Практикум з української мови за професійним спрямуванням для студентів-заочників усіх спеціальностей



Сторінка1/6
Дата конвертації22.02.2017
Розмір1.12 Mb.
  1   2   3   4   5   6
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Донецький національний технічний університет»

Кафедра української та російської мов

ПРАКТИКУМ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Частина I

Розглянуто

на засідання кафедри

української та російської мов

Протокол № 11 від 27.06.13

Затверджено

на засіданні

Донецьк – 2013

ББК Ш 141 – 9

УДК 378.001.85 – 057.632 (007)

Практикум з української мови за професійним спрямуванням для студентів-заочників усіх спеціальностей (частина I).

Укладачі: доцент Лазарєва Л.К., к.філол. н. Грабовенко І.С. – Донецьк, ДонНТУ, 2013 р. – ……с.

Практикум з української мови за професійним спрямуванням для студентів-заочників усіх спеціальностей (частина I) призначений для студентів-заочників, які вивчають спецкурс «Українська мова за професійним спрямуванням». Цей посібник розрахований на початковий етап вивчення спецкурсу і передбачає формування уміння перекладати спеціальні тексти з російської мови на українську, вживати спеціальну лексику під час роботи з україномовним науково-технічним текстом, створювати деякі види наукових текстів малих жанрів (резюме, анотація).

Практикум містить зразки виконання вправ, певні рекомендації теоретичного характеру, статтю «Деякі особливості перекладу наково-технічних текстів», варіанти контрольних робіт, а також тексти рекомендовані для виконання вправ з укладання резюме та анотацій.

Практикум може бути використаний під час самостійної підготовки студентів до екзамену і у процесі виконання контрольної роботи.

Укладачі: доцент Лазарєва Л.К., к.філол. н. Грабовенко І.С.

Відповідальний за випуск: Лазарєва Л.К., доцент

Рецензенти: Т.А. Єщенко, доцент

Д.Ю. Сизонов, к.філол. н.

Розглянуто

на засідання кафедри

української та російської мов

Протокол № 11 від 27.06.13

Донецький національний

технічний університет, 2013



ЗМІСТ

Передмова

Шановний студенте!

Ви починаєте навчатися на кафедрі української та російської мов. Ваше навчання триватиме протягом трьох семестрів. За цей період Ви повинні будете вчасно написати і здати три контрольні роботи, скласти два заліки і один екзамен.

Всі контрольні роботи побудовані за типовою структурою і містять такі завдання: переклад тексту з російської мови на українську, лінгвістичний аналіз перекладеного тексту, лексико-граматичні вправи, складання резюме, анотації або реферату, офіційно-ділових документів, які було запропоновано в курсі.

Перед виконанням роботи рекомендуємо Вам:

1) уважно прочитати статтю «Деякі особливості перекладу науково-технічних текстів»;

2) ознайомитися із взірцевими варіантами виконання контрольної роботи;

3) дотримуватися рекомендацій, що їх Вам запропоновано авторами;

4) обов’язково користуватися матеріалами підручника «Українська мова за професійним спрямуванням», виданим на кафедрі української та російської мов ДонНТУ.

Від авторів



Вимоги до виконання контрольної роботи
Контрольна робота виконується на аркушах паперу формату А-4 у рукописному вигляді.

Писати роботу слід з одного боку аркуша, залишаючи поля праворуч і ліворуч по 2 см.

Титульна сторінка може бути виконана у рукописному або у друкованому вигляді (див. взірець).

Порядок розташування сторінок у роботі такий:

1) титульна сторінка;

2) ксерокопія Вашого варіанту;

3) ксерокопія тексту для перекладу;

4) переклад тексту з російської мови на українську;

5) сторінки з виконаними вправами №№ 2–8;

6) ксерокопія тексту для резюме і анотації;

7) виконані вправи №№ 9–10 (резюме і анотація);

8) список використаної літератури.

Вправи слід виконувати послідовно. Необхідно переписати формулювання граматичних завдань і далі записати виконану вправу (без переписування тексту самого завдання).

Перед складанням запропонованих документів необхідно дати їм характеристику, назвати їх основні реквізити. Текст документів повинен бути за змістом повязаний з майбутньою спеціальністю студента.

Для перекладу необхідно зробити ксерокопію однієї сторінки тексту із підручника, повязаного з майбутньою спеціальністю студента. На ксерокопії тексту треба вказати вихідні дані видання, звідки був взятий текст (автор, назва, місце і рік видання, назва видавництва, кількість сторінок).

Наприклад: Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Д.: « БАО», 2004. – 456с.

Після виконаних завдань додається список літератури, якою студент користувався під час виконання контрольної роботи.

Здавати виконану й відповідним чином оформлену контрольну роботу необхідно ст. лаборанту кафедри української і російської мов.

Про результати перевірки роботи можна дізнатися особисто або зателефонувавши (тел.: (062) 301-03-64) і повідомивши номер роботи.



Зразок титульної сторінки

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Донецький національний технічний університет»

Кафедра української та російської мов

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

із спецкурсу

"Українська мова за професійним спрямуванням"
Варіант №
студента (студентки) групи …

курсу...

факультету ...
Прізвище ім 'я по батькові

(у родовому відмінку)
Залікова книжка №
ЗДАНО:

ПЕРЕВІРЕНО:
Донецьк – 2013

Деякі особливості перекладу

науково-технічних текстів
В основі вивчення особливостей наукового стилю української літературної мови у вищих навчальних закладах (ВНЗ) лежить робота з навчального перекладу науково-технічних текстів з російської мови на українську. Навчальний переклад – це серйозна школа для набуття певної лінгвістичної компетенції з метою використання в подальшій самостійній трудовій діяльності.

Розпочинаючи роботу з перекладу треба памятати, що кожна мова має свої засоби, особливості, закономірності, традиції, закони. Завданням пере-кладача є передання певної інформації з однієї мови на іншу з мінімальними втратами. Перекладач повинен враховувати таку основну вимогу: коли перекладається текст з однієї мови на іншу, перш за все використовується прямий відповідник (лексична, граматична форма); і тільки якщо прямого відповідника немає, тоді слід добирати синонімічні або описові словосполу-чення, конструкції.

Фонетико-морфологічна основа українського правопису обумовлює використання і фонетичного, і морфологічного принципів. Реалізацію цих принципів забезпечують різні особливості, процеси, закони української мови, в тому числі закон милозвучності, згідно з яким звуки в словах, словосполу-ченнях і реченнях обєднуються таким чином, щоб їх було легко і зручно вимовляти й сприймати на слух. Наприклад, українська мова уникає невмоти-вованого збігу голосних, а також важкого для вимови збігу приголосних. Для усунення збігів голосних і приголосних в українській мові існують спеціальні фонетичні засоби. Найбільш уживаним засобом є позиційне чергування у – в та і – й.

а) У вживається:

- на початку речення перед приголосними: В процессе разработки шахтного поля … / У процесі розробки шахтного поля …;

- після розділових знаків перед приголосними: …укажем на радикаль-ное отличие корпоративных сетей от офисных, выражающееся, прежде всего, в количественных характеристиках … /…вкажемо на радикальне відрізнення корпоративних мереж від офісних, яке виражається, перш за все, у кількісних характеристиках …;

- між приголосними: нелинейность в квадрате / нелінійність у квад-раті;

- перед в, ф і перед сполученнями літер хв, льв (незалежно від по-переднього звука).



В уживається:

- між двома голосними: … соединить основной и вспомогательный стволы в одну вентиляционную систему … / зєднати основний та допоміж-



ний стволи в одну вентиляційну систему;

- перед голосним незалежно від попереднього: находясь в описанной



последовательности / знаходячись в описаній послідовності;

- перед приголосним, якщо попередній – голосний: … транспортиров-ка угля в шахте … / … транспортування вугілля в шахті … б) Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й.



І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

- між приголосними: Договірна ціна – це ціна, яка встановлюється за домовленістю між виробником і споживачем продукції;

- після паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним: У подальшому буде йтися про розробку вугільного пласта, який залягає під певним постійним кутом, і з певним напрямком лінії простягання;

- на початку речення: І мов перестали пахнути квіти, потьмарилися зорі (К. Гордієнко).



Й вживається, щоб уникнути збігу голосних:

- між голосними: Для інструмента зі швидкорізальної сталі виконується … відпуск … з витримкою по 1 годині й охолодженням до кімнатної температури;

- після голосного перед приголосним: Після термічної обробки вимірюють твердість зразків за НРА, виготовляють мікрошліфи й вивчають структуру металу.

Простий непохідний єднальний сполучник та є синонімічним сполучнику і, вживається у відповідних позиціях, після голосного перед приголосним, між двома і (кінцевим і початковим).



І з й не чергуються: у заголовках; при зіставленні понять (Батьки і діти); перед я, ю, є, ї, й .

Зауважимо: якщо необхідно вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то перевагу віддають збігові приголосних, а збіг голосних усувається.

Слід памятати і про деякі інші особливості української мови. Серед найбільш поширених є помилки у написанні приголосних у кінці префіксів. Кінцеві дзвінкі приголосні в префіксах роз-, без-, від-, од-, над-, під- перед глухими завжди зберігаються: розчин, розписка, безпорадний, відповідати, підпис. Перед к, ф, п, т, х пишеться префікс с: сформувати, схарактеризувати, скидати. В усіх інших випадках уживається префікс з незалежно від вимови: зчистити, зсунути, зшити.

Працюючи з текстом слід ретельно добирати кожне слово, правильно уживаючи прямі відповідники. Порівняйте: В течение времени эксплуатации шахты … / Протягом експлуатації шахти …. Обычно для “усреднённого” офиса … / Зазвичай для середнього офісу …. В отличие от определённой характеристики … / На відміну від певної характеристики …

Інколи виникає запитання щодо вживання слів звичайно і зазвичай. Останнім часом фахівці рекомендують в значенні “як завжди, як заведено” використовувати слово зазвичай: Обычно для “усреднённого” офиса достаточно однопроцессорного сервера / Зазвичай для “середнього” офісу достатньо однопроцесорного сервера.

У науковому стилі російської мови часто уживаються конструкції із застарілими прислівниками типу столь, весьма. Під час перекладу таких речень на українську мову слід добирати нейтральні відповідники. Порів-няймо: Однако результаты измерения времени выполнения показали, что реально влияние не столь велико… / Проте результати вимірювання часу виконання показали, що реально вплив не такий великий … . Або: Технология FDDI для офиса является весьма дорогим удовольствием … / Технологія FDDI для офису є дуже дорогим задоволенням.

Виникають труднощі і під час перекладу конструкцій з дієсловом является, яке є дуже уживаним у науковому стилі російської мови. Проблема полягає в тому, що в українській мові це дієслово уживається тільки в художньому стилі, переважно в поетичних творах. Згадаймо І. Франка: “Чому являєшся мені у сні ?”. У науковому стилі уживаються форми виявляється, є; але обирати відповідну слід, враховуючи значення контексту. Наприклад, якщо перекладається конструкція Что является Чем, то відповідно буде Що є Чим або Чим є Що. Якщо ж російське дієслово являться уживається із значенням обнаруживать, проявлять, воно перекладається за допомогою діє-слова виявляється, порівняймо: Основным компонентом … является дисковая система … / Основним компонентом … є дискова система. Оценка господина А.С. Маркулы явилась зловеще правильной, когда персональные компьютеры IBM стремительно вышли на первое место в данной отрасли, забрав при этом значительную часть объёма рынка и продаж компании “Apple” / Оцінка пана А.С. Маркули виявилася зловісно правильною, коли персональні компютери IBM стрімко вийшли на перше місце у даній галузі, забравши при цьому значну частину обсягу ринку і продажів компанії Apple”.

Як свідчить досвід, складним виявляється і переклад поширеної у науковому стилі конструкції з фразеологічним сполученням в качестве кого-то (чего-то). Наприклад, у словосполученні … в качестве сетевой опера-ционной системы … її слід перекласти таким чином: як мережева опера-ційна система …. В інших випадках можливі інші варіанти перекладу. Порівняймо: Но чтобы служить в качестве денег, предмет должен пройти лишь одно, на мой взгляд, испытание … / Але щоб служити грошима, предмет повинен пройти лише одне, на мій погляд, випробування ….

Така властивість мови, як багатозначність, теж висуває низку складно-щів. Перш за все, прагнення до точнішого вибору лексичного відповідника спонукає уважніше розглянути більш широкий контекст, ніж словосполучення або речення, щоб вирішити, яке саме значення передається. Наприклад, російське слово общий, якщо воно передає значення “те, що належить



всім, декільком”, перекладається словом спільний, порівняймо: общее иму-щество – спільне майно. У випадку, якщо воно передає значення універ-сальний, то перекладається словом загальний, порівняймо: при их проек-тировании возникает много общих проблем … / при їх проектуванні виникає багато загальних проблем.

Для наукового стилю характерна наявність слів, які позначають процесуальні поняття. У цьому звязку слід розрізняти назви дій (процесів) і назви наслідків дії (процесу).

В українській мові на позначення дій (процесів) частіше, ніж у російській мові, уживаються дієслова. Порівняймо: … требует изучения (вимагає, потребує вивчати). Але в науковому стилі рекомендується уживати віддієслівні іменники. Віддієслівні іменники, що означають недоконану дію, утворюють від дієслів недоконаного виду заміненням -ати, -яти, -ути, -ити, -іти на -ення, -ання, -іння, -иття, -іття, -уття: змінювати – змінювання.

Віддієслівні іменники, що означають доконану дію, – від дієслів доконаного виду тим самим способом: змінити – змінення.

Віддієслівні іменники, що означають наслідок дії, утворюються пере-важно від дієслів недоконаного виду, що означають багаторазову дію:

а) безсуфіксальним способом: обмінювати – обмін; гнути, згинати – згин;

б) за допомогою додавання -а, -ина, -ок: міняти, змінювати – зміна; колоти, розколювати – розколина; лити, виливати – виливок;

в) за допомогою додавання -овання, якщо дієслово має форму, яка закінчується на -овувати: групувати, угруповувати – угруповання; стат-кувати, устатковувати – устатковання.

Значний спектр проблем під час перекладу текстів наукового стилю викликає дієприкметник, який є дуже уживаним в науковому стилі російської мови (і у поодинокому варіанті, і у складі дієприкметникових зворотів). В українській мові більше поширеними є дієприкметники минулого часу, а дієприкметники теперішнього часу (особливо недоконаного виду) зустрічаю-ться рідко. Перед тим, як розповісти про особливості перекладу дієприк-метників та дієприкметникових зворотів, нагадаємо про особливості утворення дієприкметників в українській мові.

Форма


дієприкметника

Д і є с л о в о

Д і я

Вид

Суф.

Приклади

дієприкмет.

Активні дієприк-

метники минулого

часу на -лий (-а, е)




змарніти

опасти

мерзти

засохнути
зівянути


непере-


хідна

доко-


наний



-л-

-ну-

випад.


-л-


змарнілий

опалий

мерзлий

засохлий
зівялий

Активні дієприк-

метники теперіш-

нього часу на

-чий (-а, е)



несуть

квітнуть

лежать

виконують

пере-


хідна

недо-


кона-

ний




-уч-

-юч-

-ач-

-яч-


несучий

квітучий

лежачий *

виконуючий **

Пасивні дієприк-

метники обох видів




обладнати

спиляти




звільнити

принести
пороти
розвинути
збити

застосовувати

роздрукувати

запрограмувати

пере-


хідна

недо-


кона-

ний
доко-

наний



-н-

-н-

-ен-

-ен-
-т/-ен-
-т/-ен-

-т-

-н-

-н-

-н-


обладнаний

спиляний

звільнений

принесений
поротий (і по-

рений)

розвинутий

(і розвинений)

збитий

застосовуваний

роздрукований

запрограмований

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка