Переклад european islamic research center (E. I. R. C)



Сторінка8/9
Дата конвертації05.11.2016
Розмір1.37 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Відповідь про неправильне уявлення про Шаріат (Ісламське право).

Частина цієї оманливої широко розповсюдженої думки була розглянута нами у передмові. Тут відзначимо, що мусульмани вірять в те, що Ісламський закон є повним та всеохоплюючим для людського життя, гнучким і придатним до застосування для будь якого віку, місця і людини. Справжня свобода є свободою і відмовою від власних егоїстичних бажань чи правлячої олігархії та ієрархічності. Найгіршим проявом несвободи є поклоніння іншим людям. Поклонятися можна лише Аллаху. Іслам не сприймає свободу розпусти, тих хто думає, що може робити все, що захочеться. Іслам це не тільки релігія духовного зв”язку між Людиною і Творцем, але і релігя яка включає в себе тимчасові та мирські заповіді Аллаха Мудрого для всіх аспектів життя. Іслам реалізовує відносини між людиною і Творцем, між людиною і суспільством, а також відносини народу з іншими народами. На відміну від Іудаїзму, Іслам є універсальною релігією і не обмежується лише однією расою людей. Хоча Християнство є універсальною релігією, воно, мабуть, відволіклося від свого шляху, про який говорив Ісус (р.а.а.), як кажуть християни:



«Я посланий лише до загублених овець дому Ізраїлевого».

Ісус (р.а.а.), сказав своїм учням, які були відібрані відповідно з дванадцяти єврейських племен:



«Цим дванадцятьом наказав Ісус не ступати на шлях язичників та не йти до міста самаритянинів та порадив піти до заблудших овець Ізраїлю.»

Пророк Ісламу (с.а.с.) був посланий для мислості всього людства, Всевишній Аллах через нього нам передав Коран:



«Ми відіслали тебе тільки як милість до світів». (21:107)

Ісламський шаріат має два аспекти. Перший включає в себе віру, переконання, різні форми поклонніня і закони, які є постійними, не підлягають змінам незалежно від відмінностей часу і місцевості. Наприклад Salah (Молитва) ритуал в Ісламі, який має стандартні характеристики, визнання Корану і риси поклоніння в різних країнах світу, чи то в Нігерії, Аравії або Індонезії. Аналогічним чином можна говорити і про Закят (обов’язкова благодійність), вона встановленна не зважаючи на фінансове становище людей в різних країнах. Закони для суспільства встановлюються одні, ніхто не має права їх використовувати собі на користь чи на зло людям. Ці закони є основою постійного зміцнення, основ рівності між людьми, тому що вони в основі всюди одинакові, не зважаючи де живуть люди.

Другий аспект Ісламського Шаріату це закони, особливо ті, які регулюють відносини людини з людиною, з його ближнім з іншого народу і нації, які в загальному вигляді адаптовані до потреб, що виникають у постійно мінливих умовах нашого суспільства. Такі норми і правила можуть змінюватися, доповнюватися та адаптуватися до загальних рамок суспільства. Ці зміни чи модифікації вимагають втручання юриста чи фахівця, що знається в ісламському праві, який буде наглядати над процесом змін, але також обізнаного в сучасних процесах змін у суспільстві. Принцип консультації (Шура), є одним із таких процесів. Цей принцип згадується в Корані в загальному вигляді, без деталей самого процесу. У Корані не міститься детальної інформації, яка б пояснювала як виконувати і забезпечувати принцип Шури, хоча Суна Пророка (с.а.с.) дає деякі рекомендації. Ця особлива риса Ісламу дозволяє принципу Шура задовольняти вимоги незважаючи на час і місце, де перебувають люди. Це стосується певного покоління чи спільноти людей, які можуть застосовувати Шаріат один до одного з незначними змінами відповідно до потреб часу. Ця гнучкість ілюструє дійсну повноту і універсальний характер Ісламу.

Друга помилка.



Ті люди, які не знають елементарних істин про Іслам, псевдо вчені сходознавці, вороги Ісламу, які стверджують, що Іслам не поважає законні права немусульман в Ісламських державах.

Відповідь на неправильне уявлення про права немусульман.

Ісламський Шаріат передбачає різний набір обов’язків і прав немусульманських жителів в Ісламському суспільстві. Це може бути достатнім спростуванням цієї помилки. Цитуючи загальні права в Ісламських книгах про закони ми знаходимо ось що: «немусульмани мають право на те, на що мусульмани мають право. Вони також зобов’язані робити те, що мусульмани зобов’язані робити «"Це загальне правило, і від нього виходять справедливі та рівноправні закони, що дають немусульманським жителям в Ісламській державі права на безпеку, приватну власність, релігійні обряди і т.д.».

Іслам дозволяє релігійні дискусії і діалоги з не-мусульманами, скеровуючи мусульман приєднатися до кращих методологій в будь-якій дискусії та діалозі з не-мусульманами. Всевишній Аллах Вседержитель сказав в Священному Корані:



Якщо ви сперечаєтеся з людьми Писання, то робіть це за допомогою найкращого. [Це не стосується] тих із них, які несправедливі. Скажи: «Ми увірували в те, що зіслано нам, і в те, що зіслано вам. Наш Бог і ваш Бог — один, і ми віддані Йому!» (29:46)

Аллах (с.а.с.) вказує на інші конфесії та релігії, говорячи про них в Корані:



Скажи: «Чи ви бачили тих, кого ви звеличуюте замість Аллаха? Покажіть мені, яку частину землі вони створили? Невже вони мають спільність на небесах? Принесіть мені Писання, давніше за це, або хоча б якийсь слід знання, якщо ви правдиві!» (46:4)

Іслам забороняє рішучі заходи, щоб переманювати людей з інших релігій, як сказано в аяті Корану:



Якби твій Господь побажав, то увірували б усі, хто живе на землі. Та чи зміг би ти примусити людей стати віруючими? (10:99)

І в Корані і Сунні, (пророчій традиції Пророка (с.а.с.) показуюється, що свобода релігії доступна для членів спільноти відповідно до Ісламського Шаріату. Мусульманська історія має безліч прикладів толерантності, що показали немусульманські піддані, в той час як багато інших суспільств були нетерпимі по відношенню до мусульман і навіть свого власного народу.

Мусульмани повинні поводитися справедливо з усіма іншими людьми, які не розпочинали будь-які ворожі дії з мусульманами.

Аллах сказав в Священному Корані:



Аллах не забороняє вам бути дружніми та справедливими до тих, хто не бився з вами через віру та не виганяв вас із ваших домівок. Воістину, Аллах любить справедливих. (60:8).

Ті, хто ведуть війну проти Ісламу, показують ворожі наміри і змушують мусульман бути у вигнанні, мають різне ставлення до Ісламу .

Всевишній Аллах сказав в Священному Корані:

Аллах забороняє вам приятелювати лише з тими, які билися з вами через віру, виганяли вас із ваших домівок та сприяли вигнанню вашому. А хто приятелює з ними, то ті — нечестивці. (60:9)

Взаємодії між мусульманами і не-мусульманами, засновані на серці і простих манерах. Комерційні відносини допускаються з резидентами та нерезидентами не-мусульман Ісламського суспільства. Мусульманин може їсти їжу, євреїв і християн. Чоловік мусульманин може одружитися на єврейській або християнській жінці, як буде пояснено нижче. Ми повинні пам’ятати, що Іслам приділяє особливу увагу і значенню сім’ї.

Аллах Всевишній сказав в Священному Корані:

Сьогодні дозволено вам прекрасну їжу. Дозволено вам їжу людей Писання, і вашу їжу дозволено їм. [Дозволені вам] цнотливі жінки з-посеред віруючих і людей Писання, коли сплатите ви викуп за них, коли ви цнотливі, й не розпусники, і не берете їх наложницями. А хто відрікся від віри — марні його діяння, а у наступному житті він буде серед тих, хто понесе втрати! (5:5)

Третя помилка:



Деякі стверджують, що Ісламські покарання (Худуд) є жорстокими і варварськими, і порушують права людини.

Відповідь на неправильне уявлення про Худуд (покарання).

Всі суспільства мають систему покарань за тяжкі кримінальні злочини. Сучасна система використовує тривалі терміни тюремного ув’язнення, але багато кримінальних та соціальних наукових експертів відзначають, що тюремне ув’язнення не є успішним, що найбільш часто з’являється відчуття втрати і марність для злочинця, загальна злоба до системи сприймається як несправедлива. Крім того, жертви часто не вірять, що істинна справедливість перемогла. Існує багато суперечок про відповідні умови і винесення вироку. Не кажучи вже про витрати на утримання величезних систем в’язниць і пов’язаних з ними об’єктів.

Для початку, ми повинні відзначити, що система кримінальних покарань в Ісламі є невід’ємною частиною всього справедливого і рівноправного в Ісламськії системі життя, яка створює рівні можливості і забезпечує добробут усіх громадян, не залишаючи жодної причини для злочинної діяльності .

Злочинність в Ісламі розділяється на дві категорії:

1) злочини, за які призначене покарання відповідно до законів Шаріату. Ці злочини включають зраду і блюзнірство, вбивство, напади, розпуста і перелюбство, грабежі, крадіжки, вживання алкоголю і одурманюючих речовин, помилкове звинувачення в перелюбстві або інших аморальних вчинках, агресія проти людей, і т.д.

2) злочини, які не мають визначеного покарання за законами Шаріату. Юридичним правом встановлюється покарання відповідно до суспільних інтересів мусульман й Ісламського суспільства. Ці види покарань відомі як «Тазір» (догана).

Злочини, за які призначене певне покарання за законами Шаріату надалі поділяються на дві категорії.

До першої категорії відноситься злочини, які включає в себе порушення особистих прав потерпілого, таких як: вбивство, ненавмисне вбивство, напади і наклепи. Покарання за ці злочини може бути зменшене, якщо позивач згоден на матеріальне відшкодування своїх збитків, або на кровну помсту у випадках вбивства, нападу.

Друга категорія покарань виноситься за порушення Слова Аллаха й інші встановлені заборони Шаріату. Ці злочини включають зловживання алкоголем, блуд і крадіжки. Покарання за такі злочини, які є підтверджені, не може бути зменшене.

Правила застосування Худуд (грошових і тілесних покарань) від ісламського шаріату є центром забезпечення правосуддя. Наприклад, ці покарання застосовуються лише за злочини, які завдали серйозної шкоди п’яти основним потребам людського життя (релігії, життю, розуму, честі, потомству і майну). Вони можуть бути предявленні лише при грамотній та дорослій аргументації людини. Покарання можуть бути спростовані в разі підозри або недостатній кількості доказів злочину, як повідомляється, від традицій:

«Зупинити Худуд, покарання, коли є підозри (докази і пом’якшуючі обставин)».

Метою виконання цих суворих покарань є повчання суспільства, подавши зразкові уроки. Вони виступають в якості перевіреної і успішної системи, стримуючим фактором проти спокуси до вчинення злочинів і злочиних дій, з метою захистити права осіб, всього суспільства, створюючи мир та безпеку. Наприклад, якщо хтось знає, що він може бути покараним за певні дії страшним методом, чи буде він йти на такі дії?

На додаток до мирських існують тимчасові покарання, злочинцям також радять остерігатися вічного покарання Аллаха в майбутньому житті за вчинення злочину. Всі люди в Ісламському суспільстві, які порушують закони й Ісламські правила будуть піддаватися суворому покаранню. Є певні особи в кожному людському суспільстві, які ніколи не будуть дисциплінованими, окрім як через тілесні покараннями. Ми помітили, що Іслам призначає відповідне покарання за кожний злочин, тому що Аллах Мудрий і Всезнаючий знає всю правду про душу людини і різних Своїх створінь.

Поняття «Хіраба» включає в себе розбій, вбивство в результаті грабежу, незаконне проникнення в житло або комерційні приміщення із зброєю і залякування мирних жителів із зброєю. Це буквально означає ведення бойових дій в суспільстві.

Передбачене покарання за Hiraabah засноване на вислові із Корану:

Воістину, відплатять тим, які воюють проти Аллаха і Посланця Його та чинять безчестя на землі — будуть вони вбиті чи розіпнуті, або будуть відрубані руки та ноги їхні, чи вигнані будуть вони із Землі. Це їм — ганьба в земному житті та кара велика у житті наступному! Окрім тих, які покаялися раніше, ніж подолали ви їх. Тож знайте, що Аллах — Прощаючий, Милосердний! (5:33-34).

Це покарання застосовується по-різному в залежності від характеру й інтенсивності злочину, влада уповноважена застосувати покарання у відповідності зі злочином. Якщо грабіжник вбиває і забирає гроші, покарання може бути смерть і розп’яття. Якщо він бере гроші і погрожує, але не вбиває, покарання може бути ампутація руки і ноги. Якщо він вбиває жертву, але не забирає її гроші, він може бути звинувачений в убивстві. Якщо він лякає мирних жителів, але не вбиває їх, він може бути вигнаний, позбавлений волі, на думку деяких учених.

Вбивство, покарання якого є Кісас (виконання). Законодавчо за умисне вбивство підходящим і справедливим покаранням є позбавлення життя вбивці. Кісас виступає в якості успішного стримування, щоб запобігти вбивству.

Всевишній Аллах говорить в Корані:



О ви, які увірували! Встановлена для вас помста за вбитих: вільний — за вільного, раб — за раба, жінка — за жінку. (2:178)

Якщо сім’я жертви дає помилування вбивці, смертна кара буде скасована. Якщо вони приймають гроші, покарання також знімається.

Аллах говорить в Славетному Корані:

Якщо простить вбивцю його брат [у релігії], то нехай той вчиняє за звичаєм та сплатить йому належний викуп. (2:178)

Грабежі та крадіжки: Аллах (с.а.с.) встановив покарання у вигляді відрізання руки в якості покарання за крадіжку. Це засновано на вірші в Священному Корані:



Крадію і крадійці відрізайте руку як покарання за їх злочин. Покарання —це як приклад від Аллаха, адже Аллах — Великий, Мудрий! (5:38)

Ампутація руки базується на дуже конкретних умовах і обставинах.

По-перше, предмет, який вкрадений повинен мати встановлену цінність.

По-друге, вкрадений предмет повинен добре охоронятися.

По-третє, якщо звинувачення в крадіжці це тільки підозри, або якщо причина крадіжки голод через крайню убогість, в такому випадку рука злодія не буде відрізана, його справа буде оціненна як справа на благодійність і допомогу.

Крадіжка є дуже серйозним злочином, який, якщо залишити без належного покарання може стати поширеним явищем, що загрожує соціальному і економічному життю суспільства. Злодій може зіткнутися з опором, спонукаючи його до скоєння інших злочинів, таких як вбивство і напад. Якщо злодій розуміє, що його руки будуть відрізані через його крадіжки, він, безумовно позбудеться думок про скоєння злочину.

Блуд і перелюб: Іслам наказує покарання побиттям для тих, хто ніколи не був одружений раніше, але перебував у безчесті.

Аллах велить в Славетному Корані:



Розпусника й розпусницю бийте сто разів — кожного з них. Нехай ваш жаль до них не переважить релігії Аллаха, якщо ви віруєте в Аллаха й в Останній день. І нехай свідками їхнього покарання буде група віруючих! (24:2)

Що стосується раніше одружених чоловіків або жінок, хто здійснює перелюб, покарання – побиття камінням до смерті. Це покарання застосовується і виконується тільки при конкретних умовах. Одружений чоловік або жінка мужуть бути забиті камінням до смерті в одному з наступних двох випадків: визнання чи свідчення чотирьох свідків. Відкрите і ясне визнання припускає, що немає примусу або діє сила для отримання свідчень. Вирок не виконується після першого визнання провини. Визнання набудуть чинності, тільки якщо звинувачення повторюється чотири рази або в чотирьох різних нарадах і засіданнях суду. Суддя може сказати: «Може бути так, ви просто цілувалися, обіймалися і торкалися без проникнення. Це залишає двері широко відкритими для виведення оригінального свідчення. Ця практика грунтується на Сунні Пророка (с.а.с.), коли різні сповідники неодноразово наполягали, що вони насправді вчинили перелюб, і коли одине із доведень є вагітність в результаті цих дій.

Друга ситуація потребує по чотири чесних свідки. Ці чотири справедливих свідки мають бути правдивими, у своїх заявах та поведінці. Чотири свідки повинні підтвердити свої спостереження фактами, що означає, чотири свідки свідчать, що вони насправді бачили проникнення статевого члена чоловіка у піхву жінки. Така ситуація є дійсно рідкісною і спостерігається тільки тоді, коли обидві сторони відкрито вчинили такий незаконний акт поблажливості, не виказуючи повагу до законів, честі і гідністі суспільства.

Перелюб і розпуста (з чисто Ісламської точки зору) не вважаються, так як у світському праві просто особистою прерогативою, і особистою справою. Це вважається посяганням на права суспільства (особливо честі сім’ї жінки), тому що є багато шкідливих ефектів і наслідків в цих діях. Це деморалізує соціальні цінності і засади суспільства в цілому. Це призводить до поширення венеричних захворювань. Це призводить до абортів. Це призводить до незаконнонароджених дітей без належного догляду з боку батьків. Відбувається змішування ліній, коли дитина пов’язана з іншою особою, а не зі справжнім батьком. Дитина може бути позбавлена честі, бути приписана справжньому. Це викликає проблеми в спадоковій системі, і діти стають тими, хто не має права на спадкування і не може стати спадкоємцями. Крім того чесна людина може одружитися з такою людиною через незнання і бути родичем для неї. Цей злочин є дійсно важким, оскільки позбавляє батьків опіки над дітьми,а це може призвести до фізіологічних і соціальних хвороб і нестабільності. Для дитини мати і батько мають важливе значення для душевного спокою, забезпечення житла, безпеки, підтримки і щастя.

Наклеп: публічне побиття є запропонованим покараннями за помилкове звинувачення в блуді або перелюбі.

Всевишній Аллах говорить в Священному Корані:



Тих, які звинувачують доброчесних жінок, але не можуть привести чотирьох свідків, бийте вісімдесят разів і ніколи не приймайте від них свідчення, бо вони — нечестивці (24:4)

Метою створення і виконання цього покарання є захист честі та репутації невинних. Безкарні помилкові звинувачення є вінцем який генерує відповідну поведінку, помсту і навіть напади або вбивства. Ісламський Шаріат карає такі вчинки суворим покаранням правопорушника, якщо ці дії будуть підтверджені свідками. Покарання стає стримуючим фактором для викорінення цього зла із суспільства. Іслам не зупиняється на фізичних покараннях за цей злочин, але вимагає, щоб майбутні показання були підтверджені, помилкове звинувачення не буде прийнято, оскільки свідки підтвердять, що людина бреше. Якщо наклепник повністю розкаюється у скоєному Аллахові (с.а.с.) та покращує свою поведінку, то ситуація може бути переглянута.

Одруманюючі речовини: Людина вільна, щоб їсти та пити корисну їжу та напої в межах встановлених Аллахом (с.а.с.). Всі види одурманюючих речовин заборонені, оскільки вони не тільки завдають шкоди тілу людини, розуму і сім’ї, але й шкодять моральним підвалинам суспільства в цілому. Інтоксиканти називають «матір’ю всіх вад і пороків», тому що вони ведуть до інших гріхів. Іслам встановлює покарання у вигляді публічного побиття для тих, хто вживає і для тих, хто продає. Запропонованим покарання в Ісламі є побиття, воно відбувається з метою викорінення використання таких шкідливих речовин і убезпечення захисту майна, психічного і фізичного здоров’я людини. Деякі негативні ефекти і наслідки в результаті зловживання алкоголем і наркотиками включають тенденцію до інших злочинів, таких як вбивство, нанесення тілесних ушкоджень, блуд, перелюб, згвалтування та інцест. Алкоголік або наркоман стає марним членом суспільства, який не в змозі вести продуктивну діяльність. Наркоман може зробити будь який аморальний вчинок, щоб отримати наркотики шляхом крадіжки або вчинення злочину. Серйозна небезпека для здоров’я і епідемії може бути викликана алкоголем і наркоманією, як підтверджує це медичне та трудове навчання. Безліч багатств, ресурсів і часу витрачається для їх лікування, що серйозно шкодить сім”ї і суспільству в цілому. Оскільки алкоголік або наркоман тимчасово втрачає розум, під наркотичним або алкогольним впливом, він може стати кримінально небезпечним, такої ситуації Іслам не схвалює.

Всі вище перелічені покарання в Ісламі існують для того, щоб зберегти людські права і гідність законослухняних громадян, вони є демонстрацією й ілюстрацією абсолютної божественної мудрісті і справедливісті. Загальним рішенням Шаріату є те, що покарання має бути співрозмірним з розміром і типом гріха.

Наприклад Аллах сказав в Священному Корані:

Відплатою за зло є таке ж саме зло! (42:40)

Аллах також говорить у Славному Корані:



Якщо ви будете їх карати, то карайте їх так, як карали вони. Та якщо ви матимете терпіння, то це буде краще для терплячих! (16:126)

Справедливим покаранням за злочин є рівносильна міра, але є милість Ісламу, що залишає відчинені двері для будь-якої фінасової компенсації або помилування, оскільки такі дії також хвилюють сусіпільство.

Аллах пояснює в Корані:

І приписали Ми їм там: «Душа — за душу, око — за око, ніс — за ніс, вухо — за вухо, зуб — за зуб, а також відплата за поранення». Якщо ж хтось відмовиться від помсти — то милість ця буде спокутою його. А ті, які не судять за тим, що зіслав Аллах, вони — несправедливі! (5:45)

Помилування рекомендується, як сказав Аллах Милосердний в Священному Корані, в одному випадку:



Натомість нехай вибачають і прощають. Невже ви не бажаєте, щоб Аллах простив вас? Аллах — Поблажливий, Милосердний! (24:22)

І Аллах прощає більшість. Сказано в Священному Корані:



Та якщо хтось простить і встановить мир, винагорода його буде за Аллахом! (42:40)

Іслам не прагне мститися грішникам, він лише накладає суворі покарання заради того, щоб запобігти насильству і жорстокості. Метою покарання є захист прав людини і збереження поваги до закону і порядку, через сувору справедливість і зразково послуху. Загальна мета полягає в підтримці миру і спокою, попередженні всіх щоб подумали двічі, перш ніж скоїти злодіяння. Якщо вбивця розуміє, що він буде убитий за вбивство людини, злодій розуміє, що його рука буде відрізана за крадіжку, блудник розуміє, що його чекає публічне покарання, і зрадник розуміє, що він може бути забитий камінням, наклепник розуміє, що він буде також публічно побитий, всі вони мають серйозно подумати, перш ніж вони вчинять свої злочини. Страх покарання утримує злочинця від злочину і, отже, суспільство стає більш безпечнішим, і мирнішим.

Всевишній Аллах сказав в Священному Корані:

Помста рятує життя ваше, о ви, обдаровані розумом! Можливо, будете богобоязливі ви! (2:179)

Відповідь на те, що встановлені в Ісламі покарання є невимовно жорстокими, дуже проста. Оскільки всі згодні з тим, що злочини є дуже шкідливими для суспільства, що суворі заходи повинні бути прийняті для боротьби зі злочином, що люди, які вчинили їх, повинні бути покарані, єдиною проблемою залишається визначення хороших, справедливих і ефективних покарань для зниження рівеня злочинності. Це тягне за собою порівняння між Ісламським правом і штучноствореними світськіми законами, між покараннями, які згадані вище, і системою тривалих термінів позбавлення волі з усіма їх негативними наслідками для жертв, злочинців і суспільства в цілому. Ісламські покарання прості, легкі, універсальні, практичні й логічні, коли добре придивитися, тому що вони дають можливість злочинцю відчути на собі, весь біль і страждання заподіяні ним жертві і проти моральних засад суспільства. Аллах знає накраще Своїх створінь й те, що дійсно справедливо для покарання і що є ефективним стримуючим фактором для злочинців. Логіка і справедливість вимагають досконале знання прав жертв. Їх права не повинні знецінюватися через поблажливість до злочинців. Якщо заражений орган не можна вилікувати, він повинен бути видалений, для того, щоб врятувати увесь огранізм.

Слід зазначити, що часто засоби масової інформації поширють спотворені думки про Іслам, мусульманське суспільство, Закони Шаріату. З цієї пропаганди можна подумати, що Ісламські покарання застосовуються і виконуються на щоденній основі. Правда в тому, що протягом всієї Ісламської історії випадки, коли покарання доходили до свого виконання, каменування до смерті і ампутацію кінцівок, були зареєстровані і застосовуються не так вже і часто. Наприклад, випадки каменування були рідкісні і зазвичай засновані на проханнях грішників, які каялися у своїх злочинах і висловили бажання отримати покарання для того, щоб очистити себе від гріхів, що вони скоїли в цьому світі і зустріти Аллаха безгрішними в майбутньому житті . У випадку з іншими покараннями аналогічно.

Четверта помилка:



Багато хто стверджує, що покарання, яке передбачене Шаріатом за відступництво від Ісламу є порушенням прав людини. Сучасна концепція прав людини гарантує свободу релігії для всіх людей. Це покарання, на їхню думку, суперечить тому, що Аллах Всевишній і Всемогутній сказав у Славетному Корані:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка