Податковий календар жовтня 2016 року Криворізька північна одпі нагадує 28 жовтня, п’ятниця, останній день сплати



Сторінка3/7
Дата конвертації05.11.2016
Розмір0.66 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Чергову незаконну заправку ліквідовано на Львівщині


Співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Львівській області в рамках проведення операції «Акциз - 2016» ліквідовано автомобільну заправку, на якій здійснювалась реалізація скрапленого газу (пропан-бутану) без дозвільних документів.

В результаті проведених заходів вилучено автозаправний комплекс, газ пропан-бутан, який зберігався в двох резервуарах об’ємом 4800 л кожна (9600 л), орієнтовною вартістю 125 тис. грн., грошові кошти в сумі 4 тис. грн. та чорнові записи. 


На Дніпропетровщині кількість суб’єктів господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, збільшилась на 4,2%

Всього на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС станом на 01 жовтня поточного року знаходиться 6523 суб’єкти ЗЕД, з яких 623 обліковано в митниці у цьому році. Ними з січня по вересень 2016 року оформлено 112 тисяч митних декларацій, що на 5,8% більше в порівнянні з минулим роком. Про це розповів заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Віталій Полєйко.

Він також повідомив, що до державного бюджету протягом дев’яти місяців поточного року Дніпропетровською митницею ДФС спрямовано 11 млрд. 683,2 млн. гривень.

Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за 3 квартали 2016 року склав 75,7%, імпорт – 24,3%. Співвідношення оформлених митних декларацій: експорт – 52,3%, імпорт – 47,7%.

Основна кількість загального обсягу українських товарів, оформлених Дніпропетровською митницею ДФС на експорт, направляється до країн ЄС (37,9%), СНД (28,9%), Азії (23,8%). Основні імпортери: країни ЄС (42,0%), СНД (30,9%), Азії (16,6%).
Про скасування використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №686 (далі – Постанова №686) визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №724 «Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів».

Як повідомляється на Урядовому порталі, таке рішення розв’язує ряд проблем, з якими стикаються суб’єкти господарювання при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Зокрема, не буде завищення митної вартості товарів, оскільки раніше такі показники формувалися без врахування обсягів, знижок та інших умов поставок, що впливало на ціну товару.

Постанова №686 набрала чинності 13.10.2016 (опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 13.10.2016 №193).
Про договір довічного утримання

Державна фіскальна служба України у листі від 23.09.2016 №10027/З/99-99-13-02-03-14 (далі – лист ДФС №10027) надала податкову консультацію стосовно оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу, отриманого фізичною особою за договором довічного утримання.

Статтею 744 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно зі ст.748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання, відповідно до ст.334 ЦКУ.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта ст.334 ЦКУ).

Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні і для цілей оподаткування ПДФО розглядається як продаж такого майна.

Крім того, у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення (частина перша ст.749 ЦКУ).

Відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Платником ПДФО є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.162.1 ст.162 ПКУ).

Згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема:

- частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.172 ПКУ (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ);

- інші доходи, крім зазначених у ст.165 Кодексу (п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється ст.172 ПКУ, відповідно до пункту 172.8 якої для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно з п.172.1 ст.172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Разом з цим дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п.172.1 ст.172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, тобто 5% (п.172.2 ст.172 ПКУ).

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (абзац перший п.172.3 ст.172 ПКУ).

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що, зокрема, продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (довічного утримання) (п.п.«а» п.172.5 ст.172 ПКУ).

У разі, якщо за договором довічного утримання відчужувач отримує дохід у вигляді матеріального забезпечення (грошової компенсації) такий дохід на підставі п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відчужувача як інші доходи та оподатковується за ставкою 18%, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Лист №10027 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/69835.html
Які встановлені терміни подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП з позначкою «Довідково»?

Відповідно до пункту 296.8 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 296.5 та 296.6 ст.296 Кодексу та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, який набрав чинності 28.07.2015.

Для отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (далі – ФОП – платник ЄП) довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація з позначкою «Довідково» (рядок 04 у полі 01 декларації) та у полі «місяць» поля 02 декларації зазначається номер календарного місяця, за який подається декларація з позначкою «Довідково».

Для ФОП – платників ЄП, які бажають отримати довідку про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Кодексом не визначено термін подання декларації з типом «Довідково».

Отже, рішення щодо термінів подання декларації з типом «Довідково» приймається ФОП – платником ЄП самостійно.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 107.08 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».


Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу реєстрації користувачів при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС України Юрія Ткача

на тему: «Надання у користування засобів електронного цифрового підпису та допомоги при генерації відкритих та особистих ключів»

Питання 1. Доброго дня. Чи потрібно платнику податків укладати з контролюючим органом договір про визнання електронних документів при поданні звітності через сервіс «Електронний кабінет платника податків»?

Відповідь. Добрий день. Так. Платнику податків необхідно укласти договір про визнання електронних документів між контролюючим органом та платником податків.

Питання 2. Хочу спитати. Чи можна згенерувати ключі електронного цифрового підпису для директора та печатки на одну флешку?

Відповідь. Ні. Для кожного ключа електронного цифрового підпису потрібен окремий носій (флеш-носій, CD/DVD-диск).

Питання 3. Скажіть, будь ласка, чи можливо скасувати посилений сертифікат, виданий АЦСК ІДД у телефонному режимі?

Відповідь. Відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту заява в усній формі подається клієнтом (підписувачем) до Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі АЦСК ІДД) засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД, при цьому клієнт (підписувач) повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

- ідентифікаційні дані власника посиленого сертифіката;

- реєстраційний номер посиленого сертифіката;

- ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних підписувача з інформацією в реєстрі підписувачів).

Питання 4. У мене таке питання: Де знайти реєстраційний номер посиленого сертифіката ключа ЕЦП, отриманого в АЦСК ІДД для заповнення заяви на зміну статусу?

Відповідь. Для перегляду реєстраційного номеру посиленого сертифіката відкритого ключа електронного цифрового підпису (далі – посилений сертифікат), отриманого від Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД), його необхідно завантажити на комп’ютер. Після чого, відкривши файл посиленого сертифіката на вкладці «Зміст» знайти поле «Серійний номер», в якому і міститься реєстраційний номер посиленого сертифіката.

Питання 5. Які документи потрібно надати для отримання ключа електронного цифрового підпису підприємцю ?

Відповідь. Для отримання ключа електронного цифрового підпису підприємцю потрібно надати такі документи:

  • Реєстраційну картку;

  • копію паспорта підписувача, (кожна сторінка засвідчується особистим підписом);

  • копію картки платника податків, засвідчену підписом власника.

Перелік документів, зразок заповнення, та самі бланки розташовані за адресою http://acskidd.gov.ua/ у розділі «Реєстрація користувача».

Питання 6. Як оновити посилені сертифікати, якщо змінились посадові особи на підприємстві або необхідно замінити ключі діючим посадовим особам?

Відповідь. Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних, тобто змінюється керівництво (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів».

Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового зазначений договір необхідно переукласти.

Питання 7. Скажіть, будь ласка, що робити, якщо забув пароль?

Відповідь. У разі втрати паролю необхідно звернутись до представництва АЦСК ІДД ДФС, подавши при цьому заяву на зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа та новий пакет документів.

Питання 8. Чи можливо скасувати посилений сертифікат у телефонному режимі?

Відповідь. Заява в усній формі подається клієнтом (підписувачем) до АЦСК ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

• ідентифікаційні дані власника посиленого сертифіката;

• ключову фразу голосової автентифікації;

• реєстраційний номер посиленого сертифіката.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних підписувача з інформацією в реєстрі підписувачів).

Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області


Про порядок відображення операцій зі збільшення статутного капіталу підприємства

Державна фіскальна служба України у листі від 19.09.2016 №20301/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №20301) щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліку операцій зі збільшення статутного капіталу підприємства повідомила наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 ст.6 Закону №996).

Щодо оподаткування податком на прибуток операцій із внесення майна та майнових прав до статутного капіталу підприємства, то згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями із внесення майна та майнових прав до статутного капіталу підприємства, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Лист №20301 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69881.html
Чи застосовуються РРО при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів?

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Водночас, пунктом 4 ст.9 Закону №265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 109.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».


Затверджена нова Типова інструкція про порядок роботи зі службовою інформацією в органах влади

Кабінет Міністрів України постановою від 19.10.2016 №736 затвердив нову Типову інструкцію про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію (далі – Типова інструкція).

Типова інструкція визначає єдині вимоги до ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану під час провадження оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, діяльності у сфері оборони держави, та іншу службову інформацію, в органах державної влади, інших державних органах.

Як повідомляється на Урядовому порталі, Типова інструкція унормовує процеси роботи суб’єктів владних повноважень з документами, що містять службову інформацію, зокрема, зібрану під час провадження оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, діяльності у сфері оборони держави, та яким відповідно до законодавства присвоюється гриф «Для службового користування».

У Типовій інструкції наголошено, що питання щодо необхідності присвоєння документу грифа «Для службового користування» вирішується з обов’язковим дотриманням вимог частини другої статті 6 та статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Виконання цих вимог сприятиме удосконаленню роботи органів влади – розпорядників інформації у питаннях забезпечення доступу громадян до публічної інформації, а також зменшенню кількості документів, що містять службову інформацію.



1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка