Про заходи щодо боротьби зi сказом тварин Загальнi положення



Скачати 68.13 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір68.13 Kb.
МIНIСТЕРСТВО СIЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА I ПРОДОВОЛЬСТВА

НАКАЗ
N 5 вiд 15.03.94

Зареєстровано
в Мiнiстерствi юстицiї України
31 березня 1994 р. за N 54/263

IНСТРУКЦIЯ



Про заходи щодо боротьби зi сказом тварин

1. Загальнi положення

Сказ - особливо небезпечне вiрусне захворювання всiх теплокровних тварин i людини. Характеризується гострим перебiгом, ураженням нервової системи i закiнчується летально.

Основним джерелом iнфекцiї є хворi на сказ дикi тварини, в основному лисицi. Особливiстю сказу природного типу є формування зон стiйкого неблагополуччя. Такi зони розмiщенi, як правило, в мiсцевостях з пiдвищеною щiльнiстю поселення лисиць.

Враховуючи природне поширення сказу тварин, заходи по боротьбi з ним здiйснюються комплексно органами державної ветеринарної медицини, охорони здоров'я, житлово-комунального i лiсового господарства, товариствами мисливцiв пiд керiвництвом надзвичайних протиепiзоотичних комiсiй та органiв державної влади на мiсцях.



2. Заходи щодо профiлактики сказу

1.1. З метою своєчасного виявлення i недопущення захворювання тварин на сказ органи лiсового господарства, охорони природи, мисливського господарства i заповiдникiв зобов'язанi:

- систематично обстежувати угiддя, де мешкають дикi тварини, i при виявленнi їх трупiв або вбитих з пiдозрiлою поведiнкою звiрiв (вiдсутнiсть боязливостi, неспровоковане нападання на людей чи тварин) негайно повiдомляти працiвникiв державної служби ветеринарної медицини i надсилати матерiал у ветеринарну лабораторiю для дослiдження на сказ;

- проводити щорiчно в листопадi-сiчнi одночасно на великих територiях заходи щодо пiдтримання оптимальних розмiрiв популяцiї лисиць, у яких перед перiодом їх розмноження (березень-квiтень) щiльнiсть популяцiї не повинна перевищувати 0,5 - 1 голови на 1000 га угiдь;

- проводити боротьбу з бродячими собаками та котами в мисливських угiддях, включаючи зеленi зони навколо мiст;

- не допускати до полювання не вакцинованих проти сказу собак, про що у мисливцiв повиннi бути вiдповiднi документи.

2.2. Власники тварин, керiвники господарств незалежно вiд форм власностi та спецiалiсти ветеринарної медицини зобов'язанi:

- дотримуватись дiючих правил тримання собак, котiв i хижих тварин у населених пунктах України, затверджених Держжитлокомунгоспом, Мiнiстерством сiльського господарства i продовольства та Мiнiстерством охорони здоров'я України 18 червня 1980 року;

- доставляти собак, а в необхiдних випадках i котiв в строки, встановленi органами державної влади, в установи ветеринарної медицини для клiнiчного огляду i профiлактичного щеплення проти сказу. Всi собаки, а в зонах постiйного неблагополуччя за рiшенням органiв державної ветеринарної медицини i коти, пiдлягають обов'язковому щепленню проти сказу, як правило, на протязi липня-вересня кожного року. Тварин, не щеплених проти сказу, вакцинують з профiлактичною метою незалежно вiд пори року;

- для охорони тваринницьких ферм, гуртiв, отар, табунiв використовувати лише вакцинованих проти сказу собак, вживати заходiв щодо недопущення диких хижакiв в мiсця розташування свiйських тварин;

- про кожний випадок укусу свiйських тварин дикими хижаками, бродячими чи здичавiлими собаками або котами, а також при пiдозрi на захворювання тварин сказом негайно повiдомляти ветеринарного спецiалiста, який обслуговує господарство, населений пункт та негайно iзолювати таких тварин.

2.3. Собаки, коти та iншi тварини, що покусали людей чи тварин, повиннi бути негайно доставленi їх власниками (пiдприємством, установою, органiзацiєю та iн.) або особами, якi займаються вiдловом бродячих собак та котiв, в найближчу установу державної ветеринарної медицини для огляду та карантинування на протязi 10 днiв.

В окремих випадках, при наявностi загородженого двору або примiщення, з дозволу установи державної ветеринарної медицини тварина, що покусала людей або iнших тварин, може бути залишена пiд розписку у власника при умовi, що вiн зобов'язується утримувати її на прив'язi або в iзольованому примiщеннi на протязi 10 днiв i дозволяти спецiалiсту ветеринарної медицини здiйснювати нагляд за цiєю твариною.

Результати нагляду за карантинованими тваринами реєструють в спецiальному журналi i по телефону, а потiм письмово про них повiдомляють медичну установу, в яку звернулися потерпiлi вiд покусу люди.

2.4. Продаж, купiвля та вивезення собак, котiв, а також диких тварин в iншi мiста, райони i областi дозволяється лише з благополучної мiсцевостi при наявностi ветеринарної довiдки з вiдмiткою в нiй про щеплення проти сказу (для собак i котiв) не менше нiж за 30 днiв до вивезення. Строк закiнчення iмунiтету у щеплених тварин визначається в залежностi вiд вакцини, що застосовувалась.

3. Заходи щодо лiквiдацiї вогнищ захворювання
тварин на сказ

3.1. Дiагноз на сказ встановлюють на пiдставi комплексу епiзоотичних, клiнiчних, патологоанатомiчних i лабораторних дослiджень.

3.2. Для дослiдження у лабораторiю ветеринарної медицини фахiвець направляє свiжий труп або голову вiд дрiбних тварин, голову або свiжий консервований в 30-50 процентному розчинi глiцерину головний мозок вiд великих тварин. Труп тварини повинен бути ретельно запакований в целофановий мiшок, мозок - в банку з притертою скляною або гумовою пробкою, залитою парафiном, або в будь-який iнший водонепроникливий контейнер.

3.3. Розтин трупу, виймання мозку та iншi роботи з патологiчним матерiалом проводять в стерильних умовах при суворому дотриманнi таких заходiв особистої профiлактики: мiцно фiксують голову тварини, руки захищають двома парами рукавичок - хiрургiчними i анатомiчними, очi окулярами, нiс i рот 6-ти шаровою марлевою пов'язкою.

3.4. Лабораторнi дослiдження матерiалу на сказ проводять першочергово. Про результати дослiдження негайно повiдомляють установу ветеринарної медицини або спецiалiста, який направив матерiал, а також головного лiкаря ветеринарної медицини району (мiста).

3.5. Головний лiкар ветеринарної медицини району, мiста, району у мiстi про встановлене захворювання на сказ i вжитi заходи щодо його лiквiдацiї термiново повiдомляє обласне управлiння державної ветеринарної медицини, а також районну (мiську) санепiдстанцiю або санепiдемвiддiлення мiсцевої лiкарнi.

3.6. Головний лiкар ветеринарної медицини району, мiста, району у мiстi з участю представникiв санепiдстанцiї, органiв лiсового господарства та iнших вiдомств органiзовує проведення епiзоотичного обстеження та розробляє план комплексних заходiв щодо лiквiдацiї сказу в неблагополучному пунктi i представляє його для розгляду та затвердження районнiй (мiськiй) державнiй адмiнiстрацiї.

Населений пункт або його частина з прилеглими до нього угiддями, пасовище, лiсовий чи польовий масив, урочище та iн., де виявлено захворювання на сказ, за поданням головного лiкаря ветеринарної медицини району, мiста, району у мiстi рiшенням органу мiсцевого самоврядування, мiсцевих органiв державної виконавчої влади оголошують неблагополучним щодо цього захворювання i вводять карантиннi обмеження. В рiшеннi чiтко визначаються межi неблагополучної на сказ територiї, а також загрозлива зона з урахуванням забрудника iнфекцiї та мiсцевих умов.

Вогнищем сказу вважається не тiльки мiсце виявлення джерела збудника iнфекцiї (хворих на сказ тварин), але й навколишня територiя, на яку можлива мiграцiя диких тварин.

В неблагополучному пунктi тварин щеплюють проти сказу, виявляють хворих та пiдозрiлих на зараження сказом, умертвляють хворих на сказ тварин, а також пiдозрiлих на захворювання. Трупи тварин забитих, загиблих або пiдозрiлих на захворювання спалюють разом зi шкiрою.

3.7. В неблагополучних пунктах забороняється проведення виставок, виводок собак, вивезення за його межi собак, котiв i диких тварин.

В мисливських угiддях, оголошених неблагополучними, а також в загрозливiй зонi, забороняється проведення промислового i лiцензiйного вiдстрiлу диких тварин, їх вiдлов i вивiз.

3.8. При виявленнi захворювання на сказ серед диких тварин незалежно вiд строкiв полювання служба державної ветеринарної медицини разом з органами охорони природи, мисливського i лiсового господарства вживають заходiв щодо зниження чисельностi лисиць та єнотовидних собак i проводять пероральну iмунiзацiю диких м'ясоїдних звiрiв антирабiчною вакциною з настановою по її застосуванню.

3.9. Для своєчасного виявлення та iзоляцiї хворих i пiдозрiлих в захворюваннi на сказ тварин встановлюється постiйний ветеринарний нагляд за тваринами неблагополучної ферми, гурту, отари, табуну. Пiдозрiлих на захворювання i покусаних тварин пiддають ретельному ветеринарному огляду не менше 2-3 рази на добу.

3.10. Тварин, пiдозрiлих на зараження сказом, щеплюють антирабiчною вакциною та утримують пiд наглядом протягом 60 днiв.

Хворих та пiдозрiлих на захворювання сказом тварин лiкувати або пiддавати щепленням проти цiєї хвороби забороняється. Свiйських тварин i хутрових звiрiв, пiдозрiлих на зараження сказом без клiнiчних ознак захворювання, дозволяється незалежно вiд строку щеплення їх проти сказу пiддавати забою з використанням одержаних вiд них продуктiв на загальних пiдставах.

3.11. Молоко вiд клiнiчно здорових тварин неблагополучної щодо сказу ферми, гурту, отари, табуна, незалежно вiд проведених щеплень проти сказу, може використовуватись в їжу людям або в корм тваринам пiсля пастеризацiї при температурi 80-85'С протягом 30 хвилин або кип'ятiння протягом 5 хвилин.

3.12. Сировину тваринного походження, одержану вiд клiнiчно здорових тварин неблагополучної щодо сказу групи, вивозять iз господарства в тарi iз компактної тканини тiльки на переробнi пiдприємства або пiдприємства по їх заготiвлi, зберiганню та переробцi з вiдмiткою у ветеринарному свiдоцтвi про те, що вони пiдлягають дезинфекцiї у вiдповiдностi з настановою по дезинфекцiї сировини тваринного походження.

3.13. Мiсця, де знаходились хворi тварини i пiдозрiлi на захворювання сказом, предмети догляду за ними, одяг та iншi речi, забрудненi слиною та видiленнями вiд хворих тварин, пiдлягають дезинфекцiї у вiдповiдностi з Iнструкцiєю щодо проведення ветеринарної дезинфекцiї об'єктiв тваринництва, затвердженої Головним управлiнням ветеринарiї Держагропрому СРСР вiд 25 серпня 1988 року.

3.14. Разом з органами охорони здоров'я проводиться широка роз'яснювальна робота серед населення (бесiди, лекцiї, виступи в пресi, по радiо i телебаченню) про небезпечнiсть сказу для людей i тварин та заходи щодо профiлактики i боротьби з ним.

3.15. Карантиннi обмеження по сказу скасовуються рiшенням мiсцевої державної адмiнiстрацiї району (мiста) за поданням головного лiкаря ветеринарної медицини району (мiста) через 2 мiсяцi з дня останнього випадку захворювання тварин на сказ при умовi виконання всiх заходiв, передбачених комплексним планом та дiючою Iнструкцiєю щодо профiлактики та боротьби зi сказом тварин.

4. Вiдповiдальнiсть за порушення правил карантину тварин
та iнших ветеринарно-санiтарних вимог

4.1. Посадовi та iншi особи за порушення правил карантину тварин та iнших ветеринарно-санiтарних вимог щодо сказу тварин несуть вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством України.



З оригiналом вiрно:

головний лiкар ветеринарної медицини П.Нiкiтiн


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка