«Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»



Скачати 198.2 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір198.2 Kb.
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»
Автор: доцент кафедри інформаційних в освіті Коношевський Л.Л.
Лекція 5. Робота з фінансовими функціями. Створення, редагування і форматування графіків і діаграм (2 год.)
Технічне й програмне забезпечення лекції:


    • персональний комп’ютер;

    • операційна система Windows XP;

    • електронні таблиці Excel;

  • мультимедіапроектор;

  • проекційний екран.

План лекції



5.1. Розрахунок ефективності нерівномірних капіталовкладень

5.2. Функції для аналізу цінних паперів.

5.3. Додавання та форматування графічних об’єктів


5.4. Створення та форматування діаграм та графіків

Література:

  1. Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд.группа ВНУ, 1999. – 496 с.

  2. Коттингхем М. Excel 2000: руководство разработчика. – К.: Ирина; ВНУ, 2000. – 707 с.

  3. Николсон Д., Николсон С. Открой для себя Excel 97. – К.: Комиздат, Диалектика, 1987. – 416 с., ил.

  4. CDR. Corel Draw 10.0 шаг за шагом.

  5. Гебхард Р. Excel 97. Справочник. — М.: Бином, 1998.

  6. Николь Н., Альбрехт Р. Электронные таблицы Excel 5.0. — М.: Эком., 1995.

  7. Николь Н., Альбрехт Р. Электронные таблицы Excel 5.0 для квалифицирован-ного пользователя. — М.: Эком., 1995.

  8. Пасько В. Microsoft Office 97. — К.: BHV., 1998.

  9. Штайнер Й., Валентин Р. Excel 7 для Windows 95. Справочник. — М.: Бином, 1997.

10. Іванов Є.О., Матвієнко В.Т., Попов Ю.Д.Основи роботи з системою Microsoft Excel: Навчальний посібник для студентів всіх факультетів. – Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 1999.
5.1. Розрахунок ефективності нерівномірних капіталовкладень
Приклади використання деяких функцій фінансового аналізу. Роботу фінансових функцій розглянемо на прикладах. Спочатку наводимо загальний формат функцій, пояснюємо їх роботу.

Фінансова функція РМТ (ППЛАТ). Функція має формат РМТ (rate;nper; pv; fv; type) i обчислює величину періодичної виплати позики (наприклад регулярних платежів по займу) при постійній процентній ставці.

Аргументи: rate - процентна ставка за період; nper - загальне число nepiодів виплат; pv - поточне значення, тобто загальна сума, яку складуть майбутні платежі; fv - майбутня вартість або баланс наявності, який потрібно досягнути після останньої виплати. Якщо цей аргумент опущений, то він дорівнює нулю ( наприклад, майбутня вартістъ займу дорівнює 0); type – число 0 або 1, яке означає, коли повинна виконуватися виплата, 0 або пропущений – у кінці періоду, 1 – на початку періоду. Нехай потрібно взяти 25 річну позику в poзмipi 100000 грн. під заставу. Якщо рахувати, що процентна ставка складає 8%, то можемо обчислити якою буде величина наших місячних виплат. Для цього розділимо процентну ставку (8%) на 12 для обчислення місячної ставки (0,67%). Потім визначимо число періодів в місяцях, помноживши 25 на 12 (300). Тепер введемо місячну ставку, число періодів i розмір позики в формулу = РМТ(0,67%; 300; 100000).



Розрахунку ефективності нерівномірних капіталовкладень з допомогою функцій NPV(HP3), IRR(ВНДОХ). Функція має формат NPV(rate; values1;values2;...), де rate -процентна ставка за період, values1; values2;... – плата1;плата2; .... Функція може мати до 29 аргументів плата. Ця функція обчислює поточну вартість періодичних виплат змінної величини i допускає щоб платежі i надходження проводилися як на початку так i в кінці періоду. У той же час функція припускає, що всі платежі i надходження рівномірно розподілені по періодах i проводяться в кінці періодів. Якщо вартість вкладу виплачується авансом, то не потрібно включати цю суму в якості одного з аргументів values, a потрібно відняти від значення цієї функції. 3 іншого боку якщо вартість повинна бути виплачена в кінці першого періоду, то и потрібно включити в якості першого аргументу values з від'ємним знаком. Нехай у нас є можливість вкладення, яке обіцяє принести збитки в poзмipi 55000грн в кінці першого року. Але потім дати прибуток 95000грн, 14000грн, 185000 грн. в кінці другого, третього i четвертого років. При цьому потрібно вкласти авансом 250000грн. Найбільша процентна ставка 12%. Для оцінки цього вкладу використаємо = NPV(12%;-55000;95000;140000;185000)-250000

Результатом роботи цієї функції буде число - 6153, 65грн i говорить про те, що не можна одержати чистий прибуток від цього вкладу. Від'ємні значення означають затрачені засоби. Щоб визначити яка початкова вартість або процентна ставка робить цей вклад вигідним, можна використати команду TOOLS (cepвic) => GOAL SEEK (під6ip параметра).

Якщо зробити початкове вкладення 250000 грн. в кінці першого року, формула буде мати вигляд

= NPV(12%;(-250000-55000);95000;140000;185000)

Результатом буде значення 20632, 07 грн. прибутку.

Функція ІРР(ВНДОХ) має формат IRR (values; guess), де values - це масив або адреса діапазону чарунок, які містять числа. Можна використовувати лише один аргумент values i він повинен містити принаймі одне додатне i одне від'ємне значення. Ця функція ігнорує текстові i логічні значення, а також пусті чарунки i припускає, що всі виплати відбуваються в кінці періоду. Аргумент guess - прогноз необов'язковий i дає початкове наближення для обчислень. Якщо ця функція видає повідомлення про помилку, то потрібно включити в функцію аргумент guess, щоб допомогти в обчисленнях. Припустимо, що потрібно купити річ за 120000грн. На протязі наступних п'яти років надіємося отримати 25000грн, 27000грн, 35000грн, 38000грн i 40000грн чистого рентного прибутку. Запишемо на чистому аркуші EXCEL ці дані. Але у першу чарунку введітъ 120000 зі знаком мінус. Тоді формула матиме вигляд IRR(A1:A6). Результатом буде 11%. Якщо найбільша ставка дорівнює 10%, то можна розглядати покупку цієї речі вдалою.

Використання функцій РРМТ (ОСНПЛАТ) i IPMT (ПЛПРОЦ). Формати цих функцій відповідно наступні PPMT(rate;per;nper;pv;fv) i IPMT(rate; per; per; pv; fv)

де Rate - процентна ставка за період; per - період, за який потрібно знайти прибуток (повинен знаходитися в інтервалі від 1 до nper; nper - загальне число періодів; pv - поточне значення, тобто загальна сума, яку складуть майбутні платежі; fv-майбутня вартість або баланс готівки, який потрібно досягнути після останньої виплати. Якщо аргумент опущений, то він дорівнює 0.

Функція IPMT повертає виплати за процентами за даний період на основі періодичних постійних виплат i постійній процентній ставці. Нехай потрібно взяти 25 річну позику в розмірі 1000000 грн під заставу. Якщо рахувати, що процентна ставка складає 8%, то якою буде величина місячних виплат? Спочатку поділимо 8% на 12 місяців для визначення місячної ставки. Потім визначаємо число перідів в місяцях 25*12=300.

Функція IPMT ((8.12)%;1;300;100000) обчислює платежі за процентами за перший місяць, а функція IPMT ((8.12)%;300;300;100000) обчислює платежі за останній місяць.

Функція РРМТ аналогічна попередній функції, за винятком того, що вона обчислює величину основних виплат за даний період на основі періодичних постійних виплат i постійній процентній ставці. Якщо розглянути попередній приклад i використати функцію РРМТ((8.12)%;1;300;100000) то вона покаже основні платежі за останній місяць i складає -105,15 грн., а формула РРМТ((8.12)%;300;300;100000) покаже, що основні платежі за останній місяць для тої самої позики складають -766,70грн.



Використання функції NPER (КПЕР). Функція має формат NPER (rate; pmt; pv;fv; type), де rate - процентна ставка, pmt - виплати, pv - поточне значення вкладень, fv - майбутнє значення вкладів в кінці терміну, О, якщо цей аргумент пропущений, type - тип є числом, яке означає коли повинна відбуватися виплата; О-в кінці періоду, 1 - на початку періоду. Нехай потрібно виплачувати заставу 1000 грн в місяць i потрібно знати термін на протязі якого буде виплачено 100000 грн, які були взяті під 8% річних. Функція виду NPER(((8/12);-1000;100000) говорить про те, що виплати по цій заставі будуть виплачені через 165,34 місяця. Якщо аргумент pmt дуже малий для погашення позики при вказаній процентній ставці, то функція видасть повідомлення про помилку.

Використання функції RATE (НОРМА). Ця функція має формат RATE(nper;pmt;pv;fv;type;guess)

Bci аргументи були описані вище. Ця функція дозволяє визначити швидкість оберту (норму прибутку) вкладень по ряду постійних періодичних виплат або по одноразовій виплаті. Нехай розглядається вкладення, яке гарантує п'ять щорічних виплат по 1000 грн. Сума вкладу складає 3000 грн. Щоб обчислити норму прибутку запишемо формулу =RATE(5;1000;-3000). Ця формула дае значення 20%.



Використання функції SYD (AMP). Ця функція має формат SYD(cost; salvage;life;per)

Де cost - вapтicть майна, salvage - залишкова вартість, life - час експлуатації, per-період експлуатації. Функція дозволяє визначити амортизацію (прямолінійну) майна за один період. Метод прямолінійної амортизації припускає, що амортизація постійна для будь-якого конкретного одиничного періоду на протязі часу експлуатація майна. Нехай потрібно визначити амортизацію устаткування з початковою вартістю 8000 грн., який експлуатується 10 років i ліквідною вартістю 500грн. Функція для визначення амортизації має вигляд SYD(8000;500;10) i дозволяє довідатися, що за кожний рік амортизація складає 750грн.



Використання функції DDВ(ДДОБ) i DB(ДОБ). Функція DDВ(ДДОБ) обчислює амортизацію майна, використовуючи метод двохкратного обліку амортизації, при якому амортизація має змінну величину - більшу в початкові періоди i меншу в останні періоди експлуатації. При використанні цього методу амортизація обчислюється як відсоток від чистої балансової вартості майна.

Функція DDB(ДДOБ) має формат DDB(cost;salvage;life;period;factor), де аргументи cost, salvage, life, period були описані вище. Bci аргументи функції повинні бути додатними числами, а для аргумента life, period повинні використовуватися одні i тi ж одиниці вимірювання. Аргумент factor - це коефіцієнт, який є не обов'язковим i за замовчуванням має значения 2. Це означає звичайний метод двохкратного обліку амортизації. Якщо коефіцієнт дорівнює 3, то це означає метод трьохкратного обліку амортизації. Нехай потрібно визначити амортизацію устаткування з початковою вартістю 5000грн., періодом експлуатації 5 років (60 місяців) i ліквідною вартістю 100 грн. Формула матиме вигляд DDB(5000;100;60;1) i повідомить, що амортизація методом двохкратного обліку за перший місяць складає 166, 67грн. Формула DDB(5000;100;5;1) дозволить довідатися, що амортизація методом двохкратного обліку за перший рік складае 2000грн. Формула DDB(5000;100;5;5) дозволить довідатися, що амортизація методом двохкратного обліку за останній рік дорівнює 259,20грн. Функція DB (ДОБ) має формат DB (cost;salvage;life;period;month)

Де аргументи cost, salvage, life були описані вище. Аргумент period - nepiод, month - кількість місяців у першому році. Якщо цей аргумент пропущений, то вважається, що він дорівнює 12. Аргументи life, period повинні задаватися в однакових одиницях вимірювання. Наприклад, для обчислення амортизації за перший період майна вартістю 1000000 грн., з ліквідною вартістю 100000 грн. i часом експлуатації 6 років при семи місяцях в першому році функція має вигляд DB(1000000; 100000; 6;1;7) i отримаємо результат 186083,ЗЗгрн.
5.2. Функції для аналізу цінних паперів
EXCEL пропонує групу функцій призначених для розв'язку певних задач пов'язаних з оцінкою i aнaлiзом цінних пaпepiв. Bci ці функції входять в пакет аналізу. Для встановлення цього пакету, якщо він не доступний, виконуємо команду TOOLS (cepвic) => ADD-INS (налаштування) i активізувати опцію ANALISIS TOQLPACK (пакет аналізу). Багато з цих функцій мають одинакові наступні аргументи.

Basis - базис. Існують способи обчислення дня: 0 (або пропущений) = US(NASD) 30/360; 1 =фактичний/фактичний; 2= фактичний/360; 3= фактичний/365; 4=європейський 30/360.

Settlement - дата угоди по цінних паперах (числовий формат).

Rate - купон, річна процентна ставка для купонів по цінних паперах.

Par - номінальна вартість цінних пaпepiв. Якщо даний аргумент відсутній, то за замовчуванням номінальна вартість дорівнює 1000.

Рг - ціна (курс) цінних пaпepiв за 100 грн. номінальних вартостей.

Frequency - кількість виплат по купонах за рік ( при щорічних виплатах приймається значення 1; при щорічних - 2; при щоквартальних -4).

Maturity - дата погашення цінних паперів (числовий формат).

Redemption - викупна ціна цінних пaпepiв за 100 грн. номінальної вapтоcтi.

Використання функції ACCRINT (НАКОПДОХОД). Функція має формат ACCRINT(Isue; First_interest; Settlement; Rate; Par; Frequency; Basis)

Isue - випуск, дата випуску цінних пaпepiв (числовий формат). Наприклад, 30 липня 1996 може бути введено у вигляд; 30.07.96 у вільну чарунку, а потім виконати команду FORMAT (формат) ==> CELLS (чарунки) i вибираємо вкладку NUMBERS (числовий) i команду GENERAL (загальний). Клацаємо на ОК. Результатом буде десяткове значення дати 35246, яке записується у форматі функції. Або дата може бути написана безпосередньо у форматі функції у вигляді "30.07.96" First_interest - дата першої виплати по цінних паперах (числовий формат).

Функція обчислює нагромаджений дохід по цінних паперах з періодичною виплатою процентів. Нехай, довгострокові зобов'язання мають дату випуску 1 березня 1996 року. Дата угоди (день оплати цінних пaпepiв) - 1 квітня 1996 року, дата першої виплати - 1 вересня 1996 року, процентну ставку по купонах 7% з піврічною періодичністю виплат, номінал – 1000 грн. i базис 30/360. Формула матиме вигляд ACCRINT(35125;35309;35156;0,07;1000;2;0). Результат 5, 833333 вказує, що з 1 березня 1996 року по 1 квітня нагромаджений дохід складатиме 5, 83грн.



Використання функції ACCRINTM (НАКОПДОХОДПОГАШ). Функція має формат ACCRINTM(Isue; Settlement; Rate; Par; Basis)

Функція обчислює нагромаджений дохід по цінних паперах з періодичним нарахуванням відсотків, виплата яких проводиться при погашенні. Використаємо приклад з пункту 5.8.1 з датою погашення 31 липня 2001 року, формула матиме вигляд ACCRINTM(35125;37103; 0,07;1000;0). Результатом буде 379, 1667, який вказує що для 1000 грн. найменшої вартості нагромаджений дохід на 31 липня 2001 року складатиме 379, 17 грн.



Використання функції DISC (ДОХОДСКИДКА). Функція має формат DISC(SettIement; Maturity; Pr; Redemption; Basis)

Функція обчислює piчний дохід по цінних паперах, на які зроблена скидка. Наприклад, облігаци мають дату угоди 15 лютого 1996 року, дату погашення - 1 грудня 1996 року, процентну ставку - 5,75% з піврічною періодичністю виплат i ціну 96,00, річний дохід можна обчислити, використавши формулу DISC("15.02.96";"1.12.96";100;0). Результатом буде 0,052448 або 5,245%.



Використання функції COUPDAYBS (ДНЕЙКУПОНДО). Функція має формат COUPDAYBS (SettIement; Maturity; Frequency; Basis)

Ця функція виконує обчислення, які пов'язані з купонами цінних пaпepiв. Наприклад, облігації мають дату угоди 1 березня 2000 року i дату погашення 1 грудня 2000 року. Виплати по купонах проводяться з піврічною виплатою i використовується базис, який дорівнює 1. Функція обчислює кількість від початку періоду купона до дати угоди (дня оплати цінних пaпepiв). Використаємо формулу COUPDAYBS("L03.2doO";"L12.2000";2;l) i отримаємо результат 91 день.



5.3. Додавання та форматування графічних об’єктів

Якщо необхідно вставити в робочу таблицю графічну ілюстрацію, то потрібно виконати команду INSERT (вставка) => PICTURE (рисунок). Вибираємо потрібний файл i натискуємо клавішу ОК. Згідно цієї команди графічна ілюстрація, створена де інде буде вставлена в робочу таблицю, в активну комірку. Можна змінювати розміри цієї ілюстрації, переносити в потрібне місце. Можна також вставити рисунок з CLIP GALLERY виконуючи команду INSERT (вставка)=> OBJECT (об'єкт) => MICROSOFT CLIP GALLERY. Вибираємо потрібний рисунок клацаємо на ньому, а потім на клавіші INSERT (вставка). Для вставлення спеціального символу, наприклад, малюнку телефону, виконуємо команду INSERT (вставка) => SYMBOL (символ). Вибираємо символ i клацаємо на клавіші INSERT (вставка)



5.4. Створення та форматування діаграм та графіків
Діаграми використовуються для графічного відображення та аналізу даних робочого листа.

Діаграму можна впровадити як об'єкт у робочий лист, що містить вихідні дані. У такий спосіб дані, на основі яких побудована діаграма, та сама діаграма будуть відображені поруч і в такому вигляді можуть бути роздрукованими. Впроваджені діаграми зберігаються як об'єкти робочого листа у робочій книзі.

Діаграму можна також створити на окремому листі – листі діаграм. При цьому лист діаграм буде вставлений у робочу книгу та збережений разом з іншими листами робочої книги.

Діаграма, незалежно від місця її розміщення, буде пов'язана з вихідними даними робочого листа (на основі яких вона побудована). Зміна даних у листі автоматично призведе до змін у діаграмі.

Для побудови нової діаграми MS Excel надає у допомогу користувачу майстра діаграм, що робить цей процес максимально інтуїтивно зрозумілим. Створення діаграми зводиться до виділення діапазону клітинок, що містять вихідні дані, та активізації майстра діаграм. Далі, у виведених послідовно на екран вікнах майстра діаграм, варто задати потрібні параметри створюваної діаграми, що визначають її вид, оформлення, специфіку розгляду вихідних даних.

При роботі з діаграмами зручно використовувати панель інструментів «Диаграммы», що дозволяє, наприклад, легко змінити тип діаграми. За допомогою панелі інструментів «Диаграммы» можна створити діаграму відразу без допомоги майстра діаграм. Для відображення вказаної панелі на екрані виконайте команду «Вид\Панели инструментов» та вкажіть її ім’я. Можна також вибрати ім'я панелі з контекстного меню будь-якої відображеної панелі інструментів.

При активізації діаграми Excel переходить у режим роботи з нею, змінюючи відповідним чином головне меню, максимально пристосовуючи його до можливостей зміни та оформлення діаграми. Зокрема, пункт меню «Данные» замінюється на пункт «Диаграмма», змінюються підменю пунктів «Вставка», «Формат» та ін.

При створенні та роботі з діаграмами Excel часто використовує поняття: ряди даних та категорії.



Ряди даних це набори значень, що потрібно відобразити на діаграмі. Наприклад, при побудові прибутку компанії за минуле десятиріччя рядом даних є набір значень прибутку за кожний рік.

Категорії служать для упорядкування значень у рядах даних. При розгляді прибутку за минулі десять років категоріями є роки.

Іншими словами, ряди даних – це ті значення, які потрібно вивести на діаграмі, а категорії – це “заголовки”, над якими ці значення відкладаються. Можливо, корисною виявиться природна математична аналогія: категорії являють собою значення аргументу, а ряди даних – відповідні значення функції.


Створення діаграм

Для побудови діаграми Excel надає користувачу майстра діаграм, який послідовно у чотирьох вікнах діалогу запитує необхідну інформацію та створює відповідно до неї діаграму. Щоб скористатися майстром діаграм:



  • Виділіть у робочому листі дані для побудови діаграми. Текстові заголовки даних також можна включити у виділений діапазон. Можна виділити і декілька несуміжних діапазонів.

  • Клацніть на кнопці – «Мастер диаграмм» на панелі інструментів «Стандартная» або виконайте команду «Вставка\Диаграмма…».

  • Виберіть потрібний вигляд діаграми (поля «Тип» та «Вид»).

  • Перевірте діапазон клітинок, що містять дані для побудови діаграми. При необхідності зазначте шляхом уведення з клавіатури (або виділення на робочому листі за допомогою миші) інший діапазон клітинок.

  • Визначте, чи розташовані дані у рядках або стовпчиках.

  • Введіть, при бажанні, назву для діаграми та осей координат.

Натисніть кнопку «Готово» у будь-якому вікні майстра діаграм. Дозволяється скасувати відображення інших вікон та створити діаграму з урахуванням заданих параметрів, визначаючи інші за умовчанням. Кнопка «Назад» дозволяє, при необхідності, повернутися до попереднього вікна та зробити необхідні зміни.

Створену діаграму можна у будь-який момент змінити та перемістити в іншу область листа, якщо діаграма створена не на окремому листі.

Якщо ви вказали, що діаграму потрібно вставити на окремому листі, то лист діаграми з тимчасовим ім'ям «Діаграма 1» буде вставлений безпосередньо перед поточним робочим листом. При необхідності можна перейменувати або перемістити лист діаграми, як і будь-який робочий лист.

Існує можливість також виділити дані для побудови діаграми на окремому робочому листі, натиснувши клавішу <F11>. Excel вставить у робочу книгу лист діаграм і створить діаграму на основі формату, що використовується за умовчанням.


Зміна діаграми

У побудовану діаграму у будь-який момент можна внести необхідні зміни. Деякі можливості, пов'язані, наприклад, зі зміною типу діаграми, були розглянуті вище. Але змінити можна й окремі елементи діаграми. Діаграма Excel складається з таких головних елементів, що можна виділити та редагувати: область діаграми, легенда, осі, текст, лінії сітки. Можна також змінювати порядок відображення лінії рядів, добавляти нові ряди даних та ін.

Щоб мати можливість внести необхідні зміни, діаграму треба активізувати, клацнувши її лівою кнопкою миші. Після активізації діаграми у головному меню будуть представлені команди, призначені для роботи з нею.

Для активізації діаграми, створеної на окремому листі діаграм, достатньо перейти на відповідний лист діаграм.

Активізовану діаграму можна перемістити або видалити. Крім того, за допомогою маркерів виділення, розташованих на границі області діаграми, можна традиційним чином змінити розміри цієї області та самої діаграми.

В активізованій діаграмі можна виділити елемент діаграми, клацнувши його лівою кнопкою миші. Виділений елемент буде позначений маркерами виділення. Назва виділеного елемента діаграми буде відображена у полі імені рядка формул. Щоб виділити окремий елемент групи (наприклад, точку даних), спочатку клацніть на потрібній групі (ряд даних), а потім – ще раз на потрібному елементі (точка даних).

Виділити потрібний елемент діаграми можна також за допомогою клавіатури:


  • Натискання клавіш <>, <> виділить наступний або, відповідно, попередній елемент діаграми.

  • Натискання клавіш <>, <> виділить наступний або, відповідно, попередній елемент усередині групи елементів.

Зняти виділення самої діаграми або її елемента можна клавішею <Esc>.

Для зміни розміру виділеного елемента діаграми достатньо, скориставшись маркерами виділення, перемістити їх у потрібному напрямку.

Перемістити виділений елемент діаграми можна шляхом перетаскування його у потрібну позицію. Аналогічним чином можна перемістити і саму впроваджену діаграму, або діаграму, побудовану на листі діаграм (зменшивши перед цим її розміри).

Для видалення елемента діаграми (або самої діаграми) достатньо виділити відповідний елемент (діаграму) та натиснути клавішу <Delete>.

Діаграма, створена на листі діаграм, за умовчанням буде відображена в “альбомній” орієнтації та заповнить весь лист. Для зміни її розміру можна, крім зазначеної вище можливості, скористатися також командою «Файл\Параметры страницы…» та у вікні діалогу, що відкрилося, перейти на вкладку «Диаграмма».

Назви та підписи у діаграмі

У процесі створення діаграми до неї автоматично будуть додані елементи, обрані на цьому етапі. Проте ці елементи надалі можна змінити або ж додати нові.



Excel дозволяє забезпечити окремі точки даних, або точки даних одного ряду, або всі точки даних діаграми мітками. Для цього, виділивши, відповідно, точку даних або ряд даних (інакше мітки будуть додані до всіх точок даних діаграми), виконайте команду «Диаграмма\Параметры диаграммы…». У вікні діалогу «Параметры диаграммы», що відкрилося, оберіть вкладку «Подписи данных». Які опції тут доступні, залежить від обраного типу діаграми. У групі «Подписи значений» встановіть перемикач у відповідне становище, що визначає тип мітки даних. Excel вставить відповідні мітки на основі даних робочого листа.

Для вставки у діаграму загальної назви або назви осей координат у щойно розглянутому вікні діалогу перейдіть на вкладку «Заголовки» та задайте потрібні назви.

У вказаному вікні діалогу можна також змінити сітку діаграми та розміщення віконця легенд графіків, що відображаються, і т.ін.

Зміна даних у діаграмі

Подані у діаграмі дані можна у будь-який момент змінити. Excel надає прості, зручні та інтуїтивно зрозумілі засоби, що дозволяють додати у діаграму нові дані або видалити наявні, змінити діапазон клітинок, що містять значення для побудови діаграми, безпосередньо у діаграмі змінити подані у ній значення, змінити вид даних або порядок відображення категорій та рядів даних.

Додати новий ряд даних у діаграму, впроваджену на робочому листі, простіше за все шляхом перетаскування мишею. Для цього виділіть у робочому листі ряд даних, що добавляються, встановіть покажчик миші на границі виділеного діапазону та перетягніть його на діаграму. Ряд даних буде відображений у діаграмі. У виділений діапазон можна включити відповідні текстові мітки даних.

При додаванні ряду даних у діаграму, створену на листі діаграм, можна скористатися буфером обміну, виконавши копіювання та вставку виділених даних, що добавляються.

Іншу можливість вставки даних у діаграму (будь-яку) надає команда «Диаграмма\Добавить данные…». Вказана команда доступна тільки у тому випадку, якщо діаграма активізована. У вікні діалогу, що з'явилося, зазначте посилання на діапазон клітинок з новими значеннями, виділивши потрібний діапазон у робочому листі або увівши адреси з клавіатури.

Для видалення ряду даних необхідно виділити потрібний ряд і натиснути клавішу <Delete>. Ряд даних буде вилучений без попереджувального повідомлення, проте можливе скасування виконаної команди.

Щоб змінити діапазон клітинок, що містять значення для діаграми, необхідно активізувати діаграму та виконати команду «Диаграмма\Исходные данные…». У вікні «Исходные данные», що з'явилося, зазначте новий діапазон клітинок, що містять значення (шляхом виділення діапазону або уведення посилання з клавіатури). Закрийте вікно діалогу кнопкою «ОК».

Форматування діаграм



Excel надає у розпорядження користувача можливості для форматування окремих елементів діаграми. Можна керувати типом, кольором, товщиною ліній, змінювати склад палітри доступних кольорів. Для елементів діаграми, що містять текст, управляти шрифтами та їх розмірами. Для числових даних вибирати відповідний числовий формат. Для осей вибирати шкалу, вид, мітки, створювати сітку та додаткову вісь. Вибирати вид маркера даних, використовувати графічні об'єкти для заповнення ліній та стовпчиків діаграм. Для об'ємних діаграм – змінювати різноманітні параметри (наприклад, поворот, перспективу, висоту), що впливають на інформативність діаграми.

Всі ці зміни можна зробити, виділивши потрібний обєкт на діаграмі та виконавши у меню «Формат» команду «Выделенная область диаграммы…» (назва команди залежить від виділеного об’єкта).

Вікно діалогу для завдання параметрів форматування містить вкладки з параметрами, що можуть бути застосовані для виділеного елемента. Одні вкладки відображаються при завданні параметрів форматування для декількох елементів діаграми, інші – тільки для одного визначеного елементу.

Якщо значення окремих рядів даних, відображених у діаграмі, сильно відрізняються один від одного, то у багатьох випадках інформативність діаграми можна поліпшити шляхом додавання для окремого ряду значень власної осі (другої, допоміжної, осі). Клацніть двічі на ряді даних, для якого необхідно додати власну (другу) вісь, перейдіть на вкладку «Ось» та встановіть перемикач у становище «по вспомогательной оси».

Вид об'ємної (тривимірної) діаграми можна також досить легко змінити. Можна змінити перспективу об'ємної діаграми безпосередньо у самій діаграмі. Для цього активізуйте діаграму та виконайте команду «Диаграмма\Объемный вид…».

У вікні діалогу, що відкрилося, введіть потрібні значення у поля «Возвышение» та «Поворот». У полі перегляду Excel відобразить діаграму з урахуванням заданих значень.



6.3. Типи діаграм
Excel надає на вибір 34 різноманітних типів діаграми, для кожного з яких існує декілька видів. Шляхом вибору іншого типу діаграми або іншого виду можна значно змінити інформативність і наочність діаграми. Зміна типу діаграми може відноситися як до всієї діаграми, так і до окремого ряду або категорії даних. При цьому створюються змішані діаграми.

Для зміни типу всієї діаграми:



  • Клацніть лівою кнопкою миші на змінюваній діаграмі та скористайтеся командою «Диаграмма\Тип диаграммы…», або виберіть із контекстного меню діаграми команду «Тип диаграммы…». Тип діаграми можна змінити також за допомогою кнопки – «Тип диаграммы» панелі інструментів «Диаграммы».

  • Виберіть потрібний тип діаграми.

  • Натисніть кнопку «OK» для завершення вибору.

У вікні діалогу «Тип диаграммы» можна швидко переглядати різні типи діаграм для окремих рядів даних. Для цього натисніть і утримуйте кнопку «Просмотр результата».

Типи діаграм. В EXCEL icнyє багато типів діаграм. Причому, кожний тип має різні види.

Наведемо деякі типи діаграм.



1. AREA (діаграма з областями). Ця діаграма демонструє об'єм змін на певному проміжку часу. Вона забезпечує не тільки чітке порівняння величин декількох пов’язаних серій даних, але також і короткий огляд загальної тенденції зміни всього набору даних.

2. BAR (лінійна діаграма). Представляє окремі значення в певний момент часу або відображає відношення компонент. У цій діаграмі категорії розташовуються по вертикалі, а значення - по горизонталі. Ліній ній діаграми найбільш часто використовуються для відображення співвідношень серій даних.

3. COLUMN (гістограма). Представляє зміну на протязі деякого часу. Гістограма схожа на лінійну діаграму, але, категорії розташовані по горизонталі, а значення - по вертикалі.

4. LINE (графік). Показує тенденції або реальну зміну даних за рівні проміжки часу. Графік подібний на діаграму з областями, але він в більшій мірі відображає зміни в часі і швидкість цих змін, а не об’єм змін.

5. PIE (кругова діаграма). Відображає співвідношення частин i іншого. Цей тип діаграми використовується тоді, коли потрібно особливо підкреслити конкретну компоненту.

6. DOUGHNUT (кільцева діаграма). Схожа на кругову. Але вона відображає декілька наборів даних.

7. Листкова діаграма показує зміни чи частоту рядів даних по відношенню до центральної точки і одного ряду до іншого. Кожна категорія має власну вісь координат, яка виходить з центральної точки. Всі маркери даних одного ряду з’єднуються прямими лініями.



8. XY(SCATTER) (точкова діаграма). Показує взаємозв'язок між числовими значеннями в декількох рядах даних або представляє дві групи чисел у вигляді одного ряду з координатами ХУ. Точкова діаграма відображає нерівномірність інтервалів чи груп даних. Вона часто використовується для представлення наукових даних.

Для того, щоб поміняти існуючий тип діаграми необхідно правою кнопкою миші по вільному місці на діаграмі і вибрати тип діаграми. Щоб додати вихідні дані, правою кнопкою миші по вільному місці діаграми і вибрати вихідні дані.



У створеній діаграмі можна змінювати такі параметри: комбінувати типи діаграм, змінювати легенди (стисла інформація, що пояснює графік), сітку, мітки даних, кольори та візерунки.
Контрольні питання


  1. Що являє собою ряд даних?

  2. Яким чином майстер діаграм визначає напрям ряду?

  3. Які основні елементи містить діаграма?

  4. Яким чином можна відредагувати елементи діаграм?

  5. Яким чином помістити об’єкт на аркуш?

  6. Як можна викликати програму, котра може обробляти об’єкт?


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка