Положення про організацію навчального процесу



Сторінка1/11
Дата конвертації26.05.2017
Розмір1.19 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Міністерство аграрної політики та продовольства України

Білоцерківський національний аграрний університет


"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Ректор Білоцерківського НАУ,

академік НААНУ

___________А.С.Даниленко

“__” _________________200__ р.



ПОЛОЖЕННЯ

про організацію навчального процесу

в Білоцерківському національному аграрному університеті

Біла Церква - 2013

Схвалено та рекомендовано до друку

Вченою радою університету,

протокол № 4 від 27 березня 2009 року

Положення про організацію навчального процесу в Білоцерківському національному аграрному університеті. Уклад.: Новак В.П., Хахула Л.П. - Біла Церква: БНАУ, 2009.

Відповідальні за випуск:
Даниленко А.С. - ректор, д.ек.н., проф.;
Новак В.П. - перший проректор, д.б.н., проф.;
Хахула Л.П. - начальник навчальної частини, к.пед.н., доц.

Положення про організацію навчального процесу

в Білоцерківському національному аграрному університеті
Білоцерківський національний аграрний університет (далі – БНАУ, університет) в організації навчального процесу керується такими нормативно-правовими документами:

- Конституцією України;

- Законом України "Про освіту";

- Законом України "Про вищу освіту";

- Законом України "Про мови";

- Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття");

- Постановою Кабінету Міністрів України від І7серпня 2002 року № 1134 "Про затвердження нормативів чисельності студентів, аспірантів... на одну посаду науково-педагогічного працівника...";

- Положенням про державний вищий заклад освіти (постанова Кабінету Мі­ністрів України від 5 вересня 1996р. № 1074);

- Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161);

- Положенням про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 11 січня 2006 р. № 4);

- Нормами часу для розрахунку й обліку навчальної роботи, Переліком основних видів методичної, наукової й організаційної роботи викладачів і Рекомендаціями щодо запровадження їх у вищих закладах освіти 3 і 4 рів­нів акредитації (Наказ Міністерства освіти і науки України від 7 серпня 2004 р. № 450);

- Положенням про академічні відпустки та повторне навчання у вищих за­кладах освіти (наказ Міністерства освіти України від 6 червня 1996р. № 191/15);

- Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення сту­дентів вищих закладів освіти (наказ Міністерства освіти України від 15 липня 1996р. № 245, лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-466 від 28.12.2001);

- Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних за­кладів України (наказ Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. № 93);

- Положенням про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України (наказ Міністерства освіти України від 8 грудня 1995 р. № 340);

- Рекомендаціями про порядок створення, організацію й роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України (лист Міністерства освіти України від 29 грудня 1993 р. № 8.3-5/1259);

- Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 р. № 1058 "Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені зван­ня в Україні;

- Рішенням колегії МОН України від 25 червня 2009 р., протокол № 7/7 -4 "Про вдосконалення нормативної частини змісту підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста медичного та ветеринарно-медичного спрямувань);

- Положенням про практичну підготовку студентів БНАУ у навчально-практичних центрах та базових господарствах від 23 квітня 2009 р.;

- Статутом БНАУ, наказами ректора БНАУ, Колективним договором БНАУ.


1. Загальні положення

1.1. Білоцерківський національний аграрний університет — це вищий навчальний заклад державної форми власності IV рівня акредитації.

1.2.Навчальний процес у БНАУ здійснюється для задоволення освітніх потреб окремих осіб, суспільства, держави. Навчальний про­цес в університеті є системою організаційних та дидактичних заходів, спрямованих на реалі­зацію змісту освіти.

Зміст освіти - це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою навчання, навчальними програмами з дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та університету і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також у змісті навчальних занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин (кредитів), відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема навчання - це наукове та методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти, вибіркова частина - університетом.

Навчальний процес у БНАУ здійснюється за всіма напрямами та спеціальностями ступенево і базується на принципах науковості, гуманізму та демократизму, неперервності.

Одним з документів, що регламентує організацію навчального процесу в БНАУ є графік навчального процесу. Він визначається кожним факультетом і передбачає:



- кількість навчальних тижнів;

- терміни початку та закінчення занять у кожному семестрі;

- терміни проведення сесій;

- час канікул (не менше 8 тижнів на навчальний рік, крім випускного курсу);

- інші форми і види навчальної роботи зі студентами, екстернами, ма­гістрами.

Регламент роботи для всіх форм навчання (денна, заочна, екстернатна) затверджується ректором за поданням проректора на кожний навча­льний рік не пізніше серпня.

Викладання кожної навчальної дисципліни має бути забезпеченим навчально-методичними комплексами з ураху­ванням форми навчання. Вони розглядаються на засіданнях кафедр, за­тверджуються завідувачами кафедр та деканами факультетів.
Навчально-методичні комплекси з усіх нормативних і вибіркових нав­чальних дисциплін включають:

типову програму з дисципліни;

робочу програму з дисципліни, розбиту на змістові модулі (кількість модулів визначається обсягами дисципліни);

структурно-логічну схему вивчення дисципліни;

календарний тематичний план вивчення дисципліни;

критерії оцінки знань студентів;

пакет візуального супроводження курсу;

методичні вказівки та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів;

методичні вказівки та тематику курсових робіт;

комплекти тестів, контрольних питань для визначення рівня засвоєння знань студентами;

опорні конспекти лекцій ведучого викладача, в тому числі їх електронні варіанти;

екзаменаційні білети та залікові питання;

пакети контрольних завдань для комплексної перевірки знань студентів з дисципліни;

пакети контрольних завдань для заміру залишкових та поточних знань студентів з дисципліни;

програму навчальної практики (якщо передбачена навчальним планом);

методичні вказівки і завдання для студентів заочної форми навчання;

програму переддипломної практики;

методичні розробки з дипломного проектування та тематику дипломних робіт по кафедрі;

методичні розробки, навчальні посібники, підручники та рекомендації щодо вивчення дисципліни.

1.3. Втручання в навчальний процес будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій забороняється.

1.4. Мовою навчання у БНАУ є державна. Звільнення студентів від вивчення української мови не дозволяється.

1.5. Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних педагогічних та інформаційних технологій і спрямовується на особистісне та професійне зростання студента, формування в нього адаптивної здатності до діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва, системах управління, галузях техніки, технологій, у сфері юриспруденції, міжнародних відносин; навичок організації праці в умовах ринкової економіки.

1.6. Щорічно до 20 вересня вчена рада університету затверджує план роботи університету на новий навчальний рік, вчені ради факультетів - пла­ни роботи факультетів, декани - плани роботи кафедр. До 1 липня в ректорат подаються проекти планів роботи факультетів та вчених рад факультетів на новий навчальний рік. Звіт про виконання планів роботи за минулий на­вчальний рік проводиться у липні на засіданнях кафедр, виробничих нарадах, вчених рад факультетів; до 20 вересня - на засіданнях вченої ради університету.

1.7. Розподіл навчального навантаження між кафедрами на наступний навчальний рік здійснюється начальником навчальної частини щорічно до 15 червня.

1.8. Відповідальність за стан трудової та навчальної дисципліни покладається на проректорів та деканів факультетів відповідно до їхніх посадових обов’язків.

1.9. Викладач повинен сприяти підтриманню навчальної та трудової дисципліни студентами, що забезпечує виконання ними всіх вимог навчального плану.


2. Нормативно-правова база організації навчального процесу
2.1. Організація навчального процесу в університеті базується на „Положенні про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, Законі України " Про вищу освіту", державному стандарті вищої освіти, галузевих стандартах вищої освіти та стандартах вищої освіти вищих навчальних закладів.

Галузеві стандарти вищої освіти містять складові:

- освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів;

- освітньо-професійні програми підготовки;

- засоби діагностики якості вищої освіти.

2.2. Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами університету (факультетами, кафедрами). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямі та обсязі освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.



Навчальний план - це нормативний документ університету, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю. Навчальний план затверджується ректором. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

Перелік нормативних навчальних дисциплін встановлюється державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для університету.

Перелік вибіркових навчальних дисциплін встановлюється університетом. Вони вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб студентів, ефективного використання можливостей і традицій університету, регіональних потреб тощо.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.



Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється відповідною кафедрою університету.

2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану кафедрою складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є одним із нормативних документів університету. У робочій навчальній програмі з дисципліни викладено конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність, обсяг, організаційні форми її вивчення; визначено форми та засоби поточного і підсумкового контролю, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів.

2.4. Навчання студента, який не може в силу об’єктивних причин постійно бути присутнім на заняттях, здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого

навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому університетом.

Вибіркові навчальні дисципліни, введені університетом в освітньо-професійну програму підготовки і включені до індивідуального навчального плану студента, є обов'язковими для вивчення. Для організації такої форми навчання наказом ректора визначаються терміни звітування студентів впродовж року.

2.5. Університет надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотекою, читальними залами, ресурсними центрами, комп’ютерною базою, мережею Інтернет; навчальною, навчально-методичною та науковою літературою; обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку навчального закладу.

2.6. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (факультету, кафедри). За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.

3. Форми організації навчання
3.1. В університеті можливі такі форми навчання: денна (стаціонарна), заочна, дистанційна, екстернат. Можливе також поєднання різних форм навчання.

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва. Організація навчального процесу на денній (стаціонарній) формі нав­чання здійснюється університетом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.

Заочна форма навчання є формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва. Організація навчального процесу на заочній формі навчання здійснюється університетом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

Перезарахування раніше складених дисциплін студентом заочної форми навчання заліків та іспитів здійснюється першим проректором за узгодженням з викладачами відповідних кафедр за умови ідентичності назви, обсягу і змісту на­вчальної дисципліни та форм підсумкового контролю під час зарахування студента на навчання.

Екстернат є особливою формою навчання осіб, які мають відповідний освітній (кваліфікаційний) рівень, для здобуття ними певного рівня освіти або кваліфікації шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання у вищому навчальному закладі заліків, іспитів та інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом. Організація навчального процесу в екстернаті здійснюється університетом згідно з державними стандартами освіти, Положенням про ор­ганізацію екстернату і даного Положення.

Навчання в екстернаті здійснюється за раху­нок коштів юридичних та фізичних осіб (на комерційній основі);

Обсяг, структура, якість знань та умінь екстерна мають відповідати вимогам державного стандарту освіти.

Лекції, практичні та семінарські заняття в екстернаті не застосову­ються, однак екстернам може бути надана можливість їх відвідувати.

Екстерну, який виконав усі вимоги навчального плану, захистив ди­пломну роботу або склав державні іспити, рішенням державної екзамена­ційної комісії присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та видається державний документ про освіту. Відбір та зарахування до екстернату проводиться приймальною комісією у терміни, визначені Правилами прийому до БНАУ. Зарахованим до екстернату видається залікова книжка встановлено­го зразка. На кожно­го студента оформлюється навчальна картка екстерна, в яку заносяться дані про виконання екстерном навчального плану.

Навчання екстерна здійснюється за індивідуальним планом, складе­ним на поточний навчальний рік на основі робочого навчального плану з до­триманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення на­вчальних дисциплін, що визначає зміст освіти відповідної спеціальності. Екстерн складає індивідуальний навчальний план за погодженням з відпові­дними кафедрами. План складається щорічно протягом першого місяця на­вчання та затверджується першим проректором та деканом факультету.

Атестація екстерна включає заліки, іспити та інші форми семест­рового контролю; державну атестацію, що передбачені навчальним планом. Екстерни складають заліки та іспити з навчальних дисциплін в обсязі навчальних програм, запроваджених для даної спеціальності відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.



Перезарахування раніше складених екстерном заліків та іспитів про­водиться за участю першого проректора, декана факультету та викладачів відповідних кафедр за умови ідентичності назви, обсягу і змісту на­вчальної дисципліни та форм підсумкового контролю під час зарахування екстерна на навчання.

Екстернові, допущеному до складання заліку чи іспиту, видається атестаційний лист. Атестаційний лист екстерна після складання ним заліку чи іспиту зберігається в його особовій справі. Екстерни складають заліки чи іспити комісіям у складі трьох осіб, призна­ченій завідувачем відповідної кафедри та погодженій з деканом факультету. Контрольні завдання для проведення заліків та екзаменів передбачають перевірку рівня оволодіння екстерном практичними уміннями та навичками (у т.ч. й виконання ним окремих лабораторних робіт). Екзаменаційні та залікові оцінки фіксуються в атестаційному листі і за­ліковій книжці екстерна. У разі отримання екстерном під час екзамену чи заліку незадовільної оцінки (“не зараховано”), йому дозволяється повторне складання іспиту (заліку) за його додатковою заявою, у термін, визначе­ний графіком, затвердженим першим проректором.

При виконанні екстерном курсової чи дипломної роботи йому призна­чається науковий керівник. Здійснюється це завідувачем відповідної кафедри та оформлюється розпоряджен­ням по факультету (курсової роботи) чи наказом по університету (дипломної роботи).

Екстерни, які після завершення навчального року мають більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з екстернату і отримують академічну довідку встановленого зразка. В інших випадках від­рахування екстерна здійснюється згідно з чинним законодавством, передба­ченим для студента.

Відраховані екстерни можуть бути зараховані до екстернату по­вторно на умовах, передбачених Правилами прийому до університету. Наказ про продовження навчання екстерна видається щорічно у вересні за умови виконання навчального плану в попередньому році та за умови укладання нового договору між сторонами.

Корективи в індивідуальний навчальний план екстерна вносяться за заявою екстерна та за згодою першого проректора та декана факультету.

Екстерн має право користуватися бібліотечними фондами, навчаль­ними програмами та методичними матеріалами БНАУ, на­вчально-лабораторним обладнанням, ресурсними центрами, отримувати консультації.

Екстерн зобов'язаний своєчасно та якісно виконувати всі вимоги до­говору з БНАУ, індивідуального навчального плану, до­тримуватись Статуту та Правил внутрішнього розпорядку університету.

Екстернатною формою навчання безпосередньо керують перший проректор БНАУ, декани факультетів.

3.2. Основні види навчальних занять - лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація.

Інші види навчальних занять з конкретної дисципліни визначаються кафедрою відповідно до навчального плану та навчальної програми і затверджуються у встановленому порядку.

3.2.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять в університеті, які призначені для засвоєння теоретичного матеріалу. Кожна окрема лекція є складовою курсу лекцій з навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою. Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або фахівцями для студентів та працівників університету в окремо відведений час.

Лекції читаються професорами і доцентами (у виключних випадках для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” - досвідченими висококваліфікованими викладачами університету за окремим наказом по університету), а також провідними науковцями або спеціалістами-практиками, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях-аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, зобов'язаний (завідувачем кафедри) прочитати пробні лекції за участю науково-педагогічних працівників кафедри. Лектор повинен дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але він не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Студент, який має право на відвідування занять за індивідуальним графіком протягом двох перших навчальних тижнів семестру, погоджує з науково-педагогічним працівником-лектором дисципліни план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану роботи, дозвіл на відвідування занять за індивідуальним графіком може бути анульований деканом ще до кінця семестру за поданням науково-педагогічного працівника-лектора.

3.2.2. Лабораторно-практичне заняття - форма навчального заняття, за якою студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторно-практичні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). Вони можуть проводитися і в умовах реального професійного середовища. Лабораторно-практичне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторно-практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. У процесі заняття контролюється підготовленість студентів до конкретної лабораторної роботи, до виконання завдань за темою заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журнал обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.2.3. Практичне заняття - форма навчального заняття, за якою викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Для проведення практичного заняття попередньо готуються необхідні дидактичні матеріали (тести, завдання різної складності; моделі проблемних ситуацій, які пропонуються для розв'язування студентам). Дані методичні засоби готуються попередньо викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором з даної навчальної дисципліни.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. Практичне заняття проводиться з групою студентів.

3.2.4. Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. Семінарські заняття проводяться з однією академічною групою в аудиторіях або в навчальних кабінетах.

3.2.5. Індивідуальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здіб-ностей.

Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

У виняткових випадках на індивідуальний графік навчання за поданням деканату наказом ректора переводяться студенти освітньо-кваліфікаційних рівнів „спеціаліст" і „магістр", які навчаються на „добре” та „відмінно", виявили творчі здібності в навчанні, мають рекомендацію випускаючої кафедри .

Студент, який навчається за індивідуальним графіком, зобов’язаний брати участь у всіх видах контролю, передбачених робочою навчальною програмою з дисципліни: поточному, рубіжному (модульний), семестровому; має згідно з графіком деканату брати участь в атестаціях.

Студент, який навчається за індивідуальним графіком, має брати участь в семестрових іспитах, державній атестації на загальних підставах відповідно до розкладу деканату, затвердженого проректором з навчальної роботи, разом зі студентами групи, в якій він навчається.

3.2.6. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи) видаються студентам в терміни, передбачені робочим навчальним планом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

3.2. 7. Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи консультує викладач студентів з питань, пов'язаних з виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

3.3. Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення та узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху, затверджується на засіданні кафедри. Теми курсових робіт з переліком літератури та необхідними методичними рекомендаціями щодо їх виконання щорічно подаються провідними викладачами та затверджуються на засіданні кафедри.

Порядок виконання курсових проектів (робіт) та їх захисту визначається відповідною кафедрою.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами. Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсового проекту (роботи). Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") та протоколюються. Курсові проекти (роботи) з протоколами захистів зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються в установленому порядку.

3.4. Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів в університеті і передбачають:

• систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих та інших завдань;

• розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи).

Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки. Керівниками дипломних проектів (робіт) призначаються професори, доценти та старші викладачі університету, висококваліфіковані спеціалісти виробництва.

Дипломні проекти (роботи) зберігаються в архіві університету протягом п'яти років, потім списуються в установленому порядку.

3.5. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. При плануванні обсягу самостійної роботи науково-педагогічним працівникам доречно враховувати напрям підготовки студентів, курс їхнього навчання, змістові особливості та спрямованість навчальної дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студента також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися в бібліотеці університету, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), ресурсних центрах, а також у домашніх умовах. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного кафедрою графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

Матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для самостійного засвоєння студентом, виноситься на підсумковий контроль поряд з матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

3.6. Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних умінь та навичок.

Практична підготовка студентів здійснюється згідно із ст.43 Закону України „Про вищу освіту". Основним завданням практичної підготовки студентів є забезпечення якості підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр, спеціаліст, магістр. НМК відповідних напрямів на основі галузевих стандартів вищої освіти (освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійні програми підготовки, засоби діагностики якості вищої освіти) розробляють наскрізні програми практик (НПП).

На основі НПП вченими радами факультетів розробляються робочі програми відповідних видів практик, що є складовими НПП. При цьому враховуються варіативні частини галузевих стандартів, навчальні плани і програми навчальних дисциплін. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача університету та спеціаліста з даного фаху.



Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N 93, Методичними рекомендаціями Міністерства аграрної політики України щодо проведення практики студентів в аграрних вищих навчальних закладах (2004 р.), Положенням про проведення практики студентів аграрних вищих навчальних закладів України за кордоном (наказ Мінагрополітики України, № 264 від 15 червня 2005 року), Положенням про практичну підготовку студентів Білоцерківського національного аграрного університету в навчально-практичних центрах та базових господарствах від 23 квітня 2009 року.

Практична підготовка студентів БНАУ здійснюється на передових сучасних підприємствах з вирощування, виробництва, зберігання, переробки сільськогосподарської продукції, в організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, державного управління.

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуальних завдань, як правило, у формі письмового звіту, підписаного і оціненого безпосередньо керівником практики від установи, підприємства. Цей звіт разом з іншими документами (щоденником проходження практики, характеристикою від керівника практики в установі, на підприємстві) подається студентом на рецензування керівнику практики від університету.

Тривалість робочого дня студентів під час навчальної практики становить 6 академічних годин.

Залік за результатами практики приймається комісією в університеті протягом перших десяти днів нового семестру. Залік з практики є диференційованим. Студент, який отримав від комісії негативну оцінку з практики, відраховується з університету.


4. Контрольні заходи
Контрольні заходи є необхідним елементом встановлення зворотного зв'язку у процесі навчання для визначення відповідності рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечення своєчасного коригування навчального процесу.

Основними видами контролю навчального процесу є поточний, рубіжний та семестровий.



4.1. Поточний контроль проводиться викладачами на аудиторних заняттях усіх видів. Основне завдання поточного контролю — перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи.

Основна мета поточного контролю - забезпечення зворотного зв'язку між викладачами та студентами в процесі на­вчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем — для кори­гування методів і засобів навчання, так і студентами — для планування самостій­ної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, у формі колок­віуму, за результатами якого студент допускається до виконання лабораторної роботи, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, а також у формі комп'ютерного тестування.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань, умінь та навичок визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (по­точна успішність) з дисципліни є основною інформацією при проведенні заліку і можуть враховуватися викладачем при проведенні іспиту з даної дисципліни. Найбільш об'єктивно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні рейтингової системи оцінки.



4.2. Рубіжний (модульний, тематичний, календарний) контроль - це кон­троль навчальних досягнень студентів після вивчення логічно завершеної частини програми дисципліни. Цей контроль може бути тематичним (модульним) або календарним і може проводитися у формі контрольної роботи, тестування, виконання розрахункового або розрахунково-графічного завдання, курсового проекту (ро­боти) та ін.

Видом календарного рубіжного контролю є атестація.

Метою проведення атеста­ції є підвищення відповідальності студентів та ефективності виконання ними графіка навчально­го процесу.

Атестація студентів проводиться двічі за навчальний семестр (доцільно на 8 та 14 тижнях кожного семестру) обов'язково на І-ІУ курсах за всіма навчальними дисциплінами, що вивчаються в даному семестрі. На п'ятому й шостому курсах ате­стація може проводитися за рішенням вчених рад факультетів. Результати атестації студентів враховуються викладачем при про­веденні іспиту (заліку) з даної дисципліни.

Студент підлягає відрахуванню з університету до початку екзаменаційної сесії за невиконання навчального плану протягом семестру в разі отримання ним „незадовільно" або „не атестовано" (без поважної причини) по обох атестаціях з трьох і більше навчальних дисциплін у поточному семестрі.

У разі незадовільних двох атестацій студент допускається до семес­трового контролю з певної дисципліни, якщо до початку семестрового контролю з цієї дисципліни він отримав позитивну оцінку з контрольних заходів другої атестації.

Студент не допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він має незадовільні обидві атестації з дисципліни та до початку семестрового контролю з цієї дисципліни не отримав позитивну оцінку з контрольних за­ходів другої атестації.

Порядок проведення атестації студентів з кожної навчальної дисципліни визначається відповідною кафедрою і доводиться до відома студентів на початку навчального семестру. Атестація з певної дисципліни може проводитися:

- за результатами поточного контролю (експрес-контролю) за наявності не менше, як двох-трьох оцінок на час атестації. У цьому разі умовою незадо­вільної атестації є наявність більше 50 % оцінок „незадовільно";

- шляхом виконання студентами модульної контрольної роботи (МКР). У цьому разі умовою задовільної атестації є позитивна оцінка за МКР;


  • умовою задовільної атестації є відсутність у студента на час атестації заборгованостей з лабораторних робіт, з виконання індивідуального завдання (реферату, домашньої контрольної робо­ти, розрахункової роботи, розрахунково-графічної роботи, курсового проекту, курсової роботи тощо);

  • умовою допуску студента до атестації з певної дисципліни є відсутність пропусків з будь-яких причин або вони на період проведення атестації є відпрацьованими.

Студент має право пройти повторну атестацію протягом 2-х тижнів після її закінчення з письмового дозволу декана факультету за умови, що він був неатестованим менше, ніж з трьох навчальних дисциплін.

Результати атестації виставляються викладачами в атестаційній відомості в деканатах не пізніше перших двох робочих днів наступного після атестації тижня. Відповідальним за проведення атестації на факультеті є декан; безпосередніми її організаторами є заступники деканів; відповідальними за вчасне оформлення атестаційних відомостей є завідувачі кафедр, викладачі, за якими закріплені навчальні дисципліни, та старости груп.

У період проведення атестацій доречно користуватись такими зразками атестаційних відомостей.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка