Положення про порядок оцінювання навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу загальні положення



Скачати 122.18 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір122.18 Kb.
ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу передбачає використання рейтингового оцінювання рівня успішності студентів, поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність студента упродовж усього періоду навчання.

    2. Оцінювання навчальних досягнень студентів має сприяти:

- підвищенню мотивації студентів до систематичної навчально-пізнавальної діяльності впродовж семестру та навчального року, переорієнтації їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких компетенцій;

- відкритості контролю, який базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подоланню елементів суб’єктивізму при оцінюванні успішності студентів, що забезпечується впровадженням, різнобічних форм контролю, врахуванням при оцінюванні знань усіх видів навчальної роботи студента впродовж семестру (самостійної роботи, виступів на засіданнях наукових гуртків, конференцій тощо),

- розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та здорової конкуренції



1.3. Положення унормовує організацію поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю знань студентів і методику переведення показників академічної успішності за рейтинговою системою у систему оцінок за національною шкалою та шкалою ECTS.


  1. Організація і проведення модульного та підсумкового (семестрового) контролю

    1. Зарахування залікових модулів.




      1. Контроль навчальної діяльності студентів здійснюється за допомогою рейтингової системи оцінювання за 100-бальною шкалою.

      2. Зарахування залікових модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план студента, здійснюється за результатами поточного і модульного контролю якості знань студента протягом навчального року без організації екзаменаційних сесій.

      3. Студент отримує підсумкову оцінку із зарахуванням йому навчальної дисципліни у даному семестрі, якщо він виконав всі види навчальної роботи, передбачені навчальною програмою, без порушення встановлених термінів, успішно пройшов модульний контроль і набрав кількість балів, яка відповідає позитивній підсумковій семестровій модульній оцінці (не менше 60).

      4. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається як середньозважена результатів засвоєння окремих модулів. Вона визначається у балах, за національною шкалою, за шкалою ECTS. Методика урахування складових для підсумкового контролю визначається викладачем та наводиться у робочій програмі дисципліни.

      5. При визначенні оцінки за заліковий модуль враховуються резуль­тати поточного контролю під час практичних, лабораторних, семінарських занять, ко­локвіумів, за самостійні та контрольні роботи, які відбулися в процесі вивчення модулю, а також результати захисту індивідуальних завдань, передбачених робо­чою навчальною програмою.

      6. Викладач /лектор/ зобов’язаний ознайомити студентів з критеріями та особливостями оцінювання і визначення підсумкової оцінки на початку вивчення навчальної дисципліни.


2.2. Проведення модульного контролю

      1. Модульний контроль проводиться за навчальним матеріалом окремих модулів після завершення лекційних і практичних занять в письмовій або письмово-усній формі.

      2. Завдання для модульної контрольної роботи та критерії їх оцінювання розробляються лектором. Він проводить і оцінює модульні контрольні роботи.

      3. Тривалість проведення письмового модульного контролю становить 1 або 2 академічні години. Модульний контроль проводиться за рахунок годин, відведених на самостійну роботу.

      4. Письмові контрольні роботи зберігаються на кафедрі до кінця навчального року.

      5. Модульний контроль та терміни його проведення планують згідно з графіком навчального процесу. Деканат складає графік проведення модульних контрольних робіт. Для того, щоб уникнути перенавантаження студентів, проводиться не більше 2-х модульних контрольних робіт в академічній групі протягом одного дня.

      1. Питання підсумкової модульної контрольної роботи, критерії оцінювання контрольних завдань доводяться викладачем до відома студентів на початку вивчення навчальної дисципліни. Перед проведенням модульного контролю викладач знайомить студентів із зразками контрольних завдань.

      1. Питання, за якими здійснюється підсумковий модульний контроль з навчальної дисципліни, мають бути на відповідній кафедрі, можуть розміщуватись на сайті факультету в електронній формі і видаватись студентам за їх вимогою

      2. Результати перевірки письмових контрольних завдань доводяться до відома студентів не пізніше ніж через два робочі дні після їх виконання.

      3. Студент, який не згоден з отриманою за результатами модульного контролю оцінкою, має право подати апеляцію безпосередньо після оголошення оцінки. У цьому випадку завідувач кафедри призначає апеляційну комісію, яка зобов’язана розглянути апеляцію в присутності студента.



2.3. Порядок перескладання модулів

2.3.1. Студент, який з поважної причини не зміг з'явитися на модульний контроль, за дозволом декана може складати про­пущений модульний контроль у визначений деканатом термін.



      1. Студент, який отримав від 30 до 59 балів за результатами підсумкового оцінювання модулю, допускається до повторного виконання завдань модульної контрольної роботи у двотижневий період після закінчення модулю. Студент, який отримав менше 30 балів, вважається невстигаючим і повинен повторно прослухати курс навчання з цього модулю. Термін навчання у цьому випадку може перевищувати нормативний на один рік. Різниця між граничним нормативним терміном навчання не фінансується з державного бюджету.

      2. Якщо студент не виконав усіх видів навчальних завдань, передбачених навчальним планом з цієї дисципліни, або не ліквідував заборгованість у двотижневий період після закінчення модулю, викладач в екзаменаційно-заліковій відомості робить запис „не допущений”.

      3. У разі, якщо студент не набрав більше 59 балів і після повторного виконання завдань у двотижневий період, тоді в екзаменаційно-заліковій відомості викладач робить запис „не зараховано” або „незадовільно”.

      4. Студент, який пропустив контрольні заходи з поважних причин (документально обґрунтованих), зобов’язаний повідомити деканат про причини пропуску не пізніше наступного дня проведення контролю та в тижневий строк після одужання подати довідку медичного закладу. У випадку, якщо студент виконав усі види навчальних завдань з дисципліни, але був відсутній на контрольних заходах модульного контролю без поважних причин, викладач в екзаменаційно-заліковій відомості робить запис „не з’явився”.

      5. При порушенні студентом встановлених правил внутрішнього розпорядку або етичних норм поведінки на контрольному заході викладач у відомості робить запис «усунений»

      6. Студенти, які за даними екзаменаційно-залікових відомостей отримали протягом семестру не більше двох незадовільних (менше 59 балів) оцінок або „не зараховано” допускаються до перескладання дисципліни. Перескладання допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету. Оцінка другого перескладання є остаточною. Ліквідування академічної заборгованості в цьому випадку відбувається тільки після закінчення поточного семестру, але до початку нового семестру у встановлений деканатом час за додатковими відомостями (листками).

      7. Студенти, які у встановлений термін не ліквідували академічну заборгованість за попередній семестр, або отримали протягом семестру більше двох незадовільних оцінок, відраховуються із університету.

      8. Студенти, які з навчальної дисципліни за результатами усіх модульних контролів за семестр набрали від 35 до 49 балів, зобов'язані складати залік або екзамен. Підсумковий контроль у формі екзамену (заліку) можуть та­кож складати студенти, які бажають покращити позитивну семестрову оцінку, отриману за результатами модульних контролів.



3.Методика оцінювання успішності студентів при проведенні модульного контролю
3.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності

3.1.1. При поточному контролі оцінці підлягають: систематичність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах, активність при обговоренні питань, результати виконання і захисту лабораторних робіт, тощо.

Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.
3.1.2 Оцінювання індивідуальних завдань студента

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні та захисті. Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань залежить від їх об’єму та значимості. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.



3.1.3.Оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому модульному контролі.


3.2. Оцінювання модуля

3.2.1. При виставленні балів за модульний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів, самостійне опрацювання тем, проведення розрахунків, лабораторних робіт, написання рефератів, ессе, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, їх переклад з іноземної мови, підготовка анотацій публікацій тощо.

3.2.2. Підсумкова кількість балів за змістовий модуль може виставлятися за вибором викладача:

а) як сума балів результуюча за усіма поточними формами контролю, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни;

б) з урахуванням поточних оцінок та оцінки за підсумкову контрольну роботу

Методика урахування складових модульного контролю визначається викладачем та наводиться у робочій програмі дисципліни.




      1. Рекомендується протягом семестру проводити не більше 4-х модульних контрольних робіт з одного навчального предмету (виходити з розрахунку 1 кредит – 1 контрольна робота). Може проводитись одна модульна контрольна робота з навчальної дисципліни за підсумками семестру.

      1. Співвідношення між результатами оцінювання видів навчальної роботи у підсумковому модульному контролі

Методика оцінювання успішності студентів залежить від виду навчальної дисципліни: а) суто лекційний курс; б) лекційно-практичний, лекційно-лабораторний або лекційно-семінарський курс; в) практичний або лабораторний курс. При цьому слід керуватися такими рекомендаціями:

- із суто лекційних дисциплін 60-70% оцінки модульного контролю складає результат письмової контрольної роботи, а решту 40-30% - сумарна оцінка за реферати з теоретичних проблем дисципліни та інші види індивідуальних завдань;

- із лекційно-практичних, лекційно-лабораторних або лекційно-семінарських дисциплін 60-50% оцінки модульного контролю виставляє лектор на підставі результатів перевірки рівня засвоєння теоретичного матеріалу дисципліни (теоретичний компонент оцінки). Теоретичний компонент оцінки складається з результатів контрольних робіт за кожен змістовний модуль, або із сумарної оцінки результатів контрольних робіт та певних видів індивідуальних завдань. 40-50% оцінки (практичний компонент) виставляє викладач, який веде практичні, лабораторні або семінарські заняття. Практичний компонент оцінки модульного контролю складається із результатів усних та письмових відповідей під час занять, оцінки письмових домашніх завдань, виконання та захисту лабораторних робіт, тощо;

- із суто практичних або лабораторних курсів 40-50% оцінки модульного контролю складає результат письмової (тестової) контрольної роботи,40- 30% - поточна успішність, 20% - інші форми контролю практичних навичок.


Приклад 1.

Змістовний модуль 1

Види навчальної роботи

Поточне тестування та самостійна робота

Модульна КР

ІНДЗ

Загальна кількість балів

Відсоток у підсумковій оцінці

30%

60%

10%

100

Приклад 2



Змістовний модуль 2

Види навчальної роботи

Поточне тестування та самостійна робота

Модульна КР

Загальна кількість балів

Відсоток у підсумковій оцінці

40%

60%

100



3.3. . Оцінювання навчальної дисципліни

3.3.1. Навчальна дисципліна може складатись з одного або декількох змістовних модулів. Оцінка з навчальної дисципліни виставляється як середньозважена оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

3.4.2. Оцінка з дисципліни виставляється студентам, яким зараховані усі змістовні модулі .

3.4.3. До кількості балів, яку студент набрав з дисципліни можуть додаватися заохочувальні бали за публікації наукових робіт, участь в олімпіадах за профілем дисципліни тощо. Загальна кількість балів не може перевищувати 100.


Співвідношення між результатами оцінювання змістовних модулів у загальній оцінці навчальної дисципліни
Приклад 1


Назва навчальної дисципліни

Назва змістовного модулю

Змістовний модуль 1

Змістовний модуль 2

ІНДЗ

Загальна кількість балів

Відсоток у підсумковій оцінці

50%

40%

10%

100

Приклад 2




Назва навчальної дисципліни



Назва змістовного модулю

Змістовний модуль 1

Змістовний модуль 2

Змістовний модуль 3

Загальна кількість балів

Відсоток у підсумковій оцінці

40%

40%

20%

100



3.4. Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалою ECTS та за нацыональною шкалою
Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Положення розроблено на підставі:



  • Положення про організацію навчального процесу в ОНУ;

  • Закону України „Про вищу освіту”;

  • Постанов Кабінету Міністрів України:

  • від 05.09.1996 p. № 1074 „Положення про державний вищий заклад освіти”;

  • від 20.01.1997 p. № 38 (№1264 від 14.11.1997 р., № 547 від 06.04.1999 р.) „Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами”.

  • Наказів Міністра освіти і науки України:

  • від 02.06.1993 p. № 161 „Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”;

  • від 06.06.1996 р. № 191/153 „Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти”;

  • від 15.07.1996 p. № 245 „Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”.

  • Від 23.01.2004. № 48 «Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно модульній системі підготовки фахівців»

  • Від 23.01.2004. № 49 «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Булонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки»

  • Від 20.10.2004 № 812 «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»

  • Навчального посібника

- Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В.Г. Кременя. – Тернопіль, 2004. – 384 с. (затверджено МОН України, лист №14/18.2-1868 від 02.08.2004 р.)


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка