Патріотичне виховання на уроках української мови



Скачати 349.57 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір349.57 Kb.
Олександра Глазова,

доцент ІППО КУ імені Бориса Грінченка,

кандидат педагогічних наук
Патріотичне виховання на уроках української мови

(на прикладах дидактичного матеріалу для 6 класу)
Учитель будує Україну в дитині, в молодому поколінні.

Омелян Вишневський.


Україна починається з тебе.

В’ячеслав Чорновіл.


Патріотичне виховання – пріоритетний напрям усієї навчально-виховної роботи – на уроках і поза ними. Маємо виховати особистість із розвинутою національно-патріотичною свідомістю.

Чи ж усі педагоги обізнані із психологічними особливостями її розвитку?

Професор Дрогобицького педагогічного університету ім. І. Франка Омелян Вишневський виділяє три етапи такого розвитку:

«1. Етап раннього етнічно-територіального самоусвідомлення, що припадає на дошкільний і молодший шкільний вік і становить основу, фундамент патріотичного виховання. У батьківській родині відбувається засвоєння дитиною материнської мови, колискової пісні, бабусиної казки. У садочку й школі дитина починає усвідомлювати народні звичаї та обряди (колядки, щедрівки, вертепи та ін.), бере в них участь. Через щорічне повторення народні традиції звичаї та обряди засвоюються як зразки поведінки та способу життя людини, здійснюючи вплив на національно-патріотичне виховання дитини.

2. Етап національно-політичного самоусвідомлення, який припадає на підлітковий вік, коли школяр із лона сім’ї та школи переходить у громадське середовище. На цьому етапі відбувається приєднання підлітка до різноманітних дитячих і молодіжних громадських, політичних організацій і об’єднань, які беруть участь у вихованні завтрашнього громадянина України. Під впливом усвідомлення соціального життя, вивчення історії та культури народу підліток замислюється над долею рідного краю, його минулим і сучасним, ставить перед собою завдання вибору свого місця в житті й долі рідного народу. Важливим моментом становлення національно-патріотичної свідомості в цей період є формування національної гідності людини.

3. Етап державницько-патріотичного самоусвідомлення, коли поняття «національного» виходить за межі етнічності та сягає рівня державності. Характерними рисами цього етапу є вияв любові, поваги до своєї держави як головної мети нації. Державний патріотизм можливий за наявності в народу незалежної держави, бо лише незалежна держава з її символами та конституційними правами є підгрунтям державницького мислення її громадян» [6, 189].

У процесі формування національно-патріотичної свідомості відбувається самоідентифікація індивіда зі своєю нацією, утвердження цінності історичної пам'яті, побудова на її засадах відповідної світоглядної системи, що, з одного боку, є життєво необхідною умовою повноцінної реалізації особистості, а з другого, успішного розвитку українського суспільства в цілому.

Стан і розвиток педагогічних або виховних систем на сучасному етапі оцінюють за рівнем розвитку педагогічних технологій. Сучасні освітні технології спрямовані на створення оптимальних педагогічних умов, що забезпечують дієвий результат на основі визначених закономірностей та алгоритмів. Обов’язковими є активна взаємодія всіх учасників навчального процесу, педагогічна компетентність учителя, правильний вибір ним стратегії, тактики, пріоритетів, форм і методів навчальної діяльності. [7].

У процесі реалізації механізму технології формування патріотичних рис і якостей особистості передовсім потрібно звернути увагу на добір методів навчально-виховної діяльності, які стимулюють процес засвоєння важливих для цього знань, формування національно-патріотичної свідомості та вироблення волі щодо вияву активної громадянської позиції в практичній діяльності. У практиці роботи вчителів виправдав себе бінарний підхід, який включає:

1) методи організації навчально-пізнавальної діяльності (технологія навчання) + методи формування свідомості особистості (технологія виховання);

2) методи навчально-пізнавальної діяльності (технологія навчання) + методи організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки (технологія виховання) [12].


Стосовно навчання української мови напрями технологічного підходу до патріотичного виховання можна представити таблицею:


Компоненти національно-патріотичного виховання


Що передбачає

Як реалізується

на уроці мови

Пізнавальний

(когнітивний)




Формування та уточнення знань про історію України, історію та значення державних символів;

історію та розвиток української мови, ознайомлення з традиціями, звичаями й культурою рідного народу, усвідомлення місця своєї держави у світовому співтоваристві



Через опанування української мови,

вивчення відповідних мовознавчих тем,

через дидактичний матеріал із подальшим обговоренням та аналізом його змісту, виконання самостійно і за допомогою педагога робіт (навчальних, науково-дослідницьких і творчих проектів, наукових досліджень та ін.), пов’язаних із отриманням і систематизацією знань про долю рідного краю, його минуле й сучасне


Емоційно-почуттєвий


Усвідомлення своїх почуттів і ставлень до «малої батьківщини» та Української держави;

безпосереднє переживання й усвідомлення свого ставлення до вітчизняної історії, національно-культурного життя України, до подій і явищ суспільного життя, до співвітчиз ників, до себе самого та своїх дій



Через визначення й називання

почуттів і ставлень

до Української держави, української мови, культури, співвітчизників і громадян інших держав, формування вміння висловлювати такі почуття в усному й писемному спілкуванні



Операційно-діяльнісний

Формування вмінь і навичок діяти й поводитись у відповідності

до своїх патріотичних переконань,

суспільних норм

і моральних приписів,

займати активну життєву позицію,

обстоювати свої погляди, робити свідомий вибір свого місця в житті й долі рідного народу

Через розвиток мислення (набуття вмінь робити висновки й узагальнення, виявляти й пояснювати причиново-наслідкові зв’язки в суспільних процесах становлення демократичної України та розбудові національного життя)

та мовлення (формування комунікативних умінь і навичок - усного й писемного спілкування українською мовою – у будь-якій ситуації, у відповідних обставинам стилях із використанням різних типів мовлення)

Мова – могутній засіб світоглядно-психологічного впливу. В окремих мовних одиницях і особливо в текстах фіксуються попередні етапи пізнання та відбувається перенесення їх на наступні етапи – саме ця властивість мови забезпечує спадкоємність культури. Мова є водночас і знаряддям, і продуктом духовної діяльності людей, і матеріальним носієм міжсуб’єктної інформації, що інтегрує духовну діяльність людини в поле духовної діяльності народу [11, с. 29].

Стрижневими у формуванні національної самосвідомості є так звані «тексти культури», а також окремі вжиті в текстах і поза ними слова, що викликають етно-культурні (фонові), специфічно національні асоціації: козак, рушник, калина, тополя, криниця, вишиванка та ін.

Добираючи для опрацювання на уроках мови дидактичний матеріал, доцільно зосередитися на патріотичній тематиці, яка сприяє вихованню честі, гідності та інших важливих духовних якостей захисників і будівничих вітчизняної державності.

Всебічно дослідивши український фольклор з часів Київської Русі й до середини ХХ століття включно, Григорій Ващенко серед характерних рис світогляду українця виявив щирий патріотизм. «Український лицар живе для Батьківщини: він завжди готовий віддати за неї своє життя. Найдорожче для нього – лицарська честь і слово; найбільша ганьба для нього – зрада вірі й Україні», - вважав педагог.

Особливу цікавість і симпатію в учнів викликає образ українського козака – захисника Батьківщини від чужоземних загарбників, носія високої національної свідомості та глибокої духовності.

«Сьогодні образ козака-лицаря входить до змісту виховного ідеалу, але скоріше, власне, як ідеалу і свідчення того, як багато значить для нації сила, і що не позичати її треба в сусідів, а виробляти у власному характері, - вважає Омелян Вишневський. - Досвід козацтва підказує висновок, що мав би спонукати нас воскрешати в собі не лише автентичні для нас духовність, порядність і благородство, але й (можливо, найперше) силу, експансивність і здатність не тільки до оборони, але й до наступу, який часто і є найкращою обороною. Потребуємо розвивати в нашій молоді не тільки те, чим наділила нас природа, але й те, завдяки чому хлібороби колись ставали козаками…» [5]. Сьогодні ці слова звучать особливо актуально.

Для докладного усного переказу можна запропонувати шестикласникам такий текст:


Традиційна зброя українців1
«…Не годен ти синів християнських під собою мати! Твого війська не боїмося, землею й водою будемо битися з тобою!» - це рядки з відомого листа запорожців турецькому султану. На довгі роки це послання стало справжньою секретною зброєю проти ворожої загрози. Лист живив дух і підтримував волю наших предків у нелегкій боротьбі із завойовниками за право жити вільним життям. «Сильний тілом може перемогти десяток ворогів, а сильний духом – тисячі», - стверджує народне прислів’я.

Історія написання листа довго залишалася загадковою. У питанні походження цього документа науковці не могли дійти згоди. Одні вважали, що кошовий Запорозької Січі справді надіслав такий лист султану. Інші стверджували, що текст має літературне походження, його створив якийсь писарчук задля звеселення козаків.

Лише на початку минулого століття історики дійшли остаточного висновку: послання запорожців є літературним твором початку ХVІІ ст. По-перше, оригінального тексту не віднайдено, а численні копії мають різних адресатів. В одній із них названо Ахмета ІІІ, в іншій – Ахмета ІV, ще в якихось – інші імена. Підписи під копіями також різні: «Іван Сірко», «отаман Захарченко», «низові козаки»... По-друге, дипломатичне листування козаків із очільниками інших країн ніколи не порушувало тогочасного етикету.

Хоч славнозвісному листові майже 400 років, він має велику популярність. Це засвідчує невмирущість традиційної української зброї – іскрометного гумору. (За В.Горобцем, Т.Чухлібом, 200 сл.).


Опрацювання тексту слід розпочати з виконання учнями традиційних завдань. Пропонуємо їм:

  • Витлумачити лексичне значення слів етикет (норми поведінки і правила ввічливості в товаристві), кошовий (вождь, отаман козаків на Запорозькій Січі), дипломатичний (спрямований на досягнення певної мети).

  • Дібрати синонім і антонім до слова оригінальний (синонім: справжній; антоніми: підробний, фейковий).

  • Визначити тему й головну думку тексту.

  • Визначити стиль тексту, свою думку довести.

  • З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.

Три основні способи осмислення тексту – формулювання до нього запитань, створення вторинного тексту (переказування прочитаного або прослуханого), конструювання власного висловлювання про прочитане/прослухане.

Найбільш ефективним є прийом формулювання запитань, пошук відповідей на які допомагає учням осмислити різні сторони тексту: зміст, логіко-смислову структуру, композиційну будову, мовне оформлення [10].

Пропонуємо учням відповісти на такі запитання:



  • Що вам відомо про українське козацтво і його роль в історії України? На яких уроках про це йшлося?

  • З яких джерел ми маємо інформацію про Запорозьку Січ і воїнів-козаків?

  • Кого з козаків - історичних осіб ви знаєте? Хто з них зображений на картині І.Рєпіна?

  • Назвіть узагальнені образи козаків з народних казок, пісень, народних картин.

  • Чому народ століттями береже пам’ять про козаків? Що уособлює для українця образ козака?

  • Чому слова «справжній козак» і сьогодні передають найвищу оцінку моральних якостей українського чоловіка?

  • У чому козак є для сучасного українця прикладом?

  • Які почуття викликає у вас лист козаків турецькому султанові?

  • Що автори тексту вважають «традиційною українською зброєю»? Чи актуальна ця суто українська «зброя» сьогодні? Відповідь потвердіть прикладами.

Після заслуховування й обговорення відповідей на запитання пропонуємо учням скласти план тексту.

Орієнтовний:



  1. Лист живив дух і підтримував волю наших предків.

  2. Суперечки щодо походження документа.

  3. Лист - літературний твір початку ХVІІ ст.

  4. Різні адресати на різні підписи в різних копіях листа.

  5. Дипломатичний етикет ніколи не порушувався.

  6. Невмирущість традиційної «зброї» українців – гумору.

Аналізуючи перевірені перекази, не буде зайвим ще раз привернути увагу дітей до добре відомої їм картини І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», над якою натхнений змістом козацького листа митець працював довгих 14 років (1878-1891). Відомий дослідник козацької старовини Дмитро Яворницький – саме він зацікавив І.Рєпіна козацьким листом - пов’язував документ із діяльністю кошового Запорозької Cічі Івана Сірка. Узимку 1674 року сорокатисячна татарська орда і 15 тисяч турецьких яничарів намагалися підступно оволодіти військовим гарнізоном Січі. Успішно відбивши нічну атаку, запорожці розгромила ворогів. Наступного року 20-тисячна козацька армія на чолі із Сірком здійснила переможний похід до Криму. Саме під час цього походу Іван Сірко дійсно звернувся до кримського хана з листом, який починався такими словами:

«Не мислили бо ми, Військо Низове Запорозьке, входити у війну й неприязнь із Вашою Ханською Милістю і з усім кримським панством, якщо б не побачили її початок із вашого боку. …І так як ваші дії засмутили нас і завдали нам, Війську Запорозькому, досаду, то ми, за прикладом давніх пращурів і братів наших, вирішили постаратися за обіду і огорченіє воздати, і відомстити Вашій Ханській Милості і всьому Ханству рівним за рівне, але не тайно, як ви зробили, а відкрито, по-лицарськи…»

Як бачимо, тест справжнього листа, який, до речі, вияскравлює такі важливі риси, як справедливість і чесність, значно відрізняється від усім відомого пародійного козацького послання, хоч, може, й зазнав його впливу.

Цілком логічно показати шестикласникам кілька варіантів так само відомої їм народної картини «Козак Мамай», зосередивши їхню увагу на таких рисах вдачі легендарного воїна, як миролюбство, яке уживалося з рішучістю миттєво дати нищівну відсіч нападнику.

Продовжити «козацьку» тему можна, запропонувавши для письмового детального переказу такий текст:
У кам’яній темниці
У кам’яному льоху було темно, хоч в око стрель. Сюди кинули вороги Андрія Закривидорогу. Після аркана в козака боліла шия, від ударів – голова.

Навпомацки Андрій обміряв свою темницю. Десять кроків уздовж, дев’ять – у ширину. Висота? Вона, певно, сягала двох Андрієвих зростів. Стеля йшла дугою, власне, це було склепіння. Дугу цю Андрій промацав біля стін. Двері були обковані залізом. Вікон козак не намацав, та й навіщо вони потрібні під землею, ті вікна?

Не раз доводилося Андрієві сидіти в темницях. Він почав пригадувати будову підземних камер. Часто їх обладнували так, що склепіння ловило всі звуки внизу, вони передавались у сусідню кімнату. В цій сусідній кімнаті під стелею був ряд тонких ялинових, укритих лаком дощечок. Вони передавали кожен звук, шепіт і схлип. Кати сиділи й слухали. Звуки проходили, повітря – ні.

Закривидорога ходив темницею та прислухався до своїх кроків. Вони лунали то тихіше, то голосніше. Подумалося, що тихшими звуки можуть бути напроти отієї діри, що веде в сусідню кімнату…

Козак вибрав місце, де звук був найтихіший. Зупинився, підстрибнув, ухопився руками за виступ каменя…

Коли наступного дня стражники відчинили кімнату й увійшли туди зі смолоскипами, вони нікого там не побачили (За С.Тельнюком: 193 сл.)


Опрацювання тексту потрібно розпочати з виконання учнями таких завдань:

    • Пояснити лексичне значення слова склепіння (опукле перекриття, що з’єднує стіни, підпори будівель).

    • Дібрати синоніми до слів темниця (тюрма), стражник (вартовий), смолоскип (факел).

    • Визначити тему та головну думку тексту.

    • З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.

    • Визначити стиль тексту, свою думку довести.

Пропонуємо шестикласникам відповісти на такі запитання:



  • За що козака було ув’язнено ворогами? З чого видно, що його захопили в бою?

  • Чому козак знав будову підземних камер?

  • Як ви гадаєте, які почуття, охопили козака в темниці?

  • Які риси вдачі виявив ув’язнений Закривидорога? Завдяки яким якостям вибрався на волю?

  • Які почуття викликав у вас текст? Як ви оцінюєте вчинок козака Закривидороги?

Після заслуховування й обговорення відповідей на питання шестикласники складають план тексту.

Орієнтовний:

1. Козак Закривидорога в темниці.

2. Андрій навпомацки вивчає підземну камеру.

3. Якою була темниця:

а) десять кроків уздовж, дев’ять – у ширину;

б) висота сягала двох людських зростів;

в) стеля утворювала склепіння;

г) двері були обковані залізом, вікон не було.

3. Особливості обладнання «кам’яних мішків».

4. Кроки потихшали напроти дірки.

5. Козак визначив місце для втечі.

6. Наступного дня темниця була порожня.

До козацької теми можна звернутися і в процесі вивчення в 6 класі лексикології. Закріплюючи вивчене про застарілі слова та неологізми, можна запропонувати школярам таку вправу:
Уявіть, що машина часу перенесла вас у Запорозьку Січ. Це дало вам можливість розповісти нашим предкам про життя сучасних українців. Складіть висловлювання на тему «Моя мандрівка в козацьку давнину». Використайте застарілі слова та неологізми.
Дати простір дитячій уяві й фантазії можна, запропонувавши для самостійного виконання таку вправу2:

Прочитай. Усно продовж за поданим початком казку. Розкажи її продовження в класі. Удома продовження казки запиши. Добери до казки заголовок, упиши його у відповідний рядок.

_________________________________

(заголовок)


На Запорозькій Січі був цікавий звичай. Новачок, котрий вступав у Січове товариство, мав поміняти своє прізвище на козацьке прізвисько. Добираючи його новому побратимові, козаки любили пожартувати, незлостиво покепкувати з товариша. Тому багатьох нагородили такими кумедними прізвиськами, як Затуливітер, Неїжборщ, Непийвода, Недайкаша, Паливода, Загнибіда, Скачистрибайло.

Були серед запорожців четверо друзів: Пильнослух, Багатоказайло, Всечитака та Перомпишенко. Чому козаки наділили їх такими прізвиськами? Тому що кожен був неперевершений у чомусь одному,

Пильнослух мав гострий і витончений слух: чув те, що на другому березі моря говорилося пошепки. Говорити він не любив, а писати не вмів. Всечитака легко читав будь-який текст, записаний будь-якою мовою. Але людей він слухав неуважно, а балакав неохоче. Багатоказайло вирізнявся красномовством, умів переконувати, але на читання не мав терпіння, а писати йому було лінь. Перомпишенко мав чіткий і красивий почерк, але слова з нього й обценьками не витягнеш, а слухаючи людей, він засинав.

Якось Пильнослух, замріявшись, упав у глибочезну яму. Друзі кинулися його рятувати. Так усі четверо опинилися в Порталі часу, через який неждано-негадано потрапили… у ХХІ століття.

Прийнявши козаків за біженців із гарячих точок, наші сучасники оселили їх у санаторії й забезпечили всім необхідним. Перомпишенкові й Всечитаці видали один на двох мобільний телефон, Пильнослухові — ноутбук, Багатоказайлові — айпад…
Вправу школярі можуть виконати, об’єднавшись у групи або в пари. Складену учнями кінцівку тексту обов’язково потрібно прослухати й обговорити в класі, звернувши увагу на те, що такі звичаї українських козаків, як взаємовиручка, і такі риси вдачі, як сміливість, кмітливість, тямущість і почуття гумору, їхнім нащадкам, а нашим сучасникам передались у спадок повною мірою.

«Задля консолідації суспільства необхідно посилити національно-патріотичний характер навчання та виховання, передбачивши використання у виховній роботі з учнями кращих традицій та звичаїв Українського народу.

Для прикладу, проявами патріотизму є громадянський вчинок юних нахімовців, які під час перепідпорядкування Севастопольської військово-морської академії Російській Федерації на знак протесту заспівали Державний Гімн України, поведінка учнів Української гімназії у м. Сімферополь. Безперечним прикладом патріотичного виховання є сучасні військові», - сказано в листі МОН України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи в навчальних закладах у 2014/2015 н.р.»

Замислитися над суттю яскравих виявів патріотизму наших сучасників допоможе робота над передбаченим навчальною програмою твором-роздумом про вчинки людей3.

Шестикласникам необхідно пояснити, що вчинок — це дія, у якій визначають такі складники: мотив (спонукання, зацікавленості), намір, мету, власне дію, наслідки, самооцінку людиною власного вчинку та її ставлення до його оцінки, складеної іншими людьми.

У вчинку яскраво проявляється особистість — її потреби, ставлення до дійсності, характер. У вчинку проявляються такі риси особистості, як порядність/підлість, сміливість/боягузтво, відповідальність/нена дійність та ін. Вчинки оцінюються як патріотичний або зрадницький, героїчний або боягузливий, чесний або нечесний і т.ін.

Про патріотичні вчинки наших співгромадян може розповісти вчитель або заздалегідь підготовлений учень. Подаємо відповідну інформацію.
Мужній вчинок юних патріотів України
Під час церемонії підпорядкування Севастопольської військово-морської академії ім. П.Нахімова Російській Федерації кількадесят хлопців-нахімовців заспівали Гімн України. Відважні 20-річні юнаки не побоялися піти наперекір російським агресорам.

Щоб заглушити спів юних патріотів, почав голосно грати оркестр. Але Державний Гімн звучав упевнено й гідно.

В Інтернеті відео, яке зафіксувало вчинок мужніх патріотів, переглянули десятки тисяч користувачів. Юні нахімовці стали гордістю України.

Що ж до подальшого навчання нахімовців-патріотів (зрадити присязі українському народові відмовилося 75 осіб), то вони завершили його в інших закладах країни. Нині гідні сини України стали офіцерами, які будуть вірно служити своїй державі (За матеріалами Інтернету).


Курсанти Академії Нахімова гімном України перебили російське святкування: відеоролики

https://www.youtube.com/watch?v=DPXV2XOhmoU

https://www.youtube.com/watch?v=fmiPftWAUi4
Після прослуховування (читання) тексту шестикласникам можна поставити такі запитання:

  • Що уособлює Державний Гімн?

  • Що виразили нахімовці співом Гімну?

  • Які риси вдачі юних нахімовців виявив їхній вчинок?

  • На які ризики наражали себе юні патріоти?

  • Які почуття переживали вони, на вашу думку, під час співу?

  • Які почуття викликав їхній вчинок у вас?

  • Як ви оцінюєте вчинок нахімовців?

Слід запропонувати шестикласникам скласти оцінку вчинкові юнаків та аргументувати її за таким зразком: Вчинок нахімовців я вважаю … (благородним, дивним, недоцільним, гідним наслідування і т. ін.) тому що ......... .

З опорою на таблицю пояснюємо учням, як скомпонувати твір-роздум про вчинок людей (людини).





Твір-роздум про вчинки людей

компонується за таким планом:




І.

(Вступ1) Який людський вчинок привернув мою увагу. З ким, де й коли це трапилось.


ІІ.

(Основна частина у формі розповіді) Що саме трапилось.


ІІІ.

(Кінцівка у формі роздуму) Як я оцінюю цей вчинок і чому.


За поданим планом шестикласники складуть усні твори-роздуми про вчинок юних патріотів. Необхідні деталі (обставини, імена) вчитель запропонує домислити.

Учитель може ускладнити завдання. Прослухавши поданий нижче текст, шестикласники мають самостійно вилучити потрібну інформацію (виділивши головне) та за планом скомпонувати усний твір-роздум про вчинок учнів ялтинської школи.


Учнів однієї з ялтинських шкіл, які заспівали на останньому дзвонику Гімн України, піддають покаранням. Про це йдеться в надісланому на адресу газети «День» листі.

«Доброго дня! Я один із учнів, які на останньому дзвонику в ялтинській школі заспівали Гімн України. Коли ввімкнули музику російського Гімну, ми заспівали Гімн України.

Я вже на території України. Моїх однокласників, які залишилися в Ялті, змушують приходити до школи та писати пояснювальні записки, чому ми співали. Вчителів і директора школи в цю хвилину звільняють з роботи. Всіх!

Велика частина учнів і вчителів підтримує Україну!

Я стверджую, що заздалегідь співати Гімн ми не домовлялись! Але, з іншого боку, ми співали свідомо. Ми патріоти України, завжди ними були і є! Ніхто з нас цього не приховує!

Слава Україні!» (За матеріалами Інтернету).


Лист колишнього ялтинського школяра розмістили в соціальних мережах. Реакція на вчинок випускників ялтинської школи була різна: від захоплення принциповістю й мужністю школярів до нерозуміння й зневаги.

«Вчинок ялтинських учнів засвідчує, що ми виховали зрілу і свідому зміну громадян України, - каже Наталія Іванівна Руденко, колишній директор Сімферопольської української гімназії, яку нині перепрофільовують на російськомовну. - На відміну від тих, хто зрадив Україну, вони мають честь і гідність. Це справжні почуття, не фальшиві. Більше за все я ціную в людях почуття вірності й обов’язку. Впевнена, що в майбутньому Україна пишатиметься молодими людьми, які сьогодні покидають ялтинську школу». (За М.Горенком).

Слід пояснити учням, що адекватна психологічна реакція на вчинок формується у відповідності до переконань і моральних цінностей, а також елементарної вихованості особистості. Наслідком реакції на людський вчинок є формування певного ставлення до людини, яка цей вчинок здійснила. Таке ставлення може проявитись у вигляді спрямованих назовні переживань (захоплення, ненависті, байдужості, співчуття, злобливості та ін.) або ж у вигляді внутрішніх переживань (почуття сорому, каяття, мук совісті та ін.) [12]. Саме в спілкуванні людини з іншими людьми, у роздумах над своїми й чужими вчинками відбувається саморозвиток особистості.

Мета роботи над твором-роздумом про вчинок людей – розібратися у спричинених цим учинком власних почуттях, ставленнях і оцінках, навчитися їх ідентифікувати й точно, виразно й образно висловлювати.

Осмислення патріотичних учинків наших сучасників можна продовжити в процесі роботи над заміткою в газету (або веб-сайт) типу роздуму про вчинки людей4. Необхідно пояснити шестикласникам, що заміткагазетний інформаційний жанр, який стисло, виразно й оперативно повідомляє про конкретні, важливі та суспільно значимі факти. Обов’язкові вимоги до змісту замітки - злободенність і правдивість.

Текст замітки відповідає на питання що відбулося? де? коли? Замітка є ще цікавішою, якщо в ній пояснюється, як, з ким і чому це сталося.

Та частина тексту замітки, у якій йдеться про певний факт або подію, – це розповідь. У більшості випадків автор подає в замітці власні роздуми з приводу події, про яку розповів. Як правило, це висловлена ним оцінка вчинків чи поведінки людей (теза) та докази на підтвердження цієї оцінки.

Для опрацювання можна запропонувати таку замітку:


Кривдник вибачився перед українськими дітьми
Це трапилося 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий Державний Прапор було піднято над Київською мерією.

На відзнаку цієї події українські діти, які відпочивали в міжнародному дитячому таборі «Містраль» у Болгарії, одягли національнийодяг. У їдальні до них підійшов аніматор Ігор Абессінов, вимагаючи, щоб вони зняли вишиванки. Він і раніше забороняв дітям з України чи не все українське. Зокрема, школярам, які побажали виступати на одному з конкурсів з українською піснею, він категорично це заборонив. «Співайте російською або англійською», – переказували діти розпорядження Абессінова. Та юні українці не послухались: і українську пісню заспівали, і вишиванок не зняли.

До табору «Містраль» приїхав український консул. Свою допомогу й підтримку запропонувала українська діаспора в Болгарії. Дітей підтримало чимало людей різних національностей. Усі були переконані: такими дітьми Україна має пишатися, адже вони виявили не лише патріотизм, а й принциповість.

Кривдник прилюдно вибачився перед українськими дітьми, але справа на цьому не закінчилась. МЗС України направило ноту в зовнішньополітичне відомство Республіки Болгарія з проханням провести розслідування цього інциденту й ужити заходів, щоб не допустити подібних випадків у майбутньому. (За О.Козак).


Джерело:http://svitua.org/index.php/novunu/diaspora/item/1726-animator-mizhnarodnoho-dytiachoho-taboru-mistral-u-bolharii

Словник. Аніматор (від фр. animator - той, хто надихає, оживляє) - спеціаліст, який організовує відпочинок, культурні заходи: свята, конкурси, шоу та ін. Консул (від лат. consul) - посадова особа, що представляє й захищає інтереси своєї держави та її громадян в іншій країні. Діаспора (від грец. διασπορά — розсіяння) – частина народу, мовно-культурна спільнота, що проживає за межами батьківщини. Інцидент (від лат. incidentis) - прикра подія, пригода, неприємний випадок; непорозуміння.
Бесіду можна провести за такими запитаннями:


  • Розповідь про який факт покладено в основу замітки?

  • Чи відповідає текст замітки на питання що? де? коли? Свою думку довести.

  • Чи містить замітка аргументовану оцінку вчинку? Автор подає таку оцінку від свого імені чи від імені інших людей?

  • Як оцінюєте вчинок українських дітей ви? Чому? Які почуття він у вас викликав?

  • Наскільки актуальним є зміст замітки? Яку мету поставив перед собою автор замітки?

  • Яке лексичне значення слів патріотизм і принциповість?

  • Чи вдалим є, на вашу думку, заголовок замітки? Яке значення має заголовок газетної публікації?


Словник. Патріотизм (від грец. πατριώτης — співвітчизник, франц. patrís — батьківщина) — любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам). Принциповість (від лат. principium — начало, основа) — вияв внутрішньої переконаності людини, її погляду на те чи інше питання, прояв характеру і волі).

Завдання для самостійної роботи можна сформулювати так:

Написати замітку про патріотичний вчинок, який особливо вам запам’ятався. Текст замітки завершити аргументованою оцінкою вчинку. Дібрати до замітки влучний і виразний заголовок.

Підкреслюючи, що термін «патріотизм» - правічний, але його наповнення в різні історичні періоди розгляду відмінне, К.І.Чорна розрізняє інстинктивний патріотизм - початковий підсвідомий рівень любові до Батьківщини, який може за певних обставин перерости у громадську апатію чи агресивний націоналізм, і духовно осмислений, який пристрасну любов до Батьківщини поєднує з тверезим почуттям міри та поваги до інших народів [13, с.74-75]. Науковець підкреслює, що важливо не протиставляти інстинктивний патріотизм усвідомленому, духовному, а прагнути до їх синтезу: щоб інстинкт став духовнішим, усвідомленішим, а свідомість отримала творчу силу інстинктивності.



На сучасному етапі патріотичне виховання має забезпечити передумови формування особистості, які стали б спонукальною силою її самореалізації, сформували б у неї настійну внутрішню потребу в безперервному самовдосконаленні. Кінцевим результатом патріотичного виховання має бути сформована цілісна особистість – повноправна, самостійна та творча, яка відчуває свою співпричетність до української національної культури, ідентифікує себе з українською нацією й реалізує свої потенційні можливості на благо України.
Використані джерела
1.Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи в навчальних закладах у 2014/2015 н.р.

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=247489300
2.Лист МОН України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи в навчальних закладах у 2014/2015 н.р.»

http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/42285/
3. Лист МОН України від 01.08.2014 № 1/9-388 «Про проведення першого уроку в 2014/2015 н. р.»

http://www.mon.gov.ua/files/normative/2014-08-01/2680/lmon_1_9_388_01082014.doc
4. Наказ МОН України від 31.10. 2011 № 1243 «Про основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/24565/
5. Вишневський Омелян. Український виховний ідеал і національний характер (витоки, деформації і сучасні виклики)

http://ukrpedagog.org.ua/inc/1___.pdf
6.Вишневський О., Кобрій О., Чепіль М. Теоретичні основи педагогіки / Курс лекцій. За ред. О.Вишневського. – Дрогобич, 2001. – С.189.


  1. Журба К.О. Сучасні технології формування духовної культури школярів

http://ocpvm.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/konfer_2012.pdf
8. Загородня А. Сучасне розуміння патріотичного виховання молоді.

http://tme.umo.edu.ua/docs/10/6.pdf
9. Михайловская Г.А. Способы осмысления прочитанного текста

http://academy.ks.ua/wp-content/uploads/2014/05/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA-%E2%84%963.pdf
10. Пінчук О.Ф. Червяк П.І. Нариси з етно- та соціолінгвістики. – К.: Вид.центр «Просвіта», 2005.
11. Світлицький А.А., Межейко В.І. та інші. Запорізька обласна концепція патріотичного виховання громадян України. / Світлицький А.А., Межейко В.І., Власова Н.Ф., Лепський М.А., Мальований М.М., Притула О.Л., Мірошніченко О.В., Зубко І.В. – Запоріжжя: «Акцент», 2009. – 32с.
12. Целякова О.М. Вплив інформаційного суспільства на формування духовності

http://ocpvm.org.ua/wp-content/uploads/2013/10/konfer_2012.pdf
13. Чорна К.І. Теоретико-методологічні засади виховання патріотизму в дітей та учнівської молоді в умовах модернізацій них суспільних змін

http://filegiver.com/free-download/chorna-k-i-m-kiyiv-teoretiko-metodologichni-zasadi-vikhovannya-patriotizmu-ditey-ta-uchnivskoyi.doc

Додаток
Дидактичний матеріал патріотичного змісту (6 клас)


Тексти для контрольного диктанту5
Тече й тече в глибину століть загадкова дорога історії. Чому нас так манить та дорога?

Свою історію має кожна людина, рід, село, місто. Кожен топче свою стежку. Якщо ті стежки з’єднати, утвориться історичний шлях народу.

Наш український народ свою дорогу не згубив. Він пройшов через тяжкі випробування, проте зберіг своє ім’я, свою гідність і честь.

Історія нашого народу героїчна. Не завжди дорога його була широкою. Він падав і знову підіймався, він боровся, оборонявся. Він будував фортеці й міста, орав свої ниви, творив дивовижний світ казок, пісень та легенд.

Найпершою ознакою культури й розуму людини та суспільства є відчуття історії власного народу. (За В.Шевчуком, 101 сл.)

Сторінки української історії
Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, знати його історію.

Історія народу, як і життя людини, має героїчні, трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. В героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його незрівнянний талант. Ці сторінки особливо хвилюють, захоплюють, викликають почуття національної гордості.

В історичному минулому українського народу було неповторне й легендарне явище. Це Запорозька Січ. Про неї Микола Гоголь у своєму творі «Тарас Бульба» писав: «Так ось яка Січ! Ось яке гніздо, звідки вилітають усі горді й дужі! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!» (З кн. «Як козаки воювали»; 100 сл.)
Славнозвісний ватажок
За літописними джерелами, Іван Сірко був людиною релігійною та високоморальною. Відзначають такі суто людські риси характеру Івана Дмитровича: розважливість, мудрість, скромність у побуті.

Виняткова мужність Сірка увійшла в легенду. Його справедливо вважають найуспішнішим оборонцем українського народу. Жоден інший полководець не зажив серед січового товариства такої любові й шани.

Аж вісім разів обирався Іван Сірко кошовим Запорозької Січі. Кількість звитяжних перемог Сірка прискіпливо підрахував дослідник Запорозької Січі Дмитро Яворницький. За його дослідженнями, кошовий здійснив п’ятдесят п’ять походів проти турецько-татарських завойовників і жодного разу не зазнав поразки.

Не існує достовірних даних про участь Івана Сірка в селянсько-козацьких повстаннях. Але відомо, що він брав участь у визвольній війні проти шляхетсько-польського панування. (З підруч. історії, 108 сл.).



Розповідний текст з елементами опису природи та приміщення

для усного або письмового переказу
Козацькі чайки
З моря вставала рожева зоря. Вона простелила перед козацькими чайками рожевий, гаптований сріблом килим. Золоте сонце затопило рожевим кольором білі хмарки. Весело глянули ті хмарки в блакитне море, як у люстро. І не можна було розрізнити тепер, де море, а де небо.

Море прокинулося разом із сонцем і заграло дрібною хвилею. Подихнув вітерець, понадимав на чайках вітрила і погнав їх уперед.

Щодалі хвиля більшала. Та козаки були до хвилі байдужі. Не первина їм у море ходити. Вони запалили люльки та завели пісню про Сагайдачного.

Отаманський байдак ішов посередині, до нього, мов діти до матері, горнулись усі чайки.

Та ось з моря назустріч козакам виринають вітрила турецької галери. Щоб не виявити себе, кошовий поставив чайки так, щоб од галери вони ховались у сяйві сонця.

Аж ось козацькі чайки оточують галеру тісним колом. На галері збився галас, повибігали перелякані турки. Та козаки вже зчепилися з ворогами в кривавій січі.

Невольники вже здогадалися, що сталося те, про що вони тільки вві сні мріяли, що прийшла до них бажана воля. Почали вони бити й рвати на собі кайдани.

А козаки забрали на чайки визволених, потопили галеру, запалили люльки й попливли далі (За А.Кащенком; 190 сл.)


Завдання

    • Пояснити лексичне значення слів чайка (бойовий човен запорозьких козаків – довбаний, із вітрилами та веслами, зовні обшитий очеретом для кращої плавучості), галера (старовинне вітрильне багатовеслове військове судно), байдак (великий човен), люстро (дзеркало).

    • Дібрати синоніми до слів люстро(дзеркало), гаптувати (вишивати), горнутися (тулитися), галас (крик), січа (битва).

    • Визначити в тексті застарілі слова, обгрунтувати доцільність їхнього вживання.

    • Визначити тему та головну думку тексту.

    • З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.

    • Визначити стиль тексту, свою думку довести.

    • Скласти і записати план тексту.

Орієнтовний:

1. Рожева зоря над морем.

2. Хмарки дивляться в море, як у люстро.

3. Вітрець понадимав вітрила.

4. Козаки байдужі до хвилі.

5. Чайки навколо отаманського байдака.

6. Турецька галера.

7. Кривава січа.

8. Прийшла бажана воля.

9. Попливли далі.



    • Написати детальний переказ тексту.


Рабиня
Довго, ритмічно гойдалися ноші. Потім Настю підхопили міцні руки й понесли до палацу. Вона не оглядалася, не бачила, скільки проминули високих покоїв. Настю поклали на низький і м’який диван. Носії беззвучно вислизнули. Дівчина лишилася на самоті.

Щойно Настю продали. Що відчувала вона, коли сиділа на терезах? Тепер вона не людина, а рабиня. Її зважили на терезах і купили за гроші.

Кімната була невелика, напівтемна. На візерунчастій стелі зображено зорі й багатокутники. Двері низькі й склепінчасті. У вікнах – кольорові шибки.

На кам’яній долівці – килим на всю кімнату. Вздовж стін – дивани. Посередині – маленький восьминогий столик, не вищий від звичайного дзиґлика. Кілька строкатих подушок. От і все.

Клітка. Чепурна, барвиста клітка. З неї не вирватися на волю.

Як божевільна, Настя схопилася й припала до вікна. Воно виходило в сад. Міцні кам’яні мури свідчили про неможливість втечі.

Настині думки запрацювали гостро й напружено. Мовчати! Удавано скоритись! А коли обізнається зі звичаями татар, заговорить по-татарськи, тоді втекти, привести козаків і стерти із землі оцю в’язницю!

І плакала в розкішній клітці, і билась об грати вікон Гюль-Хуррем, Троянда Щастя. Так прозвали Настю людолови (За З.Тулуб; 179 сл.)


Завдання

  • Пояснити лексичне значення слів терези (ваги), дзиґлик (стільчик), склепінчастий (склепіння – опукле перекриття, що з’єднує стіни, підпори будівель), мур (висока кам'яна або цегляна стіна).

  • Дібрати синоніми до слів барвистий (різнокольоровий), строкатий (пістрявий), чепурний (охайний).

  • Визначити тему та головну думку тексту.

  • З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.

  • Визначити стиль тексту, свою думку довести.

  • Скласти і записати план тексту.

Орієнтовний:

І. Дівчину понесли до палацу.

ІІ. Тепер вона рабиня.

ІІІ. Невелика напівтемна кімната.

1. Зорі й багатокутники на стелі.

2. Низькі склепінчасті двері.

3. Кольорові шибки у вікнах.

4. Килим на долівці.

5. Низькі м»які дивани.

6. Восьмикутний столик.

7. Строкаті подушки.

ІV. Втекти й привести козаків!



  • Написати детальний переказ тексту.


Розповідні тексти, що містять роздум, для усного детального переказу

Чому потрібно знати історію
Як відомо, історія не любить слова «якби». Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді зовсім не було б України, українського народу, так само, як і багатьох племен і народів на землі. Їх знищили б вороги, розтоптала б жорстока дійсність.

Наш народ існує тому, що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі й бути українцями.

І як буває прикро, коли ми захоплюємось воєнним мистецтвом римських легіонерів, але не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про звитягу Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося мужністю спартанців біля Фермопілів і не чули нічого про подвиг козаків під Берестечком…

Історією потрібно не лише цікавитися, її потрібно досконало знати, бо історія – не просто минуле народу, це – його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу (За М.Слабошпицьким; 165 сл.).


Довідка. Ганнібал – полководець карфагенського війська (ІІІ ст. до н.е.). Самійло Кішка – український гетьман (ХVІ ст.) Петро Сагайдачний – український гетьман (ХVІІ ст.) Іван Сірко – кошовий отаман Запорозької Січі (ХVІІ ст.) Фермопіли – грецьке місто, що уславилося героїчною обороню від перських загарбників (480 р. до н.е.). Берестечко – місто, біля якого відбулася битва в найтрагічніший момент визвольної війни проти шляхетської Польщі (червень 1651 р.)

Записати на дошці опорні слова: Запорозька Січ, лицарі Запорожжя, римські легіонери, Ганнібал, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Іван Сірко, спартанці, Фермопіли, Берестечко.
Завдання

  • Пояснити лексичне значення слів легіонер (воїн, який входить до складу легіону), спартанець (громадянин старогрецької держави Спарти), лицар (те саме, що й рицар – букв. середньовічний феодал на військовій службі, перен. самовідданий захисник).

  • Дібрати синоніми до слів розтерзати (розідрати), ратний (воєнний), майстерність (вправність).

  • Визначити тему й головну думку тексту.

  • З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.

  • Визначити стиль тексту, свою думку довести.

  • Скласти і записати план тексту.

Орієнтовний:

1. Історія не любить слова «якби».

2.Що було б з Україною, якби не Січ.

3. Завдяки кому існує наш народ.

4. Прикро, що не знаємо своєї історії.

5. Чому історію треба знати досконало.



  • За планом усно переказати текст.


Художник Васильківський
Гуркоче колесами по рейках поїзд. Пропливають назад зелені ялини, білокорі берези. Сергій Васильківський стоїть біля вікна, міркує.

Роки навчання минули. Йому вже за тридцять. Шевченко в такому віці вже був автором «Кобзаря», Рафаель уже створив «Сікстинську мадонну». Час і йому показати, на що він здатний.

У чому сенс життя людини? Не вперше обмірковує це питання художник. На його думку, щасливим можна стати, якщо житимеш на повну силу, бігато знатимеш і вмітимеш. Щасливим будеш, якщо кожен свій помисел і всі діла спрямовуватимеш на добро. А художник має стверджувати добро своїми картинами.

Доля українського народу склалася так, що і сльозою в горі, і виявом радості, і заповітом нащадкам стала для нього пісня. У пісні для українців усе: найтонші відтінки почуттів, хвилювання, страждання, радощі.

Пісня – душа народу. Але живопис – так само сплеск душі! Отож однією з особливостей українського живопису має бути пісенність. Пісенність має виявлятися в барвах та лініях.

Як же хочеться відтворити фарбами природу рідної України! Як хочеться зробити картину живописною піснею свого народу!

Отже, треба негайно братися за роботу. Як хотілося б, щоб Україна назвала його своїм співцем! (За М.Безхутрим; 197 сл.)
Завдання


  • Пояснити лексичне значення слів сенс (суть, доцільність, корисність чогось), барва (колір, забарвлення).

  • Визначити тему й головну думку тексту.

  • З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.

  • Визначити стиль тексту, свою думку довести.

  • Скласти і записати план тексту

Орієнтовний:

І. Роздуми в дорозі.

1. Час показати, на що він здатний!

2.У чому сенс людського життя?

3. Стверджувати добро картинами.

ІІ. Пісня для українців – усе.

ІІІ. І живопис, і пісня – сплески душі.

ІV. Як хочеться зробити піснею народу картину!

V. Прагнення стати співцем України.


  • Усно переказати текст.



Чому варто носити вишиванку
Українські вишиванки ніколи не втрачали популярності. Їх носять дорослі й діти, чоловіки і жінки, українці та іноземці. Якщо раніше вишиванку одягали лише на тематичні заходи, то сьогодні вишита сорочка стала звичною частиною повсякденного гардероба.

Чому до вишиванки ставляться з такою повагою та любов’ю?

По-перше, це не лише зручний, а й безпечний для здоров’я одяг. Адже традиційно вишивають на полотні або льоні, а ці тканини чудово пропускають вологу, не викликають алергії, вони приємні для тіла.

По-друге, вишиванка ідеально поєднується з будь-яким одягом: шкільною формою, джинсами, шортами різних фасонів. Вишита сорочка завжди має вигляд елегантний та стриманий і водночас яскравий та оригінальний.

По-третє, вишиванку вважають потужним оберегом. Наші предки вірили в силу вишитих візерунків. Кожен елемент вишивки має своє значення, а всі разом бережуть людину від негараздів.

По-четверте, вишиванку здавна вважають символом і гордістю української культури. Вона береже традиції наших предків. Вишита сорочка – як патріотична пісня.

Ось чому вишиванка є такою улюбленою й популярною в нашому народі. ( 160 сл).
Завдання


  • Пояснити лексичне значення слів оберіг (предмет, який забезпечує захист, береже від біди), символ (умовне позначення певного предмета, поняття або явища), традиція (досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління.), гардероб (тут: увесь одяг однієї людини), алергія (підвищена чутливість організму до певних речовин).

  • Дібрати синоніми до слів негаразди (біди, неприємності), елегантний (вишуканий, витончений), популярний (відомий).

  • Визначити тему й головну думку тексту.

  • З’ясувати, які типи мовлення поєднано в тексті.

  • Визначити стиль тексту, свою думку довести.

  • Скласти і записати план тексту

Орієнтовний:

І. Вишиванки ніколи не втрачали популярності.

ІІ. Чому до вишиванки ставляться з повагою та любов’ю.

1. І зручний, і корисний для здоров»я одяг.

2. Ідеально поєднується з будь-яким одягом.

3. Вишиванка – потужний оберіг.

4. Символ і гордість української культури.

5. Такі причини популярності вишитої сорочки.



  • Усно переказати текст.



1 Див. Готуймося до уроків з української мови у 6 класі: контроль знань : методичний посібник для вчителя / О.П. Глазова. — Київ : Видавничий дім «Освіта», 2014.


2Див. Мовне портфоліо. Робочий зошит з розвитку мовлення : навчальний посібник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О.П. Глазова. — Київ : Видавничий дім «Освіта», 2014.

3 Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому стилі. Див. Програма Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (5-9 класи).





1 Слова «вступ», «основна частина» та «кінцівка» («висновок») у плані не записуються.

4 Замітка в газету типу роздуму про вчинки людей. Див. Програма Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (5-9 класи)





5 Див. Готуймося до уроків з української мови у 6 класі: контроль знань : методичний посібник для вчителя / О.П. Глазова. — Київ : Видавничий дім «Освіта», 2014.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка