Педагогічне кредо



Сторінка8/8
Дата конвертації26.12.2016
Розмір1.2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

2. Запитання для батьків:

І.Які, на вашу думку, іграшки, ігри можна назвати розвивальними?

2.Чи є у вас вдома розвивальні ігри? Назвіть які?

З.Що розвивають у дітей ті ігри, які є у вас вдома?

4.Чи подобається вашій дитині гратися з розвивальними іграшками?

(Педагог пропонує батькам поділитися на дві підгрупи і пограти в розвиваль­ні і настільні ігри).

Перед грою батьків ознайомлюють з правилами гри. Можна запропонувати і такий варіант: батькам пропонується пограти в ігри без пояснень до гри, без чітко встановлених правил. У кінці гри батьки розповідають, коли краще і зрозуміліше було грати в гру, тоді коли були ознайомлені з правилами гри, чи тоді, коли грали не ознайомившись з правилами).
3. Запитання до батьків:

1.Які враження у вас після ігор?

2.Чи сподобалось вам фати у такі ігри?

З.Чи хотіли б ви придбати такі ігри своїй дитині?

(Виступи батьків, обговорення батьками «самостійної ігрової діяльності» та вражень від неї. Заздалегідь батькам роздаються паперові квіточки та олівці і після гри пропонується вписати на зворотному боці, що саме, на їхню думку, розвивають такі ігри. Батьки вписують, вихователь збирає квіточки, зачитує і викладає з квіточок віночок. Звертає увагу батьків на те, який вийшов гарний віночок, скільки багато квіточок у ньому. Підкреслює, що кожна квіточка — це розвиток...).

Це розвиток мовлення, пам'яті, логічного мислення, уваги, зорового сприймання, дрібної моторики, спостережливості, уяви, швидкої реакції.

(Презентація вихователем розвивальних ігор, які є у дитячому садку, розгляд їх батьками).
4. Підсумок.

Отже, настільні ігри, лото, пазли, набори дитячої творчості — вибір розвивальних ігор та іграшок дуже великий. Грати в них разом з усією сім'єю цікаво і, головне, корисно. Хочеться порадити вам, шановні батьки, більше часу проводити з дитиною, вирішувати всі проблеми разом — робіть усе, щоб ваш малюк відчував вашу любов і допомогу.


Додаток 4.12



Щаслива сім’я

Тренінг
Мета: Сприяти розширенню знань батьків про емоційний світ дитини, способи вираження любові;

Допомогти оволодіти вмінням спілкуватися з дітьми;

Створити атмосферу для довірливих стосунків.


Девіз: «Хто хоче змінити світ, нехай почне із себе»

Сократ.


Хід тренінгу.

Учасники пишуть на бейджеку своє ім’я і прикріплюють до одягу.


Гра « Знайомство»

Кожен з учасників озвучує своє ім’я і називає риси характеру, що починаються з літери, що є у імені.


Гра « Давай обговоримо»

Учасникам пропонується обговорити цитати та вислови.

« Будьте уважні до власних думок,

вони – початок вчинків» ( Лао Цзи).

« Наше життя є тим, що ми думаємо про нього» ( М.Аврелій)

- Сім’я – це сім «Я»

- Добрі діти – батькам вінець,

а злі діти – батькам кінець»


Гра « Коло життя»

Перед кожним учасником аркуш паперу, на якому намальовано коло.

- Коло – це один день життя. Поділіть його на 4 частини. Кожна частина – 6 годин. Позначте в колі скільки часу витрачаєте на сон, сім’ю, роботу, друзів, домашню роботу.

Учасники діляться своїм «життям».

- Яке місце у колі займають діти?
Гра « Щаслива сім’я»

Учасники на аркуші, прикріпленому на дошки вписують одним словом поняття «щаслива сім’я».

- З вашими дітьми було проведено опитування, що означає для них «щаслива сім’я» (вислови дітей).

Можна зробити висновок, що для дитини, щоб вона почувала себе щасливою в сім’ї, необхідно не так багато: відчувати любов близьких людей, щоб вони завжди були поруч і приділяли їй увагу.

Гра « Очі в очі»

Учасникам дається стрічка з вузликами, де заховані цифри. Кожен розв’язує вузлик, знаходить цифру і передає стрічку іншому.

Пропонують розділитися на пари за однаковими цифрами.

За командою ведучого партнери протягом 1хв. мають дивитися один на одного, не відводячи очей.

Запитання: Які емоції виникли під час виконання завдання.
Фізичний контакт – це другий спосіб вираження любові: коли гладите дитину по голівці, спині, цілуєте, пригортає до себе.

Дитина, яка виростає в сімї, де батьки дарують ці безцінні контакти, буде почуватися захищеною, впевненою у ставленні до самої себе й до інших людей.


Гра « Малюнок на стіні».

Пропоную учасникам трохи відпочити і разом з тим познайомитися з одним із видів фізичного контакту – дотики до спини.

Всі встають в коло і повертаються обличчям до спини сусіда і повторюють рухи за ведучою.

- у казковому лісі ( малюємо дерева);

- у невеликій хатинці ( малюємо хатинку);

- жив собі зайчик ( стрибаємо пальчиками);

- якось узимку здійснилася сильна завірюха ( робимо колові рухи);

- з неба посипав сніг ( поплескуємо пальчиком);

- скрізь виросли величезні кучугури ( малюємо кучугури).

Далі вигадуємо історію самі.


Кожна дитина потребує особливої уваги. Необхідно щодня виділити час, щоб просто побути зі своєю дитиною. Не отримуючи достатньої уваги, дитина відчуває неспокій, тим самим порушується її емоційний і психологічний розвиток.

Діти звикають до байдужості своїх батьків і шукають уваги до себе поза родиною, або замикаються в собі.


Гра « Скажи по-іншому».

Учасникам дається аркуш паперу з висловами, які потрібно замінити, щоб не відштовхнути в той момент, коли ви зайняті і не можна приділити їй уваги:

- відчепись, не заважай;

- скільки ти будеш капризувати?

- всі діти, як діти, а ти...

- як ти мені набрид;

- скільки разів тобі казати...

- у тебе все одно нічого не вийде.


На плечах дорослих досить багато турбот і проблем, які забирають багато часу. Та все таки, я думаю, що цей тренінг допоможе вам створити позитивну атмосферу та довірливі стосунки в вашій сім’ї, щоб ви і всі члени вашої сім’ї відчували себе щасливими.


Моя сім’я щаслива...

(вислови дітей)

Сергій: коли всі дружать, один одного поважають;

Богдан: коли все є в сім’ї;

Нестор: коли всі всіх люблять;

Дарина: коли зі мною і мама, і тато;

Віталік: коли тато любить маму;

Кароліна: коли мама здорова;

Аня: коли я із татом граю шахи;

Оксана: коли всі веселі;

Саша: коли я роблю добрі справи;

Назар: коли мама мене любить;

Максим: коли є гроші – все купуємо і ще відкладаємо, щоб були

на прожиття;

Андрій: коли я роблю добро: складаю іграшки, слухняний;

Каріна: коли я мамі допомагаю (мию посуд, застеляю ліжко, яєчка в курочок збираю, песику даю їсти), що завгодно можу робити, бо моя мама хворіє;

Владік: коли всі один одного люблять і цілують;

Максим: коли мене всі люблять;

Саша: коли мама, мені все купує;

Андрій: коли тато ходить на роботу і тоді все усім купує;

Наталя: коли всі посміхаються один до одного;

Ілона: коли в сім’ї один одному роблять подарунки;

Саша: коли я дарую татові на день народження подарунок.
Додаток 4.13

Читайте дітям
Прислів’я та приказки


  • Сім'я — це сім «Я».

  • Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

  • У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

  • Добре тому, хто має батька, бо в батька - найтепліша хатка.

  • Нема того краму, щоб купити маму.

  • Матері ні купити, ні заслужити.

  • Все купиш, лиш тата і маму ні.

  • У сокола і діти соколята.

  • Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець.

  • Добре й неньці, як дитина в славі.

  • Який дуб, такий тин, який батько, такий син.

  • Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки, такі й діточки.

  • Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

  • Яка сім'я, такий і я.

  • Яка гребля, такий млин, який батько — такий і син.

  • Який кущ, така й хворостинка, який батько — така й дитинка.

  • В доброго батька добрі й діти.

  • Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

  • Мати одною рукою б'є, а другою — гладить.

  • Болить у дитини пальчик, а в матері — серце.

  • На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.

  • Батька покинеш, то сам загинеш.

  • Не навчив батько, не навчить і дідько.

  • Бабуся скаже, як зав'яже.

  • Бабусине слівце — плідне деревце.

  • Три біди в людини є — смерть, старість і погані діти.

  • Як квочка з курчатами, так і мати з дитятами.

  • Всякий матері свої діти милі.

  • Живо там жити, де вміють дружити.

  • Хто бабусю має, той потіху знає.

Скоромовки

Семен сказав своїм синам:

- Сини, складіть скирту сіна.
Сини склали скирту сіна.
Семен сказав своїм синам:

- Спасибі!

Ти, малий, скажи малому,

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив'яже.

Пошили сини шовкову сорочку.

***
На печі, на печі

Смачні та гарячі

Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі

- Не лежи на печі.

***
Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.


Лічилки
Еники, беники, їли вареники,

Еники, беники, квас,

Вийшов старенький Тарас.

***
Йшла Маринка на стежинку

Загубила там корзинку.

А в корзинці паляниця,

Хто її з'їв, тому жмуриться.

Наша мати, ваша мати

Мали в поле кози гнати –

Треба їм допомагати. Геть!


Вірші

Мама

Ще в колисці немовля

Слово «мама» вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові.

Мати, матінко, матуся,

Мама, мамочка, мамуся! —

Називаю тебе я,

Рідна ненечка моя!

В. Гринько

Спи, моя мамо!

Спи, моя мамо!

Нехай тобі сниться

В нашому полі висока пшениця...

А за пшеницею, там, у долині

Льон розцвітає, мов оченьки сині,

Полем веселим ідеш ти у ланку...

Спи, моя мамо, — до ранку!



П. Воронько

Сім'я вечеряє в саду...

Я так люблю це уявляти,

Як в тихім смерку біля хати

Сім'я вечеряє в саду.

Весела мати, дітлашня,

Смаглявий батько — щойно з поля.

І замовкає гамір дня,

Й парує в мисці бараболя.

Г. Світлична
Мамині руки

Угамуйтеся, «чомучки»,

Киньте пустощі на мить,

У свої цікаві ручки

Руки мамині візьміть...

Руки мамині — колиска

Для великих і малих.

Е. Саталкіна

Подарунок для матусі

Маю ніжки-ходунці,

Маю ручки-ляпунці,

Очі маю голубенькі,

Носик трошки кирпатенький,

Губки маю вишневі,

Щічки маю я рожеві,

А волосся — льон тоненький —

Біле, біле та м'якеньке.

Туп, туп, туп,

Маленькі ніжки

Покотились по доріжці,

Ручки квітоньки збирають

Та в віночок заплітають.

Понесу своїй матусі

Подарунок від Ганнусі.



3. Лазурень

Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Та соловейко не дає.



Т.Г. Шевченко

Можна в світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна пізнати стежки таємничі

Та підкорити далеч космічну.

Можна характер свій подолати,

Штурмом вершини науки узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі...

Тільки без мами — не можна нізащо:

Все найдорожче,

Що тільки з нами, —

Все починається З нашої мами!



А. Костецький

Мати

Я прокидаюся рано

І зразу, хоч ще не встаю,

Тільки спросоння погляну —

Бачу матусю свою.

Мати — досвітня пташинка,

Лиш засіріє — уже

Ходить по хаті навшпиньки,

Наче мій сон стереже.

Мати — то сонечко рідне.

Сонечко, хоч і земне, —

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

І. Гнатюк

Моя родина

Для мене багато не треба,

Щоб ласку і добрість пізнати;

Лиш просвіток рідного неба

Та затишок теплої хати,

Та житнього хліба шматочок,

Та цвіту, що сяє калинно,

Та іскру краси твоїх дочок,

Чарівних царівн, Україно!

Для мене багато не треба,

Щоб серце забилось раптово,

Лиш латочку рідного неба

Та матері лагідне слово.

Д. Луценко

Бабусі

З ранку і до ночі

Трудиться бабуся,

В неї я охоче

Працювати вчуся.

Хоч на півгодини

Хай моя хороша

Ляже, відпочине.

Годі їй старенькій,

Мити, підмітати, —

Я сама скоренько

Приберу кімнати:

Застелю я ліжка,

Підмету підлогу,

Килимок-доріжку

Покладу під ноги.

Я сама усюди

Пил повитираю,

Квіти не забуду

Принести із гаю.

Вже, як і годиться,

Все зробить я зможу —

Я ж бо трудівниця,

На бабусю схожа.



В. Гродська

Мій дідусь

Дідусеньку мій любий,

Мій любий голубочку,

Давайте я вам ґудзика

Пришию до сорочки.

А хочете, я казочку

Вам гарну розповім

Чи пісню заспіваю

Про ліс прифронтовий?

Аби лиш ваші рани

Не турбували вас —

Ви ж командир, дідусенько,

Віддайте їм наказ.

В. Багірова

Рідний дім

Хай живе наш рідний дім!

Тепло й затишно у нім.

Тут і тато, тут і ненька,

І бабусенька рідненька,

І веселий наш дідусь

Крутить пишний русий вус.

Є. Железнякова

Сестричка

Ростом невеличка

І швидка-швиденька —

Це моя сестричка, ще вона маленька.

Та, як всі дівчата,

Все вона з нитками —

Учиться в'язати у своєї мами.

Вчора здивувала всіх моя сестричка —

Братику зв'язала білі рукавички!

Гарні, невеличкі, теплі та м'якенькі...

От вам і сестричка!

От вам і маленька!



Г. Бойко

Я всміхаюсь сонечку: « Здраствуй, золоте!»

Я всміхаюсь квіточці – хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику: « Лийся, мов з відра!»

Друзям усміхаюся – зичу їм добра!

М.Познанська.


Бичок

Іде бичок хитається,

Зітхає на ходу:

-Ой, кладочка кінчається,

Я зараз упаду!
Зайчатко

Про зайча дівча не дбало

–Од дощу не заховало.

Ждати помочі нізвідки,

Геть промокло - аж до нитки!
Ведмедик

Впав ведмедик на підлогу,

Покалічив собі ногу...

Я в біді його не лишу

–Він для мене наймиліший!
Моя киця

Киця любить, як по спинці

Гладжу киценьку свою,

Як дарую їй гостинці,

Кашу, молочко даю.

Киця сердиться на мене

Як смикну її за хвіст:

Очі зробляться зелені,

І не п'є тоді й не їсть.

Мій дідусь

Дідусеньку мій любий,

Мій любий голубочку,

Давайте я вам ґудзика

Пришию до сорочки.

А хочете, я казочку

Вам гарну розповім

Чи пісню заспіваю

Про ліс прифронтовий?

Аби лиш ваші рани

Не турбували вас

-Ви ж командир, дідусеньку,

Віддайте їм наказ!

В. Багірова

Детимам і Явсесам

Мала мати два сини,

Дивно звалися вони:

Трохи старший - Детимам,

А молодший - Явсесам.

Явсесам за кожне діло

Бравсь охоче, бравсь уміло:


  • Вчусь робити я все сам!

  • Детимам же тільки хниче

  • Та щоразу маму кличе:

  • Я не вмію... Де ти, мам?..

  • Явсесам сьогодні зрана

  • Клеїв іграшки старанно

  • Літаки та голуби.

  • Детимам сидів та хлипав:

  • І мені таке зроби!

  • Детимаму мовить мама:

  • Так не гоже, Детимам.

  • Вчися, синку, в Явсесама,

  • Пробуй все робити сам.

О. Пархоменко
У нашого Омелечка

Українська народна пісня

У нашого Омелечка

Невеличка сімеєчка:

Тільки він та вона,

Та старий, та стара,

Та Іван, та Степан,

Та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас,

Та дві дівки косатих,

Та два парубки вусатих,

Та ще Христя в намисті,

Та дві ляльки в колисці.
Працьовита в нас сім'я...

Сів мій тато до стола

Я вечерю подала,

Засміявсь татусь до мене:



  • Ах, хазяєчка мала!

  • Працьовита в нас сім'я,

  • Отака росту і я.

  • Недаремно каже мама:

  • Помічниця ж ти моя!

Лідія Компанієць

Рідна мамо, рідний тато!

Рідна мамо, рідний тато!

Я вітаю вас із святом.

Я люблю вас щиро-щиро!

Вам бажаю щастя й миру.

Ви мене любіть, рідненькі,

Бо я ще такий маленький.

Хочу бути на вас схожий,

Як і ви, такий же гожий...

Хай моє хороше слово

Розквітає веселково!

В. Каюков

Оповідання

Петрик, собака і кошеня

В.Сухомлинський.

Маленький хлопчик Петрик ішов стежкою в саду. Бачить, біжить на­зустріч чорна кудлата собака.

Петрик злякався, хотів тікати. Та раптом до його ніг притулилось маленьке кошеня. Воно втекло від собаки й просило Петрика: захисти мене, хлопчику, від цього страшного звіра.

Стоїть Петрик, дивиться на кошеня, а воно підняло голову до нього і жалібно нявчить.

Петрикові стало соромно перед кошеням. Він взяв його на руки, роз­гнівався на собаку й пішов їй назустріч.

Собака зупинилась, злякано подивилась на Петрика й сховалася в кущах.


Чий Максимка?

А. Коцюбинський

Ішов тато з роботи додому, аж дивиться — хлопчик стоїть, та такий замурзаний, що й очей не видно.

- Ти чий? - питає татко?

- Твій, - каже хлопчик. - Я Максимко.

- Ні, - сказав татко. - Свого Максимка я зразу впізнав би. Вранці, коли я йшов з дому на роботу, в нього личко було вмите, штанці чисті, сорочка випрасувана. А ти на себе подивись!

- Це калюжа винна, - промовив, насупившись хлопчик. - Я йшов, йшов і раптом дороги не стало, то я і потрапив у калюжу.

- Гаразд, - сказав татко, - ходімо до нас, нехай усі наші подивляться на тебе, може ти й справді наш Максимка. Відчинивши двері, тато загукав:

- А йдіть-но всі сюди. Я ось хлопчика на вулиці зустрів, каже, що він - наш Максимко.

У коридор вибігла мама, дідусь і бабуся. Але ніхто з них не впізнав хлопчика.

- Ні, це не наш синок, - сказала мама. - Я нашого Максимка одягла у все чис­теньке. А цього хлопчика треба відвести назад. Тоді Максимко у відчаї як закри­чить:

- Швидше скупайте мене, і побачите, що я ваш!
Чорні руки
В. Сухомлинський

Бабуся місила тісто. Воно було пишне, м'яке.

- Спечіть мені голуба з тіста, - попросив Юрко. Бабусині руки почали ліпити голуба. Ось з'явилися крила, тонкі, ніжні, видно кожну пір'їнку. А руки в бабусі чорні, зморщені, з тонкими, сухими пальцями. Не може онук одірвати очей від них - наче вперше побачив. От дістала бабуся голуба з печі - поставила перед онуком. А його і їсти жаль: білий, пиш­ний, наче ось-ось полетить.

- Бабусю, - питає Юрко, - чому руки у вас чорні-чорні, а го­луб білий-білий?

- Якби в мене були руки білі, не було б ні тіста, ні голуба.
Для чого руки потрібні?

Є. Перм'як

Петрусь з дідусем великими друзями були, про все розпові­дали один одному. Якось дідусь запитав онука:

-А для чого, Петрику, людям руки потрібні?

- Щоб у м'яча грати, - відповів Петрусь.

- А ще для чого? - запитав дідусь.

- Щоб ложку тримати. Щоб кицьку гладити.


-А ще?

- Щоб камінчики в річку кидати.

Довго відповідав Петрусь дідусеві. І ніби правильно відпові­дав. А проте головного так і не сказав.

Десять робітників

М. Коцюбинський

Зайшов я колись до однієї жінки в хату - Одаркою звали жінку. Дивлюсь, а у неї в хаті так чисто, гарно так: діти умиті, чистень­ко одягнені, обід зварений.

- Як ви встигаєте все поробити? - питаю я в Одарки.
А вона каже:

- Як же мені не встигнути! У мене служать аж десять робітників. Вони мене слухають: що скажу - зроблять, один одному до­помагають! ...

- Які ж то у вас робітники?

-А ось вони! - засміялася Одарка і поклала на стіл свої де­сять пальців.


Колисанки

***


Ой ну, люлі, коточку,

Не сиди в куточку.

Піймай собі мишку

Та ходи в колиску!

Мишка буде грати,

Котик танцювати,

А дитина спати.
***

Ой ну, коте рябку,

Скопай мамі грядку,

Малу-невеличку,

Як із рукавичку.

Ми посієм маку,

Та ще й пастернаку,

Та насадим квіточок

Забавляти діточок.

В нас дітки маленькі,

Гуляти раденькі.
***

А-а, мій маленький.

Спить наш кіт старенький;

А ви, миші, грайте,

Кота потішайте.
***

А – а . а – а , тутусі,

Пішов батько по груші,

А мати по дині –

Принесе дитині.


Ігри

Була в лісі

Грають двоє дітей. Одна дитина запитує, інша відповідає.



  • Був (ла) у лісі?

  • Був (ла).

  • Рубав (ла) дрова?

  • Рубав (ла).

  • Бачив (ла)вовка?

  • Бачив (ла).

  • Боявся (лась)?
    -Ні!

При цьому махають хустинкою перед очима. Якщо дитина кліпне, то боїться, а не кліпне - не боїться.
Коровай

Діти беруться за руки і стають у коло. Вибирають іменинника, який стає в коло. Діти співають і виконують рухи:

Як на Марійчині іменини. (Йдуть по колу.)

Ми спекли всі коровай. (Зупинились.)

Ось такий вузенький. (Сходяться.)

Ось такий низенький. (Присідають.)

Ось такий широкий. (Розходяться.)

Ось такий високий. (Руки вгору піднімають.)

Коровай, коровай, кого хочеш вибирай! (Плескають.)

Дитина відповідає:



  • Я люблю, звичайно, всіх.

  • А Тетянку більше всіх.

Діти плескають, а іменинниця Марійка танцює в колі з дитиною, яку обрала.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція).- Київ, 2012.

2. Закон України про дошкільну освіту. – Київ 2006.

3. Компетентний дорослий поряд з дитиною. (Т.Піроженко) - «Вихователь-методист дошкільного закладу.», 2010, №2.

4. Прилучення дітей до читання (О.Мироненко) - «Вихователь-методист дошкільного закладу.», 2011, №11

5. Родинні джерела духовності (С. Ладивір). - "ДВ", 2012,№5.

6. Будуємо дім, у якому живе любов (Ю. Манилюк,Т. Романенко). - "ДВ", 2013, №6.

7. Щоб у житті не заблукали: головне завдання виховання (О.Кононко). - "ДВ", 2012, №2.

8. Виховання без насильства (Л. Олійник). - "ДВ", 2012, №6.

9. Обережно: комп'ютерні ігри! (Т.Піроженко, К.Карасьова). - "ДВ", 2013, №8.

10. Здоров'язбережувальні та здоров'яформувальні техно­логії (Г.Смольникова). - "ДВ", 2013, №7.

11. Гіперактивність: особливість характеру чи нездоров'я? (А. Гуртавцова). - "ДВ", 2013, №11.

12. Коли дитина готова до школи? (О. Кочерга). — "ДВ", 2012, №12.

13. Педагогічні принципи виховання у сім'ях славетних українців — "Палітра педагога", 2012, №3.




1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка