Постановка проблеми



Скачати 53.63 Kb.
Дата конвертації18.11.2016
Розмір53.63 Kb.
Розробка конспекту лекцій для аудіоплеєра
M.В. Савченко
E-Mail: nsavchenko@kpi.kharkov.ua

Національний технічний університет



"Харківський політехнічний інститут"
Постановка проблеми. В даний час mp3-плеєр став доступним практично будь-якому студенту. Ці пристрої мають досить великий пам'яттю (як правило, понад 1 Гбайт) та їх файлова система підтримує ієрархічну структуру каталогів. Позитивною властивістю є можливість безперервного прослуховування файлів даної папки, незважаючи на можливі зупинити і навіть вимкнення пристрою. Актуальним стає завдання скористатися таким пристроєм для активізації навчального процесу. Найбільш очевидним є створення аудіо-конспекту лекцій, аудіо-глосарію. Для технічного вузу хотілося б дослідити можливість застосування такої технології у природничо-наукових курсах.
Аналіз останніх досліджень. Відомий діяч театру Михайло Ульянов висловив парадоксальну думку, що «радіо за своїм виразним засобам є багатшим, ніж телебачення і кіно, не кажучи вже про театр» [1]. Цей ефект пояснюється злиттям голосу виконавця та бачення слухача. При цьому особливу роль відіграє вміння користуватися мікрофоном. Цей предмет здається бездушним, але, насправді, він фокусує на собі увагу слухачів. Якість запису безпосередньо залежить від техніки мовлення викладача [2]. Художня література в аудіо-форматі непогано представлена в мережі інтернет (наприклад, на сайті http://audiobooks.ulitka.com книги близько 200 авторів доступні безкоштовно).
Цікаві аудіозаписи науково-популярних передач Гордона А.Г., які присвячені обговоренню актуальних як наукових, так і гуманітарних проблем (http://www.zipsites.ru/abooks/gordon/). На цих передачах створюється ефект присутності на «кухні» сучасної науки. На цьому ж сайті можна лекції російських університетів з філології, історії. Аудіокниги, які можна замовити через інтернет-магазин (наприклад, http://audiobooks.com.ua/), крім художніх книг містять допомоги по вивченню бізнесу та іноземних мов, тобто носять комерційний характер. В курсах інформатики (наприклад [3]) питання реалізації аудіо проектів приділяється незначне місце. Зі всього перерахованого вище поки не зовсім ясно чи може звичайний викладач сам створити аудіоматеріали на досить високому рівні, які будуть цікаві та корисні не тільки його студентам, але й усім що вивчають цей предмет в інших вузах. Обмін такими матеріалами був би корисним і викладачам, оскільки безпосередньо знайомив би з прийомами подачі навчального матеріалу колегами з інших вузів.
Задачі дослідження. На прикладі створення аудіо конспекту лекцій з дискретної математики вивчити працевитрати необхідні для виконання проекту, характеристики навчальних матеріалів, прийоми ефективного використання існуючих програмних засобів, структуру вихідного продукту, корисність такого виду діяльності для викладача в ході підготовки до лекцій.
Виклад основного матеріалу. Для оцінки працевитрат проаналізуємо аудіокнигу Льва Толстого «Анна Кареніна» (взята з сайту http://audiobooks.ulitka.com). Якщо звернутися до друкованого варіанту твору [4], то обсяг книги становить 881 сторінку, що в перерахунку на знаки становить приблизно 1,5 Мбайт). Аудиокнига складається 645 файлів в mp3-форматі, загальний обсяг файлів порядку 1 Гбайт. Загальна тривалість звучання близько 40 годин. Атрибути звукових файлів однакові і мають наступні значення:
44100 Гц (частота дискретизації), 16 біт (бітовая глибина), моно. Професійний актор читає сторінку тексту приблизно за 3 хвилини.

Для грубої оцінки тривалості аудіо конспекту лекцій на один семестр (в припущенні що читається 1 лекція на тиждень) можна вважати, що рукописний конспект однієї лекції займає 8 сторінок формату А4. З урахуванням того, що текст лекції необхідно читати не поспішаючи, обов'язково акцентуючи на важких місцях, тривалість аудіо конспекту лекції буде становити 25-35 хвилин. Загальна тривалість семестрового курсу складе близько 6-9 годин. Очевидна трудність запису полягає в тому, що викладач повинен виступати водночас у ролі сценариста, звукорежисера та читця. Особливістю підготовки тексту для предмета "Основи дискретної математики" полягає в тому, матеріал повинен бути сформульовано як можна більше в словесній формі, з мінімальною кількістю символів, формул. У мережі інтернет доступна рукопис А. Соловйова «Дискретна математика без формул» (http://ihtika.net), але, на жаль, на її основі не збудуєш серйозний курс лекцій, і вона придатна скоріше для додаткового читання, як прекрасний узагальнуючий огляд предмету.


Весь матеріал лекції повинен бути розбитий на смислові шматки в зв'язку з тим, що аудіо-плеєр не дозволяє точно встановити початок відтворення файлу всередині аудіо-треку. У моєму випадку це ще було неможливо з причини того, що вихідний текст у мене готувався в рукописному варіанті і техніка мовлення недостатньо розвинена.
Для запису аудіо-треків необхідний звуковий редактор. В даний час найбільш популярними з них є Adobe Audition (версія 3, http://www.adobe.com/devnet/audition/) і Sony Sound Forge for Windows (версія 9, http://www.sonycreativesoftware.com/soundforge ). Це програмне забезпечення дозволяє створювати, обробляти та відтворювати аудіоінформацію. Виконання проекту я почав з використання Adobe Audition вважаючи, що інтерфейс і набір команд для редагування подібний іншим програмним продуктам фірми Adobe. Хоча в подальшому довелося також використовувати Sony Sound Forge оскільки, як мені здалося, деякі алгоритми в ній реалізовані швидше.
На початку проекту досвід роботи з програмами даного у мене був мінімальним, а тому я використовував налаштування, які встановлені в програмі за умовчанням. Зокрема, при натисканні комбінації Ctrl + N (нова запис) програма Adobe Audition запропонувала наступні атрибути: 22050 Гц (частота дискретизації), 16 біт (бітовая глибина), стерео і я їх використовував протягом всього проекту. Хоча, напевно, можна було обмежитися моно режимом, але частоту дискретизації збільшити вдвічі. Графічна панель для запису і відтворення звуку має стандартний вигляд, що дало можливість відразу приступити до запису треків. Відтворення треку відразу показує всі недоліки при читанні: неправильні наголоси слів, нерівномірність швидкість читання, труднощі з диханням. Вихід тільки один - повторна запис з додатком певних зусиль на виправлення помічених недоліків.
Позитивний ефект від такої роботи полягає у поступовому поліпшенні якості мови в ході виконання проекту. Проект виконувався рівномірно протягом осіннього семестру 2008 року. В результаті аудіозаписи семестрового (16 лекцій) курсу лекцій було створено 1007 аудіо-файлів, загальний обсяг яких становить приблизно 360 Мбайт. У середньому кожна лекція розбита на 40-60 треків, тривалість запису складає приблизно 20-30 хвилин. Загальний час запису становить близько 6 годин. Чому ж спостерігається таке розходження 30 хвилин запису й 90 хвилин лекції? Додатковий час лектор витрачає на організаційні питання, диктовку основних визначень, теорем, докладний вивід формул, пояснення прикладів, відповіді на питання, запис положень лекції на дошці і т.д. Загальна тривалість звучання можна дуже легко збільшити, додаючи необхідну кількість файлів «тиші» заданої тривалості, розташувавши в папці між основними файлами. Стартовий трек лекції починався з характерного музичного фрагмента, що зручно при цікліческом прослуховуванні файлів на аудіо-плеєрі. Звичайно, для першого прослуховування лекції необхідний текстовий еквівалент. При повторному прослуховуванні перегляд друкованого тексту необов'язковий. В книзі [1] наводиться приклад трудовитрат при записі книги М. Шолохова "Тихий Дон" (68 передач, 49 годин) - два роки роботи.
Запис лекції виконує також певні дидактичні функції. Тестовий прогін запису відразу виявляє слабкість побудови пропозицій, можливу складність сприйняття, суперечливість тверджень. Цей процес можна інтерпретувати як фрагментарно апробацію майбутньої лекції. Безумовно, така робота буде сприяти вдосконаленню лекторського вміння викладача.
Висновки. Результати роботи у проекті зі створення аудіо-конспекту лекцій з дискретної математики показали корисність такої технології для викладача. Існуюче програмне забезпечення і звичайний мультимедійний мікрофон дозволяють створювати аудіозаписи прийнятної якості. Систематичне використання такої технології підготовки до лекцій може стати зручним інструментом підвищення кваліфікації лектора вищого навчального закладу.
Література

  1. Ульянов М.А. Работаю актером.– М.: Искусство, 1987.– 398 с.

  2. Никольская С.Т. Техника речи (Методические рекомендации и упражнения для лекторов).– М.: Знание, 1978.– 80 с.

  3. Сырецкий Г.А. Информатика. Фундаментальный курс. Информационные технологии и системы.– СПб.: БХВ–Петербург, 2007.– 848 с.

  4. Толстой Л.Н. Собрание сочинений. В 22 т.– М.: Худ. лит., 1981, Анна Каренина (т. 8, ч.1, 495 с., т.9, ч. 2, 462 с.)


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка