Підгорна Тетяна Миколаївна



Сторінка1/4
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.8 Mb.
  1   2   3   4
Підгорна Тетяна Миколаївна, вчитель вищої категорії, керівник шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів, старший учитель Ліснополянської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів Марківської районної державної адміністрації Луганської області.

Закінчила Луганський національний педагогічний університет ім Т.Г.Шевченка, спеціальність «Вчитель хімії і біології»

Стаж роботи – 31 рік


Проблеми

над якими працює вчитель:

Забезпечення високої якості освіти шляхом впровадження сучасних педагогічних технологій.
Виховання культури поведінки молодших школярів.


Кредо: «Викохати з тендітного паростка чудодійне дерево з міцним корінням та життєдай-ною силою».

Тема досвіду:
«Формування основних ключових компетентностей молодших школярів»
Зміст досвіду:
Провідні педагогічні ідеї


  • Забезпечення високої якості освіти шляхом впровадження сучасних педагогічних технологій.

  • Удосконалення читацької компетентності молодших школярів.

  • Шкільне методичне об’єднання вчителів початкових класів – структурний підрозділ внутрішньої системи управління навчально – виховним процесом.

Актуальність досвіду

Оновлення цілей, змісту, методичного забезпечення початкової освіти відкриває перед учителями 4 – річної школи суттєво збагачені можливості для навчання, виховання і розвитку молодших школярів на засадах гуманної педагогіки. За останні роки у шкільній освіті виразніше утверджується особистісно орієнтований підхід до виховання і розвитку учнів. Це передбачає зосередженість навчально – виховного процесу на потребах кожної дитини, всебічне вивчення і врахування індивідуальних особливостей вихованців. Окрім того, поступове впровадження в навчально – виховний процес новітніх технологій особистісно орієнтованого навчання, оптимальне поєднання їх з традиційними методами сприяє підвищенню рівня знань учнів, розвитку їх основних ключових компетентностей.




Сутність досвіду
Система роботи вчителя поєднує різноманітні аспекти: організаційні, психолого-педагогічні, науково-методичні, роботу з учнями та їх батьками, стимулювання педагогів та учнів до самовдосконалення та самореалізації.

Досягнення результатів відбувається у:



  • розвитку співробітництва всіх учасників навчально-виховного процесу;

  • підвищенні рівня навчальних досягнень учнів шляхом запровадження у роботу інноваційних технологій;

  • створенні банку передового педагогічного досвіду;

  • постійному удосконаленні форм та методів навчально – виховного процесу;

  • створенні бази моніторингових досліджень.

Особлива увага надається впровадженню форм та методів інтерактивного навчання в навчально-виховний процес, адже за таких умов навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Вчитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. Інтерактивні технології навчання найбільше допомагають вчителю формувати в учнів уміння і навички, створювати атмосферу співробітництва, творчої взаємодії. За різними напрямками навчально-виховної роботи створюються власні творчі проекти.

Добре відпрацьована система роботи з обдарованими дітьми. Активна життєва позиція вчителя передається і дітям. Тому вони залюбки беруть участь у різних конкурсах, турнірах, змаганнях. Вчитель ставить собі за мету не лише всебічно розвивати, а й успішно адаптувати своїх вихованців у життєвому просторі.


Результативність досвіду
Вся навчально – виховна робота вчителя відбувається як цілісна, основана на досягненнях науки і передового педагогічного досвіду та на конкретному аналізі навчально-виховного процесу. Система взаємопов’язаних дій і заходів спрямована на всебічне підвищення кваліфікації та професійної майстерності педагога, на розвиток і досягнення позитивних наслідків, оптимального рівня навчання, виховання і розвитку школярів. І як результат учні вчителя є переможцями та призерами:

►предметних олімпіадах з математики та природознавства; ►Міжнародного конкурсу знавців рідної мови імені Петра Яцика; ►Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру»; ►Всеукраїнського природничого «Колосок».

З 17 медалістів, які закінчили Ліснополянську ЗОШ І – ІІІ ступенів 8 – вихованці Підгорної Т.М.

Сучасні діти виховуються в умовах розвиненого інформаційного середовища, тому потребують вищого рівня ступенів свободи, поваги. Тож головне завдання – не просто озброїти дитину багажем знань, а підготувати її до самостійного життя.



«Якщо хочеш виховати

в дітях сміливість розуму

самостійність як особистісну

рису, то створи такі умови,

щоб спалах їх думок

утворювали царство думки,

дай їм можливість відчути

себе в ньому господарем»

Ш.Амонашвілі


Шкільне методичне об’єднання вчителів початкових класів –

структурний підрозділ внутрішньої системи управління

навчально –виховним процесом
Удосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі пов’язане з необхідністю модернізації, вдосконалення науково-методичної роботи, яка об’єктивно виконує роль зв’язуючої ланки між діяльністю педагогічного колективу і державною системою освіти. Вона спрямована на цілісне вирішення складних завдань навчання та виховання учнів. Однією з домінуючих форм цієї роботи є діяльність шкільних методичних об’єднань педагогічних працівників.

Методичне об’єднання вчителів початкових класів Ліснополянської ЗОШ І-ІІІ ступенів – це структурний підрозділ внутрішньої системи управління навчально-виховним процесом, який координує методичну, організаційну роботу вчителів початкових класів.

Метою діяльності методичного об’єднання є координація навчально-виховної, методичної та позакласної роботи вчителів початкових класів. Ефективність роботи методоб’єднання знижує розрив у рівнях методичної майстерності його членів. У своїй діяльності МО підпорядковується заступнику директора з НВР.

МО вчителів початкових класів працює над проблемою «Забезпечення якісної освіти учнів початкової школи на основі сучасних технологій».


Основними завданнями та напрямками діяльності МО є :


  • вивчення документів про освіту, постанов Уряду про школу;

  • забезпечення навчально-виховної та методичної роботи на високому професійному рівні;

  • задоволення потреб учнів в інтелектуальному, культурному і духовному розвитку;

  • надання допомоги вчителям у розвитку та підвищенні професійної майстерності;

  • обговорення питань з методики викладання предметів;

  • розгляд питань організації, керівництва і контролю за якістю навчальної роботи учнів;

  • координація навчально-виховної діяльності вчителів та організація їхньої взаємодії в педагогічному процесі;

  • вивчення та впровадження в практику сучасних освітніх технологій навчання, форм і методів роботи на уроці та в позаурочний час;

  • аналіз рівня знань, навичок та успішності учнів, труднощів в опануванні програмового матеріалу і розробка заходів, що дадуть змогу підвищити ефективність навчального процесу;

  • затвердження матеріалів для здійснення державної підсумкової атестації у випускному (4) класі;

  • участь в атестації педагогічних працівників.

Основними формами роботи МО вчителів початкових класів Ліснополянської ЗОШ І-ІІІ ступенів є обговорення актуальних питань реалізації програмових вимог початкових класів, підготовка методичних розробок уроків, взаємовідвідування вчителями уроків, проведення відкритих уроків, практичних занять, виготовлення наочних посібників, організація занять для молодих вчителів, заслуховування творчих звітів колег, індивідуальна робота над окремими темами.

В процесі організації роботи методичного об’єднання використовуються як традиційні, так і нетрадиційні форми та методи : доповіді, лекції, лекції-консультації, ділові та рольові ігри, тренінги, диспути, мозкові штурми, виставки, конкурси, семінари, бібліографічні огляди, практичні заняття з вчителями.



В роботі МО виправдали себе наступні форми методичної роботи:

- колективне опрацювання найважливіших питань змісту і методики викладання;

- аналіз навчальних планів, програм, підручників, рівня знань учнів, стану навчально-виховної роботи;

- визначення змісту і форм роботи над підвищенням науково-теоретичного рівня і методичної кваліфікації вчителів;

- індивідуальна самоосвітня робота над підвищенням фахового рівня та педагогічної майстерності, яка включає в себе систематичне вивчення урядових документів про освіту, програм і підручників, науково-методичної літератури з питань роботи початкової школи, досягнень перспективного досвіду з метою його творчого застосування, розробка окремих тем, пов’язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи в початкових класах.


  • «круглі столи»;

  • аукціони педагогічних ідей;

  • випуск методичних бюлетнів;

  • відкриті уроки;

  • тренінги по відпрацюванню методик викладання предмету;

  • взаємовідвідування уроків;

  • індивідуальна методична допомога вчителям;

  • написання статей до фахових видань.

Засідання шкільного МО вчителів початкових класів проводяться згідно плану роботи, який спрямований на поліпшення науково-теоретичної та практичної підготовки педагогів. Він складається на весь навчальний рік, обговорюється і затверджується його членами на засіданні МО (додаток 1).

Для організації методичної роботи в нашій школі важливе місце відводиться індивідуальній формі організації наставництва, консультацій, стажування. Наставництво розглядається як важливий напрям методичної роботи досвідчених учителів з молодими колегами. Старші колеги беруть участь у роботі «Школи молодого вчителя», допомагаючи тим самим малодосвідченим педагогам набувати досвіду роботи, впроваджувати інноваційні технології і досягнення педагогічної науки у навчально-виховний процес.

Значне місце в роботі посідають розширені засідання МО, на які запрошуються вчителі - предметників для вирішення спільних проблем та питань наступності навчання та виховання.

Членами МО вчителів початкових класів розроблено програму «Розвивай здібності» (додаток 2) для роботи з творчо - обдарованими дітьми. Окрім того, щорічно, згідно з планом роботи школи, складається план роботи МО з розвитку і саморозвитку здібних дітей (додаток 3).

Вся робота МО вчителів початкових класів школи спрямована на розвиток, самовдосконалення вчителя, націлена на досягнення єдиної, прийнятої всіма учасниками навчально-виховного процесу певної місії закладу освіти, робить навчально-виховний процес справою всіх та кожного.



План роботи методоб’єднання

вчителів початкових класів

Ліснополянської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

І. Вступ


  1. Аналіз роботи за минулий навчальний рік.

  2. Науково-методична проблема на новий навчальний рік «Забезпечення високої якості шляхом впровадження сучасних педагогічних технологій».

  3. Результати державної підсумкової атестації учнів четвертого класу.

  4. Результати підсумкових контрольних робіт.

  5. Проходження чергової атестації вчителями.

  6. Недоліки в роботі МО.


ІІ. Тематика засідань методичного об’єднання


з/п


Тематика засідань

Дата проведення

Відповідальний


І з а с і д а н н я

1.

Про виконання плану роботи за минулий навчальний рік та обговорення плану роботи методичного об’єднання на поточний навчальний рік.

Серпень

Голова м/о


2.



Аналіз навчальних програм, підручників для початкової школи на навчальний рік.





Члени м/о



3.



Опрацювання інструктивно-методичних матеріалів.





Голова м/о



4.

Визначення форм і методів роботи із здібними дітьми.





Члени м/о



ІІ з а с і д а н н я


1.

2.





Доповідь на тему : «Методика диферен- ційованого навчання С.О. Логачевської».


Опрацювання літератури з даного питання.




Голова м/о

Члени м/о



3.



Відвідування та обговорення уроків в 2-4 класах. Мета : «Використання елементів досвіду

С.О. Логачевської».



Листопад

Члени м/о


4.

Огляд новинок психолого-педагогічної та методичної літератури.




Бібліотекар




ІІІ з а с і д а н н я

1.

Складання проекту «Шляхи формування читацької компетентності молодших школярів».

Січень

Члени м/о



2.


Відвідування та обговорення відкритих уроків у 3 та 4 класах. Мета відвідування : « Застосування сучасних технологій на уроках читання».



ЗНВР

3.

Обмін досвідом з даного питання.






Члени м/о




4.

Аналіз контрольних робіт за І семестр з основ наук.




ЗНВР


ІV з а с і д а н н я

1.

Доповідь на тему : «Виховання культури поведінки молодших школярів».

Березень


Педагог- організатор




2.



Відвідування та обговорення відкритих класних годин з теми «Виховання культури поведінки».



Члени м/о

3.

Про підготовку до державної підсумкової атестації у початковій школі




Голова м/о


V з а с і д а н н я

1.

Підсумки роботи над проектом «Шляхи формування читацької компетентності молодших школярів».

Травень

Члени м/о


2.


Аналіз рівня навчальних досягнень учнів з основ наук за підсумками контрольних робіт, річного оцінювання.





Члени м/о


3.


Ярмарок педагогічних ідей.





Члени м/о


4.



Підсумки роботи методоб’єднання в поточному навчальному році.





Голова м/о



5.

Діагностичне анкетування щодо покращення організації методичної роботи на наступний навчальний рік.





Голова м/о

Додаток 2


Програма

«Розвивай здібності»

(2-4 класи)
І Поглиблене вивчення математичного матеріалу

  1. Подорож до країни геометрії

а) Гра з сірниками

б) Геометрія з ножицями

в) Магічні квадрати

г) Танаграм (геометричний конструктор).




  1. В світі чисел

а) Встановлення закономірностей у побудові ряду чисел

б) Вправи на кмітливість




  1. Розв’язання задач

а) Задачі з логічним навантаженням

б) Задачі – казки

в) Істинні і хибні висловлювання
ІІ Поглиблене вивчання мовного матеріалу


  1. Читання мовних ребусів. Скоромовки. Робота з довідковою

літературою.

  1. Читання деформованих текстів.

  2. Відтворення пропущених слів. Завершення речень. Складання римованих фраз.

  3. Складання мовних кросвордів.


ІІІ Розвиток пам’яті, уваги


  1. Запам’ятай та відтвори. Тренування пам’яті.

  2. Вправи на розвиток зорової та слухової пам’яті.

Додаток 3


План роботи МО

з розвитку і саморозвитку

здібних дітей


  1. Включити в план роботи методоб’єднання питання роботи із здібними дітьми.

2. Провести предметні шкільні олімпіади з математики і української мови (3 і 4 клас)

3.Організувати персональні виставки юних художників.

4.Залучити дітей до участі в Міжнародних конкурсах з української мови імені П.Яцика, математичному « Кенгуру», природничому «Колосок»

5.Взяти участь у шкільному конкурсі сучасної пісні «Хочу бути зіркою».

6.Скласти індивідуальні програми розвитку і саморозвитку особистості.
Семінар - практикум вчителів початкових класів

Шляхи формування читацької компетентності учнів

початкової школи
Одним з головних завдань школи на сучасному етапі є забезпечення всебічного розвитку особистості. Це здійснюється, насамперед, шляхом єдності навчання і виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях.

Школа повинна розвивати інтерес до знань, працювати над відродженням духовності, виховувати високі моральні якості, почуття щирості, доброти. Невичерпним джерелом таких знань, такого виховання є книга.

Прищепити учням любов до книги, потребу повсякденно читати, засвоювати додаткову інформацію так, щоб вони відчували радість від прочитаного. Ці вимоги як ніколи гостро постають саме сьогодні.

В наш час місце книги в житті підростаючого покоління змінюється, оскільки на їх використання впливають як інформаційні технології, так і телебачення.

Діти дедалі частіше використовують комп'ютер замість книг, при цьому дехто з них навіть хизується тим, що до кінця не прочитав жодної книги.

Наш учитель, видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Читання — це найнеобхідніший школяреві інструмент учіння і водночас віконечко у навколишній світ. Без уміння швидко і свідомо читати дитина залишається ніби напівсліпою...» Він розглядав опанування навичками швидкого і свідомого читання, як найважливіший інструмент у оволодінні знаннями не тільки в школі, а й у процесі самоосвіти, як умову для формування інтересу і бажання до знань, як передумову для формування багатого духовного життя школяра і як засіб розвитку мислення.

Навчання читанню завжди було однією з основних проблем початкової освіти. Відомо, якщо у початковій школі не сформувались міцні уміння і навички швидкого і свідомого читання, то надалі буде важко це зробити. До того ж, підготовленим до навчання в середніх і старших класах можна вважати лише того, хто, читаючи, зосереджує розумові зусилля не на процесі навчання, а на змісті матеріалу. Отже, значною мірою саме від початкової школи залежить чи стануть діти активними читачами, полюблять книгу, чи залишаться байдужими до літератури. І якщо дитина навчиться швидко і вдумливо читати в молодшому шкільному віці, то це, як правило, на все життя: вона матиме широкий світогляд, різнобічні і глибокі знання.

Але, нажаль, сьогодні ця мета реалізовується лише частково. І це викликає занепокоєння всіх педагогів.

Останнім часом ми дуже часто чуємо слово «проект». Роль проектів зростає, вони стають основним шляхом до втілення ідей. Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного в спільній справі, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше здійснювати справу та представити її продукт. Проте бажання створити проект виникає лише тоді, коли проблема, над якою працюють, є актуальною.

Для того, щоб виявити достеменно актуальність даної проблеми, було проведено велику підготовчу роботу. А саме: співбесіди і анкетування учнів 2-4 класів та їх батьків, аналіз читацьких формулярів у шкільній і сільській бібліотеках, проаналізовано динаміку зростання темпу та якості читання окремих учнів.

В результаті обґрунтуванням актуальності даного проекту виявились наступні причини:


  • Відсутність дошкільного навчального закладу.

  • Відсутність мотивації у молодших школярів.

  • Перевага комп'ютера та телевізора в довкіллі дитини.

  • Відсутність домашніх бібліотек у більшості родин.

  • Завелика ціна дитячої літератури та передплати.

  • Відсутність з боку батьків власного прикладу читання.

Отже, виходячи з вищесказаного, основну мету проекту було визначено так: Допомогти учням зрозуміти, що книга є найавторитетнішим джерелом інформації; формувати навички читання та читацьку активність учнів початкових класів.

Що стосується завдань проекту, основні з них наступні:



  • організувати освоєння теоретичних і методичних підходів до
    формування читацької активності школярів;

  • формувати і розвивати навичку читання;

  • здійснити педагогічне спостереження за рівнем читацької
    активності;

  • формувати вміння самостійно шукати нову інформацію в різних
    джерелах;

  • розвивати особистість дитини, розкриваючи її індивідуальність;

  • формувати навички самооцінки, самоконтролю та саморегуляції;

  • розвивати уміння працювати з книгою;

  • прищепити навички систематичного вдумливого читання;

  • реалізувати виховні функції по виявленню та розкриттю творчих
    здібностей і можливостей учнів.

Проект розрахований на 1 рік. Його учасники: вчителі, учні, їх батьки. Основні виконавці - вчителі початкових класів школи.

Сенченко О.М. - класовод класу

Для реалізації проекту першочерговим завданням є формування навички читання.

У початкових класах учень має оволодіти читацькими і мовленнєвими навичками та уміннями, способами роботи над художніми, науково-пізнавальними текстами, дитячою і навчальною книжкою, орієнтуватися у світі дитячих книжок, періодиці, довідковій літературі, бути готовими до навчання в середній ланці школи на основі розвиненого в нього інтересу до читання, до книги.

Це вміння і любов до читання здебільшого формується у молодшому шкільному віці, коли особлива увага приділяється техніці читання.

Звичайно, щоб успішно розвивати її, потрібно правильно розуміти основу цього процесу і, насамперед, його залежність від особистості, швидкості реакції, якості зору, уважності, зосередженості, темпераменту.

Керуючись завданням проекту, вчителі нашої школи кожен урок читання розпочинають з нових вправ. Учні тренують органи мовлення, вчаться регулювати дихання, розвивають та удосконалюють артикуляцію, навички антиципації. Ось які вправи ми проводимо на своїх уроках постійно.



1. Вправи на постановку дихання, розвиток артикуляції та на підготовку дитини до читання:

  • гра «Дзвіночок»;

  • скоромовки;

  • чистомовки.

2. Вправи на подолання регресії. Читаючи текст, учні стикаються з
важкими словами (бар'єрами), зупиняються, розглядають несподівану
перепону, намагаються подолати кілька разів. Вони втрачають час,
гублять логічний зв'язок слів, знижують темп читання.

Щоб позбутися регресії, необхідно добре вивчати зміст тексту, визначати важкі як для читання, так і для усвідомлення слова, запи­сати їх на дошці, або на окремому аркуші паперу і розібрати разом із учнями. Звичайно більше уваги приділяється тим учням, у кого слабка техніка, вони мають прочитати ці слова уголос кілька разів:



  • вправа «Блискавка»;

  • вправа «Торбинка».

3. Вправи на розвиток оперативної пам'яті, пильності зору та уваги.

Ці якості досить помітно впливають на формування навичок правильного, свідомого та швидкого читання.



4. Вправи на розвиток антиципації.

Уміння передбачити під час читання наступне слово називається антиципацією. Формування антиципації помітно сприяє розвитку швидкості читання. Спочатку пропонуємо школярам слова з пропу­щеними буквами, потім речення з пропущеними словами. Коли вихованці вже добре справляються з цими завданнями, вводимо у вправи складніші завдання.



5. В молодших класах необхідно виробляти в учнів вміння орієнтуватися в тексті:

  • вправа «Стоп! Вперед!»

  • вправа «Земля-небо».

6. Вправи на визначення цілісності тексту за його частиною:

  • вправа «Віконце».

  1. Вправи для тренування образної пам'яті.

Такі вправи необхідні для усвідомленого читання. Тобто вчать дітей «бачити у своїй уяві, створювати образ з прочитаних в художніх текстах описів природи, людей, оточення». Щоб виробити достатній рівень темпу читання, а також усвідомлення учнями прочитаного, на уроках використовуємо систему ігрових форм, яка спонукають дитину читати більше і частіше на уроках і поза ними. Такі ігрові форми спрямовані на розвиток у дітей оперативної пам'яті, периферичного зору, на вдосконалення здатності вгадувати слова, наступні літери, на встановлення взаємо­зв'язку між словами, реченнями, на розуміння головної думки, на
усвідомлення фактів навколишньої діяльності крізь призму прочита­ного.

Велику увагу на уроках приділяємо виразності читання. Цю роботу проводимо так, щоб не зводити до демонстрації, «як читати», бо такий підхід приводить дітей тільки до повторення, а не до оволодіння відповідним умінням. Завдяки накопиченим враженням, діти можуть уявляти картини навколишнього життя, прово­дити смисловий аналіз і на цій основі читати виразно.

Звичайно, учитель повинен керувати індивідуальним читанням кожного учня. «При цьому ставиться завдання: за рік оцінити читання кожного школяра, знати, як він оволодіває умінням вільно читати, які книжки читає, крім підручника. Учень, який погано читає, - це потенціальне важка дитина. Якщо не навчити її вільно читати в початкових класах, вона зустріне пізніше нездоланні труднощі у навчанні. Уміння вільно, свідомо, виразно читати - це один із надійніших засобів запобігання розумовій інертності й відсталості. Це також стежинка, йдучи якою, людина піднімається до вершин інтелектуальної культури».В. Сухомлинський


Сич Т. Л. - класовод 2 класу, бібліотекар

Одним із шляхів реалізації проекту є виховання любові до книги.

Основою вирішення цього питання є організація системи знань з позакласного читання. Для підвищення ефективності уроків, ми створюємо для учнів початкових класів бібліотечку книжок - колективок.

А оскільки одного бажання читати недостатньо, наше завдання - намагатися пробуджувати в дитині мотивацію до особливої діяльності, а саме користування бібліотекою. Підготовлена до цього дитина сама захоче стати читачем.

До цієї роботи потрібно залучати батьків учнів, пояснюючи їм, як зацікавити, не примушуючи. Тому доцільним є проведення батьківських зборів відповідної тематики.

Проблемі формування бібліотечно-бібліографічної культури в учнів початкових класів присвячені скоректовані згідно проекту бібліотечні уроки. Слід назвати ті, які доречно провести в межах реалізації даного проекту:



  • Ознайомлення з книжкою

  • Народження книжки

  • Як читати книги

  • Правила користування бібліотекою

  • Щоденник читання

  • Самостійний вибір книг у бібліотеці.

Складено план бібліотечних занять в школі. В ньому є інформація про те, де можна знати матеріали для розробки кожного уроку.

У своїй роботі з молодшими школярами доцільно використовувати методи індивідуального й масового керівництва читання. Через бесіди та консультації враховуються індивідуальні особливості читацького розвитку кожної дитини.

Для учнів початкових класів проводяться також читання -слухання. Вони дають можливість звернути увагу школярів на те, що залишається поза їхньою увагою під час самостійного читання.

В рамках проекту тематика деяких виховних годин присвячена вільній дискусії про художні твори. Обговорення книг - це своєрідний колективний роздум, в якому діти беруть участь за власним бажанням, з різним ступенем активності та ініціативи.



Книжкова виставка - це широко розповсюджена в бібліотеці оперативна форма масової роботи. Вона експонується упродовж певного часу, щоб діти, вчителі, батьки мали можливість із нею ознайомитись. Їх тематика може бути наступною:

  • Дружба з книгою - це свято.

  • У доброму світі поезії.

  • Я і мої права.

  • Козацькому роду нема переводу.

  • Скорботний 33-й.

  • До річниці з дня народження В.Сухомлинського.

  • Скарби фонду.

  • Кращі українські народні казки тощо.

Робота з учнями початкової школи насичена ігровими елементами. Це вікторини, подорожі, конкурси, літературні загадки, ігри. Зокрема запланували організувати:

  • вікторину «У світі цікавого»;

  • конкурс гуморесок;

  • свято «Козацькі розваги»;

  • інсценізацію української народної казки;

  • ігри «Букви заблукали», «На загадку є відгадка», «Чарівні слова»;

  • урок мужності «Нехай вогонь в серцях палає»;

  • свято «Прощання з букварем» тощо.

В рамках проекту слід активізувати участь учнів початкової школи в традиційному конкурсі-огляді «Живи, книго». У кожному класі створено пост бережливих: діти допомагають бібліотекареві та вчителеві-класоводу.

Актив читачів класу оновлює «Куточки читання».

Виховання любові до книги неможливе без формування читацької активності, тому проект передбачає посилення роботи в цьому напрямку:


  • провести анкетування з метою вивчення причини недостатньої
    читацької активності молодших школярів;

  • батьківські збори «не примушувати, а зацікавити» та «Головний
    приклад для дитини - її батьки;

  • організувати екскурсії до бібліотеки учнів 1-го класу;

  • щоденне проведення літературних п'ятихвилинок;

  • урок доброти «Доброта творить дива» (до річниці з дня
    народження В.Сухомлинського);

  • соціологічне дослідження «Рівень читацької активності»;

• підсумки змагання «Найактивніший читач початкової школи».

Звичайно, проблемі формування читацької активності шкільна бібліотека приділяла і приділяє велику увагу і поза межами представленого проекту.





Підгорна Т.М. - класовод 3 класу.

Майстер - клас: «Вчимося читати вільно, виразно, свідомо»

Серед 200 факторів, які впливають на успішність, найважливіше місце посідає швидкість читання. Адже 53% школярів, які швидко читають, вчаться добре, а серед тих, хто читає повільно, таких не більше 4%.

Працювати з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках. Нам, вчителям, необхідно навчити учнів читати свідомо, виразно, швидко. Це одне з першочергових завдань вчителів початкових класів. Читання нерозривно пов'язане з письмом. У більшості випадків, якщо учень добре читає, він і грамотно пише. Якщо учень вміє визначити головну думку твору, робить висновки з прочитаного, тобто вміє логічно мислити, то йому легше дається розв'язання задач з математики.

Особливо важливо, щоб, починаючи з першого класу, діти вміли добре читати. Це запорука успішного читання в наступних класах.

Відомо, що значно гальмує розвиток читання слабка оперативна пам'ять, невеликий обсяг зорового сприйняття. Це виявляється в тому, що дитина не бачить усього слова, а читає його по складах, або, читаючи речення з 6-8 слів, забуває перше слово. Природно, що вона не може зрозуміти зміст прочитаного, змушена кілька разів прочитувати речення.

Цьому питанню приділяю найбільше уваги, працюючи з учнями, якими, яким важко дається навчання. Вправи пов'язані з зоровим сприйняттям, спрямовані на правильність читання і на збільшення «поля читання», тобто на розвиток обсягу.

Швидкість читання залежить від кута зору, тобто від кількості друкованих знаків, які читач охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору підібрані різноманітні завдання, які удосконалюються від першого до четвертого класу. Це малюнкові, числові, буквенні, складові піраміди, таблиці Щульте, Лезера, пошукові таблиці різних видів. Цими вправами виробляються навички використання периферичного поля зору.

Дуже ефективно тренувати оперативну пам'ять за допомогою зорових диктантів. Тексти цих диктантів та методика їх впровадження розроблені професором І.Т.Федоренком.

Процес удосконалення навички читання продовжується на уроках української мови, математики за допомогою різних вправ, а також під час індивідуальних та групових занять, починаючи першого класу.

Це діти, які не відвідували дитячий садочок, їм не приділялося належної уваги в сім'ї. Ці фактори відіграють суттєву роль в тому, що вони прийшли до школи не готові до навчання. Тому були залучені до групових занять.

- Вправа на розвиток оперативної пам'яті «Фото око»

= За короткий проміжок часу «сфотографувати» стовпчик слів і відповісти на запитання.



  • У якому стовпчику міститься слово «фокус» ?

  • Вправа на розвиток антиципації (передбачення) «Чарівний текст».
    = Швидко прочитати вірш, доповнюючи слова.

  • Вправи на розвиток свідомого читання.

1) = «Цікаві тексти»

= Знайти у тексті речення, що не відповідають його змісту (- 3 ост.)

Осінь. Часто дощ ллє, як із відра. Птахи відлітають у теплі краї. Звірі готуються до зими. У садах достигають плоди. На гілках набухають бруньки. Над селом літає паперовий змій. Листя на деревах переливається всіма барвами веселки.

2) = Знайти речення у якому є помилка. (З високої липи ...)

Ірина збирає у лісі шишки. У неї кошик. Тут тільки невелика соснова шишечка, а он там лежить велика. Бум! З високої липи упала шишка. Ірина рада.

Читання з рахуванням слів.

= Прочитати текст очима, максимально швидко, рахуючи про себе слова, водночас усвідомити і зміст.

ЯБЛУКО В САДУ

Пізньої осені маленька Оля і Мар'янка гуляли в саду. Був тихий сонячний день. Все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами.

Раптом дівчинка побачила в гіллі велике рожеве яблуко. Оля і Мар'янка аж скрикнули від радості.

Вони підбігли до мами радісні та схвильовані і віддали їй яблуко.

У маминих очах сяяла радість. (За В.Сухомлинським).

Висновок. Які б завдання і вправи не використовували, ми повинні навчити дітей вільно, виразно, свідомо читати.
Засідання методичного об’єднання
«Проблеми формування навчальної діяльності молодших школярів»

Підготовча робота:


  1. Проведення відкритих уроків: «Мотивація як фактор успіху навчальної діяльності»

  2. Опрацювання питань:

а) Роль мотивації навчання у створенні ситуації успіху ;

б) Виховання пізнавальних інтересів шляхом високого рівня мотивації навчання.

3. Анкетування учнів:

а) Чи любиш ти свою вчительку? А вона тебе?

б) Чи подобається тобі навчатись?

в) Назви три найулюбленіші твої уроки.

г) З яких предметів виконуєш домашні завдання самостійно?

д) Чи любиш ти отримувати оцінки?

г) Як ти думаєш, навіщо треба добре вчитись?
Хід проведення методоб’єднання
1. Доповідь керівника методоб’єднання.

Тези з доповіді. Успіх будь-якої діяльності залежить не лише від здібностей і знань, а й від мотивації, тобто від прагнень досягати вагомих результатів. Адже, чим вищий рівень мотивації, чим більше чинників спонукають дитину до діяльності, тим вищих результатів вона може досягти.

Кожен учитель хоче, щоб його учні добре навчалися, з інтересом і бажанням ходили до школи. У цьому зацікавлені і батьки учнів. Але часом учителям і батькам доводиться з жалем констатувати: «не хоче вчитися», «міг би навчатися краще, але не має бажання». Це свідчить про відсутність у дитини потреби в знаннях, інтересу до навчання. Тому перед школою стоїть завдання – розвинути в дитини позитивну мотивацію до навчальної діяльності.

Варто з’ясувати значення поняття стимулу і мотиву. Стимул – це насамперед засіб, який спонукає дитину до посильної діяльності, своєрідний поштовх, сила якого зростає від його суспільної вагомості. Мотив – це усвідомлене дитиною внутрішнє спонукання до дії. Він більш індивідуальний у своїх проявах, ніж стимул, оскільки змушує людину діяти у певній життєвій ситуації за певних умов.

Серед причин спаду мотивації молодших школярів до навчальної діяльності слід зазначити наступні:


  • ставлення учня до вчителя;

  • ставлення вчителя до учня;

  • розумовий розвиток учня;

  • продуктивність навчальної діяльності;

  • любов до предмета;

  • нерозуміння мети навчання;

  • страх перед школою.

Відомо, що розвиток мотивів навчання відбувається через засвоєння учнями суспільного змісту навчання або через саму навчальну діяльність школяра, що має чимось його зацікавити. Головне завдання вчителя полягає в тому, щоб, з одного боку, донести до свідомості дитини ті мотиви, що суспільно незначущі, але мають досить високий рівень дієвості. Наприклад, бажання порадувати батьків, отримавши гарну оцінку. Учневі необхідно довести зв’язок оцінки з рівнем знань та вмінь. З іншого боку, необхідно підвищити дієвість мотивів, що усвідомлюються як важливі, але реально на їхню поведінку не впливають.

Процес формування мотивів навчання починається з початкових класів. І майбутнє ставлення дитини до навчання залежить від класовода, його вміння спонукати дитину навчатися з власної волі, з бажанням і радістю. З метою формування позитивних мотивів навчання, вчителі використовують такі методи: словесні, наочні і практичні, репродуктивні і пошукові, індуктивні і дедуктивні, а також методи самостійної навчальної діяльності. Використовують наочність, яка підвищує інтерес учнів до питань, що вивчаються, допомагає перебороти втому чи негативні відчуття. Для створення емоційних ситуацій під час проведення уроків велике значення мають художність та емоційність мови вчителя.

Для формування навчальних мотивів велике значення має використання ситуацій новизни, пізнавальних ігор, навчальних дискусій, використання різноманітних аналогій, створення ситуацій успіху тощо. Вчителям слід добирати для учнів посильні завдання, оцінювати їхнє виконання

Під час цього забезпечувати належний мікроклімат, у якому учень позбувся почуття невпевненості і страху. Схвальні оцінювальні судження вчителя викликають у учнів позитивні емоції. Проте використовувати тільки мотиви пізнавального інтересу – недостатньо. Особливо важливо розвивати мотиви обов’язку і відповідальності в навчанні. Процес формування в учнів глибоких мотивів навчання, шляхом створення для цього на уроках відповідних умов, розрахований на творчість учителя, який прагне, щоб навчання стало радістю і задоволенням для кожної дитини.
2. Обговорення питань:

а) роль мотивації навчання у створенні ситуації успіху;

б) виховання пізнавальних інтересів шляхом високого рівеня мотивації навчання.

3.Аналіз проведеного анкетування учнів.

4.Складання проекту «Мотивація навчальної діяльності - передумова розвитку школяра»

Методи формування та удосконалення

навички читання
Людині упродовж її життя необхідно оволодівати багатьма навичками.

Окремі з них є довготривалими у часі, складними і тому вимагають певних зусиль для свого формування. Така навичка, як читання, вимагає кількох років, щоб досягти відповідного ступеня досконалості.

Практика свідчить, що з кожним роком зростає число дітей, у яких виникають труднощі при навчанні читання. Це пояснюється тим, що при формуванні навички не були враховані етапи її формування, зокрема, техніка читання не відпрацьовувалася до того рівня, за якого стає можливим розуміння, засвоєння й усвідомлення змісту слів, що прочитуються.

У нормативах, затверджених МОН України вказано, що швидкість читання наприкінці 4-го класу має становити 80-95 слів за хвилину.

В. О. Сухомлинський у книзі «Розмова з молодим директором школи» писав, що бажано, щоб до моменту закінчення початкової школи вільне читання становило 150-300 слів за хвилину — це майже у двічі більше, ніж вказано у нормативах.

Орієнтуючись на нормативи МОН України доводиться заздалегідь формувати учнів з середнім рівнем навчальних досягнень, а виконуючи рекомендації В. О. Сухомлинського учнів з високим рівнем навчальних досягнень.

Досягнення швидкості читання 120-150 слів за хвилину реальне, адже більше ніж 90% учнів за темпераментом сангвініки та холерики, а тому розмовляють і читають саме в такому темпі. Водночас флегматики та меланхоліки, тобто ті, хто повільно розмовляє та читає, становлять менше ніж 10%.

Отже, переважній більшості дітей цілком доступна швидкість читання 120-150 слів за хвилину.

Існує низка ефективних рекомендацій, які дозволяють формувати оптимальну швидкість читання в учнів початкових класів.

Щоурочні п 'ятихвилинки «читання-дзижчання» з використанням складових таблиць (ПГ, ЛПГ, ГШПГ, П - приголосний, Г-голосний), таблиць слів, пірамідок слів.

Що дають щоурочні п'ятихвилинки «читання-дзижчання»? Тривалість тижневого тренування становить біля 100 хвилин. Швидкість стає набагато вищою.

Що таке «читання-дзижчання»? Це читання напівголосно, щоб не заважати тому, хто сидить поруч. Читають усі учні класу разом, одночасно, кожен зі своєю швидкістю.

Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ.

Батькам потрібно не примушувати дитину, що погано читає, читати вдома 1,5-2 години підряд, бо ця тяжка робота формує негативне ставлення до читання. Домашні тренувальні вправи здійснювати у три прийоми по 5 хвилин. 15 хвилинне тренування дає значно більший ефект, ніж 1,5-2 години безперервної роботи.

Гарні результати дає читання перед сном.

Для ефективного тренування оперативної пам 'яті доречними є зорові диктанти, тексти яких були розроблені професором І. Т.Федоренком. 18 наборів речень, по 6 речень у кожному наборі.

На роботу з усіма 18 наборами витрачаю не більше двох місяців. За два місяці оперативна пам'ять дитини розвивається настільки, що вона легко може прочитати, запам 'ятати і без помилок записати речення з 47 букв (або 8-9 слів). Оскільки дитина легко розуміє зміст речення, то й читати їй стає цікаво і прогрес навчання відбувається набагато швидше. Зорові диктанти діти пишуть щодня - написання їх через день дає незначний ефект.

Важливе місце займає й багаторазове читання, яке є дуже ефективним. Його проводять в режимі «читання-дзижчання» упродовж 1 хвилини, використовуючи незнайомий текст. Вчитель читає початок оповідання, діти продовжують читати напівголосно кожен у своєму темпі. Через хвилину кожен позначає, до якого слова він дочитав. Далі йде повторне читання того самого тексту і знову кожен позначає, до якого слова він дочитав. Звичайно, вдруге кожна дитина прочитає на кілька слів більше. Один і той же текст діти читають не більше трьох разів.

Читання у темпі скоромовки призначене для тренування і розвитку артикуляційного апарату. Триває вправа не більше ЗО секунд. Читають діти знайомий текст, чітко вимовляючи закінчення слів. Повторне читання того самого тексту відбувається повільніше, але чітко і виразно. Тривалість читання у підвищеному темпі за умови регулярного тренування поступово збільшується, і через 2-3 тижні швидкість і виразність читання стають значно кращими.

Самозамірювання швидкості читання наприкінці уроку створює позитивний емоційний ефект. Упродовж 1 хвилини діти читають незнайомий текст у режимі «читання-дзижчання» кожен у своєму темпі, потім підраховують кількість прочитаних слів і записують у щоденник.

На удосконалення навчальних навичок впливає чимало факторів. Наприклад, на розвиток читання позитивно впливає:


  • стимуляція до швидкого читання;

  • артикуляція.

Слід тренувати учнів у читанні скоромовок з метою покращення артикуляції: спочатку їх читають повільно, поступово збільшуючи темп під час багаторазових повторень.

Стимулювання учнів до швидкого читання не обмежується зауваженням типу «повільно читаєш, читай швидше», а супроводжується показом зразків «швидкого» читання. Треба вимагати від учня кілька разів читати слово або речення, дати йому можливість відчути, в якому темпі слід читати. Доцільно, щоб текст прочитав сильний учень, а потім слабкий. Стимулом є й проведення конкурсів на кращого читця класу.

Швидке читання можливе за умови відрегульованого дихання. З цією метою проводиться дихальна гімнастика. Регулюванню дихання сприяє читання скоромовок, а також вправи: швидкий та глибокий вдих через ніс з наступним повільним та спокійним видихом через рот.

Упродовж усього періоду навчання в початковій школі потрібно удосконалювати техніку читання, прищеплювати любов до книги, готувати учнів до позакласного читання. Для цього треба не тільки навчити дітей читати, але й познайомити їх з книгою як засобом спілкування людей, засобом масової інформації, як продуктом видавницької поліграфічної промисловості.

Щоб викликати зацікавленість учнів та їхніх батьків у розвитку навички читання, проводяться регулярні заміри швидкості читання і наприкінці кожного місяця заносяться їх результати у таблицю, яка знаходиться в класі, щоб її могли постійно бачити учні і батьки. На початку та кінці кожного семестру проводяться контрольні заміри. Систематичний облік швидкості читання — це не тільки стимулюючий засіб. Результати замірів особливо важливі і для відповідного корегування, де має місце помітне відставання деяких учнів від норми темпу читання.

Для розвитку зорового аналізатора використовується цілий ряд ігор: «Добери слово», «Яке слово довше», «Слова зі слова».

На діаграмах можна простежити ріст темпу читання учнів від першого до четвертого класу.

Перші показники - за грудень в 1 класі, останні - за вересень в 4 класі. Кількість слів, яку читають ці учні, відповідає нормі. А ріст темпу читання позитивно вплинув і на грамотність письма, і на розвиток зв'язного мовлення, і на покращення знань з інших предметів.






Урок читання в 2 класі
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка