Підвищення рівня комунікативної компетентності підлітків



Скачати 77.58 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір77.58 Kb.
Тема: Підвищення рівня комунікативної компетентності підлітків

Мета тренінгу:

  • розширити знання учнів про спілкування;

  • вказати на значення спілкування як одну зі складових психічного здоров'я людини;

  • ознайомити з деякими прийомами ефективного спілкування;

  • допомогти набути навичок усвідомлення і зняття внутрішніх бар'єрів, що заважають ефективній комунікації;

  • вчити практично використовувати набуті знання: долати страх публічних виступів, страх перевірки знань;

  • дати змогу відпрацювати уміння долати сором'язливість, чітко і дохідливо висловлювати свою думку;

  • розвивати базові навички спілкування: уміння говорити, слухати, встановлювати і підтримувати контакт із співбесідникими;

  • розвивати комунікативні здібності;

  • виховувати інтерес до традицій мовного етикету наших предків;

  • виховувати доброзичливу, чемну і впевнену манеру спілкування, культуру спілкування;

Хід тренінгу

І. Вступна частина

1. Знайомство. «Що моя річ знає про мене»

Вступне слово вчителя:

Кожна особистість може розвиватися і самостверджуватся в процесі спілкування. За допомогою спілкування людина налагоджує контакти з іншими людьми. Позитивне доброзичливе спілкування є важливою складовою поведінки і здорового способу життя всіх людей суспільства.

Сором'язливість заважає спілкуванню, не дає можливості показати свої здібності. Сором'язливій людині важче досягти успіху! Необхідно більше спілкуватись із високоосвіченими людьми, не соромитись питати порад у батьків, наставників.

2. Очікування. «Будинок очікування»

3.Правила тренінгу:

«Тут і тепер». Для всіх нас існує тільки це коло й

тільки ці люди, які зараз перебувають поряд із вами. Важливо тільки те, про що говоримо, те, що бачимо, чуємо й відчуваємо. Важливий наш пульс, серцебиття, наше світовідчуття лише цієї конкретної миті.



«Відвертість і відкритість». Тобто всі ми тут для того, щоб бути собою, а не для того, щоб комусь щось показати чи довести. Ми прийшли сюди для набуття досвіду, і від того, наскільки ми можемо бути відкритими для себе та інших, залежатиме якість цього досвіду.

«Конфіденційність». Усе, що тут сьогодні діятиметься, не можна розголошувати за межами цієї групи. Тут ми довіряємо одне одному свої думки, їх не можна виносити за межі групи без дозволу учасників тренінгу.

«Принцип –Я». Усе сказане (зроблене) тут можна казати (робити) тільки від свого імені. Неприпустимі фрази на зразок «Ми вважаємо», «Ми хочемо» тощо. Можна казати лише «Я хочу сказати», «Я так думаю», тощо.

«Активність». Усе, що ви зможете й захочете взяти від нашої зустрічі, ви візьмете, якщо будете активними. Чим більше активності ви виявите, тим більше відповідей на свої запитання отримаєте.

ІІ. Основна частина

  1. Теоретичний блок.

Вправа «Снігова куля»

Учасники в ході «мозкового штурму» дають визначення поняття «спілкування». Дане визначення записують на аркушах паперу, з яких утворюють паперову кулю. Із ширшим розкриттям поняття зростає об'єм «снігової кулі».



Обговорення: Яке ключове слово у даних визначеннях?

Міні - лекція . Значення спілкування в житті людини

Спілкування є однією з основних ланок у великому ланцюгу пcихологічного формування людини. Якщо така ланка випадає – розвиток іде в іншому напрямку. Цей факт доведено науковими дослідженнями.

Відомо понад 40 випадків виживання дітей у джунглях. Але чому вони не стали людьми?

Дитина, яка живе серед тварин, має певні відхилення у розвитку. Без підтримки дорослого у неї значно менше шансів стати «людиною розумною», а з часом вона незворотно втрачає таку можливість.

Ось один приклад: «Іринка, небажана дитина, її мама не шкодувала для неї молока, але обділяла ласкою і турботою. Тому в 6 років дівчинка не вміла ні говорити, ні ходити. Потрапивши до лікарів та педагогів, вона до 7 років навчилася ходити, але за 3 роки померла, так і не почавши говорити і досягнувши розумового розвитку 2,5-річного малюка.»

Таке явище називається госпіталізмом – це коли дітям відмовляють у ласці і спілкуванні.



Висновок: Спілкування необхідне для повноцінного розвитку людини, за його відсутності людина не розвивається і помирає набагато раніше за своїх однолітків.

Є безліч прикладів, які свідчать про те, що коли людину позбавити спілкування на тривалий час, вона може втратити набуті раніше людські риси.

Наприклад, боцман Селькирк – прототип Робінзона Крузо, який чотири роки прожив самотньо на безлюдному острові, не лише розучився розмовляти, але і втратив здатність правильно розуміти, що з ним відбувається.

Людина дуже потребує спілкування. Коли вона самотня, то надзвичайно від цього страждає.



Обговорення:

Хто ці люди із групи ризику?

Чому люди відмовляють собі у «живому» спілкуванні?


  1. Практичний блок

Вправа «Камінь і перо»

Мета: дати нагоду усвідомити труднощі процесу спілкування; показати, що кожен учасник має свої переваги і вади.

Матеріали: камінь, перо.

Учасники стоять у колі. У ведучого в одній руці камінь, у іншій – перо.



Ведучий. У нашому спілкуванні багато важкого і неприємного, але, звичайно ж, є моменти, коли нам легко й радісно. Я пропоную взяти по черзі ці символи й розповісти, коли ж вам буває важко у спілкуванні, а коли легко й приємно. Усі учасники по черзі виконують завдання.

Руханка «Привітання в чарівному місті»

Рахую до десяти, учні мають привітатися, потиснути руки, обійнятися з якомога більшою кількістю учасників.



Робота в групах

Об’єднання в групи ( кольори світлофора)

І група «Жовтий»

Завдання. Прочитайте історію. Проаналізуйте, чим було викликано це непорозуміння між мером і городянином, а також згадайте, чи траплялися подібні випадки в вашому житті .

Історія про ліхтар

Мета: показати значення чіткого висловлювання думки для розуміння.

Учням пропонують заслухати розповідь.

Це сталося в ті часи, коли на вулицях міст не було освітлення. Якось уночі мер зіштовхнувся з городянином. Тоді мер віддав наказ, щоб ніхто не виходив уночі без ліхтаря. Наступної ночі мер знову зіштовхнувся із цим же городянином.


  • Ви не читали мого наказу? – запитав мер сердито.

  • Читав, - відповів городянин. – От мій ліхтар.

  • Але в ліхтарі у вас нічого немає.

  • У наказі про це не згадувалося.

Уранці з'явився новий наказ, що зобов'язував у разі виходу вночі на вулицю вставляти в ліхтар свічку. Увечері мер знову налетів на того ж городянина.

  • Де ліхтар? – закричав мер.

  • Ось він.

  • Але в ньому немає свічки!

  • Ні, є ось вона.

  • Але вона не запалена!

  • У наказі нічого не сказано про те, що треба запалювати свічку.

І мерові довелося видати ще один наказ, який зобов'язував запалювати свічки в ліхтарях, виходячи вночі на вулицю.

  • ІІ група «Зелений»

Завдання: Створіть рекомендації на тему: як стати хорошим співрозмовником.

  • Стилі спілкування

Є в італійського письменника Джанні Родарі казка про мандрівника Джованніно Периджорно. Цей Джованніно під час мандрів потрапив якось у Країну солом'яних людей. Вони спалахували не тільки від вогню, а навіть від гарячого слова. Мешканці Країни воскових людей були м'які, з усім погоджувались. А скляні люди вирізнялися такою крихкістю, що могли загинути від будь-якого необережного дотику.

Нам не треба мандрувати до Італії, щоб зустріти таких людей. У кожного з нас є знайомі, які можуть спалахнути, запалитися від одного слова, є товариші, які в усьому погоджуються з вами, або, навпаки, завжди готові сперечатися.

Виділяють два типи співрозмовників за стилем спілкування – це домінантний та недомінантний співрозмовник. Які ж їх основні якості.

Домінантний співрозмовник легко перебиває, але себе перебити не дає, вимагає до себе уваги в будь-якій ситуації, не визнає свою неправоту, легко може припинити розмову на півслові тощо.

Для недомінантного співрозмовника характерні такі якості: не перебиває, але дозволяє перебивати себе; поступливий; легко губиться; майже завжди робить висновок про свою неправоту, навіть якщо має слушність тощо.



Обговорення: як спілкуватися з домінантним й недомінантним співрозмовниками.

ІІІ група «Червоний»

Завдання: складіть список рис характеру особистості, які необхідні для ефективного спілкування.



Наприклад:

Доброзичливість – здатність не тільки відчувати, але й показувати своє добре ставлення до людей, виявляти повагу й симпатію до них, уміння приймати їх навіть тоді, коли не схвалюєш їхні вчинки; готовність підтримувати інших.

Природність – здатність бути самим собою в контактах із навколишніми, не приховувати своє ставлення до різних проблем і людей.

Відкритість – готовність відкрити іншим свій внутрішній світ, переконаність у тому, що це сприяє встановленню добрих стосунків із навколишніми; вміння розкривати свої думки та почуття.

Товариськість – здатність легко входити в спілкування з іншими людьми.

Оптимістичність – бадьоре й життєрадісне світовідчуття, при якому людина в усьому прагне побачити світлі сторони, вірить у майбутнє, в успіх.

Справедливість – здатність діяти неупереджено, відповідно до істини.

Самовладання – здатність і звичка людини контролювати свої почуття та бажання.

Емпатія – вміння поставити себе на місце іншого, емоційно реагувати на переживання інших людей.

Презентація груп

ІІІ. Заключна частина.

1. зворотній зв'язок

Вправа «Чи справдилися мої сподівання?»

Мета: рефлексія. Кожному учаснику пропонують «добудувати» будинок

  • Чи справдилися мої сподівання щодо тренінгу?

  • Чого я тут навчився?

  • Чи достатньо зусиль доклав, щоб стати впевненішим у виступах?

Притча про цвяхи

Жив собі хлопчик із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок цвяхів і звелів по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопчик втрачає терпець і з кимось свариться. У перший день він забив 37 цвяхів. Згодом навчився контролювати себе, і кількість цвяхів щодня зменшувалася. Хлопчик зрозумів, що легше опанувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це.

Тоді батько звелів витягати з паркана по одному цвяху в ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.

Минав час, і згодом син зміг похвалитися батькові, що у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько відповів: «Ти добре поводишся, але подивися, скільки дірок залишилося... Паркан уже ніколи не буде таким, як колись».

Якщо ви з кимось сваритеся й говорите щось неприємне, то залишаєте після себе такі ж рани, як ці дірки від цвяхів. І рани залишаються, незважаючи на те, скільки разів ви потім вибачитеся. Словесні рани заподіюють такий же біль, як і фізичні.



Не залишайте на своєму шляху таких дірок! Не забивайте цвяхів ворожнечі, непорозуміння, жорстокості в душі людей! Будьте толерантними!

Східна мудрість радить:

Запалюйте під час кожної зустрічі, коли тільки можете, свічку любові, радуйте і надихайте кожне серце. Дбайте про кожну людину, як про близьку вам. Обдаровуйте чужих людей такою ж любов'ю та добротою, як і ваших вірних друзів.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка