Плоди навчання в Римі – морова епідемія



Скачати 28.82 Kb.
Дата конвертації11.12.2016
Розмір28.82 Kb.
Плоди навчання в Римі – морова епідемія

(особисте свідоцтво)
Більшість семінаристів, священиків і мирян, які в серці зберегли щиру побожність, дуже критично дивляться на релятивізм і секуляризм, з яким зустрічаються на початку свого навчання в Римі. Студенти усвідомлюють, що коли б це прийняли, то впадуть у якийсь з важких гріхів і втратять віру.

Однак під час навчання, яке триває декілька років, на студентів здійснюється великий психологічний тиск.

Той, хто щиро намагається йти за Господом і шукає Його волю, зустрічається в Римі з дуже важким духовним боєм. В Римських університетах, замість живого свідоцтва про діла Божі, сильно пропихається інтелектуалізм. Студентів, віруючих християн, ведуть до т.зв. „наукового стилю праці”. Так, наприклад, студент моральної теології в деяких університетах зустрічається з вченням, яке на базі певних „наукових досліджень”, особливо в області психології, оправдовує гріх, або ясно не означує його. Говориться про соціальний або психологічний аспект гріха, але ігнорується найосновніше – відлучення від Бога, небезпека вічного засуду і необхідність навернення. Релятивізм, з яким студент зустрічається, веде до втрати спасительної віри. Не беруться до уваги наслідки первородного гріха, ані реальне зусилля диявола погубити душі. Цілком втрачається контраст між Божим Законом (вченням Євангелія) і сучасною мораллю, що базується на раціоналізмі. В центр уваги дуже часто ставиться людина і суспільство, але занедбується це найосновніше – відношення людини до Бога і до Його Законів.

В галузі біблійних наук є ще набагато гірші впливи. В центрі уваги не є Боже слово, але історично-критичний метод. Професори на основі т.зв. „наукових досліджень” в області мовної і літературної критики безнастанно ставлять під сумнів авторство та історичний характер подій, описаних у Біблії. Також авторитарно стверджують, що події, описані в Біблії, відбувалися інакше, або що мають тільки образний, міфічний характер. Часто цілком атеїстично заперечують надприродні Божі втручання такими, як вони описані у Біблії. Навіть мають нахабність пихато заперечувати автентичність Ісусових слів. Чуда пояснюють чисто інтелектуально і непрямо, або прямо заперечують їх надприродній характер. Ці модерні біблісти відділилися від 2-тисячолітньої традиції Церкви, викинули екзегетику Святих Отців, Церкви і читання Святого Письма у світлі віри. Усі їхні демагогічні і міфічні твердження базуються на гіпотезах без будь-яких вагомих аргументів. Всупереч тому, вони авторитетно запевняють, що ці їхні твердження є зобов’язуючі, і це більш, ніж саме Боже слово. Таким чином біблісти вивищили свої дослідження та інтелект як „непомильний” критерій, не усвідомлюючи, що те, чого навчають, є науковий атеїзм. Більшість студентів після того, як їм „вимили мозок” таким вченням, вже не спроможні читати Святе Письмо як Боже слово, і не спроможні повністю вірити в Божу силу і чуда, описані в Святому Письмі, ані в Ісуса Христа як єдиного Спасителя. Ця глибока рана в душі призводить до втрати спасительної віри. Є болісно слухати лекції, на яких теологічною діалектикою непрямо ставиться під сумнів Божество Ісуса Христа, винятковість спасіння у Ньому, незмінне Дівицтво Богородиці, вічність пекла і пекельних мук та інші основні правди віри, без яких християнство вже не є християнством. Дуже модерними також є демагогічні інтерпретації „Nostra aetate”, які ведуть до фальшивої пошани щодо нехристиянських релігій, про які теологи інколи і відкрито стверджують, що є паралельними дорогами до спасіння. Скільки обману під прикриттям науковості! Яка велика зрада Христа і Його жертви на хресті, і це в самому серці християнства, в Римі!

Багато студентів, які в католицьких університетах в Римі не мали сили захистити себе від цього тренду, стали практичними атеїстами з так званим інтелектуальним знанням в тій чи іншій області. Жахливим є факт, що студенти, які успішно закінчили своє навчання в Римі, є майбутніми професорами або настоятелями в семінаріях чи на факультетах. Деякі з них є навіть кандидатами на єпископський уряд.

Сповідник апостольського пенітенціарію так висловився про цих інфікованих Римом священиків: „Вони є наче морова епідемія”. Цю морову епідемію вони поширюють потім далі, у своїх країнах. Це є систематична антиреформа і антиєвангелізація. Такий вид інтелектуального виховання веде до систематичного знищення Церкви з середини, тому необхідно зробити відповідні для цього кроки. Мусить бути здійснена реформа навчання і формації священства!







База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка