Остап Вишня Том 1 твори вчотирьох томах усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 київ 1988



Сторінка40/40
Дата конвертації05.11.2016
Розмір5.9 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   40

це документально не підтверджується (Див.: М. Жулинський. «Григорій Чупринка» 11 Літ. Україна.— 1988.— 25 серп.).

Самійленко Володимир Іванович (1864—1925) —український поет. Не прийнявши Жовтневої соціалістичної революції, емігрував за кордон. В 1924 р. повернуися на Україну.

С. 417. Філяпський Микола Григорович (1873—1938) — український поет, прозаїк, критик, мистецтвознавець.

Лепкий Богдан Сильеестрович (1872—1941) —український поет, на­лежав до угруповання декадентського спрямування «Молода муза», про­заїк, автор літературознавчих праць.

Революції не запримітив [М. Рильський]...— Автор пародії має на увазі спрощене ставлення В. Коряка до цього питання.

...прислужилися українській літературі, бо виїхали за Петлюрою па еміграцію...— Автор висловлює думку критика, напевно, про окремих письменників дожовтневої генерації, які, мовляв, прислужилися україн­ській радянській літературі тим, що залишили її, «позбавили» своєї при­сутності.

Далі «стрибок» через прірву... І нова пролетарська література...»— Автор пародії має на увазі спрощення проблеми розвитку пролетар­ської літератури, нібито одділеної прірвою од письменства попереднього періоду.

С. 418. Креше увесь час іскри...— Метафора: збірка лірики В. Еллана має назву «Удари молота і серця».

Кулик Іван Юліанович (1897—1941) —український радянський поет, прозаїк, державний діяч.

С. 419. Йогансен Майк.— Див. приміт. до твору «Року сьомого...»

М. Зеров — Воскресла (Початок української літератури). Твір в зібраннях творів письменника кінця 20х — початку 30х років.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 91—93.

С. 420. Загул Дмитро Юрійович (1890—1941) —український радян­ський письменник, поет, перекладач, літературознавець. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Савченко Яків Григорович (1890—1937) —український радянський письменник, поет, критик. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Семенко Михайло (Михайль) Васильович (1892—1937) —україн­ський радянський поет, лідер футуристів. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Слісаренко Олекса Андрійович (1891 —1937)—український радян­ський письменник, поет, прозаїк. Був незаконно репресований. Реабілітова­ний посмертно.

Поліщук — переписав.— Натяк на поспішність у творчій праці.

С. 421. Зеров [...] дав кілька прекрасних перлин новітньої україн­ської поезії, написаних Гомером, Одіссеєм і іншими грецькими письмен­никами...— В жартівливообразній формі мовиться про поезії М. Зерова на античні мотиви, зокрема «Одіссеї» древньогрецького легендарного поета Гомера; в цьому ж плані сприймається жартівливий вислів про поезії, нібито написані Одіссеєм, тобто — героєм згаданої поеми.

Бодлер Шарль (1821—1867) —французький поет, попередник фран­цузького символізму,

Юр. Меженко — Критичні замітки. Твір надруковано в збірці «Вишневі усмішки літературні», інших зібраннях кінця 20х — початку 30х років.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 94—96.

С. 421. Меженко Юрій Олексійович (справжнє прізвище — ІвановМеженко, 1892—1969) — український радянський бібліограф, критик.

Я. Мамонтов— Коли народ уже визволивсь (Трагедія на 2 акти). Твір надруковано в збірці «Вишневі усмішки літературні», інших зібраннях кінця 20х — початку 30х років.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 97—100.

С. 424. Мамонтов Яків Андрійович (1888—1940) —український радянський письменник, драматург, критик, мистецтвознавець.

Коли народ уже визволивсь — перефразована назва п'єси Я. Мамонтова «Коли народ визволяється» (1924), яку, власне, і взято в основу пародії.

УСМІШКИ ТЕАТРАЛЬНІ

Остап Вишня в 20і роки, як і другій половині 40х — першій половині 50х, часто виступав на сторінках газет і журналів із театральними усміш­ками портретного плану, усмішкамкрецензіями на драматичні вистави, опери, з критичними театральними замітками тощо. Найпримітніші з них склали його окрему збірку «Вишневі усмішки театральні» [X.]: ДВУ, 1927. У збірці надруковані: «Дев'яносто сім», «Хто винен?», «Так ні чорта й не вийшло», «Юра Гнат», «Народна артистка», «Пластика», «Дуже музичні рецензії на Харківську оперу 1924 року»: «Руслан і Людмила», «Князь Ігор», «Сказки Гофмана», «Фауст», «Самсон і Далила», «Лоенгрин». Усі вони, за винятком усмішки «Народна артистка», що хронологічно відно­ситься до 1927 p.,— подаються компактною добіркою в цьому томі. До того ж добірку доповнено театральними усмішками «До логічного краю», «Та й чого замовкли?», «Театр імені Заньковецької», «Вій».

«Дев'яносто сім». Вперше з підзаголовком у дужках «Укрдерждрама» надруковано в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК» — «Література. Наука. Мистецтво».— 1924.— ЗО листоп.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 103—106.

С. 427. Мусій Копистка, Серьога Смик, Іван С т о н о ж к а. Вас ьк о — та інші згадувані в усмішці особи — персонажі революційної п'єси Куліша М. Г. (1892—1940) «97» (1924).

Хто винен? Вперше з підзаголовком у дужках «Гумореска» надруко­вано в журн. «Сільський театр».— 1926.— № 1.— С. 20—22.

Подасться за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 107—111.

С. 429. ...драматичний гурток, злитий...— Тут «злитий» у розумінні злютований, міцний єдністю.

С. 430. «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1887)—п'єса М. Старицького.

«Невольник» (1872) —п'єса М. К ропивницького.

Юра Гнат. Вперше (з підзаголовком «Театральні силуети»), надру­ковано в журн. «Всесвіт».— 1925.— № 2.— С. 14—15.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 116—121.

С. 432. Юра Гнат Петрович (1888—1966)—український радян­ський актор, режисер, народний артист СРСР, лауреат Державної пре­мії СРСР (1949, 1951).

С. 433. .„йорданською водою бризкали...— тобто освяченою на річці в день свята Іордана (6 січня за ст. ст.), що, за церковним вченням, провадиться на честь хрещення Ісуса Христа.

С. 434. «Молодий театр» — товариство українських акторів у Києві (1916—1919), засновано Лесем Курбасом.

.„організація в Вінниці театру імені Франка...— 1920 р. засновано у Вінниці. Г. Юра був одним з його організаторів. (З часом Київський український драматичний театр ім. Іван» Франка).

С. 435. «Суєта» — п'єса І. КарпенкаКарого (І. К. Тобілевича, 1845—1907).

«Пластика». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 6 лют., з таким підзаголовком: «Усмішка. Взагалі і до гастролів Айседори Дункан — зосібно».

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 126—129.

До логічного краю. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 13 листоп.

Подається за першодруком.

С. 439. Шість років Державний академічний театр у Харкові на чолі з Аксаріним годував нас «клубничкою».— Автор гостро виступає проти обивательщини, міщанства в роботі Харківського російського академіч­ного театру, посилається на статтю «Очистить немедленно» в газ. «Коммунист» (1923 р.— 11 листоп.), спрямовану проти «аксарінщини» (ди­ректором театру був Аксарін). Як мистецький колектив «з револю­ційним репертуаром», реалістичний, пов'язаний із життям, підтримує­ться театр ім. Івана Франка, відкритий у Харкові 7 листопада,— Остап Вишня й раніше уважно стежив за його становленням і зростанням.

Та й чого замовкли? Вперше надруковано — з приміткою від ре­дакції: «В порядку обговорення!» — в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК» — «Література. Наука. Мистецтво».— 1924.— 7 груд.

Подасться за першодруком.

С. 441. ВУФКУ — Всеукраїнське фотокіноуправління.

Театр імені Заньковецької. Вперше надруковано в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК» — «Література. Наука. Мистецтво.» — 1924.— 31 груд. Подається за першодруком.

С. 441. Заньковецька Марія Костянтинівна (справжнє прізвище — Адасовська, 1854—1934) — артистка дожовтневого і радянського театру, брала участь у створенні першого стаціонарного театру в Києві (1906) і Народного театру (1918, Київ. Нині — Український драматичний театр ім. М. Заньковецької у Львові), народна артистка УРСР (1923).

С. 442. «Гайдамаки» — інсценізація поеми Т. Г. Шевченка, здій­снена Лесем Курбасом (1887—1942), режисером театру «Березіль».

"Ave Maria" — п'єса Я. Мамонтова.

Романицький Борис Васильович (нар. 1891) —український радянський актор, режисер, народний артист СРСР (1944), лауреат Державної премії СРСР (1950).

Чичорський Ростислав Львович.— Див. приміт. до ТЕору «Київ».

Яременко Василь Сергійович (1895—1976) — радянський актор, народний артист СРСР (1954), лауреат Державної премії СРСР (1950).

Мещерська Гаина Юхимівна (справжнє прізвище — Панченко, 1876—1951) —українська радянська актриса, народна артистка УРСР (1946).

Любарт Варвара Антонівна (справжнє прізвище — КолишкоЛюбарт, 1898—1967)—українська радянська актриса, народна артистка УРСР (1947), лауреат Державної премії СРСР (1950).

Ярошенко Митрофан Корнійович (1858—1926) —український актор, режисер.

Корольчук Олександр Іванович (1883—1925)—український радян­ський актор і режисер.

«Вій». Вперше надруковано в журн. «Всесвіт».— 1925.— № 6. Подається за першодруком. .

С. 443. «Вій» — музичний гротеск, створений Остапом Вишнею за творами російського письменника М. В. Гоголя та українського дра­матурга М. Кропивницького (1840—1910), «приземлений» до тогочасної дійсності, поставлений 26 березня 1925 р. в Харкові у драматичному театрі ім. І. Франка. Твір вийшов також окремим виданням: «Вій». Музичний гротеск на 4 дії з співами, з танцями, з горілкою і з чим хочете (за Гоголем і Кропивницьким). X.: ДВУ, 1925 (Театральна бібліотека).

Петрицький Анатолій Галактіонович (1895—1964) — український радянський живописець і театральний художник, народний худож­ник СРСР (1944), лауреат Державної премії СРСР (1949, 1951). Пра­цював над художнім оформленням вистав у театрах Харкова, Києва, Москви. Автор ряду живописних полотен.

«Молодий театр».— Див. приміт. до усмішки «Юра Гнат».

Мордкіп Михайло Михайлович (1880—1944) — російський артист балету, балетмейстер, педагог.

«Лісова пісня».— Мається на увазі постановка на сцені україн­ського театру в Харкові в січні 1924 р. Остап Вишня відгукнувся на зга­дану виставу театральною рецензією (усмішкою) «Лісова пісня» (Франківці. 29—30 січня 1924 року)».— «Вісті ВУЦВК».— 1924.— І лют.

«Тарас Бульба».— Мова йде про одну з постановок опери «Тарас Бульба» М. В. Лисенка (1842—1912).

ДУЖЕ МУЗИЧНІ РЕЦЕНЗІЇ НА ХАРКІВСЬКУ ОПЕРУ 1924 РОКУ

Деякі «музичні рецензії» («Князь Ігор», «Руслан і Людмила») ав­тор подав як відгуки ііз харківську оперу 1924 року, хоча надруко­вані вони в пресі в кінці і 923 р. і стосуються оперних вистав цього ж

часу. Ймовірно, вмішуючи ці театральні усмішки під такою рубрикою (див.: Усмішки.— Т. 4.— С. 131 —152), він мав на увазі театральний сезон 1923—1924 pp.

«Руслан і Людмила». Вперше надруковано з підзаголовком «Му­зична рецензія» в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 11 жовт.

Подасться за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 133—136.

С. 445. «Руслан і Людмила» (1842) — опера російського компози­тора, основоположника російської музичної школи Михайла Івано­вича Глінки (1804—1857).

С. 446. Лебедєва Єадокія Яківна (1903) — радянська артистка опе­рети, заслужена артистка РРФСР (1943), лауреат Державної премії (1950).

Рейзен Марк Осипович (нар. 1895) — радянський співак, народ­ний артист СРСР (1937), лауреат Державної премії СРСР (1941, 1949, .1951).

Донець Михайло Іванович (1833—1941) — український радянський співак, народний артист УРСР (1930).

С. 447. Н. Малько — ймовірно, Микола Андрійович Малько (1883— 1961) — російський і український диригент, педагог, працював у оркестрах Харкова (1923), Кисва (1923—1925).

«Князь Ігор». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦБК».— 1923.— 2 листоп.— з підзаголовком, поданим в дужках: «Музична рецензія на виставу в Держопері 31X 1923 р.».

Подасться за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 137—140.

«Князь Ігор» — опера російського композитора Бородіна Олександра Порфировича (1833—1887), завершена РимськимКорсаковим Миколою Андрійовичем (1844—1908) і Глазуковим Олександром Костянтино­вичем (1865—1936).

Подасться за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 137—149.

С. 447. Князь Ігор (1150—1202) — Ігор Святославич, князь новгородсіверський (з 1178 p.), чернігівський (з 1198 p.). В 1185 р. організував невдалий похід проти половців, що стало темою пам'ятки давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім».

С. 448. ...в... 11 у і йолі Курської губернії.— Путивль за зміненим адмі­ністративним поділом місто, райцентр Сумської області на Україні, перші згадки про нього відносяться до 1146 р.

— Самі,— мовляв,— «триста лет» тої свободи добивались! — Має­ться на увазі трьохсотлітнє царювання династії Романових у Росій­ській імперії.

«Сказки Гофмана». Твір надруковано в збірці «Вишневі усмішки театральні» (1927) та інших виданнях.

Подасться за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 141—144.

С. 450. «Сказки Гофмана» (постановка 1881 р.) — опера французь­кого композитора Жака Оффенбаха (1819—1880).

С. 451. Йому й «баркаролу» грають... — Баркарола — пісня іта­лійських гондольєрів, якій притаманні плавна, ніжна мелодія і мінорна тональність.

Сабінін Лев Родіонович (справжнє прізвище — Теплинський Лев Олексійович, 1874—1955)—український радянський актор і режисер, заслужений артист У.'СР (1941).

С. 452. Хвостов — ХвостенкоХвостов Олександр Веніамінович (справжнє прізвище — Хвостенко, 1895—1968) — український радянський театральний художник і графік, ілюстрував журн. «Червоний перець».

«Фавст». Твір надруковано в збірці «Вишневі усмішки театральні» та інших виданнях.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 145—147.

С. 452. «Фауст» (1859)—опера французького композитора Шарля Франсуа Гуно (1818—1893).

«Самсон і Далила». Твір надруковано в збірці «Вишневі усмішки театральні» (1927) та інших виданнях.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 148—149.

С. 454. «Самсон і Далила» (1876) —опера французького компо­зитора Шарля Каміля СенСанса (1835—1921).

С. 455. Філістимляни — з 12 ст. до н. е. поселенці на південносхідному узбережжі Середземного моря. Війни філістимлян з іудеями знайшли відбиття в біблійних оповідях; од «філістимляни» походить назва Пале­стина.

«Лоенгрин». Твір надруковано в збірці «Вишневі усмішки театраль­ні» та інших виданнях.

Подається за виданням: Усмішки.— Т. 4.— С. 150—152.

С. 456. «Лоенгрін» (1848) — опера німецького композитора Вільгельма Ріхарда Вагнера (1813—1883).

«Галька». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 2 лют.— з підзаголовком у дужках: «Державна опера. 31.1.1987 року. Бенефіс М. І. ЛитвиненкоВольгемут».

Подається за першодруком.

С. 458. «Галька» (1848).— Див. приміт. до твору «Вісті».

Козловський Іван Семенович (нар. 1900 р.) — радянський співак, народний артист СРСР (1940), лауреат Державної премії СРСР (1941, 1949).

РЕП'ЯШКИ

Остап Вишня часто виступав на сторінках газет з лаконічними гумо­ристичними, сатиричними нотатками, коментарями з приводу конкрет­них негативних фактів і явищ. Цій короткій формі сатири та гумору він дав своєрідне визначення — реп'яшки. Добірку кращих з них пи­сьменник видав у 1924 р. окремою книжкою («Реп'яшки. Жменя перша».— К.: «Червоний шлях»). Бібліотека селянина, сер'я красного письмен­ства, № ЗО), до якої ввійшли 34 твори. Напевно, зважаючи на харак­тер реп'яшків, пов'язаних з висміюванням конкретнодокуменгальних фактів, автор не повертався потім до питання про підготовку другої, третьої книжки («жмені» другої, третьої і т. д.), цих коротеньких, між

тим, часто дотепних і ущипливих творів. Між тим, чимало з них з часом втрачали ідейновиховне значення, актуальність.

До пропонованого видання включено ряд кращих із чималої кіль­кості опублікованих свого часу реп'яшків.

Подаються за першодруком.

На себе глядя... Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 9 листоп.

Хитре чудо. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 16 листоп.

Інтереси для держави. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— ЗО листоп.

Богодухівська голова». Свиня ізюмська. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1923.— 5 груд.

С. 461. Драгоманов Михайло Петрович (1841—1895) —український письменник, історик, фольклорист. З 1876 р.— жив в еміграції.

«Червоний дрюк». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— З січ.

«Браги просвещения». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— і 924. 17 квіт.

Робію з особливим задоволенням. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 23 квіт.

Весела братія. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК».— 1924.— 7 трав.

ЗМІСТ

«Мою роботу рецензував паро д!»



Юрій Цеков................ 6

Ленін (Жалоба)................. 42

УСМІШКИ. ФЕЙЛЕТОНИ. ГУМОРЕСКИ. 1919—1925

Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом

для конституції бути не може)......... 44

Про велике чортзнащо.............. 45

Антанта (Науковий вислід)............ 46

Чудака, їйбогуі................. 50

«Діли небесні».................. 51

Страшний суд.................. 55

Лист із села................... 56

Ще як сельбудів не було............. 58

У школі.................... 59

Tcnipora mutantur................ 60

Про протоки.................. 62

Спеціально дворянський............. 63

«Кустарі».................... 65

Що скоїлося в Італії (Популяризація)....... 66

«Робітниче законодавство»............ 67

Умовив..................... 68

«З'їзд»..................... 69

«Усипка, утечка, усушка й утруска» (Теорія)..... 70

Дружні поради................ 72

За дітей.....• •............. 73

Страхіття.................... 75

Та й борись!.................... 75

З царями нехарашо................ 77

Газета — дуже велике діло............ 78

Відповідь на меморандум англійського його величе­ства уряду................ 81

Як Керзон у Білому морі рибу ловив і що з того

всього може вийти.............. 82

«Государиться»................... 83

Теорія без практики............... 85

Походження світу (Наукова праця. Власне, нау­ковопопулярна) ............... 86

ВИШНЕВІ УСМІШКИ СІЛЬСЬКІ

Подорожні враження.............. 89

Ось воно — село оте!............... 92

«Земля оброботки трсбусть»............ 96

«Головполітосвіта»................ 99

«Жінвідділ»................... ' 0'

Освіта..................... 104

«Село — техніка» ................ '06

«Село — книга»................. '08

«Ох і лікували нас...»............... ' "

Як ми колись учились............... "б

Жнива..................... 118

На Гомільшу!.................. 121

Пропащі люди.................. '25

У хвості сила.................. '28

Мед...................... '30

Як я рибу ловив................. '32

ВИШНЕВІ УСМІШКИ київські

Харків — Київ (Дорогою)............ 135

Київські чудеса................. '39

Сліпці ..................... '43

Пролетарський сад................ '47

«Імені Шевченка» (Мабуть, не фейлетон)...... 151

Всесоюзна сільськогосподарська виставка...... 153

Всесоюзна виставка одкрита.......... 153

Чудотворецьмолоток............. 157

Що може іноді вийти, як не додумає хтось, хоч би він

був окрвиконкомом.............. 159

Дмитрівська власть працює (3 натури)....... 161

На перший приз................. 162

Ну куди його?.................. 164

Кого до Рад вибирати.............. 165

1 тоскно буде... І журно буде.............. 166

Нічого нарікати................. 167

Самі тобі чудеса!................. 163

А ви отак!................... 169

Не дурак король................... 170

Такий досвід—і не оцінили!............ 171

Вечорниці.................... 173

Пошли, доле, всім такої смерті........... 176

Ніц не бендзе!.................. 177

«Пожалуйте!».................. 178

І тут ми пасемо задніх................. 179

Про свині, про поросята, про ковбаси, про кендюх та

про різні дуже смачні речі........... 181

От тобі й маьш!................. 183

По інстанціях!.................. 184

Щоправда, топравдаї............... 185

Як раду тій землі дати (До земельної наради) .... 186

Чий Шевченко?................. 189

Київ (Усмішка. Ретроспективна, коли можна так

сказати) .................. 191

Як гусениця у дядька Кіндрата штани з'їла (Чисті­сінька правда)................ 195

Дуже важливі справи і як їх вирішити. Сільське

господарство................. 197

Бережіть ліси.................. 198

«Великдень»................... 199

Селянська виграшна позика............ 201

Вибори на селі.................. 202

Дорого це все коштує............... 204

Ага, будеш?!.................. 206

Дитячий тиждень................ 207

Ах, молодість!................... 208

Збільшити продукційність прації.......... 210

Щоб селянство вас поважало........... 213

Про продукційність праці в сільському господарстві та

про те, як тую продукційність збільшити..... 215

Охорона материнства й дитинства (До з'їзду) .... 218

Борімось за книжку!............... 220

Земля — Місяць — Марс............. 221

Та вчіться ж!.................. 223

Вперед, хлопці!................. 224

Хмара (Вважайте за передову статтю. Програмову,

сказать би)................. 225

Важкі часи настали... (До жіночого з'їзду)...... 226

Пишіть... Пишіть................... 229

Діла єгипетські................. 230

Гірше совки озимої, гірше «уравнительного» податку! . 231

Тепер не штука................. 233

Сон кобили вороної............... 235

ВИШНЕВІ УСМІШКИ КРИМСЬКІ

Сімферополь — Ялта (Подорож)......... 238

Крим ..................... 242

Море (Дещо з природознавства).......... 246

Гори...................... 249

Там, де цар пішки ходили............... 252

Алупка..................... 255

Гурзуф..................... 257

Ялта...................... 259

Туристи....................262

Природа й люди................. 264

Життя татарчине................ 267

На татарській виставі............... 273

На вітрилах................... 277

По камбалу!................... 230

Бережком!.. Бережком!.............. 285

«Діва» й «Монах» (Легенда)............ 290

Кримська ніч (Лірика з екзотикою)........ 292

Кримський місяць (І це лірика).......... 294

Кримське сонце................. 296

Пляж ..................... 299

Причини й наслідки...............303

«Руль» на трупи!................. 304

«Пожалуйте» .................. 305

Круті часи................... 307

Горе (Бувальщина)............... 308

А ви кажете..................... 310

Як? —Отак! .................. 311

Чоговонотак?.................. 315

«Недалечко червоне яєчко» ............ 316

Тиждень лісу.................. 318

Як одне теля одного дядька било (Чистісінька правда) . 318

Понад туманами (Перша аероподорож)....... 320

Ланцюговий міст у Києві є!............ 328

Дніпром .................... 330

Кременчук (Така собі усмішка: пересадочна) .... 334

Я б не святкував................. 339

Як я в Харкові «трахторного двору» шукав (Бувальщина) 341

Що посовітуєш?!................ 343

Альтернатива .................. 344

«Стребилівка» (Натура)............. 346

Ну що ж, регульньом! (З недавнього минулого) .... 347

Найпекучіші справи споживчої кооперації...... 349

Справи кооперативні............... 351

Голосномовець ................. 353

Перші кроки (Поради для ще не українізованих) . . . 355

І там таке саме................. 357

Тіпун вам на язик!................ 358

Вольовий спосіб................. 360

«Конфуз».................... 363

Українізація .................. 364

УСМІШКИ ЛІТЕРАТУРНІ

Письмепники.................. 367

«Плуг» (Усмішка) ............... 370

«Понеділок» (Моментальна фотографіяшарж) . . . 377

Року сьомого.................. 381

«Вісті» ,

«Вісті» 1921 року (Тічі предків незабутих) .... 386

«Вісті» 1924 року (Напередодні 1000 числа) . . . 390

Про «Всесвіт»..................397

Що добре — то не поганої.............398

ЛІТЕРАТУРНІ ШАРЖІ

М. Хвильовий — Синя трясовина........ 400

Г. Коцюба — Земляний син........... 406

Гр. Косинка — Однокутний бій.......... 410

В. Коряк — 1. Шевченко і канарейка........ 412

II. Померла (Кінець української літератури) . . . 413

III. Шість і шість.................416

М. Зеров — Воскресла (Початок української літератури) 419

Юр. Меженко — Критичні замітки.........421

Я. Мамонтов — Коли народ уже визволивсь (Тра­гедія на 2 акти)...............424

УСМІШКИ ТЕАТРАЛЬНІ

«Дев'яносто сім» (Укрдерждрама)......... 427

Хто синен?................... 429

Юра Гнат.................... 432

«Пластика»................... 436

До логічного краю................ 439

Та й чого замовкли?.............. 440

Театр імені Заньковецької ........... 441

Вій ..................... 443

Дуже музичні рецензії на Харківську оперу 1924 року

«Руслан і Людмила»............ 445

«Князь Ігор»................ 447

ьСкизки Гофмана».............. 450

«Фавст» .................. 452

«Самсон і Далила».............. 454

«Лоенгрин»................. 456

«Галька».................. 458

РЕП'ЯШКИ 1923—1924

На себе глядя.................... 460

Хитре чудо................... 460

Інтереси для держави............... 461

Богодуківська голова............... 461

Свиня ізюмська................. 461

«Червоний дрюк»................ 462

«Враги проекещешііі».............. 463

Роблю з особливим задоволенням.......... 463

Весела братія.................. 464

Литературнохудожествешюе издание

ВИШНЯ Остап Губенко Павел Михайлович

СОЧИНЕНИЯ

в четырех томах том і

Усмешки,

фейлетони,

юморески

Автор предисловия Ю. И. ЦЕКОВ

Подготовил тексти, составлсние и примечания И. В. ЗУБ

Ответственньїй редактор И. Ю. ДЗБВЕРИН

Киев, издательство художественной литературн «Днипро»

На украинском языке

Редактор С. . Шеоцова Художис оформлення Є. Ф. Сендзюка Художній редактор \ Т. Конєв Технічний редактор Н. К. Достатня Коректори А. Л. Алейникова, Н. С. Глущенко

ИБ № 3476

Здано до фотоскладання 11.07.88. Підписано до друку 23.11.88. Формат 84Х 108 Уз2. Папір друкарський № 2. Гарнітура тайме. Друк високий. Умови, друк. арк. 27,72. Умови, фарбовідб. 27,72. Обл.вид. арк. 30.458. Тираж 150 000 пр. Зам. 8801. Ціна 2 крб. 50 к.

Видавництво художньої літератури «Дніпро». 252601, КиївМСП, вул. Володимирська, 42.

Харківська книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе , 310057, Харків57, вул. ДонеиьЗахаржсвського, 68.

Вишня Остап (Губенко Павло Михайлович).

В55 Твори: В 4 т. Редкол: І. О. Дзеверін (голова) та ін.— К.: Дніпро, 1988 — Т. 1: Усмішки, фейлетони, гуморески, 1919—1925 Авт. передм. Ю. І. Цеков; Підгот. тексти, упоряд. і склав приміт. І. В. Зуб. 526 с.

ISBN 5308000539 (т. 1)

ISBN 5308002584

До тому ввійшли усмішки, фейлетони, гуморески Остапа Вишні (Губенка Павла Михайловича, 1889—1956). З перших кроків своєї літературної діяльності видатний український радянський сатирик і гуморист піднімав важливі питання соціального і політичного життя країни, нещадно викривав усе, що заважало рухатися вперед.

_ 4702590200—067

передплатне ББК 84Ук74



М205(04)—88




1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   40


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка