології для цього напрямку в науці. Перспективи використання культури клітин, тканин і органів вищих рослин у вирішенні важливих практичних завдань. Роль біотехнології в рослинництві, медицині, фармакології.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [2, 5, 6].
ТЕМА №2. Живлення культури тканин. Приготування живильних середовищ.

Лекція 2. Живлення культури тканин – 2 год.

Принципи і теоретичні основи створення живильних середовищ. Мінеральне живлення. Вуглеводневе живлення. Вітаміни.

Стимулятори росту. Вплив співвідношення концентрацій ауксин:цитокінін на процеси морфо- та органогенезу. Особливості використання рослинних екстрактів як стимуляторів росту рослинних клітин і тканин in vitro.

Значення рН живильного середовища.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [2, 6, 10].

Лекція 3. Приготування і стерилізація живильних середовищ. Стерилізація рослинного матеріалу – 2 год.

Типи стерилізації живильних середовищ. Сполуки та суміші, які використовують для стерилізації рослинногоматеріалу. Методи стерилізації рослинного матеріалу.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [1, 6, 7].

ТЕМА №3. Культура ізольованих органів і тканин.

Лекція 4. Культура ізольованих органів і зародків – 2 год.

Культура ізольованих коренів, листків, зав’язей. Культивування частин квітки. Культура пилку і пиляків, її значення для генетики і селекції. Культура зародків. Оздоровлення та розмноження рослин за допомогою культури ізольованих меристем.

Використання культури ізольованих органів і зародків для вивчення процесів росту, метаболізму, диференціації та морфогенезу.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [2, 6].
Лекція 5. Культура ізольованих тканин – 2 год.

Культура експлантатів корене- і бульбоплодів і серцевини стебла, її значення для вивчення процесів дедиференціації.

Культура тканин пагонів деревних порід.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [2, 5, 6].

ТЕМА №4. Калюсна та суспензійна культури.
Лекція 6. Культура калюсних тканин – 2 год.

Калюсна тканина. Вплив співвідношення регуляторів росту на процес калюсоутворення. Особливості калюсогенезу у злаків. Вихідний матеріал для отримання калюсної тканини. Типи калюсної тканини. Вплив ауксинів на консистенцію калюсу. Анатомічні відмінності пухких і щільних калюсів.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [2, 5, 6, 7].

Лекція 7. Культура клітинних суспензій – 2 год.

Суспензійна культура. Методи її одержання та культивування. Практичне використання культури клітинних суспензій.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [2, 5, 6, 7].
Лекція 8. Культивування ізольованих клітин. Методи оцінки результатів – 2 год.

Культивування ізольованих клітин: метод куьтури «няньки», метод мікрокультури, або висячих крапель, метод плейтингу.



Методи оцінки результатів: ваговий, об’ємний, метод підрахунку кількості клітин.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [2, 6].

Модульна контрольна робота – 4 год.

Питання до змістового модуля 1.

  1. Що таке біотехнологія?

  2. Чому біотехнологію поділяють на класичну і сучасну?

  3. Біотехнологія рослин належить до класичної чи сучасної біотехнології? Відповідь обгрунтуйте.

  4. У чому полягає суть методу культури клітин, тканин та органів рослин?

  5. Охарактеризуйте основні етапи становлення методу культури клітин, тканин та органів рослин.

  6. Яке практичне застосування методу культури тканин?

  7. Назвіть загальні принципи організації біотехнологічної лабораторії.

  8. Який посуд використовують для роботи з культурою клітин, тканин та органів рослин?

  9. Як здійснюється стерилізація посуду та допоміжних матеріалів?

  10. Які методи стерилізації інструментів?

  11. Які групи речовин входять до складу живильного середовища для вирощування in vitro клітин, тканин та органів рослин?

  12. Назвіть основні живильні середовища, які використовують для культивування ізольованих клітин, тканин та органів рослин.

  13. Які азотовмісні сполуки використовують як джерела азоту у живильних середовищах для культивування рослинних клітин, тканин та органів?

  14. Чому до складу більшості середовищ залізо додають у хелатованій формі?

  15. Як вік рослинної тканини, що культивується in vitro, впливає на склад живильного середовища?

  16. Назвіть елементи обов’язкові складові живильного середовища.

  17. Які елементи не обов’язково додавати до живильного середовища?

  18. Які вуглеводи і у якій концентрації є найкращим джерелом вуглеводневого живлення для більшості рослинних тканин?

  19. Назвіть основні суміші вітамінів, які додають до живильного середовища?

  20. Які фітогормони використовують для росту і диференціації рослинних клітин?

  21. На які групи розділяють рослинні тканини за потребою у фітогормонах?

  22. Як впливає співвідношення ауксин:цитокінін на процеси органогенезу?

  23. Чим обумовлене обмежене використання рослинних екстрактів як стимуляторів росту?

  24. Які оптимальні межі рН для більшості рослинних культур?

  25. Які типи культур особливо чутливі до значення рН?

  26. У яких випадках до складу живильного середовища додається активоване вугілля?

  27. Назвіть основні способи стерилізації живильних середовищ.

  28. Назвіть відомі Вам речовини, які використовують для стерилізації рослинного матеріалу?

  29. Які характеристики рослинного матеріалу необхідно враховувати вибираючи стерилізуючу речовину?

  30. Які загальні правила стерилізації рослинного матеріалу?

  31. Для вивчення яких процесів використовують культуру ізольованих коренів?

  32. Який вихідний рослинний матеріал використовують для отримання культури ізольованих коренів?

  33. Які особливості культивування ізольованих коренів?

  34. Наведіть приклади практичного використання культури ізольованих листків.

  35. Яке практичне значення культивування in vitro пилку і пиляків?

  36. Чому перевага надається культивуванню пилку, а не пиляків?

  37. Яке значення культури ізольованих зародків?

  38. Що таке меристема?

  39. Для яких цілей використовують культуру ізольованих меристем?

  40. Що таке протокорм?

  41. Що таке калюс?

  42. Які зміни відбуваються у спеціалізований клітині при переході до дедиференціації?

  43. Із яких органів рослини можна отримати калюсну тканину?

  44. Яка основна особливість середовища для калюсогенезу у злаків?

  45. Назвіть типи калюсної тканини.

  46. Яке практичне використання пухких калюсів?

  47. Який тип калюсної тканини Ви б використали для отримання рослин-регенерантів?

  48. Наведіть приклади можливого використання калюсної тканини.

  49. Що таке клітинна суспензія та яке її практичне значення?

  50. Калюсній тканині якого типу надається перевага для отримання клітинної суспензії?

  51. Назвіть методи культивування одиночних клітин.

  52. Які показники визначають для оцінки росту суспензійної культури?



змістовий МОДУЛЬ 2. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ КУЛЬТУРИ РОСЛИННИХ КЛІТИН, ТКАНИН ТА ОРГАНІВ

ТЕМА №5. Мікроклональне розмноження рослин.

Лекція 9. Мікроклональне розмноження рослин – 2 год.

Тотіпотентність рослинної клітини як теорія та принцип мікроклонального розмноження. Меристемоїди як необхідна умова отримання in vitro рослин-регенерантів. Основні моделі мікроклонального розмноження рослин. Загальні етапи мікроклонального розмноження in vitro.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [1, 6, 10].

ТЕМА №6. Клітинна селекція.

Лекція 10. Клітинна селекція – 2 год.

Клітинна селекція in vitro як альтернатива традиційній селекції. Вихідний матеріал для клітинної селекції. Спонтані та індуковані мутанти. Сомаклональна мінливість рослинних клітин за культивування in vitro як джерело спонтаних мутацій. Методи селекції мутантів in vitro. Селекція на стійкість до гербіцидів, стресу і хвороб.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 4 год.

Література [3, 6, 8, 17].
ТЕМА №7. Культура рослинних клітин і речовини вторинного синтезу.

Лекція 11. Культура рослинних клітин і речовини вторинного синтезу – 2 год.

Культивування рослинних тканин з метою одержання сполук вторинного синтезу: алкалоїдів, ефірних олій тощо. Фактори, які впливають на вихід продуктів.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [3, 5, 6].

ТЕМА №8. Культура ізольованих протопластів і соматична гібридизація.

Лекція 12. Культура ізольованих протопластів – 2 год.

Культура ізольованих протопластів. Методи виділення ізольованих протопластів. Фактори, які впливають на життєздатність ізольованих протопластів: фізіологічний стан вихідного матеріалу, склад ферментної суміші, осмотичний стабілізатор. Виділення протопластів із мезофілу листка й калюсної тканини. Методи культивування ізольованих протопластів. Ізольвані протопласти як модель для вивчення етапів ресинтезу клітинної стінки.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.
Література [6, 9].
Лекція 13. Соматична гібридизація – 2 год.

Злиття ізольованих протопластів і соматична гібридизація вищих рослин. Індуктори злиття ізольованих протопластів. Методика “ПЕГ-високий рН- високий вміст Ca2+”. Фізичний метод злиття ізольваних протопластів. Методи селекції соматичних гібридів.

Соматична гібридизація. Статева гібридизація. Цитоплазматичні гібриди, їх значення для рослинництва.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції1 год.

Література [6, 9].

ТЕМА №9. Генетична інженерія рослин.

Лекція 14. Генетична інженерія рослин – 2 год.

Генетична трансформація і соматична гібридизація як два методи генетичної інженерії рослин. Поняття: трансформація, генетична трансформація, рекомбінантна ДНК, плазміда, вектор.

Методи генетичної тансформації вищих рослин. Опосередкована трансформація з використанням бактерій роду Agrobacterium. Пряме перенесення генів. Методи відбору та аналізу трансгенів.

Використання трансгенних рослин для практичної селекції.

Трансгени та екологія.

Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції2 год.

Література [4, 6, 13, 14].

ТЕМА №10. Кріоконсервація клітин рослин. Проблеми фітобіотехнології.

Лекція 15. Кріоконсервація клітин рослин – 2 год

Специфіка рослинних клітин як одна із причин повільного розвитку методу кріозбереження для рослинних об’єктів. Способи підготовки рослинних клітин до заморожування. Методи оцінки життєздатності рослинних клітин після відтаювання.


Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.

Література [6, 17].

Лекція 16. Біотехнологія – досягнення і сподівання – 2 год.

Проблеми регенерації in vitro рослин з новими властивостями. Біотехнологія – досягнення і сподівання.



Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції2 год.

Література [6, 7, 13].

Модульна контрольна робота – 4 год.

Питання до змістового модуля 2.

  1. Що таке мікроклональне розмноження?

  2. Який коефіцієнт мікроклонального розмноження?

  3. Назвіть основні переваги мікроклонального розмноження над традиційним.

  4. Що таке меристемоїди? Яка частота їх утворення?

  5. Які морфологічні ознаки меристемоїдів?

  6. Від яких факторів залежить здатність рослинної клітини реалізувати властиву їй тотипотентність?

  7. Перерахуйте методи мікроклонального розмноження.

  8. Охарактеризуйте соматичний ембріогенез як спосіб мікроклонального розмноження рослин.

  9. Назвіть фази розвитку соматичного зародка.

  10. Назвіть етапи мікроклонального розмноження рослин.

  11. Що таке клітинна селекція?

  12. Назвіть переваги клітинної селекції над традиційною селекцією.

  13. Назвіть прийоми, які використовують для проведення клітинної селекції.

  14. Який прийом клітинної селекції використовують найчастіше?

  15. Які типи культур використовують як вихідний матеріал для проведення клітинної селекції?

  16. Назвіть недоліки калюсної тканини як вихідного матеріалу для клітинної селекції.

  17. Наведіть приклади хімічних та фізичних мутагенів, які використовують для отримання мутантів.

  18. Що таке сомаклональна мінливість?

  19. Які фактори впливають на появу сомаклональних варіантів?

  20. Яке практичне значення сомаклональної мінливості?

  21. Назвіть основні групи вторинних метаболітів, які продукуються культурами рослинних клітин.

  22. Які переваги отримання вторинних метаболітів in vitro?

  23. Які типи культур in vitro використовують для отримання речовин вторинного синтезу?

  24. Назвіть переваги використання іммобілізованих клітин для отримання речовин вторинного синтезу.

  25. Як впливають на накопичення вторинних метаболітів в культурі in vitro регулятори росту?

  26. Які концентрації сахарози підвищують вихід вторинних метаболітів у культурах?

  27. Чим обмежене використання попередників для підвищення виходу продукту?

  28. Чим продукційні середовища відрізняються від звичайних живильних середовищ?

  29. Які фізичні фактори впливають на вихід речовин вторинного синтезу в культурі?

  30. Назвіть основні методи відбору in vitro клітин-продуцентів речовин вторинного синтезу?

  31. Що таке ізольований протопласт?

  32. Які існують методи виділення ізольованих протопластів?

  33. Які фактори впливають на життєздатність ізольованих протопластів?

  34. Чому у середовища для виділення та культивування ізольованих протопластів обов’язково додавати осмотичний стабілізатор?

  35. Які речовини використовують при виділенні ізольованих протопластів як осмотичні стабілізатори?

  36. Які ферменти використовують для виділення ізольованих протопластів?

  37. Що обумовлює вибір складу ферментної суміші?

  38. Із якого рослинного матеріалу можна виділяти ізольовані протопласти?

  39. За яким методом проводять виділення ізольованих протопластів? Охарактеризуйте його.

  40. Як щільність висіву ізольованих протопластів впливає на їхню життєздатність?

  41. Що таке соматична гібридизація?

  42. Які існують способи злиття ізольованих протопластів?

  43. Які існують способи відбору та ідентифікації соматичних гібридів?

  44. Які соматичні гібриди були одержані методом злиття ізольованих протопластів?

  45. Що таке генетична трансформація?

  46. Як було відкрито явище генетичної трансформації?

  47. Які існують способи генетичної трансформації?

  48. Що таке плазміда?

  49. Що таке вектор?

  50. Охарактеризуйте Ti-плазміду.

  51. Що таке Т-ДНК?

  52. Порівняйте Ti- та Ri-плазміди, відзначивши спільне та відмінне у природі цих векторів.

  53. Яка організація векторів на основі Ті-плазмід?

  54. Назвіть переваги використання векторів на основі ДНК-вмісних вірусів рослин.

  55. Які недоліки використання векторів на основі ДНК-вмісних вірусів рослин?

  56. Перерахуйте основні методи перенесення чужорідних генів у рослини.

  57. Які переваги “прямого перенесення генів”?

  58. Охарактеризуйте метод біологічної балістики як найперспективніший спосіб генетичної трансформації рослин.

  59. Що таке кріозбереження та яке його значення?

  60. Назвіть особливості рослинних клітин, які ускладнюють розробку універсальних методів їх кріозбереження.

  61. Що таке кріопротектори?

  62. Назвіть найефективніші кріопротектори.

  63. Які швидкості заморожування рослинних об’єктів?

  64. Яка тривалість зберігання у рідкому азоті заморожених рослинних об’єктів?

  65. Назвіть способи оцінки життєздатності рослинних клітин після розморожування.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

  1. Калинин Ф.Л., Кушнир Г.П., Сарнацкая В.В. Технология микроклонального размножения растений. – Киев, 1992.

  2. Калинин Ф.Л., Сарнацкая В.В., Полищук В.Е. Методы культуры тканей в физиологии и биохимии растений. – К.: Наук. думка, 1980. – 488 с.

  3. Кунах В.А. Біотехнологія лікарських рослин – К.: Логос, 2005. – 724 с.

  4. Кучук Н.В. Генетическая инженерия высших растений. – К.: Наук. думка, 1997. – 152 с.

  5. Мельничук М.Д., Новак Т.В., Левенко Б.О. Основи біотехнології рослин. – К.: ЗАТ “Ей-Бі-Сі”, 2000. –248 с.

  6. Мусієнко М.М., Панюта О.О. Біотехнологія рослин: Навчальний посібник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. – 114 с.

  7. Сельскохозяйственная биотехнология. Под редакцией Шевелухи В.С. – М.: Воскресенье, 2000. –264 с.

  8. Сидоров В.А. Биотехнология растений. Клеточная селекция. – К.: Наук. думка, 1990. – 280 с.

  9. Сидоров В.А., Пивень Н.М., Глеба Ю.Ю., Сытник К.М. Соматическая гибридизация пасленовых. – К.: Наук. думка, 1985. – 130 с.

  10. Черевченко Т.М., Лаврентьева А.Н., Иванников Р.В. Биотехнология тропических и субтропических растений in vitro. – К.: Наукова думка, 2008. – 560 с.

Додаткова література

  1. Брайон О.В. Фізіологія рослин для допитливих. Стежина в зелений світ. – К.: Український фітосоціологічний центр, 2003. – 219 с.

  2. Генетично модифіковані рослини: перспективи і проблеми. За редакцією Роїка М.В. – Київ, 2003. – 156 с.

  3. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. – Москва, 2002.

  4. Левенко Б.А. Трансгенные растения. Современное состояние. Проблемы. Перспективы. – К.: Дошкольник, 2000. – 306 с.

  5. Мельничук М.Д., Григорюк І.П., Кляченко О.Л., Коломієць Ю.В. Біотехнологія сільськогосподарських рослин. – К.: Видавничий центр НАУ, 2008. – 74 с.

  6. Мусієнко М.М., Панюта О.О. Культура ізольованих клітин, тканин і органів рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 48 с.

  7. Панюта О.О. Фітобіотехнологія / Фізіологія рослин: практикум – Луцьк: Терен, 2010. – С. 333-362.

  8. Рудишин С.Д. Основи біотехнології рослин – Вінниця, 1998. – 224 с.

  9. Шевелуха В.С. и др. Сельскохозяйственная биотехнология. – М.: Высшая школа, 1998. – 416 с.


Доцент Панюта О.О.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка