Практичний російсько-український словник



Сторінка1/15
Дата конвертації09.04.2017
Розмір2.27 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


Наталя Непийвода

ПРАКТИЧНИЙ
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ
СЛОВНИК: СЛОВА І ВИСЛОВИ

Понад 6000 слів


“Практичний російсько-український словник: найуживаніші слова і вислови” охоплює ту частину професійної лексики, вживання якої в умовах паралельного функціонування споріднених мов викликає певні труднощі. Словник дає змогу розмежувати подібні своїм звучанням і значенням слова й вислови російської та української мов. Крім того, він містить найпоширеніші синоніми наведених слів і висловів, що допомагають ясно й точно висловити думку.

Словник розраховано на ділових людей, адміністративних працівників, науковців, аспірантів, викладачів, учителів, студентів, учнів тощо.

Рецензенти:


акад. НАН України В.М.Русанівський,

докт. філол. наук, проф. В.В. Різун, докт. філол. наук



УКРАЇНСЬКА АБЕТКА


ААа

Б Бб

В Вв

Г Гг

Ґ Ґґ

Д Дд

Е Ее

Є Єє

Ж Жж

З Зз

И Ии

І Іі

Ї Її

Й Йй

К Кк

Л Лл

М Мм

Н Нн

О Оо

П Пп

Р Рр

С Сс

Т Тт

У Уу

Ф Фф

Х Хх

Ц Цц

Ч Чч

Ш Ш ш

Щ Щщ

Ю Юю

Я Яя

А – а:
а именно – а саме;
а не то – коли ж ні, то;
а по сему – а тому; а через те;
а впрочем – а втім; а проте.
АБЗАЦ – абзац, відступ, новий рядок:
с абзаца – з нового рядка.
АБРИС – абрис, контур, обрис, обвід, окреслення, конфігурація, лінія.
АБСОЛЮТНЫЙ – абсолютний, цілковитий, повний, необмежений, безумовний, всеосяжний, всеохопний, тотальний, безвідносний:
абсолютное большинство – цілковита (абсолютна) більшість.
АБСОЛЮТНО – абсолютно, цілком, цілковито, зовсім, повністю, до кінця, дощенту: абсолютно все – абсолютно все, геть усе.
АБСТРАКТНЫЙ – абстрактний, неконкретний, далекий (відірваний) від життя, нереальний, уявний, теоретичний, непрактичний, умоглядний.
АБСУРД – абсурд, безглуздя, нісенітниця, нонсенс, парадокс.
АВТОР – автор, винахідник, проектувальник, укладач, упорядник:
автор нашёл, что – автор визнав (виявив), що; виявлено, що; виявилося, що;
причину этого автор видит в том, что – причину цього автор вбачає в тому, що.
АВТОРИТЕТ – авторитет, престиж, репутація, вага, значення, вплив, повага, довіра:
завоевать авторитет – завоювати авторитет;
ссылаться на авторитет – посилатися на авторитет.
АЗБУКА – абетка, азбука, алфавіт.
АЗБУЧНЫЙ – абетковий, абетний, азбучний, алфавітний; елементарний, початковий, загальновідомий:
в алфавитном порядке – за абеткою, в абетковому (абетному, алфавітному) порядку;
азбучная истина – азбучна істина.

АКЦ ------------------------


АКЦЕНТ – акцент, наголос, наголошення, наголошування, підкреслення:
делать акцент на чем – наголошувати на чому.
АКЦЕНТИРОВАТЬ – акцентувати, наголошувати, робити акцент (наголос), звертати увагу.
АНАЛИЗ – аналіз, розгляд, обдумування, обмірковування, обговорення, дослідження, вивчення:
из анализа чего можно заключить следующее – з аналізу чого можна зробити такий висновок;
при сравнительном анализе обнаруживается – за порівняльного аналізу виявляється.
АНАЛИЗИРОВАТЬ – аналізувати, розглядати, обмірковувати, обговорювати, досліджувати, вивчати, студіювати.
АНАЛОГИЧНО – аналогічно, подібно, відповідно:
аналогично тому, как – аналогічно до того, як (тому, як);
аналогично рассуждая – міркуючи аналогічно;
совершенно аналогично – цілком (зовсім) аналогічно.
АНАЛОГИЧНЫЙ – аналогічний, подібний, відповідний, тотожний:
аналогичным образом – аналогічно.
АНАЛОГИЯ – аналогія, схожість, подібність, паралель, відповідність, тотожність:
по аналогии – за аналогією.
АРГУМЕНТ – аргумент, доказ, підстава, підпертя, об(рунтування, резон:
приводить аргументы – подавати (наводити) аргументи.
АСПЕКТ – аспект, погляд, кут зору, точка зору, точка бачення, бік, сторона:
в аспекте – в аспекті; в напрямку; в межах; з погляду; з позиції.
БЕЗДОКАЗАТЕЛЬНЫЙ – бездоказовий.
БЕЗОСНОВАТЕЛЬНЫЙ – безпідставний, необ(рунтований, безпричинний, без підстав, голослівний.
БЕЗОТЛАГАТЕЛЬНЫЙ – невідкладний, негайний, пильний, нагальний.
БЕЗОШИБОЧНЫЙ – безпомилковий, безпомильний, непохибний, нехибний, бездоганний.

------------------------- БЕЗ


БЕЗРАЗЛИЧНЫЙ – байдужий, не вартий уваги, неістотний, індиферентний.
БЕЗУСЛОВНО – безумовно, безсумнівно, без сумніву, звичайно, безперечно, дуже можливо, саме так, авжеж, поза всяким сумнівом.
БЕЗУСПЕШНЫЙ – невдалий, даремний, марний, надаремний.
БЕСКОНЕЧНО – нескінченно, без кінця, без краю, без кінця–краю, безмірно, без міри, незмірно.
БЕСКОНЕЧНЫЙ – нескінченний, безмірний, безмежний.
БЕСПОЛЕЗНО – непотрібно, марно, марне, даремно, даремне, дарма, надаремно, надаремне, марна річ, не варто, немає сенсу:
бесполезно терять (тратить) время – гаяти час; марно (марне, даремно, даремне) витрачати час; марнувати час.
БЕСПОЛЕЗНЫЙ – непотрібний, марний, даремний, зайвий.
БЕСПОМОЩНЫЙ – безпорадний, безпомічний, безрадний.
БЕСПРЕКОСЛОВНЫЙ – беззаперечний, безсуперечний.
БЕСПРЕПЯТСТВЕННО – безперешкодно, без перешкоди, без перешкод, безборонно, беззаборонно, без перепон, вільно.
БЕСПРЕРЫВНЫЙ – безперервний, безупинний, невпинний, неспинний, безперебійний, суцільний:
беспрерывное движение – безперервний (безупинний, невпинний, неспинний) рух.
БЕСПРЕСТАННО – безперестану, безперестанку, безперестанно, невпинно, без упину, неспинно, безупинно.
БЕСПРЕЦЕДЕНТНЫЙ – безпрецедентний, небувалий, нечуваний, безприкладний, унікальний, винятковий.
БЕССВЯЗНО – незв’язно, без зв’язку, нескладно, безладно, без ладу, недоладно.
БЕССИЛЬНЫЙ – безсилий, безсильний, безвладний, слабкий:
бессильный что-либо сделать – нездатний зарадити чому; неспроможний.
БЕССМЫСЛЕННО – марно, даремно, не варто:
бессмысленно отрицать – марно (даремно, не варто) заперечувати.

БЕС ------------------------


БЕССМЫСЛЕННЫЙ – безглуздий, беззмістовний, марний, даремний:
бессмысленные фразы – беззмістовні (безглузді) фрази.
БЕССПОРНО – безперечно, безсумнівно, зрозуміло, певна річ, справді, звичайно, очевидно.
БЕСЧИСЛЕННЫЙ – незліченний, незчисленний:
бесчисленное количество – безліч, незліченна (незчисленна) кількість.
БЛАГОДАРЯ чему – завдяки чому, за чого, в умовах чого, у разі чого, через що, з причини чого, внаслідок чого, в результаті чого,з огляду на що, на підставі чого, залежно від чого.
БЛАГОПРИЯТНЫЙ – сприятливий, слушний, схвальний, прихильний, відповідний, зручний:
благоприятный момент – слушний момент, слушна нагода;
благоприятные условия – сприятливі умови;
благоприятный исход – щасливий кінець, добрий (сприятливий) результат, добре (сприятливе) завершення.
БЛАГОРАЗУМНЫЙ – розважливий, розважний, обдуманий, обміркований, розумний:
благоразумный совет – розумна, добра порада.
БЛИЖАЙШИЙ – найближчий, якнайближчий, щонайближчий:
при ближайшем рассмотрении вопроса – якщо (коли) розглядати питання якнайдокладніше.
БЛИЗКИЙ – близький, поблизький, недалекий, схожий, подібний, споріднений:
близкое родство – близька спорідненість, близьке споріднення;
более близкий – ближчий.
БЛИЗКО – близько, недалеко, поблизу:
наиболее близко – найближче, якнайближче, щонайближче.
БЛИЗОСТЬ – близькість:
поблизости – поблизу.
БОЛЕЕ – більше, більш, понад:
более чего – понад що;
более высокий (сложный, точный, эффективный) – вищий (складніший, точніший, ефективніший); більш високий (більш складний, більш точний, більш ефективний);

---------------------------- БОЛ


более детально (подробно) – детальніше, докладніше, більш детально (бiльш докладно);
более того – (а) до того (ж), більше того, на додаток до того;
более или менее – більше чи (або) менше, більш-менш, приблизно, до певної міри;
не более (и) не менее как, ни более (и) ни менее как – не більше (і) не менше як;
более всего – понад усе; найбільше, найбільш (більш);
более чем достаточно – більше ніж досить;
более чего – понад що;
все более и более – дедалі (чимраз, щораз) більше, все більше і більше;
тем более – надто; і зовсім; поготів.
БОЛЬШЕ – більше, більш, понад:
больше кого-чего (чем кто-что) – більше за кого-що (кого-чого, від кого-чого, ніж хто-що); понад що;
больше всего – понад усе, найбільше, більше за все;
больше ничего – більше нічого;
больше того – (а) до того (ж), більше того;
больше чем достаточно – більш ніж досить;
вдвое больше – удвоє більше;
все больше и больше – дедалі (щодалі, щораз, чимраз, все) більше;
как можно больше, возможно больше – якнайбільше, щонайбільше, якомога більше;
ни больше ни меньше – ні більше ні менше; якраз точно;
самое большее – щонайбільше.
БОЛЬШИЙ – більший:
большей частью, по большей части – здебільшого, переважно, здебільше, здебільша;
все больший и больший – дедалі (щодалі, щораз, чимраз) більший;
самое большее – якнайбільше, щонайбільше;
самый больший – ??????, ??????
становиться большим – більшати, збільшуватися.

?? --------------------------


БОЛЬШИНСТВО – більшість, більша частина:
в большинстве случаев – здебільшого, здебільше, здебільша, у більшості випадків;
подавляющее большинство – переважна (величезна) більшість.
БОЛЬШОЙ – великий, немалий, чималий, важливий, видатний, визначний, численний:
без больших усилий – без великих зусиль;
с большим трудом – з великими труднощами, ледве, ледь;
слишком большой – досить великий, чималий;
иметь большое распространение – занадто великий, завеликий;
большие трудности – великі труднощі;
иметь большое значение – мати велике значення;
представляющий большой интерес – дуже цікавий;
довольно большой – чималий.
БРАТЬ – брати:
брать на учёт – брати на облік;
брать начало – починатися;
брать под сомнение – брати під сумнів;
брать препятствия – долати перешкоди.
БРОСАТЬСЯ, БРОСИТЬСЯ – кидатися, кинутися:
бросаться из одной крайности в другую – вдаватися до крайнощів;
бросаться в глаза – ????????.
БУДТО – наче, неначе, мов, немов, ніби, нібито, начебто, неначебто, мовбито, немовбито:
будто бы (как будто бы) этого было (будет) недостаточно – начебто цього було (буде) недостатньо.
БУДУЩЕЕ – майбутнє, майбуття, прийдешнє, прийдешність, завтрашній день:
в будущем – надалі, в майбутньому;
в недалеком будущем – незабаром, невдовзі.
БЫВАТЬ – бувати, траплятися:
ничуть не бывало – зовсім ні.
БЫВШИЙ – колишній, минулий, давній, попередній, старий, застарілий:

--------------------------- БЫВ


бывший перед этим (до настоящего времени) – дотеперішній;
бывший ранее – попередній.
БЫСТРО – швидко, скоро, невдовзі, незабаром.
БЫТЬ – бути, існувати, перебувати:
быть на чьей стороне – тримати (держати) чию сторону;
может быть, быть может – може, може бути, можливо, мабуть;
быть в обиходе – бути в ужитку;
быть в состоянии – бути спроможним (здатним);
быть известным под названием – бути відомим під назвою;
каков бы ни был – хоч би який був;
быть сведущим в чем – знатися на чому;
быть осведомленным – бути поінформованим, обізнаним;
быть полезным – стати в пригоді;
не может быть удовлетворено – не можна задовольнити;
должно быть (вероятно, наверное) – мабуть, певно;
как бы там ни было – хоч що буде, хай там що, хай там як.
ВАЖНО – важливо, суттєво, істотно, вагомо, цінно, актуально:
это не важно – це не важливо (не суттєво, не істотно);
важно само по себе – важливо (суттєво, істотно) само із себе (???), ????? ??.
ВАЖНОСТЬ – важливість, вагомість, вага, актуальність:
задача первостепенной важности – завдання великої ваги; важливе (актуальне) завдання;
особую важность при этом имеет что – особливої ваги при цьому набуває що; особливу роль при цьому відіграє що;
придавать важность – надавати ваги.
ВАЖНЫЙ – важливий, значний, істотний, суттєвий, вагомий, цінний, відповідальний, актуальний:
важное открытие – важливе (значне, суттєве) відкриття;
играть важную роль – відігравати важливу (значну) роль;
наиболее важный – найважливіший, особливо (????) важливий;
очень важный – дуже важливий.
ВБЛИЗИ – поблизу, близько, недалеко, неподалік:
вблизи находящийся – близький.

ВВЕ ------------------------


ВВЕРХ – угору, догори, нагору.
ВВИДУ чего – зважаючи на що, з огляду на що, через що, в зв’язку з чим, внаслідок чого, на підставі чого, на основі чого:
ввиду того, что – зважаючи (з огляду) на те, що; через те, що; у зв’язку з тим, що.
ВВОДИТЬ, ВВЕСТИ – уводити, увести; впроваджувати, впровадити:
ввести в действие – пустити в хід, увести в дію;
вводить в курс дела (в суть вопроса) – уводити в суть справи;
ввести в обиход – увести (впровадити) в ужиток, узвичаїти;
ввести в состав – увести до складу;
ввести новые методы – провадити нові методи.
ВДВОЕ – удвоє, удвічі, у два рази.
ВДВОЙНЕ – подвійно, удвоє, удвічі, у два рази.
ВДОБАВОК – до того ж, на додаток.
ВДОЛЬ – уздовж, удовж, удовжки, уподовж, подовж, повздовж:
вдоль и поперек – уздовж (удовж) і впоперек (поперек, вшир);
точка, движущаяся вдоль чего – точка, що рухається вздовж чого.
ВЕДОМО – звісно, звичайно:
без ведома – без відома;
с ведома – з відома.
ВЕДУЩИЙ – головний, основний, чільний, провідний, керівний:
ведущая отрасль промышленности – провідна галузь промисловості;
ведущая роль – провідна (основна, головна, чільна, керівна) роль.
ВЕДЬ – адже, ж, же, адже ж, бо, отже, але.
ВЕЗДЕ – скрізь, усюди, повсюди, повсюдно.
ВЕЛИЧИНА – величина, розмір:
величиной (величиною) с кого, что – завбільшки (розміром) з кого, що;
абсолютная величина – абсолютна величина;
бесконечно малая величина – нескінченно мала величина;
величина ошибки – величина похибки;
одной величины – однакові завбільшки;
по (своей) величине – (за своїм) розміром, завбільшки;

---------------------------- ВЕЛ


какой величины – який завбільшки;
постоянная величина – стала величина.
ВЕРНО – правильно, певно, певне, напевно, напевне:
вернее всего – певніше за все, найпевніше.
ВЕРНУТЬСЯ – вернутися, повернутися:
вернемся к предмету обсуждения – вернімося (вернімось) до теми обговорення.
ВЕРНЫЙ – певний, надійний, правильний, безпомилковий, непомильний, справедливий, слушний:
верный способ – надійний (певний, непомильний) спосіб;
верная мысль – правильна (справедлива, слушна) думка;
верный перевод – правильний (безпомилковий) переклад.
ВЕРОЯТНО – певно, певне, мабуть, імовірно (ймовірно), можливо:
весьма вероятно – цілком імовірно, напевно, напевне;
маловероятно, что – малоймовірно, що; непевне, не зовсім певно;
вероятнее всего – найімовірніше, скоріше за все.
ВЕРОЯТНОСТЬ – імовірність (??????), правдоподібність, можливість:
по всей вероятности – певно, певне, мабуть, цілком імовірно, очевидно, напевно, напевне, найімовірніше, як видно, за всіма даними, найпевніше;
с вероятностью – з імовірністю;
сходиться по вероятности – збігатися за ймовірністю;
теорема вероятностей – теорема ймовірностей.
ВЕРОЯТНЫЙ – імовірний, правдоподібний, можливий.
ВЕРХ – верх, вершина, перевага:
доверху – доверху, вщерть.
ВЕС – вага, значення, вагомість, авторитетність, важливість, ваговитість:
иметь вес – мати вагу, важити.
ВЕСТИ – вести, проводити, провадити, призводити, створювати, викликати, справляти вплив, впливати, породжувати, спричиняти що, спричинятися до чого:
вести занятия – проводити (провадити, вести) заняття;
вести начало от чего – починатися з чого;

ВЕС ---------------------------


вести телефонную линию – прокладати (вести) телефонну лінію;
вести хозяйство – господарювати, хазяйнувати;
вести к нарушению – призводити до порушення, спричиняти порушення, спричинятися до порушення;
вести к улучшению – поліпшувати, покращувати.
ВЕСЬ – весь, увесь, ввесь, цілий, повний:
при всем том, со всем тем – попри все те, а проте;
во всем мире – в усьому (в цілому) світі;
после всего – по всьому;
вдобавок ко всему – до всього (того);
только и всего, всего-навсего – тільки, лише, лиш, всього-на-всього;
прежде всего – насамперед, передусім, найперше;
более всего – над усе, найбільше;
лучше всего – найкраще, краще над усе, краще за все;
без всего – без нічого.
ВЕСЬМА – вельми, дуже, значно, досить, багато, надто:
весьма характерно – дуже характерно;
весьма важная характеристика – надто (дуже, вельми) важлива характеристика;
весьма сложный по структуре – дуже складної структури.
ВЕЩЬ – річ, предмет, реалія, справа:
положение вещей (дел) – стан речей (справ);
обычная вещь – звичайна річ;
вещь в себе – річ у собі, невідома річ.
ВЗАИМНО – взаємно, обопільно, спільно.
ВЗАИМНЫЙ – взаємний, обопільний, спільний, двобічний, двосторонній:
взаимная помощь – взаємодопомога, взаємна допомога, взаємопоміч, солідарність;
взаимное понимание – порозуміння, взаєморозуміння, взаємне розуміння.
ВЗАИМОВЫГОДНЫЙ – взаємовигідний:
взаимовыгодное сотрудничество – взаємовигідна співпраця, взаємовигідне співробітництво.

----------------------------- ВЗА


ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ – взаємодія, взаємодіяння, співдія, співдіяння.
ВЗАИМОЗАВИСИМОСТЬ – взаємозалежність.
ВЗАИМОЗАМЕНЯЕМОСТЬ – взаємозамінність, взаємозамінюваність.
ВЗАИМОПОМОЩЬ – взаємодопомога, взаємна допомога, взаємопоміч, обопільна допомога, солідарність.
ВЗАИМОСВЯЗАННЫЙ – взаємозв’язаний, ?????’???:
взаимосвязанные события – взаємозв’язані (зв’язані, пов’язані) між собою події.
ВЗАМЕН – натомість, намість, замість того.
ВЗГЛЯД – погляд, переконання, думка, розуміння, кут зору, точка зору:
на мой взгляд – як на мій погляд, як на мою думку, по-моєму;
на первый взгляд – на перший погляд;
ошибочный взгляд – хибний погляд, помилкова думка;
вырабатывать взгляды – доходити до поглядів, ??????? (????);
предвзятый взгляд – упереджений погляд, ????????;
высказывать свой взгляд – висловлювати свою думку (погляд);
как на чей взгляд – як на чию думку.
ВЗЯТЬ – узяти, забрати, здобути:
возьмем, например – візьмімо (візьмемо), наприклад.
ВИД – вигляд, образ, подоба, стан:
иметь виды на что – розраховувати (сподіватися) на що;
в виде чего – у вигляді чого;
иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати;
имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що;
на вид, по виду, с виду – на вигляд, з вигляду, на погляд, з погляду;
при виде кого-чего – побачивши (бачачи) кого, що;
поставить на вид – зробити ????? (заува?), зауважити, поставити на карб;
потерять из виду (из вида) – упустити (згубити, випустити) з очей;
упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги, забути, занедбати;

ВИД ---------------------------


ни под каким видом – ні в якому разі, в жодному разі, жодним способом;
в упрощенном виде – спрощено, в спрощеному вигляді;
можно представить в виде – можна подати у вигляді;
надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі;
приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати);
приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду;
принимать вид – набирати вигляду;
по внешнему виду – зовні, із зовнішнього вигляду;
иметь вид кого-чего – виглядати як хто-що, виглядати ким-чим;
принимать какой-либо вид – набувати (прибирати) якогось вигляду;
имея в виду, что – зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на увазі, що;
ввиду того, что – через те, що; з огляду на те, що;
ввиду чего – через що, зважаючи на що, з огляду на що; задля чого; маючи на увазі, що.
ВИДЕТЬ – бачити, вбачати:
причину этого автор видит в том, что – причину цього автор вбачає в тому, що.
ВИДИМО – видно, як видно, мабуть, певно, певне.
ВИДИМОСТЬ – видимість, подоба:
для видимости – для годиться, про людське око;
по (всей) видимости – видно, як видно, мабуть, певно, напевно, напевне.
ВИДИМЫЙ – видимий, очевидний:
видимое дело – ясна річ (справа), цілком імовірно, певне, мабуть, очевидно.
ВИДНО – очевидно, мабуть, певно, певне, видно:
как видно из рисунка (графика, таблицы) – як видно з рисунка (графіка, таблиці);
из приведенных данных видно, что – з поданих даних видно, що.

---------------------------- ВИД


ВИДНЫЙ – помітний, значний, визначний, видатний:
видная роль – значна (важлива) роль;
видный деятель науки – визначний діяч науки;
на видном месте – на видноті, на помітному (на чільному) місці.
ВИДОИЗМЕНЕНИЕ – видозміна, відміна, зміна, різновид, варіант, модифікація, метаморфоза.
ВИДОИЗМЕНЯТЬ, ВИДОИЗМЕНИТЬ – відмінювати, відмінити, змінювати, змінити, видозмінювати, видозмінити:
несколько видоизменяя метод – трохи змінюючи метод.
ВИНА – вина, провина, провинність, шкода:
по вине кого, чьей – з вини (з причини) кого, чиєї;
по вине чего – через що.
ВКЛЮЧАТЬ – містити, об’єднувати, охоплювати, складатися з, входити до складу, включати, належати до чого; вмикати:
включать в список – включати (заносити) до списку (в список), записувати;
включать мотор (свет) – вмикати (включати) мотор (світло);
включает в себя – до його складу входить; містить у собі, охоплює, об’єднує, складається з.
ВКЛЮЧАЮЩИЙ – який (що) містить, охоплює, об’єднує, складається з:
включающий все операции – який містить усі операції.
ВКЛЮЧЕННЫЙ – включений, який (що) належить до; увімкнутий, увімкнений.
ВКЛЮЧИТЕЛЬНО – включно.
ВКРАТЦЕ – коротко, стисло, кількома словами, коротко кажучи.
ВЛЕЧЬ – тягти, тягнути, спричиняти:
влечь за собой что – спричиняти (спричинювати) що, спричинятися (спричинюватися) до чого, тягти (вести) за собою що.
ВЛИЯНИЕ – вплив, дія, діяння, тиск, авторитет, вага:
влияние солнечных лучей – дія (діяння, вплив) сонячного проміння;
оказывать влияние – впливати, робити (справляти) вплив, вести (приводити) до чого, викликати (породжувати) що;
подвергаться влиянию – зазнавати впливу, підпадати (піддаватися) впливові (під вплив);

ВЛИ ---------------------------


под влиянием – під впливом;
по своему влиянию – (за) своїм впливом.
ВЛИЯТЬ – впливати, діяти, вести, приводити до чого, призводити до чого, викликати що, породжувати, спричиняти що, спричинятися до чого:
положительно влиять – позитивно впливати, приводити до чого;
отрицательно влиять – негативно впливати, призводити до чого.
ВЛИЯЮЩИЙ – який (що) впливає.
ВМЕСТЕ – разом, спільно:
вместе с тем – водночас, разом з тим.
ВМЕСТО – замість, натомість, намість:
вместо того – замість того, натомість, намість.
ВМЕШИВАТЬСЯ – втручатися, вмішуватися, встрявати, вплутуватися, не тримати нейтралітету.
ВНАЧАЛЕ (СНАЧАЛА) – спочатку, спершу, насамперед, передусім, перш за все:
вначале рассмотрим – спочатку розгляньмо (розглянемо);
вначале отметим, что – спочатку відзначимо (зазначимо), що.
ВНЕ – поза чим, без чого:
вне времени и пространства – поза часом і простором;
вне всякого сомнения – без будь-якого сумніву, поза всяким сумнівом, безсумнівно, безперечно;
вне всякого сравнения – поза всяким порівнянням, над усяке порівняння;
вне конкурса – поза конкурсом;
вне зависимости от – незалежно від.
ВНЕДРЕНИЕ – впровадження, впроваджування, укорінення, укорінювання:
широкое внедрение в практику – широке впроваджування (??????) в практику.
ВНЕЗАПНЫЙ – раптовий, наглий, нагальний, несподіваний.
ВНЕШНЕ – зовні, зовнішньо, на вигляд, з вигляду, на погляд, з погляду, на вид.
ВНЕШНИЙ – зовнішній:

---------------------------- ВНЕ


по внешнему виду – зовні, із зовнішнього вигляду, за зовнішнім виглядом.
ВНИЗ – униз, донизу.
ВНИЗУ – внизу, долі.
ВНИКАТЬ, ВНИКНУТЬ – входити, ввійти в що; доходити, дійти чого; придивлятися, придивитися до чого; заглиблюватися, заглибитися в що; намагатися збагнути що.
ВНИМАНИЕ – увага, уважність:
вниманию кого – до уваги кого;
обратить внимание – звернути увагу, привернути увагу, взяти до уваги;
обращает на себя внимание – привертає до себе увагу, звертає на себе увагу;
относиться со вниманием к чему – ставитися з уважністю (з увагою) до чого;
привлекать внимание – привертати (притягати) увагу, цікавити;
это требует самого пристального внимания – це потребує особливої уваги;
оставить без внимания – не виявити уваги, не звернути уваги; залишити (лишити) поза увагою (без уваги);
принять (взять) во внимание – взяти до уваги (на увагу);
уделять внимание – приділяти увагу;
акцентировать внимание – зосереджувати увагу;
сосредоточить внимание – зосередити увагу;
отвлечь внимание – відвернути (відтягнути) увагу;
представляем вашему вниманию – подаємо до вашої уваги;
достойный (заслуживающий) внимания – вартий уваги, слушний;
заслуживать внимания – заслуговувати на увагу.
ВНИМАТЕЛЬНО – уважно, уважливо, пильно, зосереджено.
ВНОВЬ – знову, знов, ізнов, ізнову, заново, наново, недавно, нещодавно, тільки що:
вновь назначенный – новопризначений, щойно призначений.
ВНОСИТЬ, ВНЕСТИ – вносити, внести:
вносить ясность в дело – з’ясовувати справу, вносити ясність у справу.

ВНО ---------------------------


вносить дополнения (изменения, исправления, предложения) – доповнювати (змінювати, виправляти, пропонувати); вносити доповнення (зміни, виправлення, пропозиції);
ВНУШИТЕЛЬНЫЙ – значущий, промовистий, переконливий, значний.
ВНЯТНЫЙ – виразний, ясний, зрозумілий, розбірливий, розбірний.
ВОЗБУЖДАТЬ, ВОЗБУДИТЬ – збуджувати, збудити;
викликати, викликати:
возбуждать интерес – зацікавлювати, викликати (збуджувати, розпалювати) інтерес (цікавість);
возбудить сомнение – викликати (породити, посіяти) сумнів;
возбудить вопрос – порушити питання.
ВОЗВОДИТЬ, ВОЗВЕСТИ – зводити, звести; підіймати, підійняти; ?????, ????; підносити, піднести:
возвести на ступень чего – звести на ступінь чого;
возводить в закон (в принцип) – зводити (підносити) в закон (у принцип);
возвести в степень – піднести до степеня.
ВОЗВРАЩАТЬСЯ – вертатися, вертати:
возвращаться к прошлому – вертатися (вертати) в минуле;
возвратимся к рассматриваемой проблеме – вернімось (вернемось) до названої (нашої, даної, цієї, аналізованої) проблеми;
возвращаясь к этому вопросу – вертаючись до цього питання.
ВОЗДЕЙСТВИЕ – вплив, діяння, дія:
находиться под воздействием кого-чего – бути під впливом (під дією) кого-чого;
оказать воздействие – вплинути, справити вплив.
ВОЗДЕЙСТВОВАТЬ – діяти, подіяти; впливати, вплинути; справляти (справити) вплив.
ВОЗЗРЕНИЕ – погляд:
вырабатывать свои воззрения – виробляти свої погляди, доходити до своїх поглядів.
ВОЗЛАГАТЬ, ВОЗЛОЖИТЬ – покладати, покласти; складати, скласти; доручати, доручити:

---------------------------- ВОЗ


возложить задание – доручити (покласти) завдання;
возлагать надежды (ответственность) – покладати (складати) надії (відповідальність).
ВОЗЛЕ – біля, коло, близько, поруч, поряд:
возле чего проходить – повз що проходити.
ВОЗМОЖНО – можливо, можлива річ, як можна, якомога, по змозі, можна, може, мабуть:
в возможно короткий срок – терміново, у якнайкоротший строк (термін, час);
возможно скорее – якнайшвидше, якнайскоріше, якомога (як можна, по можливості) швидше (скоріше);
возможно ли с этим согласиться – чи можна (чи можливо) із цим погодитися;
вполне возможно – цілком можливо;
насколько возможно лучше – якнайкраще, щонайкраще, якомога краще.
ВОЗМОЖНОСТЬ – можливість, змога, спроможність, спромога:
до последней возможности – до останньої можливості, до останку;
иметь возможность – мати можливість (змогу, спроможність, спромогу);
получить возможность – одержати (дістати) змогу;
нет возможности – немає можливості (змоги), ніяк, нема як;
по возможности – по змозі, щомога;
при первой (при ближайшей) возможности – при першій нагоді;
имеющий возможность – спроможний;
не имеющий возможности – неспроможний;
неограниченные возможности – необмежені можливості;
творческие возможности – творчі можливості, творча спроможність;
это дает (открывает) возможность – це уможливлює, це дає (відкриває) можливість (змогу);
это исключает возможность – це унеможливлює, це не дає змоги;
не было возможности – не було змоги (можливості), не було як.
ВОЗМОЖНЫЙ – можливий, здійсненний, припустимий, потенційний, прийнятний:
всеми возможными средствами – усіма можливими засобами;

ВОЗ ---------------------------


сделать возможным (невозможным) – уможливити, зробити можливим (унеможливити, зробити неможливим).
ВОЗНИКАТЬ – виникати, поставати, уявлятися:
возникает вопрос (проблема) – виникає питання (проблема), постає питання (проблема).
ВОЗНИКАЮЩИЙ – той, що (який) виникає (???, ?’?????).
ВОЗРАЖАТЬ, ВОЗРАЗИТЬ – заперечувати, заперечити; не погоджуватися, не погодитися; відкидати, відкинути; не визнавати, не визнати:
на это можно возразить так – на це можна заперечити так, на це можна відповісти так.
ВОЗРАЖЕНИЕ – заперечення, відповідь:
без возражения – не заперечуючи, без заперечення;
не терпящий (не допускающий) возражений – беззаперечний.
ВОЗЫМЕТЬ – набути, здобути, дістати, одержати, відчути:
возыметь действие – подіяти, вплинути;
возыметь силу – здобути силу, набрати (набути) сили (сил);
возыметь успех – вдало (щасливо, успішно) закінчитися, увінчатися успіхом;
возыметь намерение – наміритися.
ВОКРУГ – навколо, довкола, навкруги, навкруг.
ВООБЩЕ – взагалі, загалом, зовсім, цілком, у цілому, як правило:
вообще говоря – взагалі, беручи загалом, у загальних рисах;
вообще и в частности – взагалі й зокрема.
ВОПРЕКИ – всупереч, на (в) противагу, напроти, проти, незважаючи на, супротивно, насупроти:
вопреки ожиданиям – усупереч сподіванням (чеканням).
ВОПРОС – питання, запитання, запит, справа, проблема, річ:
вопрос времени – справа часу;
задать вопрос – поставити питання (запитання), спитати, запитати;
поднимать вопрос – порушувати питання;
ставить под вопрос – ставити під знак питання, сумніватися, робити сумнівним (непевним);

---------------------------- ВОП


это совсем другой вопрос – це зовсім інша справа (інше);
возникает вопрос – постає (виникає) питання;
вопрос выяснен – справу з’ясовано;
под (большим) вопросом быть (находиться, оставаться) – бути (залишатися) сумнівним (нез’ясованим);
затрагивать вопрос – порушувати (торкатися, зачіпати) питання;
для выяснения вопроса – щоб з’ясувати (вияснити) питання, для з’ясування (висвітлення) питання;
напрашивается вопрос – постає (виникає) питання;
особый интерес представляет вопрос о чем – особливо цікавим видається питання про що;
обсуждать вопрос – обговорювати питання;
вопрос подвергнется детальному обсуждению – грунтовно обговоримо питання, справу буде докладно обмірковано;
излагать вопрос – говорити, висвітлювати що;
уместно (стоит) задать вопрос – доречно (варто) спитати (задати питання);
не менее важным вопросом является – не менш важливим є.
ВОСПОЛНЯТЬ, ВОСПОЛНИТЬ – заповнювати, заповнити:
восполнить пробелы – заповнити прогалини.
ВОСПОЛЬЗОВАТЬСЯ чем – скористуватися, скористатися чим (із чого); послугуватися (покористуватися) чим (із чого); використати що:
воспользуемся известной рекомендацией – скористаємося відомою рекомендацією;
воспользоваться случаем – використати нагоду.
ВОСПРЕПЯТСТВОВАТЬ – перешкодити, стати на перешкоді, не допустити (не дозволити), заборонити.
ВОСПРИНИМАТЬ, ВОСПРИНЯТЬ – сприймати, сприйняти; приймати, прийняти.
ВОСПРОИЗВОДИТЬ, ВОСПРОИЗВЕСТИ – відтворювати, відтворити; викладати, викласти; наводити, навести; копіювати, скопіювати.
ВОСХОДИТЬ – сходити, підійматися, ??????, походити.
ВОТ – от, ось:
вот когда – аж от (ось) коли;

ВОТ ---------------------------


вот потому (поэтому) – отож, тим-то;
вот тогда – от (ось) тоді;
так вот (и вот) – і от (ось), от, ось, так от (ось);
вот именно – атож.
ВПАДАТЬ, ВПАСТЬ – западати, запасти; упадати, упасти; допускатися, допуститися:
впадать в ошибку – допускатися помилки, робити помилку, помилятися;
впасть в противоречие – допуститися суперечності.
ВПЕРЕД – вперед, наперед:
забегая вперед – забігаючи вперед, кажучи наперед.
ВПЕРЕДИ – спереду, попереду, у майбутньому, далі:
об этом речь впереди – про це мова далі;
впереди кого, -чего – поперед кого-чого, перед ким-чим.
ВПЕЧАТЛЕНИЕ – враження, думка, оцінка, висновок, ефект:
ложное впечатление – хибне (помилкове, неправильне) враження;
производить впечатление – вражати;
по первому впечатлению – з найпершого враження.
ВПЛОТЬ:
вплоть до – аж до, до самого (до самої, до самих).
ВПОЛНЕ – цілком, цілковито, повністю, сповна, зовсім:
вполне достаточно – цілком (зовсім); достатньо (досить);
вполне естественно – цілком природно.
ВПОСЛЕДСТВИИ – згодом, потім, пізніше, далі, надалі, із часом.
ВПРЕДЬ – далі, надалі, наперед, потім, тоді, відтак:
впредь до чего – аж до чого;
впредь до выяснения – доки буде з’ясовано, аж до з’ясування.
ВПРОЧЕМ – втім, а втім, але, але ж, однак, проте, а проте, зрештою.
ВРЕД – шкода, втрати, збитки, пошкодження, ушкодження, вада:
приносить (причинять) вред – шкодити, вадити, бути шкідливим;
неисправимый вред – непоправна шкода;
пойти во вред – зашкодити, вийти на шкоду, завадити.

---------------------------- ВРЕ


ВРЕДНЫЙ – шкідливий, вадливий, некорисний, небезпечний.
ВРЕМЯ – час, пора, година, момент, період, епоха, доба:
было время когда – був час (були часи, була пора) коли;
в давние времена – за давніх часів, за давнього часу, у давні часи, давньою порою;
в другое время – іншим часом, в інший час, в інші часи;
во все времена – за всіх часів, в усі часи;
во всякое время – повсякчас, повсякчасно, в усякий (у всякий) час, в усяку пору (годину), коли б не було;
(в) первое время – на початку, спочатку, перший час, на перших порах, спершу;
(в) последнее время – останнім часом, в останній час, в останні часи, останнього часу;
время от времени – час від часу, раз за разом, часом, коли-не-коли, іноді, інколи;
в свое время – свого часу, у належний (у свій) час, своєчасно;
до сего (до настоящего) времени – до цього часу, досі;
ко времени – вчасно, упору (???);
к тому времени – на той час, під той час, на ту пору;
на (короткое) время – на (короткий, недовгий, якийсь) час;
раньше времени – завчасно, завчасу, передчасно;
со временем, с течением времени – згодом, з часом, трохи згодом, з бігом (з плином) часу;
тем временем – тим часом, поки там що;
время кончилось (истекло) – час збіг, строк (термін) скінчився (минув, вийшов);
в настоящее время – у наш час, у цей час, тепер, зараз, нині, за нашого часу;
в то время, как – в той час, коли; тоді, коли; тим часом, як; у той час, як;
в скором времени – незабаром, скоро, невдовзі;
до поры до времени – до (якогось певного) часу, до слушної нагоди;
потребуется много времени – візьме (забере) багато часу;
продолжительное время – тривалий час;
со времени – від часу, від часів;

ВРЕ ---------------------------


с этого времени – відколи, з якого часу, відтепер;
с того времени – відтоді, з того часу, з тих часів;
в это время – тим часом, у цей час, під цей час;
в то время – тоді, того часу, в той час, під той час, на той час;
в то же время – рівночасно, в той самий час;
в одно и то же время – водночас, одночасно;
тем временем – тим часом;
все время – раз у раз, раз по раз, весь час;
вовремя – вчасно, на свій час, впору (???);
не в свое время, не вовремя – невчасно, не в час, не свого часу;
всему свое время – на все свій час;
для своего времени – як на свій час, як для свого часу;
во всякое время – повсякчас, повсякчасно, в усі часи, завжди;
до последнего времени – донедавна, дотепер;
спустя (через) некоторое время – згодом, незабаром, невдовзі, за якийсь час;
с течением времени – дедалі, з часом, з плином часу;
в течение некоторого времени – протягом якогось часу;
удобное, благоприятное время – добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година;
указанное время – зазначений час;
определенное время – певний (визначений, призначений) час (термін);
относящийся к этому (тому) времени – сьогочасний (тогочасний, тодішній);
требующий (отнимающий) много времени – забарний, загайний;
время идет – час минає (плине);
время терять – гаяти час, марнувати час;
выиграть время – вигадати час;
как раз в это время – саме тоді, саме під той час.
ВРОДЕ – подібний до кого-чого, на зразок кого-чого, наче, неначе, ніби, нібито, начеб, неначебто, немов, немовби, немовбито, як-от, от як, а саме:
нечто вроде чего – щось подібне до чого, щось на зразок чого, наче як що;

---------------------------- ВРО


нечто вроде ошибки – наче якась помилка, щось подібне до помилки.
ВРЯД ЛИ – навряд, навряд чи; навряд (сумнівно), щоб.
ВСЁ – усе:
всё более и более, всё дальше и дальше – щораз більше, щораз далі, дедалі більше;
всё больше – найбільше, найбільш, більше всього, більше за все, більше й більше;
всё время – весь (увесь) час, досі, дедалі, щодалі;
всё ещё – все ще;
всё ж – а все ж, а проте, втім, а втім;
всё же – все ж, все–таки, проте;
всё обстоит благополучно – усе гаразд;
всё равно – все одно, байдуже, однаково;
всё–таки – все–таки, все ж таки;
шум всё усиливается – шум раз у раз (весь час, дедалі, все) посилюється.
ВСЕГДА – завжди, повсякчас, повсякчасно, усякчас.
ВСЕГО – усього; тільки, лише, разом.
ВСЕГО-НАВСЕГО – усього-на-всього, тільки (лише), просто-напросто.
ВСЕЛЯТЬ, ВСЕЛИТЬ – вселяти, вселити:
вселить надежду – сповнити надією.
ВСЕМЕРНО – всіляко, усякими (усіма) способами (засобами), всемірно, всебічно, всесторонньо.
ВСКОРЕ – незабаром, невдовзі, трохи згодом, найближчим часом, скоро, швидко.
ВСКРЫВАТЬ, ВСКРЫТЬ – розкривати, розкрити; виявляти, виявити; показувати, показати; викривати, викрити.
ВСЛЕД – слідом, услід, наслідуючи:
вслед за тем – після того, відтак, слідом (услід) за тим.
ВСЛЕДСТВИЕ – внаслідок чого, через що, у зв’язку з чим, у результаті чого:
вследствие повышения температуры – внаслідок підвищення температури;

ВСЛ ---------------------------


вследствие большой потери тепла – через великі втрати тепла;
вследствие того, что – внаслідок того, що; через те, що; у зв’язку з тим, що; в результаті того, що;
вследствие изложенного – тому; зважаючи на сказане.
ВСПОМИНАТЬ – згадувати, пригадувати:
следует вспомнить – треба (слід, необхідно, варто, належить) згадати.
ВСТРЕЧАТЬСЯ, ВСТРЕТИТЬСЯ – зустрічатися, зустрітися, зустрінутися; траплятися, трапитися:
значительно реже встречается что – значно рідше трапляється (зустрічається) що.
ВСТУПАТЬ, ВСТУПИТЬ – вступати, вступити; поступати, поступити:
вступить в должность – стати (вступити) на посаду, зайняти посаду;
вступить в законную силу – набрати сили (чинності) закону;
вступать в переговоры – починати переговори;
вступить в свои права – увійти (вступити) в свої права, набрати сили.
ВСЮДУ – скрізь, всюди:
сходиться почти всюду – збігатися майже скрізь (всюди).
ВСЯКИЙ – усякий, усяк, кожний, кожен, всілякий:
во всякую минуту – щохвилини, кожної хвилини, (в) усяку (кожну) хвилину;
во всяком случае – в кожному разі, в усякому разі;
на всякий случай – про (на) всяк (всякий) випадок;
всякий раз – щоразу, кожен раз, кожного разу, раз у раз, чимраз, дедалі;
всячески – всіляко, всяко, по-різному, всіма способами.
ВТОРИЧНЫЙ – вторинний, повторний, другий, побічний, другорядний.
ВХОДИТЬ, ВОЙТИ – входити, увіходити, увійти:
входить в подробности – вдаватися в подробиці;
войти в обычай – стати звичним, повестися, увійти в звичай:

---------------------------- ВХО


войти в положение кого – зважати на становище чиє, входити (увіходити) в становище кого;
войти в силу – набрати сили (чинності), здобути силу;
войти в суть дела – дійти суті справи, увійти в суть справи (в справу);
входить в состав – входити до складу, належати до чого.
ВХОДЯЩИЙ – який (що) входить, вхідний:
величины, входящие в уравнение – величини, які входять до (у) рівняння.
ВЫБИРАТЬ, ВЫБРАТЬ – вибирати, вибрати; обирати, обрати; добирати, дібрати:
выбирать на основании литературных данных – вибирати на підставі літературних даних.
ВЫБОР – вибір, добір, обрання:
не зависеть от выбора – не залежати від вибору;
выбор предоставить – полишити на вибір, дати до вибору;
большой выбор чего – багато до вибору чого.
ВЫВОД – висновок, підсумок, результат, вислід:
делать вывод – робити висновок;
автор приходит к выводу, что – автор приходить до висновку, що;
ошибочный вывод – хибний висновок;
общий вывод – загальний висновок.
ВЫВОДИТЬ, ВЫВЕСТИ – виводити, вивести:
вывести формулу – вивести формулу.
ВЫГАДЫВАТЬ, ВЫГАДАТЬ – вигадувати, вигадати:
выгадывать время – вигравати час.
ВЫДЕРЖИВАТЬ, ВЫДЕРЖАТЬ кого-что – витримувати, витримати, видержувати, видержати кого-що; дотримувати, дотримати, додержувати, додержати чого:
выдерживать заданные размеры – витримувати (видержувати) задані розміри; додержувати заданих розмірів;
выдержать несколько изданий – витримати (видержати) кілька видань.

ВЫЗ -----------------------------


ВЫЗЫВАТЬ, ВЫЗВАТЬ кого-что – викликати, викликати; спричиняти, спричинювати, спричинити; спричинятися, спричинюватися, спричинитися; породжувати, породити; збуджувати, збудити:
вызывать интерес – цікавити, викликати зацікавлення (інтерес);
бомба вызвала пожар – бомба викликала (спричинила) пожежу, бомба спричинилася до пожежі;
не вызывает сомнений тот факт, что – не викликає сумнівів той факт, що.
ВЫЗЫВАТЬСЯ, ВЫЗВАТЬСЯ – викликатися, викликатися:
это вызывается многими причинами – це залежить від багатьох причин.
ВЫКЛЮЧАТЬ, ВЫКЛЮЧИТЬ – виключати, виключити; вилучати, вилучити; вимикати, вимкнути:
выключить из списка – вилучити (виключити) зі списку;
выключить мотор – вимкнути (виключити) мотор.
ВЫМАРЫВАТЬ, ВЫМАРАТЬ – викреслювати, викреслити; вилучати, вилучити; закреслювати, закреслити.
ВЫНОСИТЬ, ВЫНЕСТИ – виносити, винести:
выносить за скобки – виносити за дужки;
вынести постановление (решение) – ухвалити (прийняти) постанову (рішення), прийняти ухвалу.
ВЫПАДАТЬ, ВЫПАСТЬ:
выпадает случай – трапляється нагода.
ВЫПОЛНЯТЬ, ВЫПОЛНИТЬ – виконувати, виконати; здійснювати, здійснити; проводити, провести; робити, зробити:
выполнять преобразования – перетворювати, виконувати (здійснювати) перетворення.
ВЫПОЛНЯТЬСЯ, ВЫПОЛНИТЬСЯ – виконуватися, виконатися; справджуватися, справдитися.
ВЫПУСКАТЬ, ВЫПУСТИТЬ – випускати, випустити:
выпускать из поля зрения – випускати з поля зору.
ВЫРАВНИВАТЬ, ВЫРОВНЯТЬ – вирівнювати, вирівняти; рівняти, вирівняти; розправляти, розправити; випрямляти, випрямити; розправляти, розправити; розпрямляти, розпрямити; випростовувати, випростувати, випростати.

--------------------------- ВЫР


ВЫРАЖАТЬ, ВЫРАЗИТЬ – висловлювати, висловити; відбивати, відбити; виявляти, виявити; передавати, передати:
выразить желание – висловити (виявити) бажання;
эти слова верно выражают мысль – ці слова правильно (правдиво) передають (відбивають) думку.
ВЫРАЖАТЬСЯ, ВЫРАЗИТЬСЯ – виявлятися, виявитися; відбиватися, відбитися; передаватися, передатися; висловлюватися, висловитися:
если можно так выразиться – коли (якщо) можна так сказати (висловитися);
мягко выражаясь – м’яко кажучи, без будь-яких перебільшень.
ВЫРАЖЕНИЕ – висловлювання, висловлення, передавання, передача, вияв, вислів.
ВЫРАЗИТЕЛЬНЫЙ – виразний, промовистий:
достаточно выразительной является тенденция к чему – досить виразною є тенденція до чого.
ВЫСВОБОЖДАТЬ, ВЫСВОБОДИТЬ – вивільняти, вивільнювати, вивільнити; звільняти, звільнювати, звільнити; визволяти, визволити:
высвободить средства – вивільнити кошти.
ВЫСКАЗЫВАТЬ, ВЫСКАЗАТЬ – висловлювати, висловити, говорити, казати, сказати; передавати, передати; формулювати, сформулювати:
относительно этого высказывают достаточно категоричное мнение – щодо цього висловлюють досить категоричну думку.
ВЫСКАЗЫВАТЬСЯ, ВЫСКАЗАТЬСЯ – висловлюватися, висловитися:
высказаться в чью пользу – висловитися за кого (на чию користь);
высказаться о чем – висловлюватися (обзиватися) про що.
ВЫСОТА – висота, височина, вишина:
высотой – заввишки;
на одной высоте с кем-чем – врівні з ким-чим.
ВЫСШИЙ – вищий, найвищий, якнайвищий, щонайвищий:
в высшей степени – надзвичайно, найвищою мірою.
ВЫТЕКАТЬ – випливати, зумовлюватися, залежати:

ВЫТ ---------------------------


вытекать из чего – випливати з чого;
непосредственно вытекать из – безпосередньо випливати з;
отсюда вытекает, что – звідси випливає, що; а отже;
это вытекает из – це випливає з; це залежить від; це зумовлюється чим;
из этого вытекает – із цього випливає, а отже; із цього можна зробити висновок.
ВЫХОД – вихід, вибуття:
единый (один) выход – єдиний (один) вихід (шанс, можливість, спосіб).
ВЫХОДИТЬ, ВЫЙТИ – виходити, вийти:
выходит – отже;
выходить из положения – виходити із становища;
выходить наружу – виявлятися, проявлятися.
ВЫХОДНОЙ – вихідний:
выходные параметры – вихідні параметри;
выходные сведения (данные) – вихідні відомості (дані).
ВЫЧЕТ – відрахування, вирахування:
за вычетом – за винятком, віднявши.
ВЫЧИСЛЕНИЕ – обчислювання, обчисляння, обчислення, обраховування, обрахування, вираховування, вирахування, вилічування, вилічення.
ВЫЧИСЛЯТЬ, ВЫЧИСЛИТЬ – обчислювати, обчислити; вираховувати, вирахувати; вилічувати, вилічити.
ВЫШЕ – вище, раніше, щойно:
выше об этом уже говорилось – раніше (вище) про це вже йшлося (згадувалося, говорилося, мовилося);
как указывалось выше – як зазначалося раніше (вище);
описанный (приведенный) выше – описаний (поданий) раніше (вище).
ВЫШЕИЗЛОЖЕННЫЙ – викладений раніше (вище, щойно), вищевикладений.
ВЫШЕНАЗВАННЫЙ – названий раніше (вище, щойно), вищеназваний.
ВЫШЕСКАЗАННЫЙ – сказаний раніше (вище, щойно), вищесказаний.

--------------------------- ВЫШ


ВЫШЕУПОМЯНУТЫЙ – згаданий раніше (вище, щойно), вищезгаданий.
ВЫЯСНЕНИЕ – з’ясування, вияснення, висвітлення, визначення, встановлення:
до выяснения вопроса – доки з’ясується (виясниться) питання;
по выяснении – з’ясувавши, вияснивши.
ВЫЯСНЯТЬ, ВЫЯСНИТЬ – з’ясовувати, з’ясувати; вияснювати, виясняти, вияснити; висвітлювати, висвітлити; визначати, визначити; встановлювати, встановити:
выяснилось, что – з’ясувалося, що.
ГДЕ – де:
вот где – от (ось) де;
где бы – де б, чого б;
где бы ни – де б не, хоч де;
где бы то – де б то;
где бы то ни было – будь-де, абиде, деінде;
кое-где – де-не-де, подекуди;
где-либо, где-нибудь – де-небудь, десь;
где же – де ж, де то;
где-нибудь в другом месте – деінде;
где-то – десь;
где угодно – де завгодно.
ГИПОТЕТИЧЕСКИЙ – гіпотетичний, здогадний, уявний, можливий, правдоподібний, гаданий, сумнівний, непевний, маловірогідний, проблематичний.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка