Професійні хвороби вуха, горла, носа передракові стани лор-органів професійні захворювання верхніх дихальних шляхів



Скачати 42.17 Kb.
Дата конвертації13.11.2016
Розмір42.17 Kb.
ПРОФЕСІЙНІ ХВОРОБИ ВУХА, ГОРЛА, НОСА

ПЕРЕДРАКОВІ СТАНИ ЛОР-ОРГАНІВ

Професійні захворювання верхніх дихальних шляхів
Основними виробничими шкідливостями, що впливають на верхні дихальні шляхи є:

1. пал;


2. пари і газ;

3. несприятливі метеорологічні фактори (надмірна сухість або вологість повітря, різкі температурні коливання, протяги тощо). Найчастіше уражується порожнина носа як початковий відрізок дихальних шляхів, який насамперед зазнає діяння шкідливих факторів. Потім пошкоджуються більш глибокі відділи дихальних шляхів. При ураженні носоглотки можуть виникнути захворювання євстахієвих труб і середнього вуха.

Найбільш шкідливим професійним фактором що впливає на верхні дихальні шляхи, є пил. За своїм складом пил поділяється на неорганічний, який може бути мінеральним або металевим, і органічний, який буває рослинного і твариного походження. Пил діє механічно або хімічно, залежно від його розчинності і всмоктуваності. На виробництві частіше буває пил залізний, латунний, мідяний, свинцевий або силікатний, цементний, вапняний тощо. Пил рослинного походження буває борошняний, деревний, тютюновий, бововняний; тваринний пил утворюється при обробці вовни, косей, шкіри тощо.

Результатом діяння всіх видів пилу є запалення слизової оболонки носа, глотки і гортані. Безпосередній травмуючий вплив на слизову оболонку м’якого пилу округлої форми не відрізняється інтенсивністю; проте такий пил (крейдяний, гіпсовий, борошняний), швидко закупорює вивідні протоки залоз слизової, сприяє її висиханю і призводить до атрофічних процесів. Переважна більшість захворювань дихальних шляхів, спричинених пилом, належить до числа катаральних і атрофічних процесів. Крім запальних захворювань порожнини носа, в деяких пилових цехах спостерігаються передні сухі риніти, які можуть супроводитись ерозіями і виразками, повторними носовими кровотечами і проривом носової перегродки. Прорив носової перегородки утворюється в передній хрящовій частині, не зачіпаючи кісткоого відділу, і зустрічається найчастіше у робітників хромових виробництв рідше в цементному виробництві і при виробленні їдких кислот. Хімічне діяння окремих видів пилу сполучається іноді є травматичним.

При діянні розчинів солей на перший план виступають явища катарального запалення, за якими часто настає гіпертрофія тканини. У випадку припікального діяння нерідко настають явища рубцювання, зморщування і атрофія тканини. Особливе діяння на слизову оболонку виявляють солі й пари хромових кислот, які викликають обмежений некроз не тільки лизової оболонки носа, але й хряща носової перегородки, в результаті чого настає прорив її хрящової частини. Пари й гази шкідливо впливають у більшості випадків своєю токсичністю і, крім місцевих явищ, нерідко викликають загальне отруєння. Ступінь ураження слизової оболонки верхніх дихальних шляхів залежть переважно від ступеня розчиності газу у воді. Цим пояснюється те, що, наприклад, аміак різко уражує ніс, глотку, в фосген - переважно легеневі альвеоли. Отруєння деякими газами сприяє зниженню опірності слизової щодо певних видів патогенних мікробів (наприклад, при отруєнні сірководнем і сірчастим газом щодо стрептококків і стафілококків) , що в свою чергу сприяє виникненню запалення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Клінічні явища в цих випадках виражаються у запаленнях, вкриванні виразками і некрозі слизової. У гострих випадках при отруєнні газами виникають явища гострого риніту, гострого ларингіту, а в хронічних - хронічне катаральне запалення слизової. Часто при цьому терпить рецептор нюхового аналізатора і втрачається або різко знижується нюх. Пари кіслотосірчаної, соляної, азотної та ін. - подразнюють слизову оболонку і, залежно від тривалості діяння, викликають гостре або хронічне запалення слизових верхніх дихальних шляхів. Діяння кислот виражається переважно в тому, що, вступаючи в сполучення з білками клітини, вони утворюють альбумінати. Луги мають менш інтенсивні припікальні властивості, але дуже активно діють на протоплазму, розріджуючи її. Запальна реакція виражена менш різко, але має схильність до повзучості, в результаті чого нерідко виникає значне руйнування тканини. Ряд ефіриних масел, нафтопродукти і терпентинове масло викликають різке подразнення слизової оболонки і наступну поступову її атрофію.

Спочатку спостерігається підвищена чутливість і подразнення слизової оболонки, згодом чутлівість вирачається зовсім; слабшає або зникає нюх. В раді виробництв зустрічається комбінований вплив парів, шкідливих газів і пилу. Одним з перших симптомів ураження слизової оболонки, наприклад, носа, є велика кількість рідкого секрету і набряклість слизової.

При одночасному діянні інших шкідливих моментів - пилу, газу й інфекції - розвивається різкий запальний процес слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. Атрофія слизової виникає при відсутності профілактичних заходів у тих цехах, де повітря сухе й гарячсе й де, крім того ще пил (у грубників, ливарників, горнових).

Профілактика професійних захворювань верхніх дихальних шляхів здійснюється в двох напрямах - по лінії громадської і особливої профілактики.



Усі заходи суспільно-соціального характеру закріплені в нашому державному законодавстві і у відповідних інструкція про охорону праці. Як профілактичні заходи особливого значення починають набувати останнім часом заходи профконсультативного характеру і санація верхніх дихальних шляхів. Базуючись на результатах медичного огляду, профконсультація дає можливість направити молодого робітника на найбільш раціональну щодо його здібностей і фізичних даних роботу, відбираючи для особливо шкідливих цехів найбільш здорових і пристосованих до такої роботи людей. Так, наприклад, підліток з сильно розвинутим атрофічним нежитем в умовах виробництва із значною запиленістю повітря буде менш стійким до пилу, ніж здоровий підліток. Інший приклад: у підлітка з аденоїдами і хронічним нежитем, перед тим як направити його на виробництво, необхідно провести санацію верхніх дихальних шляхів, тобто видалити аденоїди і вилікувати нежить. Подібних прикладів дуже багато, і всі вони з достатньою ясністю говорять про перед тим як направити людину на роботу. До заходів особистої профілактики належать різні змазування порожнини носа жировими речовинами або застосовування різних рідких масел у вигляді крапель для носа, глотки й гортані в умовах виробництва, де багато пилу, а також інгаляції. Інгаляції можуть мати істотне значення в особистій профілактиці, коли вони проводяться безпосередньо після закінчення роботи в пиловому цеху.

Для захисту верхніх дихальних шляхів від попадання пилу користуються захисними масками та респіраторами,можна використовувати марлю складену в декілька шарів.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка