Предмет і завдання логіки логіка і медицина



Скачати 324.2 Kb.
Дата конвертації01.05.2017
Розмір324.2 Kb.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Предмет і завдання логіки. логіка і медицина.

Актуальність теми: логіка як філософська дисципліна підвищує культуру мислення людини, сприяє здобуттю нею навиків раціонально-критичного осмислення дійсності; правильне мислення лікаря є запорукою його успішної практики і професійної безпеки.

Навчальна мета: з’ясувати специфіку та місце логіки в системі наукового та світоглядного знання, її значення в житті людини.

Знати: поняття логіки та предмет логіки як науки.

Вміти: обрунтувати місце логіки в системі наукового та світоглядного знання, пояснити її функції.

Розуміти: цінність логіки для майбутнього лікаря.

Основні поняття: логіка, мислення, форма мислення, поняття, судження, умовивід, закон, аргументація.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

Питання для обговорення:

1. Мислення як предмет вивчення логіки. Чуттєве пізнання і абстрактне мислення. Специфіка абстрактного мислення, його теоретична і практична значимість. Мислення і мова.

2. Логіка як наука. Предмет логіки – форми і закони правильного мислення. Поняття логічної форми та логічного закону. Істинність і правильність мислення. Співвідношення логіки з іншими науками про мислення. Єдність та багатоманітність логічних теорій.

3. Формалізація як метод дослідження структури мислення, його суть, можливості та межі застосування. Поняття формалізації мислення та основні принципи побудови формалізованих міркувань.

4. Значення логіки для формування логічної культури майбутнього лікаря. Властивості лікарського мислення: нормативність, системність. Поняття про засоби лікарського мислення.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: логіка, мислення, форма мислення, поняття, судження, умовивід, закон, аргументація.

ІІ. Фіксований виступ: «Основні історичні етапи розвитку логіки як науки».
Питання для контролю знань:

1. Що вивчає логіка?

2. У чому полягає специфіка абстрактного мислення?

3. Які міркування називаються правильними?

4. Що таке логічна форма?

5. Яке значення має формалізація?



ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Логико-гносеологические и методологические проблемы диагноза // Тезисы Всесоюзной конференции. – М., 1973.

  8. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  9. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  10. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  11. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  12. Попов В.Г. Принцип причинности в познании медико-биологических закономерностей. – К.-Одесса, 1982.

  13. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  14. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  15. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  16. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.

  17. Черкасов С.В. Теорія пізнання і лікарська діагностика. – К.-Полтава, 1999.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Поняття як форма мислення. Види понять.
Актуальність теми: поняття є засобом відтворення навколишнього світу у свідомості людини.

Навчальна мета: з’ясувати специфіку поняття як форми мислення, її значення в житті людини та основні види.

Знати: що таке поняття і які слід розрізняти види понять.

Вміти: визначати зміст та обсяг поняття; давати повну логічну характеристику поняття.

Розуміти: цінність поняття як форми мислення.

Основні поняття: поняття, зміст та обсяг поняття; конкретне поняття, абстрактне поняття; одиничне, загальне та порожнє поняття; збірне поняття.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Поняття як форма мислення. Особливості відображення світу у поняттях. Місце понять у структурі процесу мислення.

2. Зміст і обсяг понять. Закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття.

3. Види понять. Поділ понять за кількістю елементів обсягу (порожні, одиничні, загальні), за типом (якістю) відображуваних явищ (конкретні, абстрактні), за характером вказування елементів змісту (позитивні, негативні), за можливістю самостійного визначення (відносні, безвідносні).

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: поняття, зміст та обсяг поняття; конкретне поняття, абстрактне поняття; одиничне, загальне та порожнє поняття; збірне поняття.

ІІ. Фіксований виступ: «Основні логічні прийоми формування понять: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення», «Загальна характеристика поняттєвого апарату лікаря як базису медичної науки та практики».

ІІІ. Розв’язування логічних вправ.


Питання для контролю знань:

  1. Охарактеризуйте поняття як форму мислення.

  2. Які ознаки називаються істотними?

  3. Яким чином між собою пов’язані зміст та обсяг понять?

  4. Що означає дати повну логічну характеристику поняття?

  5. Які бувають види понять за змістом?

  6. Які бувають види понять за обсягом?



ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: ВІДНОШЕННЯ МІЖ ПоняттяМИ
Актуальність теми: Знання відношення між поняттями дає змогу не змішувати одні поняття з другими, вбачати у поняттях як спільне, так і відмінне, правильно користуватися поняттями у практиці мислення.

Навчальна мета: навчитись визначати відношення між поняттями.

Знати: у яких відношеннях можуть перебувати поняття.

Вміти: визначати відношення між конкретними поняттями.

Розуміти: символічний зміст кіл Ейлера.

Основні поняття: сумісні та несумісні поняття; відношення рівнозначності; відношення перетину; відношення підпорядкування; відношення співпідпорядкування; відношення протилежності; відношення суперечності.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Відношення між поняттями. Порівнянні та непорівнянні поняття. Сумісність і несумісність порівнянних понять. Колові схеми Ейлера як засіб відношення між поняттями.

2. Типи сумісності: рівнозначність (тотожність), перетин (перехрещення), підпорядкування.

3. Типи несумісності: співпідпорядкування, протилежність, суперечність.



САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: сумісні та несумісні поняття; відношення рівнозначності; відношення перетину; відношення підпорядкування; відношення співпідпорядкування; відношення протилежності; відношення суперечності.

ІІ. Фіксований виступ: «Відношення між медичними поняттями».

ІІІ. Розв’язування логічних вправ.


Питання для контролю знань:

1. Що таке порівнянні та непорівнянні поняття?

2. Що таке сумісні та несумісні поняття?

3. Назвіть основні типи відношень між сумісними поняттями.

4. Назвіть основні типи відношень між несумісними поняттями.

5. Чим відрізняється відношення суперечності від відношення протилежності?

6. Чим відрізняється відношення підпорядкування від відношення співпідпорядкування?

ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Логічні операції над поняттями
Актуальність теми: Знання логічних операцій над поняттями допомагає правильно давати визначення та здійснювати класифікації.

Навчальна мета: навчитись визначати зміст та обсяг понять.

Знати: зміст та правила логічних операцій визначення, поділу, обмеження та узагальнення понять.

Вміти: правильно давати визначення та здійснювати класифікації.

Розуміти: специфіку логічних операцій визначення, поділу, обмеження та узагальнення понять.

Основні поняття: визначення поняття, поділ поняття, обмеження поняття, узагальнення поняття, підстава поділу, Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

Питання для обговорення:

1. Визначення поняття як логічна операція

2. Логічний поділ поняття.

3. Операція обмеження поняття.

4. Операція узагальнення поняття..

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: визначення поняття, поділ поняття, обмеження поняття, узагальнення поняття, підстава поділу, Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.

ІІ. Фіксований виступ: «Роль визначень у медицині», «Особливості вивчення понять в медицині».

ІІІ. Розв’язування логічних вправ.


Питання для контролю знань:

1. Що таке визначення поняття?

2. Яке значення має операція визначення понять?

3. Що таке поділ поняття?

4. Які ви знаєте помилки у поділі понять?

5. Який закон лежить в основі операції обмеження та узагальнення понять?


ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Судження як форма мислення,

його структура та види
Актуальність теми: за допомогою суджень людина відображає дійсно існуючі суттєві зв'язки і відношення між предметами.

Навчальна мета: з’ясувати специфіку судження як форми мислення, її значення в житті людини та основні види.

Знати: що таке судження і які слід розрізняти види суджень.

Вміти: визначати структуру та вид судження; давати йому логічну характеристику.

Розуміти: цінність судження як форми мислення.

Основні поняття: судження, суб’єкт судження, предикат судження, зв’язка судження, квантор, прості судження, складні судження.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Загальна характеристика судження. Судження як форма мислення. Судження та речення. Медичний діагноз як судження.

2. Структурні елементи судження. Терміни висловлювання (суб’єкт і предикат). Стверджувальна (позитивна) і заперечна (негативна) зв’язки. Квантифікація висловлювань (квантори існування та загальності).

3. Прості судження та їх види. Підстава поділу суджень на прості та складні. Поділ категоричних (простих) суджень за змістом предиката (судження властивості, відношення, існування). Класифікація простих суджень за якістю та кількістю.

4. Розподіленість термінів у категоричних судженнях судженнях..



САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: судження, суб’єкт судження, предикат судження, зв’язка судження, квантор, прості судження, складні судження, розподіленість термінів.

ІІ. Фіксований виступ: «Логічна та фізична модальність, їх різновиди. Урахування модальності суджень у діяльності лікаря», «Судження та речення».

ІІІ. Розв’язування логічних вправ.


Питання для контролю знань:

  1. Що таке судження і яка його роль у пізнанні?

  2. Як співвідносяться судження і речення?

  3. Які є види простих суджень?

  4. Що таке істинне і хибне судження?

  5. Що є основою поділю судження за кількістю та якістю?

  6. Що таке терміни судження?

  7. Яка структура судження?

  8. Як встановити розподіленість термінів у судженні?

  9. Що таке модальність судження і на які види вона ділиться?

  10. У чому полягає відмінність між атрибутивними, екзистенційними судженнями та судженнями відношення?



ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Відношення між простими судженнями
Актуальність теми: відношення між простими судженнями допомагає встановити їх істинність чи хибність.

Навчальна мета: з’ясувати, які існують відношення між простими судженнями та їх специфіку.

Знати: які існують відношення між простими судженнями.

Вміти: визначати істинність судження за логічним квадратом.

Розуміти: принцип визначення істинності суджень за допомогою встановлення відношення між ними.

Основні поняття: істинне судження, хибне судження, порівняні судження, сумісні та несумісні судження, відношення рівнозначності, відношення підпорядкування, відношення часткової сумісності, відношення протилежності, відношення суперечності.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Відношення між простими судженнями за істинністю: загальна характеристика.

2. Відношення сумісності: еквівалентність (рівнозначності), логічне підпорядкування, часткова сумісність.

3. Відношення несумісності: суперечність, протилежність.

4. “Логічний квадрат” як схема відношень між простими порівнянними судженнями.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: істинне судження, хибне судження, порівняні судження, сумісні та несумісні судження, відношення рівнозначності, відношення підпорядкування, відношення часткової сумісності, відношення протилежності, відношення суперечності.

ІІ. Фіксований виступ: «Врахування відношень між простими судженнями у діяльності лікаря».

ІІІ. Розв’язування логічних вправ.


Питання для контролю знань:

  1. Які судження називають порівнюваними?

  2. У чому специфіка відношень сумісності?

  3. У чому специфіка відношень несумісності?

  4. Назвіть відношення сумісності?

  5. Назвіть відношення несумісності?

  6. За яких умов «логічний квадрат» має сенс?



ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Складні судження
Актуальність теми: знання і застосування правил побудови складних суджень забезпечує їх істинність.

Навчальна мета: з’ясувати, які існують види складних суджень та їх специфіку.

Знати: які існують види складних суджень, умови їх істинності.

Вміти: правильно будувати складні судження.

Розуміти: принцип перевірки складних суджень щодо їх істинності.

Основні поняття: складне судження, сполучне (кон’юнктивне) судження, розділове (диз’юнктивне) судження, умовне (імплікативне) судження, еквівалентне (рівнозначне) судження, таблиці істинності складних суджень.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Різновиди логічного зв’язку простих висловлювань у рамках складних суджень:

а) Кон’юнкція як вимога одночасної істинності висловлювань.

б) Диз’юнкція як заборона одночасної хибності суджень-складових. Сильний (строгий) та слабкий (нестрогий) різновиди диз’юнктивного зв’язку.

в) Імплікація як вираження умовного зв’язку (зв’язку між достатньою та необхідною умовою).

г) Еквіваленція (тотожність) як двосторонній (симетричний) умовний зв’язок.



2. Принцип формалізації складних суджень. Методика алгоритмічного встановлення валентності складного судження (за допомогою таблиць істинності).

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: складне судження, сполучне (кон’юнктивне) судження, розділове (диз’юнктивне) судження, умовне (імплікативне) судження, еквівалентне (рівнозначне) судження, таблиці істинності складних суджень.

ІІ. Фіксований виступ: «Запитання і відповідь».

ІІІ. Розв’язування логічних вправ.


Питання для контролю знань:

  1. Які види складних суджень ви знаєте?

  2. Які судження називаються єднальними?

  3. Що характерно для розділових суджень?

  4. Які судження відносяться до умовних?

  5. За яких умов кон’юнкція є істинною?

  6. За яких умов істинною є нестрога диз’юнкція?

  7. За яких умов істинною є строга диз’юнкція?

  8. За яких умов є хибною імплікація?

  9. За яких умов є істинною еквіваленція?



ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: основні закони логіки
Актуальність теми: основні логічні закони є універсальними принципами необхідного, істотного, сталого, глибоко внутрішнього зв’язку між думками; дотримання законів логіки – необхідна умова ефективності професійної діяльності працівників медичної сфери.

Навчальна мета: засвоїти основні закони формальної логіки.

Знати: зміст та умови дії основних законів формальної логіки.

Вміти: застосовувати основні логічні закони у повсякденному житті та професійній діяльності.

Розуміти: універсальність формально логічних законів.

Основні поняття: закон мислення, закон тотожності, закон несуперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Поняття закону в логіці. Принципи диференціації основних та неосновних (похідних) законів логіки.

2. Основні закони формальної логіки:

а) Закон тотожності та можливі помилки, пов’язані з його порушенням. Межі застосування закону тотожності.

б) Закон несуперечності. Визначеність, послідовність та несуперечність як вимоги лікарської практики.

в) Закон виключеного третього та особливості його реалізації в медичній теорії та практиці.

г) Закон достатньої підстави. Доказовість як підстава діяльності лікаря.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: закон мислення, закон тотожності, закон несуперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.

ІІ. Фіксований виступ: «Закони буття і закони мислення», «Закони логіки і медична діагностика».

ІІІ. Підготуйте приклади помилок та непорозумінь , які можуть трапитися у медичній сфері до кожного із основних формально логічних законів. Поясніть.



Питання для контролю знань:

  1. Що називається законом логіки?

  2. Які ви знаєте основні закони логіки і чому їх вважають основними?

  3. Сформулюйте основні риси правильного мислення.

  4. Що призводить до порушення закону тотожності?

  5. За яких умов виникає суперечність?

  6. Чому закон виключеного третього не діє під час висловлювань стосовно майбутнього?

  7. Які наслідки випливають із закону достатньої підстави?



ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Умовивід як форма мислення,

його структура та види


Актуальність теми: більшість знань людина дістає опосередковано, у процесі логічних міркувань через побудову умовиводів.

Навчальна мета: засвоїти поняття умовиводу, його складові, визначити його різновиди.

Знати: що таке умовивід та які види умовиводів існують.

Вміти: застосовувати логічні умовиводи у повсякденному житті та професійній діяльності.

Розуміти: універсальність умовиводу як форми здобуття опосередкованого знання.

Основні поняття: умовивід, силогізм, засновок, вивідне знання, вивід (демонстрація), дедукція, індукція, умовивід за аналогією.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Поняття про умовивід та його значення.

2. Структура умовиводу. Поняття логічного виводу та логічного слідування.

3. Види умовиводу:

а) за спрямованістю процесу міркування (дедуктивні, індуктивні та умовиводи за аналогією);

б) за кількістю засновків (безпосередній та опосередкований умовивід).

4. Безпосередні умовиводи та способи їх отримання (перетворення, обернення, протиставлення предикатові, протиставлення суб’єктові).
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: умовивід, силогізм, засновок, вивідне знання, вивід (демонстрація), дедукція, індукція, умовивід за аналогією.

ІІ. Фіксований виступ: «Використання безпосередніх умовиводів у лікарській практиці».

ІІІ. Наведіть приклади видів умовиводів, які б стосувалися медичної сфери.



Питання для контролю знань:

  1. Що таке умовивід як форма мислення і яка його логічна структура?

  2. Яка роль умовиводів у пізнанні?

  3. Як можна сформулювати умови одержання істинності висновку в умовиводі?

  4. У чому полягає відмінність між дедуктивними та індуктивними умовиводами?

  5. Які умовиводи називають безпосередніми?



ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Дедуктивні умовиводи.

Простий категоричний силогізм
Актуальність теми: найпоширенішим видом умовиводу є дедукція, насамперед простий категоричний силогізм.

Навчальна мета: засвоїти поняття простого категоричного умовиводу, його фігури та відповідні правила.

Знати: що таке дедукція та простий категоричний силогізм.

Вміти: будувати міркування у формі правильної дедукції, встановлювати її істинність.

Розуміти: універсальність дедукції та принципи її функціонування.

Основні поняття: дедуктивний умовивід, простий категоричний силогізм, фігура простого категоричного силогізму, модус простого категоричного силогізму, ентимема, розділові умовиводи, умовні умовиводи.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Дедуктивні умовиводи та його різновиди. Істинність засновків та формальна правильність міркування – гаранти істинності дедуктивного виводу.

2. Простий категоричний силогізм. Структура силогізму. Загальні правила категоричного силогізму. Фігури та модуси силогізму.

3. Скорочений силогізм (ентимема). Відновлення силогізму з ентимеми.

4. Умовний та розділовий умовиводи. Умовно-категоричний та суто умовний силогізми. Правила умовно-категоричного силогізму. Розділово-категоричний умовивід та його модуси (стверджувально-заперечний та заперечно-стверджувальний). Умовно-розділовий силогізм.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: дедуктивний умовивід, простий категоричний силогізм, фігура простого категоричного силогізму, модус простого категоричного силогізму, ентимема, розділові умовиводи, умовні умовиводи.

ІІ. Фіксований виступ: «Складні силогізми (полісилогізми) та складноскорочені силогізми (сорит та епіхейрема)», «Роль умовних умовиводів в аналізі та оцінці медичних висновків».

ІІІ. Розв’язування логічних вправ.



Питання для контролю знань:

  1. Що таке категоричний силогізм?

  2. Як перевірити правильність простого категоричного силогізму?

  3. Як встановити середній термін силогізму?

  4. Чим відрізняються фігури та модуси простого категоричного силогізму?

  5. Що таке ентимема?

  6. У чому специфіка умовних умовиводів?

  7. Які існують модуси розділового умовиводу?



ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: правдоподібні умовиводи
Актуальність теми: індукція та умовивід за аналогією є важливими способами побудови міркувань, зокрема є принциповими методами природничих наук.

Навчальна мета: засвоїти поняття індукції та умовиводу за аналогією.

Знати: що таке індукція та умовивід за аналогією.

Вміти: будувати правильні правдоподібні міркування у формі індукції та аналогії.

Розуміти: принципи побудови індуктивних умовиводів та аналогії.

Основні поняття: правдоподібність, індуктивний умовивід, повна індукція, неповна індукція, наукова індукція, умовивід за аналогією, аналогія властивостей, аналогія відношень, строга і нестрога аналогія.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Специфіка правдоподібних умовиводів.

2. Індуктивний умовивід. Повна індукція. Неповна індукція. Індукція через простий перелік. Індукція через відбір фактів. Наукова індукція. Індукція в медицині.

3. Аналогія як комбінований (індуктивно-дедуктивний) вивід. Строга і нестрога аналогія в медицині.


САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: правдоподібність, індуктивний умовивід, повна індукція, неповна індукція, наукова індукція, умовивід за аналогією, аналогія властивостей, аналогія відношень, строга і нестрога аналогія.

ІІ. Фіксований виступ: «Спостереження та експеримент», «Методи встановлення причинних зв’язків між явищами (метод єдиної схожості, метод єдиної різниці, сполучений метод схожості і різниці, метод супутніх змін та метод залишків)».

ІІІ. Наведіть приклади застосування індукція та аналогії в медицині

ІV. Розв’язування логічних вправ.

Питання для контролю знань:


  1. Що таке індукція?

  2. Які помилки трапляються в індуктивних умовиводах?

  3. Охарактеризуйте умовиводи за аналогією.

  4. Які види аналогії ви знаєте?

  5. Чому аналогія дає лише ймовірні висновки?

ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Логічні основи теорії аргументації.

Доведення та спростування
Актуальність теми: логіка підвищує культуру мислення людини через забезпечення її навиками правильної аргументації.

Навчальна мета: засвоїти принципи правильного доведення та спростування.

Знати: що таке доведення та спростування, правила їх побудови.

Вміти: правильно доводити тезу та спростовувати хибні думки.

Розуміти: принципи побудови прямого та непрямого доведення, правила критики.

Основні поняття: аргументація, доведення, спростування, теза, аргумент, демонстрація, пряме доведення, непряме доведення, пропонент, опонент.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Поняття аргументації.

2. Доведення. Структура логічного доведення: теза, аргументи (підстави), демонстрація. Основні різновиди доведення: пряме та непряме. Непряме апагогічне (методом від протилежного) та непряме (методом послідовного виключення) доведення, їх використання при обґрунтуванні медичних висновків.

3. Спростування. Безпосередня та опосередкована критика тези. Встановлення хибності тези шляхом прямого та непрямого спростування. Критика аргументів і виявлення логічної неспроможності демонстрації. Поняття протесту в медицині.

4. Правила доказового міркування:

а) Правила по відношенню до тези й aнтитези (правила визначеності, несуперечливості та незмінності тези).

б) Логічні правила та помилки, що відносяться до аргументів. Вимоги істинності, несуперечливості, достатності аргументів та автономності їх обґрунтування щодо тези, яка доводиться.

в) Основне правило демонстрації та можливі помилки при його порушенні.


САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: аргументація, доведення, спростування, теза, аргумент, демонстрація, пряме доведення, непряме доведення, пропонент, опонент.

ІІ. Фіксований виступ: «Місце логічної теорії аргументації в медицині».

ІІІ. Наведіть приклади прямого та непрямого доведення в медицині



ІV. Розв’язування логічних вправ.

Питання для контролю знань:

  1. Як співвідносяться поняття «аргументація» та «доведення»?

  2. Яка структура доведення?

  3. Які види доведення вам відомі?

  4. Що таке «демонстрація»?

  5. Які існують види правил у доведенні?

  6. Які ви знаєте правила стосовно тези доведення?

  7. Які є правила стосовно аргументів?

  8. Як формулюється правило стосовно демонстрації доведення?

  9. Які помилки виникають внаслідок порушення правил стосовно тези?

  10. Які помилки виникають внаслідок порушення правил стосовно демонстрації?

  11. Що таке спростування?

  12. Що таке спростування тези?

  13. Чим характеризується спростування аргументів?

  14. У чому полягають особливості спростування демонстрації?

  15. З порушенням якого правила пов’язана помилка «підміна тези»?

  16. З порушенням якого правила пов’язана помилка «необґрунтований аргумент»?

  17. Наведіть приклади помилки «коло в обґрунтуванні»

  18. Чим відрізняються «хибний аргумент» і «брехливий аргумент»?

ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Суперечка: види та прийоми ведення
Актуальність теми: процес обміну протилежними думками можна визначити як суперечку, оволодіння мистецтвом якої є запорукою розв’язання проблемних питань під час комунікації.

Навчальна мета: засвоїти принципи правильного ведення суперечки.

Знати: форми суперечкии та прийоми їх ведення.

Вміти: визначати форму суперечки; коректно всести суперечку.

Розуміти: відмінність між коректними та некоректними прийомами суперечки, принципи ведення суперечки.

Основні поняття: суперечка, дискусія, полеміка, диспут, дебати, коректні та некоректні прийоми суперечки.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

1. Поняття про суперечку.

  1. Види суперечки: дискусія, полеміка, диспут, дебати. Мета та засоби дискусії і полеміки. Вимоги до дискусії і полеміки.

  2. Коректні та некоректні прийоми у суперечці.


САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: суперечка, дискусія, полеміка, диспут, дебати, коректні та некоректні прийоми суперечки.

ІІ. Фіксований виступ: «Суперечки у професійній діяльності медика».

ІІІ. Розв’язування ситуацій суперечки: приклади та дії.



Питання для контролю знань:

  1. Що таке суперечка?

  2. Хто є учасниками суперечки?

  3. З якою метою проводяться дискусії?

  4. У чому специфіка полеміки?

  5. Чим відрізняються диспут та дебати?

  6. Що таке еристика?

  7. Назвіть коректні прийоми під час суперечки. Чому вони допускаються у логіці?

  8. Назвіть некоректні прийоми під час суперечки? Які вимоги логіки вони порушують?

ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

(для студентів)
Тема: Проблемні ситуації у медичній діяльності

та логіка їх вирішення
Актуальність теми: логічне мислення є умовою ефективної діяльності лікаря.

Навчальна мета: засвоїти принципи висунення та перевірки гіпотез; визначити роль навиків логічного мислення у діяльності медика.

Знати: що таке гіпотеза, які існують види гіпотез, та яким чином обгрунтовується гіпотеза; навіщо логіка медичному працівнику.

Вміти: визначати вид гіпотези та перевіряти її правильність.

Розуміти: значущість логіки в професійному та приавтному житті лікаря.

Основні поняття: загальна і часткова гіпотеза; наукова і робоча гіпотеза, версія, версування, творчість, інтуїція.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Питання для обговорення:

  1. Гіпотеза та логічні характеристики гіпотетичного способу міркування. Види гіпотез (загальна і часткова гіпотеза; наукова і робоча гіпотеза). Роль гіпотез у науковому пізнанні.

  2. Основні етапи процесу версування: формування інформаційного базису, його аналіз та виведення версій, перевірка версій. Спростування та доведення істинності версії.

  3. Логіка у навчанні та наукових дослідженнях в медицині.

  4. Логічні форми мислення та їх використання у діяльності лікаря.

  5. Творчість, інтуїція та логіка лікаря.


САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

І. За допомогою словника дайте визначення наступним поняттям: суперечка, дискусія, полеміка, диспут, дебати, коректні та некоректні прийоми суперечки.



ІІ. Фіксований виступ: «Версування як процес побудови і перевірки версій та його роль у професійній діяльності лікаря», «Версія як система припущень про причини захворювання пацієнта».
Питання для контролю знань:

  1. Що таке гіпотеза?

  2. Як співвідносяться поняття гіпотеза та версія?

  3. Чим вірізняються наукова та робоча гіпотези?

  4. Назвіть основні етапи версуання.

  5. За допомогою чого можна довести та спростувати гіпотези?

  6. На скільки важливою є логіка для пофесійної діяльності лікаря?

  7. Яким чином взаємопов’язані творчість, інтуїція та логіка у діяльності лікаря?

ЛІТЕРАТУРА.

  1. Богдановський І.В. Логіка. – К., 2004.

  2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К., 1993.

  3. Гнатюк Я.С. Основи логіки: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2009.

  4. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 1995.

  5. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

  6. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). – К., 2004.

  7. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. – К., 1993.

  8. Мозгова Н.Г. Логіка. – К., 2006.

  9. Орендарчук Г.О. Логіка. Посібник для студентів вузів. – Тернопіль, 2001.

  10. Повторєва С.М. Логіка. – Львів, 2006.

  11. Титов В.Д. Логіка. – Харків, 2005.

  12. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.

  13. Хоменко І.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. – К., 1996.

  14. Цалін С.Д. Логічний словник-довідник. – Харків, 2006.



ІНТЕРНЕТСАЙТИ

http://pidruchniki.ws/15840720/logika/logika_-_zherebkin_vye


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка