Перелік використаної літератури 98



Сторінка1/10
Дата конвертації06.11.2016
Розмір1.37 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Художня культура

Зміст


Зміст 2

Вступ 2


Розділ 1. Мистецтво в просторі культури 4

Розділ ІІ Основи художньої культури 42

Перелік використаної літератури 98



Вступ


Сучасна культура з притаманною їй неоднозначністю оперує не лише логічними поняттями й усталеними категоріями, вона сповнена феноменами невизначеності і потребує гнучкої, рухливої свідомості. Розвитку такого творчого типу мислення сприяє мистецтво завдяки власній природі художніх образів, які мають надзвичайно широкий спектр можливих інтерпретацій, особистісних тлумачень. Сучасна школа має виховувати людину, яка мислить і прагне творити – людину духовну. Курс „Художня культура” не лише сприяє художньо-естетичному розвитку учнів та вчить їх бути компетентними в різних сферах мистецтва, а й допомагає зрозуміти зв’язки мистецтва з життям людей, виховує потребу у постійному спілкуванні з мистецькими творами, спонукає до власної творчої самореалізації.

Художнє мислення – це мислення символічне (і творення, і сприйняття). Мистецтво нічого не дає і не нав’язує – воно пропонує самостійно знайти; прагне не до того, щоб його знали, а того. аби його зрозуміли. Знання можна передавати, а розуміння – процес індивідуального пошуку особистісно значущих сенсів і цей процес нескінченний, особливо коли мова йде про художні твори. „Жодним мистецтвом не можна оволодіти без навчання” – стверджував Демокріт, тож розуміти, сприймати твори мистецтва треба обов’язково вчити.

Програма 12 річної освіти включає в себе курс „Художня культура” для учнів 9-11 класів - це дуже важливо: підростаюче покоління повинне мати почуття прекрасного, розуміти й продовжувати художні традиції. Художня культура світу – багатоколірна й багатозвучна, знайомлячись з її мистецькими пам’ятками, іменами, які були визначальними для подальшого розвитку світової культури, кожен може обрати для себе із загальнолюдської культурної скарбниці те, що ближче його духовному складові, адже кожній людині властиві особисті смаки й уподобання.

В загальноосвітніх школах на вивчення курсу «Художня культура» – відводиться 1 година на тиждень – це небагато, а вчителю потрібно встигнути подати якомога більше нового матеріалу, познайомити з багатьма культурними та мистецькими досягненнями. Як вдало спланувати урок, якщо це – лекція, викладення нового матеріалу чи узагальнення раніше вивчених понять, щоб учням було цікаво, і вони не стомлювались від монотонної праці?

Розробляючи свої уроки – лекції з випереджувальними завданнями – тезисами я насамперед прагнула заохотити учнів до активної співпраці: новий матеріал сприймається в формі цікавої розповіді і в той же час фіксується для подальшого узагальнення та систематизації. Паралельна робота вчителя і учня корисна всім: учні вчаться самостійно складати працювати, виділяти головне в розповіді, акцентувати на ньому свою увагу. Вчитель має можливість більш продуктивно використати час уроку, звернутись до цікавих моментів і фактів, більшу увагу приділити спілкуванню з мистецькими творами – адже розповідь завжди супроводжується ілюстративним матеріалом. В кінці курсу учень має повний стислий конспект лекцій, яким може користуватись як в школі, так і в подальшому навчанні.

Випереджувальні завдання спонукають учня до концентрування уваги, паралельна робота з вчителем допомагає краще опанувати й засвоїти матеріал, який вивчається саме під час уроку, що економить час дитини.

Підсумкові запитання в кінці уроку – своєрідна діагностика знань. Вони мають вільну форму відповіді – це не випадково: дуже важливо, щоб учні вміли висловлювати власну думку, логічно мотивувати її.

Для тематичного оцінювання я практикую використовувати індивідуальні завдання – це і кращий контроль знань, і можливість учнів висловити власні судження, враження від мистецьких творів (як письмово, так і у власній творчій діяльності). Така форма допомагає не лише виявити рівень, на якому учень опанував матеріал, а й дізнатись, чи справді його цікавить мистецька спадщина, що саме ближче до його уподобань, викликає захоплення – так можна спрогнозувати наступні завдання, виявити на що слід звернути більше уваги, щоб і далі розвивати духовність, інтерес до культурних та художніх проявів у подальшому житті.

Програмою передбачено багато практичних робіт, звичайно, вчителеві надається можливість самостійно визначити їх тематику, враховуючи можливості і бажання учнів та потреби навчального закладу.

Розділ 1. Мистецтво в просторі культури




ТЕМА 1. Види і мова мистецтв.




УРОК № 1.



ТЕМА: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Мистецтво – основа художньої культури. Світ людини й образ світу в мистецьких шедеврах.
МЕТА: Ознайомити із структурою культури, особливостями курсу „Художня культура”; дати поняття про специфіку та засоби художньої мови і виразності різних видів мистецтва; формувати інтерес до аналізу-інтерпретації художніх творів; розвивати особистісно-позитивне ставлення до мистецьких цінностей.
ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу; лекція з випереджувальними питаннями і завданнями.
ОБЛАДНАННЯ: наочні матеріали, які висвічують специфіку різних видів мистецтва.
Хід уроку
1. Організаційний момент.

Дітям роздаються питання і завдання, які вони повинні будуть виконувати під час слухання лекції вчителя і які допоможуть їм складати тезиси прослуханої лекції.

Оголошується тема уроку.
2. Вступ.

Історія людства – це історія становлення людських цінностей.

Що можна віднести до загально - людських цінностей взагалі:

(учні наводять приклади, обгрунтовують свою думку, доводять її правильність)

Як підсумок дискусії даємо визначення поняттю культура


3. Визначення основних понять.

Культура – це сукупність матеріальних та духовних цінностей вироблених людством протягом усієї історії, а також сам процес творення цих цінностей. Окремо виділяється художня культура: це література і мистецтво.
Мистецтво – це одна із форм суспільної свідомості, відображення навколишньої дійсності в художніх образах. Мистецтво лежить в основі художньої культури.

Всі мистецькі твори створені людиною, отже:

людина – творець і носій життєвих сенсів, інакше кажучи – суб’єкт культури. Не кожна людина може бути творцем мистецьких творів, але кожна особа переробляє у власній душі цінності світової та вітчизняної культури і таким чином визначає своє особисте ставлення до світу, відчуває причетність до життєвого сенсу людства, культури свого народу.

Відносно людини мистецькі твори виконують декілька функцій, які взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

1. естетична функція – відбувається тоді, коли людина милується твором мистецтва (демонстрація наочності: картин, скульптури, архітектурних пам’яток, тощо);

2. комунікативна функція – виражається через спілкування (1-2 учні можуть висловити власну думку щодо побачених творів);

3. виховна функція – мистецькі твори сприяють вихованню естетичного смаку, допомагають у формуванні загальнолюдських цінностей;

4. пізнавальна функція – завдяки мистецьким творам людина пізнає світ розширює свої знання у різних сферах.


Види мистецтва

Мистецькі твори умовно поділяються на три види:



1. Просторові (візуальні) – ті, котрі оперують поняттям простору; все, що ми сприймаємо через зір: це твори образотворчого мистецтва – живопис, графіка, ДПМ, скульптура, архітектура, дизайн ландшафтів та інтер’єрів.

2. Часові (аудіальні) – твори мистецтва сприймаються в часі: для того щоб сприйняти і осмислити їх, потрібно затратити певний час. Це поезія, література, музика.

3. Синтетичні (аудіо - візуальні) – поєднують в собі сприйняття через зір і через слух протягом якогось часу: кіно, театр, танець.

Часові просторові характеристики невіддільно пов’язані між собою: музичний рух здійснюється не в абстрактному вакуумі – усі поняття гармонії і поліфонії неможливо уявити без осмислення просторових координат музичної вертикалі. Аналогічно в пластичних мистецтвах століттями спостерігається прагнення митців передати в статичному творі динаміку руху і часу.

Мистецтво – синкретичне в своїй основі, воно здавна виявляло дві протилежні тенденції: з одного боку – до диференціації, з іншого – до інтеграції. Художньо - естетичним фактором єднання в прадавніх обрядових іграх був ритм: його можна простежити в музиці, літературі, орнаментах, танці (по можливості, демонстрування відповідних моментів).

Кожен вид мистецтва з одного боку, спрямований на максимальне виявлення, посилення специфічних і неповторних художньо-мовних особливостей, з іншого – всі вони намагаються враховувати і використовувати досвід інших мистецтв, щоб розширити власні межі і можливості. Так тенденція до індивідуалізації доповнюється тенденцією до взаємодії і синтезу. (Спочатку вчитель, а далі учні дають словесну характеристику творам мистецтва (наприклад: для картини – приглушений колорит, стрімкий рух ліній і т.д.; для музичного твору – хаотичне звучання, пружний ритм і т.п.)

Богослови християнського Середньовіччя виявили структурні закономірності універсуму, єдність естетичних принципів у феномені храму – образу світу, унікального синтезу краси і цілісності.

Стародавня аналогія „спектр – октава” відродилась у теорії І. Ньютона, який відкрив спосіб розкладання світла на кольори (сім звуків, сім кольорів).

Отже, культура – поняття цілісне, зокрема художня культура – в ній види мистецтва існують у різних формах взаємозв’язків, які виражаються через специфіку кожного окремого виду.

5. Кросворд на закріплення вивчених понять
По горизонталі:

1. Сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством.

2. Один із синтетичних видів мистецтва.

3. Відтворення дійсності в художніх образах.

4. Творець і носій життєвих сенсів.

5. Один з часових видів мистецтва.


По вертикалі:

6. Один з видів культури.

7. Візуальні види мистецтва сприймаються через ...

8. Поєднання в одному цілому кількох ознак чи функцій.

4. Підсумок уроку

Випереджувальні завдання
1. Продовжити речення: до загальнолюдських цінностей належать ..........

………………………………………………………………………………….


2. Сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством протягом всього свого існування – це ………………………………………..
3. Відтворення навколишньої дійсності в художніх образах – це …………
4. Суб’єкт культури – це ……………………………………………………..
5. Назвіть 4 функції мистецтва……………………………………………….

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….


6. Види мистецтва, які сприймаються через зір, називаються ……………….. ………………………………………………………………...

До них належать:……………………………………………………………


7. Види мистецтва, які сприймаються в часі, називаються … …………...

До них належать:………………………………………………………….


8. Види мистецтва, які поєднують в собі сприйняття через зір і слух, називаються... ………………………………………………………………….

До них належать:……………………………………………………………


9. Заповніть таблицю, вказавши взаємозв’язки між різними видами мистецтва за допомогою кольорових стрілок: 4 – часові

С – синтетичні

З – просторові
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка