Практикум Івано-Франківськ 2013 ббк 81. 0 93



Сторінка1/9
Дата конвертації30.12.2016
Розмір1.69 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Наталія Іванишин

Вступ до мовознавства


Практикум

Івано-Франківськ – 2013
УДК 81.1

ББК 81.0 – 93
Іванишин Н. Я. Вступ до мовознавства : практикум / Наталія Іванишин. –– Івано-Франківськ : Голіней О. М., 2013. –– 152 с.
У практикумі подано плани практичних занять, основну та додаткову літературу, вправи і завдання, що передбачають закріплення теоретичних знань зі вступу до мовознавства, зразки підсумкової контрольної роботи, програмові вимоги до іспиту та короткий термінологічний словник.

Для студентів спеціальності «Українська мова та література», вчителів-словесників.



Рекомендовано до друку

Вченою радою Інституту філології

(протокол № 2 від 12 жовтня 2013 р.)

Рецензенти:

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Стефурак Р. І.

– кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Венгринюк М. І.
Зміст

Вступ……………………………………………………………………4



Практичне заняття № 1. Мовознавство як наукова дисципліна. Мова, її природа та суспільні функції. Система й структура мови………………………………………………………………….…5

Практичне заняття № 2. Походження і розвиток мови……….…12

Практичне заняття № 3. Фонетика як наука про звуки мови. Взаємодія звуків у потоці мовлення……………………………..….21

Практичне заняття № 4. Фонетичне членування потоку мовлення…………………………………………………………....…32

Практичне заняття № 5. Фонологія. Лінгвістичний аспект вивчення звуків…………………………………………………….…38

Практичне заняття № 6.Основні етапи розвитку письма………..42

Практичне заняття № 7. Лексикологія. Слово як номінативна одиниця мови…………………………………………………………47

Практичне заняття № 8. Словниковий склад мови………………59

Практичне заняття № 9. Фразеологія. Лексикографія………...…68

Практичне заняття № 10. Морфеміка. Морфема і словоформа……………………………………………………………76

Практичне заняття № 11. Дериватологія………………………….83

Практичне заняття № 12. Граматика як розділ мовознавчої науки…………………………………………………………………..88

Практичне заняття № 13. Частини мови і принципи їх класифікації…………………………………………………………...97

Практичне заняття № 14. Словосполучення та речення………..106

Варіанти підсумкової контрольної роботи………………………...114

Програмові вимоги з курсу «Вступ до мовознавства»……………120

Вступ

Вступ до мовознавства – початковий, пропедевтичний курс загального мовознавства. Він знайомить студентів із мовознавством як наукою, з основами теорії мови, інформує про виникнення, походження, сутність мови як явища людської культури, дає уявлення про мову як структуру, дозволяє усвідомити систему мови, засвоїти основні поняття та терміни. Також ця дисципліна покликана ознайомити студентів із основними лінгвістичними термінами, з науковими методами дослідження мовних явищ, готує першокурсників до сприймання мови як суспільного явища, як системи систем, до свідомого сприймання теоретичної бази предметів мовознавчого циклу. Це добре підґрунтя для усіх інших мовознавчих дисциплін, оскільки ознайомлює з основами теорії мови, розвиває вміння осмислено підходити до мовних явищ і дає лінгвістичні поняття, необхідні для вивчення будь-якого мовознавчого курсу.

У запропонованому практикумі подано плани практичних занять із даної дисципліни, список рекомендованої літератури до кожної теми, завдання для самостійної і аудиторної роботи, теми рефератів та повідомлень.

У результаті виконання вправ студенти повинні вміти класифікувати звуки мови, визначати закономірності їх поєднання, усвідомлювати фонетичні процеси, природу і структуру складу, а також наголосу та інтонації; пояснювати певні правописні явища, керуючись принципами орфографії; визначати типи відношень слів у лексичній системі мови; з’ясовувати  природу фразеологізмів та їх ознаки; визначати типи словників та їх порівняльні характеристики; окреслювати  наукові критерії класифікації мов; пояснювати граматичні значення, категорії, граматичну форму слова, способи вираження граматичних значень; формулювати ознаки та визначати структуру найменшої комунікативної одиниці  –– речення; застосовувати різні класифікації мов світу для визначення мовних сімей і груп; користуватись здобутими знаннями, вивчаючи лінгвістичні дисципліни.

Методичні рекомендації вміщують також зразки підсумкової контрольної роботи та програмові вимоги до іспиту.

Практикум написаний відповідно до чинної програми зі вступу до мовознавства для вищих навчальних закладів.


Практичне заняття № 1

Мовознавство як наукова дисципліна.

Мова, її природа та суспільні функції. Система й структура мови


  1. Предмет та основні розділи мовознавства. Зв'язок мовознавства з іншими науковими дисциплінами.

  2. Методи проведення лінгвістичних досліджень.

  3. Суспільний характер мови, її функції.

  4. Мова і мислення.

  5. Мова і мовлення.

  6. Знаковий характер мови.

  7. Поняття системи та структури мови.

  8. Основні одиниці мови та їх функції.

  9. Поняття синхронії та діахронії.


Теми повідомлень:

  1. Загальне поняття про функціональну лінгвістику.

  2. Психолінгвістика як розділ мовознавчої науки.

  3. Соціолінгвістика та її основні завдання.

  4. Загальне поняття про когнітивну лінгвістику.


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 5––21.

  2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 8––67.

  3. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 7––37.

  4. Реформатский А. А. Введение в языкознание / А. А. Реформатский. –– М. : Классический учебник, 1996. –– С. 15––50.


Додаткова література

  1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство : навч. посіб. / А. О. Білецький. –– К. : АртЕк, 1996. –– С. ––18, 125––130,171––172.

  2. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д. І., Олійник І. С. –– К. : Вища школа, 1985. –– 360 с.

  3. Глущенко В. А. Лінгвістичний метод і його структура / В. А. Глущенко // Мовознавство. –– 2010. –– № 6. –– С. 32––45.

  4. Іванишин В. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України / В. Іванишин, Я. Радевич-Виницький. –– Дрогобич : Відродження, 1994. — С. 5––19.

  5. Кисленко Ю. І. Архітектура мови / Юрій Кисленко. –– К. : Віпол, 1998. –– С. 23––45.

  6. Кисленко Ю. І. Системна організація мови / Ю. І. Кисленко. –– К. : Український літопис, 1997. –– С. 52––65.

  7. Манакін М. Мова і загальна симетрія універсуму / М. Манакін // Мовознавство. –– 2011. –– № 3. –– С. 26––31.

  8. Масенко Л. Т. Мова і політика / Л. Т. Масенко. –– К. : Соняшник, 2004. –– С. 23––37.

  9. Ющук І. П. Лекції зі вступу до мовознавства : навч. посіб. / І. П. Ющук. –– К. : Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права, 1995. –– С. 5––12.



Завдання
1. Розгляньте таблицю. Прокоментуйте параметри, за якими відбувається розрізнення мови і мовлення. Обґрунтуйте теоретичний матеріал прикладами.


Мова

Мовлення

Загальне явище, абстрактне, об’єктивне

Конкретне явище, індивідуальне, суб’єктивне

Статична, довговічна, усталена

Динамічне, випадкове, унікальне

Психічне явище

Психофізичне явище

Нелінійна, має ієрархічну будову

Лінійне, розгортається в часі

2. Розгляньте схеми. Підготуйте вичерпну відповідь стосовно типів мислення, співвідношення мови й мислення. Аргументуйте, що зазначені поняття нетотожні. Наведіть приклади чуттєво-образного, технічного та поняттєвого типів мислення.





3. Запишіть у таблицю відомі вам функції мови, охарактеризуйте їх. Подумайте, чому мовознавці по-різному підходять до питання виділення функцій (див. п.1,2,3 основного списку літератури та п.1 додаткового). Наведіть фрагменти усного чи писемного мовлення, де ці функції реалізуються.

Приклад:


Функції мови

У чому полягає?

Комунікативна

Мова є основним засобом спілкування

4. Пригадайте відомі вам розділи мовознавства. З’ясуйте, що є предметом їх вивчення. Результати запишіть у вигляді таблиці.




Розділ мовознавства

Що вивчає?

Акцентологія




Графіка




Дериватологія




Етимологія




Лексикографія




Лексикологія




Морфеміка




Морфологія




Ономастика




Орфографія




Орфоепія




Синтаксис




Стилістика




Фонетика




Фонологія




Фразеологія



5. Доведіть, що мовознавство характеризується тісними зв’язками із суспільними та природничими науками. З’ясуйте, яким чином дані цих наук допомагають у дослідженні мовних явищ. Аргументуйте, що відомості з мовознавства широко використовують як суспільні, так і природничі науки.

Проілюструйте свою відповідь прикладами.

6. Розгляньте текстові сегменти. З’ясуйте, яка функція (функції) мови в них реалізовані.


6.1. Дзвенять у відрах крижані кружальця.

Село в снігах, і стежка ані руш.

Старенька груша дихає на пальці,

їй, певно, сняться повні жмені груш (Л. Костенко).


6.2. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки,

Пальці від втоми тремтять,

Біля комп’ютера з ранку до ніченьки, —

Цифри в очах миготять! (З журналу).


6.3. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки,

Боже, чи довго тягти?

З раннього ранку до пізньої ніченьки

Голкою денно верти (П. Грабовський).


6.4. — Романе Степановичу, слава Україні!

— Героям слава!

— Вибачте, що турбую так рано, але у нас НП.

— Ага-х, — видихнув у трубку Колодюк. — Секунду, я трохи очуняю. Що там у тебе?

— Зник Орест Хома.

— Прошу? Що ти сказав?



— Зник Орест Хома. Нічний охоронник з лабораторії доповідає, що з приміщення фізик не виходив і машину, щоб додому доправити, вони йому не викликали. Я дав розпорядження перевернути в тій лабораторії все догори дригом. Але там приміщення не надто велике, щоб можна було десь заховатись, хоча б для жарту дурного. Хто знає, що цим геніям-вченим зайде в голову... (П. Масляк).
6.5. Небесний Отче, Твоїй невимовній доброті і ласкавості вручаємо діточок, що ними Ти зволив нас поблагословити. Ти, Боже, створив тіла дітей в лоні матері й сотворив безсмертними їхні душі. Твій Син, Господь наш Ісус Христос, відкупив їх Своєю найдорожчою Кров'ю, а Святий Дух освятив їх у святій Тайні Хрещення. Ти, Боже, зажадаєш від нас на страшному суді звіту за душі наших дітей; ми це знаємо й відчуваємо увесь тягар відповідальності за них. Тому молимо Тебе, Предвічний Отче, подай нам світло, силу й терпеливість, щоб ми могли виховати дітей згідно з Твоєю волею. Наділи нас, найліпший Отче, ласкою вміти оберігати невинність наших дітей, учити їх власним добрим прикладом, дбати за їхнє духовне й тілесне добро. Нарешті, дай нам, Боже, щоб ми разом із нашими дітьми славили Тебе колись у Небесному Царстві. Амінь.
6.6. «Що? Говоріть голосніше! Я вас погано чую!» — в саме вухо пульсує психоделічний клекіт Клави. «Свою думку! Не бачу сенсу!!!» — верещу я і кидаю слухавку, забуваючи в розгубленні надати голосу переможних інтонацій. «Нема нічого сумнішого, — писав Селінджер, — ніж коли кажеш у слухавку: я тебе кохаю, а по той бік дроту кричать: що—о? що ти скза—а—ав? я не чу—ую!» (Ю. Іздрик).
6.7. Серед його пацієнтів — не лише сарненчани, а й жителі Донецької, Миколаївської, Київської, Луганської областей. Шукали дім пасічника на околиці поліського міста громадяни США, Канади, Польщі Німеччини… Приїжджають до нього хворі екземою, туберкульозом, із виразками шлунка, гастритами та багатьма іншими недугами. Проте основна його, так би мовити, спеціалізація — опіки. Ті результати, яких досягає сільський пасічник у їх лікуванні, впору визначити як «очевидне—неймовірне» (З газети).
6.8. ФУНКЦІЇ МОВИ (від лат. functio — виконання, здійснення) — призначення, роль, завдання, що їх виконує мова в сусп. вжитку. Основна, визначальна Ф. м. — комунікативна. Мова виникла з потреб комунікації, і вся її організація підпорядкована цим потребам. Комунікативна функція є важливим чинником розвитку мови. Напр., фонет. процеси уподібнення і розподібнення відбуваються не безвідносно до будь-яких умов, а тому, що полегшують вимову слова (асиміляція) або його сприйняття (дисиміляція), тобто діють на користь мовця або його слухача — учасників комунікації (Зі словника).
7. Проаналізуйте основні та проміжні рівні структури мови, з’ясуйте, якими одиницями вони представлені та які функції виконують елементи мовної структури. Результати запишіть у вигляді таблиці за зразком:


Рівні мови

Одиниці, що їх представляють

Функції елементів мовної структури

Фонологічний

Фонема

Конститутивна, перцептивна, сигніфікативна

8. Уявіть, що вам дали завдання написати реферат на тему «Неологізми у поетичному мовленні Василя Стуса». З’ясуйте, якими методами дослідження мови ви користуватиметесь. Обґрунтуйте свою думку.



Практичне заняття № 2

Походження і розвиток мови


  1. Гіпотези про походження мови:

  1. звуконаслідувальна гіпотеза;

  2. звукосимволічна гіпотеза;

  3. вигукова гіпотеза;

  4. гіпотеза соціального договору;

  5. гіпотеза трудових вигуків;

  6. гіпотеза жестів;

  7. гіпотеза походження мови Ф. Енгельса;

  8. логосна гіпотеза.

  1. Причини змін у мові.

  2. Стан і розвиток мови в різних суспільно-економічних формаціях.

  3. Виникнення національних мов. Поняття про літературну мову.


Теми повідомлень:

1. Літературна мова і мова художньої літератури. Шляхи становлення національних мов.

2. Літературна мова серед інших форм існування мови.

3. Проблема походження української мови.


Основна література

  1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. –– К. : Вища школа, 2006. –– С. 22––32.

  2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 235––262.

  3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 70––86.

  4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. : Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 39––58.

  5. Реформатский А. А. Введение в языкознание / А. А. Реформатский. –– М. : Классический учебник, 1996. –– С. 457––518.



Додаткова література

  1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство : навч. посіб. / А. О. Білецький. –– К. : АртЕк, 1996. –– С. 44––48.

  2. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д. І., Олійник І. С. –– К. : Вища школа, 1985. –– 360 с.

  3. Головин Б. Н. Введение в языкознание : учеб. пособие для ун-тов и ин-тов / Б. Н. Головин. –– 2-е изд., испр. –– М. : Высшая школа, 1973. –– С. 151––168.

  4. Іванишин В. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України / В. Іванишин, Я. Радевич-Виницький. –– Дрогобич : Відродження, 1994. — С. 20––39.

  5. Масенко Л. Т. Мова і політика / Л. Т. Масенко. –– К. : Соняшник, 2004. –– С. 23––35.

  6. Мельничук О. С. Походження мови / Мельничук О. С. –– Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/ukrmova/um75.htm.

  7. Николаева Т. М. Теория происхождения языка и его эволюция: новое направление в языкознании / Т. М. Николаева // Вопросы языкознания. –– 1996. –– №2. –– С. 79––89.

  8. Півторак Г. П. Деякі методологічні проблеми дослідження етно- і глотогенезу східних слов’ян / Г. П. Півторак // Мовознавство. –– 2010. –– № 2 – 3. –– С. 8––30.

  9. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов / Григорій Півторак. –– К., 2001. –– С. 14––24.

  10. Сокіл Б. Проблема походження української мови / Сокіл Богдан // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. —Львів, 2004. — Випуск 34. — Частина 2. — С. 46—54. –– Режим доступу: http://www.anthropos.org.ua/jspui/handle/123456789/1316.

  11. Царук О. В. Кілька концептуальних зауважень до проблеми українського глотогенезу: (Проблеми походження мови) / Царук О. В. // Мовознавство. –– 1998. — № 4––5. –– С.43––48.

  12. Ющук І. Мова наша українська / Іван Ющук – К.: Просвіта, 2003. –– С. 12––35.

  13. Ющук І. Формування сучасної української літературної мови / Іван Ющук // Дивослово. –– 2011. –– № 2. –– С. 32––37.

  14. Ющук І. П. Лекції зі вступу до мовознавства : навч. посіб. / І. П. Ющук – К. : Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права, 1995. –– С. 24––34.

  15. Якушин Б. В. Гипотезы о происхождении язика // Б. В. Якушин –– М. : Наука, 1984. –– С. 7––20.

Завдання
1. Опрацювати статті:
Николаева Т. М. Теория происхождения языка и его эволюция: новое направление в языкознании / Т. М. Николаева // Вопросы языкознания. –– 1996. –– № 2. –– С. 79––89.

Царук О. В. Кілька концептуальних зауважень до проблеми українського глотогенезу: (Проблеми походження мови) / Царук О. В. // Мовознавство. –– 1998. — № 4––5. –– С. 43––48.


2. Пригадайте, у яких двох формах існує літературна мова. Назвіть ознаки кожної форми. Результати запишіть у вигляді таблиці.


Усна форма

Писемна форма






3. Прочитайте речення, розмежуйте літературне слововживання та територіальні й соціальні діалекти.


3.1. Я побоююся машин, боліт, мертвих роздушених жаб, а найдужче — людей. Але псам і роверам я довіряю (С. Андрухович). Павільйон, де зазвичай продавали беушні ровери, був настільки порожнім, що здавався зовсім крихітним, покинутим і беззахисним (С. Андрухович). Чорні масивні двері було запопадливо відчинено, і друзі зникли в підземному ході, тьмяно освітленому рідко посіяними електричними жарівками (Ю. Андрухович). Це була піша прогулянка Мюнхеном у надії побачити рештки неприбраного свята: купи сміття, биті пляшки, потоптані хвости і крила, здерті фарбовані мармизи (Ю. Андрухович). А що це нам було й зовсім не до речі, то не дуже-сьмо жалували, коли якось уночі дідо задихнулися під периною, котрою накрилися з головою. А щоби тая перина не сповзла, і наші дідуньо, не дай Боже, не застудилися, ми з матінкою сіли зверху (Ю. Винничук). Те вухо я сховав у сірникове пуделочко, вимостивши його ватою, і Макс уже з ним не розлучався, його вухо набавом стало предметом заздрощів усіх вуличних хлопчаків, ба навіть із передмістя приходила дітвора, щоб хоч одним оком глянути (Ю. Винничук). — Ви, Марійо, у кого георгіни брали, що такі дуже веселі та пишні? — питає Васюта почерез паркан сусідку. — Я свої як не пильнувала, а таки якась бола їх скосила (М. Матіос). Коли Дарусю болить голова, вона мусить іти до ріки і лізти до пояса у воду. Інакше біль розшматує її на дрібні кавалки (М. Матіос). Стрілка годинника — шлагбаум, за який вам нізащо не перейти, якщо ви вирішили, ніби прожити — це як перебути, тупо перечекати, заки обіцяна вічність знову не поглине кожного своїми перманентно родовими водами (Ю. Іздрик). Вона вродилася з місяцем на лобі. Так їй потім розказувала мати, як запам’ятала собі з першої хвилі, з першого крику викинутої над собою аж під сволок чиїмись моцними руками дитини, на яку дивилася знизу вгору, нездужаючи скліпувати сліз, — на трохи зависокому як для дівчинки, опукло-буцатенькому лобику виразно темнів збоку невеличкий багряний серпик, наче місяць-недобір (О. Забужко).
3.2. –– Чого тобі? –– спитала. –– Я ж тобі сказала своє условіє. –– А я за уговором і дєйствую, –– сказав Шурка. –– Притарабанив тобі двері…(В. Шевчук). Коли опівночі я повернувся з корчми додому, мене чогось відразу потягнуло до дзеркала (Б. Бойчук). –– Влодзю, я тут вирішив організувати невеличку концертову програму. Покажемо фінальний акт «Вотелло», танець маленьких лебедів і кілька пісень. Вотеллом буду я, на Диздимону вмовив Гафійку, жи на кухні бульбу чистит. Але, видиш, слів я не пам'ятаю, а тут нема тої книжки. Може, ти пригадаєш, що там той Вотелло Диздимоні казав? (Ю. Винничук). Стрийко зосереджено лякав поліцію своєю дубельтівкою, важко сопучи при цьому бараболястим носом (Ю. Винничук). Заки дівчина почистила та підстелила коровці, аби та в Різдвяні свята не скаржилася Господеві за поганий догляд, то неня відходила з гніву, лиш фоскотіла у запічку (М. Влад). Я не люблю книжок, де є посилання на відомі анекдоти. Не люблю тому, що здебільшого ці анекдоти так і залишаються для мене загадкою, а відтак втрачається весь перчений контекст. Тому перш ніж посилатися на якусь хохму, я розповідаю її повністю (Л. Дереш). Японський будик в узголів'ї ліжка дрібно заверещав. Так і є — 7:49. Сімка й сімка у квадраті. Забобонний ти чоловік, Шлоймо (О. Ірванець). «І не почуєш, — думаю я. — Бєспантовий разгавор, падруга. Ти нє спрашивала, я нє атвєчал» (Ю. Іздрик). Чесно кажучи, типаж — попсовий в драбадан, але ж треба чимось розважатися в ранковому трамваї (І. Карпа). Старенькою шуфлею та iржавою сапкою вручну мiсила розчин бетону, старанно вiдмiрюючи на кожнi три вiдра пiску вiдро цементу та поступово пiдливаючи в сумiш воду (Г. Вдовиченко).
4. Пригадайте, що вам відомо про штучні мови. З якою метою, на вашу думку, вони створюються? Коротко охарактеризуйте одну зі штучних мов (абетка, граматичні правила, періодичні видання, поширення у світі).
5. Проаналізувавши та систематизувавши ознаки штучних мов, з’ясуйте, якими мовами написані наведені уривки. Обґрунтуйте свою думку.
5.1. LA TESTAMENTO

Post la mort' min enterigu

en patrujo kara,

meze de la stepo vasta

sur tumul' miljara.

Tiam Dnipron krutabordan,

la kampojn fekundajn

povus vidi mi kaj aŭdi

ondojn dum inundoj.

Kiam pelos el Ukrajno

for en bluan maron

Dnipro sangon malamikan,—

kampojn kaj montaron —

ĉion-ĉion mi forlasos

kaj flugos al dio

arde preĝi ... Sed ĝis tiam

mi ne konas dion.

Enterigu, vin kunligu,

la ĉenojn disŝiru,

bonvenigu la liberon —

al bataloj iru.

Kaj en granda familio,

nova kaj libera,

ne forgesu rememori

min per vort sincera.

5.2. Agreste

In le campania il habeva un vetere ferma, e in illo il habeva un vetere castellano, qui habeva duo filios, qui esseva si facetiose, que le medietate esserea assatis; illes voleva demander le mano del filia del rege, e isto illes osava, proque illa habeva lassate proclamar, que illa voleva prender como sposo ille que illa trovava poteva parlar pro se le melio. Le duo se preparava ora durante octo dies, esseva le plus longe tempore, que illes habeva pro illo, ma illo anque esseva assatis, proque illes habeva cognoscentias preliminar e tales es utile. Le uno sapeva per memoria tote le lexico latin e le jornal del citate pro tres annos, e isto e in avante e a retro; le altere habeva apprendite de memoria omne le articulos de corporation e lo que cata syndico debeva saper; alora ille poteva conversar super le stato, pensava ille, pois ille anque comprendeva brodar suspensores, nam ille esseva artistic e bon con le manos.
5.3. La kreivala idei uzita por konstruktar elektronikala platformo, en qua centi de yuni dil tota lando partoprenas, igis la fratuli Victor Hugo e Ricardo Celaya Martinez ganar mondonivela premio por helpar diminutar la sociala problemi, inter sisacent e triadek konkursinti.

Hermosillana fratuli kreis la retsituo JOIN —Jovenes Informados—, ide Informata Yuni, per qua li ganis la premio World Youth Summit Award 2010 (two towsend ten), ide Somita Premio dil Mondala Yunaro duamil e dek dil kategorio Serchado dil Vereso, premio qua livresas dal Generala Asemblo dil Unionanta Nacioni, e qua agnoskas la kontenajo e kreiveso teknogiala di retpagini dil mondo.


Для довідки:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка