Природничого факультету



Сторінка8/16
Дата конвертації31.03.2017
Розмір2.31 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16

Обов’язкова чи вибіркова дисципліна:

обов’язкова дисципліна.



Викладацький склад: В.Ф.Моргун (канд. психол. наук, професор), С.П.Яланська (докт. психол. наук, доцент), І.Г.Тітов (канд. психол. наук, доцент).

Тривалість: 72 год., кредити ECTS – 2, семестр – 11;

1 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.



Форми і методи навчання:

А. Форми навчання: лекції (інформативні, аналітичні, проблемні), семінарські, лабораторні, індивідуальні заняття, самостійна робота.

Б. Методи навчання: ділова гра, евристична бесіда, метод проектів, мозкова атака, самонавчання методом складання структурно-логічних схем тощо.

Оцінювання. Контроль знань:


  • поточний (домашні самостійні та інд. завдання, відповіді на семінарських зан., тести та контрольні роботи, виконані студентами на практичних заняттях);

  • підсумковий – залік у 11 семестрі.

Мова. Українська.
Ідентифікація.

ПП0003. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ХІМІЇ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Опис. Змістові модулі.

  1. Змістовий модуль 1.

Рівень:

А) Попередні умови: вільне володіння поняттям сучасні педагогічні технології, що використовуються при викладанні хімії, уміння обирати оптимальні педагогічні умови організації навчально-виховного процесу з хімії у ВНЗ; сформованість базових знань та вмінь з фундаментальних хімічних дисциплін та дисциплін психолого-педагогічного циклу.

Б) Цілі та завдання: формування у студентів основних методичних вмінь і навичок з навчання хімії у вищій школі на основі сформованих методологічних, методичних і хімічних знань. сформувати вміння застосовувати новітні педагогічні технології навчання під час викладання хімії; оволодіння вміннями визначати компоненти особистісно-орієнтованої технології навчання; проводити різні види навчальних занять, організовувати позааудиторну роботу з хімії; уміння досягати визначеної мети навчального процесу за допомогою різних методів і методичних прийомів; уміння формувати в учнів науковий світогляд, біоцентричне бачення світу, розумне ставлення до довкілля.

В) Бібліографія:



  1. Зайцев О.С. Методика преподавания химии. – М. : Владос, 1999.

  2. Методика обучения химии в средней школе. / Под редакцией Н.Е.Кузнецовой. – М.: Владос, 2000.

  3. Борисов И.Н. Методика преподавания химии в средней школе. – М., 1956. – 462 с.

  4. Верховский В.Н., Гольдфарб Я.Л., Сморгонский Л.М. Методика преподавания химии в средней школе. – М., 1936. – 371 с.

  5. Зайцев О.С. Системно-структурный подход к обучению общей химии. – М., 1983

Обов’язкова чи вибіркова дисципліна.

Нормативна дисципліна.



Викладацький склад:

Н.І. Шиян (докт. пед. наук, професор).



Тривалість:

108 год., кредити ECTS – 3, семестр – 1.

2 год. на тиждень, 27 тижнів на засвоєння.

Форми і методи навчання:

А) Форми навчання: лекції (інформативні, аналітичні, проблемні), практичні заняття.

Б) Методи навчання: мозкові атаки, метод проектів, ділові ігри, методи самонавчання, евристична бесіда тощо.

Оцінювання. Контроль знань:


  • поточний (домашні самостійні завдання, тести та контрольні роботи, виконані студентами на практичних заняттях);

  • підсумковий – екзамен – 1 семестр.

Мова. Українська.
Ідентифікація.

ПП 0004. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СУЧАСНОЇ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

Опис. Змістові модулі.

1. Історія розвитку теоретичних уявлень в органічній хімії. Будова атома Карбону. Природа ковалентного хімічного зв'язку. Типи зв'язків. Механізми електронних зміщень. Електронні ефекти. Ізомерія органічних сполук. Типи ізомерії. Основи конформаційного аналізу. Кислотно-основні властивості в органічній хімії. π-Комплекси в аліфатичних і ароматичних сполуках. Поняття ароматичності. Три критерії ароматичності. Правило Хюккеля. Механізми органічних реакцій. Таутомерія. Фізико-хімічні методи досліджень органічних сполук



Рівень:

А) Попередні умови: курс органічної хімії в обсязі програми для педагогічних університетів.

Б) Цілі та завдання: Курс теоретичних основ сучасної органічної хімії є одним з профілюючих у процесі підготовки вчителя хімії. Завданням його є ознайомлення магістрантів із теоретичними концепціями сучасної органічної хімії, з сучасними методами дослідження органічних сполук.

В) Бібліографія:



  1. Киприанов А.И. Введение в электронную теорию органических соединений / А.И. Киприанов. — К.: Наукова думка, 1975. — 191 с.

  2. Самусенко Ю.В. Теоретичні основи органічної хімії / Ю.В. Самусенко. — Полтава, 2007. — 162 с.

  3. Сайкс П. Механизмы реакций в органической химии. / П. Сайкс. —М., 1971.— 280 с.

  4. Терней А. Современная органическая химия.(Т.1-2) / А. Терней. —М., 1981.

  5. Дмитриев И.С. Электрон глазами химика. / И.С. Дмитриев. — Л.: Химия, 1986. — 262 с.

  6. Жданов Ю.А. Теория строения органических соединений. /Ю.А. Жданов. — М.:Высшая школа, 1971. — 288 с.

  7. Номенклатурные правила ИЮПАК по химии. Т.2. — М.: ВИНИТИ, 1979. — 896 с.

  8. Самусенко Ю.В., Шиян Н.І. Гетероциклічні сполуки (навчальний посібник). / Ю.В. Самусенко, Н.І Шиян. — Полтава, ВЩЦ ПНПУ, 2005 р. – 52 с.

Обов’язкова чи вибіркова дисципліна.

Обов’язкова дисципліна.



Викладацький склад:

Самусенко Ю.В. — кандидат хімічних наук, доцент.



Тривалість:

108 год., кредити ECTS – 3, семестр – 11.

3 год. на тиждень, 17 тижнів на засвоєння.

Форми і методи навчання:

А) Форми навчання: лекції (інформативні, аналітичні, проблемні), семінарські заняття.

Б) Методи навчання: мозкові атаки, метод проектів, ділові ігри, методи самонавчання, евристична бесіда тощо.

Оцінювання. Контроль знань:


  • підсумковий – усний екзамен у ХІ семестрі.

Мова. Українська.
Ідентифікація.

ПП 0005. Будова речовини і теорія хімічних перетворень

Опис. Змістові модулі.

Змістовий модуль 1. Будова електронних оболонок (основи атомної фізики). Будова атомного ядра (основи ядерної фізики)

Електронна будова атома. Атомні орбіталі та енергетичні рівні. Двоїста природа електрона. Електронна густина. Розподіл електронної густини. Рівняння Е.Шредінгера. Стан електрона в атомі. Квантові числа (головне, орбітальне, магнітне, спінове). Атомні орбіталі (АО). Енергетичні рівні. Одноелектронні частинки. Енергетичні рівняння та діаграми. Стан атома (основний, збуджений). Просторова форма АО. Багатоелектронні частинки. Екранування. Ефективний заряд атома. Потенціал йонізації. Спорідненість до електрона. Електронні конфігурації одноатомних частинок. Електронні конфігурації. Заповнені та вакантні АО. Спарені та неспарені електрони. Принцип найменшої енергії. Принцип Паулі. Правило Гунда. Ізоелектронні частинки. Внутрішні електрони. Валентні електрони. Періодична система елементів Д.І. Менделєєва. Періоди, ряди. Групи, підгрупи. Перехідні та неперехідні елементи. Форми представлення періодичної системи. Тріади.

Атомне ядро. Ізотопи. Радіоактивність. Будова атома. Елементарні частинки та атомне ядро. Дефект мас. Хімічні елементи. Моль, молярна маса. Рівняння Ейнштейна. Катіон. Аніон. Ізотопи. Ізобари. Ізотони. Атомний номер та масове число, атомна одиниця маси. Стала Авогадро. Радіоактивність. Ізотопи. «Магічні» числа. Радіоактивність. Закони збереження маси та заряду. Період напіврозпаду. Радіоактивні сімейства (ряди). Геохронологія. Радіовуглецевий метод. Ядерні реакції. Нуклеосинтез у природі.

Ядерні реакції та перетворення. Основні типи ядерних реакцій. Штучна радіоактивність, штучні елементи. Метод радіоактивних індикаторів. Практичне використання енергії атомного ядра. Ядерні реакції у природі

Змістовий модуль 2. Будова молекул (основи молекулярної фізики). Хімічний зв’язок (основи квантової хімії)

Хімічний зв'язок у конденсованому стані. Ковалентні, іонні та молекулярні кристали. Конденсований стан. Макроскопічні системи. Ковалентні (атомні) кристали. Макромолекули. Поліморфні модифікації. Йонні кристали. Поляризація. Міжмолекулярні взаємодії. Молекулярні кристали. Диполь-дипольні взаємодії. Орієнтаційна взаємодія. Індукційна взаємодія. Поляризуємість. Дисперсійна взаємодія. Водневий зв'язок (внутрішньомолекулярний, міжмолекулярний). Ван-дер-ваальсівські взаємодії. Зонна теорія. Металічний зв'язок. Енергетичні зони (дозволені, заборонені). Електрони провідності. Провідники, діелектрики. Напівпровідники (власні, домішкові – р-типу, n-типу). Метали. Гомодесмічні, гетеродесмічні кристали. Фазові стани речовини та хімічний зв'язок. Ідеальний газ. рівняння Менделєєва-Клапейрона. Фазові переходи. Порядок розміщення частинок (далекий, близький). Рідкі кристали (мезофази). Кристалічні, некристалічні (аморфними) та полікристалічні тверді речовини. Ідеальні кристали. Хімічні зміни при зміні агрегатного стану. Нестехіометричні сполуки та дефекти ґратки. Бертоліди. Дефекти ґратки. Дефект Шотткі. Дефект Френкеля. Тверді розчини. Клатрати. Газові гідрати. Інтеркаляційні сполуки.

Властивості хімічного зв'язку. Довжина зв’язку. Ефективні радіуси та заряди атомів. Довжина зв'язку. Ефективні радіуси. Ковалентні радіуси. Йонні радіуси. d,f-стиснення. Металічні радіуси. Ван-дер-ваальсові радіуси. Ефективні заряди атомів. Ступінь йонності зв'язку. Валетність. Енергія зв’язку. Хімічний зв'язок та ПС. Валентність. Ступінь окиснення. Стеричне число. Координаційне число. Енергія зв'язку. Енергія кристалічної решітки.



Рівень:

А) Попередні умови: вільне володіння основними хімічними поняттями і законами хімії; поняттями сучасної теорії хімічного зв’язку; оволодіння логічними основами хімії; сформованість базових знань та вмінь з фундемантельних хімічних дисциплін.

Б) Цілі та завдання: поглибити теоретичні знання з питань які стосуються будови речовини; засвоїти основні поняття з тем “Будова атома”, “Хімічний зв’язок”; ознайомитися з основними положеннями квантової механіки та зрозуміти тісний зв’язок властивостей речовини з її складом і будовою; формування загального світогляду і виховання хімічної культури, необхідної майбутньому вчителю, а також для проведення наукових досліджень.

В) Бібліографія:



  1. Карапетьянц М. Х., Дракин С. И. Общая и неорганическая химия. М.: Химия, 2000.

  2. Ахметов Н. С. Общая и неорганическая химия. М.: Высш. шк., 2002.

  3. Д. Шрайвер, П. Еткинс. Неорганическая химия.

  4. Общая химия / под ред. Е. М. Соколовской. М.: Изд-во МГУ, 1989.

  5. Угай Я. О. Общая химия. М.: Высш. шк., 1984.

  6. Угай Я. Общая и неорганическая химия. М.: Высш. шк., 2000.

  7. Кемпбелл Дж. Современная общая химия. М.: Мир, 1975. Т. 1−3.

Обов’язкова чи вибіркова дисципліна:

Обов’язкова дисципліна.



Викладацький склад:

Шинкаренко В.І. — кандидат хімічних наук, доцент.



Тривалість:

90 год., кредити ECTS – 2,5, семестр – 1.

2 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

Форми і методи навчання:

А) Форми навчання: лекції (інформативні, аналітичні, проблемні), практичні заняття.

Б) Методи навчання: мозкові атаки, метод проектів, ділові ігри, методи самонавчання, евристична бесіда тощо.

Оцінювання. Контроль знань:


  • поточний (домашні самостійні завдання, тести та усне опитування під час практичних занять);

  • підсумковий – екзамен 1 семестр.

Мова. Українська.
Ідентифікація.

ПП 0006. ХІМІЯ КОМПЛЕКСНИХ СПОЛУК

Опис. Змістовні модулі.

  1. Основні поняття координаційної теорії. Будова та номенклатура комплексних сполук. 2. Стійкість комплексних сполук. Типи комплексних сполук.

Рівень:

А) Попередні умови: вільне володіння основними хімічними та фізичними поняттями, фактами і теоріями; сформованість базових знань та вмінь з загальної хімії та загальної фізики; володіння логічними основами математики.

Б) Цілі та завдання: вивчення комплексу основних проблем сучасних хімічних і фізико-хімічних методів аналізу, оволодіння студентами вмінь і навичок для розв’язання практичних завдань, висунутих народним господарством, розвинути у студентів логічне мислення, свідоме засвоєння теоретичних основ аналітичної хімії та вміння застосовувати на практиці здобуті знання.

В) Бібліографія:

1. Скопенко В. В., Савранський Л. І. Координаційна хімія. – К. : Либідь, 1997. -334с.

2. Голуб А.М., Скопенко В. В. Основи координаційної хімії. – К. : В. шк. , 1997. – 303с.

3. Скорик Н.А., Кумок В.Н. Химия координационных соединений. – М. : В. Шкл. , 1975. – 208с.

Обов’язкова чи вибіркова дисципліна.

Обов’язкова .



Викладацький склад:

Магда В.І. (канд. хім. наук, доцент).



Тривалість:

108 год., кредити ECTS – 3, семестр 1, 2.

1 год. на тиждень, 33 тижнів.

Форми і методи навчання:

А) Форми навчання: лекції (інформаційні, проблемні), семінарські заняття.

Б) Методи навчання: репродуктивний, частково пошуковий, творчий.

Оцінювання: Контроль знань:


  • поточний (домашні завдання, тести, контрольні роботи);

  • модульний

  • залік.

Мова. Українська.
Ідентифікація.

ПП 0007. Біохімічні основи життєдіяльності живих систем

Опис. Змістові модулі.

  1. Змістовий модуль 1, 2. Змістовий модуль 2.

Рівень:

А) Попередні умови: вільне володіння основними хімічними поняттями, теоріями органічної та біологічної хімії; володіння логічними основами органічної та біологічної хімії; сформованість базових знань та вмінь з фундаментальних хімічних дисциплін; володіння логічними основами базових хімічних дисциплін.

Б) Цілі та завдання: поглиблене засвоєння фундаментальних знань в галузі біологічної хімії, які являються основою для подальшого вивчення циклу хіміко-біологічних дисциплін, що також будуть широко використані в практичній роботі викладача природничих дисциплін, забезпечення знаннями та вміннями про склад, будову, властивості біоорганічних сполук та їх перетворення в живих організмах; ознайомлення з можливостями хімії у вирішенні екологічних проблем; сприяння розвитку здатності студентів до узагальнення природних процесів у живих системах; формування особистісної установки до використання знань з біологічної хімії у майбутній професійній діяльності.

В) Бібліографія:



  1. Бохински Р. Современные воззрения в биохимии. М., Мир, 1987

  2. Дэгли С., Никольсон Д. Метаболические пути. – М.: Мир, 1973. – 312 с.

  3. Кучеренко Н.Е., Войницкий В.М. Биоэнергетика. – К.: Вища школа, 1982. – 269с.

  4. Ленинджер А. Основи биохимии. М., Мир. – 1985 , Т.1–З.

  5. Мецлер Д. Биохимия. М.,Мир,1980,т.1Д,3.

Обов’язкова чи вибіркова дисципліна.

Обов’язкова дисципліна.



Викладацький склад:

О.Л. Гаркович (канд. біол. наук, доцент).



Тривалість:

90 год., кредити ECTS – 2,5, семестр – 1, 2.

1год. на тиждень, 27 тижнів на засвоєння.

Форми і методи навчання:

А) Форми навчання: лекції (інформативні, аналітичні, проблемні), практичні заняття.

Б) Методи навчання: мозкові атаки, метод проектів, ділові ігри, методи самонавчання, евристична бесіда тощо.

Оцінювання. Контроль знань:


  • поточний (домашні самостійні завдання, тести та контрольні роботи, виконані студентами на практичних заняттях);

  • підсумковий – залік – 2 семестр.

Мова. Українська.
Ідентифікація.

ПП 0008. ХІМІЯ КОЛОЇДНО-ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ

Опис. Змістовні модулі.

  1. Загальні властивості колоїдно-дисперсних систем.

  2. Представники колоїдно-дисперсних систем. Колоїдно-хімічні основи охорони навколишнього середовища.

Рівень:

А) Попередні умови: вільне володіння основними хімічними, фізичними та біологічними фактами і теоріями; сформованість базових знань та вмінь з загальної, фізичної, органічної, біологічної хімії та загальної фізики; володіння логічними основами математики.

Б) Цілі та завдання: вивчення сучасної хімії колоїдно-дисперсних систем, її місця в загальній системі хімічних та біологічних знань; вивчення студентами закономірностей хімії КДС дає можливість розуміти єдність матеріального світу, фізіологічних змін у живих об’єктах.

В) Бібліографія:

1. Колоїдна хімія : навчальний посібник / Ніжніченко Н.М., Магда В.І. Полт. Держ.пед. ун-т ім.. В.Г. Короленка. – Полтава. – 2007. – 227 с.

2. Фридрихсберг Д.А. Курс колоидной химии. –Л. : Химия,1994. - 368с.

3. Фролов Ю.Г. Курс колоидной химии. Повехностные явления. – М. : Химия, 1988. – 464с.

Обов’язкова чи вибіркова дисципліна.

Обов’язкова дисципліна.



Викладацький склад:

Магда В.І. (канд. хім. наук, доцент).



Тривалість:

72 год., кредити ECTS – 2, семестр 1.

1,5 год. на тиждень, 14 тижнів.

Форми і методи навчання:

А) Форми навчання: лекції (інформаційні, проблемні), семінарські заняття.

Б) Методи навчання: : репродуктивний, частково пошуковий, творчий.

Оцінювання: Контроль знань:


  • поточний (домашні завдання, тести, контрольні роботи);

  • модульний;

  • екзамен.

Мова. Українська.
Ідентифікація.

ПП 0009.1 вища освіта україни і болонський процес

Опис. Змістові модулі.

1. Європейська освітня інтеграція. 2. Вища освіта України і вимоги Болонського процесу.



Рівень:

А) Попередні умови: – курс загальної психології; базові знання з історії, філософії, загальної педагогіки (інтегрований курс теорії та історії).

Б) Цілі та завдання: ознайомлення з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, оволодіння методами та засобами їх запровадження у вищу освіту України.

В) Бібліографія:



  1. Болонський процес : Документи / Уклад. : З. І. Тимошенко, А. М. Грехов, Ю. А. Гапон, Ю. І. Палеха. — К. : Європ. ун-т, 2010.

  2. Болонський процес : тенденції, проблеми, перспективи / Уклад. В. П. Бех, Ю. Л. Маліновський. — К., 2011.

  3. Болонський процес: цикли, ступені, кредити / Л.Л. Товажнянський, Є.І. Сокол, Б.В. Клименко – Харків: вид-во НТІ «Харківський політехнічний інститут», 2007.

  4. Вища освіта України і Болонський процес / За ред. В.Кременя. - К., 2004.

  5. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2007 рр.) / За редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. – Тернопіль: вид-во ТДПУ імені В. Гнатюка, 2007.

Обов’язкова чи вибіркова дисципліна.

Обов’язкова дисципліна.



Викладацький склад:

В.І.Цина (кандидат пед. наук, доцент).



Тривалість:

54 год., кредити ECTS – 1,5; семестр – 1; 1 год. на тиждень; 9 тижнів на засвоєння.



Форми і методи навчання:

А) Форми навчання: лекції (інформативні, аналітичні, проблемні, інтерактивні, лекція-бесіда, лекція-візуалізація), семінарські заняття.

Б) Методи навчання: виклад теоретичної інформації на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача і студентів; самостійне вивчення студентом програмного матеріалу і обговорення на заняттях результатів пізнавальної діяльності; розгляд державних документів, обговорення наукових публікацій, організація дискусій, „круглих столів”; моделювання педагогічної взаємодії; діалог щодо питань самопідготовки, змісту й основних ідей першоджерел до однієї з тем модуля, анотації щодо прочитаної наукової літератури з теми модуля, бібліографічного покажчика наукових статей щодо розкриття актуальних проблем впровадження ідей Болонського процесу в Україні; участь у роботі наукової творчої групи, підготовка наукової публікації, виступ на науково-практичній конференції.

Оцінювання. Контроль знань:


  • поточний (відповідь на поставлене викладачем проблемне питання з теми модуля; тематичний фіксований виступ на занятті; участь у дискусії; виконання практично-дослідницьких вправ; виконання письмової роботи (тестові завдання, модульні контрольні роботи); конспект першоджерел до однієї із тем змістового модуля; анотація прочитаної наукової праці з теми модуля.

  • підсумковий – залік – 1 семестр.

Мова. Українська.
Ідентифікація.

ПП 0010. Профільне НАВЧАННЯ в знз

Опис. Змістові модулі.

  1. Інноваційні технології навчання хімії

Рівень:

А) Попередні умови: вільне володіння поняттям сучасні педагогічні технології, що використовуються при викладанні хімії, уміння обирати оптимальні педагогічні умови організації навчально-виховного процесу з хімії у ЗНЗ; сформованість базових знань та вмінь з фундаментальних хімічних дисциплін та дисциплін психолого-педагогічного циклу.

Б) Цілі та завдання: забезпечення професійно-методичної підготовки майбутніх фахівців, здатних кваліфіковано здійснювати навчання хімії у старшій профільній школі, формування у студентів цілісних уявлень про поняття і сутність профільного навчання; розкриття організаційних основ профільного навчання в старшій школі; формування знань про особливості конструювання курсів за вибором; розкриття сутності допрофільної підготовка, її завдань та особливостей; формування у студентів цілісних уявлень про методику викладання хімії у класах різного профілю (на рівні стандарту, академічному та рівні профільної підготовки); найважливіших підходів до вивчення хімії у класах різного профілю.

В) Бібліографія:



  1. Шиян Н.І. Профільне навчання у школах сільської місцевості: теорія і практика. – Полтава : АСМІ, 2004. – 442 с.

  2. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. – № 24. – С. 3-15.

  3. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. – 2002. – № 1. – С. 4-6.

  4. Аніскіна Н.О. Організація профільного навчання в сучасній школі – Х. : Видавнича група „Основа”, 2003. – 176 с.

  5. Кизенко В.І., Мальований Ю.І., Соф’янц Е. М. Шкільний освітній компонент: сутність, функції, реалізація / АПН України, Ін-т педагогіки, Донец. обл. ін-т післядиплом. освіти. – Донецьк : ТОВ „КІТІС”, 1999. – 71 с.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка