Підготував викладач яготинського цпто остапенко л.І. Урок о. Де бальзак – видатний французький письменник, зачинатель соціально-психологічного роману. „Людська комедія”



Скачати 185.43 Kb.
Дата конвертації24.12.2016
Розмір185.43 Kb.
ПІДГОТУВАВ ВИКЛАДАЧ ЯГОТИНСЬКОГО ЦПТО ОСТАПЕНКО Л.І.
УРОК 1. О. Де БАЛЬЗАК – видатний французький письменник, зачинатель соціально-психологічного роману. „Людська комедія” – самобутній літопис життя Франції першої половини XIX ст.
Мета: розпочати вивчення творчості Бальзака; розвивати навички роботи з біографічним матеріалом та складанням конспекту; розкрити універсальність задуму письменника, розмаїття тем та проблематики „Людської комедії”.

Обладнання: портрети Бальзака, романи.

Епіграфи:

Головні події мого життя – мої твори.

О. де Бальзак
Самим істориком має бути французьке суспільство,

Мені залишається тільки бути його секретарем.

О де Бальзак
Х І Д У Р О К У

I. Повідомлення теми і мети уроку

II. Ознайомлення з новим матеріалом

  1. Повідомлення учнів-дослідників про життя і творчість Оноре де Бальзака, конспектування.

Оноре де Бальзак (1799 - 1850) – французький письменник XIX ст. До історії літератури увійшов як творець монументальної епопеї „Людська комедія”, що стала самобутнім літописом життя суспільства XIX ст. У прозі Бальзака переплелися романтичні та реалістичні традиції.

О. Де Бальзак народився 20 травня 1799 р. у містечку Турі в родині посадовця Бернара-Франсуа Бальзака та дочки багатих буржуа Лорі Бальзак (уродженої Сюрвіль). У 1807 р. став пансіонером Вандомського колежу, який славився ліберальністю виховання. У 13 років через нервовий зрив, що стався в наслідок надмірного навчання, повернувся до Тура. Після того Бальзак змінив кілька коледжів та пансіонів. Протягом 1816 – 1819 рр. Навчався у Паризькій школі прав. Паралельно студіював лекції з інших дисциплін у Сорбонні, служив у конторі стряпчого та в нотаріуса. Завершивши навчання, Оноре виявив бажання стати письменником. Батько погодився утримувати його два роки, поки він зможе заробляти власною працею. Задля заробітку почав писати пригодницькі романи, які не мали успіху.

Письменник зауважував у листах: „Судові пристави травлять мене як зайця” (1839). У 1829 побачив світ перший серйозний роман Бальзака „Шуани, або Бретань у 1799р.”, що привернув увагу до молодого автора. Після цього вийшли „Фізіологія шлюбу” (1829) та „Сцени приватного життя” (1830), які принесли письменнику широке визнання.

Упродовж наступних років Бальзак створив низку романів, повістей та оповідань – „Гобсек”(1830), „Шагренева шкіра” (1830 - 1831), „Полковник Шабер” (1832), „Євгенія Гранде” (18330.

У 1833 р. у Бальзака виник задум об’єднати всі романи в єдину епопею. Остаточно ця ідея була обґрунтована в 1842 р. у „Передмові” до „Людської комедії”, куди ввійшли твори: „Батько Горіо” (1834 - 1835), „Обідня безбожника” (1836), „Банківський дім Нусінгена” (1938), „Втрачені ілюзії” (1831 - 1843), „Селяни” (1844), „Кузен Понс” (1846 - 1847) та інші. „Людська комедія” – грандіозна реалістична картина французького суспільства 1816 – 1848 рр.

З листів Бальзака: „Працювати – означає вставати після опівночі, писати до 8 години ранку, поснідати за 15 хвилин і знов працювати до п’ятої, пообідати, лягти спати і завтра все почати спочатку” (1845); „Пишу весь час; коли не сиджу над рукописом, роздумую над планом, а коли не думаю над планом, виправляю. Ось усе моє життя” (1842).

У 1838 р. Бальзак почав листуватись із польською графинею Евеліною Ганською, а в 1847 р. приїхав до Верховні (селище в Україні, розташоване неподалік від Бердичева), де жила Евеліна. Від осені 1848 до 1850 р. він постійно мешкав у маєтку. Протягом цього часу серйозно хворий Бальзак майже нічого не писав. У березні 1850 р. він одружився з Ганською (шлюбна церемонія відбулася в Бердичеві). 18 серпня 1850 р. письменник помер у Парижі після тяжкої хвороби серця.

2. Розповідь про „Про Людську комедію”.

Повідомлення про історію створення „Людської комедії”.

У листі до Е.Ганської (1834) Бальзак розкрив задум: „В „Етюдах про звичаї” зображатимуться всі соціальні явища. Мій твір має увібрати в себе усі типи людей, усі суспільні стани, він повинен втілити всі соціальні зрушення так, щоб жодна життєва ситуація, жодна особа, жоден характер, жодна професія не були забутими.

Коли все це здійснилося, історія людського серця виявиться відстеженню крок за кроком, історія суспільства всебічно змальована – фундамент твору буде закладено. Тут не знайдуть собі місця вигадані факти, я зображатиму лише те, що відбувається скрізь. Потім з’явиться другий „ярус” – „Філософські етюди”, бо після наслідків потрібно показати причини. Я змалюю в „Етюдах про звичаї” гру почуттів і плин життя. У „Філософських етюдах” я поясню, в чому полягає життя, умови, поза якими не можуть існувати ні суспільство, ні людина; і після того, як я огляну суспільство, щоб його змалювати, я займусь його оглядом, щоб оголосити його вирок. Отже, в „Етюдах про звичаї” вміщені типізовані індивідуальності, у „Філософських етюдах” – індивідуалізовані типи. Я всьому надам життя: типу. Індивідуалізуючи його, індивіду, типізуючи його.

Згодом, після наслідків і причин, настане черга „Аналітичних етюдів” (до складу яких входять „Фізіологія шлюбу”), бо спочатку мають бути визначені витоки речей. Звичаї – це спектакль, причини – куліси і механізм сцени. Початки – це автор; однак залежно від того, як твір досягає вершин думки, він, немов пружина, стискається і ущільнюється. Якщо для „Етюдів про звичаї” потрібно 23 томи, то для „Філософських етюдів” - лише 15 томів, а для „Аналітичних етюдів ” лише 9. Отже, людина, суспільство, людство будуть без повторень зображені, розглянуті та осуджені в творі, що стане чимось на зразок „Тисячі і однієї ночі” Заходу”.



Словникова робота: цикл творів, етюд, архітектоніка літературного твору, епопея, бальзаківська пристрасть, техніка перехідних персонажів (переходять із роману в роман).

Структура та художня специфіка „Людської комедії”.

  • З’ясування змісту назви епопеї „Людська комедія” (порівняння з твором Данте „Божевільна комедія”).

  • Ознайомлення учнів з „Передмовою” Бальзака до „Людської комедії”: „Моя робота має власну географію,, власні сім’ї, власні краєвиди, інтер’єри, дійових осіб і факти, власне дворянство і буржуазію, власних ремісників і селян, політиків і денді, власну армію – тобто, увесь світ”.

  • Схема побудови „Людської комедії” „Аналітичні етюди – заплановано 9 томів (5 романів)”, написано 2. „Філософські етюди” – заплановано 15 томів (27 творів), написано 22. „Етюди про звичаї” – заплановано 24 томи (11 творів), написано 72. Сцени: селянського життя („Селяни”, „Сільський лікар”); політичного життя (”Темна справа”); військового життя („Шуани”); приватного життя („Гобсек”, „Батько Горіо”); провінційного життя („Ежені Гранде”, „Втрачені ілюзії”); паризького життя („”Банкірський дім”, „Розкіш і злидні куртизанок”).

Учитель. Зовнішня композиція закінчена, а внутрішня ні. Бальзак змалював життя у розвитку, в дії, у першому романі минуле, а в наступних – майбутнє. У епопеї немає ні початку, ні закінчення. Е Золя назвав твір Бальзака „недобудованою вавілонською вежею”. Кожен роман водночас живе самостійним життям і є фрагментом усієї епопеї, пов’язаний з іншими романами. Розв’язка одного сюжету стає зав’язкою іншого. Одна доля завершилась, інша продовжується.

III. Підсумок уроку

IV. Домашнє завдання

Читати повість „Гобсек”. Написати своє враження. Знайти сильні і слабкі

сторони головного героя. Підготуватись до роботи у групах „Захист і звинувачення лихваря”.
УРОК 2. СКНАРА ТА ФІЛОСОФ

Неоднозначність образу

Гобсек за повістю О. Де Бальзака „ Гобсека”

Мета: шляхом аналізу тексту та використання методу „повільного читання” визначити, в чому полягає неоднозначність образу Гобсек; розкрити майстерність О. Де Бальзака у створенні складного образу головного героя; детально дослідити психологію думок і дій героя; виявити, як художня деталь допомагає розкрити реалістичний художній образ; розкрити характер через аналіз зв’язків Гобсек з іншими персонажами повісті; розвивати аналітичне мислення учнів.

Тип уроку: урок-аналіз художнього твору.

Форма уроку: урок-діалог.

Епіграф:

У ньому живуть двоє: скнара і філософ, істота підла і висока.

Він людина найпедантичнішої чесності в усьому Парижі.

О. Де Бальзак „Гобсек”

Х І Д У Р О К У

I. Актуалізація знань і умінь учнів

Аналіз тексту з елементами бесіди і використанням „повільного читання”.


  • Чому автор довіряє розповідь про Гобсек адвокату Дервілю? Чого він цим

досягає? (Все про Гобсек – „з перших рук”, читач наче перетворюється в одного зі слухачів Дервіля в затишній вітальні віконтеси де Гран льє. Дервіль і Гобсек були знайомі 16 років, події розгортаються через три роки після смерті Гобсек.)

  • Чому Дервіль знає чимало не лише про справи Гобсек, а й про його минуле, родину, про його ставлення до життя і людей? (Дервіль колись був сусідом Гобсек у монастирському заїжджому дворі, там мешкали обидва. Спочатку „підтримували стосунки”:) взяти вогню, книгу або газету; Гобсек дозволяв у вечері заходити до його келії поспілкуватися. Потім - „знаки довіри” (результат чотирьох років сусідства і „зразкової поведінки”. Життя Дервіля було схожим на життя старого. „Довіра старого скнари росла, дуже виросла”: він звертався до Дервіля за порадами в різних ризикових аферах, коли Дервіль отримав ступінь ліценціата і був зарахований до адвокатської колегії). Далі - „вислуховував мої поради з шануванням”, вони завжди були на користь. І на решті: „Ми з тобою найкращі друзі в світі ”, - так сказав Гобсек, пояснюючи, чому не допоміг Дервіль придбати адвокатську контору безкорисливо. Пояснення було таким: „Я позбавлю тебе від вдячності і дав право бути впевненим, що ти мені нічим не зобов’язаний”.

Причина такого ставлення: „Ви і граф де Ресто довірилися мені без усяких

хитрощів” (Дервіль став повіреним у справах Гобсека)).

  • Вони познайомилися, коли Гобсек було 76 років, а Дервіль - 25; попри різницю у віці, спілкувалися досить тісно. Що їх єднало? (Їхня самотність у Парижі:у Дервіля батько був „дрібним провінційним буржуа”, Дервіль був сьомим у родині; у Гобсек не було нікого; згодом Дервіль одружився з Фанні Мальво, а Гобсек розповів про прекрасну Голландку та її доньку – Вогника, які були його ріднею.

  • Ми бачимо Гобсек очима Дервіля, розкриємо суть порівнянь в описі зовнішності Гобсек.

Обличчя – порівняння з дорогоцінним металом.

Риси обличчя - Талейран („незворушні, безпристрасні здавалися відлитими з бронзи”) – порівняння з коштовним металом. Гобсек був хитрим і дипломатичним, як Талейран (французький дипломат).

Ніс – свердлик (проникає скрізь), а „губи тонкі, як у алхіміків або старих карликів”.

• „Розмовляв він завжди тихим, лагідним голосом і ніколи не сердився”.

• „Людина – автомат, який заводили щоденно”.

• „Маятник” („рухи розмірені”).

• „Мокриця, яка повзе по паперу, вона вмить замре”, - дуже обережний; очі – маленькі й жовті, як у куниці, - хижак.

• Порівняння з Фонтенелем (французький письменник, дожив до 100 років) – „Заощаджував життєву енергію і пригнічував у собі всі людські почуття”.

• „Старовинний пісковий годинник” – „життя текло безшелесно, як сиплеться пісок”. Але! Він невблаганний, як час, він лихвар.

• Людина вексель (лихвар, „в грудях у нього злиток металу”) – знову порівняння з металом.

• Схожість із Вольтером (Дервіль привозить до Гобсек Максима де Трая) – „в своїх розрахунках, передбаченнях, операціях мудрий, як Вольтер”, „Філософ зі школи циніків”, - так назвав Гобсек граф де Ресто.

• „Тихий голос, дуже схожий на звук флейти в руках невмілого музиканта”.

Усе, зазначене в порівняннях, сконцентровано у прізвищі лихваря – Гобсек, що в перекладі означає „глитай”.


  • Чи підсилює враження від зовнішності героя опис його житла? („Дім та його мешканець пасували один до одного – як ото скеля та приліплена до неї устриця”. „Усе в його кімнаті, від зеленого сукна на письмовому столі до килимка біля ліжка, було якесь однакове, охайне і потерте , наче в холодній оселі старої діви”.

„Іноді його жертви обурювалися, кричали в нестямі - а тоді раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку”.

„У такій похмурій оселі життєрадісність якогось світського гульвіси, синка аристократичної родини згасала навіть раніше, ніж він заходив до мого сусіда”.)



Гобсек прожив довге життя (89 років), таємниць його ніхто не знає.

  • Що відомо про минуле Гобсек, його родину? („Він ненавидів своїх спадкоємців, і думка, що хтось заволодіти його багатством, навіть по його смерті, була для нього нестерпною. Уже в десять років мати прилаштувала його юнгою на корабель, і він відплив до голландських володінь в Ост-Індії, де й мандрував протягом двадцяти років. Зморшки його жовтуватого лоба зберігали таємниці життєвих випробувань, раптових подій, несподіваних удач, романтичних пригод, незмірних радощів, голодних днів, розтоптаного кохання, нажитого, втраченого і віднайденого багатства, безлічі випадків, коли життя його було в небезпеці й урятуватися щастило тільки завдяки життєвим, рішучим і часто жорстоким заходам, які виправдовувала необхідність. Він знав адмірала Семіза, пана де Лаллі, пана де Кергаруета... батька Тіппо-Саїба і самого Тіппо-Саїба. З ним провадив справи той Савояр, який служив у Делі раджі Мадхаджі-Сініахові та сприяв утвердженню могутності династії Махараттів. Він мав якісь взаємини з Віктором Юзом та з кількома славетними корсарами, бо довго жив на острові Сен-Тома. Він перепробував усі засоби, щоб здобути багатство, і навіть намагався знайти знаменитий скарб – золото, яке дикуни закопали десь начебто поблизу Буенос-Айреса. Він брав участь чи не в усіх подіях війни за незалежність Сполучених Штатів Америки. Проте згадував він про своє життя в Ост-Індії чи в Америці тільки в розмовах зі мною і то дуже рідко, причому щоразу в таких випадках, здавалося, картав себе за нестриманість. Якщо людяність, спілкування з ближнім вважати релігією, то Гобсек у цьому відношенні був переконаним атеїстом. До останньої хвилини його душа булане проникна для мене. Іноді я навіть запитував себе, до якої статі він належить? Якщо всі лихварі схожі на нього, то, мабуть, думалося мені, вони належать до розряду безстатевих. Лишився він вірний релігії своєї матері й дивився на християн як на здобич? Чи став католиком, лютеранином, магометанином, послідовником брахманізму? Я нічого не знав про його віросповідання. Він здавався мені радше байдужим до релігії, а ніж безбожеником”.)

  • Що можна сказати про його освіченість? (Був освіченою людиною: багато мандрував, знав живопис („колись перепродував картини старих майстрів”, про Анастасі де Ресто: „Нагадувала одну із прекрасних Іродіад пензля Леонардо да Вінчі”), знав юриспруденцію: називав Дервіля Гроцієм (голландський юрист XVIII ст.): володів шпагою та зброєю; він знав літературу (Діманш, комедія Мольєра „Дон Жуан”, сором’язливий кредитор). Гобсек не закінчував навчальних закладів, але життєвий досвід, знання людських характерів зробили з нього справжнього психолога, навіть провидця (він пророкує майбутнє Анастасі де Ресто після її першого векселя і зустрічі з Максимом де Траєм); у нього гострий розум, феноменальна пам’ять, прозорливість, комерційний досвід.)

  • Що зазначає Дервіль у його поведінці? (Стриманість, надмірну обережність: випадок, коли із його кишені випав подвійний наполеондор (золото), це побачив сусід, та Гобсек відмовився від золота.)

  • Яку характеристику дає Гобсеку Дервіль („Золотий бовван”, „істота”, „старий малюк”, „мармуровий стовп”, „люта радість”, злісне торжество „дикуна”, „якщо я помру, залишивши малих дітей, він буде їхнім опікуном”, „скнара і філософ, підла істота й висока”, „людина найпедантичнішої чесності у світі”, , „ненажерливий удав” (афера з комедією оцінки та ліквідації володінь французьких підданих на Гаїті), „фантастичний ідол, уособлення влади золота”.)

Учитель. Досить суперечлива характеристика. Щоб з’ясувати, чому саме так характеризує Дервіль Гобсека, звернімося до вчинків і життєвої філософії Гобсека.

„Про що думає ця істота? Чи знає він, що у Світі а Бог, почуття, жіноча любов, щастя?” - такі запитання ставить собі Дервіль.



  • Як розуміє життя Гобсек?

  • Що для лихваря почуття? („Інстинкт самозбереження”.)

  • Як розуміє Гобсек благо? („Золото”.)

  • Що для нього насолода? („Марнославство, задовольнити його здатне лише золото”.)

  • Як він розуміє щастя? („Щастя або в сильних емоціях, які перетворюють його на щось подібне до чудово настроєного англійського механізму.”)

  • А якою Гобсек бачить жінку? (Про Анастасі де Ресто: „Вона сподобалась мені. Давно вже моє серце так не калатало. Отже,, я вже одержав плату. Хіба не віддав би я тисячу франків за те, щоб пережити відчуття, які нагадали б мені дні молодості”. Про Фанні Мальво: „Від неї віяло глибокою порядністю. Я мав таке відчуття, ніби опинився в атмосфері щирості, душевної чистоти, і мені навіть дихати стало легше”.)

  • Яким розвагам надає перевагу Гобсек? („Зазирнути в людські серця”).

  • Як розуміє лихвар владу? („Влада – це золото”; „Феміда” – кафе, де збираються лихварі Парижа: „Як і я, мої товариші по ремеслу всім натішилися, всім переситилися і люблять владу і гроші тільки задля самої влади і самих грошей”.)

  • Чи існує для Гобсек Бог? Чи вірить він у Бога? („У мене погляд, як у Господа Бога, я зазираю у душі. Від мого пильного ока ніщо не сховається”, „Я з’являюся, як кар, як докір сумління”, „Ми утворюємо ніби трибунал Святої інквізиції, де розглядаємо й судимо, здавалося б, найневинніші вчинки маєтних людей, і завжди вгадуємо правильно”.)

Головне життєве правило Гобсек: „З усіх земних благ варто домагатися тільки...золота. В золоті зосереджені всі сили людства, ну а щодо звичаїв, то люди скрізь однакові: повсюди точиться боротьба між бідними і багатими, повсюди вона неминуча. Отже, краще самому визискувати, ніж дозволяти, щоб визискували тебе”. (Російський варіант: „Так лучше уж самому давить, чем позволять, чтобы другие тебя давили”.)

  • Що мав на увазі Дервіль, називаючи Гобсек „людиною найпедантичнішої (рос. – самой щепитильной) чесності”? (Йдеться не про моральні принципи лихваря, а про бездоганну точність, педантичність, скрупульозність, вимогливість у послідовності, дотриманості угод грошового документа, які високо цінували в комерційному світі.)

  • Доречно пригадати: Гобсек сам бігав містом, збираючи борги та відсотки, за векселями, у Гобсек надто високі відсотки – 50, 100, 200, 500, - а Дервіль 15%; випадок з діамантом Анастасі де Ресто (борг – 1000 франків, діамант коштує 1200 франків, Гобсек повертає Максиму де Траю 200 франків і каже, що чекатиме ще тиждень).

  • Як закінчується життя цієї людини? (Самотній, його проклинають, дім наповнений протухлими, вкритими густою пліснявою продуктами. Останній погляд – на камін: там золото.)

  • Лихваря Гобсек проклинають, а що штовхає людей звертатися до нього? Про це говоримо на наступному уроці.

II. Систематизація набутих знань у таблиці (заповнюється під час аналізу)

Таблиця

Риси характеру Гобсека

Позитивні риси

Негативні риси

Освіченість

Марнославство

Гострий розум

Скупість

Феноменальна пам’ять

Жорстокість

Прозорливість

Цинічність

Комерційний досвід

Егоізм

Знання людської психології (на користь справі: Гобсек дав гроші в борг Дервіль в 25 років, бо „після 30 ні на кого не можна покладатись”, „намацав слабке місце у графа де Ресто і дав пораду: зробити себе опікуном”)




Стриманість




Обережність





III. Підсумок уроку

Гобсек – лихвар, який вважає, що гроші – товар, який можна продавати, але є в його натурі й інший бік. Звернімося до епіграфа. Чи погоджуєтесь ви з думкою Дервіля? Прокоментуйте, використовуючи цитати, своє розуміння образу Гобсек.



IV. Домашнє завдання

1.Скласти порівняльну характеристику графині де Ресто та Фанні Мальво (план), враховуючи характеристику героїнь, яку дає їм Гобсек.

2. „Ми з вами необхідні одне одному, як душа й тіло”, - максим де Трай. Що мав на увазі де Трай і як це пов’язано з проблематикою твору?
УРОК 3. ЗІСТАВЛЕННЯ ОБРАЗІВ ФАННІ МАЛЬВО

І АНАСТАСІ ДЕ РЕСТО
Мета: дати характеристику жіночим образам, визначити художні засоби створення образів; розвивати навички аналізу літературного тексту; виховувати свідоме ставлення до життя, повагу до людини та її проблем.

Епіграф:

Мені закортіло розкрити таємну ціну цього векселя.

Що за ним ховається: дурість, необачність, кохання чи співчуття.

О. де Бальзак „Гобсек”


ХІД УРОКУ

  1. Мотивація навчальної діяльності

  1. Слово вчителя.

Бальзак зауважував: „У жіночому люстерці віддзеркалюється вся доля суспільства, а в жіночих будуарах вирішуються духовні проблеми історії...” У чому таємниця бальзаківських жінок?

2.Демонстрація репродукцій картин (Е.Мане „Бар в Фолі-Бержер” (1881 - 1882), О.Ренуар „Дівчата в чорному” (1870), Ж.Б.Шарден „Прачка” (1737), К.Моне „Дама в саду” (1866) ).

Обговорення жіночих образів, представлених на картинах.



  1. Повідомлення теми і мети уроку

  2. Усвідомлення теми

  1. Робота в групах. Складання цитатних характеристик Анастасі і Фанні Мальво. Порівняння образів.

Анастасі де Ресто

Фанні Мальво

Живе на Гельдерській вулиці.

• „килим на мармурових сходинах”.

•”Графиня ще не встала. ЇЇ можна побачити після дванадцятої. Вона повернулась з балу о третій”.

• „Художник дорого б дав, щоб побути хоч декілька хвилин в спальні мого боржника в цей ранок”.

• „Зате яку ж я красуню тут побачив! В поспіху вона тільки накинула на голі плечі шаль з кашеміру і куталася в неї так майстерно, що під цим покривалось виднілась вся її статна фігура. На ній був лише пеньюар з білосніжним рюшем – не менше двох тисяч франків в рік йшло на прачку. Голова її була недбало пов’язана, як у креолки, шовковою хусткою, а з- під неї вибивалися крупні чорні локони”.

• „Розкрите ліжко було зам’ято, і безладдя її говорило про тривожний сон. Складки завіс у ліжка дихали солодкою млістю, збите простирадло на голубому шовковому пуховику, зім’ята подушка різко біліла на цьому блакитному фоні мереживними своїми оборками, здавалося, ще зберігали неясний відбиток чудових форм, що подразнювали уяву. На ведмедячій шкурі, розстеленій у бронзових левів, що підтримують ліжко червоного дерева, блищав атлас білих туфельок, недбало скинених втомленою жінкою після повернення з балу. Із спинки стільця звішувалося зім’яте плаття, рукавами торкаючись килима. Навкруги ніжки крісла обвилися прозорі панчохи. По канапці протягнулися білі шовкові підв’язки. На каміні переливалися лелітки напівроз критого дорогого віяла. Ящики комода залишилися відкритими. По всій кімнаті розкидані були квіти, діаманти, рукавички, букет, пояс. Пахло якимись тонкими духами. У всьому була краса, позбавлена гармонії”.



Живе на вулиці Монмартр

• ”ветха хвіртка у воротях. Двір, в який не проникає сонце”.

• „Взагалі я дуже рідко куди виходжу, але, знаєте, коли всю ніч просидиш за роботою, хочеться піти викупатися”.

• „квартира з двох кімнат, де все виблискувало чистотою, блищало, як новенький дукат, ні порошинки не було на меблях в першій кімнаті”.

• „молоденька дівчина, одягнена просто, але з витонченістю парижанки; у неї була граціозна головка, свіжіше личко і привітний вигляд: красиво зачесане каштанове волосся прикривало віскі, і це надавало якийсь тонкий вираз її блакитним очам, чистим, як кристал. Сонце, пробиваючись крізь завіски на вікнах, осявало м’яким світлом весь її скромний вигляд”.

• „Навкруги неї стопками лежали розкроєні шматки полотна, і я зрозумів, чим вона заробляла на життя: вона була швачкою”.

• „Переді мною, поза сумнівом, була дівчина, яку потреба змушувала працювати не розгинаючи спини, - ймовірно, дочка якого-небудь чесного фермера: на обличчі у неї ще виднілися дрібні веснянки, властиві сільським дівчатам”.

• „Я неначе вступив в атмосферу щирості, чистоти душевної, і мені навіть якось стало легше дихати”.

• „Ось з кого вийшла б добра дружина, мати сімейства”.



2. Вправа „Мікрофон”.

- Як почувається Гобсек, потрапивши в покої графині? („Давно вже моє серце так не калатало...Лихвар одразу відчув якусь таємницю в цій жінці: „Мені закортіло розкрити таємну ціну цього векселя. Що за ним ховається: дурість, необачність, чи співчуття?”)

- Які відчуття охоплюють Гобсек в кімнаті Фанні? („Мені навіть якось стало легше дихать”.)

- Що означає розкрити таємницю Анастасі де Ресто? (Розкрити сутність бальзаківської епохи, сутність життя людини за нових економічних умов.)

- Як Бальзак змалював Анастасі вперше? (Через сприйняття лихваря, який завітав до неї за оплатою векселя. Від неї віяло життям та силою, вона вселяла кохання, а сама здавалася сильнішою за кохання. Гобсек навіть подумав: „Отже, я вже одержав плату! Хіба не віддав би я 1000 франків за те, щоб пережити відчуття, які нагадали б мені дні молодості?”)

- Як зображуються деталі побуту і вбрання? (Кожна річ свідчить про розкіш і красу (використати цитати). Однак за цим першим враженням Гобсек, як проникливий філософ, відчуває сутність становища чарівної графині).

- Як зображуються деталі побуту і вбрання Мальво?

- Як Бальзак подав другий опис Анастасі де Ресто? (Гобсек, дивлячись на графиню після бурхливої ночі, робить слушний висновок: „Та вже злидні підводили голову й загрожували цій дамі або коханому, показуючи свої гострі зуби”.)



3.Складання порівняльної характеристики Анастасі та Фанні.

Таємна ціна векселя

Анастасі де Ресто

Фанні Мальво

• пристрасть

• світські насолоди

• зрада чоловіка

• відречення від батька й сестри

• продаж честі й совісті

• духовна драма жінки



• нестатки

• чесна боротьба за життя

• працелюбність



Висновок. На перший погляд все просто: Анастасі де Ресто – гріховна жінка, Фанні Мальво - ідеал. Але в Бальзака все набагато складніше. Фанні поступово відходить на другий план (дізнаємось, що вона вийшла заміж за адвоката Дервіля), а історія Анастасі продовжується, захопивши читачів.

4. Бесіда.

- Що в Анастасі незвичайного?

- Чому молодий адвокат не гнівається, не жаліє, а захоплюється де Ресто? (Тому що виявила себе не тільки гріховною жінкою, а й жінкою, яка здатна на високі почуття. Вона щиро і самовіддано кохає, але ця пристрасть засліплює їй очі. Ми бачимо жінку, одержиму пристрастю. Вона не бачить, що коханий ошукує її. )

- Чи здатна Анастасі на рішучі вчинки? (Так , коли Максим де Трай натякнув, що вона втратить його, Анастасі, не думаючи про наслідки, віддала діаманти Гобсекові. І коли лихвар обдурив її, вона не плпкала, не принижувалася, а гордо трималася до останньої хвилини. Анастасі де Ресто здатна заради кохання на злочин. Вона – янгол і демон в одній особі, її можна засуджувати і нею можна захоплюватися.)

- До чого графиня прагне і чого досягла?

- Як поводиться графиня під час хвороби чоловіка?

- Яка реакція Анастасі на слова графа: „Ви були поганою дочкою, поганою дружиною, ви будете поганою матір’ю...”?

- Які її дії, коли граф помер? („Не встиг граф випустити дух, як його дружина повиламувала з письмового столу всі шухляди, порозбивала всі скриньки, порізала портфелі – килим навколо неї був усіяний клаптями паперу та уламками дерева, її зухвалі руки обнишпорили геть усе. Труп графа лежав ницьма, майже втиснутий між ліжком і стіною. Зневажливо відкинутий, як один з тих конвертів, що валялися на підлозі, бо й він тепер був лише порожньою, нікому не потрібною оболонкою”.)

- Як склалося її життя після смерті чоловіка?

- Як ставиться світ до Анастасі де Ресто на початку і в кінці розповіді Дервіля?

- Як оцінює свою героїню Бальзак?

- Що станеться далі з Анастасі та її дітьми: чи повернеться вона до свого колишнього життя, якщо Ернесто успадкує після смерті Гобсек майно батька, чи повторить долю татуся Горіо?

Висновки учнів. Наприкінці твору доля жорстоко карає Анастасі. Спаливши непрочитаний документ. Графиня власноруч позбавила спадщини своїх дітей, за яку так боролася. Анастасі втрати все, але отримала набагато більше – шанс присвятити себе дітям. „Графиня живе героїчним життям... Вона цілком присвятила себе дітям, дала їм чудову освіту”.

Бальзак показав глибоку драму жінки тогочасного суспільства. Жінка, яка створена для щастя й кохання, перетворилася на товар. Автор не втрачає надії на духовну силу жінки. Призначення жінки – викликати прекрасні почуття, надихати світ, відновлювати втрачені красу і гармонію. Письменник стверджує віру в духовне відродження.



Філософські питання, які ставив письменник сучасникам і залишив нащадкам: Чи зміниться все суспільство, чи зміниться становище жінки взагалі? Чи посяде вона те місце у світі, на яке заслуговує, і чи змінить щось сама з допомогою вроди і щирих почуттів?

  1. Підсумок уроку

  2. Домашнє завдання

Напишіть невеликий твір про майбутнє дітей Анастасі де Ресто.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка