Переклад european islamic research center (E. I. R. C)



Сторінка5/9
Дата конвертації05.11.2016
Розмір1.37 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

«Це великий гріх втрачати і марнувати тих, кого ви зобов’язані підтримувати [тобто не забезпечуючи належного догляду та виховання]».

Батьки повинні навчити їх гарній моральній поведінці і захистити їх від шкідливих звичок, таких як брехня, шахрайство, обман, егоїзм і т.д. Посланник Аллаха (с.а.с.) сказав:



«Кожен з вас є пастирем і несе відповідальність за тих, хто під його опікою».

Діти мають право на отримання справедливого і рівного ставлення, при якому не надається перевага одному над іншим в плані стосунків і поводження, дарунків, спадщини і т.д. Несправедливе поводження з дітьми може призвести до поганої поведінки по відношенню до одного або до обох батьків та до інших братів і сестер. Нуман б. Башир сказав, що батько запропонував йому подарунок зі свого майна і його мати Умра бинт Рава сказала: Я не погоджусь з цим, поки Посланник Аллаха (с.а.с.) не засвідчить цього. Таким чином, його батько пішов і попросив Пророка (с.а.с.) стати свідком його подарунка. Посланник Аллаха (с.а.с.) запитав: «Чи запропонував ти те ж саме усім твоїм дітям?» Чоловік відповів: «Ні!» Посланник Аллаха (с.а.с.) сказав йому: «Бійся Аллаха і будь справедливим до своїх дітей». Таким чином, чоловік повернувся і поклав назад цей дар».



Права щодо родичів

Родичі мають конкретні права, що дають право на особливу увагу, відвідування та підтримку. Багаті мусульманин зобов’язані допомагати своїм родичам, спочатку найближчим родичам, а потім у порядку близькості у відносинах. Мусульманин підтримує своїх братів і родичів у разі необхідності і розділяє їх біди. У Священному Корані ми знаходимо вислів Всевишнього Аллаха:

О люди! Бійтесь Господа вашого, Який створив вас із однієї душі та створив із неї другу до пари; а з них ще й інших чоловіків та жінок; і розселив їх. Бійтесь Аллаха, ім’ям Якого ви звертаєтесь одне до одного, і дотримуйтесь родинних зв’язків. Воістину, Аллах наглядає за вами! (4:1)

Іслам закликає мусульманина бути добрими до своїх родичів, навіть якщо вони образили його, і просить його продовжувати стосунки, навіть якщо вони припинили їх. Протистояння родичів та членів сім’ї потрапляють в категорію великого гріха в Ісламі, бо Аллах говорить в Корані:



Вони є тими, кого Аллах прокляв та позбавив слуху і зору. То чи не поміркують вони над Кораном? Невже на їхніх серцях — замки? (47:22-23)

Слово про державні права та обов’язки

1. Права Правителя

2. Права народу щодо уряду

3. Права сусідів

4. Права друзів

5. Права гостей

6. Права бідних

7. Права працівників / робочих

8. Права роботодавців

9. Права тварин

10. Права рослин і дерев

11. Інші права

Іслам наказує віруючим розділяти турботи і випробування своїх мусульманських братів по всьому світу і допомагати їм у відповідності з їхніми можливостями. Посланник Аллаха (с.а.с.) сказав:



«Віруючий для іншого, як цеглина з однієї будівлі: кожен зміцнює іншого». Сказавши це, Посланник Аллаха (с.а.с.) переплів пальці.

Іслам вчить мусульманина поважати репутацію мусульман і уникати зайвих підозр. Посланник Аллаха (с.а.с.) сказав:



«Уникайте підозр. Підозра – це найгірша брехня. Не слідуйте поганим новинам, недолікам і упущенням ваших мусульманських братів. Не шпигуйте за вашими мусульманськими братами. Не змагайтесь [зі злими умислами і намірами] з вашими мусульманськими братами. Любіть ваших мусульманських братів. Не відвертайтеся від ваших мусульманських братів, [коли вони потребують вашої допомоги і підтримки]. О, раби Аллаха! Будьте братами один для одного, як Він (с.а.с.) наказав вам бути. Мусульманин – брат іншому мусульманину. Мусульманин повинен ставитися справедливо до своїх мусульманських братів. Мусульманин не повинен дозволяти своєму брату впасти і залишити його. Мусульманин не повинен розрізняти чи возвишати свого брата мусульманина [будь-яким можливим способом або значенням]. Все, що мусульманин має, є для інших мусульман забороненим для використання [без попередньої згоди власника] або [незаконного] зловживання. Благочестя [і праведність] в наших серцях. Благочестя тут. Великим злом є для мусульманина розкривати таємниці свого брата мусульманина. Все, що мусульманин має, чим володіє, є для іншого мусульманина забороненим [для втручання]; його кров [тобто вбивство одне одного], гідність, честь, родина і його багатство або майно. Воістину, для Аллаха не важливі ваші тіла, зовнішній вигляд, а він (с.а.с.) піклується про ваші серця, справи і вчинки».

Іншим орієнтиром для цього слугують слова Посланника Аллаха (с.а.с.):



«Мусульманин не стане істинно віруючим, поки він не любить свого брата мусульманина так, як він любить себе».

Публічні права, які є загальними для всіх мусульман, Ісламського суспільства:



1. Права правителя

Це право грунтується на змісті віршів Священного Корану:



О ви, які увірували! Коріться Аллаху, коріться Посланцю, а також наділеним владою серед вас! (4:59)

Нижче наведені деякі з настанов, необхідних для дотримання мусульманами:



  • Покора правителю в тому, що не заборонено. Це засновано на вказівці Посланника Аллаха (с.а.с):

«Слухайте і коріться, навіть якщо раб з Ефіопії був призначений [в якості правителя], поки він діє відповідно до Книги Аллаха».

  • Коритися мусульманському правителю, який діє відповідно до Божественної Книги Аллаха і означає слухняність Аллаху (с.а.с.), і навпаки. Будь-який акт непокори тому, що наказує правитель, який діє відповідно до Книги Аллаха (с.а.с.) є, в дійсності, акт непокори Аллаху (с.а.с.).

  • Мусульманському лідеру повинні бути надані щирі пораді, яка приносить користь йому, суспільству і всьому народу. Мусульманський правитель повинен пам’ятати про свої обов’язки і залишатися вірним своєму слову. Так сказано в Священному Корані:

Говоріть із ним лагідно — можливо, він схаменеться або налякається! (Аллаха) (20:44).

І Пророк (с.а.с.) сказав: «Релігія є порада» Ми сказали: Для кого? Він сказав: «Воістину, для Аллаха і Його Книги та Його Пророка і для лідерів мусульман і для їх громадськості».

Послідовники повинні підтримувати мусульманського правителя під час криз. Мусульманам наказано слідувати за їхнім лідером і не залишати його і не підбурювати народ проти нього для того, щоб не спричинити неприємностей і зла. Це у вказівці Посланника Аллаха (с.а.с.), «Якщо людина приходить до вас, намагаючись розділити вашу єдність, коли єдиний лідер веде вас, то вбийте її».

2. Права народу до уряду

Мусульмани в Ісламській державі мають певні права стосовно свого уряду. Ці права можуть бути викладені таким чином:



Повна справедливість: Це припускає, що кожній людині має бути забезпечене справедливе ставлення в Ісламському суспільстві. Всі особи, які мають право на особливі права повинні бути забезпечені належними правами. Всі особи, які виконують певні обов’язки заслуговують на справедливе і неупереджене ставлення. Обов’язки між людьми повинні бути розподілені справедливо і чесно. Жодна людина, клас чи категорія людей, або частина суспільства не повинні мати будь-якого пріоритету або переваги в порівнянні з іншими. Аллах говорить в Корані:

О ви, які увірували! Тримайтесь справедливості, коли будете ви свідками перед Аллахом, навіть якщо це свідчення буде проти вас самих, ваших батьків чи родичів. Буде це багатий чи бідний, їхня справа належить Аллаху. Не йди за пристрастю, щоб не порушити справедливості. Якщо ж ви спотворите [свідчення] або відмовитесь від нього, то, воістину, Аллаху відомо те, що робите ви! (4:135)

 І Посланник Аллаха (с.а.с.) сказав:



«Найулюбленішим для Аллаха (с.а.с.) в День Відплати, і найближчим до нього є справедливий правитель. І найбільш ненависним Аллаху і найбільш віддаленим від Нього – несправедливий правитель і тиран».

Висловлення народної думки: Люди мають право висловити свою думку з питань, які стосуються їх економічних і соціальних справ. Цей процес має бути здійснений в звичайній формі. Громадськості повинна бути надана можливість висловити свої погляди та ідеї, що стосуються питань, пов’язаних з Ісламською громадою і суспільством. Такі точки зору можуть бути прийняті, якщо вони служать інтересам суспільства. Аллах говорить в Корані:

За милістю від Аллаха ти був м’який із ними. Якби ти був грубим чи жорстоким, то вони неодмінно залишили б тебе. Вибач їх та благай про прощення для них; радься з ними у справах. А коли щось вирішиш, то покладай сподівання на Аллаха! Воістину, Аллах любить тих, які сподіваються на Нього! (3:159)

У багатьох випадках Посланець Аллаха (с.а.с.) слідував порадам своїх товаришів. Під час битви при Бадрі один з його товаришів запропонував змінити місце мусульманського бойового табору. Один з мусульман запитав Посланника під час битви: «О, Пророк Аллаха! Це місце, яке Аллах (с.а.с.) указав нам як табір, і у нас немає вибору змінити його, чи це стратегія війни? Посланник Аллаха (с.а.с.) швидко відповів: «Ні. Швидше, це моя військова стратегія.» Чоловік, який запитав, запропонував: «О, Пророк Аллаха! Це не правильний вибір місця для бойового табору. Потрібно знайти водоймище найближче до наших ворогів і робити там табір. Ми повинні закопати усі інші водні ресурси, потім побудувати басейн або водоймище для нас. Коли почнеться битва, у нас буде доступ до води, в той час коли наші вороги його не матимуть. Таким чином, ми будемо мати можливість пити і використовувати наявну води, а наші вороги не зможуть цього, Посланник Аллаха (с.а.с.) відповів: «Ти, безумовно, надав найкращу пораду».



Ісламські настанови: основою для Ісламського правління та судових рішень є Шаріат, Ісламське право. Конституція мусульманської держави має бути заснована на Корані і Сунні, які узгоджені з Ісламськими судовими джерелами. Не повинно бути місця для особистої думки, якщо наявний справжній текст. Ісламський закон є комплексною системою юриспруденції, в тому числі особистого і сімейного права, кримінального права, національного і міжнародного права, яке відповідає всім вимогам людей найкращим чином, оскільки вона заснована на одкровенні від Аллаха та Його Посланника для керівництва людьми.

Політика відкритих дверей: мусульманський правитель не повинен бути в стороні і далеко від свого народу, не повинен призначати посередника, який вирішуватиме кому бачити правителя, а кому ні. Це засновано на вказівці Посланника Аллаха (с.а.с.):

«Якщо той, кому доручено керівництво над мусульманами та їхніми справами, ховається від них і не реагує на їхні потреби, то Аллах (с.а.с.) не буде реагувати на благання такого правителя в День Відплати, змушуючи його страждати від його власної убогості і нужди».

Милосердя до людей: мусульманський правитель повинен бути добрим і милосердним до свого народу, ніколи не перевантажуючи його понад можливостей. Він повинен усіма способами полегшувати життя для свого народу й виживання в суспільстві у найбільш прийнятний спосіб. Мусульманський правитель повинен ставитися до старшої людини, як до батька, до хлопчика, як до сина і до чоловік одного з ним віку, як до брата. Мусульманський правитель повинен шанувати старших, бути добрим, милосердним до молоді, і уважними до осіб своєї вікової групі. Священний Коран повідомляє нам про риси Посланника Аллаха, який був першим лідером мусульманської нації:

Прийшов до вас Посланець із вас самих. Тяжко йому те, що ви страждаєте, і він піклується про вас — співчутливий та милосердний до віруючих. (9:128)

Посланник Аллаха (с.а.с.), також радив:



«До тих, хто милосердні [й добрі один до одного], нехай буде Аллах Милосердний [і добрий]. Будьте милосердні до людей на землі, Аллах (с.а.с.) буде милостивий до вас».

Омар ібн аль Хаттаб (р.а.а.) другий мусульманський Халіф, був настільки стурбований своєю відповідальністю перед Аллахом, що одного разу він сказав: «Клянуся Аллахом! Якби мулиця спіткнулась в Іраку, я б боявся, що Аллах (с.а.с) запитає у мене про це [у День Відплатиl] ... «О, Омар! Чому ти не проклав шлях для мулиці?».



3. Права сусідів

Аллах (с.а.с.) висвячує в Священному Корані:



Поклоняйтесь Аллаху та не додавайте Йому нікого як рівного. Якнайкраще ставтеся до батьків, родичів, сиріт і бідних, а також до сусідів, які є вашими родичами, і до тих, які не є вашими родичами; до побратима, до подорожнього, а також до рабів ваших. Воістину, Аллах не любить зухвалих і гордих (4:36)

Іслам поділяє сусідів на такі три категорії:



Сусід родич. Цей тип сусіда має три види прав щодо вас: права родича, права сусіда і права ісламу.

Сусід мусульманин має два види прав: права сусіда і права ісламу.

Сусіди не-мусульманин мають право бути сусідами. Абдулла бін Омар (р.а.а.), прийшов додому одного разу і виявив, що члени його сім’ї вбили вівцю. Він одразу запитав: «Чи запропонували ви шматок м’яса вівці в подарунок нашим єврейським сусідам? Тому що я чув Посланця Аллаха (с.а.с.), який сказав:

«Ангел Джібріль (р.а.а.) продовжував радити мені бути добрим до мого сусіда, поки я думав, що він збирається дати йому частку спадщини».

Завдавання шкоди сусідам суперечить Ісламу. Пророк (с.а.с.) сказав: «Клянуся Аллахом, він не вірить, клянуся Аллахом, він не вірить, клянуся Аллахом, він не вірить». Було сказано: «Хто, о Посланець Аллаха?» Він сказав: «Той, чий сусід постраждав від його шкоди».

Він повідомив, що Посланець Аллаха (с.а.с.) говорив про права сусідів наступним чином:

«Ви знаєте, які права сусіда? [Вони полягають в наступному], якщо сусід потребує вашої допомоги, допоможіть йому. Якщо сусід просить у вас в борг, позичте йому [якщо у вас є]. Якщо ваш сусід збідніє, допоможіть йому фінансово і не будьте байдужими до його бідності, якщо можете. Якщо ваш сусід занедужав, відвідайте його [дізнайтеся про його здоров’я і благополуччя]. Якщо ваш сусід щасливий через певні події, то привітайте його. Якщо ваш сусід страждає від лиха, співчувайте йому. Якщо ваш сусід вмирає, то прийдіть на його похорон [якщо можете.] Не зводьте свій дім вище за його, так щоб йому невистачало сонця або вітру. Не турбуйте сусіда запахом приготування їжі, хіба що ви збираєтеся пригостити його [приготовленою їжею]».

Навіть тоді, коли сусід заподіює шкоду, поводьте себе чемно. Чоловік скаржився Аббас ібн Абдуллі: «Мій сусід шкодить мені та проклинає мене!» І він сказав йому: «Він не послухався Аллаха стосовно вас, тому йдіть і і виконуйте волю Аллаха стосовно нього».



4. Права друзів

  Друзі користуються певними правами згідно з Ісламом. Підставою для цього є провідні настанови Посланця Аллаха (с.а.с.),



«Найкращими товаришами в очах Аллаха є ті, хто краще ставиться до своїх товаришів а найкращими серед сусідів є ті, хто краще ставиться до своїх сусідів».

5. Права гостей

Господар зобов’язаний поважати свого гостя в Ісламі. Пророк (с.а.с.) сказав:



«Той, хто вірить в Аллаха і в Судний день, повинен поважати свого сусіда. І той, хто вірить в Аллаха і в Судний день, повинен вшанувати свого гостя по праву».

Чоловік запитав: «А що є його правом, о Посланець Аллаха?» Він сказав:



«Один день і одна ніч, і гостинність протягом трьох днів, а все, що більше, - це благодійність з боку господаря. І той, хто вірить в Аллаха і в Судний день, повинен говорити хороше або мовчати».

Манери вшанування гостей включають теплий прийом із щасливим обличчям. Також, обов’язково для гостя бути уважним до стану господаря і не обтяжувати його, як Пророк (с.а.с.) сказав:



«Це неприпустимо для мусульманина залишатися у свого брата, аж поки він не дійде до скоєння гріха».

Вони сказали: О Посланець Аллаха! А як він змусить його до гріха? Він сказав:



«Він залишиться з ним, доки той не матиме нічого, щоб запропонувати».

6. Права бідних і нужденних

Аллах (с.а.с.) прославляє тих, хто витрачає свої достатки для того, щоб допомогти бідним і нужденним в ісламському суспільстві. Це у вказано у висловлюваннях Священного Корану:



Які віддають зі свого майна відому частку нужденному та знедоленому. (70:24-25)

Насправді іслам розглядає благодійність віддану жебракам і нужденним, як один із найбільш доброчесних вчинків. Більше того, Іслам попереджає тих, хто приховав і зберіг своє багатство і не витрачав його на шляху Аллаха (с.а.с). Аллах говорить в Корані:



Благочестя полягає не в тому, щоб ви повертали свої обличчя на схід чи на захід, а благочестивим є той, хто увірував в Аллаха, в Останній День, в ангелів, у Писання та у пророків, хто віддає, навіть дороге йому майно — родичам, сиротам, бідним, подорожнім і тим, хто просить його; той, хто витрачає на звільнення рабів... (2:177)

Тим, хто накопичували багатство, не даючи належного бідним і нужденним, як наказав Аллах, Аллах обіцяє суворе покарання у Судний День. Аллах говорить в Корані:



... А щодо тих, які накопичують золото й срібло й не жертвують його на шляху Аллаха, то сповісти їм добру звістку про болісну кару! (9:34)

З цієї причини закят був призначений як один з основних принципів ісламу. Закят є певний відсоток (2,5%) з накопиченого багатства протягом одного року. Мусульмани охоче пропонують належну суму, слухаючись наказів Аллаха. Вони платять бідним і нужденним. Закят є обов’язковим для тих, хто володіє відповідною сумою, на яку закят накладається. Аллах (с.а.с.) стверджує в Священному Корані:



А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллаху, щирого служіння Йому, молитви і сплати закяту; це і є вірна релігія! (98:5).

Закят грунтується на наступних принципах і умовах:

1. Людина, що платить закят повинна володіти «нісаба» (відповідна сума, яка передбачена в ісламському шаріаті).

2. Повинен минути рік, поки людина розпоряджається цією сумою. Якщо проходить менше року, закят не буде вимагатися.

Іслам визначає типи людей, які мають право на отримання закята. Це сказано у висловлюваннях Священного Корану:

Милостиня призначена для нужденних і бідних, тих, хто її збирає та роздає, тих, від чиїх сердець чекають прихильності, [для викупу] рабів, для збанкрутілих боржників і подорожніх. Так встановлено Аллахом. А Аллах — Всезнаючий, Мудрий! (9:60).

Іслам накладає закят для того, щоб викорінити бідність в ісламському суспільстві, вирішити проблеми, пов’язані з бідністю, такі як: крадіжки, вбивства, напади на людей і їх власність. Крім того, він відновлює взаємне соціальне забезпечення і підтримку серед членів ісламського суспільства. Крім того, закят використовується для задоволення потреб нужденних, знедолених, для оплати боргів тих, хто має їх і не в змозі їх оплатити на раціональних і законних підставах. Крім того, виплата закята очищає серце людини, душу і багатство, а також власники багатства стають менш егоїстичними і жадібними, коли платять цю благодійність з чистим серцем. Всевишній Аллах стверджує в Священному Корані:



Тож бійтеся Аллаха, наскільки зможете, слухайтеся та коріться, і жертвуйте задля свого ж блага! Виграли ті, які вберегли себе від скупості! (64:16).

Закят очищає серця тих, хто менш забезпечений, оскільки вони будуть мати менше ненависті, ревнощів і гірких почуттів до багатого і заможного класу людей у суспільстві, тому що вони будуть бачити, що вони платять закят для своїх нужденних братів.

Всевишній Аллах попереджає тих, хто відмовляється платити закят суворим покаранням. Всевишній Аллах стверджує в Священному Корані:

Нехай же не думають ті, які виявляють скупість у тому, що Аллах дарував їм зі Своєї ласки, що це краще для них! Ні, це гірше для них. У День Воскресіння те, на що вони скупилися, повисне навколо їхньої шиї! Аллах — Спадкоємець небес та землі, і Йому відомо те, що робите ви! (3:180).

7. Права працівників / Робочих

Іслам визначив ряд правил щодо праці і працівників. Роботодавець, згідно з ісламським вченням, повинен встановити справедливі і сердечні стосунки зі своїми співробітниками і робочою силою. Такі відносини повинні бути засновані на рівності, доброзичливості і братерстві Ісламу. Це сказано у хадисі Посланця Аллаха (с.а.с.):



«Ваші робітники і раби – братии ваші, яких Аллах поставив під вами. Хто має когось під ним повинен годувати його тим, що сам їсть, вкривати його тим, що сам носить, і не повинен обтяжувати його понад його можливостей. Але якщо ви обтяжуєте їх, то потім допомогайте їм».

Крім того, Іслам відстоює честь і гідність працівників. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:



«Кращий дохід той, що є результатом чесної праці».

Більш того, Іслам вимагає, щоб роботодавець оголосив розмір заробітної плати працівника перед тим, як працівник розпочинає роботу.

Посланець Аллаха (с.а.с.) визначив права працівника та його заробітну плату, яку він буде отримувати. Посланник Аллаха (с.а.с.) сказав:

«Я противник трьох чоловіків у день Відплати: того, хто клявся моїм іменем, а потім зрадив, того, хто поневолив вільну людину і споживається на цінах, і того, хто наймає працівника, але не платить йому його законну заробітну плату».

Посланець Аллаха (с.а.с.) доручив роботодавцю виплачувати заробітну плату своїм працівникам до того, як їхній піт висохне.



8. Права роботодавців

Іслам також вимагає працівників підтримувати добрі стосунки зі своїм роботодавцем. Іслам вимагає від працівників виконувати свої обов’язки щодо свого роботодавця в міру своїх здібностей і талантів. Робітники не повинні нехтувати або шкодити своєму роботодавцю або його роботі в будь-якому випадку. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:



«Аллах любить працівника, який прагне бути досконалим у своїй роботі».

З метою заохочення до праці і для збереження працівниками своєї гідності, Іслам зробив заробіток чорноробів найприбутковішим, якщо він стараний у своїй роботі. Пророк (с.а.с.) сказав:



«Кращим заробітком є той, що зароблений ручною працею із щирим серцем».

9. Права тварин

Всі домашні тварини повинні бути ситі, пристойно доглянуті і поводитись із ними потрібно бути ласкавим. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:



«Жінка змушена була увійти в пекельний вогонь через кішку, яку вона тримала замкненою, поки та не померла. Жінка не годувала кішку, не давала їй пити, і при цьому вона не дозволяла їй блукати і їсти комах з землі».

Тварини не повинні бути обтяжені перевезенням товарів (на спині) настільки, що не будуть взмозі нести навантаження. Тварини не повинні зазнавати тортур, їм не можна завдавати шкоди або бити з будь-яких причин. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:



«Аллах проклинає людину, яка випалює тваринам тавро».

Іслам забороняє людям робити з тварин живі мішені. Повідомляється, що повз Ібн Омара (р.а.а.) пройшла група молодих курайшитів-чоловіків, які стріляли птахів. Ібн Омар (р.а.а.) запитав про чоловіка, який так зробив, а потім зауважив: «Аллах проклинає людину, яка це робить».

Іслам засуджує людей, які калічать тварин після їх вбивства.

Іслам також забороняє зловживання або шкоду тваринам, як зазначено в хадисі що повідомляється Ібн Масудом (р.а.а.): «Ми їхали разом з Посланцем Аллаха (с.а.с.). Він (с.а.с.) пішов, щоб відповісти на поклик природи. Поки він був відсутній, ми побачили, пташку зі своїми двома немовлятами. Ми взяли маленьких пташок, через що пташка почала ширяти над нами. Коли Посланець Аллаха (с.а.с.) повернувся, він звернув увагу на те, що ми зробили. Він (с.а.с.) запитав:


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка