Приватний вищий навчальний заклад «міжнародний університет фінансів»



Сторінка11/11
Дата конвертації28.12.2016
Розмір2.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

8. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів



Загальні положення

Загальні засади для створення загальнодержавного реєстру потен­ційно небезпечних об'єктів техногенного та природного характеру як складової частини Єдиної державної системи запобігання і реагу­вання на надзвичайні ситуації (НС) техногенного та природ­ного характеру визначає Положення про паспортизацію потенційно небез­печних об'єктів (ПНО).

Паспортизація діючих об'єктів господарської діяльності прово­диться для кваліфікованої ідентифікації ПНО згідно з цим Поло­женням.

Паспортизації підлягають діючі об'єкти господарської діяль­ності, на яких є реальна загроза виникнення НС (аварії) техногенного або природного характеру незалежно від форми власності на ПНО.

Вимоги Положення не поширюються на транспортні засоби, які перевозять небезпечні речовини рухомим складом залізничного транспорту, суднами, плавзасобами морського та річкового транс­порту, літаками, іншими повітряними транспортними засобами та автомобільним транспортом.

У цьому Положенні наведені основні методи ідентифікації ПНО, терміни, порядок і умови проведення паспортизації ПНО, визна­чення основних понять. Його вимоги повинні використо­вуватися фахів­цями Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно­бильської катастрофи, керівни­ками та фахівцями об'єктів, які підлягають паспортизації.



Ідентифікація потенційно небезпечних об'єктів

У с т а н о в л е н н я тотожності ПНО для кожного окремого об'єкта полягає у визначенні всієї сукупності якісних та кількісних параметрів об'єкта, які впливають (можуть впливати) на його потенційну небезпеку.

Об'єкт ідентифікується ПНО за наявності у його діяльності хоча б одного чинника небезпеки.

Оцінка потенційної небезпеки об'єкта проводиться з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх чинників небезпеки, які впливають (можуть вплинути) на його виробничу діяльність.

Оцінка потенційної небезпеки об'єктів, виробнича діяльність яких характер­ризується постійними викидами небезпечних речовин, проводиться з урахуванням можливого забруднення довкілля шкідли­вими викидами, які перевищують установлені нормативи та визнача­ються згідно з вимогами діючих нормативно-технічних норм.

При визначенні чинників небезпеки з кожного окремого джерела небезпеки необхідно враховувати їх можливий негативний взаємо­вплив при утворенні сумішей, сполук тощо.

Для ідентифікації ПНО, діяльність яких пов'язана з вико рис­танням небез­печних речовин, необхідно враховувати вимоги діючих нормативно-технічних норм.

Визначення виду небезпеки (радіаційна, хімічна, вибухопожежна, гідродина­мічна, біологічна тощо) проводиться залежно від інфор­ма­цій­них даних паспорта ПНО з урахуванням вимог діючих нормативно-технічних норм та інших показників, які наводяться в паспортах ПНО.

Ідентифікація ПНО для промислових підприємств повинна враховувати вимоги діючих нормативно-технічних норм.

Аварійна небезпечність будівель (споруд) об'єкта визначається згідно із Структурою реєстру аварійно небезпечних виробничих будівель і споруд.



Паспортизація ПНО проводиться один раз на п'ять років.
9. Національна програма поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища

Метою цієї Національної програми є реалізація заходів загально­державного значення щодо створення належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності шляхом виконання конкретних завдань з організаційного, матеріально-технічного, наукового та нормативно- правового забезпе­чення їх діяльності у сфері охорони праці, подальшого вдосконалення системи державного управління та нагляду за охороною праці.

Реалізація права працівників на належні, безпечні і здорові умови праці не забезпечується повною мірою. Відсутність відповідних нормативно-правових актів щодо охорони праці на підприємствах, випадковий добір кадрів, стійка тенденція до зменшення коштів для забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці – це основні причини, які не дають змоги істотно знизити рівень виробничого травматизму і професійної захворюваності.

Так, у 1999 році в цілому по Україні було травмовано на виробництві 39844 особи, з них 1388 – із смертельним наслідком, у 2000 році травмовано 34556 осіб, з них 1325 – із смертельним наслідком. Рівень професійної захворюваності залишається досить високим, при цьому переважають захворювання пилової та хімічної етіології, опорно-рухового апарату, віброшумова патологія.

Найбільшу кількість постраждалих зареєстровано на підприєм­ст­вах вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисло­вості, а також у будівництві та сільському господарстві.



Найбільш негативно позначаються на стані охорони праці:

 незадовільні умови праці на виробництві;

 недостатнє забезпечення працюючих засобами індивідуаль­ного та колек­тив­ного захисту;

 недостатній рівень підготовки працюючих та фахівців з питань охорони праці;

 відсутність впровадження в необхідному обсязі науково-технічних розробок у сфері охорони праці;

 недостатня організація роботи з інформаційного забезпечення охорони праці.

Національна програма передбачає комплексне розв'язання проб­лем охорони праці, забезпечення пріоритету здоров'я праців­ників, їх соціального захисту, створення належних, безпечних і здорових умов праці на виробництві.

Концептуальні положення щодо поліпшення стану охорони праці грунту­ються на аналізі сучасних тенденцій науково-технічного прогресу, проблем охорони праці, а також змін у системі державного управління і полягають у:

 створенні дієвих механізмів захисту прав працюючих, визначених законодавством про охорону праці;

 створенні належних, безпечних і здорових умов праці;

 розробленні механізму формування пріоритетних напрямів науки і техніки з питань охорони праці і вибору конкретних стратегічних напрямів;

 концентруванні ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки в сфері охорони праці;

 забезпеченні конкурентоспроможності науково-технічних розро­бок та їх відповідності світовому рівню;

 максимальному використанні досягнень вітчизняної та світової науки, результатів міжнародного науково-технічного спів робіт­ни­ц­тва щодо питань поліпшення охорони праці та її нормативно-правової, наукової і матеріально-технічної бази.



Основними завданнями Національної програми є:

 усунення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

 створення засобів діагностики устаткування та запобігання аваріям на об'є­ктах підвищеної небезпеки, засобів та систем колек­тивного захисту працівників;

 здійснення заходів із захисту людей від ураження ефект­ричним струмом, шумових, вібраційних та інших навантажень;

 удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці;

 розв'язання проблем медицини праці;

 інформаційне забезпечення органів державної влади та населення з питань охорони праці.

Виконання визначених завдань сприятиме поліпшенню стану охорони праці, а також зменшенню кількості аварій, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Передбачені програмою заходи спрямовано на поступове приведення національного законодавства у відповідність з актами законодавства ЄС.

    




Зміст



Лекція № 1. 1-4. Основні положення навчальної дисципліни БЖД.............................................

2

Лекція № 2 5-8. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності.....................................................

14

Лекція № 3. Природні загрози та характер їх проявів і дії на людей, тварин, рослин,
об’єкти економіки..............................................................................................................................

23


Лекція № 4. Техногенні небезпеки та їх наслідки………………………………………………..

44

Лекція № 5. Безпека життєдіяльності в умовах екстремальних і надзвичайних ситуацій.........

69

Лекція № 6. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС............................................

85


Лекція № 7. Правова основа організації безпеки життєдіяльності................................................

86

Лекції № 8-9. Управління безпекою життєдіяльності.......................................................................

104










 Детальніше див. навчальний посібник Зеркалова Д. В. «Безпека життєдіяльності» за адресою http://www.zerkalov.org/node/3000 або http://www.zerkalov.kiev.ua/node/78


 Емерджентність (англ. emergence — виникнення, поява нового) в теорії систем — наявність в будь-якої системи особливих властивостей, не властивих її підсистемам і блокам, а також сумі елементів, не пов'язаних системо утворю­ючими зв'язками; неможливість об'єднання властивостей системи до суми її компонентів. Синонім — «системний ефект». В еволюціоністиці виражається як виникнення нових функціональних одиниць системи, які не зводяться до простих перестановок вже наявних елементів.

 До 6 квітня 2011 р. – «Комітет по нагляду за охороною праці України» (Держпром­гір­нагляд). Раніше – Держнаглядохоронпраці.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка