Поняття про інфекційний процес та інфекційну хворобу. Принципи діагностики, профілактики та імунопрофілактика інфекційних хвороб. Грві



Скачати 302.81 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір302.81 Kb.
Поняття про інфекційний процес та інфекційну хворобу. Принципи діагностики, профілактики та імунопрофілактика інфекційних хвороб. ГРВІ (грип, парагрип, аденовірусна, риновірусна, респіраторно-синтиційна інфекції). Імунопрофілактика грипу.
Актуальність.

Інфекційні хвороби сьогодні залишаються надзвичайно актуальними. В останні десятиліття набули поширення раніше невідомі інфекції – ВІЛ-інфекція, хвороба Лайма, кампілобактеріоз, SARS та ін. Не вдалося зберегти досягнуте зниження захворюваності на дифтерію, кір. Відмічається зростання захворюваності на вірусні гепатити, гострі кишкові інфекційні хвороби, туберкульоз серед населення України та інших країн. Клінічні прояви інфекційних хвороб можуть бути різноманітними, нерідко – атиповими, що може призвести до госпіталізації хворого у лікувальний заклад будь-якого профілю. Вміння розпізнати інфекційну патологію, грамотно провести диференціальну діагностику, призначити доцільне лікування, забезпечити проведення необхідних профілактичних заходів необхідні лікарю будь-якої спеціальності.


Щорічно (за даними ВООЗ) на інфекційні хвороби в світі хворіють 40 млн. людей, з них 90% припадає на ГРВІ. Кожен дорослий в середньому 2 рази на рік хворіє на грип, або ГРВІ, школяр – 3 рази, дошколяр – 6 разів.В практичній медицині ГРВІ займають особливе місце серед інших хвороб людини ще за однієї причини. Як і у відношенні інших поширених хвороб, діагноз ГРВІ часто виставляється без достатніх на те підстав. Частота помилок при діагностиці ГРВІ складає 50%. Разом з тим, діагноз ГРВІ може мати місце лише в тому випадку, якщо при обстеженні хворого лікар визначає ознаки враження дихальних шляхів. Проте необхідно пам’ятати, що респіраторний синдром можуть спричинювати не лише віруси, а й бактерії, мікоплазми, хламідії, рикетсії.

Актуальність цих інфекцій підкреслюють наступні їх особливості:



  • ці збудники поширені повсюдно;

  • контагіозність захворювань висока, сприйнятливість загальна, як наслідок – масовість захворювань;

  • перенесена вірусна інфекція відкриває доступ бактеріальній інфекції, звідси часті бактеріальні ускладнення;

  • перенесені вірусні захворювання сприяють формуванню хронічних процесів не лише в дихальних шляхах, але й в інших органах і системах;

  • багато респіраторних вірусів здатні персисту вати в організмі, періодично викликаючи загострення, доведено, що деякі з них можуть бути причиною розвитку повільних інфекцій.

2.Навчальні цілі заняття ( з вказівкою рівня засвоєння, що планується):

2.1.Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): a-1

  • мати уявлення: про місце ГРВІ в структурі інфекційних хвороб, історію вивчення, науковий внесок закордонних та вітчизняних вчених в історію наукових досліджень у цій галузі.

  • ознайомитися: із статистичними даними щодо поширеності парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, летальності, частоти ускладнень в Україні і в світі на сьогодні.

2.2.Студент повинен знати: а-2

  • етіологію грипу, фактори патогенності збудників ГРВІ;

  • епідеміологію парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • патогенез ГРВІ;

  • клінічні прояви парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій ;

  • діагностику ГРВІ;

  • принципи лікування;

  • принципи профілактики;

  • покази до призначення антибактеріальних препаратів;

  • покази до госпіталізації хворих на ГРВІ.

2.3. Студент повинен вміти: а-3


  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на ГРВІ;

  • зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми ГРВІ, обґрунтувати клінічний діагноз, визначитись з необхідністю госпіталізації в стаціонар;

  • провести диференціальну діагностику ГРВІ;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, невідкладні стани;

  • оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу “ГРВІ” (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);

  • скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням синдромів хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

  • скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

  • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалісценції.


2.4. Творчий рівень (для найбільш здібних студентів): а-4


  • розвивати творчі здібності студентів в процесі проведення клінічних досліджень, аналізу наукових джерел;

  • залучати студентів до роботи у студентському науковому гуртку кафедри;

  • запропонувати теми для УДРС та НДРС з найбільш актуальних питань, наприклад: „Гострий респіраторний дистрес-сндром” тощо.


3. Виховні цілі (цілі розвитку особистості):

  • Розвинути деонтологічні уявлення в процесі вивчення теми. Вміти дотримуватись правил поведінки біля ліжка хворого, принципів лікарської деонтології. Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з хворим і його родиною.

  • Розвинути відчуття відповідальності за своєчасність та професійний рівень дій лікаря.


4. Міжпредметне інтегрування:


Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Анатомія

Будову ротоглотки, носа, гортані, трахеї, бронхів, легень, серця, нервової системи




Гістологія

Будову слизової оболонки носа, гортані, ротоглотки, трахеї, бронхів.




Мікробіологія

Властивості респіраторних вірусів ; методи специфічної діагностики ГРВІ

Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики ГРВІ.

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі( заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо).

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу.

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу.

Паталогічна анатомія

Зміну будови слизової оболонки ротоглотки, мигдаликів, носа, л/в, епітелію ниркових канальців, структури центральної та периферичної НС, міокарду.

Визначати місцеві зміни

Фармакологія

Групи препаратів, що застосовуються для лікування захворювання, дозування (разове та добове), їхні побічні ефекти, протипокази і т.д.

Виписувати рецепти

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого. Симптоми та синдроми захворювання.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.

Неврологія

Патогенез, клінічні ознаки токсичного набряку мозку, арахноїдиту, синдрому Гієна –Барре, поліневритів.

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи.

Клінічна фармакологія.

Фармакокінетику і фармакодинаміку противірусних препаратів, антибіотиків, засобів патогенетичної терапії.

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти.


Реанімація та інтенсивна терапія


Невідкладні стани:

Гостра дихальна недостатність

Набряк головного мозку


Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

Гостра дихальна недостатність

Набряк головного мозку


Наступні дисципліни

Сімейна медицина

Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення ГРВІ.

Принципи профілактики і лікування.



Проводити диференціальну діагностику ГРЗ різного ґенезу із ГРВІ. Розпізнати парагрип, рино-вірусну, респіраторно-синцитіальну та аденовірусну інфекцію, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно визначити необхідність госпіталізації хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності.

Внутрішньопредметна інтеграція

Інфекційні хвороби.

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення ГРВІ. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику грипу з іншими інфекційними хворобами: ГРЗ, черевним тифом, менінгококовим назофарингітом, лептоспірозом, вірусним гепатитом А, менінгітом, висипним тифом.

Розпізнати грип, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.



Зміст теми заняття.




6.План та організаційна структура заняття:


Основні етапи заняття, їх функції та зміст.

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення ( контролю, інструкції

Час

(хв)

1

2

3

4

5

1. Підготовчий етап:

  1. Організація заняття

  2. Постановка учбових цілей та мотивація

  3. Контроль вихідного рівня знань

Зміст - Див. п.2.1; п.2.2 ”Навчальні цілі”





II


Співбесіда. Індивідуальне опитування. Тестовий контроль.

Див. п.1 ”Актуальність теми”;

Див. п.2 ”Навчальні цілі”


Питання для індивідуального опитування.
Тести 2-го рівня.

15 хв.



2. Основний етап

Формування системи професійних вмінь та навичок.

Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Навчальні цілі”

III


Практичний

професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань .




Курація тематичних хворих.

Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.

Архівні історії хвороби

Ситуаційні задачі 2,3-го рівня.


60 хв.


3.Заключний етап

  1. Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь

  2. Підведення підсумків заняття

  3. Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)



III


Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок.

Тестовий контроль.



Тести 3-го рівня

Ситуаційні задачі 3-го рівня.


15 хв.



7.Матеріали методичного забезпечення заняття:

7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.

7.1.1.Контрольні питання для індивідуального опитування: =2


  1. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать парагрип, рино-вірусна, респіраторно-синцитіальна та аденовірусна інфекції?

  2. Дати характеристику збудників пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, факторів агресії, різних серотипів вірусу та антигенних варіантів.

  3. Механізм передачі пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій.

  4. Патогенез ГРВІ та основних його клінічних симптомів.

  5. Класифікація пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій.

  6. Охарактеризувати основні клінічні симптоми та назвати критерії важкості ГРВІ.

  7. Назвати можливі ускладнення пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій та їх діагностичні критерії.

  8. Наслідки ГРВІ.

  9. План обстеження хворого на ГРВІ.

  10. Методи специфічної діагностики ГРВІ.

  11. Етіотропна терапія ГРВІ та принципи базисної терапії .

  12. Термін та покази до призначення антибактеріальної терапії при ГРВІ.

  13. Неспецифічна профілактика ГРВІ.

7.1.2. Тести 2-го рівня: вибрати правильні відповіді =2
ВАРІАНТ 1

  1. Для парагрипу І та ІІ типів характерно:
А. Весняно-літня сезонність;
Б. Осінньо-зимня сезонність;
В. Захворюваність частіше реєструється у дітей з 4-5-місячного віку до 6-7 років;

Г. Вражають новонароджених;


  1. Епідеміологічно та клінічно для рино-вірусної інфекції характерно:

А.Осінньо-весняна сезонність;

Б. Зимова сезонність;

В. Виражена інтоксикація;

Г. Відсутність вираженої інтоксикації;

Д. Ринорея серозного, або серозно-слизового характеру;

Е. Ознаки трахеобронхіту.




  1. РС-інфекція у дітей до 3 років перебігає у вигляді:

А. Трахеїту, ларингіту;

Б. Бронхіоліту, пневмонії;

В. Риніту, ринофарингіту;

Г. Бронхіту, трахеобронхіту.




  1. Джерелом інфекції для адено-вірусної інфекції є:
А.Хворий в гостру стадію хвороби;

Б.Реконвалісцент;

В.Вірусоносій;


Г. Все вищевказане


  1. Парагрип може мати наступні ускладнення:

А. Несправжній круп;


Б. Менінгіт, менінгоенцефаліт;

В. Пневмонія, синусит, отит;

Г. ІТШ;

Е.Геморагічний набряк легень



  1. Епідеміологічно та клінічно для респіраторно-синцитіальної інфекції характерно:

А. Групові внутрішньо-лікарнянні спалахи;

Б.Поєднання ринореї з ураження нижніх дихальних шляхів у маленьких дітей;

В. Лімфаденопатія, гепатоспленомегалія ;

Г. Поєднання ринореї з ураженням верхніх дихальних шляхів;

Г. Відсутність високої пропасниці та істотних змін в формулі крові;

Д. Виражена інтоксикація.




  1. Клінічно для парагрипу характерно:

А. Явища риніту;

Б. Явища ринофарингіту;

В. Явища ларингіту;

Г. Явища трахеїту;

Д. Явища бронхіту.


  1. До клінічних форм адено-вірусної інфекції відносять:

А. Фаринго-кон’юнктивальна гарячка;

Б. Пневмонія;

В. ГРЗ (риніт, фарингіт, тонзиліт, ринофаринготонзіліт, трахеобронхіт);

Г. Кератокон´юнктивіт;

Д. Геморагічний цистит;

Е. Діарея, ураження нервової системи (менінгоенцефаліти, полірадикулоневрити);

F. Все вищевказане.


  1. Госпіталізація хворих з адено-вірусною інфекцією проводиться:

А. За клінічними показами (важкий перебіг, ураження НС);

Б. За епідеміологічними показами;

В. У разі виникнення ускладнень;

Г. У всіх випадках незалежно від важкості хвороби та наявності чи відсутності ускладнень.




  1. Для фаринго-кон’юнктивальної гарячки характерно:

А. Катаральний, плівчастий або фолікулярний кон’юнктивіт;

Б. Фарингіт;

В. Трахеїт;

Г. Риніт;

Д. Лімфаденопатія;

Е. Підвищення температури до 38 С;

F. Бронхіт, пневмонія.

ЕТАЛОНИ ВІРНИХ ВІДПОВІДЕЙ


1. А В Г Д 7. Б В Д

2. Б В Г 8. А Б Д

3. Г 9. А Б Д

4. Б В Г Д 10 А Б

5. В

6. А Б Г
ВАРІАНТ 2




  1. Механізм виникнення гепатоспленомегалії при аденовірусній інфекції:

А. Вплив токсичних антигенів аденовірусів;

Б. Накопичення та розмноження вірусу в цих органах;

В. Приєднання вторинної інфекції;


  1. Місце проникнення аденовірусів:

А. Епітелій носа, ротоглотки;

Б. Слизова оболонка статевих органів;

В. Слизова оболонка кон’юнктиви;

Г. Епітелій кишок.




  1. Бактеріальні ГРЗ на відміну від ГРВІ характеризуються:

А. Поступовим початком, незначною інтоксикацією;

Б. Гострим початком, вираженою інтоксикацією;

В. Розвиток переважно у осіб з хронічною патологією;

Г. Ринофарингіт із слизово-гнійними виділеннями з першого дня хвороби;

Д. Зв'язок з простудними факторами, чи попередніми ГРВІ;

Е. Запальна реакція крові різного ступеню вираженості;

F. Відсутність змін в крові.


  1. Для риновірусної інфекції характерна сезонність:

А. Осінньо-зимня;

Б. Зимньо-весняна;

В. Літньо-осіння;

Г. Не характерна сезонність.




  1. Інкубаційний період для аденовірусної інфекції складає:

А. 3-6 діб;

Б. 5-8 діб;

В. 2-4 доби;

Г. 1-5 діб;




  1. Тривалість перебігу респіраторно-синцитіальної інфекції:

А. 2-3 тижні;

Б. 1 тиждень;

В. 5-7 днів;

Г. 1 місяць;

Д. 2-3 дні.


  1. Для екстреної хіміопрофілактики ГРВІ інфекцій можуть використовуватись:

А. Вакцини;

Б. Ремантадин;

В. Озельтамивір;

Г. Індуктори ендогенного інтерферону;

Д. Нормальний людський інтерферон.


  1. Правила виписки із стаціонару хворих на ГРВІ:

А. Після повного клінічного одужання;

Б. При нормальних результатах аналізів крові та сечі;

В. Не раніше ніж через 3 доби нормальної температури;

Г. Не раніше ніж через 7 діб нормальної температури.


9. Клінічні та епідеміологічні покази до госпіталізації хворих на ГРВІ:

А. Важкість перебігу;

Б. Наявність ускладнень;

В. Обтяжений преморбідний фон;

Г. Вік хворих;

Д. Хворі з організованих, закритих колективів у разі неможливості їх ізоляції.


10. До ускладнень РС-інфекції відносять:

А. Пневмонія;

Б. Бронхообструкція та бронхіальна астма;

В. Ураження НС;

Г. Міокардит;

Д. Отити;

Е. Все вищевказане.


  1. До ускладнень риновірусної інфекції відносять:

А. Пневмонія;

Б. Бронхіт;

В. Міокардит;

Г. Синусити;

Д. Отити.
ЕТАЛОНИ ВІРНИХ ВІДПОВІДЕЙ
1. Б 6. А Б В Г

2. А 7. А Б В Д

3. Б 8. В

4. А В Г 9. Б В Г

5. А Б Д Е 10. Б В

11. А Г Д


7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття
7.2.1. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики гострих респіраторних вірусних інфекцій




Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.

2.


Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на грип
Провести курацію

хворого


I. З‘ясувати скарги хворого.

II. З‘ясувати анамнез:

1. Анамнез хвороби

2. Анамнез життя

3. Епіданамнез

II. Провести об‘єктивне обстеження.


1. Загальний огляд:

- загальний стан хворого;
- шкіра, слизові ротоглотки;

2.Дихальна система


3. Нервова система


4. Травна система


Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

- загальної інтоксикації

- катаральний
Звернути увагу на початок хвороби; термін, послідовність виникнення, динаміку розвитку
Виявити перенесені хвороби та з’ясувати наявність хронічних захворювань серцево-судинної, дихальної систем, нирок, цукрового діабету, імунодефіциту.

Виявити дані стосовно реалізації повітряно-краплинного та фекально-орального (для адено-вірусної інфекції) механізму передачі, звернути увагу на епідемічну ситуацію щодо конкретної ГРВІ в даний час в місті, перебування хворого у місцях скупчення людей, вік, рід занять хворого.

Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології.

Звернути увагу на: незначний токсикоз при парагрипі, відсутність інтокси-каційного синдрому (у більшості випадків) при риновірусних захворюваннях, наявність більш вираженої інтоксикації у хворих на рино-синцитіальну та аденовірусну інфекцію.



  • Неяскрава гіперемія дужок і м’якого піднебіння - при парагрипі,

  • Наявність гранульозного фарингіту, риніту з вираженим ексудативним компонентом, нерізка місцева гіперемія, лімфаденопатія, кон’юнктивіт (фолікулярний плівчастий), нерідко однобічний - при аденовірусній інфекції.

  • Звернути увагу на блідість шкіри і слизових оболонок, акроціаноз, а в тяжких випадках –тотальний ціаноз при РС-інфекції.




  • Нежить, осиплість голосу, сухий гавкаючий кашель, круп у дітей, задишка з переважанням утруднення під час видоху – при парагрипі

  • Наявність надмірної носової секреції серозного або серозно-слизистого характеру - при риновірусній інфекції

  • Поєднання ринореї з ураженням нижніх дихальних шляхів у дітей, верхніх дихальних шляхів у дорослих, свистяче дихання, задишка експіраторного типу при ураженні бронхів і бронхіол, ослаблене або жорстке дихання на окремих ділянках, чергування емфізематозних ділянок і зон притуплення під час перкусії характерно для респіраторно-синцитіальної інфекції

  • Симптоми риніту, фарингіту, тонзиліту, трахеобронхіту – при аденовірусній інфекції.

Помірна загальна інтоксикація
Звернути увагу на помірну діарею і біль в надчеревній ділянці, гепатолієнальний синдром, що має місце при аденовірусній інфекції.




3.

Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.


3.R-графія ОГК
4.Експрес-діагностика

5.Вірусологічний метод

6. Серологічні методи:

РЗК,РГГА,РА,РН



Гемограма не має суттєвих змін, за виключенням деякого підвищення ШОЕ при аденовірусній інфекції
Відсутність значних змін при типовому перебігу

Призначається при виникненні

ускладнень

РІФ, ІФА - виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках слизової оболонки носоглотки

Виділення вірусу із носоглотки

Призначаються в парних сироватках крові з інтервалом 10 діб ;наростання титру антитіл не менш як у 4 рази




7.2.2. Ситуаційні задачі другого рівня засвоєння (a=2)

Задача 1


Хлопчик 5 років захворів поступово. Захворювання розпочалось з слабкості, нездужання, підвищення температури до 37,8 С, осиплість голосу, гавкаючий кашель, закладеність носу. Під час огляду: температура 38,5С, незначна гіперемія шкіри обличчя, неяскраву гіперемію дужок, м’якого піднебіння, задньої стінки глотки, над легенями – дихання везикулярне з жорстким відтінком. ЧД 20 за 1 хв.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.


Задача 2


Хвора П., 28 років захворіла гостро. Хвороба почалася з закладеності носу та підвищення температури тіла до 37,8С. На наступну добу з’явився помірний біль в горлі під час ковтання, дертя в ділянці задньої стінки глотки, різь та відчуття піску в правому оці. Об’єктивно: на задній стінці глотки гіперплазовані фолікули, мигдалики помірно набряклі, гіперимовані, пальпуються м’якоеластичні, безболісні, не спаяні між собою та оточуючими тканинами лімфатичні вузли, очна щілина правого ока, повіки набряклі, гіперимійована та набрякла кон’юнктива.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.



Задача 3

Дитина 1-го року з’явилась закладеність носу, сухий кашель, підвищення температури до 37,5С. На наступний день – кашель нападоподібний з виділенням незначної кількості харкотиння, дихання шумне, різко виражена задишка по експіраторному типу. ЧД – 40 за 1 хвилину, акроцианоз, в легенях – розсіяні сухі і поодинокі вологі хрипи.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.

Задача 4

Хвора 32 років захворіла гостро з незначного ознобу та підвищення температури тіла до 37,4С, чхання, закладеності носу, сухості та дертя в горлі. Дуже швидко з’явились надмірні рідкі виділення з носу. Об’єктивно: носове дихання утруднене, шкіра навколо носових отворів мацерована, неяскрава гіперемія м’якого піднебіння та задньої стінки глотки.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.

Задача 5

Пацієнт М., викликав лікаря додому. Скарги на субфебрильну температуру, загальну слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах. В родині на ГРВІ хворіє дитина. При огляді – виявлено ознаки блефарокон’юнктивіту, фарингіту, пальпуються збільшені шийні, пахові та пахвинні лімфатичні вузли до 1 см в діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, зів гіперимований, мигдалики гіпертрофовані і гіперемовані. Дихання везикулярне, тони серця приглушені. АТ – 140/80 мм.рт.ст. ЧСС – 80 за хвилину. Живіт м’який, пальпується збільшена на 3 см печінка і селезінка.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування
7.2.2 Ситуаційні задачі третього рівня засвоєння (a=3)
Задача 1

Карета швидкої допомоги приїхала на виклик. Хлопчик 5 років захворів поступово. Захворювання розпочалось з нездужання, підвищення температури до 37,8 С, осиплості голосу, гавкаючого кашлю, закладеність носу. Раптово вночі з’явилось відчуття нестачі повітря, шумне свистяче дихання з подовженим вдихом та участю допоміжної мускулатури, ЧД – 40 за 1 хвилину, парадоксальний пульс, неспокійний вираз обличчя, ціаноз носо-губного трикутника.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.
Задача 2

Каретою швидкої допомоги в інфекційне відділення доставлено дитину 5 років. Хвороба почалась гостро з ознобу, підвищення температури тіла до 39С, вираженого головного болю розпираючого характеру, блювання на висоті головного болю, ломоти у всьому тілі, нудоти. Одночасно з’явився сухий кашель, зміна голосу, утруднене носове дихання. Під час огляду – блідість шкірних покривів, помірна гіперемія ротоглотки, позитивний симптоми Керніга, Брудзинського.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування

Задача 3


Хворий 29 років за 6 день хвороби поступив до пульмонологічного відділення зі скаргами на підвищення температури тіла до 39 С, сухий кашель, періодично з виділенням слизово-гнійного харкотиння, задишку. Захворювання почалось 6 діб тому з підвищення температури тіла до 39 С, ознобу, сильного головного болю з локалізацією в ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. На 2-гу добу з’явився сухий кашель із садінням за грудиною, сухість та дертя в горлі, закладеність носа. На 3 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились мізерні виділення з носа, посилився кашель. Приймав жарознижуючі, відхаркуючи та краплі в ніс. На 5 добу температура знову підвищилось до 39 С, з’явились задишка, кашель з виділенням харкотиння. Під час огляду: стан середньої важкості, температура 38,5, гіперемія шкіри обличчя , АТ 100/60, пульс 90/хв., ЧД 26 за 1 хв.. Над легенями перкуторно – притуплення перкуторного звука в нижніх відділах легень справа, аускультативно - дихання жорстке, справа в нижніх відділах на фоні ослабленого везикулярного дихання мілко пухирчаті вологі хрипи.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.



7.3. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття

7.3.1. Тести 3-го рівня a=3

Диференційна діагностика ГРВІ



Ознака


Грип


Парагрип


Аденовірусна хвороба

РС-інфекція


Риновірусне захворювання

Початок


Раптове, часто з ознобом

Поступове, рідше гостре


Частіше поступове, рідше гостре

Частіше гостре, рідше поступове

Гостре


Провідна симптоматика


Симптоми токсикозу


Катаральні явища, ларингіт;


Ексудативні катаральні явища


Ураження глибоких дихальних шляхів

Чхання, заложеність носа, нежить

Зовнішній вигляд


Одутлість, гіперемія особи, кон'юнктивіт

Звичайний


Звичайний, інколи блідість, часто кон'юнктивіт

Звичайний, часто блідість


Звичайний


Токсикоз


Провідний симптом

Відсутній або слабкий

Слабкий


Слабкий або помірний

Відсутній


Катаральні явища


Заложеність носа, виділення з 2—3-го дня


Виражені, з поступовим залученням відділів дихальних шляхів

Виражені з поступовим залученням відділів дихальних шляхів

Виражені


Різко виражена нежить


Головний біль


Сильний, переважно в лобовій області

Слабкий або відсутній

Помірний


Слабкий або відсутній

Відсутній або слабкий

Болі:

у очах


у м'язах

Характерні



»

Немає


Рідко, слабкі

Немає


Рідко, слабкі

Рідко, слабкі Помірні


Немає


»

Млявість, розбитість, адинамія

Типові


Слабо виражені


Відсутні або слабо виражені

»


»


Лихоманка


Висока з 1-го дня


Субфібрильна або помірна з поступовим розвитком

Висока, тривала


Помірна з поступовим розвитком

Відсутній або субфібрильна


Нежить


Помірний


Помірний або виражений

Помірний або виражений

Виражений


Провідний симптом

Кашель


Сухий


Сухий, грубий


Рідко


Провідний симп-том, нерідко з астматичним відтінком

Украй рідко


Запаморочення, непритомність

Зустрічаються


Немає


Немає


Немає


Немає


Блювота, нудота

Буває


Буває у маленьких дітей

Рідко


Буває у маленьких дітей

Буває у дітей


Ураження зіву


Різка гіперемія


Слабка гіперемія


Яскраво вираже-на гіперемія, набухлість мигдалин, часто з нальотом

Слабка гіперемія


Дуже слабка гіперемія


Ураження слизистої оболонки носа, глотки

Різка гіперемія, набряклість


Помірна гіперемія


Чи помірна яскрава гіперемія глотки з набухлостью

Помірна гіперемія


Виражений риніт


Ураження дихальних шляхів


Ринофаринготра-хеїт, ринофарин-голарингіт, рино-фарингіт

Ринофарингола-рингіт


Ринофаринготон-зиліт, ринофа-рингокон’юнкти-віт

Бронхіт, бронхіт + фарингіт, бронхіт+ рино-фарингіт

Риніт


Лімфаденіт

Збільшення печінки

Діарея

Висип


Немає

»
»

»

Немає

»
»

»

Часто множинний|численний|
Буває
Можливо

» »

Буває

Буває
Немає



»

Немає

»
»

»

Рекомендована література
Базова



  1. Лекції професора

  2. Інфекційні хвороби / за ред. О.А. Голубовської. – Київ: ВСВ „Медицина”, 2012. – 727 с.

  3. Инфекционные болезни. Фармакотерапия/ подред. Л.В.Мороз.- Киев: „Здоровье Украины”, 2011. – 442 с.

  4. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. – Київ: „Здоров’я”, 2001. – Т.1. – 854 с.

  5. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. – Київ: „Здоров’я”, 2002. – Т.2. – 656 с.

  6. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. – Київ: „Здоров’я”, 2002. – Т.3. – 902 с.

  7. Інфекційні хвороби / за ред. Тітова М.Б. – Київ: „Вища школа”, 1995. – 566 с.

  8. Руководство по инфекционным болезням / под ред.Лобзина Ю.В. – СПб: „Фолиант”, 2003. – 1036 с.

  9. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: „Феникс”, 2001. – 959 с.



Допоміжна


  1. Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи.- Київ «Здоров’я», 1998.- 412 с.

  2. Андрейчин М.А., Козько В.М., Копча В.С. Шигельоз. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - 262 с.

  3. Избранные вопросы терапии инфекционных болезней / под ред. Лобзина Ю.В. – СПб: «Фолиант», 2005. – 909 с.

  4. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. - Тернопіль: ТДМУ, 2007. - 500 с.

  5. Инфекционные болезни: курс лекций / под ред. Никитина Е.В. – Одесса: „ОКФА”, 1999. – 416 с.

  6. Змушко Е.И., Белозеров Е.С. ВИЧ-инфекция. – СПб: „Питер”, 2000.– 318 с.

  7. Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.: «Фолиант», 2001. –384 с.

  8. Лобзин Ю.В., Жданов К.В.,Волжанин В.М., Гусев Д.А. Вирусные гепатиты: клиника, диагностика, лечение. – СПб: «Фолиант», 2006. – 183 с.

  9. Лобзин Ю.В., Пилипенко В.В., Громыко Ю.Н. Менингиты и менингоэнцефалиты. – СПб: «Фолиант», 2003. – 122 с.

  10. Шлоссберг Дэвид, Шульман Ионас А. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней. – Москва: „Бином”, СПб: „Невский диалект”, 1999. – 305 с.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка