Повідомлення про що-небудь. Є два види джерел інформації: традиційні та нетрадиційні. До сучасних носіїв інформації відносять: а традиційні джерела інформації книги, журнали, газети, брошури



Скачати 121.09 Kb.
Дата конвертації23.05.2017
Розмір121.09 Kb.
Створення інформаційного середовища з метою формування компетентного читача
Жоден вид діяльності людини неможливий без добування інформації. Інформаційна культура особистості - наявність у людини сформованої системи знань і умінь до пошуку джерел інформації для задоволення власних інтересів і потреб.

Інформація - (у первісному значенні - "роз'яснення", "виклад") - це всі ті відомості, що їх передають та отримують люди усно, письмово, повідомлення про що-небудь.

Є два види джерел інформації: традиційні та нетрадиційні. До сучасних носіїв інформації відносять:

а) традиційні джерела інформації - книги, журнали, газети, брошури;

б) магнітні - аудіо - , відеокасети;

в) електронні - електронні каталоги, різні бази даних;

г) доступ до віддалених баз даних - Інтернет.

Інформаційні технології впевнено та міцно закріплюються в нашому повсякденному житті. Сучасна людина не мислить себе без використання у своїй роботі та житті різноманітних джерел інформації. Як традиційні, так і новітні, (а нове - це не витіснення старого, а інша якість діяльності), збагачують людину, дають їй можливість стати більш освіченою й досвідченою, навчають самостійно приймати рішення та сприяють культурному розвитку.

Сьогодні інформація охоплює дедалі більше галузей і стає однією з головних людських цінностей та основним ресурсом майбутнього країни, тому соціальним замовлення сучасного суспільства є людина, яка навчатиметься і працюватиме в умовах постійного зростання інформаційного потоку, людина з високим інтелектуальним потенціалом та інформаційною компетентністю.

Сьогодні соціуму необхідні випускники, які готові змінюватись та пристосовуватись до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись протягом життя. А це залежить від додаткових якостей, для позначення яких і використовується поняття компетентність, яка найбільше відповідає сучасному розумінню мети освіти. Це поняття сьогодні широко використовується в державних документах. Наприклад, у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХ1 ст. серед провідних завдань формування особистості зазначається необхідність набуття компетентності.

Тлумачний словник сучасної української мови за редакцією В.Т.Бусела розглядає компетентність "як певну суму знань у особи, яка дозволяє їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку. Компетентний - це той, хто знає, обізнаний у певній галузі; який має право за своїми знаннями або повноваженнями робити або вирішувати що-небудь, судити про що-небудь. Компетенція - це коло повноважень якої-небудь установи або особи; коло питань, в яких дана особа має знання, досвід."

Слово "компетентність" походить від латинського "competens" (competentic), що в перекладі означає належний, здібний. Французьке competent перекладається як компетентний, правочинний. Воно має юридичний відтінок. В англійській мові у терміні competence домінує значення якості особистості: компетентність трактується як здатність.

Таким чином, поняття компетентності значно ширше за поняття знання, уміння, навички, бо концентрують у собі спрямованість особистості, її здатність долати стереотипи, передбачати проблеми, гнучкість мислення і характер - самостійність, цілеспрямованість, вольові якості.

Учений Герман Селевко пропонує таку класифікацію компетентностей:

- математичну компетентність - уміти працювати із числом, числовою інформацією (володіти математичними вміннями);

- комунікативну (яка тісно співвідноситься з мовною) компетентність - вміти вступати в комунікацію, бути зрозумілим, невимушено спілкуватися;

- інформаційну компетентність - володіти інформаційними технологфями, працювати з усіма видами інформації;

- автономізаційну - бути здатним до саморозвитку, здатність до самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможності;

- соціальну - вміти жити й працювати з людьми, з близькими, у трудовому колективі, в команді;

- продуктивну - вміти працювати й заробляти, бути здатним створити власний продукт, приймати рішення й відповідати за них;

- моральну - готовність, здатність і потребу жити за традиційними моральними законами.

В умовах інформатизації суспільства невід'ємною частиною загальної освіти стає інформаційна компетентність особи. У сучасній шкільній бібліотеці починається формування інформаційної компетентності не тільки завдяки забезпеченню можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але й пошук нових підходів до підготовки користувачів, які б володіли сучасними методами багатоаспектної інформаційної діяльності.

Інформаційна компетентність починається з розуміння ролі інформації в житті суспільства. Сучасний школяр має усвідомлювати, наскільки важливо володіти інформацією, зберігати її, систематизувати і використовувати.

Основними аспектами формування інформаційної компетентності читачів є:

- розуміння ролі інформації в житті суспільства;

- знання інформаційних ресурсів і готовність до сприйняття інформації;

- вміння ефективно здійснювати пошук та вибирати інформацію з різних джерел;

- здатність до аналітичної переробки, використання та створення нової інформації.

ХХІ століття - ера інформаційного суспільства, де інформація все частіше визначається як головний ресурс майбутнього. Використовувати ж цей ресурс зможуть тільки ті члени суспільства, які володіють необхідними знаннями і підготовкою до впевненої орієнтації в інформаційному просторі. Загальнодержавним завданням сьогодні є підготовка молодого покоління до життя в інформаційному просторі. Так, якщо людина володіє вільним пошуком інформації в довідкових апаратах бібліотек, то вона зможе зачерпнути для себе максимум потрібної інформації.

Тому важливо вже з юних років виховувати необхідність одержувати знання, прищеплювати навички самостійного пошуку інформації, формувати уміння ефективного збору, систематизації та обміну з іншими користувачами.

У наші дні бібліотека є органічною частиною інформаційного суспільства. Отже, використання інформаційної компетентності школярів - щоденна копітка праця шкільного бібліотекаря. Для цього використовуються різноманітні методи:

- інформаційні бюлетені;

- експрес-інформації;

- інформаційні списки літератури;

- рекомендаційні списки літератури;

- індивідуальні списки;

- списки-закладки;

- бібліографічні покажчики;

- тематичні картотеки;

-літературні вечори;

- усні журнали;

- бібліомарафони;

- тематичні години спілкування;

-бібліографічні огляди;

- прем'єри книг;

- бібліотечні виставки;

- бібліотечні уроки



Першим і надзвичайно важливим етапом на шляху формування інформаційних компетентностей умінь учнів є бібліотечні уроки, під час яких закладаються основи бібліографічної грамотності.

Назва бібліотечно-бібліографічного заняття "бібліотечний урок" не означає, що таке заняття завжди й повною мірою має відповідати вимогам традиційного шкільного уроку. Проте знання та застосування бібліотекарем законів дидактики, сучасних навчальних технологій і методик сприятиме досягненню навчальних цілей в опануванні учнями програмового змісту та формуванні необхідних умінь і навичок компетентного читача й успішного учня.

Працюючи над розробками бібліотечних занять, виходжу з того, що вони призначені, у першу чергу, для учнів, і повинні підготувати їх до самостійної роботи з джерелами інформації. А це означає, що такі заняття не мають бути перенасичені спеціальними, суто професійними знаннями. Заняття будую таким чином, щоб вони були доступні за змістом і цікаві. У викладенні матеріалу використовую наочні методи, різні інформаційні джерела. Відомо, що найгірше засвоюються знання, подані учням у готовому вигляді.

Конфуцій казав:"Те, що я чую, я забуваю.Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію".

На початку бібліотечного уроку знайомлю учнів зі зверненням для чого їм потрібні бібліотечно-бібліографічні знання :

«Юний читачу!

Чому тобі потрібні бібліотечно-бібліографічні знання?»

Згідно з Конвенцією "Про права дитини", кожна дитина має право користуватися джерелами інформації, як і доросла людина.

У сучасному світі без інформації жодна людина не може почувати себе комфортно. Нові знання допомагають дитині розвиватися і творити.

Сьогодні книга і бібліотека, разом із телебаченням та Інтернетом, залишається головним джерелом нових знань для будь-якої людини. Тому дуже важливо навчитися шукати потрібну інформацію у величезній кількості друкованої продукції, впевнено спілкуватися з книгою.

Ми чекаємо на тебе на бібліотечних уроках, на яких ти дізнаєшся про:

- історію створення книги,

- структуру книги,

- довідковий апарат бібліотеки,

- що таке систематичний і алфавітний каталог і як ними користуватися,

- періодичні видання для дітей і юнацтва,

- нові інформаційні технології,

- безліч цікавого у світі інформації.

Будь уважним! У бібліотеці чимало стендів і тематичних папок, які допоможуть тобі у спілкуванні з книгою та, звичайно, навчать бережливому ставленню до неї.»
Бібліотечними уроками у нашій школі охоплений весь контингент учнів (1-11 класи). Систематична робота з класами планомірно розділена між бібліотекарем, класними керівниками та вчителями-мовознавцями. Популяризація бібліотечно-бібліографічних знань починається з першого дня навчання в школі і ведеться систематично протягом наступних років.

Я і вчителі працюємо у тісному контакті, діючи за єдиною програмою і згідно "Графіку проведення бібліотечних уроків", затверджених директором, у яких розмежовані функції вчителя і бібліотекаря.

Програма уроків складається за принципом від простого до складного.

При проведенні уроків складається чіткий розгорнутий план кожного заняття, добору потрібної літератури, наочного приладдя, детальної розробки практичних вправ, ігрові моменти, важливо підтримати в дітях інтерес до творчості.



Схема проведення теоретичного уроку:

- виклад нового матеріалу;

- закріплення пройденого;

- практичні заняття;

- домашнє завдання.

У процесі теоретичних занять застосовуються найрізноманітніші форми повідомлення нового матеріалу і закріплення пройденого: бесіди, лекції, екскурсії в бібліотеці. Найбільш доступна із цих форм є форма невимушеної бесіди, що супроводжується демонстрацією книг і бібліографічних посібників, показом портретів письменників і художників. Принцип наочності під час проведення бібліотечних уроків знайшов широке застосування. Кожен урок включає елементи рекомендації книги.

Особлива увага приділяється практичній спрямованості бібліотечних уроків, тому що самі по собі вони (бібліотечні уроки) нічого не варті, якщо не будуть вироблені практичні навички роботи з книгою в бібліотечних умовах.

Практичні заняття, що сприяють розвитку в учнів навичок самостійного вибору книг і роботи з ними, проводяться в бібліотеці, де є відповідна база. В залежності від інтересу читачів, підготовки практичних занять вони диференціюються. Наприклад, при складанні книг за каталогами і бібліографічними покажчиками, учні одержують різні завдання.



Наприкінці кожного уроку дітям дається невелике домашнє завдання практичного характеру: зробити закладку для книги, написати відгук про прочитаний твір, зробити запис у читацькому щоденнику, відповісти на запитання анкети.

Після проведення циклу бібліотечних уроків (у кінці навчального року) з метою їхнього закріплення практикуються різноманітні заходи ігрового характеру: конкурси, вікторини, "Що?, Де?, Коли?, брей-ринги тощо.

Плануючи бібліотечні уроки, використовую різні форми проведення занять: Урок - екскурсія, урок - захист проекту, урок - прес діалог, урок - конференція, урок - практикум, урок - мозаїка, урок - диспут, урок - пошук, урок - фантазія, урок - казка.

У своїй роботі використовую інноваційні технології. Зокрема, детальніше зупинюсь на інтерактивній технології. Існує багато прийомів інтерактивного навчання: "Прес", "Мікрофон", "Мозковий штурм", "Ажурна пилка", "Акваріум", "Коло ідей", "Карусель", "Гронування", "Сенкан", "Трансформер", "Рекламне агентство" та ін.

Хочу ознайомити вас із деякими прийомами інтерактивного навчання на прикладі уроку "Твої друзі - словники". Налаштовуємось на урок, де ви сьогодні будете в ролі учнів.

ТВОЇ ДРУЗІ - СЛОВНИКИ (БІБЛІОТЕЧНИЙ УРОК)

На початку нашого заняття, для того щоб усвідомити важливість обраної теми, потрібно з'ясувати, для чого ж нам потрібні словники. У цьому допоможе метод "Прес".



Метод "Прес"

Кожна група готує відповідь на питання, користуючись наведеною схемою.

Для чого нам потрібні словники?

Я вважаю ...

Тому, що ...

Наприклад ...

Отже ...

Метод "Мікрофон"

Уявімо, що в нас у гостях телебачення.

(бібліотекар із мікрофоном пропонує кожній групі стисло висловитися про словники).

- На нашу думку, словники - це ...

- Чи часто вам доводиться користуватися словниками?

- За яким принципом розташовані слова у словнику?

- До якого словника ви б звернулися для того, щоб з'ясувати значення слова "бібліотека"?

- Які словники вам стануть у нагоді під час подорожі до Канади?

- Які види словників вам відомі?

Дякую, саме це питання ми далі і обговоримо.



Метод "Гронування"

У нашій бібліотеці велика кількість словників, і нам би не завадило класифікувати їх за видами.

Як відомо, словники розподіляються таким чином (схема)

Метод "Рекламне агентство"

Тобі подобається дзюрчання весняного струмка? А коли співають пташки в гаю? А коли звучить чарівна музика? Чи подобається тобі, коли весняний ліс нагадує барвисту веселку? Усе це можна порівняти з красою української мови, бо вона одна з наймелодійніших і найкрасивіших у світі. Пишайся своєю мовою, збагачуй її та не засмічуй! А допоможуть тобі в цьому наші друзі - словники!

Рекламні агенції "Хочу все знати", "Роби як ми", "Ми знаємо як" прорекламують словники, якими вони користувалися під час практичної роботи так, щоб викликати зацікавленість до користування ними.



Метод "Трансформер"

Уявіть, що ви - словник. Складіть монолог словника.

Я - словник.

Я хочу ...

Я люблю ..

Я мрію ...

Я бажаю...

Метод "Сенкан"

Розумію: для того щоб створити вірш, потрібно мати дар від Бога ... Але, може, така форма написання віршів допоможе комусь висловитися. Мова піде про сенкан - східний стиль написання віршів. Освоїти його зовсім нескладно, більше того, це корисно!

Сенкан допомагає узагальнити інформацію, схоплювати складні ідеї та формулювати їх декількома словами. На його написання потрібно всього кілька хвилин ...

Сенкан не обовязково повинен мати ритм і риму. Це вільний твір. Іще одна умова: слова не повинні повторюватися й бути спільнокореневими.

Схема написання сенкану перед вами

1. Слово - тема.

2. Два прикметники.

3. Три дієслова.

4. Фраза з чотирьох слів.

5. Слово - висновок (синонім до теми).

Пропоную кожній групі скласти сенкан про словник.

Вправа "Незакінчене речення"

Мені сьогодні сподобалось ...

Я змінила своє ставлення до ...

Я так і не зрозуміла ...



На наступному занятті я хочу ...

А зараз я вас запрошую на бібліотечний урок «Художнє оформлення дитячої книги».


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка