«Проблема насильства над дітьми роль персоналу дитячих установ та їх взаємодія у вирішенні цієї проблеми» Тренінг для персоналу дитячих установ Завдання



Скачати 133.71 Kb.
Дата конвертації28.03.2017
Розмір133.71 Kb.
«Проблема насильства над дітьми. роль персоналу дитячих установ та їх взаємодія у вирішенні цієї проблеми»

Тренінг для персоналу дитячих установ
Завдання: визначення ролі співробітників дитячих установ у вирішенні проблеми насильства над дітьми, якого вони зазнали в минулому та можливо продовжують зазнавати в дитячих виховних та допоміжних закладах, та розробка плану взаємодії у вирішенні конкретних ситуацій
Учасники: психологи, соціальні працівники, директори, заступники з виховної роботи, тощо


09:45 – 10:00


Реєстрація учасників


10:00 – 10:30

Вступ, знайомство, очікування


10:30 – 11:30

Очікування персоналу одне від одного в ситуації насильства над дитиною
1. Робота в малих групах (мозковий штурм)
- Роль психологів з точки зору адміністрації

- Роль адміністрації з точки зору психологів


2. Обговорення
3. Висновок


11:30 – 12:00


Кава-пауза

12:00 – 13:30

Етапи вирішення ситуації насильства над дітьми (Згідно Порядок звернень громадян у випадках насильства над дітьми)

Міні-лекція
Розробка загального планів дій (4 ситуації)

Робота в групах
Обговорення


13:30 – 14:00

Кава-пауза


14:00 – 14:30

Хто із спеціалістів на якому етапі бере на себе основну відповідальність

Мозковий штурм


14:30 – 15:00

Підсумки «Що потрібно для того, щоб реалізувати ці плани дій в життя?»

заповнення анкет





1.Очікування персоналу одне від одного в ситуації насильства над дитиною

- Роль психологів з точки зору адміністрації

- Роль адміністрації з точки зору психологів
Робота в групах:
Учасники діляться на дві групи: в одній психологи та соціальні працівники, а в іншій – адміністративні працівники.

Бажано, щоб перша група була сформована з психологів і соціальних працівників, а друга з представників адміністрації. Таким чином психологи і соціальні працівники намагатимуться озвучити, що саме, на їх погляд, очікує від них керівництво, а адміністрація, в свою чергу намагатиметься встати на місце людей, які безпосередньо контактують з дітьми, і спробує сформулювати їх очікування.


Презентація роботи в групах:
Після роботи в групах представники кожної презентують свої очікування і обмінюються думками щодо відповідності цих очікувань реальності. Так, наприклад, одним із ключових очікувань психологів є те, щоб адміністрація припинила сприймати їх як засіб здобуття інформації від клієнтів, щоб прийняла їх право на конфіденційність, на психокорегуючу роботу, яку просто не можна збагнути в даний момент, оскільки вона спрямована в майбутнє і, нарешті, просто цінували ї роботу.
Ця вправа допоможе учасникам краще зрозуміти одне одного. Часто вони сприймають іншу сторону як супротивну, оскільки не формують чітких очікувань одне від одного, а спираються лише на посадові інструкції.
Висловлені очікування адміністрації до виконавчої ланки і навпаки допоможуть створити принципово нові очікування для створення конструктивної програми допомоги дітям – потерпілим від насильства. Ця вправа має наочно продемонструвати адміністративній частині групи, що виконавці очікують від них довіри до здійснюваної ними роботи, що їх поради і рекомендації слугують, в першу чергу, інтересам дитини, а не їх власним.
2. Етапи вирішення ситуації насильства над дітьми
Міні-лекція
«ПОРЯДОК розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення»
Згідно цього Порядку Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного та психічного насильства, образи, недбалого й жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні домагання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.
У цьому Порядку поняття "жорстоке поводження з дитиною" означає будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного та соціального насилля над дитиною в сім'ї або поза нею.
Поняття "дитина" у даному Порядку означає особу у віці до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Звернення (повідомлення) про факти жорстокого поводження з може подавати як сама дитина, так і будь-яка інша особа за місцем проживання за наявності фактів такого поводження або при реальній загрозі їх учинення.
Звернення (повідомлення) про факти жорстокого поводження приймаються наступними службами:

  • Органами внутрішніх справ

  • Органами та закладами освіти

  • Органами та закладами охорони здоров'я

  • Службами у справах неповнолітніх

  • Управліннями у справах сім'ї та молоді

  • Центри соціальних служб для молоді

  • мережа "телефонів довіри"

Це повідомлення вони повинні протягом однієї доби з моменту його отримання звернення передати для реєстрації до відповідного територіального підрозділу служби у справах неповнолітніх .


Усні повідомлення перед передачею їх до служби у справах неповнолітніх оформлюються письмово посадовою особою, яка отримала повідомлення з позначкою, від кого та коли (дата, час) отримано повідомлення та реєструються у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".
Не допускається розголошення відомостей по суті звернення дитини, з'ясування додаткової інформації, що не стосується суті звернення.

Ця заборона не поширюється на посадових осіб, які мають відношення до вирішення справи.


На прохання дитини, висловленого в будь-якій формі, не підлягають розголошенню її прізвище, місце проживання, навчання або роботи.
Координатором заходів щодо захисту дітей від жорстокого поводження з ними або реальної загрози його вчинення є служба у справах неповнолітніх.
Якщо в заяві (інформації офіційних органів) вбачається ознака злочину чи загроза його вчинення, вона обов'язково передається органу внутрішніх справ для вжиття заходів.
Усі заяви та повідомлення з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення в обов'язковому порядку реєструються у відповідному журналі обліку заяв та повідомлень.
У разі необхідності зазначені в Порядку установи (служби) організовують надання невідкладної медичної (викликають швидку допомогу), психологічної та інших видів допомоги дитині, яка постраждала внаслідок жорстокого поводження.
Обов’язки служб
Служби у справах неповнолітніх:

1. Ведуть загальний облік дітей, які зазнали жорстокого поводження, та сімей, у яких діти зазнали жорстокого поводження.

2. Координують діяльність органів освіти, охорони здоров'я, внутрішніх справ щодо профілактики та припинення фактів жорстокого поводження з дітьми.

3. Надають необхідну допомогу дитині, яка зазнала жорстокого поводження, та в разі загрози його вчинення вживають заходів до попередження жорстокого поводження щодо дитини.

4. Направляють дитину для обстеження стану її здоров'я до установ і закладів охорони здоров'я з метою документування фактів жорстокого поводження, надання дитині необхідної медичної допомоги, у тому числі лікування в стаціонарі.

5. Уживають невідкладних заходів до ліквідації наслідків і загрози неправомірних дій щодо дитини; у разі потреби разом з кримінальною міліцією у справах неповнолітніх розв'язують питання про тимчасове вилучення дитини із середовища, де вона зазнала

жорстокого поводження, та про подальше її влаштування.

6. Спільно з центрами соціальних служб для молоді надають необхідну соціально-психологічну допомогу, проводять профілактичну та роз'яснювальну роботу щодо наслідків жорстокого поводження з дітьми.

7. Представляють, у разі необхідності, інтереси дитини в суді.
Органи внутрішніх справ:

1. Працівники органів внутрішніх справ, у тому числі кримінальної міліції у справах неповнолітніх, здійснюють прийняття інформації про випадки жорстокого поводження з дітьми цілодобово. Повідомлення зобов'язані приймати всі працівники органів внутрішніх справ.

2. У разі усного звернення або телефонного повідомлення працівником органу внутрішніх справ складається протокол цього звернення чи повідомлення.

3. Усі звернення та інформації з приводу жорстокого поводження з дітьми, у яких вбачаються ознаки злочинний діянь або загроза їх учинення, обов'язково реєструються в черговій частині органу внутрішніх справ. Інші заяви та скарги, які надходять

поштою, реєструються в канцелярії органу внутрішніх справ і, якщо вони потребують додаткової перевірки, розглядаються в терміни, визначені законодавством.

4. Усі звернення та повідомлення щодо жорстокого поводження з дітьми розглядає керівництво органу внутрішніх справ і дає конкретні вказівки працівникам кримінальної міліції у справах неповнолітніх щодо необхідних матеріалів для подальшого прийняття рішення згідно із законодавством. Після перевірки викладених у зверненні фактів керівник органу внутрішніх справ приймає рішення про притягнення винних осіб до відповідальності.

5. Якщо питання, порушені в заяві дитини, не належить до компетенції органів внутрішніх справ, працівники кримінальної міліції у справах неповнолітніх переадресовують їх за належністю і повідомляють про це відповідну службу у справах неповнолітніх та автора звернення (повідомлення).

6. Працівники кримінальної міліції у справах неповнолітніх тісно співпрацюють із службами у справах неповнолітніх, центрами соціальних служб для молоді, органами прокуратури, освіти, навчальними закладами, закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.

7. У разі потреби термінового вилучення дитини із сім'ї, де батьки чи особи, що їх замінюють, жорстоко поводяться з нею, працівники кримінальної міліції у справах неповнолітніх спільно зі службами у справах неповнолітніх вирішують питання щодо подальшого влаштування дитини.

8. За всіма фактами жорстокого поводження з дітьми та результатами розгляду працівники кримінальної міліції у справах неповнолітніх зобов'язані інформувати:

заявника;

службу у справах неповнолітніх;

батьків дитини або осіб, які їх замінюють (за згодою дитини);

у разі необхідності, органи прокуратури та суд.
Органи та заклади освіти:

1. Здійснюють приймання заяв та повідомлень про випадки жорстокого поводження з дітьми.

2. Терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи реальну загрозу його вчинення.

3. Уживають заходів до виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми у навчальних закладах, притягують до дисциплінарної відповідальності співробітників, учнів та інших осіб, які допускають жорстоке поводження з дітьми.

4. Керівники навчальних закладів зобов'язують педагогічних працівників, зокрема класних керівників, проводити попереджувальну роботу з батьками з метою недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім'ях, а також відстежувати

подібні випадки з боку інших учнів.

5. Класні керівники організовують роботу з батьками щодо роз'яснення наслідків жорстокого поводження з дітьми в сім'ях, а також з особами, що становлять найближче оточення дитини, яка постраждала від жорстокого поводження або потерпає від реальної загрози його вчинення.

Органи та заклади охорони здоров'я:

1. Лікувально-профілактичні установи та заклади цілодобово здійснюють приймання дітей, які зазнали жорстокого поводження, та надають їм потрібну медичну допомогу.

2. При обстеженні дитини медичні працівники звертають увагу на ушкодження, що могли виникнути внаслідок жорстокого поводження з дитиною, та повідомляють про це дільничного педіатра, орган внутрішніх справ та відповідну службу у справах

неповнолітніх.

3. У разі виявлення або надходження звернень чи повідомлень з приводу жорстокого поводження проводять медико-соціальну реабілітацію дітей, які потерпіли внаслідок жорстокого поводження.
Управління (відділи) у справах сім'ї та молоді:

1. Здійснюють приймання та розгляд звернень і повідомлень про випадки жорстокого поводження з дітьми.

2. Терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи реальну загрозу його вчинення.

3. Направляють дітей, які зазнали жорстокого поводження, та членів сім'ї, стосовно яких існує реальна загроза його вчинення, до спеціалізованих установ для надання допомоги (кризові центри соціально-психологічної допомоги, притулки, центри

медико-соціальної реабілітації, прийомні сім'ї).

4. Проводять профілактичну, роз'яснювальну роботу серед громадськості щодо попередження жорстокого поводження з дітьми.
Центри соціальних служб для молоді:

1. Здійснюють приймання заяв та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини.

2. Терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи реальну загрозу його вчинення.

3. У разі необхідності надають первинну (під час звернення) соціально-психологічну допомогу дітям, які постраждали від жорстокого поводження.

4. Надають правові, психологічні, соціально-медичні та соціально-психологічні послуги з метою збереження соціального статусу та повноцінної життєдіяльності, адаптування у суспільстві дітей, які постраждали від жорстокого поводження.
Притулок для неповнолітніх та центр соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх

1. Діти, які постраждали від жорстокого поводження, а також діти із сімей, перебування в яких загрожує їх здоров'ю чи життю, мають можливість цілодобово звернутися до притулку для неповнолітніх або центру соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх.

2. Підставою для прийняття дитини є звернення дитини (усне або письмове) до адміністрації закладу за допомогою, яке обов'язково реєструється та невідкладно розглядається керівництвом закладу.
Всеукраїнська дитяча лінія (8-800-500-21-80) та система телефонів довіри:

1. Безкоштовно, конфіденційно та анонімно надає консультації і психологічну допомогу дитині, яка постраждала внаслідок жорстокого поводження з нею.

2. Надає дитині інформацію про роботу служб у справах неповнолітніх, відділів у справах сім'ї та молоді, соціальних служб для молоді, органів опіки і піклування, освіти і науки, охорони здоров'я, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, неурядових організацій, які працюють в інтересах дітей.

3. Інформує відповідну службу у справах неповнолітніх про факт жорстокого поводження (у разі якщо така дитина погодилася повідомити свою адресу проживання) з метою оперативного втручання та надання допомоги.
Згідно із Порядком звернень громадян у випадках насильства над дітьми спеціалістам надається інформація щодо раціональних дій для конструктивного вирішення конкретної ситуації. Так, наприклад, у випадку психологічного або економічного насильства не є доцільно одразу долучати службу у справах неповнолітніх, оскільки її втручання передбачає «ускладнення» ситуації, має сенс розпочати з соціальної служби, яка, після ретельного вивчення ситуації, або сама візьме сім’ю під свій супровід, або вважатиме за необхідне долучити інші служби та передасть справу для координації ССН. Необхідно донести до учасників тренінгу важливість адекватної співпраці служб і спеціалістів, з чітким розподілом ролей і необхідністю визначити координатора випадку, якому передаватиметься вся інформація. Також необхідно зробити акцент на профілактичній роботі з сім’єю, в якій було виявлено випадки насильства над дитиною. Для цього можна здійснювати періодичний контроль за поводженням з дітьми після закінчення соціального супроводу, відвідання цієї родини соціальним працівником для спостереження за ситуацією не лише між батьками і дітьми, але й між сіблінгами, адже в якості агресорів можуть виступати не лише дорослі члени родини, але і старші брати і сестри.
3. Розробка загального планів дій (4 ситуації)
Робота в групах

Учасники тренінгу поділяються на чотири групи, кожна отримує одну з ситуацій, які розглядалися на попередній зустрічі. Кожній групі пропонується розробити план дій і обрати координатора щодо вирішення кожного виду насильства.

В ситуації виявленого фізичного насильства над дитиною, координуючу роль має взяти на себе адміністрація закладу, оскільки саме вона несе відповідальність за здоров’я дітей, які перебувають в закладі. У випадку, якщо дитині завдає шкоду співробітник закладу, завдання адміністрації – негайно відреагувати на випадок, не лише вирішити питання з винуватим але й провести роботу серед іншого персоналу щодо неприпустимості такого поводження з дітьми. Якщо дитина постраждала від інших дітей – завдання адміністрації з’ясувати, чому діти знаходяться без догляду, і чому в них формуються подібне ставлення одне до одного. І в одному і в іншому випадках необхідно залучити психолога закладу для роботи з дітьми і персоналом.
У випадку виявлення економічного насильства координуючу роль також бере на себе адміністрація, яка зв’язується з соціальною службою за місцем проживання дитини і повідомляє про ситуацію, що склалася.
Координуючу роль адміністрація закладу виконує і у випадку психологічного насильства. Оскільки саме вона має право і можливість викликати батьків дитини, має важелі впливу на персонал. Недооціненим, як правило, залишаються можливості психолога, який може провести роботу в колективі на індикатори психологічного і емоційного насильства над дитиною, раннє виявлення яких дозволяє запобігти утворенню несприятливої атмосфери в колективі, віктимізації дітей.
І, нарешті, розглядаючи ситуацію сексуального насильства, необхідно визначити координуючу роль психолога закладу. Адміністрація має визнати за ним право на зберігання частини конфіденційної інформації, якою він може ділитися лише з правоохоронними органами, адже привернення якомога меншої кількості людей до вирішення цієї ситуації є найбільш раціональним.
4. Хто із спеціалістів на якому етапі бере на себе основну відповідальність

В часі виконання цієї вправи учасники тренінгу, методом мозкового штурму, намагаються визначити свої повноваження, їх межі, найбільш раціональне використання своїх ресурсів, щоб ділянки роботи не дублювалися, а взаємодоповнювалися. Так, наприклад, соціальні працівники можуть планувати роботу з сім’єю, оновлювати наявну інформацію стосовно постраждалої дитини, виступати в ролі інформаційного консультанта для дитини.


Психолог закладу бере на себе відповідальність за проведення психокорекційної роботи з дитиною і, за можливістю, з усією родиною. Адміністрація закладу бере на себе відповідальність за координацію кожного випадку насильства в стінах свого закладу, долучаючи необхідні структури за необхідністю, або вирішуючи проблеми власними зусиллями.
Необхідно організувати роботу таким чином, щоб максимально обмежити кількість осіб, які мають безпосередній контакт з дитиною, особливо тих, хто збиратиме в неї цю інформацію.
Особливо важливим для учасників тренінгу є налагодження довіри щодо дій одне одного, що дозволить кожному з них зосередитися на своїй зоні втручання, не витрачаючи часу та сил на перевірку або виправлення роботи іншого спеціаліста, пам’ятаючи про те, що наступний спеціаліст буде ґрунтуватися на його результат. Таким чином визначення власної відповідальності дозволить якісно покращити не лише рівень надання допомоги дітям, які зазнали насильства, але й надасть можливість напрацювати чітку модель реагування на ту або іншу ситуацію, долучаючи необхідних спеціалістів і служб.
Висновком цього семінару має бути розуміння, що для створення команди щодо вирішення ситуації насильства над дитиною необхідно рівноправна участь різних рівнів спеціалістів, оскільки самостійно ані адміністрація, ані спеціалісти, які безпосередньо працюють з дітьми, не в змозі впоратися з ситуацією.
Важливою передумовою продуктивної роботи з надання допомоги є проговорювання очікуваній одне від одного, оскільки лише так можна зону своєї діяльності і відповідальності. Створення моделей планів вирішення ситуацій різних видів насильства має показати перспективність вирішення за умови координуючої ролі саме адміністрації, яка має значно більше ресурсу, аніж психологи або соціальні працівники.
Підбиваючи підсумки семінару, необхідно відзначити можливість перенесення отриманих на ньому знань і навичок в практичну площину. Важливо також створити відчуття партнерства у учасників, важливість їх конструктивної взаємодії.

Матеріал підготовлено ВГО «Жіночий консорціум України» в рамках проекту Покращення соціально-психологічної допомоги дітям, які зазнали насильства, який впроваджується за підтримки Всесвітнього дитячого фонду



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка