Повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності 12. 00. 09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність Дисертація на здобуття наукового ступеня



Скачати 438.38 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації18.12.2016
Розмір438.38 Kb.
  1   2


Н

АЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису



ЛОГА ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВНА
УДК 343.985.7: 343.71


РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВОГО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗАГРОЗУ БЕЗПЕЦІ ГРОМАДЯН, ЗНИЩЕННЯ ЧИ ПОШКОДЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ВЛАСНОСТІ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність



Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник



УДОВЕНКО ЖАННА ВОЛОДИМИРІВНА

кандидат юридичних наук, доцент


КИЇВ – 2012



ЗМІСТ


ВСТУП………………………………………………………………..

4

РОЗДІЛ 1

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВОГО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗАГРОЗУ БЕЗПЕЦІ ГРОМАДЯН, ЗНИЩЕННЯ ЧИ ПОШКОДЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ВЛАСНОСТІ…………………………………………………………………

13

1.1 Генезис завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності………………….

13


1.2 Елементи криміналістичної характеристики завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності……………………………………………………………...

19


Висновки до розділу 1………………………………………………………...

61

РОЗДІЛ 2

ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ДОКАЗУВАННЯ ОБСТАВИН ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВОГО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗАГРОЗУ БЕЗПЕЦІ ГРОМАДЯН, ЗНИЩЕННЯ ЧИ ПОШКОДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ВЛАСНОСТІ…………………………………………………………………

64

2.1 Поняття та перелік обставин, що належать встановленню та доказуванню при розслідуванні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності……………………………………………………………………….

64


2.2 Особливості дослідчої перевірки та порушення кримінальної справи при виявленні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності………………….

71


Висновки до розділу 2………………………………………………………...

83

РОЗДІЛ 3

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТАКТИЧНІ ОСНОВИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВОГО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗАГРОЗУ БЕЗПЕЦІ ГРОМАДЯН, ЗНИЩЕННЯ ЧИ ПОШКОДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ВЛАСНОСТІ……………………………………………………

86

3.1 Слідчі ситуації, версії та планування розслідування з метою встановлення обставин завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності………...

86


3.2 Особливості тактики проведення окремих слідчих дій і використання спеціальних знань при розслідуванні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності……………………………………………………………...

102


3.3 Профілактична діяльність слідчого при розслідуванні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності……………………………………………..

150


Висновки до розділу 3………………………………………………………...

167

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….

170

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….

175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….

199

ВСТУП
Актуальність теми. Кількість злочинів, пов’язаних із завідомо неправдивими повідомленнями про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, продовжує непокоїти суспільство в Україні та викликає великий міжнародний резонанс. Суспільна небезпека вказаного злочину полягає у тому, що розповсюдження завідомо неправдивих повідомлень спричиняє неминучу матеріальну та моральну шкоду. Це може виявлятися у виникненні занепокоєння та паніки серед населення, що, в свою чергу, спричиняє розлад здоров’я окремих громадян, зрив нормального функціонування підприємств, установ, організацій, руху транспорту тощо. До перевірки таких повідомлень залучаються значні сили органів внутрішніх справ України, інших правоохоронних органів та спеціальних служб, що відволікаються від виконання покладених на них завдань і вимушені проводити організаційно-технічні заходи з метою попередження вчинення цих злочинів.

За даними Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України, наприклад, у 2010 році до органів внутрішніх справ надійшло 88 анонімних повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, з яких розкрито 56. За 2011 рік вже було зареєстровано 137 вказаних злочинів, а слідчими направлено до суду з обвинувальним висновком 75 кримінальних справ зазначеної категорії, 2 справи закриті провадженням на підставі пунктів 1 чи 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України (далі   КПК). Об’єктами повідомлень у більш ніж 50 % випадків були навчальні, майже 15 %   розважальні заклади, більше 10 %   вокзали та інші об’єкти транспорту.

Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян може бути вчинене будь-яким способом, але здебільшого це повідомлення передається по телефону. У зв’язку з цим в Україні набув поширення так званий «телефонний тероризм». Через недосконалість оперативно-технічних засобів, швидкоплинність цих повідомлень, приховання способу вчинення цього злочину, обмеженість можливостей слідчих дій – все ще не в усіх випадках вдається встановити особу правопорушника і притягнути її до кримінальної відповідальності. Крім того, наразі відсутня окрема криміналістична методика розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Тому нагальною потребою сьогодення є активізація роботи зі своєчасного розкриття таких злочинів, встановлення осіб, які їх вчинили, розробка та направлення для практичного використання в роботі слідчих МВС України методичних рекомендацій щодо розслідування зазначеної категорії злочинів.

Окремі правові питання щодо методики розслідування злочинів досліджувалися у роботах вчених-юристів з кримінального та адміністративного права, кримінології, кримінального процесу, судової психології та криміналістики: Ю. П. Аленіна, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Я. Горбачевського, Ю. М. Грошевого, В. А. Журавля, А. В. Іщенка, О. Н. Колесніченка, В. П. Колмакова, М. В. Костицького, Н. І. Клименко, В. О. Коновалової, В. С. Кузьмічова, О. М. Калачової, В.К. Лисиченка, Є. Д. Лук’янчикова, Г.А. Матусовського, В. С. Медведєва, П. П. Михайленка, В. Т. Нора, В. В. Назарова, Д. Й. Никифорчука, М. В. Салтевського, С. В. Слінька, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, С. С. Чернявського, В. Ю. Шепітька, М. Є. Шумили та інших фахівців.

Проте, зазначені фахівці розглядали загальні питання методики розслідування окремих видів злочинів. З проблем розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності комплексних дисертаційних досліджень в Україні не виконувалося. Необхідність розробки такої методики, визначення особливостей порушення кримінальної справи, висунення версій та планування розслідування, проведення окремих слідчих дій такого злочину зумовили актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до основних положень Указу Президента України № 143 від 18 лютого 2002 року «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» та Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України № 311 від 8 квітня 2008 року, Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженого наказом МВС України № 347 від 29.07.2010 (додаток 6, підрозділ 6.3, пункт 24). Тема дисертації включена до плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2010 р. (п. 391), затверджена Вченою радою цього навчального закладу 29 грудня 2009 року (протокол № 21).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні теоретичних основ і розробці практичних рекомендацій, спрямованих на подальше удосконалення практики розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.

Досягнення мети дисертації можливе лише за умов комплексного системного підходу до вирішення наступних задач:

− розкрити сутність завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності;

− розробити криміналістичну характеристику завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, визначити зміст її основних елементів та кореляційні зв’язки між ними;

− визначити перелік та зміст обставин, що підлягають встановленню та доказуванню при розслідуванні даної категорії справ;

− виявити особливості дослідчої перевірки та порушення кримінальної справи щодо завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності;

− сформулювати типові слідчі ситуації та встановити їх вплив на планування та висунення версій при розслідуванні злочинів вказаної категорії;

− підготувати рекомендації щодо тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності;

− запропонувати напрями профілактичної діяльності слідчого при розслідування зазначеного злочину.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають між органами досудового слідства та іншими підрозділами МВС України, посадовими особами і громадянами при розкритті, розслідуванні та попередженні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.

Предметом дослідження є розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає система загальнонаукових і спеціальних методів, призначених для отримання об’єктивних і достовірних результатів. Специфічність мети та завдань дослідження зумовили необхідність використання наступних методів: діалектичного, порівняльно-правового, історично-правового, формально-логічного, системно-структурного, соціологічних, статистичних та інших.

Діалектичний метод використовувався при дослідженні основних елементів криміналістичної характеристики завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, тактичних засад його розслідування, визначенні сутності та особливостей проведення слідчих дій, формулюванні пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення методики розслідування даної категорії кримінальних справ (підрозділи 1.2, 2.2, 3.1, 3.2).

Використання порівняльно-правового методу дозволило визначити сутність і співвідношення норм кримінального законодавства України та ряду зарубіжних держав щодо відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян (підрозділ 1.1).



Історично-правовий метод використовувався при аналізі еволюції окремих проблем щодо предмета дослідження (підрозділи 1.1, 2.1, 3.2, 3.3).

За допомогою формально-логічного методу були визначені слідчі ситуації та відповідно розроблені слідчі версії у справах про завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (підрозділ 3.1).



Системно-структурний метод надав можливість проаналізувати організаційні й тактико-психологічні засади провадження окремих слідчих дій при розслідуванні зазначеної категорії злочинів (підрозділ 3.2).

Соціологічні методи використовувалися при проведенні анкетування слідчих МВС України, а статистичні – при узагальненні результатів проведеного анкетування, а також при аналізі матеріалів кримінальних справ та ілюстрації теоретичних висновків даними вивчення державної статистичної звітності (підрозділи 1.2, 2.2, 3.1, 3.2).

Емпіричну базу дослідження становлять дані офіційної статистики МВС України, результати анкетування 318 слідчих органів внутрішніх справ України, дані узагальнення 150 кримінальних справ, порушених у зв’язку з завідомо неправдивим повідомленням про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.

При підготовці дисертації та визначенні ключових аспектів обраної теми автором використаний власний дванадцятирічний досвід роботи у слідчих підрозділах МВС України.



Наукова новизна одержаних результатів обумовлюється тим, що підготовлене дослідження з проблем розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності є одним із перших в Україні, у якому сформульовано ряд наукових положень, висновків і рекомендацій щодо окремої криміналістичної методики розслідування даного злочину. До найбільш суттєвих результатів, що визначають концептуально нові наукові положення та висновки, мають важливе теоретичне і практичне значення та визначають наукову новизну дослідження, відносяться наступні положення:

вперше:

− розроблено криміналістичну характеристику завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, визначено зміст її елементів – способу та обстановки вчинення злочину, слідової картини і особи злочинця, досліджено їх особливості та кореляційні зв’язки між ними;

− визначено підстави щодо висунення слідчих версій при розслідуванні даної категорії кримінальних справ залежно від типовості слідчої ситуації, розглянуто зміст кожної з них, особливості відображення у плані розслідування з метою їх перевірки;

− запропоновано комплексний підхід щодо послідовності та особливостей тактики проведення окремих слідчих дій, розроблено криміналістичні рекомендації з оптимальної організації розслідування злочинів, пов’язаних з завідомо неправдивим повідомленням про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності;



удосконалено:

− теоретичні положення щодо засобів перевірки завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності на стадії порушення кримінальної справи;

− співвідношення обставин, що підлягають встановленню і доказуванню та предмету доказування при розслідуванні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, додатково обґрунтовано їх різницю за змістом, юридичною природою та призначенням;

− сутність типових слідчих ситуацій розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, та удосконалено алгоритми їх вирішення;



дістало подальший розвиток:

− пропозиції щодо доцільного складу слідчо-оперативної групи, створеної для розкриття й розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, визначено сутність вказаної організаційної форми взаємодії;

  особливості встановлення абонента і оперативне визначення його місця перебування при надходженні завідомо неправдивого повідомлення через засоби телефонного зв’язку;

− питання профілактичної діяльності у справах про злочини, пов’язані з завідомо неправдивим повідомленням про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності та визначено напрями такої діяльності.



Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони використовуються та можуть використовуватися:

− у науковій діяльності − положення, висновки, наведені у дисертації, можуть стати підґрунтям для подальших наукових досліджень процесуальних та криміналістичних проблем розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності;

– у навчальному процесі – основні положення і висновки дисертації використовуються у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (акт впровадження від 15 листопада 2011 р.), Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 19 травня 2011 р.), Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (акт впровадження від 25 січня 2012 р.); Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (акт впровадження від 27 лютого 2012 р.).

– у практичній діяльності з розслідування злочинів – розроблені автором науково обґрунтовані пропозиції використовуються в діяльності Головного слідчого управління МВС України (лист за вих. № 13/7-12918 від 18 травня 2011 р.), слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві (акт впровадження від 23 грудня 2011 р.). Результати дослідження знайшли відображення у підготовлених автором методичних рекомендаціях «Організаційно-тактичні основи розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності».



Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації оприлюднені на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальные проблемы права и государства в XXI веке» (28-29 квітня 2010 р., м. Уфа), «Актуальні проблеми юридичної науки 2010» (26 листопада 2010 р., м. Київ), «Актуальні проблеми нормативно-правового забезпечення діяльності та професійної підготовки працівників правоохоронних органів» (15-16 квітня 2011 р., м. Івано-Франківськ), науково-практичній конференції «Експертне забезпечення розслідування окремих видів злочинів» (м. Київ ), круглих столах «Особливості взаємодії експертної служби МВС України», (30 квітня 2010 р., м. Київ), «Правове і криміналістичне забезпечення розслідування окремих видів злочинів: сучасний стан, міжнародний досвід та перспективи розвитку» (30 листопада 2010 р., м. Київ), «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі» (20 травня 2011 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення в 11 наукових публікаціях, серед яких 4 одноосібні наукові статті, опубліковані у юридичних фахових виданнях, 7 тез доповідей у збірниках наукових праць за підсумками науково-практичних конференцій, 1 методичні рекомендації з методики розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у дослідженні теоретичних основ методики розслідування завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності та розробці практичних рекомендацій, спрямованих на подальше удосконалення практики розслідування цієї категорії злочинів.

До основних результатів такого дослідження відносяться наступні положення:

1. Окремі види правопорушень, пов’язані з поширенням неправдивої інформації, що посягали на громадську безпеку, характеризуються відносно невеликим генезисом свого становлення   відповідальність за їх вчинення визначалася лише з початку ХХ століття. Як самостійний злочин, завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності вперше передбачався лише у КК України 1960 року, коли у 1993 році цей Кодекс було доповнено статтею 2062.

2. Криміналістична характеристика зазначених злочинів має ряд особливостей, що дозволяють виділити їх в самостійну групу для розробки окремої криміналістичної методики розслідування. Зокрема, за способом вчинення завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності можна диференціювати залежно від дій спрямованих на його підготовку; місця надходження повідомлення (місто чи сільська місцевість), його способу (письмові чи усні повідомлення, зроблені зі стаціонарних чи мобільних телефонів, безпосередні чи опосередковані); від осіб, які перебувають в районі розташування того об’єкта, про загрозу якому повідомляється, або на самому об’єкті; від часу та мети завідомо неправдивого повідомлення про загрозу громадській безпеці.

Типова обстановка вчинення злочину визначається як система взаємодіючих між собою до і після вчинення злочину об’єктів, явищ і процесів, що характеризують місце, час, речові, природно-кліматичні, виробничі, побутові, умови навколишнього середовища та інші фактори об’єктивної реальності, що визначають можливість, умови, обставини вчиненого злочину.

Слідова картина характеризується наявністю матеріальних та ідеальних відображень. При письмовому чи усному повідомленні по телефону матеріальними слідами є саме повідомлення, зафіксоване на папері або звукозаписуючому пристрої, телефонні апарати, виявлені на них сліди. Усне повідомлення як залишений слід злочину, знаходить своє відображення також у ідеальній формі – у свідомості людини.

До матеріальної слідової картини відносяться також складові компоненти виготовлення, і сам факт виявлення макета вибухового пристрою на об’єкті погрози. У цьому випадку носіями криміналістично значимої інформації виступають як сам макет, так і наявні на ньому матеріальні сліди.

Особа злочинця характеризується безвільністю, нестриманістю, схильністю до необдуманих вчинків. 47% цих злочинів, як показало вивчення нами матеріалів кримінальних справ цієї категорії злочинів, вчинюється чоловіками, серед яких 29%. осіб шкільного віку. Нерідкісним явищем (17%) є вчинення цього злочину в стані алкогольного сп’яніння.

3. У ході розслідування даного злочину підлягають встановленню та доказуванню: завідома неправдивість повідомлення, його сутність – повідомлення зроблене про дії, що готуються: вибух, підпал, інші дії; ці дії можуть створити небезпеку загибелі людей, значного майнового збитку, настання інших суспільно небезпечних наслідків; усвідомлення реальності небезпеки особами, яким загрожує небезпека життю, здоров’ю, майну або іншим правам людини й громадянина, або особами відповідальними за життя й здоров’я людей, охорону матеріальних і інших загальновизнаних цінностей. Зі змісту повідомлення повинно бути зрозуміло, що передбачається вчинення певних навмисних дій, що створюють підвищену суспільну небезпеку.

4. Своєчасне порушення кримінальної справи при завідомо неправдивому повідомленні про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, залежить від належного реагування на подібні факти всіма членами слідчо-оперативної групи. Кожен з них відповідно до своєї компетенції здійснює заходи по встановленню місця надходження повідомлення і особи, яка його зробила, проведенню слідчих, процесуальних і непроцесуальних дій, спрямованих на фіксацію ознак злочину та визначення розмірів завданих ним збитків.

5. Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування зазначених злочинів та похідні від них версії класифікуються за різними підставами, залежно від встановлення: 1) особи підозрюваного (особа невідома, вона встановлена і затримана, є інформація про цю особу, але місце її перебування невідоме); 2) місця передачі повідомлення (встановлене чи ні); 3) способу передачі повідомлення (письмовий, усний, із залученням посередників); 4) об’єкта як частини реально існуючої дійсності, безпосередньо впливаючи на яку певним чином, злочинцем досягається бажаний результат (громадські об’єкти, об’єкти державної влади, транспортні засоби та комунікації, житлові чи виробничі приміщення, культові споруди, пам’ятники культури, особливо небезпечні об’єкти, змішані об’єкти); 5) заявленого способу заподіяння шкоди (вибух, підпал, інший загально-небезпечний спосіб); 6) приналежності об’єкта (державна, колективна, приватна чи особиста власність); 7) суспільної значимості об’єкта (міжнародне, національне, регіональне, місцеве чи особисте значення); 8) місця або особи, якій було зроблене повідомлення (приватна чи посадова особа, конкретна установа (підприємство), правоохоронні органи, інші державні органі, засоби масової інформації тощо); 9) виявлення підозрілих предметів на об’єкті (не виявлено, виявлено підозрілий предмет випадкового походження або муляж вибухового пристрою). Дослідження кожної типової слідчої ситуації у сукупності, а також їх окремих напрямів надає можливість на початковому етапі розслідування висунути конкретні версії стосовно підозрюваної особи, мети і мотивів вчинення злочину та інших обставин, що підлягають встановленню та доказуванню, планувати слідчі дії і оперативно-розшукові заходи з метою формування доказів та їх перевірки.

6. Обставини, що підлягають доказуванню, визначаються і доводяться, насамперед, при проведенні слідчих дій як основних засобів доказування у кримінальному судочинстві України. До невідкладних слідчих дій у першу чергу відноситься слідчий огляд, об’єктами якого є місце, що було об’єктом загрози знищення чи пошкодження, а також місце, звідки надійшло завідомо неправдиве повідомлення. Огляд цих місць надає можливість виявити і зафіксувати матеріальні сліди, причинно пов’язані з подією злочину (макети вибухових пристроїв, телефонні апарати, письмові прилади тощо). При допитах потерпілих та свідків отримуються дані щодо події злочину, встановлення прикмет злочинця та інших важливих обставин справи, що враховуються при обранні тактики розслідування. Тактичні особливості допиту підозрюваного та обвинуваченого при розслідуванні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності залежать від конкретної слідчої ситуації у справі та сукупності доказів, зібраних на час проведення цих слідчих дій. При цьому встановлюються умисел, мета завідомо неправдивого повідомлення, спосіб, місце та час його передачі, дії, спрямовані на приховання злочину.

Типовою слідчою дією при розслідуванні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності є пред’явлення для впізнання особи за голосом чи мовою, коли таке повідомлення зроблене по телефону, обладнаному звукозаписуючою апаратурою. Зазначений вид пред’явлення для впізнання за голосом, у тому числі зафіксованому на фонограму, здійснюється у числі не менше трьох об’єктів, які, відповідно до загальної норми частини другої статті 174 КПК не повинні мати різких відмінностей між собою, з метою подальшого призначення фоноскопічної експертизи.

7. До загальносоціальних заходів попередження завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності відносяться виявлення причин економічного, соціального, політичного, культурно-виховного, правового, організаційного, оперативного характеру, встановлення яких надає можливість вплинути на зменшення вчинення в Україні зазначених категорій злочинів та удосконалювати криміналістичні рекомендації щодо їх розслідування.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка