Положення щодо здійснення державного контролю нехарчової продукції. Порядок здійснення державного контролю нехарчової продукції. Література



Скачати 277.76 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір277.76 Kb.
Здійснення державного контролю

нехарчової продукції
План

Вступ.


1. Визначення термінів.

2. Загальні положення щодо здійснення державного контролю нехарчової продукції.



  1. Порядок здійснення державного контролю нехарчової продукції.

ЛІТЕРАТУРА



  1. Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до №51, ст. 1122).
    1. Митний кодекс України. Закон України від 13.03.12 р №4495-VI.

    2. Закон України від 02.12.10 р. №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

    3. Закон України від 02.12.10 р. №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

    4. Закон України від 17.05.01 р. №2406-ІІI «Про підтвердження відповідності».

    5. Закон України від 01.12.05 р. №3164-ІV «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності».


  2. Постанова КМУ від 01.06.11 р. №573 «Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності».

  3. Постанова КМУ від 26.12.11 р. №1397 «Про затвердження Порядку функціонування національної інформаційної системи державного ринкового нагляду, внесення до неї відомостей і подання повідомлень».

  4. Постанова КМУ від 26.12.11 р. №1398 «Про затвердження Порядку функціонування системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, та подання повідомлень для внесення до неї».

  5. Постанова КМУ від 26.12.11 р. №1401 «Про затвердження Порядку подання повідомлення про продукцію, яка не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, органам державного ринкового нагляду».

  6. Постанова КМУ від 26.12.11 р. №1403 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю нехарчової продукції».

  7. Постанова КМУ від 26.12.11 р. №1404 «Про затвердження ступенів ризику видів нехарчової продукції та критеріїв, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику».

  8. Лист ДМСУ від 04.07.11 р. №16/1-16.3/656-ЕП «Про застосування законів України».

Вступ

Система контролю підприємств держорганами в Україні не гарантувала споживачам безпеки та належного рівня захисту від неякісної продукції. 

Крокуючи до СОТ, Україна схвалила План дій «Україна - Європейський Союз» Європейська політика сусідства», яким зобов'язалася реформувати систему технічного регулювання (зокрема, систему контролю за безпекою продукції) та гармонізувати національне законодавство у зазначеній сфері із законодавством Євросоюзу.

Одним з перших кроків на шляху до "європеїзації" українського законодавства стало прийняття  2 грудня 2010 року  Верховною Радою двох взаємодоповнюючих та взаємопов’язаних між собою Законів №2735 «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та №2736 «Про загальну безпечність нехарчової продукції», та постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 573 «Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності», норми яких запрацювали з 6 липня 2011 року.

У європейських країнах більшість видів контролю здійснюється не на проміжних етапах, а на етапі отримання результатів економічної діяльності та їх використання.

Так, 95 % митного контролю продукції перенесено з моменту їх митного оформлення на етап реалізації ввезеної/вивезеної продукції та використання для цілей, заявлених при декларуванні таких товарів.

Виконання вимог законодавства на етапах, що не підлягають контролю, забезпечується шляхом встановлення жорстких санкцій у випадку виявлення порушень під час здійснення перевірки регулюючими органами та надання можливості самостійного виправлення порушень суб'єктами господарювання до моменту перевірки із застосуванням до них мінімальних санкцій.

Позитивними рисами системи державного ринкового нагляду є те, що він:

1. Замінив існуючу систему державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, яка базується на здійсненні контролю не характеристик продукції, а процесів її виробництва;

2. Запровадив європейський підхід до здійснення контролю та нагляду за вже виготовленою продукцією, тобто перенесення його зі стадії виробництва, на стадію введення її в обіг на ринку, що дає змогу суттєво зменшити втручання державних органів у діяльність суб'єктів господарювання;

3. Запровадив максимально тісну взаємодію між суб'єктами господарювання та регулюючими органами, що забезпечує більш ефективний контроль безпеки продукції та оперативне реагування у випадку виявлення її небезпечності. Така взаємодія зменшує негативні наслідки як для суб'єктів господарювання так і для споживачів продукції, яка становить потенційну небезпеку.



1. Визначення термінів

Безпечна нехарчова продукція (далі - продукція) - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням:

  • характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування;

  • впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею;

  • попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції;

  • застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо);

Введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України;

Вилучення продукції з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання появі продукції на ринку України, в ланцюгу постачання продукції;

Вільний обіг - розпорядження без митного контролю товарами


і предметами, пропущеними через митний кордон України;

Встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами;

Декларація про відповідність - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством;

Державний контроль продукції - діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції);

Державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам;

Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.



Ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

Митний режим - сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються;



Національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються;

Неналежне застосування Національного знака відповідності - порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів;

Обстеження зразків продукції - візуальний огляд зразків продукції з метою визначення її відповідності встановленим вимогам;

Орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).

У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи;

Послуга - результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій;

Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

Ризик - можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків негативного пливу протягом певного періоду часу;

Розповсюдження продукції - поява продукції на ринку України після введення її в обіг;

Розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка пропонує продукцію на ринку України;

Серйозний ризик - будь-яка загроза суспільним інтересам, що потребує оперативного втручання державних органів, у тому числі така, наслідки якої не виявляються негайно;

Ступінь ризику - рівень небезпеки (загрози) суспільним інтересам, що становить або може становити продукція;

Суб'єкти господарювання - виробник, його уповноважений представник, імпортер, розповсюджувач відповідної продукції;

Суспільні інтереси - безпека життя та здоров'я людей, безпечні умови праці, захист прав споживачів (користувачів), захист довкілля;

Технічний регламент - закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.


2. Загальні положення щодо здійснення державного контролю

нехарчової продукції

Відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» нагляд здійснюється у двох основних формах:

1) контроль продукції — проводиться митними органами у зонах митного контролю щодо продукції, що ввозиться суб'єктами господарювання на митну територію України та заявляється у митний режим імпорту, реімпорту або будь-який інший митний режим, що передбачає вільний обіг цієї продукції на митній території України;

2) ринковий нагляд — проводиться органами ринкового нагляду, перелік та сфери відповідальності яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.11 р. №573, щодо продукції, яка вже знаходиться на території України або перебуває під митним контролем, у разі припинення її митного оформлення.

Розглянемо більш детальніше саме здійснення контролю нехарчової продукції.

Відповідно до статті 12 Закону України від 02.12.10 р. №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органами, що здійснюють контроль нехарчової продукції є митні органи.


Здійснення державного контролю нехарчової продукції не поширюється на такі види продукції, які зазначені у ч. 5 статті 2 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме:

1) послуги та роботи;

2) харчові продукти, харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів;

3) продукти тваринного походження;

4) корми, кормові добавки та премікси;

5) живі рослини і тварини;

6) продукція людського, рослинного і тваринного походження, що безпосередньо використовується як репродуктивний матеріал, призначений для відтворення;

7) спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби;

8) лікарські засоби та ветеринарні препарати;

9) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори;

10) ядерні матеріали, спеціальні матеріали, що розщеплюються, інша продукція у сфері використання ядерної енергії;

11) вироби військового призначення;

12) об'єкти містобудування;

13) об'єкти авіаційної діяльності.



Метою здійснення контролю нехарчової продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Основними принципами контролю продукції є:

1) об'єктивність, неупередженість та компетентність митних органів при здійсненні контролю продукції;

2) прозорість здійснення контролю продукції, доступність та відкритість інформації у цій сфері;

3) координованість дій органів ринкового нагляду і митних органів та взаємодія між ними;

4) неприпустимість дублювання державними органами функцій і сфер відповідальності щодо здійснення нагляду та контролю продукції;

5) додержання прав і захист інтересів суб'єктів господарювання, споживачів (користувачів) під час здійснення контролю продукції;

6) сприяння прозорості ринку та усвідомленню суб'єктами господарювання своєї відповідальності перед споживачами (користувачами) та партнерами;

7) неприпустимість дискримінації суб'єктів господарювання та недопущення недобросовісної конкуренції;

8) рівність заходів контролю продукції незалежно від країни походження продукції;

9) плановість та системність заходів контролю продукції, їх постійне вдосконалення на основі регулярної оцінки та аналізу;

10) наявність законних підстав та інших нормативно-правових актів для вжиття заходів контролю продукції;

11) запобігання виникненню конфлікту інтересів при проведенні експертизи (випробування) зразків продукції під час здійснення контролю продукції;

12) забезпечення співпраці між суб'єктами господарювання та митними органами;

13) сприяння здійсненню суб'єктами господарювання ініціативного та самостійного контролю відповідності продукції встановленим вимогам і загальній вимозі щодо безпечності продукції, зокрема шляхом здійснення ними моніторингу безпечності введеної в обіг продукції;

14) забезпечення захисту конфіденційної інформації, одержаної під час здійснення контролю продукції;

15) результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб'єктом господарювання того самого порушення;

16) відповідальність митних органів та їх посадових осіб, які здійснюють контроль продукції, за шкоду, завдану суб'єктам господарювання внаслідок непропорційного та неправомірного застосування заходів контролю продукції.

Конфіденційність інформації. Митні органи зобов’язані забезпечувати захист персональних даних, комерційної та іншої охоронюваної законом України таємниці суб'єктів господарювання стосовно інформації, одержаної від органів ринкового нагляду, а також відомостей, які містяться в системі оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, та національній інформаційній системі ринкового нагляду.

Захист персональних даних, комерційної та іншої охоронюваної законом України таємниці, одержаних митними органами у зв'язку із здійсненням ними своїх повноважень, забезпечується відповідно до вимог Митного кодексу України та Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».


Повноваження митних органів щодо здійснення контролю нехарчової продукції (ст. 13 Закону).


З метою здійснення контролю продукції митні органи:

1) беруть участь у реалізації державної політики у сфері контролю продукції;

2) беруть участь у розробленні проектів секторальних планів ринкового нагляду;

3) проводять документальні перевірки та вибіркові обстеження зразків продукції до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України;

4) приймають рішення про призупинення митного оформлення продукції, пред'явленої до митного контролю та митного оформлення;

5) надають дозволи на поміщення продукції у митний режим знищення або руйнування;

6) узагальнюють практику застосування законодавства у сфері контролю продукції, розробляють пропозиції щодо вдосконалення відповідного законодавства і в установленому порядку вносять їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

7) узагальнюють результати здійснення контролю продукції, аналізують причини виявлених порушень у цій сфері;

8) забезпечують підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації посадових осіб, які здійснюють контроль продукції;

9) розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на підвищення ефективності своєї діяльності з контролю продукції;

10) інформують органи державної влади, органи місцевого самоврядування та громадськість про результати здійснення контролю продукції;

11) здійснюють інші повноваження відповідно до Митного кодексу України, Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та інших законів України.

Розподіл даних повноважень між спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи, регіональними митницями та митницями визначається законодавством.

Права посадових осіб, які здійснюють контроль продукції (ст. 16 Закону).


Посадові особи, які здійснюють контроль продукції, мають право:

1) проводити документальні перевірки та вибіркові обстеження зразків продукції;

2) вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства;

3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції;

4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції.

Обов'язки посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції (ст. 17 Закону).


Посадові особи, які здійснюють контроль продукції, зобов'язані:

1) додержуватися вимог законодавства та нормативно-правових актів стосовно здійснення контролю нехарчової продукції;

2) об'єктивно та неупереджено здійснювати контроль продукції у межах повноважень, визначених законами України;

3) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та декларантами;

4) не перешкоджати під час вжиття заходів контролю продукції здійсненню господарської діяльності;

5) забезпечувати конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення контролю продукції;

6) пред'являти службові посвідчення, а також посвідчення (направлення) на проведення перевірки;

7) ознайомлювати керівників суб'єктів господарювання, їх заступників або уповноважених ними осіб, фізичних осіб - підприємців та декларантів з результатами перевірок, проведених у межах ринкового нагляду і контролю продукції, у строки, передбачені законодавством.



3. Порядок здійснення державного контролю нехарчової продукції

26 грудня 2011 року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю нехарчової продукції (постанова №1403), який набрав чинності з 10 лютого 2012 року.

Даний Порядок визначає процедуру здійснення митними органами державного контролю нехарчової продукції з метою забезпечення відповідності нехарчової продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим технічними регламентами вимогам та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Контроль продукції здійснюється під час її митного оформлення для вільного обігу на митній території України.

У процесі здійснення контролю продукції митні органи взаємодіють між собою, з органами ринкового нагляду, іншими центральними органами виконавчої влади, які здійснюють нагляд і контроль продукції, правоохоронними органами, громадськими організаціями споживачів (об'єднаннями споживачів) та об'єднаннями суб'єктів господарювання.

Митні органи під час здійснення контролю продукції обмінюються між собою та з органами ринкового нагляду інформацією, необхідною для ефективного здійснення контролю продукції та ринкового нагляду, засобами електронного документообігу.

Контроль продукції здійснюється в зонах митного контролю.

Під час контролю продукції митні органи проводять документальні перевірки та вибіркові обстеження зразків продукції на таких підставах:

1) згідно із секторальними планами ринкового нагляду;

2) за повідомленнями органів ринкового нагляду про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам;

3) у разі одержання за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, інформації про таку продукцію;

Посадовою особою підрозділу митного оформлення, яка визначена для проведення митних процедур за митною декларацією, під час здійснення контролю продукції:



1) згідно із секторальними планами ринкового нагляду - перевіряється документація в паперовій або електронній формі, що супроводжує продукцію у разі введення в обіг (розповсюдження) відповідно до встановлених вимог, у тому числі декларація про відповідність, та/або здійснюється вибіркове обстеження (візуальний огляд) зразків продукції на предмет наявності на продукції Національного знака відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та правильності його застосування і нанесення згідно з правилами, встановленими законами України, та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами;

2) за повідомленнями органів ринкового нагляду про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, - залежно від інформації, наведеної у повідомленні про таку продукцію, перевіряється документація в паперовій або електронній формі, що супроводжує продукцію у разі введення її в обіг (розповсюдження) відповідно до встановлених вимог, у тому числі декларація про відповідність, та/або здійснюється вибіркове обстеження (візуальний огляд) зразків продукції на предмет наявності на продукції Національного знака відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та правильності його застосування і нанесення згідно з правилами, встановленими законами України, та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами;

3) у разі одержання від органів ринкового нагляду за допомогою системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, інформації про таку продукцію - перевіряються документи та відомості, на підставі яких продукція може бути ідентифікована.

У разі якщо органами ринкового нагляду було вжито обмежувальних (корегувальних) заходів щодо ввезеної на митну територію України з іншої держави продукції, що не відповідає встановленим вимогам (наприклад, обмеження чи заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції), відповідні органи ринкового нагляду повідомляють митні органи про таку продукцію.

У повідомленні органу ринкового нагляду про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, зазначаються:

1) дані, що дають змогу ідентифікувати відповідну продукцію;

2) опис невідповідності продукції встановленим вимогам;

3) інформація про характер і тривалість обмежувальних (корегувальних) заходів, вжитих щодо такої продукції;

4) інформація про походження та ланцюги постачання відповідної продукції;

5) інша необхідна інформація.


Призупинення митного оформлення продукції за результатами контролю продукції


Митний орган призупиняє митне оформлення продукції, пред'явленої для митного контролю та митного оформлення, у разі якщо за результатами документальної перевірки та/або вибіркового обстеження зразків продукції, проведених цим органом, виявлено:

1) що характеристики продукції дають підстави вважати, що ця продукція за умови її належного встановлення, технічного обслуговування та використання становить серйозний ризик суспільним інтересам;

2) відсутність:


  • документації в паперовій або електронній формі, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до встановлених вимог;

  • маркування продукції Національним знаком відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції;

3) неналежне застосування Національного знака відповідності.

За наявності віщезазначених підстав для призупинення митного оформлення продукції посадова особа митного органу вносить запит керівнику митного органу або його заступнику для прийняття ними рішення про призупинення митного оформлення продукції.

У рішенні про призупинення митного оформлення зазначаються конкретні партії продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або окремі вироби, митне оформлення яких призупиняється.

Днем призупинення митного оформлення продукції вважається день прийняття рішення керівником митного органу або його заступником про призупинення митного оформлення продукції.



Рішення митного органу про призупинення митного оформлення продукції за результатами контролю продукції може бути оскаржено до адміністративного суду.

У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення продукції митний орган за допомогою національної інформаційної системи ринкового нагляду повідомляє орган ринкового нагляду, до сфери відповідальності якого належить здійснення ринкового нагляду щодо відповідного виду продукції, про прийняте рішення.

У повідомленні митного органу зазначаються:


  • продукція, митне оформлення якої призупинено;

  • причини та строк, на який призупинено митне оформлення;

  • найменування і місцезнаходження виробника, уповноваженого представника (за наявності) та імпортера продукції;

  • інша необхідна інформація, яка засвідчує факт порушення.

На підставі повідомлення митного органу відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку характеристик продукції, митне оформлення якої призупинено. За необхідності може бути проведено виїзну перевірку характеристик продукції в місці її зберігання під митним контролем. Зазначена перевірка проводиться з урахуванням інформації, що міститься у повідомленні митного органу про призупинення митного оформлення продукції.

У разі одержання не пізніше трьох робочих днів з дня призупинення митного оформлення продукції, митним органом від відповідного органу ринкового нагляду повідомлення про те, що зазначена продукція становить серйозний ризик або не відповідає встановленим вимогам (якщо органом ринкового нагляду вжито заходів до заборони введення її в обіг), оформляється картка відмови у митному оформленні із зазначенням причин відмови і з посиланням на такий орган ринкового нагляду.

Взяття зразків (проб) продукції, що перебуває під митним контролем, для проведення їх експертизи (випробування) здійснюється в порядку, встановленому Митним кодексом України. Експертиза (випробування) взятих зразків (проб) продукції, що перебуває під митним контролем, проводиться в порядку, встановленому цим Законом. Копії висновків експертизи і протоколів випробувань надаються митному органу.

Протягом призупинення митного оформлення митний орган у разі можливості забезпечує зберігання продукції, що швидко псується чи має обмежений строк зберігання, та транспортних засобів, які використовуються для її перевезення через митний кордон України, в умовах, що забезпечують схоронність такої продукції.


Випуск продукції, митне оформлення якої було призупинено за результатами контролю продукції


Продукція підлягає митному оформленню в установленому порядку у випадках, якщо:

  • протягом трьох робочих днів з дня призупинення митного оформлення продукції митний орган, що призупинив митне оформлення, не одержить за допомогою національної інформаційної системи ринкового нагляду від відповідного органу ринкового нагляду повідомлення про вжиті ним заходи щодо цієї продукції;

  • протягом трьох робочих днів з дня призупинення митного оформлення продукції митний орган, що призупинив митне оформлення, одержить за допомогою інформаційної системи від відповідного органу ринкового нагляду повідомлення про те, що ця продукція не становить серйозного ризику суспільним інтересам або не може вважатися такою, що не відповідає встановленим вимогам.


Заходи щодо продукції, митне оформлення якої було призупинено за результатами контролю продукції


1. Якщо орган ринкового нагляду, якому надано повідомлення про призупинення митного оформлення продукції, встановив, що ця продукція становить серйозний ризик, він вживає заходів щодо заборони введення такої продукції в обіг та звертається до митного органу, що призупинив митне оформлення, з вимогою внести до рахунка-фактури (інвойсу) чи будь-якого іншого відповідного документа, що супроводжує цю продукцію при введенні її в обіг, або до електронної інформаційної системи митних органів позначення такого змісту: "Небезпечна продукція - випуск у вільний обіг заборонено відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

2. Якщо орган ринкового нагляду, якому надано повідомлення про призупинення митного оформлення продукції, встановив, що ця продукція не відповідає встановленим вимогам, він вживає належних заходів, передбачених цим Законом, що можуть включати заборону введення такої продукції в обіг. У разі прийняття рішення про заборону введення продукції в обіг відповідний орган ринкового нагляду звертається до митного органу, що призупинив митне оформлення, з вимогою не випускати таку продукцію у вільний обіг та внести до рахунка-фактури (інвойсу) чи будь-якого іншого відповідного документа, що супроводжує цю продукцію при введенні її в обіг, або до електронної інформаційної системи митних органів позначення такого змісту: "Продукція не відповідає встановленим вимогам - випуск у вільний обіг заборонено відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

3. У разі якщо продукція, зазначена в частинах першій і другій цієї статті, у подальшому буде заявлена в інший митний режим, ніж режим імпорту, реімпорту або будь-який інший митний режим, що передбачає вільний обіг цієї продукції на митній території України, та за умови відсутності заперечень проти цього від відповідного органу ринкового нагляду, позначення, передбачені частинами першою і другою цієї статті, також вносяться на тих самих умовах до документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення продукції згідно із заявленим митним режимом.

4. Продукція, що становить серйозний ризик та перебуває під митним контролем, з письмового дозволу митного органу, що надається в порядку, встановленому Митним кодексом України, за умови наявності дозволу відповідного органу ринкового нагляду може бути поміщена у митний режим знищення або руйнування, якщо відповідні органи вважають це необхідним та пропорційним.



5. Органи ринкового нагляду надають митним органам інформацію про виявлену продукцію, що становить серйозний ризик або не відповідає встановленим вимогам.

Контрольні питання:


  1. Що таке «Державний контроль продукції»?

  2. Чим регулюється здійснення контролю нехарчової продукції?

  3. Хто здійснює контроль нехарчової продукції?

  4. На які види продукції не поширюється здійснення державного контролю нехарчової продукції?

  5. З якою метою здійснюється контролю нехарчової продукції?

  6. Права та обов’язки посадових осіб, які здійснюють контроль продукції?

  7. З якими органами взаємодіють митні органи у процесі здійснення контролю нехарчової продукції?

  8. У яких випадках митні органи проводять документальні перевірки та вибіркові обстеження зразків продукції під час контролю нехарчової продукції?

  9. В яких випадках може відбуватись призупинення митного оформлення продукції за результатами контролю продукції?

  10. Заходи щодо продукції, митне оформлення якої було призупинено за результатами контролю продукції?


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка