Політологія міжнародних відносин



Дата конвертації26.12.2016
Розмір214 Kb.
Рівненський інститут слов’янознавства

Київського славістичного університету
Кафедра міжнародних відносин і країнознавства


Троян С.С.

ПОЛІТОЛОГІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН



Навчально-методичний комплекс

для студентів спеціальності 7.30405 - Країнознавство


Затверджено на засіданні кафедри


міжнародних відносин і країнознавства

(протокол № 1 від 29 серпня 2009 р.)


Схвалено Вченою радою РІС КСУ

(протокол № 1 від 29 серпня 2009 р.)



Рівне: РІС КСУ, 2009
ВСТУП

Проблеми міжнародних відносин вивчаються на кільеої рівнях – теоретичному, історичному та прикладному. У першому випадку мова йде про теорію міжнародних відносин, у другому – про історію міжнародних відносин, а в третьом – насамперед про політологію міжнародних відносин. В останньому сенсі політологія міжнародних відносин за своєю предметною сферою може навіть розглядатися у якості складової політичної науки, але не теоретичної, а прикладної політології. Це означає, що вивчення політичних проблем міжнародного життя повинно супроводжуватися застосуванням мнтодів і прийомів політичного аналізу, принаймні до найголовніших і найактуальніших із них.

У концептуальному ключі та з точки зору загальної структурно-логічної схеми навчального плану підготовки спеціалістів-міжнародників політологія міжнародних відносин є відіграє роль підсумовуючої з циклів політологічних і міжнародних дисциплін. Звідси, вона найтісніше пов’язана насамперед з такими навчальними дисциплінами як власне політологія, міжнародні відносини та зовнішня політика, історія дипломатії, сучасні міжнародні відносини, основи геополітики, а також зовнішня політика (України, слов’янських країн тощо).

Головне завдання політології міжнародних відносин полягає в систематизації, узагальненні та подальшому розвитку теоретичних знань, практичних умінь і навичок у галузі міжнародного життя, аналізу різноманітних процесів і явищ на міжнародній арені з використанням історичного досвіду та сучасних методик їх вивчення. Особливе значення відводиться системному аналізу місця та ролі України в сучасних міжнародних відносинах на всіх рівнях – глобальному, регіональному та субрегіональному, в тому числі й на рівні двохсторонніх відносин.


НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


Вступ

Поняття, зміст і предметне поле політології міжнародних відносин. Об’єкт і предмет наукового аналізу. Мета і завдання навчальної дисципліни. Концептуально-методологічний зв’язок політології міжнародних відносин з політичною наукою та наукою про міжнародні відносини. Місце політології міжнародних відносин у системі структурно-логічних зв’язків наук і навчальних дисциплін. Функції політології міжнародних відносин. Дослідницькі методи в політології міжнародних відносин. Джерела, література та періодика з політології міжнародних відносин.


Міжнародні відносини та світова політика

Основні поняття та категорії політології міжнародних відносин. Поняття міжнародних відносин, їхні види, рівні, стани. Міжнародна політика (світовий політичний процес): її сутність, цілі та функції. Зовнішня політика та її забезпечення. Співвіднощення та взаємозв’язок внутрішньої та зовнішньої політики. Національний інтерес як головне спрямування зовнішньої політики. Структура національних інтересів. Концепція національної безпеки. Основні закономірності та тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.


Формування і розвиток політичної думки з проблем

зовнішньої політики та міжнародних відносин

Погляди на міжнародні відносини, війну і мир на Стародавньому Сході та в античні часи (Конфуцій, Геракліт, Платон, Арістотель, Цицерон, Ульпіан).

Зовнішньополітична думка в епоху Ренесансу та Раннього нового часу (Макіавеллі, Роттердамський, Гроцій).

Проблема міжнародних відносин у вченнях просвітників і політиків XVII – ХІХ ст. (Гоббс, Локк, Бентам, Монтеск’є, де Сен-П’єр, Руссо, Кант, Гегель, Гумплович, Ніцше, Пейн, Джефферсон, Гамільтон, Ледд, Джей).

Марксистська політична думка про проблеми війни та миру (Маркс, Енгельс, Ульянов-Ленін).
Сучасні теорії та доктрини міжнародної політики

Сучасні політичні теорії природи міжнародних відносин (Болдуїн, Райт, Фулбрайт, Мурадян, Тойнбі).

Концепції змісту сучасної міжнародної політики (Моргентау, Арон, Уорд, Хаус, Капустін, Розенау, Бжезінський, Дойч).

Модерністський і неомодерністський підходи до аналізу сучасних міжнародних відносин, тенденцій і перспектив їх розвитку (Уолц, Розенау, Келман, Гольдштейн, Тікнер, Коехейн, Шредер – Ширак).

Тенденції розвитку теорій міжнародних відносин після 1990 року.


Міжнародні конфлікти: причини, сутність і шляхи розв’язання

Проблема національної та міжнародної безпеки: зміст і співвідношення. Основні показники та напрями національної безпеки. Концепція національної безпеки України. М.Косолапов про три підходи до проблеми міжнародної безпеки. Головні засоби дотримання міжнародної безпеки. Міжнародні конфлікти: природа, суть, різновиди та шляхи і перспективи розв’язання. Воєнно-політичний конфлікт як один із найгостріших проявів міжнародного конфлікту: політологічний аналіз. Воєнна стратегія та воєнна доктрина. Політика і війна та їх співвідношення в сучасних умовах. Роль принципів і норм міжнародного права у подоланні міжнародних конфліктів.


Політичний аналіз сучасних інтеграційних процесів

Інтеграція, її суть, види та форми. Характер і спрямованість інтеграційних процесів у сучасному світі. Сучасні центри інтеграції (США, Західна Європа, Японія, Росія). Європейський Союз: утворення, організаційна структура, діяльність і роль у розвитку інтеграційних процесів на Європейському континенті. НАФТА та її роль у посиленні взаємозалежності в Пвнічній Америці. Азіатсько-Тихоокеанський регіон в сучасних інтеграційних зв’язках. Росія та інтеграційні процеси на просторі СНД. Інтеграція та глобалізація: політологічний аналіз сучасних міжнародних процесів.


Політична філософія сучасних міжнародних відносин

Політичні виміри сучасного світу. Аналіз постіндустріального, інформаційного, техногенного суспільства. Аналіз цивілізаційних аспектів розвитку та міжцивілізаційного діалогу. Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу. Теорія глобалістики та нова політична філософія. Міжнародна політика в умовах ядерної ери та її суб’єкти. Футурологічне бачення міжнародних відносин і структури людського суспільства: “екопесимістична” (неомальтузіанська), “технооптимістична” (постіндустріальна) та “реалістична” (прагматична) течії. Глобальні моделі розвитку “Римського клубу”.


Україна в сучасному геополітичному просторі

Аналіз геополітичної думки в Україні: етапи розвитку, зміст ідей і практична спрямованість доктрин. Конституційні засади зовнішньої політики України. Міжнародне визнання та співробітництво з навколишнім світом. Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України. Проблема стратегічного партнерства. Україна та Росія – зовнішньополітичний аспект відносин. Українсько-американські відносини. Євроінтеграційний вектор зовнішньої політики України (Україна – Рада Європи, Україна – ОБСЄ, Україна – НАТО, Україна – ЄС). Україна в трансформаційному геополітичному полі Центрально-Східної Європи.

Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету

Кафедра міжнародних відносин і країнознавства




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ПОЛІТОЛОГІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

(для студентів спеціальності 7.030405 – “Країнознавство”)



Затверджено на засіданні кафедри


міжнародних відносин і країнознавства

(протокол № 1 від 29 серпня 2009 р.)


Схвалено Вченою радою РІС КСУ

(протокол № 1 від 29 серпня 2009 р.)



Рівне: РІС КСУ, 2009

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ


№ п/п

Зміст курсу


Стаціонар

Заочний

лек

сем

сам

лек

сем

сам



Вступ до політології міжнародних відносин

2




9

2




11



Міжнародні відносини та світова політика

2




9

2




11



Формування і розвиток політичної думки з проблем зовнішньої політики та міжнародних відносин

2




10

2




11



Сучасні теорії та доктрини міжнародної політики

2




10

2




11



Міжнародні конфлікти: причини, сутність і шляхи розв’язання

2

2

10




2

11



Політичний аналіз сучасних інтеграційних процесів

2

2

10




2

11



Політична філософія сучасних міжнародних відносин

4

4

10

2

2

11



Україна в сучасному геополітичному просторі

4

2

10




4

11




Всього:

20

10

78

10

10

88

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ
Лекція 1.

Вступ до політології міжнародних відносин

  1. Поняття, зміст і предметне поле політології міжнародних відносин.

  2. Концептуально-методологічний зв’язок політології міжнародних відносин з політичною наукою та наукою про міжнародні відносини.

  3. Місце політології міжнародних відносин у системі структурно-логічних зв’язків наук і навчальних дисциплін.

  4. Функції та методи політології міжнародних відносин.

  5. Джерела, література та періодика з політології міжнародних відносин.


Лекція 2.

Міжнародні відносини та світова політика

  1. Поняття міжнародних відносин, їхні види, рівні, стани.

  2. Міжнародна політика (світовий політичний процес): її сутність, цілі та функції.

  3. Зовнішня політика та її забезпечення.

  4. Національний інтерес як головне спрямування зовнішньої політики. Структура національних інтересів.

  5. Основні закономірності та тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.


Лекція 3.

Формування і розвиток політичної думки з проблем

зовнішньої політики та міжнародних відносин

  1. Погляди на міжнародні відносини, війну і мир на Стародавньому Сході та в античні часи.

  2. Зовнішньополітична думка в епоху Ренесансу та Раннього нового часу.

  3. Проблема міжнародних відносин у вченнях просвітників і політиків XVII – ХІХ ст.

  4. Марксистська політична думка про проблеми війни та миру.


Лекція 4.

Сучасні теорії та доктрини міжнародної політики

  1. Сучасні політичні теорії природи міжнародних відносин.

  2. Концепції змісту сучасної міжнародної політики.

  3. Модерністський і неомодерністський підходи до аналізу сучасних міжнародних відносин.

  4. Тенденції розвитку теорій міжнародних відносин після 1991 року.


Лекція 5.

Міжнародні конфлікти: причини, сутність і шляхи розв’язання

  1. Проблема національної та міжнародної безпеки: зміст і співвідношення. Головні засоби дотримання міжнародної безпеки.

  2. Міжнародні конфлікти: природа, суть, різновиди та шляхи і перспективи розв’язання.

  3. Воєнно-політичний конфлікт як один із найгостріших проявів міжнародного конфлікту: політологічний аналіз.

  4. Роль принципів і норм міжнародного права у подоланні міжнародних конфліктів.


Лекція 6.

Політичний аналіз сучасних інтеграційних процесів

  1. Інтеграція, її суть, види та форми.

  2. Характер і спрямованість інтеграційних процесів у сучасному світі. Сучасні центри інтеграції (США, Західна Європа, Японія, Росія).

  3. Інтеграція та глобалізація: політологічний аналіз сучасних міжнародних процесів.


Лекція 7.

Політична філософія сучасних міжнародних відносин

  1. Політичні виміри сучасного світу: аналіз постіндустріального суспільства.

  2. Аналіз цивілізаційних аспектів розвитку та міжцивілізаційного діалогу.

  3. Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу. Теорія глобалістики та нова політична філософія.

  4. Футурологічне бачення міжнародних відносин і структури людського суспільства.


Лекція 8.

Україна в сучасному геополітичному просторі

  1. Аналіз геополітичної думки в Україні: етапи розвитку, зміст ідей і практична спрямованість доктрин.

  2. Конституційні засади зовнішньої політики України.

  3. Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України. Проблема стратегічного партнерства.

  4. Євроінтеграційний вектор зовнішньої політики України

  5. Україна в трансформаційному геополітичному полі Центрально-Східної Європи.



ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінар 1.

Міжнародні конфлікти: причини, сутність і шляхи розв’язання

  1. Міжнародні конфлікти: природа, суть, різновиди та шляхи і перспективи розв’язання.

  2. Особливості міжнародних конфліктів сучасності.

  3. Воєнно-політичний конфлікт, воєнна стратегія та воєнна доктрина в сучасних умовах.


Семінар 2.

Політичний аналіз сучасних інтеграційних процесів

  1. Поняття та види міжнародного співробітництва. Інтеграція, її суть, види та форми.

  2. Характер і спрямованість інтеграційних процесів у сучасному світі (Європейський Союз, НАФТА, АТЕС, СНД).

  3. Інтеграція та глобалізація: політологічний аналіз сучасних міжнародних процесів.


Семінар 3.

Політична філософія сучасних міжнародних відносин

  1. Політичні виміри сучасного світу: аналіз постіндустріального суспільства та цивілізаційних аспектів його розвитку.

  2. Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу.

  3. Теорія глобалістики та нова політична філософія.

  4. Міжнародна політика в умовах ядерної ери та її суб’єкти.

  5. Футурологічне бачення міжнародних відносин і структури людського суспільства (“екопесимістична” або неомальтузіанська, “технооптимістична” або постіндустріальна та “реалістична” або прагматична течії).

  6. Глобальні моделі розвитку “Римського клубу”.


Семінар 4.

Україна в сучасному геополітичному просторі

  1. Конституційні засади зовнішньої політики України. Міжнародне визнання та співробітництво з навколишнім світом.

  2. Національні інтереси та національна безпека України. Концепція національної безпеки України.

  3. Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України. Проблема стратегічного партнерства.

  4. Україна та Росія – зовнішньополітичний аспект відносин.

  5. Євроінтеграційний вектор зовнішньої політики України (Україна – Рада Європи, Україна – ОБСЄ, Україна – НАТО, Україна – ЄС).


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


  1. Міжнародні конфлікти: природа, суть, різновиди та шляхи і перспективи розв’язання.

  2. Особливості міжнародних конфліктів сучасності.

  3. Воєнно-політичний конфлікт, воєнна стратегія та воєнна доктрина в сучасних умовах.

  4. Поняття та види міжнародного співробітництва. Інтеграція, її суть, види та форми.

  5. Характер і спрямованість інтеграційних процесів у сучасному світі (Європейський Союз, НАФТА, АТЕС, СНД).

  6. Інтеграція та глобалізація: політологічний аналіз сучасних міжнародних процесів.

  7. Політичні виміри сучасного світу: аналіз постіндустріального суспільства та цивілізаційних аспектів його розвитку.

  8. Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу.

  9. Теорія глобалістики та нова політична філософія.

  10. Міжнародна політика в умовах ядерної ери та її суб’єкти.

  11. Футурологічне бачення міжнародних відносин і структури людського суспільства (“екопесимістична” або неомальтузіанська, “технооптимістична” або постіндустріальна та “реалістична” або прагматична течії).

  12. Глобальні моделі розвитку “Римського клубу”.

  13. Конституційні засади зовнішньої політики України. Міжнародне визнання та співробітництво з навколишнім світом.

  14. Національні інтереси та національна безпека України. Концепція національної безпеки України.

  15. Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України. Проблема стратегічного партнерства.

  16. Україна та Росія – зовнішньополітичний аспект відносин.

  17. Євроінтеграційний вектор зовнішньої політики України (Україна – Рада Європи, Україна – ОБСЄ, Україна – НАТО, Україна – ЄС).


МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Обсяг самостійної роботи студентів передбачений навчальними планами і складає приблизно від 1/3 до 2/3 загального обсягу годин, які виділені на вивчення відповідної навчальної дисципліни. Відповідно, курс “Політологія міжнародних відносин” передбачає на стаціонарі 30 годин аудиторних занять (20 лекцій і 10 практичних) і 78 годин самостійної роботи.

Організація самостійної роботи студентів – справа індивідуальна, яка залежить насамперед від рівня підготовки та загального рівня розвитку конкретного студента, його особистих якостей і бажання оволодіти фахом, а також від вимогливості викладача та можливостей доступу до відповідних джерел інформації.

У першу чергу самостійна робота студентів передбачає підготовку до семінарських і практичних занять, а також заліку чи іспиту; роботу над питаннями, що виносяться на самостійне ознайомлення; опрацювання рекомендованої літератури; підготовку реферату, доповіді чи повідомлення.

Для допомоги студентам в організації самостійної роботи в даному навчально-методичному комплексі пропонується:



  • програма дисципліни, яка дозволить визначити коло питань і проблем, з якими необхідно ознайомитися, вивчаючи даний курс;

  • тематика та методичні поради по написанню рефератів, що дозволять краще підготувати та написати індивідуальну роботу з тієї чи іншої проблеми курсу;

  • питання контролю знань;

  • перелік пропонованої літератури з навчальної дисципліни;

  • опорний конспект лекцій.


ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ


  1. Концептуально-методологічний зв’язок політології міжнародних відносин з політичною наукою та наукою про міжнародні відносини.

  2. Місце політології міжнародних відносин у системі структурно-логічних зв’язків наук і навчальних дисциплін.

  3. Дослідницькі методи в політології міжнародних відносин.

  4. Міжнародні відносини, їхні види, рівні, стани.

  5. Міжнародна політика (світовий політичний процес): її сутність, цілі та функції.

  6. Зовнішня політика та її забезпечення. Співвіднощення та взаємозв’язок внутрішньої та зовнішньої політики.

  7. Національний інтерес як головне спрямування зовнішньої політики. Структура національних інтересів.

  8. Основні закономірності та тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.

  9. Тенденції розвитку теорій міжнародних відносин після 1990 року.

  10. Проблема національної та міжнародної безпеки: зміст і співвідношення.

  11. Воєнно-політичний конфлікт як один із найгостріших проявів міжнародного конфлікту: політологічний аналіз.

  12. Роль принципів і норм міжнародного права у подоланні міжнародних конфліктів.

  13. Характер і направленість інтеграційних процесів у сучасному світі.

  14. Європейський Союз: утворення, організаційна структура, діяльність і роль у розвитку інтеграційних процесів на Європейському континенті.

  15. НАФТА та її роль у посиленні взаємозалежності в Пвнічній Америці.

  16. Азіатсько-Тихоокеанський регіон в сучасних інтеграційних зв’язках.

  17. Росія та інтеграційні процеси на просторі СНД.

  18. Інтеграція та глобалізація: політологічний аналіз сучасних міжнародних процесів.

  19. Інформаційне суспільство та його виміри.

  20. Аналіз цивілізаційних аспектів розвитку та міжцивілізаційного діалогу.

  21. Теорія глобалістики та нова політична філософія.

  22. Аналіз геополітичної думки в Україні: етапи розвитку, зміст ідей і практична спрямованість доктрин.

  23. Проблема стратегічного партнерства України.

  24. Українсько-американські відносини.

  25. Україна в трансформаційному геополітичному полі Центрально-Східної Європи.



МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ РЕФЕРАТІВ
Реферат – це короткий виклад певної наукової або навчальної проблеми в письмовому або усному вигляді. Реферат, як правило, готується на основі аналізу декількох джерел інформації, зміст яких вільно та компактно викладається в доступній для розуміння науковій формі.

Реферат повинен носити характер самостійного дослідження або аналізу запропонованих джерел і літератури. Текст реферату слід структурувати, тобто виокремити розділи (підрозділи, параграфи тощо). В ньому подається аналіз опрацьованих джерел і літератури та пропонується власна інтерпретація висновків і фактів, в тому числі й тих, з якими студент ознайомився в ході підготовки реферату.

Підготовлений у письмовому вигляді реферат оформлюється на окремих аркушах паперу формату А4 (210×297 мм), відповідно з планом, розробленим студентом самостійно. Сторінки реферату, починаючи з другої, нумеруються. Перша сторінка – титульна, на другій міститься план реферату, на останній (останніх) – список використаних джерел і літератури. Якщо є потреба в додатках, то вони розташовуються після списку джерел і літератури (Додаток 1 і т.д.). Обсяг реферату становить не менше 7 – 12 сторінок.

За бажанням студент замість письмового реферату може підготувати публічний виступ на відповідну тему перед студентами групи на практичному занятті. Тривалість такого виступу не повинна перевищувати 10 – 12 хвилин. Вимоги до змісту виступу такі ж самі, як і до письмого реферату.



При виборі теми реферату (доповіді, повідомлення) можуть бути враховані наукові інтереси студентів. Студент може запропонувати власну тему реферату, яка для нього становить більший інтерес із практичних і теоретичних міркувань. Ця тема повинна бути погоджена з викладачем.
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ


  1. Поняття, зміст і предметне поле політології міжнародних відносин.

  2. Концептуально-методологічний зв’язок політології міжнародних відносин з політичною наукою та наукою про міжнародні відносини.

  3. Місце політології міжнародних відносин у системі структурно-логічних зв’язків наук і навчальних дисциплін.

  4. Функції та методи політології міжнародних відносин.

  5. Джерела, література та періодика з політології міжнародних відносин.

  6. Поняття міжнародних відносин, їхні види, рівні, стани.

  7. Міжнародна політика (світовий політичний процес): її сутність, цілі та функції.

  8. Зовнішня політика та її забезпечення.

  9. Національний інтерес як головне спрямування зовнішньої політики. Структура національних інтересів.

  10. Основні закономірності та тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.

  11. Погляди на міжнародні відносини, війну і мир на Стародавньому Сході та в античні часи.

  12. Зовнішньополітична думка в епоху Ренесансу та Раннього нового часу.

  13. Проблема міжнародних відносин у вченнях просвітників і політиків XVII – ХІХ ст.

  14. Марксистська політична думка про проблеми війни та миру.

  15. Сучасні політичні теорії природи міжнародних відносин.

  16. Концепції змісту сучасної міжнародної політики.

  17. Модерністський і неомодерністський підходи до аналізу сучасних міжнародних відносин.

  18. Тенденції розвитку теорій міжнародних відносин після 1991 року.

  19. Проблема національної та міжнародної безпеки: зміст і співвідношення. Головні засоби дотримання міжнародної безпеки.

  20. Міжнародні конфлікти: природа, суть, різновиди та шляхи і перспективи розв’язання.

  21. Воєнно-політичний конфлікт як один із найгостріших проявів міжнародного конфлікту: політологічний аналіз.

  22. Роль принципів і норм міжнародного права у подоланні міжнародних конфліктів.

  23. Інтеграція, її суть, види та форми.

  24. Характер і спрямованість інтеграційних процесів у сучасному світі. Сучасні центри інтеграції (США, Західна Європа, Японія, Росія).

  25. Інтеграція та глобалізація: політологічний аналіз сучасних міжнародних процесів.

  26. Політичні виміри сучасного світу: аналіз постіндустріального суспільства.

  27. Аналіз цивілізаційних аспектів розвитку та міжцивілізаційного діалогу.

  28. Глобальні проблеми як фактор посилення взаємозалежності світу. Теорія глобалістики та нова політична філософія.

  29. Футурологічне бачення міжнародних відносин і структури людського суспільства.




  1. Аналіз геополітичної думки в Україні: етапи розвитку, зміст ідей і практична спрямованість доктрин.

  2. Конституційні засади зовнішньої політики України.

  3. Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України. Проблема стратегічного партнерства.

  4. Євроінтеграційний вектор зовнішньої політики України.

  5. Україна в трансформаційному геополітичному полі Центрально-Східної Європи.

ЛІТЕРАТУРА

Актуальные вопросы глобализации: Круглый стол // МЭиМО. – 1999. – № 4 – 5.

Арбатов А. Национальная идея и национальная безопасность // МЭиМО. – 1998. – № 5 – 6.

Арон Р. Мир і війна між націями. – К., 2001.

Баланс сил в мировой политике: Теория и практика. – М., 1993.

Барг М. О категории «цивилизации» // Новая и новейшая история. – 1990. – № 5.

Братимов О.В., Горский Ю.М., Делягин М.Г., Коваленко А.А. Практика глобализации: игры и правила новой эпохи. – М., 2000.

Бус К., Смит С. (ред.). Теория международных отношений в наши дни: Пер. с англ. – М., 2001.

Ввведение в теорию международных отношений и анализ внешней политики: Учебн. пособ. / Н.А.Ломакин (руковод. автор. коллект. – СПб., 2001.

Введение в теорию международных отношений: Учебн. пособ. / Отв. ред. А.С.Маныкин. – М., 2001.

Гаджиев К. Введение в геополитику. – М., 1998.

Гаджиев К. Геополитика. – М., 1997.

Глобалізація і безпека розвитку. – К., 2001.

Глобальні трансформації і стратегії розвитку. – К., 1998.

Гречко П. К вопросу о понятии “национальная безопасность” // Социально-политический журнал. – 1998. – № 3.

Данилов А. Глобализм, регионализм и современный трансформационный процесс // Социс. – 1998. – № 9.

Дергачев А. Геополитика. – К., 2000.

Дилигенский Г.Г. «Конец истории» или смена цивилизаций? // Вопросы философии. – 1991. – № 3.

Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. – М., 1997.

Жакье Б. Международные отношения: Пер. с франц.: В 2-х т. – Нижний Новгород, 1998.

Жирар М. (рук. авт. кол.) Индивиды в международной политике: Пер. с франц. – М., 1996.

Иванов И. Внешняя политика России в эпоху глобализации: Статьи и выступления. – М., 2002.

Иванов И. За большую Европу без разделительных линий (СЕ) // МЖ. – 1999. – № 5.

Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. – К., 1997.

Казанцев Ю.И. Международные отношения и внешняя политика России (ХХ век). – Ростов-на-Дону, 2002.

Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. – Львів, 1995.

Камінський А. Основи міжнародних відносин. – Львів, 2001.

Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. – М., 2001.

Косолапов Н. Введение в теорию мировой политики и международных отношений // МЭиМО. – 1998. – № 1 – 5, 11 – 12; 1999. – № 1 – 3, 6.

Культура і цивілізація (Круглий стіл) // Філософська думка. – 1986. – № 3 – 4.

Лебедева М.М. Мировая политика: Учебник. – М., 2003.

Мадіссон В., Шахов В. Політологія міжнародних відносин. – К., 1997.

Мальський М.З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин. – Львів, 2002.

Международные отношения: социологические подходы. – М., 1998.

Международные отношения: становление и развитие теории (1939 – 1972). – М., 2001.

Мировая политика и международные отношения в 1990-е годы: взгляды американских и французских исследователей: Пер. с англ. и франц. – М., 2001. – 172 с.

Міжнародні відносини (Історія. Теорія. Економіка): Навч. посібн. – Львів, 2002.

Моргентау Г. Политические отношения между нациями. Борьба за власть и мир // Социально-политический журнал. – 1997. – № 2.

Очерки истории международных отношений: Учебное пособие. – М.-Нижний Новгород, 2001.

Поздняков Э.А. Системный подход и международные отношения. – М., 1976.

Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібн. – К., 1997.

Симонов К.В. Политический анализ: Учебное пособие. – М., 2002. – 152 с.

Система, структура и процесс развития современных международных отношений / Отв. ред. В.И. Гантман. – М., 1984.

Современные международные отношения / Под ред. А.В.Торкунова. – М., 2000.

Сорокин К. Геополитика современности и геостратегия России. – М., 1996.

Телешун С.О., Баронін А.С. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації. – К., 2001. – 112 с.

Теория международных отношений: Хрестоматия. – М., 2002. – 400 с.

Тихомиров С. Політичний розвиток у геополітичному вимірі // Віче. – 1999. – № 8.

Тихонравов Ю.В. Геополитика: Учебн. пособие. – М., 1998.

Трохимчук С. Політична географія з основами геополітики. – Львів, 1997.

Троян С.С. Вступ до теорії міжнародних відносин: Навч. посібн. – К., 2000. – 140 с.

Троян С.С. Сучасні підходи до аналізу системи міждержавних відносин: глобальний і регіональний виміри // Регіони Східної Європи: інтеграційні очікування та конфронтаційні небезпеки: Матеріали Міжнародної наукової конференції, Чернівці, 18-19 вересня 2000 р. – Чернівці, 2001.

Хто є хто в європейській та американській політичній науці: Малий політологічний словник. – Львів, 1997.

Цивилизации. Вып. 5: Проблемы глобалистики и глобальной истории / Отв. ред. А.О.Чубарьян. – М., 2002.

Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації: Навч. посібн. 2-е вид. – К., 2001.

Цыганков П.А. Международные отношения: Учебн. пособ. – М., 1996.



Цыганков П.А. Раймонд Арон о политической науке и социологии международных отношений // Социально-полит. науки. – 1991. – № 5.

Цыганков П.А. Теория международных отношений: Учебн. пособ. – М., 2002.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка