Побудова міських телефонних мереж при шестизначній та семизначній нумерації з дисципліни «Системи комутації і розподілу інформації»



Скачати 109.92 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір109.92 Kb.
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ


КАФЕДРА КОМУТАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Методичне керівництво

для виконання практичного заняття


Побудова міських телефонних мереж при шестизначній та семизначній нумерації
з дисципліни «Системи комутації і розподілу інформації»
освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

Київ 2014

Укладачі:

проф. каф. КС Кунах Н.І.

доц. каф. КС Ткаленко О.М.

ПОБУДОВА МІСЬКИХ ТЕЛЕФОННИХ МЕРЕЖ ПРИ ШЕСТИЗНАЧНІЙ ТА СЕМИЗНАЧНІЙ НУМЕРАЦІЇ



Мета заняття:



  1. Вивчити принципи побудови МТМ при шести-, семизначній нумерації.




  1. Навчитися виконувати нумерацію абонентів МТМ в залежності від ємності АТС.




  1. Придбати практичні навики побудови МТМ.



Час заняття: 90 хвилин.

Зміст заняття

Ознайомлювальна частина
Виконати перевірку присутності студентів, назвати тему заняття та порядок проведення заняття.

Опитування студентів за наступними питаннями:


  1. Від чого залежать принципи побудови МТМ?

  2. При якій ємності мережі доцільно переходити до побудови МТМ з вузлами вхідних сполучень (ВВхС)?

  3. При якій ємності мережі доцільно переходити до побудови МТМ з ВВхС та ВВихС?

  4. Чому дорівнює максимальна ємність МТМ при шестизначній нумерації?

  5. Чому дорівнює максимальна ємність МТМ при семизначній нумерації?

  6. Якими лініями здійснюється зв’язок АМТС з АТС?

  7. Для чого призначена підстанція (ПС) на телефонній мережі зв’язку?

  8. Які функції виконує установчо-виробнича АТС (УВАТС)?

  1. Від чого залежить провідність з’єднувальних ліній (ЗЛ)?

  2. У чому полягають особливості побудови телефонної мережі м.Києва?

Основна частина
Телефонна мережа – сукупність пристроїв та споруд, за допомогою яких здійснюється телефонний зв'язок. Телефонна мережа забезпечує можливість встановлення автоматичного телефонного зв’язку між будь-якими абонентами і вимагає наявності єдиної системи нумерації абонентських ліній.

Міські телефонні мережі (МТМ) забезпечують телефонний зв'язок на території міста та його приміській зоні. МТМ призначені для обслуговування телефонним зв’язком населення, підприємств, установ та організацій, які розміщені на території даного міста та його приміської зони. Передбачається також використання автоматично комутуємих телефонних мереж для передавання нетелефонної інформації, такої як передавання даних, факсимильних повідомлень, електронної пошти. МТМ – це сукупність станційних та лінійних споруд, а також кінцевого абонентського обладнання (телефонних апаратів), призначена для забезпечення телефонним зв’язком абонентів міста. До основних станційних споруд МТМ належать комутаційне обладнання АТС, підстанцій (ПС), установчо-виробничих АТС (УВАТС) і різних споруд автоматичної комутації, а також встановлене на цих станціях обладнання електроживлення і систем передавання.

МТМ може бути нерайонованою та районованою.

На нерайонованій МТМ використовується одна міська АТС, яка обслуговує усіх абонентів міста.



Районована МТМ містить кілька районних АТС (РАТС). Кожна РАТС обслуговує тільки абонентів обмеженої території, яка називається телефонним районом. Районування МТМ дозволяє значно зменшити загальну протяжність АЛ.

Принципи побудови МТМ залежать від ємності мережі. При ємності МТМ до 80 тис. номерів (К1ТСДО) застосовується принцип побудови «кожна з кожною».

На МТМ з 5-значною нумерацією можна мати не більше 8 РАТС. Але, чим більше АТС, тим більше пучків ЗЛ. Оскільки, кількість пучків ЗЛ збільшується, коефіцієнт їх використання зменшується, тому доцільно при ємності мережі 50-60 тис. номерів переходити до побудови МТМ з вузлами вхідних сполучень (6-тизначна нумерація).

При 6-тизначній нумерації переходять до побудови МТМ з вузлами вхідних сполучень (ВВхС). Мережа ділиться на вузлові райони (ВР), у кожному районі може знаходитись до 10 станцій і один ВВхС. Максимальна ємність мережі – 800 тис. номерів (вузлових районів з індексами «1» і «0» не повинно бути). Всередині вузлового району АТС з’єднані за принципом “кожна з кожною”. Для з'єднання із станціями іншого ВР всі пучки вихідних ЗЛ включаються у ВВхС іншого ВР. Такі телефонні мережі використовуються у більшості обласних центрів. На рис.1 представлена структура МТМ з ВВхС.




Рисунок 1 - Структура МТМ з ВВхС
При 7-мизначній нумерації переходять до побудови МТМ з вузлами вхідних (ВВхС) та вихідних сполучень (ВВихС). Організовуються телефонні вузли, у кожному з яких є по одному ВВхС та ВВихС. З'єднання між АТС різних телефонних вузлів здійснюється через власний ВВихС та ВВхС іншого телефонного вузла. Максимальна ємність мережі – 8 млн. номерів. Структура МТМ з ВВихС та ВВхС представлена на рис.2.


Рисунок 2 - Структура МТМ з ВВихС та ВВхС

Можливий варіант підключення до визначеної РАТС підстанції або установчо-виробничої АТС.


Підстанцією (ПС) називають обладнання, “винесене” з міської АТС і розташоване у безпосередній близкості від достатньо компактної групи абонентських пунктів. Застосування ПС дозволяє скоротити витрати на АЛ за рахунок зменшення їх довжини. Підстанція зв’язана з АТС трьома пучками ЗЛ односторонньої дії: один пучок використовується для місцевого вихідного зв’язку від ПС на АТС, другий - для місцевого вхідного зв’язку, третій пучок - для міжміського зв’язку. Всі види з’єднань абонентів ПС здійснюються через АТС, тому в тракті взаємного зв’язку абонентів ПС беруть участь дві ЗЛ: вихідна і вхідна.
Установчо-виробнича АТС (УВАТС) обслуговує абонентів установи або підприємства: вона зв’язана з АТС трьома пучками ЗЛ. Для встановлення з’єднання з абонентом АТС абонент УВАТС повинен набрати індекс зовнішнього зв’язку (як правило цифру 9), а потім повний абонентський номер. Взаємний зв’язок абонентів УВАТС здійснюється без заняття ЗЛ, набором скороченого номеру, що містить декілька останніх цифр повного абонентського номеру абонента, який викликається.
Зв’язок АМТС з АТС здійснюється по замовно-з’єднувальним лініям (ЗЗЛ) та міжміським з’єднувальним лініям (ЗЛМ).
Провідність ЗЛ залежить від відстані між станціями. При відстані між станціями до 1,5 км ЗЛ-нії трьохпровідні, при відстані між станціями більше, ніж 1,5 км ЗЛ-нії двохпровідні.
На теперішній час на МТМ поставляються виключно цифрові АТС. Із введенням ЗКС №7 ЗЛ двосторонні. Принципи побудови цифрових телефонних мереж на сучасному етапі визначаються технічними параметрами комутаційного обладнання, систем передавання та економічною доцільністю.

На рис.3 приведена структура аналого-цифрової мережі з вузлами вхідних сполучень (ВВхС).

На рис.4 приведена структура аналого-цифрової мережі з вузлами вхідних (ВВхС) та вихідних сполучень (ВВихС).

ОПС (опорні станції) забезпечують вихідний, вхідний, місцевий та міжміський зв’язок абонентам даної ОПС та включених в неї підстанцій.

ТС (транзитні станції) забезпечують комутацію транзитного навантаження.

ОПТС (опорно-транзитні станції) виконують функції опорної і транзитної станцій одночасно.

Для зв’язку від існуючих аналогових АТС до цифрових у цифрових вузлових районах повинні встановлюватися цифрові вузли вхідних сполучень (ВВхСЕ).

Обладнання цифрових (ВВхСЕ) одночасно може виконувати функції ВВихВхС. Така електронна транзитна станція на рис.4 позначена ТСЕ.

Рисунок 3 - Структура аналого-цифрової мережі з вузлами вхідних сполучень (ВВхС)


Рисунок 4 - Структура аналого-цифрової мережі з вузлами вхідних (ВВхС) та вихідних сполучень (ВВихС)

Сучасні ОПТС обслуговують 100 000 номерні абонентські групи. У мережах понад 1000000 номерів створюються спеціальні транзитні станції (ТС), що забез-печують транзитну комутацію з'єднань між ОПТС 100 000 груп.

     У великих містах територія міста ділиться на мільйонні зони, кожна з яких може включати в себе до десяти вузлових районів ємністю до 100 000 номерів кожен.

     Вихідне телефонне навантаження, яке концентрується на ВВихС, по пучкам ЗЛ надходить до УВС інших вузлових районів.

     Застосування ВВхС та ВВихС призводить до того, що кількість та протяжність пучків ЗЛ значно зменшуються, а їх використання зростає.

     У міських мережах, ємністю більше декількох мільйонів абонентів, для передачі навантаження між різними 100 - тисячнимі групами використовується спеціальна транспортна (базова/опорна) мережа на основі транзитних комутаційних станцій (ТС).


Телефонна мережа м.Києва є однією із самих розвинених в Україні.

Мережа опирається на магістральну транспортну мережу, яка представляє собою магістральне транспортне кільце.

Основу її складають чотири транзитних станції (ТС), в яких здійснюється концентрація навантаження, що надходить з районних АТС.

Схема з’єднань районних (опорно-транзитних) АТС та транзитних станцій представлена на рис.5.




ТС3

РАТС- районна АТС

ТС – транзитна станція

Рисунок 5 - Схема Київської телефонної мережі
У м. Києві 7-значна нумерація. Закрита нумерація не змінюється від відстані між станціями:

249-25-81 – закрита нумерація;

5-81 – відкрита нумерація.

Рисунок 6 – Схема ТМЗК м.Києва




Рисунок 7 – Схема взаємопідключення з ТМЗК в м.Києві




Розподіл втрат на МТМ
      Якість обслуговування телефонних викликів на МТМ визначається ймовірністю втрат або відмов в обслуговуванні через відсутність вільних і доступних комутаційних приладів та каналів.

      Фактичні або реальні втрати по викликам на МТМ оцінюються відношенням кількості втрачених в годину найбільшого навантаження (ГНН) викликів до загальної кількості викликів, які надійшли.

      Сумарні розрахункові втрати


  • для абонентів МТМ не повинні перевищувати 0,030;

  • при зв'язку з приміською зоною та відомчими АТС - 0,040;

  • при зв'язку АТС з АМТС - 0,005.


Задача 1
На МТМ з 6-тизначною нумерацією є 2 вузлових райони (ВР-2 і ВР-5). У ВР-2 діють дві АТС. У ВР-5 діють три АТС. Для даної МТМ необхідно:

  1. Зобразити структурну схему МТМ, вказавши на ній всі АТС, а також пучки ЗЛ міського зв’язку з позначенням їх провідності;

  2. На структурній схемі зобразити ВВхС, а також вказати нумерацію абонентів всіх РАТС.

NРАТС-21=2000; L21-22=1,6 км

NРАТС-22=4000; L51-52=2,5 км

NРАТС-51=5000; L52-53=1,8 км

NРАТС-52=7000; L51-53=1,0 км

NРАТС-53=3000;

Задача 2
На МТМ з 7-мизначною нумерацією є 2 вузлових райони (ВР-31 і ВР-42), у кожному з яких діють по три АТС. Для даної МТМ необхідно:


  1. Зобразити структурну схему МТМ, вказавши на ній всі АТС, а також пучки ЗЛ міського зв’язку з позначенням їх провідності;

  2. На структурній схемі зобразити ВВхС, ВВихС, а також вказати нумерацію абонентів всіх РАТС.

NРАТС-311=8000; L311-312=1,7 км

NРАТС-312=10000; L311-313=2,4 км

NРАТС-313=5000; L312-313=1,3 км

NРАТС-421=7000; L421-422=2,0 км

NРАТС-422=6000; L421-423=1,2 км

NРАТС-423=4000; L422-423=3,4 км



Список літератури


  1. Автоматические системы коммутации: Учебник для вузов/О.Н.Иванова, М.Ф.Копп, З.С.Коханова; Под редакцией О.Н.Ивановой. М.: Связь, 1978.




  1. Автоматическая коммутация: Учебник для вузов/О.Н.Иванова, М.Ф.Копп, З.С.Коханова, Г.М.Метельский; Под ред. О.Н.Ивановой. М.: Радио и связь, 1988.




  1. Цифровые системы коммутации для ГТС/под ред. В.Г. Карташевского и А.В. Рослякова. – М.: Эко-Трендз, 2008. – 352с.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка