Переклад european islamic research center (E. I. R. C)



Сторінка1/9
Дата конвертації05.11.2016
Розмір1.37 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Права людини в Ісламі
حقوق الإنسان في الإسلام

باللغة الأوكرانية


Абд ар-Рахман аш-Шеха

عبد الرحمن بن عبد الكريم الشيحة



переклад

EUROPEAN ISLAMIC RESEARCH CENTER (E.I.R.C)

& Мухаммада аль-Гарбі

المركز الأوروبي للدراسات الإسلامية & محمد الغربي



Права людини в Ісламі

Абдур-Рахман аш-Шиха

переклад:

EUROPEAN ISLAMIC RESEARCH CENTER (E.I.R.C)

& Мухаммада аль-Гарбі
Перевірка:

  • Lustikova Anna Aleksandrovna

  • Юлия Коляденко


© Усі права на книгу належать автору.

Автор дозволяє передруковувати або перевидавати цю роботу, якщо метою вищевказаних дій є безкоштовне розповсюдження книги. При цьому забороняється внесення до тексту оригіналу будь-яких змін, доповнень і скорочень.

У разі необхідності та за дотримання вищевказаних умов, автор готовий безоплатно надати високоякісні копії книги в електронному форматі.

Зміст


  1. Оберігання Божественної релігії

  2. Оберігання себе

  3. Оберігання розуму

  4. Оберігання честі, сім’ї та походження

  5. Оберігання багатства




  • Права та обов’язки в Ісламі

  1. Права Всевишнього Аллаха

  2. Права Пророка Мухаммада (с.а.с.)

  3. Права інших Пророків і Посланців

  4. Права батьків

  5. Права чоловіка щодо дружини

  6. Права дружини щодо чоловіка

  7. Права дітей

  8. Права родичів




  • Слово про державні права та обов’язки

  1. Права Правителя

  2. Права народу щодо уряду

  3. Права сусідів

  4. Права друзів

  5. Права гостей

  6. Права бідних

  7. Права працівників / робочих

  8. Права роботодавців

  9. Права тварин

  10. Права рослин і дерев

  11. Інші права




  • Судова система в Ісламі

  • Хізба, підзвітність в Ісламі

  • Ісламська декларація з прав людини

  • Неправильні уявлення про права людини в Ісламі

  1. Відповідь на неправильне уявлення про шаріат (Ісламське право)

  2. Відповідь на неправильне уявлення про не-мусульман

  3. Відповідь на неправильне уявлення про покарання (Худуд)

  4. Відповідь на неправильне уявлення про відступництво

  5. Відповідь на неправильне уявлення про шлюб з не-мусульманами

  6. Відповідь на неправильне уявлення про рабство



  • Висновок


Вступ

Вся хвала Аллаху, і нехай Аллах возвеличує згадку про Його Пророка і віддасть належне йому і його сім’ї, його сподвижникам і тим, хто слідує його шляхом у безпеці від усякого зла, і вбереже їх у День Воскресіння.

Кожне суспільство має забезпечити своїм громадянам права, які гарантують їм основні потреби і захист, і дати їм можливість відчувати себе приналежними і залученими до великих соціальних груп. Люди повинні відчувати себе в безпеці і мати почуття причетності для того, щоб задовільним чином виконувати свої завдання і обов’язки.

Нині помітними є три різні тенденції у нашому глобальному суспільстві. Перша тенденція підносить права людини над правами суспільства. Ця тенденція дає людині повну свободу чинити так, як їй заманеться, з мінімальними обмеженнями. На жаль, це призводить до хаотичної соціальної ситуації, тому що, коли людині надається необмежена свобода, переважають егоїстичні бажання і це приносить суперечливі результати. Усе суспільство безмірно страждає від жадібності та егоїзму. Ця тенденція характерна для ліберальних, демократичних та капіталістичних суспільств.

Друга тенденція, на відміну від вищезазначеної, виступає за піднесення прав суспільства над правами людини. Людина позбавлена особистих прав. Доступними є тільки права, які служать правлячому режиму, відповідно до панівної ідеології правлячого класу або групи. Ця тенденція поширена в комуністичних і тоталітарних суспільствах.

Третя тенденція, в ідеалі, не підкреслює ні прав людини над суспільними, ні суспільних прав над людськими. Кожному надані гідні права відповідно до системи. Права та обов’язки регулюються і контролюються суворими правилами і умовами. У цій тенденції, суспільні інтереси є пріоритетнішими над інтересами окремих людей тільки у разі серйозного конфлікту.

У цій брошурі ми покажемо права людини у світлі ідеально збалансованої системи Ісламського права. Ці права грунтуються на одкровеннях у Божественній книзі мусульман, Священному Корані та із Сунни, практики Посланника Аллаха (с.а.с.) – двох основних джерел Ісламського життя і юриспруденції. І Священний Коран і Сунна націлені на створення ідеальної особистості в ідеальному суспільстві; вони взаємодіють один з одним для виникнення гармонії між людьми та Аллахом, Господом і Творцем, з самими собою, іншими, суспільством в цілому, і іншими суспільствами в усьому світі.

Ми твердо віримо, що застосування індивідуальних і соціальних принципів третьої тенденції, котрі керуються ідеально виявленими законами від Аллаха в Корані і Сунні, безумовно, зробить людство щасливішим і процвітаючим. Застосування цих принципів дозволить суспільству досягнути миру і безпеки. Ці соціальні права і принципи не є результатом попереднього досвіду, соціальних ідеологій, тимчасових і невідкладних потреб та/або політичних переслідувань і мотивів: вони ж від Милостивого і Всезнаючого, для прогресу людини, для щастя у цьому житті і порятунку душі в майбутньому.

Наша тверда віра в правду і справедливість Ісламських прав і принципів пов’язана з тим, що Аллах, Всемилостивий, Єдиний Творець людини, розкриває їх. Він добре знає, що підходить Його творінню в усі часи, що корисне, а що шкідливе людині, що робить її щасливою чи сумною, що робить її успішною чи нещасною. Своїми знаннями і благодіяннями, він законодавчо обгрунтував те, що підходить краще і відповідає основним потребам усіх Його створінь на землі і робить їхнє життя успішним, безпечним і радісним.

Священний Коран, який було виявлено і послано Мухаммаду (с.а.с.), є вічним дивом, яке містить основи загальних правил. Сунна, практика Посланника Аллаха (с.а.с.), що є другим джерелом мусульманського права, містить докладні вказівки. Ці правила і принципи були викладені Посланником Аллаха (с.а.с.) близько чотирнадцяти століть тому у найкращій формі і порядку і залишаються актуальними завжди. І, Священний Коран і Сунна (практика Посланника Аллаха с.а.с.) поважають людину і її права особистості в суспільстві. Ці джерела мусульманського права не упустили потреби і права суспільства і суспільних інтересів. Насправді, Всевишній Аллах говорить в Священному Корані:

Ми пошанували синів Адама й дозволили їм пересуватися сушею та морем, наділили їх благами й віддали їм велику перевагу перед багатьма іншими творіннями! (17:70)

Людина здобуває таку честь і привілеї тільки тоді, коли виконує свої обов’язки та віддає належне правам інших.

Для того, щоб займати це особливе місце на землі, конкретні особи мають виконувати конкретні завдання. Ця концепція ілюструється Всевишнім Аллахом у Священному Корані:

Ось твій Господь сповістив, що Він неодмінно буде відсилати до них тих, хто вражатиме їх злою карою. Воістину, твій Господь — Швидкий у покаранні! Воістину, Він — Прощаючий, Милосердний! (7:167)

Деякі країни та міжнародні організації, голосно закликають до принципів, які прагнуть гарантувати права людини. Іслам установив, в рамках свого відомого шаріату (закону і судової практики), багато з цих людських прав близько чотирнадцяти століть тому. Права, перераховані сучасними міжнародними організаціями характеризуються недоліками в концепції, недоліками в розробці і несправедливістю в застосуванні. Вони схильні до таємних політичних планів, економічного тиску та культурної упередженості думок. Вони несуть в собі залишки колоніалізму та імперіалізму. Такі права часто перераховуються і встановлюються не в інтересах усіх людей, а, швидше, на користь деяких організацій і потужних груп, що мають спеціальні інтереси. Це стає більш очевидним, коли, як ми бачимо в усьому світі, багато з наших співвітчизників страждають від найстрашніших звірств, і все ж, немає жодної організації, що по-справжньому захищала б бідних і слабких. Кричуща нерівність і зловживання між країнами та всередині країн ростуть все більше і більше, навіть на наших очах, і приписи для надання допомоги і розвитку затягують їх глибше у злидні, як наче вони були покликані увічнити свою убогість і рабство.

Цілком можливо, що деякі гуманітарні організації не можуть прийти на допомогу деяким пригнобленим особам з політичних і економічних причин. Деякі щирі організації були усунені від участі в гуманітарних зусиллях, в той час як іншим було дозволено, оскільки вони сприяють таємним планам і вірі в ідеали сектантських груп або груп спеціальних інтересів, більш прийнятних для домінуючої держави. Деякі організації поширюють гасла на кшталт «Не втручатися у внутрішні справи інших країн», або «Ми повинні залишатися в рамках політичних реалій» і т. д. Іслам закликає до захисту, оборони і підтримки пригноблених народів світу, шляхом видалення кореневої причини гноблення і експлуатації. Ісламський закон побудований так, щоб видаляти будь-які гноблення і експлуатації відповідно до правил, які приписує право, що забороняє невірність, і бореться на шляху Аллаха Всевишнього.

Всевишній Аллах стверджує в Священному Корані:



І чому б вам не боротися на шляху Аллаха заради слабких чоловіків, жінок і дітей, які говорять: «Господи наш! Виведи нас із цього міста, жителі якого є несправедливими. Даруй нам від Себе покровителя, даруй нам від Себе помічника!» (4:75)

Важливо зазначити, що дотримання законів про права людини в мусульманському суспільстві нерозривно пов’язане з щирою прихильністю до втілення Ісламських законів і принципів по формі і по суті. Деякі люди беруть тільки те, що відповідає їх власним інтересам. Інші можуть просто робити вигляд, що вони виконують деякі Ісламські вчення і принципи, але, насправді, намагаються знищити або спотворити і маніпулювати Ісламом зсередини, і тільки заважають реалізації Ісламських законів. Вони не показують прикладу захисту прав людини в Ісламі. Таким чином, ми вказуємо тут зобов’язання тим, хто хотів би вивчати Іслам об’єктивно, – ви повинні робити це, вивчаючи його по суті, як повністю розроблену систему, а не залежати від певних протизаконних дій деяких людей, які стверджують, що вони мусульмани. Девіантна поведінка і дії окремих осіб, груп людей чи уряду не повинні впливати на остаточне судження людини. Реалізація Ісламських принципів і Ісламського права варіюється залежно від прихильності до Ісламу і практичних вмінь застосовувати їх до конретних умов. Навіть якщо система хороша, не може не бути недоліків і помилок у сприйнятті та виконанні. Якщо ми помічаємо, наприклад, брехню, шахрайство, порушення контрактів, обман і корупцію в людини, ми не повинні звинувачувати систему за це. Оскільки Іслам категорично забороняє це зло, треба дорікати саму людини за її злочини, але не систему. Ми повинні ретельно вивчити саму систему і розглянути всі її аспекти. Простим прикладом може слугувати наступне: якщо людина потребує хліба, вона піде до крамниці або, принаймні, у місце, де хліб може продаватися, наприклад, продуктовий магазин або супермаркет. Якщо людина потребує хліба, а йде до м’ясника або до фруктового магазину, вона не зможе знайти там хліб. Існує загальне твердження в Священному Корані, яке пояснює такий випадок. Всевишній Аллах стверджує у Священному Корані:



Якщо ти коритимешся більшості тих, хто на землі, то вони зіб’ють тебе зі шляху Аллаха. Вони йдуть за припущенням та займаються вигадками! (6:116).

На жаль, ми бачимо, що багато мусульман у всьому світі не є істинними представниками Ісламу, тому що вони роблять великі помилки, і є багато серйозних недоліків у їхній вірі і практиці. Відзначимо цю неприємну ситуацію, щоб попередити тих, хто вивчає Іслам, аби вони не опинились під впливом або не були обдурені відношенням і пороками будь-якого мусульманина, який спотворює Іслам. Старанні учні не повинні впадати у відчай, а, радше, вони повинні звернутися до представника праведних мусульман і до основних вчень Ісламу. Ми закликаємо мусульман зберігати кращі практики та правильне застосування своєї віри в кожному аспекті життя. Ми закликаємо не-мусульман до вивчення Ісламу і розуміння його принципів з неупереджених підходів.

Існує знаменита історія про ново-оберненого мусульманина, який, після відвідування мусульманської країни, був вражений, ставши свідком жахливого становища мусульман в тих суспільствах, помічаючи, наскільки далекими вони були від ідеального вчення і принципів Ісламу. Він сказав: «Я дякую Всевишньому Аллаху за те, що дозволив мені прийняти Іслам до прибуття в цю країну. Якби я спершу потрапив сюди, я ніколи б не подумав стати мусульманином!» Він виголосив це, тому що він бачив на власні очі, поширені злочинні дії деяких мусульман. Це дійсно дуже сумна ситуація, яку ми прагнемо виправити. Обізнанність та освіта є першими кроками виправлення.

Іслам і оберігання п’яти основних життєвих потреб

Вступ

Іслам, як останнє і досконале повідомлення від Аллаха для людства, спрямований на створення своїми принципами, правової бази, кодексу етики, і ідеального суспільства з балансом між захистом прав людини та прав суспільства вцілому. Одним із способів досягнення цієї мети є захист основних потреб, які забезпечують особам їхнє повне право без шкоди для загального блага. Якщо всі члени суспільства користуються своїми законними правами на мир, спокій, свободу і загальну доступность всіх основних людських потреб, збалансованих із суспільним добробутом, усі вони матимуть можливість жити плідним життям довершення і задоволення.

Ця задоволеність визначається Посланником Аллаха (с.а.с.), коли він заявив:



«Кожен, хто прокидається (вранці), відчуваючи, що він перебуває у безпеці в своїй громаді, вільним від недуг і хвороб у своєму тілі, і має достатньо їжі на один день, наче володар усього світу»1.

Іслам формулює унікальну систему прав і обов’язків, що забезпечує і оберігає наступні п’ять основних потреб людського існування:



(1) Збереження Божественної релігії

(2) Збереження себе

(3) Збереження розуму

(4) збереження честі і походження

(5) Збереження багатства

Усі людські суспільства розробили свої власні системи, щоб зберегти ці основні людські потреби, і ми висвітлимо унікальні аспекти Ісламської системи. Перш, ніж ми обговоримо ці основні потреби детальніше, ми внесемо деякі загальні зауваження про термін, який часто розуміють неправильно – «рівність».



Рівність в Ісламі

Чоловіки і жінки створені рівними у своїх людських основах, і всі вони мають спільне походження і гідність творіння Аллаха і привілей людини над іншими Ним створеними істотами. Дискримінація за расовою ознакою, за статтю, кольором шкіри, походженням, класом, регіоном або мовою категорично заборонена в Ісламі для усунення штучних бар’єрів між привілейованими і знедоленими. Рівність не означає, що всі є однаковими, оскільки не можна заперечити природні відмінності. Дві статі доповнюють одна одну. Всевишній Аллах говорить в Славному Корані:

О люди! Бійтесь Господа вашого, Який створив вас із однієї душі та створив із неї другу до пари; а з них ще й інших чоловіків та жінок; і розселив їх. То бійтесь Аллаха, ім’ям Якого ви звертаєтесь одне до одного, і дотримуйтесь родинних зв’язків. Воістину, Аллах наглядає за вами! (4:1).

Посланник Аллаха (с.а.с.) сказав:



«О люди! Господь ваш один. Отець ваш один. Всі ви належите Адаму (р.а.а.). І Адам створений із землі. Воістину, найблагородніша людина в очах Господа вашого, Всемогутнього Аллаха, є найбільш благочестива серед вас. Не існує переваги арабів над не-арабами. Не існує переваги не-арабів над арабами. Не існує переваги людини червоної (раси) над білою людиною. Крім того, немає переваги білих над людьми червоної (раси), окрім як за благочестям і усвідомленням Бога»2.

Все людство, згідно з Ісламом, з усіма расами, має одне першоджерело, то як деякі можуть експлуатувати інших, вимагаючи вищості або особливих привілеїв? Іслам не допускає помилкової гордості через походження і соціальний статус. Посланник Аллаха (с.а.с.) сказав:



«Всевишній Аллах викорінив хибну пиху, що існувала в доісламский час, коли люди хибно пишались через своїх предків. Все людство належить Адаму (р.а.а.). І Адам створений із землі»3.

Пиха через расу і клас дуже поширена в деяких суспільствах. Наприклад, деякі іудеї і християни вважають себе людьми вищими за статусом, походженням, расою чи класом. Аллах Всевишній і Всемогутній виявив істинність цієї зарозумілості. Він стверджує в Славному Корані:



І говорять юдеї та християни: «Ми — сини Аллаха і улюбленці Його!» Скажи: «Чому ж карає Він вас за гріхи ваші? Адже ви, люди — творіння Його. Прощає Він, кого побажає, і карає, кого побажає. Йому належить влада над небесами, землею і над тим, що поміж ними! І до Нього — повернення!» (5:18).

Закони Ісламу викорінюють будь-які хибні основи расизму. Наприклад, один із сподвижників Посланника Аллаха (с.а.с.) Абу Зарр (р.а.а.) одного разу сказав до чорного раба: «О, син чорної жінки!» Почувши це, Посланник Аллаха (с.а.с.) звернувся до Абу Зарра (р.а.а.), і сказав йому:



«Ви ображаєте цю людину його матір’ю? Воістину, у вас є риси епохи неуцтва (доісламських часів). Той час минув. Не існує чесноти чи заслуги для сина білої жінки перед сином чорної жінки, окрім як через благочестя і праведність, або через хороші справи та вчинки»4.

Повідомляють, що Абу Зарр (р.а.а.), почувши зауваження Пророка (с.а.с.), спокутуючи свою провину, поклав голову на землю у смиренні, щоб раб підійшов і наступив на голову ногою, незважаючи на те, що Пророк (с.а.с.) не наказував йому зробити це. Абу Зарр (р.а.а.) хотів дисциплінувати себе через самоприниження, так щоб ніколи не повторювати такий гріх у майбутньому.

Всі люди в Ісламі абсолютно однакові і рівні з точки зору зобов’язань щодо виконання різних актів поклоніння Аллаху. Багаті і бідні, правителі і селяни, білі і чорні, з великими можливостями і з можливостями малими, всі однакові і рівні перед Аллахом; найблагородніші – найбільш праведні і найщиріші, тверді у поклонінні і добрих справах. Як сказав Пророк (с.а.с.):

«Аллах не дивиться на ваші тіла і ваші кольори, але на ваші дії і ваше серце (тобто на зовнішні справи і внутрішні наміри, щирість)»5.

Усі накази, зобов’язання і заборони стосуються усіх без розрізнення за класом, соціальним статусом або расою. Всевишній Аллах стверджує у Священному Корані:



Хто робить добро, робить це для себе самого, а хто робить зло, робить це проти себе самого. А Господь твій не чинить із рабами несправедливо! (41:46)

Розрізнення людей в очах Аллаха засноване на рівні їхнього благочестя, праведності і відповідності наказам Аллаха, Милостивого. Всевишній Аллах стверджує у Священному Корані:



О ви, які увірували! Воістину, Ми створили вас із чоловіка та жінки і зробили вас народами та племенами, щоб ви знали одне одного. Воістину, найшанованіші з-посеред вас перед Аллахом — найбільш богобоязливі! Воістину, Аллах — Всезнаючий, Всевідаючий! (49:13)

Усі люди рівні перед Ісламським зводом законів і призначеним мусульманським суддею. Штрафи, судові і правові пропозиції стосуються усіх рас і класів людей без будь-яких відмінностей і без привілеювання особи, що здобуває імунітет. Ми наведемо тут один відомий приклад. Аїша повідомила, що курайшити були глибоко стурбовані, коли шляхетна жінка із роду Махзум здійснила крадіжку, і Посланник Аллаха (с.а.с.) хотів покарати її відрізавши їй руку. Курайшити, порадившись між собою, сказали: «Найкраще, щоб з Пророком (с.а.с.) про жінку злодійку з Махзум говорила його улюблена супутниця (і син його улюбленої супутниці) Усама ібн Зайд (р.а.а.)» Тому вони послали Усаму (р.а.а.), щоб вона поговорила з Пророком (с.а.с.) і захистила цю жінку з Махзум. Після того, як Посланник Аллаха (с.а.с.) вислухав Усаму (р.а.а.), він (с.а.с.) сказав:



«О, Усама! Ти прийшла просити про відміну покарання, встановленого Аллахом?» Посланник Аллаха (с.а.с.) встав, як тільки він (с.а.с.) закінчив свою розмову з Усамою, і виступив з промовою, сказавши: «Народи (або нації), які були знищені через те, що, коли шляхетний чоловік серед них крав, вони дозволяли йому залишатися безкарним, а якщо бідний, слабкий і незначний чоловік серед них крав – вони карали його. Клянуся Аллахом! Якщо Фатіма, дочка Мухаммада (с.а.с.) вкрала б, я би відрізав її руку»6.

 Ніхто не має права на монополізацію, зловживання або на діяльність у своїх власних інтересах, якщо це стосується національних ресурсів. Усі члени нації мають право на користування національними ресурсами, кожен згідно зі справедливими і рівними правами та обов’язками. Тим не менше, вони не будуть рівними у термінах роботи і користі, яку вони несуть для суспільства. Ісламський уряд має докладати всіх зусиль, щоб забезпечити робочі місця для своїх членів і організувати використання національних ресурсів.

Іслам проголошує всіх людей рівними з точки зору людських якостей, але кожна людина буде винагороджена залежно від того, що вона приносить своєму суспільству і співтовариству. Єдина відмінність між людьми це те, чим вони можуть бути корисні. Наприклад, працелюбна і млява людина не розглядаються однаково в умовах оплати і фінансових винагород. Всевишній Аллах стверджує в Священному Корані:

Кожному — свій ступінь за те, що він робив. Господь твій не оминає того, що роблять вони! (6:132)

Іслам і оберігання п’яти основних життєвих потреб

Тепер ми перейдемо до уточнення основних людських потреб, які Іслам гарантує у своїй божественній і унікальній правовій системі.



Оберігання Божественної релігії

Іслам є повним і досконалим Божественним Одкровенням від Аллаха Всевишнього людству для його процвітання і порятунку. Усі попередні Пророки Аллаха, як Ной, Авраам, Мойсей та Ісус (р.а.а.) були мусульманами, відправленими до своїх народів із загальною релігією Ісламу – поклоніння Аллаху, якому ніхто не може бути рівним, без ідолопоклонства – і конкретним зводом законів, придатних для їхніх народів.

Аллах Всевишній говорить:



Ми не відсилали раніше за тебе жодного Посланця, не відкривши йому: «Немає бога, крім Мене! Тож поклоняйтеся Мені!» (21:25).

Мухаммад ібн Абдулла (с.а.с.) є останнім Пророком і Посланником Аллаха. Він був посланий усьому людству з Ісламським зводом законів, виданих Аллахом, Наймудрішим і Всезнаючим.

Аллах Всевишній говорить:

Мухаммад — не батько когось із ваших чоловіків, але Посланець Аллаха й Печатка Пророків! А Аллах – про кожну річ Знаючий! (33:40).

І Всевишній Аллах говорить:


  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка