П. Л. Шупика фаді з. І. Аль-кайялі клініко-експериментальне обґрунтування



Скачати 315.94 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір315.94 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П. Л. ШУПИКА
ФАДІ З. І. АЛЬ-КАЙЯЛІ

УДК 617.723-002-036-08:615.331



КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБІОТИКА В ЛІКУВАННІ ПЕРЕДНІХ ЕНДОГЕННИХ УВЕЇТІВ

14.01.18 – Офтальмологія




автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі неврології та офтальмології Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сакович

Василь Микитович, Державний заклад

«Дніпропетровська медична академія МОЗ

України», доцент кафедри неврології

та офтальмології, м. Дніпропетровськ.



Офіційні опоненти: член-кореспондент НАМН України, доктор

медичних наук, професор Жабоєдов Геннадій



Дмитрович, Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач

кафедри офтальмології, м. Київ.
доктор медичних наук, професор Сухіна

Людмила Олексіївна, Донецький національний

медичний університет ім. М. Горького МОЗ

України, завідувач кафедри офтальмології ФІПО,

м. Донецьк.

Захист відбудеться « » ___________________ 2013 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.05 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 03680, Україна, м. Київ, просп. Комарова, 3, Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока», кафедра офтальмології НМАПО імені П. Л. Шупика.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04122, Україна, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий « »_______________ 2013 р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент Н.С. Лаврик


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Однією з найбільш складних і важливих проблем була і залишається проблема лікування увеїту. Її актуальність зумовлена значною розповсюдженістю захворювання, переважно серед осіб молодого працездатного віку, розвитком ускладнень, що в 10 - 40% випадків призводять до слабозорості або сліпоті (Є. І. Аніна, Т. А. Красновид, К. В. Мартопляс, 2002). У 30 - 60% хворих увеїти мають хронічний рецидивуючий перебіг (Н. В. Панченко та ін., 2004; P. McCluskey et al., 2000). Тому проблема лікування увеїтів залишається, як і раніше, актуальною в плані підвищення ефективності терапії, зниження числа ускладнень, запобігання хронізації процесу (М. П. Гречаный, О. Б. Ченцова, А. В. Кильдюшевский, 2002). До сьогоднішнього дня триває пошук методів лікування, які могли б знизити ступінь запального процесу судинного тракту ока, запобігти виникненню ускладнень. Останнім часом значна увага приділяється вивченню етіології, процесів патогенезу увеїтів, з'ясуванню закономірностей їх розвитку та особливостей перебігу запалення, участі імунної, ендокринної та інших систем (Г. Н. Быковская, 2000; Н. А. Ермакова, 2005; К. П. Павлюченко та ін., 2008). У ряді досліджень визначено, що при запальних захворюваннях очного яблука відзначається підвищена продукція вільно-радикальних сполук кисню, оксиду азоту та інших з'єднань (A. J. Augustin et al., 1994; T. Bodamyali et al., 2000; K. Koizumi et al., 2003). Крім протибактеріальних і противірусних препаратів, останнім часом почали приділяти увагу пробіотикам – біопрепаратам на основі живих мікробних структур (Т. А. Гюрджян, 2000). Важливою особливістю пробіотиків є здатність підвищувати специфічну і неспецифічну імунну реактивність організму його власника, посилювати клітинну і гуморальну відповідь. При їх застосуванні активізується продукція цитокінів, особливо інтерферону. Пробіотик субалін є ліофілізованою суспензією штаму Bacillus subtilis, в якій методом генної інженерії імплантований ген лейкоцитів людини, що продукує α-2-інтерферон. Крім антибактеріальної, він має й противірусну активність (И. Б. Сорокулова, 1998). У зв'язку з цим, видається актуальним дослідження впливу субаліну на запальний процес увіального тракту ока і стан процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантної системи ферментів як можливої патогенетичної ланки запалення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Виконана дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної теми, зареєстрованої в ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»: «Оптимізація методів лікування запальних захворювань та травматичних пошкоджень органу зору» 2009-2015 рр.. (IH.04.09, № 0180U011277 ), в якій автор був співвиконавцем.



Мета роботи: підвищити ефективність комплексного медикаментозного лікування хворих на передні ендогенні увеїти шляхом експериментального вивчення корекції порушеного перекисного окислення ліпідів і антиоксидантних ферментів з наступною апробацією у клінічній практиці.

Завдання:

1. На моделі переднього увеїту вивчити показники перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи в слізній рідині і крові.

2. Дослідити вплив пробіотика субаліну на стан процесів вільно-радикального окислення ліпідів та ферментів антиоксидантного захисту в умовах моделювання переднього увеїту.

3. Визначити стан процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи в сльозі хворих на передні увеїти (концентрація дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду та активності супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази).

4. Визначити вплив лікування передніх увеїтів у хворих із застосуванням пробіотика субаліну в умовах клініки на показники перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи.

5. Вивчити вплив пробіотика субаліну на динаміку клінічних проявів запального процесу у хворих на передні увеїти і визначити його клінічну ефективність.

6. Обґрунтувати застосування пробіотика субаліну в лікуванні передніх увеїтів і скласти методичні рекомендації щодо застосування запропонованого методу терапії в практичній офтальмології.

Об'єкт дослідження: передні ендогенні увеїти.

Предмет дослідження: візометрія, периметрія, тонометрія, біомікроскопія, мікробіологічні, імуноферментні, біохімічні методи дослідження патогенетичної ролі процесів пероксидації та стану антиоксидантної системи при передніх увеїтах і впливу їх корекції пробіотиком субаліном на результати лікування хворих з даною патологією.

Методи дослідження: візометрія з корекцією і без корекції за допомогою набору оптичного скла за таблицею Сивцева, комп’ютерна периметрія за допомогою периметра Octopus® 900, тонометрія за Гольдманом, біомікроскопія переднього відрізку очного яблука за допомогою щілинної лампи ЩЛ-2Б, офтальмоскопія за допомогою електронного офтальмоскопа HEINE BETA® 200 Ophthalmoscope, реакція імуноферментного аналізу (ІФА), полімеразна цепна реакція (ПЦР), біохімічні методи з використанням спектрофотометрії «Спекол-210» (визначення вмісту малонового діальдегіду і дієнових кон'югатів, активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), статистична обробка результатів.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Розширені наукові уявлення про активність маркерів запального процесу при експериментальному передньому увеїті, що підтверджуються підвищенням вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів (малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів) у крові на 37,1-50,3 %, в сльозі – на 120-149,1 %, і зниженням антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, каталази) на 14,8-33,0 % і 17,5-40,0 % відповідно.

2. Доповнені наукові дані про зниження активності запальної реакції при передньому ендогенному увеїті в експерименті після застосування пробіотика субаліну, що підтверджуються достовірним (р<0,05) зниженням активності продуктів перекисного окислення ліпідів (малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів) у крові та сльозі на 14,6-31,0 % і підвищенням активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, каталази) в сльозі на 15,2-53,0 % і в крові на 16,6-22,5 %.

3. Уточнено наукові дані про нормалізуючу дію субаліну на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів та ферментів антиоксидантної системи у хворих з токсико-алергічним увеїтом, засновані на зниженні в слізній рідині рівнів малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів на 16,2-23,8 %, і підвищенням активності антиоксидантних ферментів на 18,7-25,3 %.



Практичне значення одержаних результатів:

1. Рекомендована схема лікування одночасного застосування пробіотика субаліну в краплях кожні 2 години (після попереднього розведення 1 ампули препарату в 2 мл фізіологічного розчину), і всередину по 2 ампули препарату по 2 рази в день (після попереднього розведення в 20 мл фізіологічного розчину), кожна ампула містить 1 x 109 живих мікробних клітин, курс лікування 10 днів (Пат. 64087 Україна, МПК А 61 К 35/74, № 62894; заяв. 18.04.2011; опубл. 12.09.2011, Бюл. № 17).

2. Відзначена клінічна ефективність комплексної терапії із застосуванням субаліну у хворих з увеїтом, що відзначилася у скороченні термінів зникнення набряку рогівки, ексудату в передній камері ока, перикорнеальній ін'єкції на 3-4 ліжко-дня.

3. Застосування удосконаленого методу лікування хворих передніми увеїтами ефективно за показниками поліпшення зорових функцій на 14,5 %, зниження запальної реакції на 3,1-3,5 дня, скорочення термінів лікування на 3-4 дні, зниження частоти ускладнень в середньому на 35,6 %.



Впровадження в практику. Основні наукові положення і практичні результати роботи впроваджені в клінічну практику головного відділення обласної офтальмологічної лікарні м. Дніпропетровська, очного відділення КЗ «Міська лікарня № 8 Дніпропетровської обласної ради», включені в програми лекцій та практичних занять для студентів і лікарів-інтернів ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».

Особистий внесок здобувача. Вибір теми і направленість дослідження належать професору кафедри неврології та офтальмології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», науковому керівникові, д.м.н. В. М. Саковичу. Автором особисто вивчені анамнестичні дані, виконані клінічні офтальмологічні обстеження пацієнтів (103 хворих), спостереження в динаміці та оцінка характеру перебігу передніх увеїтів (64 хворих), відбір сльози і спостереження пацієнтів в динаміці до моменту виписки зі стаціонару (76 хворих), проводилися посіви на мікрофлору з кон'юнктивальної порожнини очей (47 хворих). Мікробіологічні та біохімічні дослідження виконані в центральній науково-дослідній лабораторії ДЗ «ДМА» (зав. лабораторією професор Дроздов А.Л). Автором самостійно статистично оброблені та інтерпретовані отримані результати, зроблені висновки та розроблені практичні рекомендації; внесений основний внесок у підготовку наукових даних для їх публікації та доповідей на конференціях і з'їздах.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації були представлені на XII з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2010), на міжнародній науково-практичній конференції «Спеціальні питання діагностики та лікування захворювань ЛОР-органів краніофаціальних областей та органу зору» (Київ, 2011), на науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю «Філатовські читання» (Одеса, 2011), на міжнародній науково-практичній конференції офтальмологів «Актуальні питання медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів» (Дніпропетровськ, 2011), на засіданні товариства офтальмологів (Дніпропетровськ, 2011, 2012).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 10 друкованих роботах: з них 5 – у наукових журналах, відповідно до Переліку наукових видань України, 4 публікації – у матеріалах і тезах науково-практичних конференцій і ХІІ з'їзду офтальмологів України, отриманий деклараційний патент України (Пат . 64087 Україна. Спосіб лікування передніх ендогенних увеїтів інфекційного походження. Заявник і патентовласник – Дніпропетр. мед. акад. – № 62894; заявл.18.04.2011; опубл. 12.09.2011, Бюл. № 17).

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена російською мовою на 113 сторінках тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (загальна кількість літературних джерел – 216). Робота ілюстрована 21 таблицею і 32 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Основні завдання експериментальної частини роботи полягали у вивченні впливу пробіотика субаліну на стан процесів вільно-радикального окислення ліпідів та ферментів антиоксидантного захисту в умовах моделювання переднього токсико-алергічного увеїту. Всі досліджувані тварини були розділені на 3 групи: 1 група – контрольна (10 інтактних кролів), 2 група – група порівняння (9 кроликів з увеїтом), 3 група – основна (9 кроликів з увеїтом), яким вводився пробіотик субалін у краплях кожні 2 години і внутрішньо – по 2 дози препарату протягом 10 днів. Ступінь запальної реакції, динаміку клінічних проявів оцінювали за допомогою щілинної лампи. Аналіз клінічних результатів проводили з урахуванням строків зникнення набряку райдужки, розсмоктування преципітатів на ендотелії рогівки, зникнення перикорнеальної ін'єкції. Оцінка гіперемії судин райдужки проводилася за п'ятибальною системою (Yamauchi H., Iso T., 1978).

Нами проліковано 103 хворих (113 очей), з них 43 жінки (41,7 %) і 60 чоловіків (58,3 %), віком від 17 до 68 років (середній вік 42 ± 0,3 років), з гострими передніми ендогенними увеїтами (ПУ).

В процесі лікування виділено 2 групи хворих: основна (53 хворих, 59 очей), з них 21 жінка (39,6 %) і 32 чоловіки (60,4 %), і контрольна (50 хворих, 54 ока), з них 22 жінки (44,0 %) і 28 чоловіків (56,0 %).

Всі пацієнти пройшли комплекс офтальмологічних досліджень: візіометрія з корекцією та без корекції, периметрія, тонометрія за Гольдманом, біомікроскопія переднього відрізку очного яблука за допомогою щілинної лампи ЩЛ-2Б, офтальмоскопія за допомогою електричного офтальмоскопа.

Для уточнення етіології ПУ проводилися лабораторні дослідження: реакція імуноферментного аналізу (ІФА) і полімеразна цепна реакція (ПЛР). Всім пацієнтам проводилося базисне етіологічне та патогенетичне лікування. Хворим основної групи додатково призначали пробіотик субалін у краплях (1 ампулу препарату розводили 2 мл фізіологічного розчину), інстиляції проводили кожні 2 години з першого дня надходження в стаціонар, протягом 10 днів, одночасно призначали субалін внутрішньо по 2 дози препарату (2 ампули) 2 рази в день. Порівняльну оцінку ефективності лікування у двох групах проводили з урахуванням строків розсмоктування преципітатів, зникнення запальних явищ, тривалості перебування хворого в стаціонарі, показників гостроти зору, біохімічних досліджень у слізній рідині та крові (концентрація дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду та активності супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази). Статистичну обробку результатів експериментальних і клінічних досліджень проводили за допомогою пакету програм Statistica v.6.1®. Оцінку відмінностей кількісних показників проводили з розрахунком середнього арифметичного значення (М), його стандартної похибки (m) і 95% довірчого інтервалу (95% ДІ), з використанням t-критерію Стьюдента для залежних і незалежних вибірок, з попередньою перевіркою нормальності розподілу за критерієм Колмогорова-Смірнова.

Результати та їх обговорення

Аналіз отриманих результатів проведених досліджень у відповідності з першим напрямком свідчить про наявність ознак вираженого оксидативного стресу у тварин з експериментальним токсико-алергічним увеїтом. При розвитку увеїту відзначається зростання інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів, в результаті чого в організмі підвищується концентрація малонового діальдегіду і дієнових кон'югатів. В порівнянні з вихідним станом до розвитку увеїту рівень малонового діальдегіду в крові експериментальних тварин підвищився з 18,0 ± 1,2 до 26,9 ± 1,5 мкмоль / мл, тобто на 49,4 % (р<0,01), а в слізній рідині – з 5,8 ± 0,4 до 14,2 ± 0,8 мкмоль / мл або на 144,8 % (р<0,01). Підвищення рівня дієнових кон'югатів відбулося на 41,2 % (р<0,01) в крові (з 3,4 ± 0,2 до 4,8 ± 0,3 мкмоль / мл) і на 120,0 % (р<0,01) в слізній рідині (з 0,5 ± 0,04 до 1,1 ± 0,07 мкмоль / мл).

В основній групі тварин, де як регулятор рівня продуктів ПОЛ використовувався пробіотик субалін, динаміка показників в умовах моделювання токсико-алергічного увеїту була подібною (табл. 1). Зокрема, рівень малонового діальдегіду в слізній рідині тварин підвищився на 75,0 % в порівнянні з вихідним станом (р<0,01), а дієнових кон'югатів – на 55,7 % (р<0,01). Водночас, на тлі статистично порівняних рівнів досліджуваних показників до розвитку увеїту в обох групах (р>0,05) активізація процесів ПОЛ при використанні пробіотика субаліну була менш вираженою. Концентрація малонового діальдегіду і дієнових кон'югатів в слізній рідині тварин основної групи після моделювання була на 31,0 % (р<0,01) і 26,4 % (р<0,05) менше ніж в групі порівняння.

Таблиця 1

Вплив субаліну на рівень продуктів перекисного окислення ліпідів у слізній рідині кроликів в умовах моделювання токсико-алергічного увеїту

Показник

Група порівняння (n=9)

Основна група (n=9)




До розвитку

увеїту


Увеїт


∆ (%)


До розвитку увеїту

Увеїт +

субалін


∆ (%)


∆1 (%)


(М±m)

(М±m)

(М±m)

(М±m)




Малоновий

діальдегід,

мкмоль / мл


5,8±0,4


14,2 ±0,8


8,4

(144,8%)


p<0,01

5,6±0,3


9,8±0,6


4,2

(75,0%)


p<0,01

- 4,4

(-31,0%)


p1<0,01

Дієнові кон’югати, мкмоль / мл

0,50 ±0,04


1,10 ±0,07

0,6

(120%)


p<0,01

0,52 ±0,03


0,81 ±0,05


0,29

(55,7%)


p<0,01

- 0,29

(-26,4%)


p1<0,05

Примітки: 1. ∆ (%) – зміни показника відносно вихідних даних; ∆1 (%) – зміни показника між групами «увеїт+субалін» і «увеїт»; 2. р (р1) рівень значимості відмінностей середніх відносно вихідних даних (між групами «увеїт+субалін» і «увеїт»).
При розвитку увеїту також спостерігається порушення окисно-відновних процесів, що виявляється зниженням активності досліджуваних ферментів антиоксидантної системи. Так, активність супероксиддисмутази в слізній рідині кроликів з експериментальним увеїтом знижується на 19,9 % (р<0,05), глутатіонпероксидази – на 41,4 % (р<0,01), каталази – на 31,7 % (р<0,01), в порівнянні з вихідним станом (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив субаліну на активність антиоксидантних ферментів у слізній рідині кроликів в умовах моделювання токсико-алергічного увеїту


Показник

Група порівняння (n=9)

Основна група (n=9)




До розвитку

увеїту


Увеїт


∆ (%)


До розвитку увеїту

Увеїт +

субалін


∆ (%)


∆1 (%)


(М±m)

(М±m)

(М±m)

(М±m)







Супероксид-

дисмутаза,

ум. од. / мл


50,2±2,2


40,2 ±2,1


-10

(-19,9%)


p<0,05

50,1±2,0


46,3 ±1,9


-3,8

(-7,6%)


p<0,05

6,1

(15,2%)


p1<0,05

Глутатіон-

пероксидаза,

нкат / мл


154,3 ±11,8


90,4 ±7,4


-63,9

(-41,4%)


p<0,01

162,7 ±12,4


138,3 ±9,6


-24,4

(-15,0%)


p<0,05

47,9

(53,0%)


p1<0,01

Каталаза,

нкат / мл



65,2±4,0


44,5± 3,2


-20,7

(-31,7%)


p<0,01

61,0±4,8


52,9 ±2,3


-8,1

(-13,3%)


p<0,05

8,4

(18,9%)


p1<0,05

Примітки: 1. ∆ (%) – зміни показника відносно вихідних даних; ∆1 (%) – зміни показника між групами «увеїт+субалін» і «увеїт»; 2. р (р1) рівень значимості відмінностей середніх відносно вихідних даних (між групами «увеїт+субалін» і «увеїт»).

При використанні субаліну як стимулятора і регулятора ензиматичної антиоксидантної системи, підвищення активності глутатіонпероксидази в слізній рідині досягає 153,0 % (р<0,01), супероксиддисмутази – 115,2 % (р<0,05), каталази – 118,9 % (р<0,05), в порівнянні з тваринами, які не отримували цей пробіотик, що доводить стимулюючий ефект субаліну на процеси дезінтоксикації ліпопероксидів.

В цілому, загальна оцінка результатів, отриманих в експериментальній частині роботи, дозволяє рекомендувати субалін для дослідження в клінічних умовах у пацієнтів з передніми увеїтами.

Результати дослідження показали, що на 10 добу лікування з використанням субаліну вміст малонового діальдегіду в слізній рідині хворих на увеїт знижується з 15,10 ± 0,62 до 7,86 ± 0,45 мкмоль / мл (на 47,9 %; р<0,01), а дієнових кон'югатів – з 1,18 ± 0,07 до 0,67 ± 0,04 мкмоль / мл (на 43,2 %; р<0,01). В групі хворих на увеїт, які отримували тільки традиційну терапію, динаміка показників на цей час була достовірною (р<0,01), але менш вираженою: зниження вмісту малонового діальдегіду склало 28,6 % (з 14,46 ± 0,50 до 10,32 ± 0,54 мкмоль / мл), дієнових кон'югатів – 28,6 % (з 1,12 ± 0,06 до 0,80 ± 0,04 мкмоль / мл). При цьому на тлі подібних рівнів досліджуваних показників до початку лікування в контрольній і основній групах (р>0,05), після курсу терапії відзначалося достовірне розходження середніх рівнів малонового діальдегіду на 23,8 % (р<0,01), а дієнових кон'югатів – на 16,2 % (р<0,05).

В кінцеві терміни лікування (10 доба) у хворих основної групи була підвищена активність антиоксидантних ферментів у сльозі: супероксиддисмутази на 18,7 % (р<0,05), глутатіонпероксидази – на 25,3 % (р<0,05), каталази – на 21,6 % (р<0,05), в порівнянні з відповідними показниками у хворих на увеїт, які не отримували субалін (рис. 1).

Рис. 1. Середній рівень (М, 95% ДІ) показників активності антиоксидантних ферментів у слізній рідині хворих на увеїт в динаміці лікування при різних схемах терапії: * – р<0,05 між групами.

Найбільший інтерес для практичної офтальмології мають результати, отримані при вивченні впливу субаліну на показники запального процесу у хворих з передніми увеїтами. Застосування субаліну в основній групі сприяє зникненню набряку ендотелію рогівки в основній групі на 11,2 ± 0,3 день, а в контрольній групі – на 14,7 ± 0,2 день (р<0,01), ексудат у передній камері розсмоктувався відповідно на 12,3 ± 0,2 день і на 15,4 ± 0,4 день (р<0,05), перикорнеальна ін'єкція в основній групі зникає на 14,1 ± 0,3 день і в контрольній групі – на 17,6 ± 0,5 день (р<0,01) (рис. 2). 



Рис. 2. Порівняльна характеристика (М, 95% ДІ) ефективності лікування хворих основної і контрольної груп.

Через 10 днів після лікування в групі хворих, які отримували субалін, ефективність купірування ознак запальної реакції склала 81,4 % (48 із 59 очей), у той час як у хворих, які отримували традиційну терапію – 48,1 % (26 із 54 очей) (р<0,01). В процесі лікування у всіх хворих відзначалося поступове підвищення гостроти зору (табл. 3). На 10-й день лікування середня гострота зору у хворих основної групи склала 0,73 ± 0,02 %, а в контрольній групі – 0,66 ± 0,03 % (р<0,05).



Таблиця 3

Динаміка показника гостроти зору у хворих на передні увеїти

(кількість очей, %)

Гострота зору


Основна група(n= 59 очей)

Контрольна група (n=54 ока)

До лікування

10-й день лікування

р

До лікування

10-й день лікування

р


<0,1

4 (6,8%)



>0,05

3 (5,6%)



>0,05

0,1 – 0,3

28 (47,4%)

3 (5,1%)

<0,01

26 (48,1%)

6 (11,1%)

<0,01

0,4 – 0,6

21 (35,6%)

7 (11,9%)

<0,01

19 (35,2%)

11 (20,4%)

>0,05

0,7 – 1,0

6 (10,2%)

49 (83,0%)

<0,01

6 (11,1%)

37 (68,5%)

<0,01

У серед-ньому (M±m)

0,34±0,03%

0,73±0,02%

<0,01

0,36±0,03%

0,66±0,03%

<0,01

р1



>0,05

<0,05

Примітка. р – рівень значимості розходжень відносно показника до лікування; р1 – рівень значимості розходжень між групами у відповідний період спостереження.

ВИСНОВКИ

  1. Запальні захворювання увіального тракту внаслідок значної поширеності, недостатньо ефективної терапії і високого відсотка хронічного рецидивуючого перебігу захворювання (30-60%) є актуальною проблемою і обумовлюють необхідність пошуку нових засобів і способів підвищення ефективності їх лікування. Перспективним видається вивчення використання пробіотика субаліну для підвищення ефективності терапії увеїтів.

  2. При експериментальному передньому увеїті спостерігається зростання активності продуктів перекисного окислення ліпідів у крові і сльозі: вміст малонового діальдегіду підвищується до 26,9 ± 1,5 мкмоль / мл, або на 49,4 % (р<0,01) в крові і до 14,2 ± 0,8 мкмоль / мл, або на 144,8 % (р<0,001) в слізній рідині; вміст дієнових кон'югатів підвищується до 4,8 ± 0,3 мкмоль / мл, або на 41,2 % (р<0,01), а в слізній рідині – до 1,1 ± 0,07 мкмоль / мл, або на 120,0 % (р<0,001), в порівнянні з тваринами до розвитку увеїту. Також спостерігається зниження активності антиоксидантних ферментів у крові та в слізній рідині експериментальних тварин: супероксиддисмутази до 15,0 ± 0,8 ум. од. / мл, або на 16,2 % (р<0,05) в крові і до 40,2 ± 2,9 ум. од. / мл, або на 19,9 % (р<0,05) в сльозі; глутатіонпероксидази до 325,7 ± 25,0 нкат / мл, або на 33,9 % (р<0,01) в крові і до 90,4 ± 7,4 нкат / мл, або на 41,4 % (р<0,01) в сльозі; каталази до 377,8 ± 27,5 нкат / мл, або на 26,3 % (р<0,05) в крові і до 44,5 ± 3,2 нкат / мл, або на 31,7 % (р<0,01) в сльозі, в порівнянні з нормою.

  3. Виявлено виражену інгібуючу дію субаліну на процеси перекисного окислення ліпідів при експериментальному токсико-алергічному увеїті: при цьому концентрація малонового діальдегіду зменшується до 9,8 ± 0,6 мкмоль / мл, або на 31,0 % (р<0,01) в слізній рідині, а в крові – до 21,4 ± 1,0 мкмоль / мл, або на 20,5 % (р<0,05), вміст дієнових кон'югатів – до 0,81 ± 0,05 мкмоль / мл, або на 26,4 % (р<0,05) в слізній рідині, а в крові до 4,1 ± 0,2 мкмоль / мл, або на 14,6 % (р<0,05), відносно до групи тварин, що не отримували субалін. Під впливом субаліну у тварин з експериментальним увеїтом активність глутатіонпероксидази в слізній рідині зростає до 138,3 ± 9,6 нкат / мл, або на 53,0 % (р<0,01), супероксиддисмутази – до 46,3 ± 1,9 ум. од. / мл, або на 15,2 % (р<0,05), каталази – до 52,9 ± 2,3 нкат / мл, або на 18,9 % (р<0,05), в порівнянні з групою тварин, що не отримували препарат.

  4. В сльозі хворих на передні ендогенні увеїти контрольної і основної груп спостерігається зростання активності ферментів перекисного окислення ліпідів: малонового діальдегіду до 14,46 ± 0,50 мкмоль / мл або на 158,2 % (р<0,01) і до 15,10 ± 0,62 мкмоль / мл або на 169,6 % (р<0,01), а дієнових кон'югатів до 1,12 ± 0,06 мкмоль / мл або на 115,4 % (р<0,01) і до 1,18 ± 0,07 мкмоль / мл або на 126,9 % (р<0,01), у порівнянні з нормою. Водночас активність антиоксидантних ферментів у цих групах була істотно знижена: супероксиддисмутази до 35,60 ± 2,20 ум. од. / мл або на 31,0 % (р<0,05) і до 36,08 ± 1,9 ум. од. / мл або на 30,1 % (р<0,05), глутатіонпероксидази до 87,21 ± 6,54 нкат / мл або на 40,8 % (р<0,01) і до 90,16 ± 7,20 нкат / мл або на 38,8 % (р<0,01), каталази до 43,86 ± 3,10 нкат / мл або на 32,8 % (р<0,01) і до 42,90 ± 3,24 нкат / мл або на 34,3 % (р<0,01) відповідно.

  5. У хворих на увеїт застосування субаліну в комплексному лікуванні знижує рівень кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів. У хворих, які отримували субалін, вміст малонового діальдегіду та дієнових кон'югатів у слізній рідині було знижено до 7,86 ± 0,45 мкмоль / мл або на 23,8 % (р<0,01) і до 0,67 ± 0,04 мкмоль / мл або на 16,2 % (р<0,05), в порівнянні з контрольною групою, що одержувала традиційне лікування. Встановлено, що у хворих на увеїт, які отримували субалін, у кінцеві терміни лікування в слізній рідині значимо підвищена активність антиоксидантних ферментів: глутатіонпероксидази до 125,52 ± 8,50 нкат / мл або на 25,3 % (р<0,05), каталази до 58,75 ± 3,32 нкат / мл або на 21,6 % (р<0,05) і супероксиддисмутази до 49,9 ± 2,12 ум. од. / мл або на 18,7 % (р<0,05), в порівнянні з відповідними показниками у хворих на увеїт, які не отримували субалін.

  6. Пробіотик субалін виразно знижує ступінь запального процесу у хворих з передніми увеїтами. У групі пацієнтів, які отримували субалін, терміни купірування запального процесу були менші: набряк рогівки зникав на 11,2 ± 0,3 день в основній групі хворих і на 14,7 ± 0,2 день в контрольній (р<0,01), ексудат у передній камері ока розсмоктувався на 12,3 ± 0,2 день в основній групі і на 15,4 ± 0,4 день – в контрольній (р<0,05), перикорнеальна ін'єкція зникала на 14,1 ± 0,3 день в основній групі і на 17,6 ± 0,5 день у групі порівняння (р<0,01).

  7. Застосування субаліну в клінічних умовах дозволяє достовірно знизити інтенсивність запального процесу на очах з передніми ендогенними увеїтами з 2,38 ± 0,10 до 0,32 ± 0,10 бала (р<0,01) в основній групі при зниженні з 2,35 ± 0,11 до 0,89 ± 0,14 бала (р<0,01) у контрольній. На підставі клінічних та біохімічних досліджень даний спосіб лікування передніх ендогенних увеїтів (субалін у краплях кожні 2 години і внутрішньо по 2 дози 2 рази на день до купірування явищ запалення) рекомендується для включення в комплексну терапію передніх ендогенних увеїтів.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати застосування препарату субалін у клінічній практиці з метою підвищення ефективності лікування передніх увеїтів – у краплях у дозі 1–2 краплі кожні 2 години (вміст ампули розчиняють в 2 мл фізіологічного розчину) і внутрішньо по 2 дози (2 ампули) 2 рази на день (вміст ампули розчиняють в 20 мл фізіологічного розчину) (Пат . 64087 Україна, МПК А 61 К 35/74, № 62894; заявл.18.04.2011; опубл. 12.09.2011, Бюл. № 17).

  2. Висока терапевтична ефективність субаліну, низька токсичність дають підставу рекомендувати цей препарат для застосування в клінічній практиці з метою підвищення ефективності лікування передніх увеїтів. Цей спосіб лікування може бути використаний у роботі офтальмологічних стаціонарів і кабінетів поліклінік.

  3. Для визначення ступеня тяжкості перебігу передніх увеїтів та контролю ефективності проведеного лікування доцільно проводити біохімічні методи дослідження (визначення вмісту малонового діальдегіду і дієнових кон'югатів, активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази).


СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сакович В.Н. Влияние пробиотика субалина на процессы свободно-радикального окисления липидов и ферменты антиоксидантной системы при экспериментальном увеите / В.Н. Сакович, Аль Кайяли Фади Закария // Офтальмол. журнал. – 2012. – № 1. – С. 56–61. Особисто автором сформульована ціль наукової роботи, проведені експериментальні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки, особистий внесок автора 50%.

2. Сакович В.Н. Исследование показателей активности ферментов антиоксидантной системы и содержания малонового диальдегида и диеновых конъюгатов в крови и слезной жидкости при экспериментальном увеите / В.Н. Сакович, Аль Кайяли Фади Закария, Ань Фанцзе // Офтальмол. журнал. – 2011. – №5. – С. 71–75. Особисто автором сформульована ціль наукової роботи, проведені експериментальні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки, особистий внесок автора 40%.

3. Сакович В.Н. Влияние пробиотика субалина на показатели пероксидации липидов и ферменты антиоксидантной системы в слезной жидкости больных передними эндогенными увеитами / В.Н. Сакович, Аль Кайяли Фади Закария // Український науково-медичний молодіжний журнал. – №1, 2012.– С19–23. Особисто автором сформульована ціль наукової роботи, проведені клінічні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки, особистий внесок автора 50%.

4. Сакович В.Н. Результаты комплексного лечения передних увеитов с пременением пробиотка субалина / В.Н. Сакович, Аль Кайяли Фади Закария // Проблеми екологічної та медичної імунології. – 2012.– № 2.– С. 411–423. Особисто автором сформульована ціль наукової роботи, проведені клінічні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки, особистий внесок автора 50%.

5. Пат. 64087 Україна, МІЖ А 61 К 35/74, С 12 N 1/21, А 61 Р 27/02. Спосіб лікування передніх ендогенних увеїтів інфекційного походження / В.М. Сакович, Аль Кайялі Фаді Закарія; заявник і патентовласник Дніпропетр. мед. акад. – № 62894; заявл. 18.04.2011; опубл. 12.09.2011, Бюл.№17. Особисто автором сформульована ціль наукової роботи, проведені експериментальні та клінічні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки, особистий внесок автора 50%.

6. Сакович В.Н. Повышение эффективности лечения передних увеитов / В.Н. Сакович, Аль Кайяли Фади Закария, Ань Фанцзе // Тези наук.-практ.конф. офтальмологів за міжнар. участю «Філатовські читання». – Одеса, 2011. – С. 170–171. Особисто автором сформульована ціль наукової роботи, проведені клінічні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки, особистий внесок автора 40%.

7. Сакович В.Н. Пробиотик субалин в лечении передних эндогенных увеитов / В.Н. Сакович, Аль Кайяли Фади Закария, Ань Фанцзе // Укр. наук.– мед. молодіжний журнал. – 2011. – №1. – С. 10–11. Особисто автором сформульована ціль наукової роботи, проведені клінічні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки, особистий внесок автора 40%.

8. Сакович В.Н. Активность аниоксидантной системы в крови и слезе при экспериментальном увеите / В.Н. Сакович, Аль Кайяли Фади Закария, Ань Фанцзе // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. – 2011.– № 1.– С.337–338. Особисто автором сформульована ціль наукової роботи, проведені експериментальні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки, особистий внесок автора 40%.

9. Аль Кайяли Фади Закария. Исследование процессов перекисного окисления липидов при лечении экспериментального увеита пробиотиком субалином / Аль Кайялі Фаді Закарія // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал.– 2012.– № 1. – С. 139–140.

10. Аль Кайяли Фади Закирия. Влияние пробиотика субалина на динамику клинических проявлений воспалительного процесса у больных передними увеитами / Аль Кайяли Фади Закирия // Сучасні медичні технології.– 2012.– С. 13–14.

11. Сакович В.Н. Применение биопрепаратов в лечении воспалительных заболеваний глаз / В.Н. Сакович, Шираз Гиесми, Аль Кайяли Фади Закария, В.В. Тихомирова // Матеріали XII з'їзду офтальмологів України, 26–28 травня 2010 р. Одеса, 2010. – С. 283. Особисто автором сформульована ціль наукової роботи, проведені клінічні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки, особистий внесок автора 25%.

12. Сакович В.Н. Применение пробиотика субалина в лечении эндогенных увеитов / В.Н. Сакович, Аль Кайяли Фади Закария // Актуальні питання медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів. – Дніпропетровськ, 2011.– С. 109–110. Особисто автором сформульована ціль наукової роботи, проведені клінічні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки, особистий внесок автора 50%.
АНОТАЦІЯ

Фаді З. І. Аль-Кайялі. Клініко-експериментальне обгрунтування застосування пробіотика в лікуванні передніх ендогенних увеїтів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.10.18 – офтальмологія.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності лікування хворих на передній увеїт шляхом застосування пробіотика субаліну.

В процесі лікування виділено 2 групи хворих: основна (53 хворих, 59 очей) і контрольна (50 хворих, 54 ока), віком від 17 до 68 років. До комплексного лікування всіх хворих входили: кортикостероїди та антибіотики у краплях, мидриатики, десенсибілізуючі, тканинні препарати, вітаміни. Хворим основної групи додатково призначали пробіотик субалін у краплях кожні 2 години та внутрішньо – по 2 дози препарату (2 ампули). Встановлена більш висока ефективність терапії увеїту з використанням субаліну. В групі пацієнтів, які отримували субалін, набряк роговиці зникав на 3,5 дня, эксудат у передній камері ока розсмоктувався на 3,1 дня, перикорнеальна ін’єкція зникала на 3,5 дня раніше, у порівнянні з групою контролю. Включення до комплексного лікування субаліну сприяло підвищенню гостроти зору і скороченню термінів лікування.

Розроблені практичні рекомендації щодо нового методу лікування переднього увеїту з включенням пробіотика субаліну, показана необхідність визначення виду мікрофлори, чутливості мікрофлори до антибіотиків і пробіотиків і проведено вивчення процесу перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи (концентрація дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду та активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази) в слізній рідині хворих з увеїтом, для визначення ефективності проведеної терапії.

Ключові слова: передні увеїти, комплексне лікування, пробіотик, субалін.
АННОТАЦИЯ

Фади З. И. Аль-Кайяли. Клинико-экспериментальное обоснование применения пробиотика в лечении передних эндогенных увеитов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.10.18 – офтальмология.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности лечения больных передними увеитами путем применения пробиотика субалина.

Нами были проведены эксперементальные исследования на 28 кроликах. Все исследуемые животные были разделены на 3 группы: 1 группа — контрольная (10 интактных кролей), 2 группа — группа сравнения (9 кролей с увеитом), 3 группа — основная (9 кролей с увеитом). Животным основной группы вводился пробиотик субалин. Установлено, что при экспериментальном аллергическом увеите субалин оказывает выраженное ингибирующее действие на процессы перекисного окисления липидов. Применение субалина приводило к существенному снижению уровня конечных продуктов пероксидации липидов в слезной жидкости, при этом концентрация малонового диальдегида снизилась на 31 % по отношению к животным с аллергическим увеитом, и повышению активности глутатионпероксидазы – до 153 %, что доказывает стимулирующий эффект субалина на процессы дезинтоксикации липопероксидов.

В процессе лечения выделено 2 группы больных: основная (53 больных, 59 глаз) и контрольная (50 больных, 54 глаза) в возрасте от 17 до 68 лет. В комплексное лечение всех больных входили: кортикостероиды и антибиотики в каплях, мидриатики, десенсибилизирующие, тканевые препараты, витамины. Больным основной группы дополнительно назначали пробиотик субалин в каплях каждые 2 часа и вовнутрь по 2 дозы препарата в течение 10 дней.

Установлено, что в слезе больных передними эндогенными увеитами контрольной и основной групп наблюдается рост активности ферментов перекисного окисления липидов: малонового диальдегида на 158,2 % (р<0,01) и на 169,6 % (р<0,01), а диеновых конъюгатов на 115,4 % (р<0,01) и на 126,9 % (р<0,01), по сравнению с нормой. В то же время активность антиоксидантных ферментов в этих группах была существенно снижена: супероксиддисмутазы на 31,0 % (р<0,05) и на 30,1 % (р<0,05), глутатионпероксидазы на 40,8 % (р<0,01) и на 38,8 % (р<0,01), каталазы на 32,8 % (р<0,01) и на 34,3 % (р<0,01) соответственно. На основании клинико-биохимических исследований установлено, что применение субалина в комплексном лечении оказывает корригирующее действие на уровень конечных и промежуточных продуктов перекисного окисления липидов в слезной жидкости больных увеитом. В условиях клинических исследований установлено, что пробиотик субалин отчетливо снижает степень воспалительного процесса у больных с передними увеитами. В группе пациентов, получавших субалин, сроки купирования воспалительного процесса были меньше: отек роговицы исчезал на 3,5 дня, эксудат в передней камере глаза рассасывался на 3,1 дня, перикорнеальная инъекция исчезала на 3,5 дня раньше по сравнению с группой контроля. Представленные материалы клинико-биохимических и офтальмологических исследований являются веским обоснованием целесообразности применения субалина в комплексном медикаментозном лечении больных с передними увеитами.

Разработаны практические рекомендации относительно нового метода лечения переднего увеита с включением пробиотика субалина, показана необходимость определения вида микрофлоры, чувствительности микрофлоры к антибиотикам и пробиотикам и проведено изучение процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы (концентрация диеновых конъюгатов, малонового диальдегида и активности супероксиддисмутазы, каталазы и глутатионпероксидазы) в слезной жидкости больных, для определения эффективности проводимой терапии.

Ключевые слова: передние увеиты, эксперимент, комплексное лечение, пробиотик, субалин.
SUMMARY

Fadi Z.I. AL-Kayyali. Clinical and experimental study of probiotic in the treatment of endogenous anterior uveitis. - Manuscript.

This dissertation is written in order to get the degree of a candidate of medical sciences, specialty 14.01.18 - Ophthalmology.

The dissertation is dedicated to increase the efficiency of the treatment for patients suffering of endogenous anterior uveitis. The main objective of the clinical work was: to study the antioxidant enzyme activity, and the level of lipid peroxidation products in the tear fluids of patients, also to identify opportunities to increase the effectiveness of treatment of endogenous anterior uveitis, by including probiotic subalin in complex treatment. In the study, we divided all patients to 2 groups: main group (53 patients, 59 eyes) and control group (50 patients, 54 eyes). We gave the main group a combined treatment: corticosteroids, antibiotics in drops, mydriatics, lubricants and vitamins, additionally we added probiotic subalin in drops every 2 hours, and orally 2 times a day for 10 days. The patients who were given Subalin showed better results of healing, than the control group, corneal edema disappeared in a difference of 3,5 days, anterior chamber exudates absorbed in a difference of 3,1 days, while corneal injection disappeared in a difference of 3,5 days (p<0,01). Including subalin to traditional treatment helped to improve the visual acuity and it reduced the terms of treatment. Practical recommendations for the new treatment of anterior uveitis, shows the need to determine the type of micro-floral sensitivity of microorganisms, to antibiotics and probiotic, also to study the process of lipid peroxidation and antioxidant system (the concentration of conjugated dienes, malondialdehyde, and superoxide dismutase, catalase, and glutathione peroxidase) in the tear fluid of anterior uveitis patients to determine the effectiveness of therapy.

Keywords: anterior uveitis, comprehensive treatment, probiotic, subalin.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ПУ – передній увеїт

М±m – середнє арифметичне ± стандартна похибка середнього

n – кількість спостережень

95% ДІ – 95% довірчий інтервал


Підписано до друку 15.01.13р. формат 60Х 90/16

Умовних друкар., арк., 0,9. Обл.- вид., арк., 0,9. Друк ризографія.

Тираж 100 пр. Замовлення № 223


Надруковано ВТК «Друкар» ДЗ «ДМА МОЗУ»

м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4






База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка