Професор Роман Василик



Скачати 105.69 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір105.69 Kb.
Професор Роман Василик

А Н Г Е Л И

У Новому Заповіті, що був написаний між 50 – 150 рр. по Р.Х., трапляються поняття Архангелів і окремих Ангелів (лат. ANGELUS), АNГЕЛЬ. Слово «ангел» з грецької означає «вісник», «посланник», «провісник», відображаючи певним чином їхню діяльність. У Святому Письмі про них йдеться ще й тому, що Бог досить часто сповіщає людям через них свою волю. Святий Лука називає й Івана Предтечу провісником, посланником (Лк.7,24); (Лк.9,52).

Найголовнішою функцією ангелів є, безперечно, споглядання та пізнання Творця. Святе Письмо каже про те, що ангели з’явилися раніше, ніж видимий для нас світ, і вже при його сотворенні прославляли та оспівували премудрість Божу. Зокрема апостол Павло говорить: »Бо то ним сотворене все на небі й на землі, видиме і невидиме, чи то престоли, чи Господства, чи то влади, чи то начальства, - усе через Нього і для Нього створене« (Кол.1,16). Престоли, господства, начала, власті і сили згадуються у Посланнях апостола Павла (Рим.8,23; Еф.1,10; Кол.1,16). Ангели найбільше згадуються в Одкровенні від Йоана. (Одкр.2,1; 2,8; 2,12; 2,18; 3,1; 3,7; 3,14). Йоан Богослов говорить й про ангелів, що оточують престол, докладно змальовуючи їхній зовнішній вигляд, а також слова, що їх ангели промовляють, славлячи Господа (Одкр.4,6-11). І завершується Одкровення від Йоана: «… Я, Ісус, послав ангела мого засвідчити вам про це в церквах. Я – корінь і паросток Давида, ясна, зоря досвітня…» (Одкр.22,16). Далі Йоан oписує сімох Ангелів з сурмами (Одкр.8,1-13; 9,1-16). Ангели стоять на чолі церковної общини.

Пророк Ісая у видінні бачив Господа на піднесеному престолі, бачив серафимів, які кликали: »Свят, свят, свят, Господь Сил» (Іс.6,3). Святе Письмо зображає ангелів у подобі людини. Саме так з’являвся ангел Авраамові (Бт.1.18); Лотові в Содомі (Бт.19. 1,10, 16-17), Ісусові Навинові, коли перебував поблизу Єрихону і несподівано побачив перед собою чужинця з оголеним мечем у руці, який представився «вождем Господнього війська» (Навин, 5,13-14). У день Воскресіння Господнього жінки мироносиці зустріли мужа у білій одежі, який сповістив їх, що Христа немає у гробі (Лк.24,4).

Культ Ангелів був закріплений на Першому Нікейському Соборі 325р. Згодом був підсилений отцями церкви Василієм Великим (329-379), Григорієм Богословом (+390), а також Кирилом Єрусалимським (313-386), Афанасієм Великим та Іваном Златоустим (344-407). Собор зробив спробу скоротити численну кількість архангелів до семи (Гавриїл, Михаїл, Рафаїл, Уриїл, Анаїл, Захараїл, Самаїл). Четверо перших з них лягли згодом в основу іконопису. У ХVІІІ ст. перелік архангелів скориговано до наступних: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Єгудеїл, Селафаїл, Варахаїл.

Херувими, серафими, господства, власті, престоли, сили, архангели, начала і ангели (Рис. ст. 29).

Григорій Нізкій (+394) також говорив про 9 ангельських чинів, проте в дещо іншій послідовності: ангели, архангели, престоли, господства, начала, сили, сіяння, сходження і сили розумні. Ще інше трактування чинів подає Кирил Єрусалимський.

Основою почитання Ангелів за рішенням Лаокідійського Помісного Собору стала книга «О небесній ієрархії» (лат. «De caelesti hierarchia», написана Псевдо-Діонісієм Ареопагітом у V ст. з редакцією цього видання у VІ ст. Основні положення книги знайшли своє відображення в «Єрмінії Діонісія Фурноаграфіота» під Псевдо-Діонісія у ХVIII ст.

1. Перший Ангел Сатанаїл – Ангел Божий (однокрилий). Створений Господом зі жмені вогню. Після презріння образу Господа отримав назву Сатана, що означає «Ангел Аду».

2. Другий Ангел – Михаїл, верховода ангелів небесних:

3. Гавриїла

4. Уриїла

5. Рафаїла

6. Нафаїла

І ще 6000 ангелів - Ангели Помсти, які знаходяться біля Престолу Господа.

Після першостворених створено ще 100 мільярдів Ангелів для першого Неба, стільки ж для другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого і сьомого.

Ще 4 ангели поставлені над вітрами. Один править Борем і називається ХАЙРУМ, - тримає в руках вогняний Посох, яким стримує, осушує вологу, що її несе вітер Борум; другий керує Апартикою і називається ЕРФА, - у руках Факел, яким зігріває Апартику, зменшуючи холод, що його він несе із собою. Ангели південного вітру: КАРКУФА, який стримує руйнівну силу вітру, НАУФА – патрон південно-західного вітру з Посохом із льоду в руках, що ним він охолоджує спалюючий вітер.

Дев’ять Чинів ангельських (за книгою: Иван Бенчев «ИконЫ Ангелов». Москва, 2005).





Псевдо-Діонісій

Ареопагіт



Єрмінія Діонісія

Фурнографіота, бл.1730р.



Новгородський архиєпископ

Василій Калика, 1347р.



1 чин

1. Серафими

2. Херувими

3. Престоли


1. Престоли

2. Херувими

3. Серафими

Тетраморф



1. Ангели

2. Архангели

3. Начала


2 чин

4. Господства

5. Сили


6. Власті

4. Господства

5. Сили


6. Власті

4. Власті

5. Сили


6. Престоли

3 чин

7. Начала

8. Архангели

9. Ангели


7. Начала

8. Архангели

9. Ангели


7. Господства

8. Херувими

9. Серафими



Перший чин ангельський.

Серафим – пломеніючий (пропалюючий, заряджаючий). За Діонісієм серафимів вважають першими чинами серед служебних духів. Символ сяючого світла з Гарячою Божою любов’ю, Досконалою чистотою і Мудрістю, Серафим очистив пророка Ісаю від гріха (Іс.6,6-7). У своїх видіннях Пророк бачив, як серафими взивали один до одного «Свят, свят, свят, Господь Саваот» (Іс.6,1-3). Серафимів зображають шестикрилими: перша пара крил символізує трепет і страх перед Богом, друга – благоговіння перед безграничною величчю Бога, третя – готовність покорятися волі Божій; зазвичай червоними (у західному мистецтві блакитними). В Апокаліпсисі Єноха згадуються 4 серафими відповідні чотирьом вітрам і чотирьом сторонам світу.

Херувими також є шестикрилими. Вони багатоокі. У деякі періоди херувимів зображали чотирикрилими, існують зображення херувимів з руками і ногами. Бог поставив херувимів сторожею на сході Раю для охорони Дерева Життя. «І вигнав Адама, і поставив на сході Саду Едемського Херувимів і пломеніючий меч, що повертався, щоб охоронити дорогу до дерева життя» (Бут.3,24). Херувимів також зображають на віку Ковчега Завіту (Вих.37,7), на дверях Храму Соломона (Єз.41,25), в Новому Завіті (Одкр.4,6-9). Детальний опис херувимів подано у пророка Єзекиїл (Єз.4-28; 10,1-16). В його видіннях херувими чотириликі і чотирикрилі, на них опирається престол Господній, - вони є його носіями.

У Новому Завіті у херувимів одна голова і 6 крил. Вони охороняють дерево життя, прикривають крилами Святу Трійцю і престол Всевишнього, оспівують Його Славу, супроводжують Спасителя під час Воскресіння, Вознесіння і Страшного Суду (Одкр.4, 6-9). Зображення як херувимів, так і Серафимів, за винятком кольорового вирішення (херувимів подають в синіх – голубих кольорах), можуть бути однаковими: одна голова, шість крил. У пізнішому часі трапляються зображення херувимів і двокрилих.

Престоли.

Ці ангели відповідають древньоєврейським офанімам. «Чотири вогняних крилатих колеса, які мають вигляд топаза» (Єз.1,15-21, 10,1-17). Престоли ідуть в парі з чотирма херувимами і постійно є при престолі Господнім. В іконографії зображаються у вигляді перетнутих двох коліс, по периметру яких знаходяться крила. На площині коліс розташовано багато очей. Колір коліс і крил червоний. Містяться престоли в нижній частині престолу біля підніжки Господньої. Це символізує Колісницю Господню. Іконографія: «Христос у Славі» ХV-ХVІ ст.

Тетраморф.

Це чотири крилаті істоти. Одна голова людська, дві - тварин (лев, віл), одна – птаха (орел). За Іринеєм Ліонським (+202) тетраморф відповідає суті Христа. Христос став за рід людський чоловіком, за жертвою – тельцем, був сміливим, як лев, і духом орлом при Воскресінні.

Іориней (347-420) вважав, що церква стоїть на чотирьох Євангеліях, проникнутих одним духом, і почав трактувати тетраморф як чотирьох євангелістів: людський лик відповідає Матею, бо писав родовід Христа; Тельця (Вола) – Луці, оскільки він говорить про жертвоприношення; Лева – Марку, бо його Євангеліє починається з проповіді Івана Хрестителя – Лева пустині. Орел – єдина істота, що літає високо в небі, Євангеліє від Йоана починається з Бога: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово будо Бог» (Йоан 1,1). За Діонісієм звіронобесні уми (15,7-8) відносяться до небесної ієрархії ангелів. Образ Лева розкриває владу, образ Вола – кріпость, орла – царственість (15,8). Ермінія ставить тетраморф наприкінці першої ієрархії після престолів, херувимів і серафимів: це шестикрилий ангел, який обома руками тримає Євангеліє. Серед двох піднятих догори крил проглядається голова орла, з правої сторони від плеча – лев, з лівої – віл. За видінням Єзекиїла. В іконографії зустрічаються при зображеннях розп’яття Христа, а також у сцені Страшного суду.
Другий (середній) чин ангельський.

Ангели другого (середнього) чину несуть функцію Прикрашення - очищення просвітництвом, вдосконаленням, Богоосяянням. За Ермінієм ангели в іконописі зображаються у довгих туніках - стихарях, перепоясаних золотистими орарами. У десницях вони тримають золоті жезли, в лівицях – зерцала з першою літерою імені Христа.

Господства.

Ці ангели відповідають древньоєврейським хашмалима. Їхній елемент – повітря. В апокрифах вони називаються іменами Задкиїл, Хашмал, Яхриїл і Муриїл. Їх згадує також апостол Павло (Кол.1,16). За Діонісієм ці ангели виконують волю Божу і керують іншими ангелами, не понижуючи їхньої гідності. Керують емоціями, пристрастями, підкоряючи тіло духові.

Сили.

Відповідають древньоєврейським малахімам. Їхній елемент – вода. Ці небесні розуми відповідають за силу і мужність. В апокрифах вони згадані під час Вознесіння Христа: двоє з них супроводжують Христа нa Небо. Згадуються також у Посланнях апостола Павла (Рим.8,38; Еф.1,21).



Власті.

У Старому Завіті на староєврейській – ELohim. Їхня стихія – земля. За Діонісієм Власті відповідають за гармонію.


Третій чин ангельський.

В Ермінії говориться, що ангели цього чину (начала, архангели, ангели) повинні зображатися у «військових обладунках, перепоясані золотими поясами з древками у руках з сокирами і копіями на кінцях», хоча у церквах на Афоні вони зображалися в стихарях, з посошками в руках, що завершувалися хрестиками.

Начала.

В апокрифах зустрічаються імена: Нісрох, Анаїл і Кервіл (останній допомагає Давиду в поєдинку з Голіафом).



Псевдо-Діонісій пояснює цей чин «І небесних начал виявляє їх Богоподібну начальственність», властивість всеціло звертатися до первообразу, до ПОЧАТКУ, і керувати іншими, спрямовуючи їх до першопочатку.

Архангели.

За Псевдо-Діонісієм архангели є носіями Божественного і післанцями, що доводять Волю Божу як до ангелів, так і до Людей. Архангели за Єрмінієм Діонісія Фурнографіота (під Псевдо-Діонісія) у ХVIII ст.

Архангел Михаїл – переможець супостата. Зображають з піднятим мечем, права кисть руки із затиснутим у ній рукоятям меча опиняється на рівні грудей, ліва рука підтримує піхву меча. Зазвичай одягнений у військові обладунки з накинутим на плече плащем червоного кольору (корзно). У сценах предстоячих біля Ісуса Христа чи Пресвятої Богородиці зображається з Посохом (символом післанництва) або з лабаріумом чи рапідами при Євхаристійному Престолі. В усіх цих випадках костюм цивільний високих чинів. Туніка декорована опліччям, передником, дільником і поясом – лором, вільний кінець якого інколи перекинений через руку і спадає вниз з передпліччя.

Архангел Гавриїл – Вісник Божих Тайн (сповіщає Захарія, Єлисавету, Якима і Анну). Найбільш поширеним є зображення архангела Гавриїла в іконографічному сюжеті «Благовіщення». Архангелів Гавриїла і Михаїла зображають обабіч постатей Спасителя, Богородиці , а також по обидва боки від Престолу у сцені Євхаристії. Після ХVII ст. у парі з архангелом Михаїлом Гавриїла зображають на дияконських вратах. Гавриїл з Посохом, кулею «зерцалом» зі знаками Христа. Одяг архангела Гавриїла зазвичай у більш стриманих кольори , ніж архангела .Михаїла: оранж, м’який зелений, охра, золото.

Архангел Рафаїл (Бог зцілює). Також Ангел – охоронець. Рафаїл спасає Товію від злого духа Асмодея і признається йому, що є «Один із семи святих Ангелів, які підносять молитви святих і восходять перед Славою Святою». (Тов.12,15). Сара і Товія молили Господа про поміч (Тов.3,16-17): «І почута була молитва обох перед Славою великою Бога, і посланий був Рафаїл зцілити обоїх» (Тов.3,16-17). Спас батька Товії від сліпоти.

Найдавніші зображення Рафаїла знаходяться на фресках катакомб у Трассоні (116).

Атрибути: посуд з цілющими наїдками (печінка риби), хрест, жезл і гусяче пір’я для оброблення ран. Архангел Рафаїл є покровителем бродячих лікарів і аптекарів.

Архангел Уриїл. У перекладі 3 книги Ездри (Іст. По Р.Х.) згадується ім’я Уриїл (3 Езд.4,1-34; 5,20; 10,28). Архангел Уриїл був посланий Богом до благочестивого свящ. Ездри, щоб розповісти йому про граничні можливості людського пізнання.

В індуїзмі Архангел Уриїл вважається повелителем звізд і начальником небесного воїнства. Ім’я його означає «Світло є Бог» або «Вогонь (світло) Божий». Ім’я Уриїл зустрічається лиш в Апокрифах. Уриїл, будучи одним із чотирьох Архангелів, відкриває ворота ада (Сивілліні книги), супроводжує душі померлих до Трону Господнього і охороняє ворота Раю. В апокрифічних писаннях він допомагає Єлисаветі та її дитині (Івану Хрестителю) під час втечі в пустелю.

Зображення Уриїла бачимо на мозаїках церкви Санта Марія Маджоре (Рим, ІV-V ст.), в античній гробниці у Софії (Болгарія, V-VІ ст.), церкві Санта Аполінаре Нуово в Равені (VІ ст.), в мозаїках храму св. Софії (Київ, ХII ст.), в іконі дейсісу Богородчанського іконостасу (Йов Кондзелевич, ХVII ст.).

Архангел Селафаїл. З арамейської «Молитва Богу», «Ангел молитви». Селафаїл, «Вождь народу», згадується у неканонічній книзі (Езд.5,16-20).

Архангел Єгудеїл. У перекладі «Хвала Божа», «Славитель Великий». Слідкує за виконанням Божої справедливості. На українській іконі св. Цілителів (ХІХ ст.) напис: «Він славить Бога і Богородицю, помагає страдаючим, монахам і слугам Божим». На іншій іконі напис: »Св. Арх. Єгудеїл дбає виконання Закону Божого». У правій руці тримає золотий Вінець для Праведників, а в лівій – батіг з трьома кінцями для грішників.

Атрибути: жезл, вінець і бич.

Архангел Варахаїл, «Благословення Боже» (3-я книга Єноха 14,4 і Сивілліні 2,315). На згадуваній українській іконі св. Цілителів (ХІХ ст.) Він названий «Благословенний Богом», «Нашим заступником перед Богом» і «Несучим даром Божим» з поясненням: «Св. Арх. Варахаїл – благословенний ангел Господній».

Його атрибутом є плат з білими трояндами на ньому - символ достатку і благословення Божого.

Архангел Ієремиїл, «Висота Божа». Зустрічається у неканонічній книзі (Езд.4,36). В іконописі Архангел майже не зустрічається.

Ангели.


Знаходяться на найнижчому щабелі небесної ієрархії, є найближчими до людини, посередниками між Небом і землею, відповідaють за світовий порядок. Одяг і атрибути цих ангелів підходять їхнім функціям. Ця категорія ангелів належить також до Ангелів – хоронителів.

Література.




  1. БЫчков В.В. Малая история византийской эстетики. Киев, 1991.

  2. Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. М., 1848, 1898.

  3. Иван Бенчев – Иконы Ангелов. М., 2005;

  4. Ерминия или Наставление в живописном искусстве , составленное иеромонахом и живописцем Дионисием Фурнографиотом (1701-1755). Порфирия, епископа Чигиринского. М.: Изд-во Свято-Владимирского братства, 1993.

  5. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України ХП-ХУ ст. Львів, вид-во «Друкарські куншти», 2005.

Хори Ангельські.

Розпис перекриття капели святого Христа. Вавельський собор у Кракові (1470р.).

У сегментах готичної форми перекриття розміщені всі ангельські чини, а також окремі пророки, що оточують Богородицю з Христом Емануїлом.




Новозавітня Трійця з 7-а Архангелами. Росія ХІХ ст.

Зліва вгорі Архангел Михаїл, що скидає сатану, по правиці Гавриїл з лампадою, символом подорожнього, що йде зі світлом (завітною вісткою), Рафаїл (з дитиною лікує тіло й душі), Уриїл з мечем. Варахаїл тримає в руках плетінку, Славитель Бога, Заступник за людей перед Богом; Селафаїл з молитовно складених руках, перебуваючи у постійній молитві.






База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка