Портфоліо ф ото Корнієнко Тамари Володимирівни



Скачати 377.75 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір377.75 Kb.



ПОРТФОЛІО


Ф ото



Корнієнко Тамари Володимирівни,
учителя художньої культури та мистецтва

СЗШ №316 Дарницького району

м. Києва

2010рік
ЗМІСТ

I ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ----------------------------------------------------------------------------------------------- 3
II МЕТА ПОРТФОЛЫО--------------------------------------------------------------------------------------------------- 5
Ш НАУКОВО – МЕТОДИЧНА РОБОТА------------------------------------------------------------------------------ 6
3.1 Аналіз процесу індивідуального та колективного розвитку творчих здібностей учнів на уроках

образотворчого мистецтва---------------------------------------------------------------------------------------- 6


3.2 Завдання професійної діяльності на конкретний період--------------------------------------------------- 8
3.3 Матеріали з досвіду роботи (конспект уроків)--------------------------------------------------------------- 10
3.4 Перспективи розвитку „Отримавши результат, як діяти далі”--------------------------------------------- 21
3.5 Участь предметних тижнях--------------------------------------------------------------------------------------- 23
IV. РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ------------------------------------------------------------------- 34

I ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
1. Дата народження 19.07. 1976
2. Освіта: вища

  • Навчальний заклад Київський міський педагогічний

університет імені Б.Д. Грінченка

  • Рік закінчення 2006

  • Диплом серія, номер (ксерокопія додається)

  • Спеціальність за дипломом „Педагогіка та методика середньї освіти”

  • Кваліфікація вчитель образотворчого мистецтва, етики,

естетики і художньої культури

3. Кваліфіційна категорія II

4. Атестація (дата) 2006 - 2007

5. Стаж роботи:



  • Загальний 12

  • Педагогічний 12

6. Предмет, що викладаю мистецтво, художня культура

7. Класи, у яких працюю вчителем і класним керівником







2007 - 2008

2008 - 2009

2009 - 2010

Класи

5 -11

5 - 11

5 - 11

Класне керівництво

______

11 - А

5 -В















8. Педагогічне кредо.
У давній притчі йдеться про те, що один мудрець – вчитель все своє життя присвятив тому, що намагався намалювати весь світ. На великій білій стіні він малював ліси з тваринами, моря з кораблями і рибою, міста і квіти. Але більш за все він любив малювати дітей. Кольорова гама на його роботі була різноманітною: від ніжно – рожевої до синювато – чорної. Коли вже, будучи старим, він закінчив свою картину, зрозумів, що написав своє життя, в якому головним були його учні. Так і кожен із нас, вибираючи професію, визначає свою судьбу і з цього часу не належить собі.
Працюючи за системою розвивального навчання, прагну не робити поділу між дітьми на сильних і слабих, а вчу їх цінувати свою працю та намагатися виконувати її як найкраще.
Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей - талант, вміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!

II МЕТА ПОРТФОЛІО

Розвиток суспільства зумовлює пошук оновлених підходів до розв’язання певних задач, що стоять перед людиною. Так вигідно показати себе, а саме свою діяльність можна за допомогою порт фоліо. Порт фоліо – це своєрідне „досьє”. Вирішивши створити власне порт фоліо я поставила собі за мету не стільки показ досягнень, а власне їх аналіз.

Складність і багатогранність навчально – виховної і просвітницької діяльності у загальноосвітній школі в нових умовах інформаційно – культурного розвитку зумовили необхідність вирішити ряд питань:

-провести аналіз поточної роботи за період викладання образотворчого мистецтва.

- в ході атестації ознайомити педагогічний колектив з новим інтегрованим курсом

„Мистецтво”, „Художня культура”



III НАУКОВО – МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСЬ

3.1 АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТА КОЛЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА


Уже ні в кого не викликає сумніву той факт, що естетичне виховання дитини, її культурний розвиток є невід’ємною складовою формування гармонійної особистості.

І слід зазначити, що у психологічній і педагогічній теорії ці питання сьогодні розглядаються, глибоко та всебічно.


Звертаю увагу на побудову уроків предметів естетичного циклу , щоб навчання не зводилося тільки до розвитку спеціальних умінь, навичок і їх відпрацювання, «залучення» до мистецтва, організації соціального досвіду дитини в умовах суворого оцінювання в напруженій атмосфері конкуренції. Аналізуючи систему навчання образотворчого мистецтва необхідно виділити три нерозривні частини: знання, уміння, емоції.
Безперечно, що все найкраще в образотворчому мистецтві засноване на наполегливій праці та обов’язковому засвоєнні правил зображення та опануванні образотворчої техніки. Але не менш важливими є уява. Та емоційне сприйняття. Саме на уроках образотворчого мистецтва

з’являється реальна можливість навчити дитину бачити навколишній світ, і бачити його по-своєму; не переказувати чужих думок, а мати власні думки й переконання.

Безперечно, такий підхід до навчання вимагає значних зусиль, пошуку нових шляхів і методів розв’язання навчальних завдань. І, мабуть, передусім — поважного ставлення до учнів, що ґрунтується на твердженні, що кожний учень є унікальною особистістю, незалежно від його віку. І ми не спроможні істотно впливати на зміну цієї особистості. Ми можемо лише спрямувати

її інтерес у потрібному напрямку, розбудити творчу уяву або хоч би цікавість.


У кожній людині від природи закладені величезні можливості. Найсприятливішим періодом для розвитку творчості є шкільний вік, коли в дитини активно розвиваються уява, дар фантазування, творче мислення, допитливість, уміння спостерігати, порівнювати, критично й справедливо оцінювати свою діяльність. Необхідно постійно прагнути розвивати в дітей інтерес до навколишнього світу, фантазію, потяг до творчості, уміння нестандартно мислити. Якщо діти захоплені улюбленою справою, вони виявляють наполегливість, силу волі в опануванні знань і вмінь, що випереджають програмові вимоги.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, що дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу й самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості й творчого підходу до розв’язання проблеми.


Необхідною умовою для майбутньої творчої діяльності учнів є накопичення досвіду і знань. Важливою умовою є також наявність доступних для дитини матеріалів, технік виконання. При цьому не має суттєвого значення те, яким чином дитина їх використовуватиме.

Творчі здібності розвиватимуться ефективно лише в тому випадку, коли процес творення буде повною мірою спрямованим на досягнення поставленої мети.

Важливе значення для формування творчих здібностей має також систематичність і послідовність роботи.

В структурі це виглядає ось так:



Творча діяльності учнів складається з:

1. Накопичення досвіду і знань.

2. Наявність доступних для дитини матеріалів, технік виконання.

3. Систематичність і послідовність роботи.


Слід пам’ятати, що кожна дитина має певні здібності, тому головне завдання вчителя —вчасно їх помітити, заохотити й надати можливість їм розвиватися.

Стимуляція процесу мислення.

Намагаючись стимулювати в учнів процесс мислення, викликати в них віру у власні сили, упевненість у своїх можливостях, я не подаю все в готовому вигляді, а пропоную дітям подолати певні перешкоди, труднощі на своєму шляху.

Так, формуванню та розвитку творчих здібностей обдарованих дітей сприяє їх залучення до виконання диференційованої роботи, самостійна підготовка повідомлень, вивчення матеріалу наперед.

Використання на уроках проблемних завдань. Суперечності, що виникають під час їх розв’язання

проблеми, викликають дискусію, спонукаючи до роздумів, пошукової діяльності та формування висновків.
Дитина, яка працює творчо, здатна перетворити будь-яку працю на мистецтво, створити красу для себе та оточуючих.

Виявивши серед учнів класу обдарованих дітей свою роботу я базую на принципах демократичності, майстерності, системності та гуманізму. Я намагаюся створити для таких дітей найоптимальніші умови для розвитку та навчання за такими етапами.


1. Повністю не регламентую діяльність учня,

2. Повноцінний процес навчання з елементами творчості;

3. Появу інтересів, крізь які проходять усі зовнішні впливи, сприяючи виникненню внутрішніх

стимулів.

3.2 ЗАВДАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА КОНКРЕТНИЙ ПЕРІОД

(2010 – 2011 навчальний рік)


З 2001 року в окремих закладах України під керівництвом інституту проблем виховання АПН України в м. Києві проведені регіональні експерименти з апробації навчальних програм і інтегрованих курсів „Мистецтво” та „Художня культура”.

Інтегрований курс „Мистецтво” для 5 – 8 класів спрямований на забезпечення розуміння учнями відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення зв`язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння у практичній художньо – творчій діяльності. Курс структуровано за моделлю поліцентричної інтеграції знань.

Це передбачає виокремлення двох домінантних змістових ліній – „Музичне мистецтво” (1год) та „Візуальне (образотворче) мистецтво” (1год), які поєднуються тематично в єдиний цикл, до змісту якого входять елементи синтетичних мистецтв (театр, кіно та інші)
Восени 2009 року в загальноосвітніх навчальних закладах України розпочалося вивчення предмета «Художня культура». Предмет розрахований на три роки, упродовж яких учні старших класів почергово опановуватимуть три складові його частини. «Художня культура» вивчатиметься у 9-му класі, «Художня культура України» — у 10-му, «Зарубіжна художня культура» завершуватиме предмет у 11-му класі. Програмовий матеріал цієї дисципліни формують відомості з візуального, музичного, театрального та екранних видів мистецтв у їх історичному і культурному розвитку. Вони об’єднані єдиним смисловим базисом — принципом узагальнення духовного і матеріального розвитку української, європейської та світової культури.
Інтегрований курс „Мистецтво” для 5 – 8 класів та курс «Художня культура» для 9 – 11 класів розроблені з урахуванням наступності, таким чином реалізуються дидактичні принципи послідовності, неперервності змісту загальної мистецької освіти, застосовується культурологічний підхід.
Перед собою я поставила завдання до впровадження предметно-інтегрованої моделі загальної мистецької освіти, поліхудожнього виховання учнів на уроках „Мистецтво”, „Художня культура” в СЗШ №316. Моя робота спрямована на естетичне, насамперед, полі художнє виховання школярів.

Поліхудожнє виховання визначаю як особистісне зорієнтоване планомірне залучення учнів до різних видів мистецтва у їх взаємодії, результатом якого буде формування інтегральних естетичних властивостей особистості, поліхудожньої свідомості та здатності до поліхудожньої діяльності, в якій виявляється комплекс набутих компетенцій, що забезпечить готовність до художньо – творчої реалізації та художньо – естетичного самовдосконалення.


Слід зауважити, що предмет «Художня культура» значною мірою визначає зміст завершального етапу художньо-естетичного розвитку учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Разом із цим, його можна розглядати як пропедевтичний курс до дисципліни «Культурологія», що вивчається у вищих навчальних закладах України і в якій ще більшою мірою узагальнюються здобутки світової цивілізації.
Якщо спробувати конкретизувати головні завдання, що ставить перед учнями основної школи предмети „Мистецтво” та «Художня культура», то ми отримаємо приблизно таку картину.


  1. Учні мають бути обізнаними з основами культурологічних і мистецьких концепцій стосовно визначення закономірностей розвитку світової художньої культури;

  2. Повинні опанувати навички аналізу і характеристики принципів відображення та вираження художнього образу в різних видах мистецтв у їх історичному, стильовому та культурному аспектах,

  3. Опанувати навички аналізу зв’язків мистецтва з природним, соціальним, духовним і культурним розвитком суспільства, із хронологією розвитку наукової думки, зв’язків художніх традицій різних культур.


Принципи і методи викладання предметів художньо – естетичного циклу

  1. загальні

    • розповідь

    • бесіда,

    • метод наочності,

    • ігровий метод,

    • метод порівняння і зіставлення,

    • метод узагальнення.




  1. спеціальних

    • метод художньо-педагогічної драматургії,

    • метод драматизації,

    • метод «зруйнування»

    • метод емоційного «заряду»

Поєднання у використанні вище зазначених методів передбачають поєднання не тільки декількох методологічних позицій, але й відомостей з різних наук. Так, у розділі «Комплексне використання різних видів мистецтв у курсі “Світова художня культура”» йдеться про міжпредметні зв’язки, синтез та інтеграцію мистецтв.

Якщо узагальнити теоретичний досвід і спробувати визначити фундаментальну методологічну основу курсу «Художня культура», очевидною постає необхідність моделювання такої позиції або принципу, що об’єднає найрізноманітніші компоненти буття мистецьких явищ і сприятиме формуванню цілісного бачення культурного розвитку людства.
Узагальнюючою формою є комплементарний принцип (від латинського — доповнення, довершення, що рівнозначне поняттю «взаємодоповнення»).
Що передбачає і висуває на перший план в опануванні учнями старших класів курсу художньої культури комплементарний принцип?
Структурно-смислові підвалини комплементарного принципу курсу «Художня культура» визначають три моменти:
культурно-історичний;
культурно-ментальний;
взаємозв’язковий, або ж комплементарний.



    1. МАТЕРІАЛИ З ДОСВІДУ РОБОТИ (конспекти уроків)



УРОК______ 10 КЛАС „Художня культура”


Тема: Ознайомлення з творчістю Архипа Куїнджі.

Абстрактна композиція „Зимова казка”
Мета:

навчальна: опанування учнями художньо-практичними вміннями при виконанні композиції в техніці монотипії

розвиваюча: розвивати художні здібності,асоціативне мислення

виховна: виховувати потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями художньої спадщини

Тип уроку: комбінований

Обладнання та матеріали: репродукції картин А.Куїнджі, пензлі, папір, пластинка, фрагменти музичних творів (А.Вівальді з „Циклу пори року” Зима

Види діяльності учнів на уроці: бесіда, сприймання, практична робота

Міжпредметні зв`язки: образотворче мистецтво

Структура уроку

I Організаційна частина

II Вступна бесіда – актуалізація опорних знань учнів

III Повідомлення теми уроку та мотивація навчальної

діяльності учнів

IV Викладення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя.

V Підведення підсумків / Закріплення нових знань



Хід уроку

I Організаційна частина

Перевірка присутності учнів на уроці

II Вступна бесіда – актуалізація опорних знань учнів

Ми закінчили знайомство з живописом 19 століття, переглянули спадщину художників, що працювали в цей період.

Назвіть імена художників та їх картини що вам найбільше запамяталися.


III Повідомлення теми уроку та мотивація навчальної дяльності учнів
Тема нашого уроку – абстрактна композиія „Зимова казка”. Сьогодні вими продовжимо знайомство з творчістю Архипа Куїнджі, навчитеся створювати абстрактні композиції в техніці монотипії та багатошарового живопису.

IV Викладення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя.
Давно це було. Один маленький хлопчик на ім`я Архип дуже любив малювати і над усе прагнув стати не просто художником, а художником-чарівником. Час минав. Згодом він поступив на навчання. Ніхто не помітив його появи ­­– надто вже бідним був. Спочатку відставав у навчанні, був різким, не визнавав ніяких традицій. Як справжній геній – дослідник в усьому йшов від природного розуму.

Якимось дикуватим він був поміж інших, неповторним. Напевно, завдяки цьому він учився бути самим собою в житті, а згодом - і у творчості. У його кімнаті до весни жили метелики. Літаючі квіти. З особою любов`ю він піклувався про них, а одного разу навіть підклеїв за допомогою волосинки відірване крило – і метелик полетів. Або ще: в певний час він виходив на дах будинку і щедро годував ворон, галок... Дивакуватий? Не лише, а й сміливий. Бо саме він насмілився відкрити виставку – музей однієї картини у Петербурзі. І цією картиною була „Місячна ніч над Дніпрі”. Довжелезні черги людей шикувалися, щоб побачити цей твір, і що тільки не вигадували, що картина намальована на золоті, чи перламутрі, або на склі, а ззаду прилаштований ліхтар. Насправді не було ніяких таємниць. Особливим і незвичайним був талант художника, його оригінальність і неповторність. А любов до природи та доброзичливість надавали Архипу Куїнджі сили і вміння для творення кольорових ефектів у картинах „Березовий гай”, „Вечір на Україні”, „Місячне сяйво”, „У лісі”. (демонстрація репродукцій). Більше століття ці твори хвилюють,приворожують, продовжують милувати око багатьох прихильників мистецтва.


Запитання класу
1.Зверніть увагу на цю, не менш казкову виставку і назвіть які два різновиди стилів, способв зображення ви бачите?
2.Отже, на одних роботах зображена реальна дійсність , а на інших – щось небвале, фантастичне. Ці роботи називають абстрактами. Вони відображають речі які ми не бачимо. Наприклад подих вітру, думки, настрій.
3.Чим ці роботи різняться між собою? Напевно, тільки автор знає, що тут зображено, а ми можемо тільки догадуватись .

Саме сьогодні ми спробуємо творити настроєвий пейзаж „Зимова казка”.

А допоможе нам у цьому казкова графічна техніка монотипія.

Отже, сьогодні на ваших роботах буде метелиця, фантастичні зимові візерунки на вікні, зимова ніч тощо.


Послідовність роботи

- Приготуйте аркуш.

- Спочатку пензликом змочіть необхідні „зимові” кольори і спостерігайте за

мною.
- Набираю пензликом світлі кольори гуаші: білу змішую з жовтою, потім з

голубою, фіолетовою,і уявляючи, наприклад, засніжений ліс, розкладаю ці

кольори на пластинці.

- На пластину кладемо приготовлений папір. Якщо фарба підсохла папір

можна зволожити. Фарба має бути густою. Це буде центр вашої

композиції.
- Далі кожен з вас працює пензликом відтворюючи свій задум, настрій,

власну фантазію різними за характером мазками. Зображуючи вихор, мазочки пензлика кладемо по колу, добираючи колір, який відповідає саме вашому розумінню і баченню теми.


Творча робота.

Тепер коли ми все знаємо, можемо сміливо приступати до роботи. А музика ам допоможе. (звучить музика А.Вівальді. З циклу пори року. „Зима”)


Аналіз та оцінювання робіт.

Учитель вибирає та демонструє композиційно виразні, естетично привабливі, з цікавим колоритом роботи, залучає учнів до аналізу робіт однокласників,пропонує кращі роботи вставити в рамки-паспарту, виставляє оцінки.


Закріплення нових знань умінь.

Як вам творилося? Важко чи цікаво?

Назіть художника, із творчістю якого ми ознайомилися на уроці?

Чи пригадуєте його твори?

Який вид пейзажу сьогодні ви освоювали?
Підсумок уроку.

Дивлячись на ваші очі, я зрозуміла, що саме праця і творчість збагатили і прикрасили вас. Удома оформіть свої роботи у рамку-паспарту. Я сподіваюсь вони займуть гідне місце на шкільній виставці, а здобуті знання стануть вам у пригоді.



Урок №______________ 7 клас „Мистецтво”


Тема: Ікебана – традиційне мистецтво Японії.

Створення малюнка ікебани.

Мета: навчальна:

  • Ознайомити з традиційним мистецтвом ікебаною, основами побудови ікебани, композиційними засобами виразності при побудові, дати уявлення про особливості східної символіки кольору, чисел, рослин.


розвиваюча:

  • розвивати творче мислення, емоційно-естетичні почуття; вдосконалювати прийоми роботи з різними матеіалами.


виховна:

  • формувати естетичні почуття, смак;

  • активізувати ініціативу учнів;

  • виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.


Тип уроку: комбінований .

Обладнання та матеріали: аркуш паперу (можливо тонований) різного виду (креповий, глянсовий, цигарковий, оксамитовий тощо), гель із блистками; клей ножиці інші матеріали для вази.

Матеріали та інструменти: олівці, гуаш, пензлі, баночка з водою, ганчірочка.

ХІД УРОКУ

1 Організація класу

2 Актуалізація опорних знань

Бесіда.

    • Яку роль відіграють рослини в житті людини?

    • Яким чином людина залучає рослинні елементи до створення штучного простору (свого оточення)?

    • Назвіть свою улюблену квітку і розкажіть, що саме вас у ній вразило (форма, колір, ареал зростання тощо).

3 Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У сучасному світі до створення інтерєрів усе частіше залучають різні квіткові композиції, які вражають своєю гармонією. Навіть букет, подарований вам з якої- небудь нагоди, вимагає знання невних правил при виборі вази, розміщення в ній квітів, місця розташування букета. Щоб дізнатись як простий букет можна перетворитина витвір мистецтва, вирушимо в далеку країну Японію, яка є родоначальником і неперевершеним майстром високого мистецтва ікебани.


4 Оголошення теми уроку

Сьогодні ми поговоримо про ікебану – традиційне мистецтво Японйї.


5 Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя

Живописна природа Японії, сповнена контрастів, яка барвисто змінюється в різні пори року, сприяла появі в цій країні більше семи століть тому самобутнього мистецтва розташування квітів у вазі – ікебани. Недарма це мистецтво ставлять у один ряд із живописом, ліпленням, архітектурою, поезією, музикою. Адже ікебана це не просто квіти у вазі, а справжній витвір мистецтва, створенний подібно до того, як живописець пише свої картини за допомогою фарб. Витвір цей емоційний, виразний, він відображає думки, настрій, почуття і світовідчуття художника-аранжувальника. У ньому знайшла вираження національна риса японського народу точність сприйняття ліній і форм. Однак займатися ікебаною може лише той, хто не просто любить природу, а прагне її розуміти. Суть ікебани лаконічно виражена у словах: „Квіти зрізані, але не вбиті!”; квітка продовжує жити в досконалій гармонії з новим навколишнім середовищем. Ікебана - це не холодна картина, це поема з кольорів, шматочок живої природи, принесений до будинку.

Аранжування можуть мати святковий і радісний вигляд, сумний і заспокійливий.

У японському традиційному житлі завжди присутня ніша (токонома), де на низькому помості ставиться ікебана. Тут же зазвичай розташована картина або сувій з ієрогліфами - висловами у віршах або прозі. Кожне загальнонародне свято в Японії передбачає певну ікебану.

У березні, на День дівчаток, або День ляльок, квіткові аранжування відзначаються особливою ніжністю та свіжістю. У них обов`язкові гілки розквітлого персика, який порівнюється з красою та ніжністю дівчинки. До персика додають квіти білої лілії – символу досконалості жінки.

Аранжування із залученням дуба, який втілює стійкисть характеру, а також квітів і листя іриса - знака мужності, гідності й честі парубка – складають у травні – на День хлопчиків.

Для новорічних композицій характерне поєднання трьох кольорів: червоного, зеленого, білого. В них неодмінно присутні соснові гілки, біла хризантема, лілії.

Весільні композиції містять, окрім квітів, сосну й бамбук, які втілюють життєстійкість і молодість.

Для ікебани можна використовувати будь яку кількість рослин. Іноді буває достатньо поставити 1 – 2 квітки, листок або гілочку, щоб вийшла завершена мініатюрна композиція. Такими скромними лаконічними композиціями оформлюють приміщення де проходять чайні церемонії.

В нтерєрах громадських будівель, у залах ставлять великі та складні аранжування з використання м великих гілок, стовбурів, сучків.

Для того щоб скласти красивий букет, необхідно знати правила його побудови. Складне аранжування з квітів, гілок, сучків, листя,злаків тим більше потребує знання основних елементів композиції й умілого їх використання. До таких елементів відносять крапку, лінію, форму поверхні, масу , колір, освітлення, пропорції, акцент, контраст, рівновагу. Ці елементи композиції відіграють велику роль у всіх видах образотворчого мистецтва.

Проте митець ікебани мусить керуватися особливими првилами і прийомами, які є запорукою вдалої композиції. Ось деякі з них:



    • правильне розташування, поєднання квітів, зелені за розміром, формою, кольором;

    • економне використання основного і допоміжного матеріалу, простота композиції;

    • природне асиметричне розміщення рослин різної висоти у вазі;

    • чіткість, виразність ліній які утворюються рослинним матеріалом;

    • широке використання разом із квітами гілок, трав, каміння, плодів, сучків;

    • дотримання масштабності, рівноваги, пропорції, контрасту, акценту.

6 Практична робота

Створення малюнка ікебани.

Починаємо створювати на аркуші паперу японську ікебану зображення якої може прикрасити листівку або стати ескізом для виконання композиції з живих квітів. Ваше завдання надати композиції настрою, розкрити її зміст, вкласти певне значення.

Подана інформація допоможе розв`язати це завдання.


  1. Східна символіка кольору.

Жовтий – символ Японії, символ землі;

Чорний – води, трауру;

Білий – металу;

Червоний – вогню;

Зелений – дерева.


  1. Символіка кольору в астрології.

Астрологи не залишилися осторонь. Вони вважають, що людина інтуітивно, не усвідомлюючи цього, відчуває свій колір, у кожного єколір його душі. Зверніть увагу на те, що кольори в кільці Зодіаку розташовуються у зворотньому порядку, порівняно з веселкою або колірним кругом.

Овен – надає перевагу червоному

Тілець – ясно-зеленому

Близнюкам – подобаються всі барви веселки

Раку – голубий колір

Левові – від оранжевого до золотистого

Діві – синій

Терезам – темно-зелений

Скорпіонові – пурпурний

Стрілець – всі барви веселки

Козерог – надає перевагу білому, чорному, бузковом

Водолій - фіолетовому

Риби – усім нюансам синьо-зеленого


  1. Символіка рослин у Японії

Сосна – сила, щастя, довголіття, витривалість;

Квітуча гілка сливи – надія, вічне оновлення;

Квітуча гілка яблуні – побажання миру в сімї;

Бамбук – життєрадісність, достаток, терпіння;

Троянда – любов;

Тюльпан – гордість;

Дзвіночок – балакучість;

Півонія – боязкість, сором`язливість.
4. Поєднання рослин і їхнє символічне значення в Японії

ірис – символ мужності і доблесті: ірис і ситник – знак простоти;

хризантема у вазі човнику – спокій і безтурботливість;

хризантема із сосною – протиріччя між енергією людського життя і цого тлінністю;

троянда із сосною – вічна молодість;

троянда із сакурою – відданість і лицарство;


  1. Символіка чисел

Важливе місце має і символіка чисел. У японських аранжувальників неможливо зустріти композицію з чотирьох квіток (слово „чотири” звучить японською так само, як і слово „смерть”). Основою краси вважаються асиметрія і непарність.

Магія чисел така:



Одна квітка – знак ваги,

Три – пошани,

П`ять – визнання;

Сім – обожнювання;

Дев`ять – „я біля твоїх ніг”

Ці символи зявилися не випадково. Вони результат глибокого занурення у природу, діяльного її споглядання.


Тепер починайте створювати свою ікебану. Ще раз подивіться на фотографії із зображенням композицій та зверніть увагу н а різноманітність ваз. Японці часто використовють у композиціях вази з бамбука. Імітацію цього матеріалу можна досягти за допомогою трубочок із паперу: для цього папір розріжте на смужки завширшки 4см довільної довжини і намотайте на трубочку ручки, заклейте клеєм. Мозаїчну фактуру можна передати за допомогою яєчної шкаралупи. Гілочку для композиції можна виконати з крепового коричневого або зеленого паперу. Папір для квітів вибирайте відповідно до кольору і фактури.
7 Завершення уроку

Демонстрація завершених робіт. Завдання на наступний урок підготувати два аркуші цупкого білого паперу формату А4, клей, ножиці.




3.4 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

„Отримаши результат, діяти далі”
Без мистецтва, без повсякденної уваги до проблем його вдосконалення й розвитку особистості, реалізація ідеї неперервної освіти – освіти впродовж життя – може стати утопією” зазначає Н. Ничкало.

Без мистецтва як камертона людської цивілізації, носія змісту й визначень краси неможливо реалізувати глобальну мету особистісно орієнтованої освіти культурологічного типу, що пов`язана з формуванням людини культури.

Важлива роль в означеному процесі належить художньо-естетичній освіті та вихованню учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Серед дисциплін освітньої галузі „Естетична культура”.

Я звернула увагу на впровадження нових інтегрованих курсів „Мистецтво” ( 1 – 8 кл.) та „Художня культура” ( 9 – 11 кл.).

Викладання цих предметів сприятиме створенню культурологічних умов для втілення інноваційних ідей інтегративної освіти, комплексному впливу різних видів мистецтва на формування цілісного художньо естетичного світогляду особистості, розвитку в неї базових освітніх компетенцій, збагаченню образно – асоціативного мислення, інтуїції, творчої уяви.

Іншими словами виховний потенціал нової шкільної дисципліни важливий принаймні у двох найсуттєвіших вимірах:



  1. формування національної культурної ідентичності учнів;

  2. виховання здатності до між культурного діалогу.

Кінцевим результатом навчання учнів має стати:

  1. здатність керувати набутими художніми знаннями й уміннями.

  2. готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо – творчій діяльності.

Методика викладання інтегрованого курсу „Мистецтво” передбачає пошук різноманітних зв`язків, аналогій, паралелей між видами мистецтва. Отже інтеграція змісту зумовлює застосування інтегративних технологій.



При опануванні предмета варто застосовувати:

  1. Різноманітні форми роботи: (колективні, групові, парні, індивідуальні, комбіновані).

  2. Ігрові методи, засоби, прийоми ( ігри-вправи, ігри-імпровізації, кросворди, ребуси, завдання пошукового характеру, звукові анкети, анкети – малюнки, мистецькі вікторини, комплексні тести, роботу з комп’ютерними програмами).

Предмети „Мистецтво” та „Художня культура” це логічно побудовані мистецькі дисципліни, які сприяють послідовному, безперервному опануванню матеріалу.


В попередні роки, викладаючи предмет „Образотворче мистецтво” більша частина уроку відводилася на практичну діяльність учнів, розвитку творчих здібностей. Отримавши пропозицію взяти участь в експерименті викладання в загальноосвітніх закладах інтегрованих курсів „Мистецтво”, „Художня культура” стало доцільним удосконалити підходи до форм організації естетичного виховання учнів на уроках мистецького циклу.

Естетичне виховання неможливе поза освоєнням систем естетичних цінностей, що існує або розвивається у даному суспільстві. Пізнавати ці цінності можливо через мистецтво, через особистісне ставлення. Розвиток власного ставлення формує суб’єктивність молодої людини, що спрямована на будь –які сприйняття прояви довкілля.


Прояви суб`єктивності

  1. репродуктивна діяльність

- сприймати

- аналізувати

    • переживати художні цінності


2. продуктивна
Цей двобічний процес є основою естетичного виховання. Метою є розвиток є емоційний та інтелектуальної сфери дитини.
Керуючись Державним стандартом початкової, базової і повної середньої освіти, затвердженим КМ України у 2004 році який призначений серед інших цілей подолати:

  1. недооцінку в соціальній практиці ролі художньої культури, як впливового фактору

динамічного розвитку суспільства.

  1. культурний нігілізм значної частини молоді, коли цінності високого мистецтва і їх еталонна роль у культурі піддаються сумніву або заперечуються

  2. посилення розриву між масовою школою і високою художньою культурою, що набуває більш елітарного, а отже недоступного для звичайних школярів характеру.

Усунення цих суперечностей стане можливим під час дисциплін художньо - естетичного циклу.
Таким чином для досягнення мети доцільним буде використання таких форм організації естетичного виховання які мають виходити за межі традиційного уроку, бути привабливими, цікавими, різноманітними, пізнавальними, емоційно забарвленими, інтелектуальними.

Необхідно врахувати різноманітні фактори
рівень розвитку

можливості сприймання

забезпеченість ілюстративним матеріалом

місце проведення уроків



Важливо дотримуватися
індивідуально – зорієнтованого підходу

діалогового принципу педагогічної діяльності


Форми навчально – виховної роботи

Урок

Лекція

Семінар

Диспут
Головною формою організації навчання та виховання є урок. При вивченні естетичних дисциплін

доцільно застосовувати поряд із традиційним уроком і нетрадиційні уроки: урок – лекція, урок – семінар, урок – диспут, театралізований урок, урок – екскурсія.

Якщо урок – лекція це свого роду модифікація уроку передачі знань, то його застосування і становить перший – пізнавальний етап – засвоєння теми.

В подальшому логічним буде застосування семінару в основу якого покладено самостійне вивчення певної частини матеріалу. Семінар будується за принципом тематичного або проблемного підходу.


Вивчення предмету передбачає вільного обміну враженнями, обговорення, дискусії, зіткнення протилежних думок. Тому після лекції та семінарського заняття доречним буде організовувати диспути.
Лекція, семінар, диспут можуть складати базову тріаду форм організації навчально – виховного процесу старшокласників але способи їх проведення мають бути гнучкими, полі варіативними, пристосовуватися до певного колективу

3.5 УЧАСТЬ У ПРЕДМЕТНИХ ТИЖНЯХ


Звіт

про проведення предметних тижнів

кафедри технологій та естетичної культури.
Розробляючи заходи щодо предметних тижнів, ми ставила перед собою таку мету:

  • розкрити природні данні й творчі вміння, що закладені природою в кожну дитину;

  • залучити дітей до творчості, пробудити й розвивати інтерес, художній смак, зацікавленість школярів до предметів художньо – естетичного циклу.

  • сприяти розвитку пізнавальної та творчої активності учнів в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві, художній творчості, активізувати самостійний творчий пошук при вирішенні завдань.

Багато уваги необхідно приділити:

  • формуванню у дітей емоційно – ціннісного ставлення до явищ дійсності та мистецтва;

  • цілеспрямованому формуванню інтересів й мотивації навчання;

  • формуванню художньо – образного мислення як основи розвитку творчої особистості;

  • формування цілісної уяви про національну художню культуру та її місце у світовій художній культурі;

  • розвитку сенсорних та інтелектуальних процесів, прийомів розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння класифікація, аналогія, узагальнення);

  • розвитку наочно – образного, просторового, колористичного, композиційного мислення;

  • розвитку творчої уяви й творчих здібностей, варіативного мислення, ініціативи, фантазії;

  • оволодіння інтонаційно – образною мовою мистецтва на основі складання досвіду творчої діяльності й взаємозв’язків між різними видами мистецтва;

Для вирішення цих складних завдань, ми пропонуємо конкурси, вікторини, інші заходи які повинні зацікавити учнів образотворчим мистецтвом, декоративно – прикладним мистецтвом.


Всі ці форми організаційно – виховної та навчальної діяльності будуються на основі дидактичних принципів, серед яких ведучими є:

  • принцип психологічної комфортності (створення певного предметно – розвиваючого середовища, що забезпечуватиме емоційно – комфортні умови навчального процесу);

  • принцип творчості ( надбання досвіду творчої діяльності);

  • принцип діяльності ( кожне нове знання подається не в готовому вигляді, я через процес самостійного „відкриття” дитиною певних особливостей та властивостей предметів, що вивчаються );

  • принцип цілісного уявлення про оточуючий світ ( кожне нове уявлення формується у взаємозв’язку з іншими предметами та явищами оточуючого світу );

  • принцип варіативності ( надання дитині власного вибору дій );

  • принцип безперервності ( забезпечення спадкоємного зв’язку на рівні змісту, методології та методики навчання предметів естетичного циклу на всіх ступенях навчання .




План проведення декади естетичного виховання.








































2010 рік





































9. 02.

10-А клас

Ознайомлення з творчістю Архипа Куїнджи. Абстрактна композиія "Зимова казка"

Корнієнко Т.В.




























10. 02.

5-9 класи

Виставка дитячої творчості.

Корнієнко Т.В. ЩукінаО.Д. Савченко Л. І.

























11.02.

5-9 класи

Виставка дитячої творчості. "Юний художник"

Корнієнко Т.В.

























12. 02.

7-В клас

Урок праці. Технологія вирощування плодово-ягідних культур.

Щукіна О. Д.


































13. 02.

7-Г клас

Урок образотворчого мистецтва. „Фітодизайн”

Корнієнко Т.В.


































16. 02.

5-А клас

Урок-гра "Урок мандрівка" До міста Образотворчого мистецтва.

Корнієнко Т.В.


































17. 02.

5-7 класи

Виставка дитячої творчості. "Безсмертний подвиг українського народу"

Корнієнко Т.В.


































19. 02.

клас

Урок праці. "Читання схем. Правила догляду за виробами плетеними гачком.

Савченко Л. І.


































Урок 5 клас


Тема: Урок – мандрівка

До міста „Образотворчого мистецтва”.

Мета: навчальна:

  • узагальнити знання про основні види і жанри образотворчого мистецтва, формувати вміння розрізняти їх.


розвиваюча:

  • розвивати зорову та емоційну чутливість.


виховна:

  • формувати естетичні почуття, смак;

  • активізувати ініціативу учнів;

  • виховувати дружбу в учнівському колективі, вміння працювати в

мікро колективі.
Тип уроку: комбінований .

Обладнання та матеріали: картки з зображеннями неба й землі та невеликими прорізами в які вставлятимуться зображення будинків та дерев; набори репродукцій картин серед яких обов’язково натюрморти, пейзажі, портрети, картки з зображенням казкових героїв; картки (на кожного учня), де контури зображення нанесено крапками; шаблони яєць; шаблони побутових предметів, фото або ілюстрації з зображенням квітів та листя.

Матеріали та інструменти: олівці, гуаш, пензлі, баночка з водою, ганчірочка.

ХІД ГРИ

Сьогодні ми помандруємо вулицями чарівного міста, яке кожен з вас добре знає. Це місто де живе Образотворче Мистецтво. Тому і назви його вулиць говорять про майстрів, які тут живуть і працюють. Давайте разом завітаємо на кожну вулицю і допоможемо митцям знайти загублені відповіді на дуже цікаві питання й завдання.




  1. Проведення змагання між командами учасницями гри.

Вулиця Будівельна
Завдання: ”Будуємо власне місто”

Кожна команда отримує картки, на яких зображені небо й земля.

Завдання учнів правильно розмістити зображення (великі – внизу аркуша, маленькі вгорі). Переможницею вважається та команда яка правильно розмістила предмети і скоріше за інших виконала завдання.

По закінченні кожна команда отримує певну кількість балів. ( 1місце – 3 бали, 2місце – 2 бали, 3місце – 1 бали ).


Вулиця Графіків

Завдання: „Гра у хованки”

Кожна команда отримує картки. Згідно із кількістю гравців. На кожній картці „сховано” зображення будь якого предмета (предмет намальований крапками, які треба з`єднати щоб отримати зображення). Переможцем вважається та команда, де всі гравці впоралися із завданням раніше, ніж інші команди.

По закінченні кожна команда отримує певну кількість балів. ( 1місце – 3 бали, 2місце – 2 бали, 3місце – 1 бали ).

Вулиця Живописців

Завдання: ”Подорож до музею”

Команди отримують набори репродукцій (5 –6 репродукцій для кожної команди) та картки з написами „портрет”, „натюрморт”, „пейзаж”. Команда повинна швидко й правильно визначити жанр картини та розмістити репродукції відповідно до карток.

По закінченні кожна команда отримує певну кількість балів. ( 1місце – 3 бали, 2місце – 2 бали, 3місце – 1 бали ).

Вулиця майстрів ДПМ

Завдання: „Прикрасимо посуд”

Кожна команда отримує фотографію або ілюстрацію із зображенням квітки (у кожної команди вона своя) та листочка (форми квітів і листочків повинні бути простими), а також шаблон будь-якого побутового предмета (чашки, тарілки, вази тощо). Команда повинна створити орнамент із заданих зображень.

По закінченні кожна команда отримує певну кількість балів. ( 1місце – 3 бали, 2місце – 2 бали, 3місце – 1 бали ).
Після виконання учнями запропонованих завдань підводяться підсумки за кількістю набраних командами балів. Переможцем вважається команда яка набрала більшу кількість балів.




Урок - практикум „ВИГОТОВЛЕННЯ ВАЛЕНТИНКИ ВЛАСНИМИ РУКАМИ”


Доброго дня! Дякую, що ви завітали до нашого гуртка.

Темою нашої зустрічі буде історія святкування:



Дня Святого Валентина!
Точних даних немає про походження цього свята, але існує багато припущень та легенд. Одним із таких припущень є те, що за 8 століть до того як було затверджено це свято в Римі проводили фестиваль Луперкалії на честь Фавна Лукерки (божества родючості). Правила були досить дивні, хлопці тягнули лотерею і вибирали собі дівчат з якими були до іншого фестивалю.

Багато пізніше християнський папа Геласиус бажаючи звільнитись від пережитків язичництва вирішив замінити імена святих і дещо змінити правила гри.

Звичайно це не всім би сподобалось. Відмінити це свято було не можливим і мудрий Геласиус підшукав заміну Фавну.

Найпідходящою кандидатурою як йому здавалося міг би стати святий мученик Валентин, що мав до кохання саме пряме відношення.

Кажуть, що Валентин жив у 3 ст. н. е. у давньому місті Терні. Згідно одним даним було відомо, що він був християнин, інші возводять його в ранг єпископа.

Час життя Валентина співпав з часом правління імператора Клавдія II який дуже почитав доблесть римських легіонів і не любив християн. Для збереження бойового духу імператор видав наказ, що забороняв легіонерам одружуватися. Римські легіонери тайно вінчались у Святого Валентина.

Але таємницю зберегти було не можливо. В кінці 269р. Святого Валентина було взято під варту і скоро був підписаний наказ про його страту.

Також ходять легенди, що у в`язниці у Святого Валентина закохалася сліпа дочка тюремщика. Валентин, як священик, що дав обітницю безбраччя, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (13 лютого) надіслав їй ніжного листа.

За іншою версією, Валентин сам закохався прекрасну дівчину, та ще й користуючись своїми медичними знаннями вилікував її від сліпоти.

Як все було насправді, ми не знаємо і вже не дізнаємося ніколи, але безперечно одне – молодий християнський священик загинув заради Кохання. І цього Кохання йому було відпущено досить багато на одне його коротке життя – кохання до Бога, кохання до прекрасної дівчини, любов до людей взагалі, яким він допомагав як священик, як лікар і як просто прекрасна людина яка творить добро.

Недивно, що про Валентина не забули і вибрали його покровителем усіх Закоханих.

У Західній Європі день Святого Валентина святкують з 18 століття, у США з 1777 року.

Кожного року 14 лютого люди розсилають десятки мільйонів листівок, прикрашених традиційними сердечками, трояндами, кошенятами, янголятами та голубками.

Створення першої Валентини приписують Чарльзу, Герцогу Орлеанскому (1415 рік), який сидів в цей час у в’язниці. Таким чином він вирішив долати скуку, пишучи любовні послання власній дружині. Однак найбільшого розквіту „валентинки” досягли у 18 столітті.

Зараз під „валентинкою” розуміють вітальні листівки у вигляді сердечок, так звані „валентини”, з найкращими побажаннями, освідченні у коханні та просто шутками, які не підписують і той хто отримує повинен сам здогадатися, від кого привітання.

Сьогодні можна придбати будь яку листівку.

Метою нашої з вами зустрічі буде , створити вітальну листівку нічим не гіршу за ті, що можна придбати. На мою думку вони в нас вийдуть ще кращими, так як будуть індивідуально неповторні. А також створюючи їх ви обов’язково будете думати про людину якій буде адресовано ваш подарунок. І так почнемо працювати.


Валентинка з картону та тасьми
Необхідні матеріали:

шаблон;

аркуші паперу рожевого, червоного кольору;

олівець;

фестонні ножиці (для вирізування зубчиків по периметру серця);

дирокол;


тасьма;

Інструкція:


рисунок 1 рисунок 2
рисунок 3 рисунок 4

Валентинка - конвертик
Необхідні матеріали:

шаблон;

аркуші паперу рожевого, червоного кольору;

олівець;

ножиці;

клей.


Також використайте наклейки у вигляді маленьких сердечок, щоб прикрасити валентинку.

Інструкція:


рисунок 1 рисунок 2 рисунок 3

рисунки 4, рисунок 5 рисунок 6

Теперь у Вас вийшов незвичайний конвертик/лист із загнутыми краями.




Корзинка – серце
Необхідні матеріали:

два аркуші паперу рожевого кольору;

олівець;

ножиці;


клей или степлер.

Інструкція:


рисунок 1 рисунок 2 рисунок 3

рисунок 4 рисунок 5 рисунок 6

рисунок 7 рисунок 8

ДИТЯЧІ РОБОТИ





4. РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ








База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка