Про організацію освітнього процесу підготовки фахівців у львівському унівурситеті бізнесу та права нормативно-правове забезпечення



Сторінка1/5
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.99 Mb.
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА










ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

У Львівському університеті бізнесу та права

Розглянуто та схвалено

Вченою радою університету

протокол № від 30 04 2015 р

Львів 2015


ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВУРСИТЕТІ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА



Нормативно-правове забезпечення організації навчального процесу „Положення про організацію навчального процесу” розроблене відповідно до:

Законів України «Про освіту України», «Про вищу освіту», Указів Президента України № 344/2013, від 16.06.95 p. №451/95, від 27.01.99 р. №70/99, від 28.01.2000 р. №109/2000, від 01.08.2000 р. №943/2000, «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» від 25 червня 2013 р. «Положення про національний заклад (уста­нову) України Державної національної програми „Освіта” („Україна ХХІ століття”),

Постанов Кабінету Міністрів України: від 05.09.1996 p. №1074 “Положення про державний вищий заклад освіти”; від 02.06.1993 p. №161 “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”; від 20.01.1997 p. №38 (№1264 від 14.11.97 р., №547 від 06.04.99 р.) “Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами”; від 07.08.1998 р. №1247 “Про розроблення державних стандартів вищої освіти”; від 09.09.2001 p. №978 “Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей”;від 29.09.2003 р. №1380 “Про ліцензування освітніх послуг”.

Наказів Міністра освіти і науки України:

від 08.12.1995 p. №340 (від 03.01.96 р. №1/1026) “Положення про організацію ек­стернату у вищих навчальних закладах України”;

від 06.06.1996 р. №191/153 “Положення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих закладах освіти”;

від 15.07.1996 p. №245 “Положення про порядок переведення, від­рахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”;

від 31.07.1998 р. №285 “Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою”.

від 07.08.2002 p. №450 “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”;

Від 26 01 2015 р. 47 „Про особливості формування навчальних планів на 2015/2016 навчальний рік

Статуту ПВНЗ „Львівський університет бізнесу та права”

Наказів ректора університету:

Від 11 березня 2015 р. № 11/1 – ОД „Про планування освітнього процесу в університеті”



  1. Загальні положення

1.1. Освітній процес у вищому навчальному закладі – це система науково-обґрунтованих організацій, методичних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до стандартів освіти та гармонізованих з принципами формування Європейського простору вищої освіти.

1.2. Мета освітнього процесу полягає у реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, задоволенні потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців, конкурентноздатних на національному та міжнародному ринках праці.

1.3. Освітній процес організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання, використання електронних засобів та систем управління навчанням;

1.4. Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, ступеневості освіти, її наступності та неперервності, органічного поєднання освітньої та наукової діяльності, не- залежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

1.5. Зміст навчання – навчальна інформація, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. Зміст навчання формується на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики та визначається освітньо-професійною програмою, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними планами, робочими навчальними планами, індивідуальним навчальним планом студента, програмами навчальних дисциплін, нормативними документами органів державного управління України та університету;

1.6. Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

1.7. Графік освітнього процесу визначає календарні терміни теоретичної та практичної підготовки, підсумкового контролю (екзаменаційних сесій), підготовки дипломних проектів (робіт), державної атестації, канікул.

1.8. Мовою викладання у ПВНЗ „Львівський університет бізнесу та права” здійснюється українською мовою .



  1. Основні визначення організації освітнього процесу.

У положенні використано терміни, що подані у положеннях і статтях нормативно-правових актів, що забезпечують організацію навчального процесу.



Автономія вищого навчального закладу - самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених нормативними актами України.

Академічна мобільність - можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами.
Академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, встановлених законом.
Акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності вищого навчального закладу за цією програмою на предмет:
відповідності стандарту вищої освіти;

спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання;



досягнення заявлених у програмі результатів навчання.

Галузь знань - основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка.
Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) - система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.
Здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації.
Кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту.

Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.
Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - кредит ЄКТС) - одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.
Ліцензування - процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю на певному рівні вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності.

Освітня діяльність - діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб.

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма - система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

Особа з особливими освітніми потребами - особа з інвалідністю, яка потребує додаткової підтримки для забезпечення здобуття вищої освіти.
Результати навчання - сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.
Спеціалізація - складова спеціальності, що визначається вищим навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти.
Спеціальність - складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка.
Якість вищої освіти - рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти.
Якість освітньої діяльності - рівень організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань.
Державний стандарт освіти – це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня.

Освітня характеристика – це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень.

Кваліфікаційна характеристика – це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків.

Основні терміни і поняття

Академічний календар — календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін протягом академічного року.

Академічний рік - поділ навчального року на семестри, кількість навчальних тижнів, перелік дисциплін у семестрі (триместрі), тижневий розклад аудиторних та індивідуальних занять, заліків і екзаменів.

Знання — результат процесу пізнавальної діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно впорядковане відображення в свідомості людини. Знання — категорія, яка відображає зв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, думок, уявлень і образів, орієнтованих основ діяльності і т. ін., які мають певний об'єм і якість. їх можна ідентифікувати тільки тоді, коли вони виявляються у вигляді уміння виконувати відповідні розумові або фізичні дії.

Навички — дії, які виконуються під час здійснення певної діяльності і завдяки багаторазовим повторенням стають автоматичними і виконуються без усвідомленого контролю.

Кваліфікація — сертифікація досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.

Компетентність — знання, уміння, навички та досвід, які формують професійні властивості фахівця для якісного виконання ним професійних функцій.

Компетенція — сукупність знань, вмінь і навичок, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності.

Компетентнісний підхід — оцінка підготовленості фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня до професійної діяльності на основі наявності в них визначених стандартами компетенцій.

Заліковий курс — курс, після закінчення якого студент отримує академічні залікові одиниці з певної програми навчання.

Зміст освіти — соціально адаптована система знань, умінь та навичок, зумовлена цілями і потребами особи, суспільства, держави.

Інформаційний пакет — документ, який містить загальну інформацію про

університет, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації із зазначенням обов'язкових та, вибіркових курсів, методики і технології викладання, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.



Навчальна дисципліна (у вищому навчальному закладі) — педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і і н.(система модулів, об'єднаних за змістом освіти), будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості у тих, хто

навчається, певної сукупності умінь і навичок, передбачених для засвоєння

студентом.

Навчальний елемент — автономний навчальний матеріал, призначений для

засвоєння елементарної одиниці знання або уміння, який використовується у

самонавчанні або навчання під керівництвом викладача. Навчальний елемент

починається з декларації про той об'єм знань і/або умінь, яким повинна оволодіти

особа, яка навчається, містить відповідний теоретичний матеріал, різні тести і

вправи і, як правило, закінчується тестом „Перевірка досягнень”, результати якого

свідчать про рівень засвоєння знань, змісту певного матеріалу. Навчальні елементи

групуються в модулі, що є основними структурними одиницями навчального

курсу (дисципліни).

Навчальний об'єкт — обсяг навчальної інформації, яка має самостійну логічну

структуру і ЗМІСТ та дає можливість оперувати цією інформацією в процесі

розумової діяльності.

Науково-методичне забезпечення вищої освіти — забезпечення навчальною і

науковою літературою, методологічними, дидактичними і методичними розробками

відповідно до стандартів вищої освіти, яке здійснюється педагогічними колективами

або органами виконавчої влади у галузі освіти.

Нормативний термін навчання — тривалість навчального процесу, що визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

Програма навчання — перелік курсів (навчальних дисциплін), необхідних для надання студенту кваліфікації вищої освіти. «Програма» також визначає напрями навчання і необхідні для отримання кваліфікації вимоги.

Програма навчальної дисципліни — програма, що визначає мету, зміст, об'єм, порядок вивчення дисципліни, рівень сформованості умінь і знань, навчально-методичне забезпечення.

Результати навчання — специфічні інтелектуальні і практичні навички (компетенції), отримані в результаті засвоєння змісту освітньої програми навчання.

Система освіти — сукупність взаємодіючих освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережа освітніх установ, що реалізують їх незалежно від організаційно-правових форм, типів і видів; система органів управління освітою і підвідомчих їм установ і організацій.

Спеціальність — сукупність знань, умінь, навичок із певної галузі знань та практичної діяльності, надбаних у процесі цілеспрямованої підготовки і досвіду практичної роботи і підтверджених відповідним документом про освіту.



Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: молодший бакалавр; бакалавр; магістр;

Молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності повної загальної середньої освіти.

Бакалавр —- освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень вищої (рідше середньої) освіти (у різних країнах має різне трактування та зміст підготовки), однак, як правило, — це академічний ступінь (кваліфікація), що присвоюється особі, яка засвоїла програму вищої освіти з терміном навчання три-чотири роки і успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня магістра, в багатьох випадках дозволяє працювати на первинних посадах на ринку праці. Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Магістр — академічний ступінь (кваліфікація), що отримують бакалаври (дипломовані фахівці) в результаті засвоєння основної освітньої програми вищої освіти з тривалістю навчання один — два роки; дає право на зайняття основних посад на ринку праці, продовження навчання в аспірантурі.

Визнання залікових одиниць — визнання вищим навчальним закладом залікових одиниць або кваліфікацій, отриманих студентом у іншому навчальному закладі. Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 60-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.





  1. Організація навчання

Основою організація навчання є державні стандарти освіти, галузеві стандарти освіти та стандарти освіти Університету.

Індивідуальний навчальний план студента формується з нормативних і вибіркових залікових дисциплін. Послідовність засвоєння дисциплін визначається навчальним планом відповідно до стурктурно-логічної схеми підготовки фахівців.

Нормативні складають сукупність обов'язкових навчальних дисциплін. Вибіркові включають дисципліни вільного вибору університету і студента.

Для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» у межах одного напряму підготовки фахівців нормативні дисципліни є уніфікованими.

Нормативний термін навчання визначається галузевим стандартом освіти і

становить на денній формі навчання 4 роки для освітньо-кваліфікаційного рівня

«бакалавр» і 1-2 роки для освітньо-кваліфікаційних рівнів «магістр».

Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на 1 рік.

Формами навчальної діяльності є лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання кваліфікаційних і курсових робіт, самостійна робота, включаючи науково-дослідну роботу, доповіді на конференціях, участь в олімпіадах тощо. Всі форми і види контролю успішності студентів (окрім державної атестації) та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів, передбачені навчальним планом.

Призначення кредитів нормативним і вибірковим дисциплінам проводиться з урахуванням часу, який в середньому витрачає студент на їх засвоєння за всіма формами навчальної діяльності. Кредити призначаються у цілих числах (або з позначенням: половинок таким чином, щоб при денній формі навчання сума кредитів за нормативними і вибірковими дисциплінами за навчальний рік дорівнювала 60.

Для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за будь-якою формою


навчання кількість кредитів становить 240 (при чотирирічному нормативному
терміні навчання на денній формі навчання), для рівнів «магістр»- 60(при однорічному нормативному терміні навчання на денному відділенні) чи 90 (при півторарічному нормативному терміні навчання на денній формі), 120 (при двохрічному нормативному терміні навчання на денній формі).

Зарахування модулів (призначення залікових кредитів) студенту проводиться за умови виконання ним всіх вимог, визначених у програмі навчальної дисципліни і описаних в інформаційному пакеті, після підсумкової атестації з даного змістового



модуля.

4. Структурно-документальна організація навчального процесу


Організація освітнього процесу здійснюється навчальними підрозділами університету (факультетами, кафедрами, відділами тощо). 

Основним нормативним документом, що визначає організацію освітнього процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

Навчальний план – це нормативний документ університету, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік освітнього процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план затверджується ректором університету. Для конкретизації планування освітнього процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державними стандартами освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для університету. Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти. Навчальна програма нормативної дисципліни розробляється та затверджується провідними фахівцями вищих навчальних закладів України. У випадку відсутності програми дисципліни, університет може бути ініціатором створення навчальної програми сумісно з фахівцями провідних навчальних закладів України. Навчальні програми затверджуються науково-методичною та Вченою радою Університету. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану університетом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом університету.

Робоча навчальна програма дисципліни містить опис та структуру навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Складові робочої навчальної програми дисципліни:

- опис навчальної дисципліни;

- мета та завдання навчальної дисципліни;

- структура навчальної дисципліни;

- теми семінарських, лабораторно-практичних занять та самостійної роботи здобувача вищої освіти;

- теми індивідуальної роботи здобувача вищої освіти;

- методи та форми контролю;

- методичне забезпечення;

- рекомендована література;

- інформаційні ресурси.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються університетом. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій університету, регіональних потреб тощо.

Вибір навчальних дисциплін здобувачем вищої освіти здійснюється у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється університетом.

Навчання здобувача вищої освіти здійснюється за індивідуальним навчальним планом.
Індивідуальний навчальний план здобувача вищої освіти складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних здобувачем (студентом) з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому університетом.

 Вибіркові навчальні дисципліни, введені університетом в освітньо-професійну програму підготовки і включені до індивідуального навчального плану здобувача вищої освіти (ІНП), є обов'язковими для вивчення. Вибіркова (варіативна) складова (ІНП) формується здобувачем вищої освіти (ЗВО) за участі куратора за погодженням з відповідними кафедрами на кожний рік навчання у розрізі семестрів, виходячи з переліку вибіркових навчальних дисциплін, що входять до навчального плану, складеного у відповідності до освітньо-професійної програми підготовки фахівця певного рівня та з урахуванням особистих освітньо-професійних інтересів і потреб студента та перспектив щодо майбутнього працевлаштування.



Формування вибіркової складової ІНП для здобувачів вищої освіти, які навчаються за програмою підготовки магістрів (спеціалістів), здійснюється випусковою кафедрою з урахуванням спеціалізації випускника. У даному випадку здобувач вищої освіти вибирає пакет дисциплін, вивчення яких забезпечує формування умінь, що необхідні для виконання функціональних обов'язків на посадах у певних сферах професійної діяльності. Зарахування дисциплін, включених до індивідуального навчального плану здобувача вищої освіти, здійснюється за результатами заздалегідь визначеного виду контролю якості знань студента. Індивідуальний навчальний план здобувача вищої освіти на наступний навчальний рік складається в кінці поточного року на кожний навчальний рік.

При формуванні індивідуального навчального плану здобувача вищої освіти на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання здобувачем вищої освіти (студентом) індивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років. При цьому навчальне навантаження студента повинно бути виконане у повному обсязі.

Процедура формування вибіркової частини ІНП здобувача (здобувача) наступна:

Студент першого курсу навчання отримує ІНП здобувача, що сформовано деканатом до початку навчального року. Випускова кафедра у жовтні місяці поточного навчального року доводить до відома студентів комплект документів довідкового характеру, а саме: структурно-логічну схему вивчення дисциплін навчального плану за спеціальністю, перелік пакетів дисциплін за навчальними роками та семестрами навчання та анотації дисциплін, що входять до навчального плану.
Студенти, ознайомившись з наданими їм матеріалами після узгодження з кураторами до 1 квітня кожного навчального року подають заяви-побажання щодо включення до ІНП здобувача на наступний навчальний рік вибраних ними дисциплін навчального плану з блоку навчальних дисциплін за вибором.

Випускові кафедри до 15 квітня згідно поданих заяв студентів включають вибрані ними навчальні пакети дисципліни до ІНП здобувача, формують групи для вивчення різних пакетів дисциплін та подають цю інформацію до деканату, який у свою чергу доводить дану інформацію до кафедр, що здійснюють викладання обраних студентами навчальних дисциплін.

Навчальні групи вивчення певного пакету дисциплін формуються за умови, якщо його вибрало не менше 15 студентів. (Якщо група не набирається, то студенти вивчають вибрані дисципліни в індивідуально-консультативному порядку за графіком, складеним деканатом).

Узагальнена інформація щодо вибору студентами пакетів дисциплін та формування груп для їх вивчення є підставою для включення цих дисциплін у розрахунки навчального навантаження відповідних кафедр на наступний навчальний рік.

5. Планування навчального процесу
Графік навчального процесу

Тривалість навчального року становить 46 тижні. Тривалість канікул — 10 тижнів. Навчальних тижнів на рік — 36, з них, як правило: в осінньому семестрі — 17 тижнів; у весняному семестрі — 19 тижнів; решта навчального часу відводиться на навчальні, технологічні та інші практики.

На випускних курсах кількість тижнів, яка відводиться на навчання та виробничі практики може бути іншою. Обов'язковими є два тижні, які відводяться на державний кваліфікаційний екзамен.

Тривалість практик та періоди їх проведення визначаються чинними Державними освітніми стандартами (ОКХ, ОПП, базові навчальні плани тощо) спеціальностей.



Навчальне навантаження студента

Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в академічних кредитах.

Кредит передбачає всі види навчальної діяльності, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто: лекції, практичні роботи, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу — в бібліотеці чи вдома, підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломну роботу, педагогічну, навчальні і виробничі практики чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Кредит, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Кількість кредитів на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту). Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів (включно поточне та підсумкове тестування). На навчальні, технологічні, виробничі практики, кваліфікаційний екзамен, підготовку і захист курсових проектів (робіт), дипломних робіт кредити відводяться окремо та встановлюється в них співвідношення годин аудиторної, індивідуальної та самостійної робіт, залежно від змісту та специфіки видів діяльності студента при їх виконанні.

У навчальних та робочих навчальних планах напрямів підготовки (спеціальностей), залікових книжках студентів кількість кредитів зазначається у спеціальній графі «Кредити ЕСТS».

В академічних журналах, заліково-екзаменаційних відомостях, залікових книжках, академічній довідці в графі «Години» (у тих документах, де вона є) через дріб зазначається кількість кредитів ЕСТS (наприклад, 45/1,5 кредиту ЕСТS), а в графі

«Оцінка» через дріб - оцінка, за шкалою ЕСТS (включно диференційована оцінка за шкалою ЕСТS з дисциплін, що мають формою контролю залік — наприклад, «добре»/ «ВС», або «зараховано»/ оцінка за шкалою ЕСТS).

В академічних журналах у частині, де облікуються лабораторно-практичні заняття, ведеться також облік індивідуальних занять викладачів зі студентами (вводиться додаткова графа «Індивідуальні заняття»).


Навчальний план

Згідно вимог ЕСТS перелік, порядок та обсяг вивчення навчальних дисциплін визначає базовий навчальний план, який створюється на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності (ОКХ та ОПП), а індивідуальний порядок навчання студента регулює індивідуальний (робочий) навчальний план.

Обсяг освітньої програми підготовки складає:

– бакалавра на основі повної загальної середньої освіти – 240 кредитів

ЄКТС;

– бакалавра на основі ОКР молодшого спеціаліста – 180 кредитів



ЄКТС;

– магістра за освітньо-професійною програмою підготовки –

90 кредитів ЄКТС;

– магістра за освітньо-науковою програмою підготовки – 120 кредитів

ЄКТС (дослідницька компонента – не менше 30 %);

Графік освітнього процесу на 2015-2016 навчальний рік для студентів денної форми навчання за освітніми програмами підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів встановлюється протяжністю:

– осіннього та весняного семестрів − 17 і 19 тижнів відповідно;

– зимової і літньої екзаменаційних сесій − 3 тижні (4-5 екзаменів, на

підготовку до кожного екзамену передбачається не менше ніж 3 дні);

– практичного навчання (навчальні та виробничі практики) − 4-8 тижнів

(тривалість семестрів і дата початку теоретичних (аудиторних) занять можуть

бути змінені у випадку проведення навчальних і виробничих практик з відривом

від занять);

– канікулярної відпустки (крім випускового курсу) − 8-10 тижнів (у т.ч.

3 тижні – під час зимових канікул).

Тривалість екзаменаційних сесій за заочною формою навчання:

– до 30 календарних днів на рік – для студентів бакалаврату 1-2 курсів;

– до 40 календарних днів на рік – для студентів бакалаврату 3-5 курсів та

студентів магістратури (спеціалістів) 1-2 року навчання.

У графіку освітнього процесу час на виконання курсових робіт (проектів) не планується. Кількість курсових робіт (проектів) не повинна перевищувати 1 на семестр (рекомендовано – не більш, як 1 на навчальний рік).

Студентам 1-го курсу навчання курсові роботи (проекти) не плануються, у випусковому семестрі вони можуть плануватися лише за умови відсутності в навчальному плані випускної кваліфікаційної роботи бакалавра (дипломної роботи (проекту)).

Курсова робота (проект), що має міждисциплінарний характер, може виділятися окремою позицією в навчальному плані (орієнтований обсяг −3 кредити ЄКТС) та враховуватися в число 16 дисциплін на навчальний рік.

Вивчення всіх навчальних дисциплін завершується заліком або екзаменом. Сумарна кількість екзаменів та заліків (без практик та курсових робіт(проектів)) за семестр не може перевищувати 8 (але не більш, як 5 екзаменів на одну екзаменаційну сесію).

Для проведення підсумкової атестації випускників ОКР «Бакалавр», «Магістр» у формі державного екзамену (комплексного державного екзамену) у графіку освітнього процесу призначається 1 тиждень.

Для підготовки і захисту випускної кваліфікаційної роботи бакалавра (дипломної роботи (проекту)) чи магістерської роботи, у графікуосвітнього процесу має бути призначений для цього час: 4 тижні − для ОКР «Бакалавр», 4-8 тижнів – для ОКР «Магістр».

На підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми за кожною спеціальністю (напрямом підготовки) і спеціалізацію (за наявністю) в Університеті розробляється навчальний план, який містить відомості про галузь знань, спеціальність (напрям підготовки) і спеціалізацію (за наявністю), освітній або освітньо-науковий рівень, кваліфікацію, нормативний термін навчання, графік освітнього процесу, розділи теоретичної, практичної підготовки, блок обов’язкових навчальних дисциплін (навчальні курси, практики із вказаними кредитами ЄКТС і навчальними годинами), дані про кількість і форми семестрового контролю, атестації в екзаменаційній комісії, загальний бюджет навчального часу за весь нормативний термін навчання та його поділ на аудиторний навчальний час та час, відведений на самостійну навчальну роботу, а також поділ бюджету аудиторного навчального часу за окремими формами занять з кожної навчальної дисципліни та за весь термін навчання загалом.

Навчальний план розробляється на весь нормативний термін навчання робочими групами, до складу яких входять декан факультету або його заступник (директор ННІ або його заступник), завідувачі та провідні фахівці випускових кафедр. Розроблений навчальний план розглядається на засіданнівипускової кафедри, вченій раді факультету (ННІ) і затверджується ректором Університету.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який схвалюється вченою радою Університету та затверджується ректором Університету. Навчальний план за заочною формою навчання містить перелік дисциплін, аналогічний навчальному плану за денною формою навчання, має меншу тривалість аудиторних занять, за рахунок збільшення кількості самостійної роботи. Перелік дисциплін (за винятком дисципліни «Фізичне виховання» та практичного навчання), їх обсяг у кредитах ЄКТС, вид навчальних занять і форми підсумкового контролю повинні співпадати з планом денної форми.

Відсоток скорочення обсягу аудиторних занять (порівняно з навчальним планом денної форми навчання) повинен бути пропорційним для всіх дисциплін навчального плану.

Починаючи з 2015-2016 навчального року аудиторне тижневе навантаження за денною формою навчання становить при підготовці:

- бакалаврів:

- 1 курс − 30 год.;

- 2 курс – 28 год.;

- 3 курс – 26 год.;

- 4 курс – 24 год.;

- магістрів – 18 год.

Враховуючи вимоги ЕСТS та досвід впровадження кредитно-модульної системи в ряді Європейських країн при складанні навчальних планів варто дотримуватися такого співвідношення навчальних дисциплін (курсів) гуманітарної, загальноосвітньої, фундаментальної та професійної підготовки.

Орієнтовний розподіл залікових кредитів за циклами навчальних дисциплін (курсів)



Цикл навчальних дисциплін (курсів)

Нормативна частина

Вибіркова частина

Разом

кредитів


ЕСТS

Частка у підготовці

бакалавра, %



гуманітарні та соціально-економічні

10

-

10

4

загальноосвітні

12

2(17%)

14

6

фундаментальні

58

14 (20%)

72

30

професійної

100

44 (30%)

144

60

УСЬОГО

180

60 (25%)

240

100

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка