Педагогічне кредо



Сторінка4/8
Дата конвертації26.12.2016
Розмір1.2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Сірникові коробки

Сірникові коробки (чим більше, тим краще) можна використати в різних іграх. На чотирьох або шести кришечках, так само як і на внутрішніх коробочках, намалюйте однакові геометричні фігури: квадрат, коло, ромб, трикутник. Перемішайте кришечки і коробки. Попросіть малюків знайти і закрити пари.



Ложки, чашки, миски, сковорідки

Маленьким дітям дуже хочеться піти на кухню. А батькам це спричиняє безліч незручностей. Хоча, якщо до процесу поставитися з розумом, то з дитячої цікавості можна отримати багато користі. От, наприклад, всім відомо, що потрібно розвивати тактильне сприйняття. І батьки купують іграшки з різною фактурою поверхні. Потрібно вчити дитину понять "великий - маленький". А на кухні - стільки можливостей! Тут і розмаїтість різних поверхонь (гладкі ложки, ополоники, миски, плошки та шорстка сковорода), і вивчення співвідношень "великий - маленький" (цікаво, скільки ложок вміститься в миску, і чому туди не ввійде ополоник). А як весело стукати ополониками по каструлі або кришкою об кришку! Тісто цілком можна використати як замінник пластиліну, адже це - чудовий матеріал для ліплення! Воно легко мнеться, менше забруднює, і не буде нічого страшного, якщо дитина для картини з будь-якого підручного матеріалу - ґудзиків, жолудів, сірників, круп, мотузочок, ниток, дроту, насіннячок, гілочок тощо. Розминання тіста - цікаве і корисне заняття для малюка. Крупи, сіль, кава, макарони теж знадобляться для "кухонної школи". Дрібну крупу (наприклад, манну) і сіль можна використати для пальчикового малювання. Для цього необхідно висипати крупу на піднос рівним пластом. Помалюйте самі, покажіть дитині, як це цікаво. Проведіть пальчиком по крупі. Вийде яскрава контрастна лінія. Потім візьміть пальчик дитини. Нехай малюк сам намалює кілька хаотичних ліній. Коли дитина зрозуміє, що потрібно робити, можна розпочинати малювання візерунків. Спочатку малює мама, потім - малюк. Малювати можна все, що завгодно: хаотичні лінії, будиночки, кола, забори, хмари, спіралі, обличчя, букви або цифри.

Велику крупу (гречку-ядрицю, горох, квасолю, кавові зернятка) можна
використати для викладання картинок, так само як і із сірників, ґудзиків і ватяних паличок. Придатна вона і для аплікацій. Пересипати крупу цікавіше за все в прозорий посуд, щоб було видно.
Повірте у свою дитину

Консультація

Насамперед, повірте в унікальність та непов­торність своєї дитини. Вона не є точною копі­єю вас самих. Тож не варто вимагати від сина чи доньки реалізації вашої життєвої програми та до­сягнення ваших цілей. Надайте дитині право про­жити своє життя так, як прагне саме вона.

Приймайте дитину такою, якою вона є: з усіма недоліками, слабкостями й достоїнствами. Спирай­теся на сильні сторони її особистості.

Не соромтеся демонструвати дитині свою любов. Нехай вона зрозуміє, що ви любитимете її за будь-яких обставин.

Не бійтеся "залюбити" малюка: беріть його на ко­ліна, дивіться в очі, обнімайте і цілуйте дитину (зви­чайно, якщо вона сама того бажає). Проте пильнуйте, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволе­ність та бездоглядність. Установіть чіткі межі й за­борони (бажано, щоб їх було небагато) і суворо до­тримуйтеся їх. Але в цих межах дайте дитині можливість діяти вільно.

Частіше використовуйте ласку як засіб виховного впливу та заохочення, ніж покарання та осуд.

Не поспішайте покарати. Намагайтеся впливати на дитину проханнями (які, звичайно, відповідають її вікові та можливостям). Це найефективніший спо­сіб щось пояснити.

Вдаватися до покарань варто лише в крайньому разі. Покарання має відповідати вчинку, і дитина по­винна розуміти, за що її карають. Надмірне пока­рання може негативно позначитися на психічному та фізичному здоров'ї дитини. Тож перш ніж вдатися до такої виховної міри впливу, зважте сто разів усі за та проти.

Жорстокі методи виховання принижують осо­бисту гідність малих, призводять до серйозних пси­хологічних стресів. А сучасному малюкові і так доводиться жити в умовах підвищеного стресу. Бать­ки зазвичай не зважають на від­мінність між тим, як вони сприй­мають світ, та як його сприймає дитина. Вони практично пригнічу­ють и зайвою інформацією та не­посильними для неї емоційними і фізичними навантаженнями. Усе це не минає для дитини безслід­но: в сучасних малят з'являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Є над чим замислитися, чи не так?

Причиною неадекватної поведінки дитини, психі­чних розладів можуть стати навіть щоденні побутові розмови батьків з малюком. Адже більшість дорос­лих часто зовсім не зважає на дрібні зауваження та вирази, які зазвичай використовують у своєму мов­ленні, спілкуючись з дитиною. А саме ці "дрібниці" інколи дуже сильно впливають на дитину і здатні сфо­рмувати в неї стійкий негативізм щодо батьків.

Радимо батькам час від часу аналізувати те, що говорите дитині протягом дня. У спокійній обста­новці, коли ви вже нікуди не поспішаєте і ніщо вже вас не дратує, деякі ваші слова здаватимуться вам самим жахливими, неприпустимими для батьків.

Що означає поводи­тися педагогічно правильно.

По-перше, обговорюючи поведінку дитини, під­креслюйте, що загалом ви задоволені нею. На­приклад: "Ти зробив кілька помилок, хоча в цілому поводився чемно". В такий спосіб батьки дають ма­лому зрозуміти, що помилки можливі, але їх цікав­лять насамперед успіхи дитини, а не її "проколи".

Дуже важливо подбати про створення ситуацій з гарантованим успіхом. Пам'ятайте: успіх пород­жує успіх і підсилює впевненість у своїх силах.

Спілкуючись із малюком, частіше використовуй­те гумор, особливо, якщо дитині важко розв'язати якусь проблему чи завдання.

Перш ніж зроби­ти чи сказати щось синові чи доньці, спро­буйте поставити себе на їхнє місце. Поди­віться на світ очима своїх дітей. А головне, вірте у них.


День народження дитини - родинне свято

Консультація




Діти завжди з нетерпінням чекають свят. Але, мабуть, найбільш за все свого дня народження. Саме з цим святом у дітей пов'язані найприємніші спогади: подарунки, прихід гостей, святковий настрій, ще й дуже важлива думка - вони стали старшими на рік.

Пам'ятайте, що дні народження особливо запам'ятовуються. Яскраві враження від інших свят можуть з часом зітертися, а дні народження залишаються в пам'яті надовго, діти часто згадують про них.

День народження дитини - це насамперед родинне свято. І це ще одна можливість виявити свою турботу і любов до рідних.

Якщо ваша дитина відвідує дитячий садок, то щомісяця стає учасником вітального дійства для когось із ровесників. Діти обговорюють отримані подарунки, вітають піснями тат таночками, вчаться вітати один одного, говорити добрі слова, дякувати за привітання. Сюрпризом для іменинника на святі є прихід героїв різних казок, ігри, розваги.

А щоб святкування вдома було цікавим і на довго запам'яталося, пропоную кілька порад:

*Перед проведенням домашнього свята доцільно розробити його сценарій, продумати як організувати, як прикрасити кімнату, чим розважити гостей. (Прикрашати можна повітряними кульками паперовими ліхтариками-ангелочками. Можна виготовити кольорові ковпачки).

*Дитячий одяг має бути святковим та зручним. Гарна зачіска, вбрання дозволить малюку почуватися справжнім принцом чи принцесою.

* Обов'язковим на святкуванні повинен бути такий важливий атрибут, як іменинний торт або пиріг, із задуванням свічок і загадування бажань. Зафіксована на плівці зворушлива подія задування свічок і через багато років нагадуватиме про щасливі моменти, пережиті разом у теплому сімейному колі.

* Важливо, що подарувати дитині. Подарунків не треба багато, вони не повинні бути дорогими, але обов'язково відповідати інтересам і очікуванням дітей, відповідати віку.

* В багатьох сім'ях існує звичай в дні народження на дверях відмічати ріст дитини. Нехай вона бачить наскільки підросла.

* Коли очікуєте гостей, а ваша дитина не вміє поводитися в гостях, а від постійної моралі - жодного результату, тоді вам слід розіграти з ним дві ситуації. Перша ситуація : «неслухняна дитина завітала у гості»: малюк має зобразити вкрай неслухняну дитину, яка всім заважає, все бере без дозволу, вередує за столом. Діти, як правило, грають у таку гру із захопленням. Друга ситуація; «слухняна дитина», у ній малюк зображує на рідкість виховану істоту. Важливо, щоб дитина відчула різницю між «правильною» і «неправильною» поведінкою.

* Потрібно цікаво організувати з дітьми спільні ігри та розваги. Пропоную вам кілька нескладних ігор:
«Ім'я та рухи»

Ця гра чудово підходить для початку свята, коли гостям потрібно запам'ятати або згадати одне одного. Граючи, вчимося бути уважними до навколишніх людей, а також маємо можливість відчути, що всі ми різні і тим цікаві.

Усі учасники, діти та дорослі, стають у велике коло. Кожен по черзі вимовляє своє ім'я і робить при цьому якийсь рух (можна додавати ще й звук), решта людей хором промовляють назване ім'я та повторюють показаний рух.

«Подарунок невидимка»

Усі дружно сідають у велике коло, заплющують очі. Ведуча пропонує кожному уявити подарунок, який хочеться подарувати всім, хто завітав на свято. Коли всі розплющують очі, хтось перший малює у повітрі свій подарунок (Але без коментарів). Інші намагаються вгадати, що саме їм дарують. Потім свій подарунок «дарує» інший охочий.



«Малюнки на спині»

Усі стають у коло на відстані витягнутої руки і повертаються обличчям до спини товариша. Ведуча розповідає казку і показує, що треба пальчиками намалювати на спині сусіда Сюжет казки добирається відповідно до ситуації. Наприклад такий. У казковому лісі (малюємо дерева) у невеличкій хатинці (малюємо хатинку) жив собі Зайчик (стрибаємо пальчиками по спині сусіда). Якось узимку здійнялася сильна завірюха (робимо колові рухи). З неба посипав сніг (ніжно поплескуємо пальчиками), скрізь виросли величезні кучугури (малюємо кучугури). Далі вигадуйте самі!



«Сніговик, що тане»

Ведуча торкається чарівною паличкою кожної дитини, перетворюючи її на сніговика. "Мороз скував ваші тіла, не можна навіть і поворухнутися ! — говорить ведуча,—А тепер виглянуло сонечко, і ви почали танути. Поступово розслабляйте м'язи і уявляйте, як тане сніговик. Сонечко припікає все гарячіше і гарячіше, не можна встояти на ногах". Діти опускаються на коліна, лягають на підлогу, показуючи, що сніговик розтанув. Варто повторити цю гру кілька разів

«Казка з чарівної скриньки»

Заздалегідь потрібно підготувати прикрашений мішок з різним новорічним інвентарем (ялинковими прикрасами, чарівними паличками, масками, гілочками ялинки тощо) та звичайними речами (чашкою, лялькою, яблуком або іншими, які є під рукою). Ведуча запрошує всіх по черзі дістати з мішка одну річ. Потім учасники гри діляться на пари, придумують казку, в якій мають бути задіяні їхні предмети, та інсценують її.

Коли ви прислухаєтесь до цих порад, тоді день народження вашої дитини для всієї родини буде довгоочікуваним святом тепла і любові.



Як організувати загартування

Консультація


Відомо, що вже немовля відповідає вродженими прис­тосувальними реакціями на вплив різних факторів навко­лишнього середовища.

Враховуючи той факт, що витривалість і регуляторні функції на ранніх етапах розвитку ще обмежені, треба з перших днів життя малюка активно, а головне — свідомо, розширювати й удосконалювати регуляторні механізми стосовно таких факторів, як холод, тепло, вологість, коли­вання атмосферного тиску. Адже з'явившись на світ після комфортних умов, за яких організм матері брав на себе всі обов'язки щодо їх забезпечення, дитина повинна перехо­дити на «самостійну роботу» і регуляторну функцію здій­снювати сама. І тут розвиток може піти по одному з двох напрямків. Народжена здоровою, дитина потрапляє у несприятливі умови й перетворюється в слабеньку, хво­робливу, або народжена з певними вадами, дитина може розвиватися нормально, якщо створити сприятливі умови.

Звичайно, є і третій шлях, третій напрямок: здорова ди­тина + нормальне середовище + розумний підхід батьків до загартування...

Сподіваємося, цього разу йдеться саме про вашу дити­ну! Чи, може, ні?

Скільки тривог, хвилювань і безсонних ночей завдають нам часті простудні захворювання дітей, одна з причин яких — не загартованість.

Цікаво, що теоретично користь загартовування визнає більшість батьків, а от на практиці... «Оленочко, закутуйся краще, а то застудишся!», «Сергійку, не стій біля вікна, а то продме», «Галинко, зав'яжи шарф» - чи не правда, знайомий репертуар? А маленьке опудало, закутане з ніг до голови у зимовий сонячний день, коли на градуснику —5°! Теж знайома картина. Навіть у кімнаті деякі бабусі та ма­тусі кутають дітей. Та, незважаючи на це, малі хворіють на ангіни, бронхіти, катари верхніх дихальних шляхів тощо. Як же запобігти застуді й захистити дитину від них?

Засіб цей простий і доступний всім — систематичне за­гартовування організму. Ефективність залежить від пра­вильної організації: регулярності, поступовості, врахування стану здоров'я, віку, загального фізичного розвитку дитини.

Які ж способи загартовування? Як їх використовувати?

Почнемо з використання природних факторів — води, повітря, сонячного проміння. Суть загартовування і по­лягає в тренуванні механізму терморегуляції. У незагартованої дитини цей механізм не розвинутий.

Найпростіші й найдоступніші — повітряні ванни. Ма­лятам змалечку треба прищеплювати звичку до свіжого повітря. Це стосується насамперед приміщення, в якому вони перебувають. Його треба провітрювати протягом дня якомога частіше. Чисте, свіже повітря (18—19 °С) сприяє доброму самопочуттю, бадьорому стану дитини. Якщо на вулиці температура не дуже низька, можна три­мати відчиненою кватирку чи фрамугу весь день. Повітряні ванни для дошкільників тривають від 5 до 10 хвилин при температурі 18—20 °С. Потім кожних 2—3 дні тривалість повітряної ванни збільшується на 2—3 хвили­ни і доводиться до 30—40 хвилин. Під час цієї процедури дитина частково або повністю роздягнена. Найкраще, щоб під час проведення загартування дитина рухалася, виконувала вправи (комплекс ранкової гімнастики, впра­ви з м'ячем, скакалкою та ін.). Улітку повітряні ванни добре приймати в затінку дерев двічі на день — уранці й увечері. Дуже корисно ходити босоніж.

Важливий елемент загартування — тривале перебуван­ня на повітрі. Прогулянки за будь-якої погоди — без жод­ного винятку, без посилань на холод і сльоту. Тривалість їх узимку 3—4 години, а влітку — весь день.

Успішність загартування неабияк залежить від того, як одягають дитину: чимдуж її кутають, тим частіше вона хворіє. Загартування сонячним промінням улітку — сильнодіюча процедура. Приступати до нього можна ли­ше після консультації з лікарем. І під час сонячних ванн, і після них обов'язково треба простежити за самопочут­тям дитини. У разі виникнення млявості, почервоніння обличчя, головного болю, погіршення апетиту і сну ван­ни слід припинити. Приймати сонячні ванни найкраще вранці — з 9 до 11 години, коли кількість ультрафіолето­вих променів максимальна. Для цього знаходять сухе, рівне місце на піску або ставлять розкладачку, бажано поблизу водоймища. Голова дитини лежить на маленько­му підвищенні й захищена від сонця. Тривалість проце­дури від 3—4 до 20—25 хвилин. Закінчивши ванну, дити­на повинна відпочити в затінку 10—15 хвилин, а потім прийняти душ або скупатися. Не можна допускати силь­ного перегрівання тіла. Пам'ятайте: тривале перебування на сонці не загартовує організм, а, навпаки, ослаблює, завдає шкоди здоров'ю.

Просте й доступне загартування водою. Водні процеду­ри починають з умивання. Спочатку теплою водою, а потім дедалі холоднішою. Дитину привчають мити не тільки руки й лице, а й шию, верхню частину грудей.

Після сну корисні вологі обтирання (1—2 хвилини). Во­логою рукавичкою з махрової тканини, губкою або рушни­ком обтирають дитині руки, шию, а потім — верхню поло­вину тулуба й ноги. Розтирають тіло за ходом кровоносних судин (від кисті рук до плеча, під стопи до стегна, живіт і груди розтирають коловими рухами справа наліво).

Маленьких дітей обтирає дорослий, а п'яти-шестирічні це можуть зробити самі, їм допомагають лише намочити рукавичку та обтерти спину. Температура для обтирання спочатку 32—28 °С з поступовим зниженням до 22—20 °С.

Загартовуюче значення має миття ніг перед сном. Спо­чатку — обтирають ноги вологим рушником, потім пос­тупово переходять до щоденного обмивання ступень ніг і, нарешті,— занурення їх у воду Вода злегка підігріта або кімнатної температури (16—20'С). Після процедури ноги насухо витирають рушником.

Ефективний засіб загартування — контрастне обливан­ня ніг, спочатку холодною водою (24—25 °С), потім теп­лою (36°) і знову холодною. Коли дитина звикне до цьо­го виду загартування, можна переходити до обливання, додержуючи принципу поступового зниження температу­ри. Найдійовіший засіб загартовування—душ і купання. Купатися в природних водоймищах (річці, озері, морі) найкраще після ранкової гімнастики. Поєднання дії води, повітря, сонячних променів і руху дає чудові результати. Температура води має бути не нижчою за +22°. Три­валість перебування у воді від 2—3 хвилин для дітей 3—5 років до 5—10 хвилин для п'яти-семирічних. У воді дити­на повинна якомога більше рухатися. При перших озна­ках ознобу (посинінні губів, гусячій шкірі) купання слід припинити й розтерти дитину сухим рушником до почер­воніння шкіри.

Батьки часто запитують, чи обов'язково треба вивозити дітей на південь — на море. Відповідь на це запитання не однозначна. Так, для малят до трьох років ця поїздка мо­же виявитися несприятливою. Дитині важко звикнути до нових умов і насамперед до різкої зміни клімату. Слід ураховувати, що акліматизація триває близько 2—3 тижнів, отже, тривалість перебування на півдні має бути не менш як два місяці. Тільки тоді можна сподіватися на оздоровчий ефект.

Найкращий відпочинок, найкраще загартування дити­ни відбувається у звичній кліматичній і побутовій обстановці.



Новий рік - родинне свято

Консультація

Лічені дні залишилися до Нового року найулюбленішого свята дітвори. Малеча очікує від нього казкових див, приємних сюрпризів та подарунків. Та не менш важливо для дітей, щоб поряд із ними в ці радісні, незабутні дні були найрідніші і найближчі люди.

Як організувати Новорічне свято вдома, щоб запам'яталося воно малятам своєю чарівністю й добротою?

Уже сама підготовка до свята об'єднує всіх членів родини, створює радісну, передноворічну атмосферу, А скільки задоволення отримують діти, прикрашаючи разом із батьками домівку! Як же надати оселі зимової казковості, таємничості?


  • Можна завісити вікна сріблястою, білою, блакитною тканиною. Підв'язати її бажано яскравими стрічками, тасьмою, а ще краще —дощиком, гірляндами, до кінців яких прикріпити шишки, прикрашені штучним снігом.

  • Звичайні дзеркала можна перетворити на місце казкових зустрічей. Для цього на їхній поверхні гуашшю малюють силуети персонажів улюблених дитячих казок: Карлсона, Незнайка, Снігуроньки, Мальвіни тощо. їхній розмір має відповідати зросту малюка. Підійшовши до дзеркала, дитина побачить себе немов у костюмі казкового персонажа.

Без кого не можна уявити Новий рік? Ясна річ? без Діда Мороза. Ним може бути на родинному святі тато чи дідусь. Тож про відповідний костюм треба подбати заздалегідь. Важливо продумати конкурси та розваги, адже малеча так любить сюрпризи, витівки Дідуся Мороза, Пропонуємо кілька елементів новорічної програми.

Конкурс "Незнані художники»

До стіни (мольбертів) прикріплюють досить великі аркуші паперу. Дід Мороз оголошує завдання: із зав'язаними очима намалювати його товариша - Сніговика чи красуню ялинку. Переможці отримують у подарунок щось із приладдя для малювання.



Чарівна сніжка

Дід Мороз засмучений—загубив торбинку з подарунками. Дістає сніжку (виготовлену з вати й обмотану яскравим дощиком) і, кинувши її в бік ялинки, пропонує всім сказати чарівні слова:

Ти котись, котися, сніжко,

У казковий, дивний ліс,

Відшукай-но там торбинку,

Ту, що Дід Мороз нам ніс.



Естафета « Валянки».

Для цього конкурсу потрібно приготувати дві пари валянок (вони мають підійти за розміром і присутнім дорослим). Гравців ділять на дві команди. За сигналом Діда Мороза перші учасники гри добігають у валянках до зазначеного місця, наприклад, обруча, знімають їх там, повертаються назад і передають естафету наступним гравцям. А ті, в свою чергу, добігають до валянок, взувають їх і, повернувшись, передають валянки наступним учасникам. Переможців можна нагородити шоколадками у формі новорічного чобітка.


Диво – мотузка

Дід Мороз попрощався з усіма і пішов, забувши про подарунки. Та хтось яскраву мотузку, оздоблену дощиком, — її кінець губиться за дверима кімнати. Всі гуртом беруться за край мотузки і витягують по черзі прив'язані до неї чобіток, шапку, рукавицю і, нарешті, торбинку з подарунками.


Безпека дитини - важлива проблема

Консультація

Торкаючись теми виховання здорової дитини-дошкільника, не можна лишити осторонь питання безпеки життєдіяльності малюка. Відомо, що в будь-якому віці, а в дитинстві особливо, людину підстерігає багато небезпек.

Статистика свідчить, що в кожній країні щорічно гинуть сотні дітей від нещасних випадків, які трапляються не тільки на вулиці, але й удома. Проте більшість таких трагедій можна і потрібно попередити, вживаючи елементарних заходів безпеки.

Щоб запобігти нещасним випадкам із дитиною, необхідно створити вдома відповідні умови для безпеки малюка. Це важлива проблема, вирішити яку повинні дорослі, насамперед ви, шановні батьки. Заходи щодо попередження травм дітей необхідні так само, як і елементарні вміння мами й тата надати першу допомогу своєму синові чи доньці в той час, якщо лиха все ж таки уникнути не вдалось.

Що ж саме ми маємо на увазі, коли говоримо про умови безпеки дитини вдома? Зупинімось на конкретних аспектах цієї проблеми.

Суттєву небезпеку для дитини представляє електричний струм. Поговоріть з малюком про те, що електрострум може бути «другом» і «ворогом» одночасно. Поясніть дитині, що не можна торкатися (особливо мокрими руками) електроприладів, розеток та електродротів, що небезпечно брати дріт, який висить, стояти під деревом під час грози тощо. У приміщеннях, де живуть діти, має бути обов'язково справною та усуненою від можливості контакту з нею дитини електропроводка.

Меблі по можливості повинні бути без гострих країв. Двері на балкон за відсутності дорослих в кімнаті мають бути зачиненими.

Крани газових пальників у кухні також повинні бути закритими. Краще, якщо вони будуть взагалі поза досяжністю дітьми.

Усі гострі, ріжучі та колючі предмети (голки, шила, ножі, леза тощо)мають знаходитися в закритих шухлядах під замком.

Діти не повинні також мати доступ до домашньої аптечки. Пам'ятайте, що таблетки та пігулки малюкам часто уявляються цукерками. Не слід також давати дитині ліки з пляшечки без етикетки. Усі рідини, якими ви користуєтеся для господарчих потреб, мають бути під ключем.

Дитина 3-4 років обов'язково має бути навчена виконанню елементарних правил безпеки в довкіллі:

• не кидатися камінням і твердими сніжками,

• не дражнити тварин,

• не гратися з вогнем, не торкатися дротів, що лежать на землі,

• не чіпати газових кранів,

• під час переходу вулиці дивитися спочатку ліворуч, а потім праворуч,

ходити тільки по тротуарах,

• не висовувати руки та голову і не нахилятися із вікон автобусів, тролейбусів, трамваїв та поїздів,

• не входити та не застрибувати в транспорт, який вже рушив з місця,

• швидко переодягтися та змінити взуття, якщо воно промокло.

Розкажіть дитині про небезпеку вогню та про те, що в жодному разі не можна гратися сірниками і запальничками, а якщо виникла пожежа, треба одразу звати на допомогу.



Дитячі іграшки не повинні містити шкідливих для організму малюка речовин: важких металів, лаку, свинцю, хрому та ін. Небезпечні для малюків предмети, які легко ламаються і мають гострі краї або надмірно важкі.

Перебуваючи поза домом, вивчайте місцевість, куди прийдете з малюком погуляти. Відпочиваючи біля відкритого водоймища, не залишайте дітей поза увагою.

Послідовно та поступово знайомте дітей з правилами дорожнього руху, привчайте переходити вулицю тільки на зелене світло.

Розкажіть дитині про користь свіжого повітря, шкідливість пилу, формуйте потребу жити у чистому помешканні.

Покажіть малюку отруйні рослини, гриби, кущі та поясніть, чому не можна тягти до рота (куштувати) невідомі ягоди, листочки, травинки.

Бережіть своїх дітей!



1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка