Проблемне навчання новий тип навчання 6-7 Застосування проблемного навчання на уроках біології 8-10



Скачати 246.97 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір246.97 Kb.





Зміст
1. Вступ 3


  1. Проблемне навчання - новий тип навчання 6-7




  1. Застосування проблемного навчання на уроках біології 8-10

3. 1. Використання проблемних ситуацій на уроках біології 11-13

3. 2. Дослідницький метод – це один із варіантів проблемного навчання 14-15


4. Використання проблемного навчання на уроках географії

4. 1. Види проблемних завдань з географії 16-18

4. 2. Проектна діяльність на уроках географії 19-20

4. 3. Інформаційно-комунікативні технології на уроках географії 21-22


5. Висновки і рекомендації 23
6. Список використаних джерел 24
7. Додатки 25- 64


1. Вступ

Становлення нової системи освіти в Україні зумовило істотну зміну ролі вчителя. Якщо зовсім недавно вчитель не замислювався над плануванням навчального процесу за будь-якими моделями, над вибором варіанту програми і таке інше, то сьогодні саме вчитель вибирає інноваційні проекти, ідеї, напрямки роботи. І майстерність нового вчителя залежить від його уміння об’єднати окремі методи і форми навчання в цілісні педагогічні системи і освітні технології.

Особливістю нашого часу є те, що вперше суспільство зіткнулося з ситуацією, коли освіта мусить підготувати нове покоління людей до життя в умовах, які, можливо, ще відсутні, а також до рішення завдань, які сьогодні, можливо, ще не сформульовані.

Саме цим зумовлені основні вимоги до системи освіти: підготувати активних людей, які уміють приймати рішення та відповідальних за ці рішення, людей, які усвідомлюють реалії, що оточують їх, і шукають шляхи розв’язання проблем, а також, які зможуть стати проповідниками гуманістичних ідей та екологічного способу мислення.

Модернізація сучасної освіти передбачає модернізацію змісту шкільної біологічної освіти, переорієнтацію цілей навчання, перебудову її структури, впровадження нових технологій вивчення предмета, інтеграцію та диференціацію знань, формування цілісних уявлень про природу.

Саме біологію визнано наукою ХХІ сторіччя. Бо саме ця наука, як ніяка інша, визначає напрями людської діяльності, коригує їх.

Сьогодні в багатьох школах ще домінує традиційне навчання, яке тісно пов’язане з класно-урочною системою організації навчально-виховного процесу, пояснювально-інструктивним типом навчання з переважно репродуктивною діяльністю учнів та скоріше за все авторитарним стилем керівництва нею. Традиційна система навчання переважає в багатьох країнах світу, оскільки є нескладною в організаційному плані, порівняно проста в управлінні. Але ж традиційне навчання орієнтоване в основному на засвоєння знань, умінь та навичок, а не на розвиток особистості, а знання спрямовані в основному на раціональну сферу, а не на духовну.

Аналізуючи сукупність методів і засобів для реалізації змісту навчання біології, я дійшла висновку, що перевагу треба віддати проблемному навчанню. І мій багаторічний досвід підтверджує необхідність проблематизації навчального матеріалу, як основу активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології і географії. Бо саме проблемне навчання сприяє розвитку мислення та пізнавальної діяльності учнів, підвищує якість знань, умінь та навичок. Суть проблемного навчання я розумію як організацію навчального процесу, коли під керівництвом учителя створюється проблемна ситуація, а самостійна діяльність учнів спрямована на усвідомлення, сприйняття та її вирішення, у результаті чого набуваються нові знання та вміння.




2. Проблемне навчання - новий тип навчання

На сьогодні найчастіше проблемне навчання розглядається як технологія розвивальної освіти, спрямована на активне одержання знань, формування розумових здібностей та прийомів дослідницької діяльності, наукового пошуку, розвиток творчості учнів.

Більшість сучасних публікацій з теорії навчання пов'язані з проблемами активізації навчальної діяльності учнів.

Мета активізації шляхом проблемного навчання полягає не в тому, щоб навчити учнів окремих розумових операцій, а в тому, щоб сформувати систему розумових дій, за допомогою яких учень зможе, використовуючи отримані знання, розв'язувати нестандартні, нестереотипні задачі.

Таким чином, проблемний тип навчання відрізняється від традиційного тим, що його метою є не тільки засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, але власне і процесу отримання цих результатів, формування пізнавальної діяльності, розвиток особистих здібностей учня.

В. Окунь – так визначає сутність проблемного навчання: «Проблемне викладання грунтується не на передаванні готової інформації, а на отриманні учнями певних знань та вмінь шляхом вирішення теоретичних та практичних проблем». Суттевою характеристикою цього викладання є дослідницька діяльність учня, яка з'являється в певній ситуації і змушує його ставити питання - проблеми, формулювати гіпотези та перевіряти їх під час розумових і практичних дій».


Цією теорією опікувалися російські педагоги та психологи: М.І. Махмутов, І.Я.Лернер, І.А.Ільницька, М.А.Матюшкін, Р.І.Малафєєв. Адже проблемність являє собою одну з головних закономірностей процесу пізнання. Учені визначають проблемне навчання з різних позицій:

  • як новий тип навчання (М. Скаткін; І. Лернер)

  • як метод навчання (Л. Панчешникова, В. Окунь)

  • як принцип навчання (Г. Ксензова, Н. Савіна)

Отже, у педагогічній літературі під проблемним навчанням розуміють навчально-пізнавальну діяльність учнів із засвоєнням знань та способів діяльності на основі створення і розв'язування проблемних ситуацій.

Проблемні ситуації виникають:

  • за умови, що учні не знають способу розв'язування задачі; не можуть відповісти на поставлене питання. пояснити певний факт;

  • за необхідності використання раніше засвоєних теоретичних знань на практиці;

  • унаслідок протиріччя між теоретичною можливістю розв'язання задачі та практичною неможливістю застосування саме цього способу;

  • унаслідок протиріччя між практично досягнутим матеріалом і відсутністю в учнів знань для теоретичного обґрунтування.

За дослідженням психологів, повний цикл розумової діяльності з розв'язання проблеми включає такі етапи:

- виникнення проблемної ситуації;

- усвідомлення сутності утруднення;

- пошук способів розв'язання проблеми, шляхом здогадки, або висунення гіпотез;

- обґрунтування і доведення гіпотез;

- перевірка правильності розв'язання проблеми;

- загальний висновок.

На своїх уроках я використовую кілька типів проблемних уроків:



  • уроки з окремими проблемними питаннями;

  • уроки весь хід яких посвячений розв'язанню великої загальної проблеми;

  • урок – проблемна лекція;

  • уроки - диспути;

  • уроки – семінари.


3. Застосування проблемного навчання на уроках біології.

Найбільш високий навчально-виховний ефект дає використання проблемного навчання при вивченні нового матеріалу: при цьому основний навчальний матеріал, як правило, засвоюється учнями на уроці.

Під час розв'язання проблемного питання передбачено пошук різних варіантів відповіді, заздалегідь готова відповідь — неприйнятна.

На початку вивчення теми «Тип Членистоногі», урок «Загальна характеристика типу Членистоногі» корисно використати проблемне запитання: « Чому даний тип має таку назву, чи відповідає вона їхній будові?»[ Додаток Б ].

« Хлопчик викопав маленьку березу з добре розвиненим коренем і посадив у діжку, яку поставив у світлому і теплому місці кімнати. Спочатку рослина росла добре. Але з настанням осені листя стало жовтіти і опало. Поясніть чому?» ( Біологія 7 клас).

Проблемна ситуація в процесі навчання передбачає, що суб'єкт хоче розв'язати важкі для себе завдання, але йому не вистачає даних, і він повинен сам їх шукати. Така ситуація характеризує психологічний стан учня, що виникає в процесі виконання навчального завдання, стимулюючи до пошуку нових знань і способів діяльності

Проблемна ситуація містить три компоненти:

а) необхідність виконання такої дії, під час якої з'являється пізнавальна потреба в новому ракурсі, знанні чи способі дії;

б) невідоме, яке потрібно розкрити в ситуації, що виникла;

в) можливості учнів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов і відкритті "таємниці" невідомого. Із проведених мною уроків видно, що не занадто важкі, середні за рівнем складності завдання не створюють проблемної ситуації. Мислення починається з проблемної ситуації, з її усвідомлення й прийняття так, як наприклад на уроці у 8 класі по темі « Розмноження і розвиток птахів» ставлю проблемне запитання: « Чому зерноїдні птахи вигодовують своїх пташенят не зерном, а комахами? ». Сформульоване проблемне завдання створює зовнішні умови для усвідомлення проблемної ситуації, спонукає учнів до логічного мислення та вирішення проблеми.

Рекомендую часто на уроках використовувати роботу з підручником

( текстом, малюнком, таблицею).

Щоб пробудити ситуацію розумової активності під час читання тексту,

в якості основних форм проблемного навчання при вивченні нового матеріалу рекомендується проблемне викладання та евристична бесіда.

Проблемне викладання нового матеріалу повинно здійснюватись вчителем. Застосовую таку форму проблемного навчання, як правило, в тих випадках, коли учні не мають достатнього запасу знань, щоб активно приймати участь в рішенні проблеми.

Наприклад, перед вивченням теми “Корінь. Види коренів. Типи кореневих систем» (7 клас), учням ставлю запитання:

- «Чому рослина не може жити без кореня?» [ Додаток Д ]

У темі “Запліднення у квіткових рослин”:

- Чому запліднення у квіткових рослин має назву “подвійного запліднення?”.

Розділ “Біологія людини” (9 клас), тема “Значення опорно-рухової системи. Будова та ріст кісток”

- Які особливості будови та хімічного складу кісток роблять їх твердими, міцними та пружними?

Тема “Кровообіг. Серце, його будова”

- Які особливості будови серця забезпечують рух крові через серце в одному напрямку?

Тема: “Серцевий цикл. Робота серця” [ Додаток Ж ]

- Завдяки чому серце працює протягом життя людини без помітного стомлення?

В розділі “Загальна біологія” (10 клас),

Тема “Віруси – неклітинні форми життя”

- Які особливості вірусів дозволяють віднести їх до неклітинних форм життя, що займають проміжне положення між живою та неживою природою?

При проблемному викладанні матеріалу учні вчаться логіці наукового пізнання. Перед ними якби постає процес пізнання в мініатюрі, його логічна структура: постановка проблеми → формулювання гіпотези → її експериментальна перевірка → висновок (або нова проблема).

Якщо ж учні володіють мінімумом знань, необхідних для активної участі в рішенні навчальної проблеми, застосовується евристична бесіда.

Евристична бесіда зазвичай проводиться на основі створювання вчителем тієї чи іншої проблемної ситуації. Саме проблемна ситуація є початковим моментом мислення учня. Саме вона дає необхідну спрямованість думки і тим самим створює внутрішні мотиви для засвоєння нового матеріалу. У процесі розв’язання проблемної ситуації розумова діяльність набуває активного, ціленаправленого характеру, мотиви учня співпадають з метою вирішення проблеми, запам’ятовування є ефективним. Тому проблемна ситуація і є ядром проблемного навчання.

3.1. Використання проблемних ситуацій на уроках біології.
В своїй роботі я застосовую різноманітні проблемні ситуації.

1. Ситуація невідповідності.

Наприклад, при вивченні теми “Рух крові по судинах” ( 9 клас) спочатку дається поняття “тиск крові” і з’ясовується, що кров рухається завдяки різниці тисків (згідно законам фізики) від ділянки з вищим тиском до ділянок з нижчим тиском. Проте далі вивчається поняття “швидкість руху крові”, де учні пізнають, що найбільша швидкість в аорті, найменша – в капілярах, а в венах вона зростає. Виникає питання: “За рахунок чого ж зростає швидкість в венах?”.

Під час проведення лабораторної роботи “Мікроскопічна будова крові” учням пропоную дати відповідь на питання “Чия кров: людини чи жаби, переносить кисню більше?”. Діти зразу ж відповідають, що жаби, бо еритроцити крові жаби більші за розмірами. Але це не так. Разом з учнями починаємо шукати відповідь на питання.

2. Ситуація несподіванки.

Створюється при ознайомленні учнів з фактами та явищами, які викликають здивування, вражають своєю незвичністю.

Наприклад, тема “Серце, його будова”; перед вивченням питання про властивості серцевого м’язу, розповідаю про лікаря, засновника наукової анатомії Везалія:

“Одного року Везалій в присутності глядачів зробив розтин трупа людини, щоб з’ясувати причину смерті. Який же був жах всіх присутніх і самого Везалія, коли всі побачили слабко працююче серце! За це лікарю був винесений вирок до страти”.

Як же пояснити цей факт?

Невже Везалій не зміг відрізнити: жива чи мертва людина? Далі подаю поняття про автоматію серця.


3. Ситуація, яка спонукає учнів до порівняння та супоставлення явищ та факторів.

Невміння порівнювати, аналізувати – це також недолік сучасної школи.

Наприклад, при вивченні теми “Плазуни” (8 клас), повідомляю, що ці тварини зуміли повністю опонувати суходолом і пропоную питання: “Давайте спробуємо разом з’ясувати, які зміни в будові цих тварин допомогли їм, на відміну від амфібій, повністю освоїти суходіл?”. І далі діти використовуючи набуті знання, малюнки, натуральні об’єкти, підручник в ході бесіди з’ясовують ці зміни.

У темі “Запилення квіткової рослини” (7 клас ) ставлю запитання:

“Давайте з’ясуємо, чи будуть між собою відрізнятися рослини, які запилюються вітром від рослин, які запилюються комахами?”.

Тільки під умілим керівництвом учителя та завдяки знанням учнів про будову різноманітних квіток, суцвіть, термін розпускання квіток і таке інше, формулюються відповідні висновки.

4. Ситуація, яка спонукає до узагальнення фактів.

Наприклад, після вивчення теми “Травлення в шлунку” та “Травлення в кишечнику” (“Біологія людини”, 9 клас) учні знаходять відповідь на запитання:

“Знаючи будову та функції шлунку та кишечнику, зробіть висновок: чому шлунок короткий та об’ємистий, а кишечник довгий та тонкий?”.

Або, на уроці в 8 клас тема « Тип Круглі черви»:

- « Чому круглі черви - паразити тварин і людини, непереварюються травними соками в кишечнику людини?». [ Додаток Г]

У темі « Розмноження і розвиток плазунів».

- “Чому в життєвому циклі плазунів відсутня личинкова стадія розвитку, а в земноводних та риб стадія личинки є?”.

У темі “Розмноження та розвиток птахів”:

- “Чому в кладці виводкових птахів яєць більше, чим в кладці птахів гніздового типу?”.

5. Ситуація, яка спонукає учнів до аналізу фактів та явищ дійсності, що породжують протиріччя.

Наприклад, тема “Дихальні рухи” (“Біологія людини”, 9 клас). Урок починаю з запитання:

- “Як ви вважаєте, повітря потрапляє в легені тому, що об’єм легень збільшується, чи об’єм легень збільшується, бо туди заходить повітря?”. Діти активно працюють над цим питанням і так переходимо до викладу матеріалу про дихальні рухи – вдих та видих та їх регуляцію.

Це деякі приклади з мого досвіду.

У Матюшкіна сформульовано шість правил створення проблемних ситуацій, п’ять правил, які визначають послідовність проблемних ситуацій.

У Махмутова М.І. (Організація проблемного навчання в школі. М, 1977, с. 94-101) виділено 4 типи проблемних ситуацій, 10 способів створення проблемних ситуацій, основні методи проблемного викладання учителя (с. 134-164). Саме цими рекомендаціями я керуюся в своїй роботі.

Звичайно, не на всіх уроках є можливість створювати проблемні ситуації та використовувати проблемно-пошукові методи – це не завжди дозволяє учбовий матеріал, дефіцит часу та і не всі учні можуть працювати у режимі проблемного навчання. До того ж, готуватися до таких уроків довше та й проводити такий урок важче.

Але ж проблемне навчання є однією з найважливіших умов, яке забезпечує виникнення та закріплення пізнавального інтересу учнів, розвиває в учнів інтерес до пізнання світу, спонукає до дослідницької роботи.
Часто використовую на уроках, інтегровані вікторинні завдання [ Додаток Е] з метою:
- розширення освітнього потенціалу учнів;
- розвитку особистості учнів;
- розвитку вміння порівнювати та аналізувати;
- вміння висловлювати власні думки;
- виховання комунікативності.

3.2. Дослідницький метод – це один із варіантів проблемного навчання.

Мета застосування дослідницького методу — збуджувати й розвивати активність сприйняття і мислення учнів.

Спостереження — це цілеспрямоване, безпосе реднє, чуттєве сприйняття предметів і явищ природи.

Експеримент — це вивчення процесів, які протікають в живих організмах у штучно створених умовах.

І. П. Павлов писав, що спостереження збирає те, що йому пропонує природа, дослід бере у природи те, що він хоче. І сила біологічного досліду величезна.

Я зрозуміла, що правильно поставлене мною проблемне запитання, а далі й ціла система запитань, привертають увагу учнів до об'єктів і дослідів, що демонструються, змушують їх цілеспрямовано й послідовно спостерігати, порівнювати, робити висновки й узагальнення.

Наочність яку використовую на уроках біології і географії може бути натуральною (об`єкти природи живі й препаровані) і зображувальною (таблиці, схеми, муляжі, кінофільми).

Найбільш доступними живими об'єктами є рослини. Демонструю їх на уроках ботаніки і загальної біології. Як правило, заготовляю їх заздалегідь на ділянці, в природі, в живому куточку і вдома.

. Наприклад, на уроці «Видозміни листків» екологічну пристосованість до зменшення випаровування води листопадом, зменшення площі листкової пластинки, опушенням, восковим нальотом учні простежують на живих кімнатних рослинах: монстері, алое , кактусах, а також на хвої сосни, листках коров'яку та ін.

Демонстрування дослідів або їхніх результатів на уроках проводжу в усіх класах. Учні замальовують постановку досліду, записують висновки у зошити (наприклад, виділення кисню зеленими рослинами на світлі, виділення вуглекислого газу насінням, що проростає). [ Додаток І ]

На багатьох уроках ботаніки разом з учнями демонструємо заздалегідь проведений дослід, розповідаючи про умови, в яких його ставили. Передусім формулюю проблемне запитання, яке має бути розв'язане за допомогою досліду, і пропоную простежити за дослідом, порівняти досліджувану і контрольну рослини чи декілька варіантів і зробити висновок.

В школі працює екологічний гурток « Юний еколог» на заняттях якого ми з учнями досліджуємо та вивчаємо природу Сумщини – це цілі природні скарби. На території Липоводолинського району можна зустріти різноманітні природні біогеоценози, де ростуть рідкісні, червонокнижні рослини та ознайомлюємось з пам'ятками природи, проводимо екологічні свята та виховні заходи. Члени гуртка підготували і провели для молодших школярів « Свято зимуючих птахів» та конкурс на кращю годівничку ці матеріали були подані на районний етап всеукраїнської акції « Годівничка» [ Додаток З ]

Члени гуртка працювали над створення екологічного проекту « Природа – мій дім» який взяв участь у міжнародному конкурсі благодійних проектів «Добро починається з тебе» і відзначений дипломом. До проекту увійшли роботи

« Екологічна стежина» і « Квітуче подвір'я школи». [ Додаток Ї ]

Учениця 10 класу Малюга Ірина під моїм керівництвом закінчила роботу над пошуково – дослідницькою роботою « Лікарські рослини поряд», в якій досліджені і описані:


  • правила збору, сушки та зберігання лікарських рослин;

  • застосування лікарських рослин у народній медицині;

  • розкрите поняття « фітотерапія»

  • створена карта Беївської сільської ради. на якій нанесені території

поширення лікарських рослин. [ Додаток Є ]

Члени гуртка «Юний еколог» взяли участь у акції «Юнати за збереження біорізноманіття» створивши буклет на екологічну тематику.

Хочеться відзначити, що проблемне навчання, пошукова діяльність учнів на уроках біології і географії сприяє розвитку критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. Діти на таких уроках почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження. В атмосфері довіри та взаємодопомоги роблять відкриття, усвідомлюють важливість здобутих знань.

А саме за цих умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.



4. Використання проблемного навчання на уроках географії.

4.1. Види проблемних завдань з географії.

Технологія проблемного навчання не є новинкою в педагогіці. Проте в останні роки проблемний підхід є важливою складовою прогресивного пошукового методу навчання і особливо вивчення географії. Рушійною силою проблемного навчання є протиріччя між об’єктом та суб’єктом пізнання. Форми вираження навчальних проблем можуть бути різними, проте в їх змісті закладені потенційні можливості для виникнення проблемних ситуацій в процесі їх виконання. Отже, в ході проблемного навчання на уроках географії створюю різні проблемні ситуації, навчаю учнів вирішувати проблеми, формую у школярів уміння бачити протиріччя, вчу формулювати проблему. Виконуючи проблемні завдання, учні отримують досвід творчої діяльності. У навчанні географії використовуються такі види проблемних завдань:



  • завдання, в основі змісту яких лежить наукова гіпотеза .

(походження багаторічної мерзлоти, зміна клімату, походження материків і океанів);

  • завдання, в основі яких лежить розрив у логіці зі звичними науковими чи побутовими уявленнями;

  • завдання проблемний характер яких обумовлений розривом між раніше засвоєними знаннями і вимогами задачі чи питання , наприклад:

- при порівнянні літніх та зимових температур екваторіального і тропічного поясів Африки учні визначають, чому в більш віддаленому від екватора тропічному поясі температура липня вища, ніж в екваторіальному і відповідають на запитання:

« Чому?»; (7 клас « Кліматичні пояси Африки »).



  • завдання, де необхідне розуміння діалектичних протиріч, вміння оперувати протилежними судженнями:

«Зменшується чи збільшується в умовах НТР вплив природних умов території на життя і господарську діяльність людини?» ( 10 клас).

Проблемний метод навчання передбачає, що вирішенням проблеми керує вчитель шляхом постановки евристичних запитань чи навіть шляхом пропонування готового алгоритму вирішення; учні повинні самостійно висловлювати свої пропозиції, здогади і варіанти рішень і поступово підходити до правильного вирішення задачі.

Форма і зміст задач і завдань повинні зацікавити учнів предметом, або посилити зацікавленість, якщо вона у них уже є, до цієї галузі знань.Частина завдань і задач орієнтована на глибоке знання програмового матеріалу, або на більший об’єм знань, тому я рекомендую використовувати їх як на уроках так і в у позакласній роботі.

Наприклад при розв'язанні проблемної задачі у теми « Атмосфера» ( 6 клас):

« Визначте температуру повітря за бортом літака, якщо він летить на висоті 9000 м., а температура біля земної повірхні + 24», учні будують логічний ланцюжок: температура повітря – зниження температури з висотою на 6˚ на кожний кілометр –

математичні обчислення – відповідь.

Я в цей момент не тільки формулюю проблемну задачу, а й керую діяльністю учнів під час розгляду проблеми, визначаю варіанти вирішення проблеми, консультую в процесі роботи.
   На уроках географії ми разом з учнями вирішуємо реальні екологічні, економічні, природничі проблеми, що сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів. Вони відображають потребу учнів, допомагають оволодіти дослідницькими навичками, формують позитивні мотиви до вивчення географії. Найчастіше реальні проблеми носять краєзнавчий характер і вирішуються в групах. Так на уроці географії у 8 класі по темі « Поверхневі води України» я ставлю проблемне запитання: « Чи можуть річки України мати льодовикове живлення?». В ході обговорення в групах, обміні думками, учні говорять категорічне « ні», бо гори недостатньо високі, щоб на них утворувалися льодовики. Для роботи над проблемним запитанням та швидкого пошуку правильного рішення у кожного учня є:

Пам’ятка для розв’язання проблемної задачі


  1. Усвідомлення проблеми, розкриття суперечності.

Необхідно виконати такі дії: уважно прочитати завдання, знайти умову і вимоги завдання; пригадати все, що знаєте про цей географічний об’єкт, або явище, які причинно-наслідкові зв’язки його пояснюють, зіставити раніше здобуті знання й нову інформацію; виявити суперечність, приховану в завданні.

  1. Формулювання гіпотези. Висловити припущення про причини винекнення проблеми стосовно явища чи об’єкта, тобто сформулювати гіпотезу.

  2. Доведення гіпотези. Треба до запитання поставити нове запитання, виходячи з припущень, висловлених у гіпотезі, відповісти на це питання, по можливості перевірити свою відповідь.

  3. Узагальнений висновок. Слід відповісти на запитання:

  • Які нові знання здобули?

  • Що нового дізналися про причинно-наслідкові звязки, які пояснюють певне явище або об’єкт?


4.2.Проектна діяльність на уроках географії.

    Вже багато років на уроках біології і географії широко використовую технологію застосування опорних логічних конспектів (сигналів). Особливістю цієї технології є певна закодованість навчальної інформації, можливість виділяти етапи у вивченні матеріалу, використовувати творчі прийоми подання навчального матеріалу у символах, схемах та малюнках. Доцільно цю технологію використовуюти в індивідуальній роботі з кожним учнем і у групах. Проблемне запитання (7 клас по темі « Води суходолу Африки» ): « Доповніть схему зображену на дошці і зробіть висновки» спонукає учнів пригадати вивчений у 6 класі матеріал та самостійно скласти схему:

Води суходолу

/ \


поверхневі підземні
- річки

- озера


- льодовики

- ставки


- водосховища

- болота

Використовую на уроках географії і технології проектної діяльності, що вимагають від мене особисто особливої підготовки учнів, пояснення завдань, способів їх виконання, вимог до оформлення результатів. Ознайомлюю дітей з проектною технологією вже при вивченні початкового курсу географії – пропонуючи учням завдання зі складання найпростіших прогнозів: наприклад, за картою літосферних плит пояснити: «Які зміни суходолу можуть відбутися у майбутньому?» ( 6 клас). Діти складають прогнози на основі знань теорії руху літосферних плит. У процесі моделювання з фрагментами розрізаної контурної карти учні створюють індивідуальні проекти майбутнього обличчя Землі.

При вивченні природних зон Землі та окремих материків учням пропоную проблемне завдання зі створенням проекту озеленення кабінету біології та географії. Захист таких проектів повинен враховувати батьківщину тієї чи іншої рослини, кліматичні умови, в яких вона може рости, тобто повинна бути розроблена серйозна основа того чи іншого проекту озеленення.

При виконанні практичної роботи у 10 класі на тему: « Ландшафт який мені хочеться зберегти» учні проектували, описували, малювали ландшафт свого населеного пункту, який би хотіли залишити нащадкам, та проектують екологічний будинок використовуючи тільки екологічно чисті матеріали. [ Додаток Є ]

Результати проектної діяльності обговорюються на уроках узагальнення, які проводяться у вигляді диспутів, конференцій, звітів та виступів на шкільних виховних заходах з географії. Так в рамках тижня географії і біології учні

8-9 класів презинтували свій проект « За здоровий спосіб життя», та допомогли в підготовці виховного заходу « Географічний марафон». [ Додаток К]

4.3.Інформаційно-комунікативні технології на уроках географії

Останнім часом я усе більше й більше розумію, що використання інформаційних технологій у навчальному процесі значно підвищує ефективність засвоєння матеріалу учнями, вирішенні проблемних ситуацій та завдань. І при підготовці до уроків, і на самих уроках неоціненну допомогу мені роблять сучасне інформаційне устаткування й технології (комп'ютер, мультимедійний проектор, принтер, сканер, а також можливість користуватися освітніми ресурсами Інтернету).

Традиційним і часто використовуваним прийомом у методиці викладання географії є робота з картками, що містять індивідуальні завдання для учнів. У підготовці таких матеріалів, безумовно, дуже зручно використати комп'ютер. За допомогою комп'ютера можна швидко складає кілька варіантів тестів, кросвордів, творчих завдань, проблемних запитань. Однак, таке використання комп'ютера - це лише заміна друкувальної машинки, або звичайного рукописного тексту більше швидким і сучасним інструментом (що, звичайно, немаловажливе в роботі вчителя). Для ефективної роботи в сучасних умовах, пов'язаних з більше високим технічним рівнем я і учні постійно орієнтуємося в потоці інформації. Крім традиційних шляхів здобуваємо її ще й через Інтернет. Так учні 8 класу використовуючи додаткову літературу, Інтернет готували і захищали свої реферати з теми « Клімат України».
Нові можливості для навчання географії відкрилися мені з використанням мультимедійного комплексу, який дозволив використовувати на уроках і в позаурочний час електронні книги, енциклопедії, фільми.

Їх особливістю є об'єднання текстової, графічної, аудіо - та відеоінформації, анімації. Я помітила, що при використанні на уроках мультимедійних компакт-дисків географічні поняття, що раніше учням здавалися абстрактними, стають конкретними або, принаймі, достатньо наочними.

Урок у 7 класі по темі « Води суходолу Африки» [Додаток А] виявився для учнів цікавим та продуктивним саме через застосування на ньому слайдів – загадок річок, озер, водоспадів.
Компакт-диски ( «Фізична географія України - 8 клас» та « Економічна та соціальна географія України -9 клас») придбані в цьому навчальному році містять цілу географічну енциклопедію, що викликає в учнів інтерес, посилює мотивацію учіння.

Вивчаючи тему « Країни Північної Європи» (10 клас) учні використали на уроці – конференції власноруч створені презентації. Програмне забезпечення і мультимедійних комплекс дозволив дітям бачити текст і переглядати картинки та відеосюжети країн, що вивчаються. [ Додаток Є ]


5. Висновки і рекомендації


Для проблемного навчання характерно те, що знання й способи діяльності не подано готовими, не запропоновано правила чи інструкції, завдяки яким той, хто навчається, міг би гарантовано виконати завдання. Матеріал не подано, а задано як предмет пошуку. І зміст навчання полягає саме в стимулюванні пошукової діяльності учня.

Такий підхід зумовлений:



  • по-перше, сучасною орієнтацією освіти на виховання творчої особистості;

  • по-друге, проблемним характером сучасного наукового знання (нагадаємо, будь-яке наукове відкриття відповідає на одне або кілька запитань і ставить десятки нових);

  • по-третє, проблемним характером людської практики, що особливо гостро виявляється в переломні, кризові моменти розвитку;

  • по-четверте, закономірностями розвитку особистості, людської психіки, зокрема мислення й інтелекту, які формуються саме в проблемних ситуаціях.

Проблемне навчання найбільш адекватне соціально - педагогічним цілям і змісту сучасного наукового знання і закономірностям пізнавальної діяльності та розвитку учнів. У ньому найпослідовніше реалізовано принцип проблемності, який припускає використання об'єктивної суперечливості досліджуваного, організацію на цій основі пошуку знань, застосування способів педагогічного керівництва, які дають змогу керувати інтелектуальною діяльністю й розвитком тих, кого навчаю.

Проблемне навчання сприяє розвитку мислення та пізнавальної діяльності учнів, підвищує якість знань, умінь та навичок. Тому саме проблемному навчанню я віддаю перевагу на своїх уроках географії і біології і рекомендую іншим вчителям спробувати опрацювати цей метод навчання і використовувати в своїй педагогічній діяльності.




6. Список використаних джерел
1. Введение в общую дидактику / Окунь В. пер. с польск.

Л.Г.Кашкуревича, Н.Г. Горина.- М., 1990. с. 222.).

2. Відкриті та нестандартні уроки біології у 11 класі / Упоряд.

К.М. Задорожний – Х.; Вид. Группа «Основа», 2006.- 224 с.

3. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники: Андреєва В.М., Григораш В.В.- Х.: Вид. Группа «Основа», 2006. – 352 с.

4 . Нетрадиційні уроки з біології. 7-12 класи / Упоряд.

Томашевська Н. В. – Х.; Вид. Группа « Торсінг плюс», 2008.- 256 с.

5. Організація проблемного навчання в школі./ Упоряд. Махмутова М.І. М,

1977, с. 94-101

6. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць / Упоряд. Наволокова Н.П.,

Андреєва В.М. – Х.: Вид. Группа «Основа», 2008.

7. Цікава педагогічна ідея. Як зробити урок.- ( Серія «Золота



педагогічна колекція).- Х.: Вид. Группа «Основа», 2008.- 88 с.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка