Правила проведення гри брейн-ринг правила проведення «круглого столу» Правила проведення флеш мобу Правила проведення «мозкового штурму»



Дата конвертації28.12.2016
Розмір203 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Головне управління юстиції у Полтавській області

Основні правила та форми проведення

правоосвітніх заходів

м.Полтава

2012 рік

Методичні матеріали підготовлені Головним управлінням юстиції у Полтавській області.

В брошурі викладено рекомендації щодо проведення право освітніх заходів

© Полтава, ГУЮ в Полтавській області, 2012

ЗМІСТ


  1. Правила проведення гри брейн-ринг …………..……...…2

  2. Правила проведення «круглого столу»…………….….…6

  3. Правила проведення флеш – мобу……………….……….12

  4. Правила проведення «мозкового штурму»………………13

  5. Правила проведення дебатів………………………………14

  6. Правила проведення «рольових ігор»…………………….15

  7. Правила проведення лекції…………………………….......16

  8. Правила проведення семінарів……………………….……20


Брейн- ринг

Брейн ринг – це інтелектуальна гра між двома та більше командами де гравці одночасно відповідають на одне і теж питання причому правильно. Відповівши перший позбавляє суперника можливості відповісти на це ж питання, заробляючи очки своїй команді. Перемагає команда, яка набрала більше очок.

Правила проведення гри брейн-ринг

Саме ігри-змагання - є найбільш цікавими для учнів і саме вони з числа інших ігор найбільше сприяють підвищенню інтересу школярів до вивчення правознавства. Адже прагнення перемогти в учнів не тільки середньої, а й старшої вікової ланки, настільки велике, що воно змушує школярів дуже ретельно готуватися до гри, усуваючи цим самим прогалини у знаннях, поглиблюючи їх (знання), працювати з додатковою літературою, відшуковувати нові підходи до вирішення тієї чи іншої навчальної проблеми. Але у якому б класі гра не застосовувалася, вона повинна бути цікава її учасникам, повинна їх захоплювати, полонити їхню уяву, вона має бути жвавою і дотепною, радісною і легкою. Адже завдяки брейн-рингу активізується навчальний процес, розвивається творче, логічне і нестандартне мислення учнів. Ця гра сприяє кращому засвоєнню термінів і понять, стимулює учнів до кропіткої роботи з першоджерелами та додатковою літературою, тренує пам’ять, розвиває кмітливість, виробляє вміння застосовувати здобуті знання на практиці. Брейн-ринг найбільше подобається учням тим, що він є командною інтелектуальною грою, в якій гравці обох команд знаходяться в рівних умовах. Під час цієї гри вони вчаться колективному мисленню і творчому застосуванню на практиці здобутих теоретичних знань. Вони вчаться мислити не тільки правильно, а й швидко, виробляють навички та вміння методом мозкового штурму за короткий час знаходити правильну відповідь, відкинувши при цьому все другорядне.



  • У кожному бої беруть участь одночасно не менш ніж дві команди.

  • Задача гравців - дати правильну відповідь на запитання, поставлене ведучим, раніше, ніж команда суперників. При виконанні цих умов команда отримує одне очко. Час на розміркування не більше 60 секунд.

  • Моментом початку бою вважаються слова ведучого Увага, перше запитання. Моментом закінчення - Бій закінчений.

  • Після початку відліку чистого часу (звуковий чи світловий сигнал) будь-яка з команд має право натискуванням кнопки зупинити відлік і дати відповідь. Команда, що натиснула на кнопку до початку відліку (на першому слові питання), позбавляється права на відповідь (фальстарт). Фальстарт визначається винятково ведучим.

  • Після натискання кнопки команда повинна зупинити обговорення та назвати відповідь не пізніше, ніж через 5 секунд. Відповідь від імені команди може давати лише один гравець, визначений капітаном команди. У випадку порушення цих умов команда втрачає право на відповідь.

  • У випадку неправильної відповіді команди, що натиснула кнопку першою, суперникам дається право на відповідь протягом 20 секунд, після чого відлік чистого часу припиняється, і відповіді не приймаються.

  • Ведучий (у випадку відсутності табло з індикатором часу) зобов`язаний за десять секунд до закінчення чистого часу оголосити про це гравцям.

  • У випадку виникнення спірної ситуації, помилки ведучого, підказок із залу питання може бути зняте і замінене іншим.

  • За суперечки з ведучим, неспортивну поведінку команда (за рішенням ведучого) може бути відсторонена від подальшої участі в конкретному бої, при цьому їй зараховується поразка з рахунком 0:5.

Відповідь вважається неправильною, якщо:

- не розкриває суть запитання з достатнім рівнем конкретизації (рівень необхідної конкретизації визначається автором запитання в письмовому вигляді до початку туру, а у випадку відсутності його письмових вказівок суддівською бригадою);

- форма відповіді не відповідає формі запитання;

- команда дала два чи більше варіанти відповіді;

- у відповіді допущені грубі помилки (неправильно названі імена, прізвища, назви, дати, спосіб дії тощо), що спотворюють чи змінюють суть відповіді.


  • За наявності у відповіді додаткової інформації власне відповіддю вважається фраза чи слово, що прямо відповідають формі питання; неточності у додатковій інформації не враховуються при умові, що вони не змінюють суть відповіді.

  • Команди-учасниці зобов`язані не допускати по ходу турніру некоректної поведінки по відношенню до організаційної групи, що обслуговує турнір, суперників і глядачів. Не залишати своїх місць до офіційного закінчення туру, не заважати працювати ведучому тощо.

Турнір обслуговує ведучий, який здійснює безпосереднє

суддівство змагань, редакторська група, до якої може звернутися ведучий у випадку неможливості самостійного прийняття рішення по спірному питанню, і секунданти.



В обов`язки ведучого входить:

- перед початком турніру перевірити відповідність списку команд у заявці реальному ігровому складу, по ходу турніру слідкувати за дотриманням цього положення і застосовувати у випадку необхідності штрафні санкції;

- оцінювати відповіді команд;

- оголосити результати завершеного бою і проведеного туру не пізніше, як через дві хвилини після їх закінчення, а у випадку подачі апеляцій - не пізніше, ніж через десять хвилин після рішення апеляційного журі, кінцеві підсумки чемпіонату - не пізніше, як через 15 хвилин після закінчення останнього туру.



У обов`язки секундантів входить:

фіксувати по ходу турніру випадки некоректної поведінки і підказок команд та глядачів та повідомляти про це суддівську бригаду.



«Круглий стіл»

«Круглий стіл» - форма публічного обговорення тих чи інших питань, якій притаманні певний порядок і черговість висловлювань його учасників, а також рівні права і позиції всіх присутніх. Учасники такого обговорення здебільшого сидять за столом, що має округлу форму, звідси й назва.

«Круглий стіл» - це простіша і м'якша форма обговорення, ніж дискусія, дебати, мозковий штурм, диспут чи такі складніші форми, як громадські слухання, громадська експертиза, проблемний семінар тощо. Проводити його можна у різних ситуаціях і з різною метою:



  • коли назріває якась проблема,

  • для генерації нових ідей,

  • обговорення існуючих,

  • щоб підбити підсумки,

  • після якогось заходу.

«Круглі столи» ефективні на різних стадіях розв'язання проблеми - як на етапі ідентифікації, так і під час пошуку компромісних рішень. Застосовують таку форму роботи і в низці заходів для ЗМІ, як-от прес-конференція, прес-брифінг, прес-ланч тощо.

Суттєво відрізняється «круглий стіл» від інших форм суспільного діалогу підбором учасників. У визначенні наголошується, що всі учасники мають рівні права й позиції. За «круглим столом» немає керівників і підлеглих, лекторів і слухачів. Всіх присутніх вважають експертами з проблеми, яку обговорюють. Запрошених умовно можна поділити на дві групи:

– осіб, які ознайомлені з проблемою;

– осіб, яких ця проблема стосується безпосередньо.

Кого запрошувати на «круглі столи» ? Просто сядьте і складіть список кандидатів у ці дві групи. Головне, щоб ці люди були компетентні, мали власну чітку позицію і бажання відкрито висловити її.

У жодному разі, обираючи потенційних учасників, не можна замикатися на представниках вузького професійного кола. Тоді дискусія нагадуватиме переливання "з пустого в порожнє", а її результати можна заздалегідь спрогнозувати.



Правила проведення «круглого столу»

  • Вибір теми

Від вдало обраної теми значною мірою залежить успіх усього заходу. Передусім тема має бути цікава й актуальна. Не можна обирати надто загальних і глобальних тем. Вже на цьому етапі слід визначитися, які цілі стоять перед нами і що ми очікуємо отримати в результаті обговорення.

  • Ретельний добір питань для обговорення

Щоб скерувати дискусію у правильне русло і не виходити за встановлені межі, слід розбити тему обговорення на кілька конкретних питань. Їх не має бути багато - не більше 4-5. Це спростить організаторам розробку програми круглого столу, полегшить роботу ведучому, зробить дискусію чіткою та структурованою і націлить учасників на досягнення очікуваних результатів.

  • Розробка сценарію, правил проведення

Коли йдеться про проведення «круглого столу», розрізняють два типи сценаріїв - організаційний і тематичний. В організаційному сценарії визначають послідовність подій під час заходу, черговість і тривалість виступів (регламент). У тематичному сценарії окреслюють варіанти розгортання теми, прогнозують можливі дискусії, зацікавленість, активність або пасивність учасників. Якісна підготовка тематичного сценарію зробить дискусію змістовною і плідною.

  • Вибір приміщення

Річ банальна, але важлива. Передусім у приміщенні має бути головний атрибут зібрання - круглий стіл. Йдеться не обов'язково про круглу форму стола, просто треба, щоб він мав замкнений контур, а учасники мали змогу бачити один одного під час дискусії. Приміщення має бути достатньо просторе, площею не менше 45-50 м2, з високою стелею та добрим освітленням.

  • Встановлення дати і тривалості

Дата проведення заходу залежить від планів організаторів та можливостей потенційних учасників. Тривалість круглого столу не має перевищувати 1,5-2 годин. Краще проводити його до обіду, коли люди ще не втомлені. Звісно, якщо таку можливість дає робочий графік учасників.

Невелика тривалість круглого столу дає організаторам дві суттєві переваги. По-перше, є можливість запросити фахівців, які не завжди можуть виділити багато часу зі свого робочого графіка. По-друге, такий формат значно дешевший. Адже не потрібно коштів на харчування учасників, ночівлю в готелі. Всі витрати - це телефонний зв'язок, пошта, тиражування роздаткових матеріалів, мінеральна вода, кава і щось до кави.



  • Запрошення учасників

Учасників слід запросити заздалегідь, принаймні за 15-20 днів до проведення круглого столу. Кожному бажано підготувати інформаційний пакет, до якого входитиме програма і регламент заходу, вихідна інформація з проблематики, яку обговорюватимуть, тези виступів основних доповідачів і проект підсумкового документа. У запрошеннях слід чітко вказати мету заходу й очікувані результати. Не забудьте також зазначити, в якій ролі ви хотіли б бачити ту чи іншу особу.

Щоб дискусія була продуктивною і не вийшла за часові рамки, кількість учасників круглого столу слід обмежити до 20-25 осіб. Не забуваймо, що всі вони мають рівні права і варті уваги позиції.

Однак, підбираючи учасників, слід відразу передбачити для них певні ролі. Тут ідеться про ролі в соціальному і певною мірою ігровому плані. У будь-якій дискусії хтось виступає в ролі "провокатора", "опонента", хтось вдає, що не все розуміє. Позиція учасників може відображати зацікавлення тим чи тим питанням, вона може бути конструктивною і деструктивною. Упродовж дискусії цілком можливо змінити свою позицію, оголошуючи про це іншим учасникам або й ні. Саме ці моменти слід враховувати організаторам круглого столу при розробці тематичного сценарію.

Варто виокремити дві специфічні ролі учасників круглого столу - роль ведучого і роль "експерта". З експертами організатори мають почати працювати раніше, ніж з усіма іншими. Саме експерти мають задати тон дискусії, представивши свої позиції із запропонованих організаторами питань. Це й будуть ті ключові доповіді, тези яких слід розіслати разом із запрошеннями.

Організатори мають подбати, щоб позиції експертів не були однаковими, але й не виключали одна одну. Саме тоді можна сподіватися на досягнення компромісного розв'язку.


  • Підготовка роздаткових матеріалів

Для всіх учасників треба підготувати такий же набір матеріалів, який було надіслано їм разом із запрошеннями. Не варто шкодувати паперу, адже, як показує досвід, далеко не всі приносять із собою заздалегідь одержані матеріали.

Додатково варто підготувати детальнішу інформацію про проблему, яка розглядатиметься, та різні підходи до її розв'язання. Щоб зекономити кошти на тиражування, частину матеріалів можна оформити у вигляді інформаційного стенду.



  • Підготовка ведучого

Ведучий відіграє особливу роль. Саме від його майстерності залежить конструктивність дискусії і досягнення очікуваних результатів. Знову ж таки варто пам'ятати, що всі учасники «круглого столу» рівні між собою.

Регламент «круглого столу» має бути такий, щоб усі присутні мали змогу висловитися. Достатньо часу треба залишити на дискусію і обговорення підсумкового документа. Скільки саме - залежить від кількості питань, винесених на розгляд, і числа учасників. Загальноприйняте правило - для ключових виступів варто виділяти 10-15 хв., для всіх інших - 3-5 хв. В цілому організаційний сценарій «круглого столу» може мати такий зміст:

відкриття, представлення організаторів та учасників;

– вступне слово ведучого, який має окреслити мету і завдання заходу, очікувані результати, оголосити регламент і засади дискусії;

– виступи експертів (інформаційні повідомлення);

– обговорення;

– закриття;

– неофіційна частина (кава).

Під час вступного слова ведучий має погодити запропонований регламент зустрічі з учасниками; якщо є інші пропозиції, слід постаратись врахувати їх.

Виступи всіх учасників, у тому числі запитання і відповіді на них, треба протоколювати. Яким способом це робити, залежить від технічних можливостей організаторів. Звісно, найкраще записати дискусію на цифровий диктофон, а потім перевести звуковий файл у текстовий.

 За результатами «круглого столу» треба підготувати кілька документів. Це стенограма, про яку ми вже згадували. Її корисність не лише у відображенні змісту дискусії, а й структури «круглого столу», роботи модератора. Для організаторів - це добрий матеріал для підготовки інших продуктів «круглого столу» - аналітичного звіту чи публікації. Ці документи потребують серйозної підготовки і певних часових затрат. Однак саме вони є тим продуктом, зміст якого може впливати на формування чи реалізацію політики.

Звісно, підготувати аналітичний звіт під час «круглого столу» неможливо. За підсумками обговорення можна було б схвалити проект документа, вказавши, що треба змінити чи доробити. Але в такому разі сам проект слід було б розіслати потенційним учасникам для ознайомлення ще разом із запрошеннями. Така ситуація може виникнути, коли «круглий стіл» проходить на стадії пошуку шляхів розв'язання проблеми.

Якщо ж мета «круглого столу» - ідентифікація проблеми, то підсумковим документом може стати резолюція, меморандум чи звернення, яке підпишуть всі учасники. Такі документи привертають увагу до проблеми і спонукають зацікавлені сторони до пошуків шляхів ефективного розв'язання.

«Круглий стіл» дає ще й результати, які не піддаються чіткому вимірюванню, але не менш важливі. Організатори «круглого столу» ознайомляться зі спектром думок з проблематики, яку вони досліджують, одержать корисний матеріал для публікацій у ЗМІ та подальшої аналітичної і експертної роботи. Учасники, завдяки взаємному обговоренню, мають змогу по-новому поглянути на проблему, в іншому контексті побачити її масштаб. Участь у «круглому столі» для них є доброю нагодою публічно представити свою позицію і сподіватися на лобіювання власних інтересів.



Флеш-мо́б

Флеш-моб - (flash mob — «спалахуючий натовп», flash — спалах, mob — натовп) — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей (мобери) оперативно збираються у громадському місці, протягом декількох хвилин виконують заздалегідь оговорені дії (сценарій), і потім швидко розходяться. Рух флеш-моба виходить із того, що у флеш-моб-акцій є типові правила.

Правила проведення флеш - мобу:

• Начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто ні чого й не було.

• Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається.

• Жорстке дотримання сценарію.

• Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних устоїв.

Мозковий штурм”

Мозковий штурм” – ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень у процесі спільного висловлення думок. Цей принцип дає можливість за короткий час висловитись великій кількості слухачів, що є передумовою вироблення найбільш розумного рішення.

Методика проведення цього виду активної роботи полягає в наступному:



  1. Викладач ставить завдання і розповідає про правила його виконання.

Мета „штурму” – запропонувати найбільшу кількість варіантів виконання завдання.

Поради:

·- примусьте працювати свою уяву, не відкидаючи навіть ті ідеї, які суперечать загальноприйнятій думці;

·- не давайте оцінку і не робіть підсумки зразу.

2. Згруповані учасники „мозкового штурму” розвивають ідеї, відбирають ті, які допомагають знайти відповіді, знаходять спільне рішення.

3. Ведучий, як правило викладач, підбиває підсумки дискусії.

Мозковий штурм” – ефективний шлях здіснення свободи слова, свідомого засвоєння знань. 



Дискусії – це словесний обмін ідеями, думками з будь-якої теми. Корисні тим, що дають можливість активізувати розумову діяльність студентів, уміння висловлювати власні думки, використовувати набуті знання.

Мозкова атака” достатньо популярний засіб навчання у дискусії. Ведучий пропонує якусь проблему або життєву ситуацію, для її вирішення пропонується якомога більше альтернативних засобів, які потім аналізуються самими студентами.



Дебати

Дебати - це змагання між двома командами.

Дебати – це командна, рольова інтелектуальна гра, в якій одна команда аргументовано доводить певну тезу, а інша – опонує їй. У ході гри команди змагаються між собою навколо визначеної теми. Обов’язок обох команд кваліфіковано та в межах певних часових рамок представити свою позицію, власні аргументи «за» чи «проти». Гру оцінює суддя ( або кілька суддів), які й визначають переможця в раунді. Головне завдання команд – переконати в своїй правоті саме суддів.

Основні умови:

·- кожна команда повинна ретельно готувати свої аргументи: вирішити, які пункти, підтверджені джерелами та документами, висувають виступаючі, бути готовими до аргументів супротивників;

·- учасники дебатів виступають послідовно.

Перемога надається команді, яка більш ефективно й аргументовано довела свої позиції і спростувала протилежні.



Рольові ігри

До активних форм навчання, які сприяють засвоєнню до 70% матеріалу, відносяться рольові ігри. Під час їх проведення розігруються ситуації, які учням не траплялися у повсякденному житті. Кожна рольова гра може тривати декілька хвилин, за цей час слухач має розіграти певну ситуацію всіма придатними для цього засобами.



Метою рольових ігор є допомога слухачам у дослідженні їх почуттів, думок та дій у вільній сприятливій обстановці. Рольові ігри можуть дати багатий матеріал для обговорення.

Методика проведення:

·- сформулювати проблему, яку буде ілюструвати рольова гра;

·- визначити відповідно до сценічних ситуацій дійових осіб, їх кількість;

·- вибрати спостерігачів рольової гри;

Рольові ігри імітують реальні життєві події, тому вони повинні стосуватися проблем, на які немає однозначної відповіді. Ведучий, не нав’язуючи своє бачення, може підкреслити ті моменти, в яких вдалося досягти згоди, і залишити відкритими ті, які потребують подальшого обговорення.

ЛЕКЦІЯ

Лекція - незамінною форма організації навчання через те, що вона не повторює підручник, а доповнює його останніми даними науки, іноді ще неопублікованими, але вже відомими викладачу, фактами з життя, особистим розумінням і відношенням до матеріалу, що викладається. В лекції наука оживає і слухачам доноситься в емоційному, доступному, цікавому і зрозумілому вигляді.

Існує дуже багато варіантів проведення лекцій:



Проблемна лекція – це апробація багатоваріантних підходів до рішення представленої проблеми. Вона активізує особистий пошук слухачів, пошукову та дослідну діяльність. На перших етапах у групах з високим рівнем пізнавальної діяльності викладач може побудувати лекцію таким чином, що сам ставить проблему і на очах у групи демонструє можливі шляхи її вирішення. У подальшому можна переходити до частково-пошукових методів, а саме: лектор створює проблемну ситуацію і спонукає слухачів до пошуку рішення лекції.

Лекція-брейнстормінг ("мозкова атака"). Використовуючи те, що на лекціях, як правило, є декілька груп, створюються команди, які за певний час повинні надати свій варіант вирішення проблеми. Викладач слідкує не тільки за правильністю відповіді, але й за аргументацією, а в разі необхідності - сам дає розгорнутий коментар.

Лекція із заздалегідь запланованими помилками. На підготовчому етапі у тексті лекції закладається певна кількість помилок змістовного, фактологічного, методичного характеру. На початку лекції викладач попереджає аудиторію, що в даному тексті є певна кількість помилок. Під час лекції або при підготовці до семінару слухачі (курсанти, студенти) знаходять ці помилки, кваліфікують їх, надають правильні відповіді. Така лекція виконує стимулюючу, контрольну та діагностичну функції.

Лекція-конференція. Проводиться за схемою наукових конференцій. Складається із заздалегідь поставленої проблеми і системи доповідей (до 10 хвилин) по кожному питанню, що висвітлює проблему. При цьому виступ готується як логічно закінчений текст, який є результатом самостійної роботи слухача (курсанта, студента). Функція викладача полягає у керуванні підготовкою таких доповідей до лекції. Під час лекції викладач може дещо узагальнити матеріал, допомогти "лектору-початківцю" з числа слухачів (курсантів, студентів), якщо йому не зовсім вдається відповісти на питання аудиторії. Такий вид лекцій, з одного боку, значно підвищує роль самопідготовки, з іншого - дозволяє виявляти резерви науково-педагогічних кадрів.

Лекція-прес-конференція – на початку заняття слухачі (курсанти, студенти) мають задавати лектору питання у письмовій формі, які лектор протягом декількох хвилин аналізує і дає змістовні відповіді, які повинні бути сформовані у зв’язний текст. Знову ж таки, при достатньо високому рівні підготовленості аудиторії висвітлення питань може відбуватися за участю найсильніших слухачів (курсантів, студентів), які займають місце поруч з викладачем.

Лекція-бесіда. Окрім питань слухачів (курсантів, студентів), вона допускає викладення ними своєї точки зору з того чи іншого питання. На такій зустрічі лектор і сам повинен ставити питання слухачам (курсантам, студентам), щоб почути їх висловлювання, викладення їх позиції. Так утворюється підґрунтя для обміну думками, для бесіди. Методична специфіка лекції-бесіди полягає в тому, що лектор виступає і в ролі інформатора, і в ролі співбесідника, що вміло направляє хід діалогу зустрічними питаннями.

Кіно(відео)лекція. Допомагає розвитку наочно-образного мислення у слухачів (курсантів, студентів). Лектор здійснює підбір необхідних кіно(відео)матеріалів по темі, що вивчається. Перед початком огляду слухачам (курсантам, студентам) доводиться цільова установка, в ході огляду кіно(відео)матеріалів лектор коментує події, що відбуваються на екрані.

Лекція-візуалізація. Являє собою передачу усної інформації, перетвореної у візуальну форму технічними засобами навчання. Лектор широко використовує такі форми наочності, які самі виступають носіями змістовної інформації (слайди, плівки, планшети, креслення, малюнки, схеми і т.д.). Для даного виду занять характерно широке використання так званих "опорних сигналів", коли вся інформація кодується у вигляді певних символів, знаків, а потім викладач коментує їх функціональні й системні взаємозв’язки.

Лекція-екскурсія. Досить нетрадиційний вид лекції, оскільки проводиться не у звичній для всіх аудиторії, а передбачає виїзд безпосередньо до практичних підрозділів ОВС, музеїв, полігонів тощо. Сама обстановка стає своєрідною наочністю, яку неможливо відтворити в умовах навчального закладу.

Підготовка лекції складна і кропітка робота, яка вимагає від лектора терпіння, наполегливості з обов'язковим застосуванням творчого підходу і відмінного знання матеріалу. Щоб підготувати вдалу лекцію необхідно дотримуватись певних правил і готувати лекцію послідовно, крок за кроком. Слід починати з вибору теми і визначення мети виступу, потім складання бібліографії і відбір літератури, складання плану лекції і її тексту, також обов'язкова робота над формою викладу. При підготовці лекції не слід забувати про наочні посібники і технічні засоби для полегшення викладу матеріалу в аудиторії, а також для більшої переконливості.

На лекції особливо важливо встановити психологічний контакт з аудиторією, захопити її увагу і мислення, діяти в унісон, що посилить вплив лектора на неї. Лектор який байдужий до того, що відбувається в аудиторії, що там панує не цікавість, байдужість і який задоволений безтурботним читанням конспекту - не може бути лектором

Методика проведення семінарів

Семінар - це загальновживана назва широко застосовуваної форми занять з різноманітних навчальних дисциплін, частіше - з гуманітарних наук. Семінари проводяться з основних і найбільш складних питань (тем, розділів) навчальної програми. Вони мають цільове призначення щодо поглиблення і закріплення знань, отриманих на лекціях, на інших видах занять і у процесі самостійної роботи з навчальною і науковою літературою, а також прищеплення навичок з узагальнення і викладення навчального матеріалу. Семінари є ефективною формою закріплення теоретичних знань, розвитку пізнавальної активності, самостійності, професійного використання знань у навчальній обстановці.

Форми проведення семінарських занять можуть бути різноманітними. Вони залежать від типу семінару, змісту, особливостей дисципліни. Розрізняють дві основні форми проведення семінару: розгорнута бесіда за складеним і заздалегідь доведеним до слухачів планом; невеликі доповіді слухачів з наступним їх обговоренням також за планом, раніше виданим учасникам семінару. Ці форми не повинні протиставлятися. У плані зазвичай відображається, в якій формі передбачається виступ слухачів. Це можуть бути реферати, короткі доповіді, рецензії тощо.



Правила підготовки і проведення семінарських занять

• вибір теми (співвідношення вивченого та нового матеріалу; характер матеріалу, що дозволяє поглибити знання учнів (студентів), підвищити їх інтерес до навчального предмета, розширити світогляд;

• педагогічна доцільність постановки мети та завдань семінару;

• технологія проведення семінару (повідомлення теми, мети та завдань заняття; надання слова учням (студентам) для повідомлення з питань семінару; коментар повідомлень учнів (студентів); акценти викладача на питаннях, які передбачені планом; постановка питань у процесі повідомлень учнів (студентів), що спонукають до дискусії, вимагають доказовості, міцних знань, винахідливості);

• розкриття теми семінарського заняття (чи всі питання розкриті, глибина та повнота їх висвітлення, кількість «активних» учасників семінару, активізація та стимулювання учнів у процесі роботи);

• підбиття підсумків семінарського заняття (чи розкрита тема, яких знань набули учні (студенти), ставлення до заняття та творча активність учнів (студентів), досягнення мети заняття, оцінка та стимулювання учнів (студентів) до активної участі в семінарі, похвала за кращі відповіді та активну участь у роботі семінару);

• результативність семінарського заняття (закріплення та поглиблення отриманих учнями (студентами) раніше нових знань; формування в учнів (студентів) умінь і навичок самостійної роботи з першоджерелами; розвиток здібностей, формування вмінь застосовувати теоретичні знання на практиці, ступінь творчого мислення, самоорганізація та самоконтроль).

Структура семінарського заняття


  • Організаційна частина

Мета - мобілізувати учнів (студентів) до навчання; активізувати їхню увагу; створити робочу атмосферу для проведення заняття.

  • Мотивація та стимулювання навчальної діяльності

Передбачає формування потреби вивчення конкретного навчального матеріалу, повідомлення теми, мети та завдань.

Мотивації сприяє чітке усвідомлення його мети, що полягає у досягненні кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів (студентів).



  • Обговорення навчальних питань семінару

Полягає в обговоренні й керуванні процесом розгляду основних питань семінару відповідно до обраного виду і методики його проведення . Викладач має подбати про поетапне обговорення, сприймання, розуміння, закріплення і застосування учнями (студентами) вивченої навчальної інформації.

  • Підбиття підсумків заняття

Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань заняття ( аналіз того, що було розглянуто, мотивацію діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи).




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка