Педагогічна профілактика інтернет-залежності у студентському середовищі зміс т



Сторінка1/3
Дата конвертації22.02.2017
Розмір0.62 Mb.
  1   2   3
ПЕДАГОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА

ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ У СТУДЕНТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

З М І С Т

Вступ

………………………………………………………………….

3

Розділ І. Теоретичні аспекти вивчення проблеми Інтернет-адикції..

6




1.1. Інтернет-адикція як соціально-педагогічний феномен ……………………………………………..................


6




1.2. Основні симптоми, причини та стадії виникнення Інтернет-адикції ……………….………………………..…...


10




1.3. Реальний стан наявності схильності студентів до Інтернет-адикції …………………………………………….


14

Розділ ІІ. Шляхи ефективної соціально-педагогічної профілактики Інтернет-адикції у студентської молоді …….…………….


19




2.1. Сутність, види та принципи педагогічної профілактики Інтернет-ззалежності у студентської молоді…………………………..………..……………………..


19




2.2. Організація педагогічної профілактики Інтернет-залежності у вищому навчальному закладі …………….

22

Висновки ……………………………………………………………………

28

Список використаної літератури ………………………………………..

31

Додатки ……………………………………………………………………..

35


ВСТУП

Інформаційно-комунікаційні технології є одним з вагомих факторів, що впливають на формування особистості суспільства XXI сторіччя. Масштабне та динамічне проникнення мережі Інтернет в усі сфери життєдіяльності людини значною мірою відображається на її соціальному самопочутті й орієнтаціях. Взаємодія особистості з Інтернетом неоднозначно впливає на її здоров’я та соціальне становлення. З одного боку, Інтернет надає величезні можливості для спілкування, читання книг, відвідування он-лайн музеїв та перегляду кіно, а з іншого – містить віртуальні загрози, які можуть мати негативні наслідки для особистості та її близьких у реальному житті.

Студенти є одним з найбільш активних користувачів мережі Інтернет, яка використовується молоддю не лише з пізнавальною метою, а й з рекреаційною. Спілкування у чатах, Інтернет-серфінг та он-лайнові ігри для молоді стають все більш бажаним проведенням вільного часу за рахунок інших видів діяльності,іноді викликаючи залежність.

Залежності особистості поділяють на хімічну та нехімічну. До хімічних залежностей традиційно відносять алкоголізм, наркоманію, тютюнопаління та токсикоманію, які широко досліджені, розроблені рекомендації щодо їх профілактики та корекції. До нехімічних залежностей – любовну та сексуальну, залежність від їжі, шопінг-залежність, від азартних ігор (гемблінг, лудоманія), трудоголізм та залежність комп’ютерну, Інтернет, телевізійну, від мобільного телефону тощо.

Актуальність проблеми профілактики Інтернет-залежності підкреслюються ще й тим, що кількість користувачів Інтернету в Україні щороку стрімко зростає. Станом на березень 2013 року Internet WorldStats нарахував уже15 300 000 користувачів. Дослідження InMindFactumGroup демонструє, що 12,9 млн. українців (33 %) використовують Інтернет раз на місяць і частіше, 11,8 млн. (30 %) – один раз на тиждень і частіше, 8,7 млн. (22 %) щоденно або майже щоденно – 104. Соціально-демографічна структура користувачів Інтернету наступна: серед Інтернет-користувачів переважають чоловіки (54 %), за віковими показниками 58 % – підлітки і молодь у віці 15-30 років 10.

Дослідниками розглядаються різні аспекти проблеми формування безпечної поведінки молоді в Інтернеті та профілактики Інтернет-залежності. Так, вплив Інтернету на особистість та психологічні наслідки інформатизації вивчають Ю. Бабаєва, О. Войскунський, О. Смислова та ін.; проблему інформаційно-психологічної безпеки висвітлюють у своїх роботах В. Аносов, А. Брушлинський, В. Лепський та ін.; Інтернет-залежність досліджують психологи Дж. Блок, Х. Кеш, М. Орзак, К. Янг, представники медичної галузі Т. Больбот, Л. Юр’єва та ін.; проблему кіберагресії аналізують О. Блискунова, М. Герц, Л. Найдьонова, А. Штольц та ін.; вплив Інтернет-порнографії на особистість розглядають Д. Бірн, І. Кон та ін.; Інтернет-злочинність досліджують юристи Р. Ремлюга, О. Юрченко та ін. Проте симптоми Інтернет-залежності у молоді та особливості її профілактики у студентів вченими досліджено недостатньо.

Актуальність проблеми профілактики Інтернет-залежності серед студентської молоді й недостатня її розробленість у вітчизняній соціально-педагогічні теорії та практиці зумовили вибір теми дослідження: “Педагогічна профілактика Інтернет-залежності у студентському середовищі”.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сутність, зміст, форми та методи ефективної педагогічної профілактики Інтернет-залежності в студентської молоді.

Об‘єкт дослідження – профілактика Інтернет-залежності.

Предмет дослідження – зміст, форми та методи педагогічної профілактики Інтернет-залежності у студентів.

Задачі дослідження:

1. Проаналізувати сутність, симптоми та причини виникнення Інтернет-залежності.

2. Обґрунтувати сутність педагогічної профілактики Інтернет-залежності у студентів.

3. Визначити форми та методи ефективної профілактики Інтернет-залежності в студентському середовищі.

Щоби реалізувати мету і завдання дослідження, ми використали такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) та емпіричні (спостереження, анкетування, тестування, експеримент, вивчення документації).

Практичне значення дослідження полягає у визначенні змісту,форм та методів ефективної соціально-педагогічної профілактики Інтернет-залежності у студентської молоді та розробці й впровадженні системи профілактичних заходів у позааудиторну виховну роботу педагогічного інституту.

Експериментальною базою дослідження виступали студенти І та V курсів спеціальності “Соціальна педагогіка” ( 60 студентів ).



Апробація результатів.  Основні теоретичні й практичні результати дослідження знайшли відображення у доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – Підготовка конкурентноспроможного фахівця дошкільної та початкової освіти: реалії й перспективи (Луцьк, 2013 р.), Педагогіка та психологія: актуальні наукові проблеми та шляхи вирішення (Львів, 2013 р.); Сучасні тенденції та фактори розвитку педагогічних та психологічних наук (Київ, 2014 р.) всеукраїнських – Актуальні проблеми соціальної сфери (Житомир, 2013).

Результати проведеного дослідження відображені у статтях автора: “Основні симптоми та стадії виникнення Інтернет-залежності»; “Сутнісний аналіз поняття “Інтернет-адикція”; “Вивчення схильності студентів до Інтернет-адикції” .



Структура роботи: наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст роботи викладений на 30 сторінках. Загальна кількість сторінок –53.

Розділ І. Теоретичні аспекти вивчення проблеми Інтернет-залежності

    1. Інтернет-залежність як соціально-педагогічний феномен

Актуальність проблеми профілактики технологічних видів адиктивної поведінки стає все більш очевидною у зв’язку із зростанням кількості Інтернет-користувачів в Україні і світі в цілому. Щодень до мережі Інтернет підключається безліч молоді

Адиктивна поведінка – одна з форм деструктивної поведінки, яка виражається в прагненні до відходу від реальності шляхом зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних предметах або активностях (видах діяльності), що супроводжується розвитком інтенсивних емоцій 9, с. 126. Суть адиктивної поведінки полягає в тому, що, прагнучи відійти від реальності, люди намагаються штучним шляхом змінити свій психічний стан, що дає їм ілюзію безпеки, відновлення рівноваги. Руйнівний характер адикції виявляється в тому, що в цьому процесі встановлюються емоційні відносини, зв'язки не з іншими людьми, а з неживими предметами або явищами. Емоційні стосунки з людьми втрачають свою значущість, стають поверхневими. Взаємодія з неживими речовинами, предметами завжди передбачувана, ефект досягнення комфорту. Неживими предметами легко маніпулювати, тому зростає впевненість у здатності контролювати ситуацію. Маніпулятивний стиль переноситься і в сферу міжособистісних контактів9, с. 127.

Користування комп’ютером та Інтернетом особами, які не мають навичок критичного ставлення до роботи в мережі Інтернет і не дотримуються елементарних правил поведінки в віртуальному просторі, призводить до: неконтрольованого й нераціонального використання Інтернет-ресурсів; використання вільного часу для доступу в Інтернет, неконтрольованого доступу до матеріалів дезінформаційної, агресивної або протизаконної спрямованості, які розташовані в Глобальній мережі, а також виникнення та розвитку адиктивної поведінки, яка чинить деструктивний вплив як на самого залежного користувача, так і на його найближче оточення.

Інтернет-залежність є одним із різновидів залежної поведінки, поряд із алкогольною, наркотичною залежністю, залежністю від азартних ігор тощо. У наукових дослідженнях 1; 3; 6; 12 термін “Інтернет-залежність” використовується як рівнозначний поняттям “комп'ютерна адикція”, “кібер-адикція”, “проблематичне Інтернет-користування” та ін. Проте, на нашу думку, кожне з окреслених понять має своє трактування,але їх все-таки потрібно розмежовувати. Поняття “комп’ютерна залежність” є більш ширшим і включає в себе: Інтернет-залежність, залежність від комп’ютерних відеоігор, залежність від програмування, від комп’ютерної художньої творчості (графіка, анімація).

У свою чергу, Інтернет-залежність розподіляється на залежність від ігор он-лайн; від компульсивної навігації по сайтам, пошуку у віддалених базах даних; від соціального використання Інтернету (спілкування всоціальних мережах, чатах, ведення електронних щоденників); від Інтернет-аукціонів, віртуальних покупок; від “кібер-сексу” (відвідування порнографічних сайтів, обговорення сексуальної тематики), хакерство, а також гаджет-адикції (Глосарій основних понять дослідження подано нами в Додатку З).

У найширшому розумінні Інтернет-залежність є нав’язливим бажанням користувача вийти в мережу та нездатність з неї вийти. Суть патологічної Інтернет-залежності полягає в домінуванні поганого над хорошим, що супроводжується серйозними порушеннями в здатності індивіда функціонувати в реальному світі [32, с. 359.]. Зазначимо, що на сьогодні не існує офіційного психологічного або психіатричного діагнозу “Інтернет-адикція”. Останнє, четверте, видання “Діагностико-статистичного довідника психічних хвороб” (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders), що встановлює стандарти для класифікації типів психічної хвороби, не містить такої категорії [31].

Н. Цой визначає Інтернет-залежність як різновид технологічної залежності, що формується на базі різних форм використання Інтернету відповідно до динаміки, властивої адиктивному процесу, за рахунок зміщення цілей адиктивно-схильної особистості у віртуальну реальність для заповнення відсутніх сфер життя шляхом конструювання у віртуальній реальності нової особистості та заміщення реальної життєдіяльності віртуальною 22, с. 7. Авторка наголошує, що існує проблема концептуалізації феномена Інтернет-залежності, оскільки частина дослідників визначають окреслений феномен як хворобу, підставою для цього служить припущення про подібність патопсихологічного механізму виникнення залежності від хімічних речовин або нав'язливих станів (А. Голдберг, К.  Янг , К. Шерер , Дж. Бост та інші). Більшістю вчених поняття “Інтернет-залежність” вживається як синонім Інтернет-адикції, оскільки вони дотримуються думки про існування поведінкових видів адикції, незважаючи на перевагу визначень адикції, як вживання психоактивних речовин.

Аналіз підходів учених до трактування поняття Інтернет-адикції, дозволив констатувати, що окреслений феномен розглядається як:

форма залежної поведінки, яка реалізується у вигляді технологічної залежності на базі різних форм використання Інтернету зі зміщенням мети особистості у віртуальну реальність (М. Дрепа ) 7;

психічний розлад, нав’язливе бажання підключитися до Інтернет й хвороблива нездатність вчасно відключитися (Н. Левицька) 12;

одна з форм деструктивної поведінки, яка виражається у прагненні втекти від реальності і штучно змінити свій психічний стан шляхом фіксації уваги на Інтернет-ресурсах (Я. Шугайло) [26];


  • одна з форм відхилення від норм поведінки, яка пов'язана із зловживанням Інтернетом – користуванням із метою саморегуляції або адаптації ( Н.Цой) 22.

Таким чином відзначаємо, що Інтернет-залежність є видом поведінкової залежності, що проявляється в нав'язливому прагненні тривалий час перебувати в Інтернеті з втратою суб'єктивного контролю за його використанням. У ході аналізу психолого-педагогічної та соціологічної літератури резюмуємо, що Інтернет-залежність не пов’язана з об’єктивними параметрами використання Інтернету (стажем користування Інтернетом, його доступністю, сферою застосування), а має особистісну природу, тобто набуває надзвичайної значущості для певної категорії людей завдяки певним особистісним властивостям. До таких характеристик науковці (Дж. Сулер, К. Янг та ін.) відносять: підвищену чутливість до обмежень, що породжує бажання позбавитися вимог соціального оточення та потребу в емоційній підтримці й сприйняття Інтернету як середовища, що вірогідніше за реальне середовище може надати цю підтримку [2]. Оскільки, невидимість суб’єкта, анонімність, низька регламентованість поведінки, розмаїття кіберспільнот, видів діяльності й способів самопрезентації як основні характеристики кіберпростору (Дж.Сулер, Е.Рейд, Ш.Теркл) актуалізують особистісну детермінанту поведінки в віртуальному середовищі (Л.Росс, Р. Піліпчак) та створюють сприятливі умови для експериментування з власною ідентичністю, конструювання віртуальної особистості (Є. Бєлінська, А. Жичкіна) [8].

Таким чином, ми відзначаємо, що, на відміну від алкогольної та наркотичної залежності, Інтернет-залежність цілком міститься у психічній сфері особистості (фізіологічної залежності не формується). Інтернет-залежність не є хворобою, це певні розлади, які знаходять своє вираження за допомогою Інтернет і, які не визнані офіційною медициною як хвороба. Акцентуємо увагу на тому, що Інтернет-залежність є видом поведінкової залежності, що проявляється в нав'язливому постійному прагненні перебувати в Інтернеті та втраті суб'єктивного контролю за його використанням.



    1. Основні симптоми, причини та стадії виникнення Інтернет-адикції

Здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що вперше феномен Інтернет-залежності був описаний у 1995 році лікарем І. Голдбергом, який виокремив наступні основні симптоми цього розладу:

– хворобливий негативний стресовий стан або дистрес;



  • завдається шкода фізичному, психологічному, міжособистісному, економічному чи соціальному статусу30, с. 24.

Слід наголосити, що Інтернет-залежність не пов’язана з об’єктивними параметрами використання Інтернету (стажем користування Інтернетом, його доступністю, сферою застосування ), а має особистісну природу, тобто набуває надзвичайної значущості для певної категорії людей завдяки певним особистісним властивостям (Дж. Сулер, К. Янгта ін.). До таких характеристик відносять підвищену чутливість до обмежень, що породжує бажання позбавитися вимог соціального оточення та потребу в емоційній підтримці й сприйняття Інтернету як середовища, що вірогідніше за реальне середовище може надати цю підтримку [3, с.228]. До особистісних характеристик Інтернет-залежності також належать вищі від норми показники тривожності, ригідності й агресивності, слабкі адаптаційні можливості, неадекватний рівень домагань та відсутність критичного ставлення до своїх можливостей, наявність проблем у міжособистісному спілкуванні, викривлення мотиваційно-потребнісної сфери. М. Дрега доповнює вказаний перелік ще такими ознаками як:високі показники особистісної депресії, агресивності; низькі показники сили волі, стресостійкості, самооцінки і впевненості в собі (емоційно-вольова сфера); підвищений рівень самотності і конфліктності (комунікативна сфера); спрямованість на уникнення невдач (мотиваційна сфера) 7.

Таким чином, на основі аналізу психолого-педагогічних досліджень констатуємо, що нехімічна залежність (у контексті нашого дослідження Інтернет-залежність) впливає на особистість та викликає емоційну й нервову перенапругу; астеноневротичні та психоемоційні порушення та порушення соціальної адаптації; сприяє виникненню комунікативних проблем.

Визначаючи симптоми Інтернет-залежності К.  Янг класифікувала їх на поведінкові, психологічні та фізіологічні 30, с.25  ( див. Табл.1.1).
Таблиця 1.1.

Симптоми Інтернет-залежності

Поведінкові

Психологічні

Фізіологічні

  • нав’язливе бажання перевірити електронну пошту;

  • постійне очікування наступного виходу в Інтернет;

  • скарги на те, що людина надто багато часу проводить в мережі Інтернет;

  • скарги на те, що витрачається дуже багато коштів за користування Інтернетом.

  • гарне самопочуття або ейфорія під час роботи за комп’ютером;

  • неможливість зупинити роботу;

  • збільшення кількості часу, що проводиться в Інтернеті;

  • зневага родиною та друзями;

  • відчуття порожнечі, тривожності, роздратування в періоди перебування поза Інтернетом;

  • обман членів родини та друзів про свою діяльність

  • навчальні та професійні проблеми.

  • ураження нервових стовбурів руки, що пов’язане з тривалою перенапругою м’язів;

  • сухість в очах; головні болі;

  • біль у спині;

  • нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі;

  • зневага особистою гігієною; порушення режиму сну.

Н. Цой зазначає, що Інтернет-залежна поведінка обумовлюється низкою чинників (біологічних, психологічних та соціальних), кожен з яких окремо не є однозначно її провокуючим. Серед соціальних причин виникнення Інтернет-залежності – несприятливі мікросоціальні умови, погані відносини з батьками, виховання за типом гіпоопіки, збіднення міжособистісних відносин, відсутність підтримки, адиктивна поведінка батьків; серед психологічних – акцентуації характеру, безмежна можливість створювати нові образи власного “Я”; серед біологічних – перинатальна патологія та ін. Особлива увага науковцем приділяється впливові мікросоціальних факторів, до яких належать соціальна самотність, низький самоконтроль та синдром дефіциту уваги і гіперактивності 22, с. 9. Учена визначає основні типи Інтернет-залежності: нав’язливий веб-серфінг, пристрасть до віртуального спілкування та віртуальних знайомств, ігрова залежність, Інтернет-шопінг, нав’язливі ігри на біржі, кіберсексуальна залежність 22, с. 10.

К. Янг розробила трирівневу модель, яка пояснює причини прихильності багатьох людей до азартного застосування Інтернету: залежність від Інтернету виникає в результаті доступності (Accessibility) відповідних дій – магазини і казино завжди до послуг клієнтів, не потрібно залишати будинок для здійснення покупок; чинності збереження контролю (Control) за власними діями і наслідками прийнятих рішень (не потрібні посередники); чинності емоційного підйому, збудження (Excitement) від результатів власних дій – можливих виграшів / програшів, отриманих доходів 30, с. 27.

Н. Левицька визначає наступні стадії виникнення залежності від Інтернету [12] (див. рис. 1.1.):




Рис. 1.1. Стадії виникнення залежності від Інтернету

Учена зазначає, що саме на четвертій стадії порушується основна функція психіки – особа починає відбивати не вплив об’єктивного світу, а віртуальну реальність. Потреба перебування в Інтернеті стає на одну сходинку з основними фізіологічними потребами. Проте деякі користувачі зупиняються на третій стадії, коли прагнення відходу від реальності, пов’язане зі зміною психічного стану, починає домінувати у свідомості, стає центральною ідеєю Інтернет-залежними, на думку вченої, вважаються ті, хто проводить в Інтернеті в середньому 36 годин на тиждень (з неакадемічними цілями), що призводить до зниження успішності студентів, погіршення стосунків із близькими. Інтернет-незалежними є ті, хто використовує Інтернет в середньому 8 годин на тиждень і його використання не призводить до негативних наслідків12.

Залежно від мережевих ресурсів Л. Гуменюк виділяє такі типи Інтернет-залежних осіб [6, с. 10] ( див. Табл.2):

Таблиця 1. 2.

Типи Інтернет-залежних осіб

Тип Інтернет-залежних

Характеристики типу Інтернет-залежних

Інтернет-комунікатори

значний час проводять у чатах, форумах, щоденниках, блогах, через короткі проміжки часу перевіряють електронну пошту та ін., тобто замінюють реальне спілкування на віртуальне;

Інтернет-еротомани

відвідують різноманітні сайти сексуального і порнографічного характеру, заводять любовні романи і знайомства за допомогою Мережі і, які займаються віртуальним сексом;

Інтернет-агресивісти

значну частину часу проводять відвідуючи сайти агресивного характеру, що демонструють сцени насилля й жорстокості;

Інтернет-когнітивісти

реалізовують свої пізнавальні інтереси за допомогою Мережі (пошук баз даних, складання програм, відвідини навчально-освітніх сайтів, участь у телеконференціях і ін.);

Інтернет-гемблери

захоплюються мережевими іграми, тоталізаторами, аукціонами, лотереями та ін.;

Інтернет-покупці

реалізовують непереборну схильність до витрат коштів за допомогою численних покупок у режимі реального часу (online).

Таким чином, учена визначає такі типи Інтернет-залежних осіб: Інтернет-комунікатори, - еротомани, -агресивісти, -когнітивісти, - гемблери, -покупці.

У контексті нашого дослідження вагомим є розкриття критеріїв діагностування Інтернет-залежності, а саме: відчуття постійного перебування в Мережі (думки про минулу або майбутню он-лайн-діяльність), потребу збільшення часу, проведеного в Мережі, невдалі спроби контролювати, скоротити або припинити використання Інтернету, перебування он-лайн довше запланованого, погіршення функціонування в різних сферах життєдіяльності через зловживання Інтернетом [30, с. 29].

На нашу думку, усі перелічені критерії Інтернет-залежності можна звести до негативного впливу Інтернету на різні сфери життєдіяльності особистості та неспроможності контролювати користування ним. Ми підтримуємо думку К. Янґ, яка основними критеріями Інтернет-залежності визначає: складність контролю часу, проведеного в Інтернеті; лабільність настрою при його використанні; включення в різні види діяльності в мережі Інтернет, зневага діяльністю поза мережею. За окресленими критеріями визначимо наявність схильності до Інтернет-залежності студентської молоді у наступному підрозділі.



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка