Про стан додержання законодавства щодо забезпечення прав дітей на життя і здоров’я, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню дітьми самогубства, визначення шляхів подолання цього негативного явища



Скачати 136.67 Kb.
Дата конвертації31.12.2016
Розмір136.67 Kb.
Про стан додержання законодавства

щодо забезпечення прав дітей на життя і здоров’я, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню дітьми самогубства, визначення шляхів подолання цього негативного явища
За даними статистики, Україна займає одне з перших місць у Європі за кількістю самогубств (на 100 тис. людей 22 самогубства). Найбільшу кількість суїцидів чинять діти віком до 14 років та підлітки 16-17 років. Лише 5% суїцидальних спроб у підлітковому віці припадає на психози, 20-30% – психопатії, а все інше – так звані «підліткові кризи». Отже, існує велика кількість здорових дітей, перед якими постає питання про сенс власного існування та необхідність жити далі. Юнь потребує більшої уваги дорослих, адже вони тільки зовні справляють враження незалежних і самостійних, а «всередині» дуже вразливі й болісно реагують на життєві негаразди.

Статистика області не менш сувора: з 2002 року по 2013 рік ми втратили 47 дітей. Дитячі та підліткові суїциди є щороку (від 3 до 8 в рік). Проте за чотири місяці 2013 року уже загинуло 6 учнів, тоді як за весь 2012 рік – 3.

З 9 дітей та підлітків, які зчинили самогубство за 2012 та І квартал 2013 року, всі навчалися на достатньому та середньому рівнях, були дружніми з однокласниками, на внутрішкільному обліку не перебували. Скоріше всього психологічним сенсом вчинених суїцидів, виступали заклик, протест або помста. Часто самогубство дитина адресує своїм близьким з метою щось змінити в їхніх взаємо­стосунках, адже основною відмінною рисою дитячого суїциду є неадекватність уявлень про смерть: значна більшість дітей не сприймає смерть як щось остаточне, як таке, що стається з людиною раз і назавжди. Прагнення бути свідком реакції оточуючих на власну смерть чи надія на  «друге народження», а також відсутність страху смерті властиві суїцидентам дитячого віку.

Аналізуючи кожний конкретний випадок самогубства, причиною найчастіше виступають несприятлива ситуація в сім'ї. У 2-х випадках, батьки були схильні до алкоголю; у 3-х – сім'я неповна, в 1 – дитина перебувала під опікою, 2 сім'ї потратили у складні життєві обставини (матеріальне становище незадовільне).

Коваленко Віра, 1996 р.н., студентка І курсу Богуславського гуманітарного коледжу ім.І.С.Нечуя-Левицького, 26.02.2013 прийшло повідомлення до департаменту про її зникнення. Після офіційного повідомлення ГУ МВС в Київській області 14.03.2013 до департаменту надійшло повідомлення про нещасний випадок – суїцид, який стався на території старого банно-прального комбінату м.Богуслава. Сімя повна, на перший погляд благонадійна. Проте за результатами службового розслідування, батько допускав жорстоке поводження з дітьми. Дівина часто пропускала заняття.

Тимошенко Катерина, 01.11.1995 р.н., село Петрівське, Києво-Сятошинського району. Батько, позбавлений батьківських прав за рішенням суду з 2001 року, мати померла. Опікун – Бондар Ганна Василівна. У Петрівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів навчалася з 2002 року. У 2011 році отримала базову середню освіту. Після закінчення 9 класу стала студенткою Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства, що знаходиться у м. Київ. За інформацією управління освіти, молоді та спорту Києво-Святошинської районної державної адміністрації, що надана департаменту на вимогу після засідання обласної міжвідомчої наради, зазначено, що після трьох місяців з дати скоєння суїциду «причини смерті нам не відомі». Це є прямим порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 № 646 в частині контролю за охопленням навчанням до виповнення підлітками 18 років та відсутність співпраці зі службами у справах дітей та сім'ї, відділами кримінальної міліції у справах дітей, центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Місцевими органами управління освітою Згурівського, Тетіївського, Кагарлицького, Обухівського та Ставищенського районів спецповідомлення до департаменту освіти і науки подані вчасно.

Головков Іван, 1994 р.н., Правожовтневська ЗОШ І-ІІІ ступенів Згурівського району. 18.03.2012 пішов з дому в другій половині дня, не повідомивши батьків. Хлопця знайшли повішеним в лісопосадці. Причини суїциду не встановлено. Сім'я багатодітна (було 3 дітей). Батько та мати працювали різноробочими в СП ТОВ «Нива Переяславщини». Батьки періодично вживали алкогольні напої.

Кушта Петро, 2002 р.н., Черепинське НВО «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ», Тетіївського району. Скоїв самогубство через повішення 16.09.2012. Причини суїциду не встановлено. В сім’ї було 5 дітей, двоє старших проживали з дядьком. Матеріальне становище сім’ї незадовільне, батьки не мали постійного місця роботи. Житлово-побутові умови незадовільні. Проте діти були забезпечені всім необхідним для навчання, харчувалися в шкільній їдальні. З 2006 по 2008 рік сім’я перебувала на обліку в сільській раді як неблагонадійна. Батьки схильні до вживання алкогольних напоїв.

Шостя Дмитро, 1996 р.н., Кагарлицька ЗОШ І-ІІІ ступенів №3. 04.05.2012 знайдений повішеним біля будинку, в якому проживав. Причини суїциду не встановлено. Батько з сім'єю не проживав, участі у вихованні не брав. Мати працювала і проживала в м. Києві, тому вихованням Дмитра займалися батьки матері.

Садлівський Євген, 1997 р.н. Навчався в 10 класі Ставищенського НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів – ліцей" №2 (заочно). Самогубство скоєно 04.03.2013, вдома, за невідомих обставин. За період навчання характеризувався як спокійний, замкнений, друзів серед однокласників не мав. Сім'я неповна. Мати проживає в с.Гейсиха Ставищенського району, не працює в зв'язку з інвалідністю. Житлово-побутові умови проживання учня були належні.

Глабчук Ольга, 1996 р.н., Іванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Ставищенського району. 25.02.2013, знаходячись вдома, здійснила акт суїциду. Причини суїциду не встановлено. брала активну участь у позакласній та позашкільній роботі. Батько із сім'єю не проживає. Спиртних напоїв та наркотичних засобів мати не вживає, житлово-побутові умови та матеріальне становище задовільне.



Михайленко Артем, 2001 р.н., Германівська гімназія Обухівського району. 04.03.2013, знаходячись вдома, здійснив акт суїциду. У закладі навчався з початку навчального року. Проживав у Білоцерківському районі, с.Василів. Сімя повна. В сім"ї було 3 дітей. Але родина має низьке матеріальне забезпечення та незадовільні умови проживання. Сім"я Михайленків в с.Василів поселилась недавно, до того сім'я проживала в м.Києві. Мама за освітою вчителька, працює соціальним працівником. Батько тимчасово не працює. Останнім часом сім'я була в складних соціально-економічних умовах. За несплату будинок відключено від енерго та газопостачання. Зі слів сусідів, діти, допомагаючи батькам, самотужки збирали дрова в лісополосах, аби обігріти будинок. Останнім часом (перед самогубством) Артем не ходив до школи декілька днів, тому що в нього не було у що взутись: чобітки порвались, а на нові в сім'ї не було грошей. Зловживань алкоголем за батьками Артема помічено не було.

Канделакішвілі Лука, 05.08.1999 р.н., Красилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Броварського району. 16.04.2013 на подвір'ї власного будинку знайдений повішеним. Сім’я неповна, батько з сім'єю не проживав, участі у вихованні дитини не брав. У матері неодноразово виникали непорозуміння з сином. Лука в Красилівській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчався з 2010 року, до цього – у гімназії міста Бровари. Без поважних причин пропускав уроки. За невиконання Правил для учнів був поставлений на внутрішкільний облік. Після проведеної роботи соціального педагога, психолога та класного керівника учень почав відвідувати спортивні секції. Брав активну участь у всіх заходах, які проводились у школі і класі. Почав систематично відвідувати уроки, виконувати домашні завдання і в січні був знятий із внутрішкільного обліку. За результатами діагностики учень мав високий рівень імпульсивності та невпевненості.

Це жахливі випадки, і жахливі насамперед не своєю відмінністю, а навпаки — схожістю з іншими історіями. Чому ми, дорослі, забуваємо, що колись теж були дітьми: маленькими, беззахисними, розгубленими, безпорадними, а іноді і незбагненними такими ж дорослими, як ми самі. Чому тільки тоді, коли щось трапляється, ми замислюємося? А скільки таких

маленьких людей саме цієї миті чекають від нас турботи, теплих, бадьорих слів, просто уваги в усіх її проявах!

Звісно, кожний випадок суїциду — індивідуальний, але деякі загальні тенденції, властиві саме підлітковим і дитячим суїцидам, усе-таки існують. І, треба сказати, вони значною мірою відрізняються від причин, із яких добровільно йдуть із життя дорослі люди. Будь-яка дитина діє відповідно до

своїх бажань за принципом «тут і зараз», не враховуючи при цьому можливих наслідків своїх учинків. Спроможність витримати, перетерпіти, затримати реакцію, подумати, перш ніж зробити, розвивається з віком. Якщо аналізувати, то словосполучення «схильність до суїциду» — не вирок, не ярлик. Деколи, щоб позбутися цієї схильності, дитині достатньо трохи уваги з боку інших людей. Але запобігання суїциду — це делікатна і тривала робота з маленькою людиною, що заплуталася, перебуває на межі відчаю. Самогубство скоюється в особливу, виняткову хвилину життя, коли чорні хвилі заполоняють душу і гасне будь-який промінь надії.

Прокуратурою області встановлено порушення прав дітей на життя і здоров’я, які спричинили загибель дитини, у Згурівському, Тетіївському, Києво-Святошинському, Кагарлицькому та Богуславському районах. Проте притягненими до відповідальності були лише заступник директора з виховної роботи Гогуля С.М., вихователь гуртожитку Фесак Л.А. та практичний психолог Романик О.М. Богуславського гуманітарного коледжу ім. І.С.Нечуя-Левицького, яким за результатами несвоєчасного реагування та встановлення причин відсутності студентки винесено догани (наказ від 15.04.2013 №37-О).

У всіх районах робота була організована лише після скоєння суїциду. У жодному навчальному закладі, де стався смертельний випадок, не затверджено наказом та не розроблено плану заходів з профілактики суїцидальної поведінки серед учнів. Відсутні такі заходи і на рівні районів. Це ще раз підтверджує епізодичність такої роботи.

Водночас на виконання рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради від 19.12.2011 № 571, наказу відділу освіти від 30.01.2012 № 21 «Про затвердження плану заходів з профілактики суїцидальної поведінки серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів» та з метою ефективного психолого-педагогічного супроводу учнівської молоді  у навчальних закладах м.Славутич проводиться робота щодо забезпечення виконання плану заходів, про що свідчать відповідні накази.

У 5 з 6 суїцидентів сім'ї чи самі вони потрапили у складні життєві обставини, проте на це ніхто не реагував. Відсутність взаємодії між місцевими органами управління освітою, службою у справах дітей та сім'ї, центром соціальних служб для сімей, дітей та молоді, кримінальною міліцією у справах дітей позбавляє можливості вжити дієвих скоординованих заходів, спрямованих на попередження вказаного негативного явища.

За визначенням Закону України «Про соціальні послуги» складними визначаються такі життєві обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо). Родини, у яких стались трагічні випадки (Головкова Івана, Кушти Петра, Михайленка Артема), за статусом є багатодітними. У сім’ях Головкова Івана і Кушти Петра батьки зловживали алкоголем, родина Михайленка Артема мала тимчасові соціально-економічні труднощі (за несплату будинок було відключено від енерго та газопостачання). Родини Шості Дмитра, Садлівського Євгена і Глабчук Ольги, Луки Канделакішвілі неповні. У цих родинах батьки дітей проживали окремо і участь у вихованні дітей не брали. Так чи інакше у родинах, де стались суїциди, спостерігаються ознаки сімей, які знаходяться у складних життєвих обставинах, і потребують підвищеної уваги з боку закладу освіти, державних структур та місцевої громади. Проте керівники навчальних закладів внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов’язків не забезпечили належний супровід цих сімей.

Зокрема, випадок Михайленко Артема, учня Германівської гімназії Обухівського району, який проживав с.Василів Білоцерківського району. Учень не ходив до школи декілька днів, тому що в нього не було у що взутись. Класний керівник не цікавився проблемами дитини, інакше б порушив питання щодо допомоги. Ніхто не реагував і не ініціював допомогти цій сім'ї.

У Ставищенському районі сталося два суїциди і це, незважаючи на системну роботу, яка проводиться у навчальних закладах: запроваджено індивідуальні соціально-педагогічні та психологічні картки учнів з 1-го по 11-ий класи, журнал реєстрації повідомлень «Скриньки довіри», підготовлено 20 тренерів (всі працівники психологічної служби району) за програмою «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя». практичними психологами (14 осіб) і соціальними педагогами (10 осіб) у кожному класі один раз на місяць проводяться «години психолога». Як виявляється, групових форм роботи недостатньо. Класний керівник і психолог має помічати зміни в поведінці кожної дитини, більше проводити індивідуальної роботи. Володіти інформацією, чим цікавляться діти (в одному з випадків підозра на гру «Собачий кайф»).

Звичайно, діти, які висловлюють суїцидальні наміри або здійснюють спробу самогубства, потребують кваліфікованої психологічної допомоги, їхній «крик про допомогу» обов'язково має бути почутий близькими. Тому важливим напрямом діяльності працівників психологічної служби є попередження дитячого суїциду.

У кількісному відношенні у системі освіти Київської області спостерігається позитивна динаміка збільшення чисельності працівників психологічної служби навчальних закладів області, з 970 у 2008/2009 навчальному році до 1260 – у 2012/2013. Забезпеченість працівниками психологічної служби Київської області становить 63,7 % від потреби (середня по Україні – 43%).

Забезпечені ставками практичних психологів відповідно до нормативів чисельності навчальні заклади Броварського, Києво-Святошинського районів та міст Білої Церкви, Борисполя, Броварів, Бучі, Ірпеня, Обухова, Славутича.

Найменше практичних психологів призначено на посади у навчальних закладах Переяслав-Хмельницького, Кагарлицького, Фастівського районів.

Всі необхідні ставки соціальних педагогів введено у навчальних закладах Богуславського, Миронівського районів та містах Березані, Білій Церкві, Борисполі, Броварах. Найменше ставок соціальних педагогів введено у закладах освіти Бородянського, Макарівського, Обухівського, Поліського районів, міста Фастова. Не введені ставки соціальних педагогів у навчальних закладах Переяслав-Хмельницького району.

Першочерговою умовою попередження самогубств серед учнів є раннє виявлення дітей, схильних до суїциду, індивідуальна робота з ними, проведення профілактичних заходів, просвітницька робота з сім'ями.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2012 № 3 1/9-488 «Щодо організації та проведення «годин психолога» в загальноосвітніх навчальних закладах» з вересня 2012 року з учнями всіх навчальних закладів проводяться «години психолога». Графік проведення та тематику «годин психолога» працівники служби відображають у циклограмах. Проте з учнями працівники психологічної служби проводять, як правило, групові заняття, і лише в окремих випадках – індивідуальні.

Працівниками психологічних служб проводиться діагностика схильності учнів до суїцидальної поведінки, насильства, вивчення ситуацій ризику в навчальних закладах. У звітах психологів подаються просвітницькі заходи для педагогічних працівників та учнів, тематики батьківських зборів з питаннями попередження суїцидальної поведінки учнів, відомості щодо постійного оновлення інформаційних куточків, на яких розміщена довідкова інформація для учнів, рекомендації, телефони довіри тощо. Проте в жодному з випадків психологам не вдалося виявити схильність до суїцидальної поведінки. Мабуть треба шукати дієвіших методів, бути ближчими до дитини.

Відповідно до Положення про психологічну службу системи освіти України одним із основних видів діяльності практичного психолога є корекційно-розвивальна робота – здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному, індивідуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, психологічного розвитку особистості та формування соціально-корисної життєвої перспективи. Проте і цей напрям діяльності працівників психологічної служби закладів освіти області потребує вдосконалення. Знову ж необхідно підвищити ефективність індивідуальної корекційної роботи з дітьми, у яких сформувалася агресивна, девіантна поведінка, які можуть легко піддаватися впливу несприятливих зовнішніх обставин.

Важливою складовою забезпечення якісної профілактичної і правовиховної роботи в навчальних закладах області є просвітницька робота серед педагогів щодо форм і методів превентивної освіти, вікових особливостей учнів, формування девіантної поведінки тощо. Обізнаність педагогічних працівників у зазначених питаннях забезпечує раннє виявлення ризиків потрапляння дитини в складні життєві обставини і вчасне реагування на можливі загрози її життю й здоров’ю. Наведені факти стверджують про недостатню обізнаність педагогів, а можливо, в окремих випадках – про небажання допомогти дитині.

Пріоритетними завданнями діяльності працівників психологічної служби є організація і зміст психологічного супроводу навчально-виховного процесу. Важливим є раннє виявлення дітей, схильних до потрапляння в ситуації ризику, що дозволяє виявити дефект у психічному розвитку, визначити схильності і тенденції у поведінці й вчасно скласти орієнтовану на конкретну дитину програму корекції, виховання та навчання. Проте приклади можна назвати лише поодинокі, навіть із звітів. У Васильківському районі на базі Калинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 організовано роботу постійнодіючогоконсультпункту з питань діагностики причин девіантної поведінки учнів та організації корекційно-відновлювальноїроботи з ними. Соціальним педагогом Білоцерківської спеціалізованої ЗОШ І-ІІІ ступенів №12 з поглибленим вивченням інформаційних технологій Білоцерківської міської ради розроблено та використовується у роботі «Соціально-педагогічне портфоліо учня».

Важливим напрямом діяльності працівників психологічної служби є попередження дитячого суїциду, і не лише в тих закладах, де вже такі випадки зафіксовано. Діагностика схильності учнів до суїцидальної поведінки, насильства, вивчення ситуацій ризику в навчальних закладах проводиться працівниками психологічних служб Таращанського району, міст: Броварів, Бучі, Василькова, Славутича, Фастова. У закладах освіти міст Василькова і Славутича проводяться заходи для учнів, спрямовані на формування впевненості в собі, позитивного ставлення до життя, комунікативних умінь та адекватної самооцінки учнів (програма «Ключі до успіху», виховні години «Будьмо толерантними», тренінги «Особистість у складних життєвих обставинах», «Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання, або як запобігти стресу перед тестуванням», лекції «Життя як найвища цінність», «Життя – найцінніший скарб»). На «годинах психолога» в навчальних закладах Бориспільського, Тетіївського району, міст Білої Церкви і Бучі акцентується увага на формування в учнів позитивних мотивів поведінки, соціальних навичок та умінь спілкування.

Таким чином, основні зусилля необхідно спрямувати на вдосконалення заходів превенції: серед осіб, що входять до «групи ризику» або тих, хто знаходиться в ситуаціях ризику (в загальному плані до цієї групи відносяться передусім хлопці, адже серед них у 4-5 разів більше випадків суїциду, ніж серед дівчат); підвищення професійної компетентності спеціалістів, які надають допомогу особам із суїцидальними проблемами; широке міждисциплінарне та міжгалузеве співробітництво; систематична оцінка, ситуації й ефективності заходів, що вживаються; розвиток системи широкої профілактики на основі освітньої діяльності (впровадження програм на рівні навчальних закладів, інформування широкої громадськості, освіта широких професійних кіл, спеціальна професійна підготовка учасників процесу превенції); впровадження у підліткове та молодіжне середовище освітніх програм, спрямованих на розвиток навичок спілкування і подолання конфліктів, прояв особливої уваги до об'єднань і груп, які пропагують аутодеструктивну ідеологію, та протидія цим тенденціям; профілактика жорстокості і залякування у дитячих і підліткових колективах, пропаганда здорового способу життя у молодіжному середовищі. Лише атмосфера любові, прийняття й поваги до особистісних прав дитини може убезпечити її від фатального вчинку.



Заступник директора департаменту

Л.І.Лахтадир





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка