Особистість виховує особистість: від компетентного вчителя до компетентного учня (Творча лабораторія вчителя історії Кожем’яки Оксани Леонідівни) Випуск №3 Донецьк-2012



Сторінка1/11
Дата конвертації30.12.2016
Розмір2.64 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Особистість виховує особистість:

від компетентного вчителя

до компетентного учня


(Творча лабораторія вчителя історії

Кожем’яки Оксани Леонідівни)


Випуск № 3

Донецьк-2012

УДК 371.0 (4 Укр – Дон 4)

ББК 74.24.373 4 Укр (4-55)


Рекомендовано до друку Вченою радою Донецького обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти (протокол № 3 від 01.10.2012 року)


Укладачі:

Рибак І.М., завідувач відділу суспільних дисциплін Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Кожем’яка О.Л. учитель історії вищої кваліфікаційної категорії Донецького ліцею № 12, учитель-методист, відмінник освіти України
Науково-методична редакція:

Соловйов Ю.І., начальник управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, кандидат історичних наук, доцент

Чернишов О.І., ректор Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент
Рецензенти:

Темірова Н.Р., завідувач кафедри історіографії, джерелознавства, археології і методики викладання історії Донецького національного університету, доктор історичних наук, професор

Бухлова Н.В., викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та методики викладання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, відмінник освіти України

Ольхіна Н.І., методист відділу суспільних дисциплін Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, відмінник освіти України

Філіпенко Т.М., учитель-методист Курахівської гімназії «Престиж» Мар’їнського району, заслужений учитель України

Особистість виховує особистість: від компетентного вчителя до компетентного учня (творча лабораторія вчителя історії Кожем’яки Оксани Леонідівни). Випуск № 3. – Донецьк: Витоки, 2012. – 200 с.

Творча лабораторія узагальнює досвід роботи Кожем’яки О.Л., учителя історії вищої кваліфікаційної категорії Донецького ліцею № 12, учителя-методиста, відмінника освіти України щодо формування ключових та предметних компетентностей учнів при вивченні історії через організацію дослідницької діяльності. Збірник містить матеріали досвіду роботи вчителя з проблеми, майстер-клас, систему уроків з історії, позакласних заходів, на яких розкрита тема досвіду, учнівські проекти, авторська методика роботи з історичними джерелами при дослідження поліетнічності та багатокультурності регіону та ін.

Поетична сторінка збірника завершує особистісний портрет педагога.

Збірник матеріалів допоможе педагогам осмислити та створити власну систему педагогічного досвіду щодо формування компетентної особистості. Він стане в нагоді під час підготовки до уроків історії, надихне та цікаві позакласні заходи, розробку авторських матеріалів, допоможе долучитися до проектної діяльності, підготуватися до участі в конкурсних змаганнях як учителю, так і учням.


© Донецький облІППО, 2012

Зміст



  1. ВСТУПНА ВІЗИТКА

Кожем’яка Оксана Леонідівна,

Відмінник освіти України, учитель історії вищої

категорії, учитель-методист ліцею № 12 м. Донецька
У 1984 р. закінчила історичний факультет Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю – історик-архівіст, викладач історії

Нагороджена:

  • Нагрудним знаком «Василь Сухомлинський» (2010);

  • знаком «Відмінник освіти України» (2007);

  • знаком Верховної Ради «Десять років незалежності України» (2005).

Відзнаки МОНУ:

  • Почесні грамоти за вагомі результати у справі виховання та навчання підростаючого покоління (2000, 2004);

  • Грамоти за підготовку переможця ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України (2006, 2011);

  • подяка МОНУ та Малої Академії наук учнівської молоді за сумлінну педагогічну працю і значні досягнення у навчанні та вихованні обдарованої молоді (2008).

Відзнаки Донецької облради, управління освіти і науки та управління у справах сім’ї та молоді Донецької облдержадміністрації:

  • Почесна грамота «За вагомі показники в сфері освіти» (2004);

  • Грамота «За високий рівень підготовки учнів до захисту науково-дослідницьких робіт» (2011)

Переможець:

  • обласних конкурсів «Вчитель року-2000 та 2008»; «Кращий працівник року» (2004);

  • програми міжнародних обмінів «Партнери в освіті-2004» Бюро з питань освіти та культури Державного департаменту Сполучених штатів Америки;

  • Всеукраїнського конкурсу «Посібник для вчителя» (2004);

  • Всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт учителів та педагогічних працівників «Голодомор 1932-1933 рр. Україна пам’ятає» (2008);

  • Всеукраїнського конкурсу на кращу модель наукового товариства учнів МАН України (2010);

  • Регіонального конкурсу проектів і програм організації роботи з обдарованими дітьми (2010).

Є членом:

  • Національної спілки журналістів України (2010)

  • Національної спілки краєзнавців України (2011)

  • робочої групи з підготовки проекту Концепції шкільної історичної освіти (2010);

  • творчої групи з розробки посібника «Разом на одній землі. Історія України багатокультурна» (2010-2011);

  • правління Всеукраїнської Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» (2009);

  • журі Всеукраїнського турніру юних істориків (2008);

  • творчої групи з розробки посібника «Вчимося обирати» за проектом «Громадянська освіта – Україна» програми ТАСІS Євросоюзу (2006);

  • журі Всеукраїнських та обласних науково-дослідницьких і творчих конкурсів педагогів та учнів, предметних олімпіад та конкурсів-захистів учнівських науково-дослідницьких робіт МАН;

Інше:

  • Незалежний експерт Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України (2007);

  • Експерт з позакласної діяльності Міжнародного проекту «Громадянська освіта – Україна» (2005-2008);

  • Рецензент навчальних посібників та збірників

  • Регіональний тренер з громадянської освіти.

  1. СЛОВО ПРО ВЧИТЕЛЯ

Творчий учитель, відповідальна людина, активна громадянка




Ірина Рибак,

завідувач відділу суспільних дисциплін Донецького облІППО, учитель-методист, відмінник освіти України
Кожем’яка Оксана Леонідівна – висококваліфікований педагог, який має власний педагогічний стиль, досконало володіє методикою сучасного уроку, наполегливо підтримує освітній інтерес своїх учнів. Основним своїм завданням учитель вважає виховання цілісної інтелектуально і духовно розвиненої особистості, яка прагне до максимальної реалізації власних можливостей, здатна до відповідального вибору, продукування та реалізації креативності ідей, людини з широким світоглядом, почуттями і вчинками, спрямованими на розвиток громадянського суспільства в Україні.

Завдяки цьому педагогом підготовлено велика кількість переможців Міжнародних, Всеукраїнських, обласних творчих, пошуково-дослідних та наукових конкурсів, проектів-переможців Всеукраїнської акції школярів «Громадянин», Всеукраїнського та обласного конкурсів-захистів учнівських наукових робіт МАН, обласної олімпіади з історії тощо.

Багато років Кожем’яка О.Л. співпрацює з Донецьким обласним інститутом післядипломної освіти. Вона – член ради відділу суспільних дисциплін, лектор та тренер з питань педагогічного досвіду, методики викладання історії, громадянської освіти та організації дослідницької діяльності в навчальному закладі, методики проектної діяльності та інших інноваційних методик. Оксана Леонідівна – постійний член журі предметних олімпіад, численних наукових і творчих конкурсів .

Оксана Кожем’яка – талановита, творчо обдарована людина. Вона є автором понад 70 публікацій у фахових (історичних, методичних, суспільствознавчих) виданнях, кількох монографій з історії, педагогіки, теорії та методики викладання історії: «Это нашей истории строки», «Давайте поиграем в историю», «Двадцять ігор з історії стародавнього світу», «Інтелектуальні ігри на уроках історії» тощо, співавтором збірників «Личность в истории», «Науково-дослідницька діяльність учнів» та інших, активно друкується в педагогічних часописах та ЗМІ.

Учитель входить до робочої групи з підготовки проекту Концепції шкільної історичної освіти, творчої групи з розробки посібника «Разом на одній землі» в межах освітнього проекту «Багатокультурна історія України» за підтримки Представництва Європейського Союзу, є експертом групи з позакласної діяльності Міжнародного проекту «Громадянська освіта – Україна», редактором та рецензентом численних методичних видань тощо.

Крім того, вона сама пише вірші та оповідання, що побачили світ у 10 літературних виданнях, альманахах, збірниках.

Кожем’яка О.Л. – активний учасник міжнародних проектів, освітніх програм обмінів; неодноразово представляла Україну на міжнародних семінарах і конференціях з громадянської освіти, євроінтеграції, організації проектної діяльності, Голокосту, які відбулися у Польщі, Німеччині, Франції, Ізраїлі, Чехії.

У 2000 і 2008 рр. була переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» у номінації «Історія», а у 2004 р. переможцем обласного конкурсу фахової майстерності «Кращий працівник року» у номінації «Учитель гуманітарних дисциплін». У 2001 році передовий педагогічний досвід учителя узагальнено відділом суспільних дисциплін облІППО та внесено до педагогічної скарбниці області.


Вершини Оксани Кожем’яки




Віктор Мисан,

завідувач кафедри всесвітньої історії та методики викладання суспільних дисциплін Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. С. Дем’янчука, заслужений учитель України (м. Рівне)
Уперше з Оксаною Кожем’якою мені довелося зустрітися на учительських семінарах, які проводила Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба». Щоправда, важко пригадати, скільки років тому відбулася ця подія, але мене не залишає враження, що пані Оксану знаю все своє свідоме доросле життя. Такі яскраві особистості завжди залишають помітний слід у твоєму житті.

Оксана Леонідівна – прекрасна учителька. Мені довелося бачити її, коли вона представляла Донеччину на Всеукраїнському конкурсі «Учитель року». Бездоганне володіння темою, засобами і методами навчання, вміння налагодити контакт з класом і зачарувати учнів так, щоб вони не помітили, коли пролунає довгоочікуваний дзвоник – все це зможе не кожен. Подібна майстерність не приходить зразу після закінчення інституту або університету. Вона як вершина. До неї потрібно довго і наполегливо йти, докладаючи зусиль. Можу сказати, що Оксана Леонідівна на цю професійну вершину вже зійшла.

Пані Оксана – результативний учитель-науковець, новатор. З-під її пера вийшло чимало посібників, які використовують не лише учителі, а й науковці. Вона швидко і результативно відгукується на запити сучасної школи і, як наслідок, десятки посібників, методичних рекомендацій, статей з актуальних проблем сучасної історичної освіти. І хоча учителька не захистила дисертації, але можу стверджувати, що її наукова вершина також взята.

Оксана – неймовірний лірик. Іноді просто не віриться, як ця впевнена в собі, досить наполеглива, зібрана і зосереджена ділова жінка, може миттєво зачарувати Словом. Таке враження, що Слово в неї вже заготовлене і лише чекає тієї митті, щоб з’явитися на світ Божий. Її поетичні збірки – багатий незвіданий світ внутрішнього життя і величезний фонтан емоцій та вражень, які вона шукає і помічає в буденності. Всі ми бачимо захід сонця, опале листя, стиглі яблука і неймовірної краси жоржини, але не всім нам дано оспівати їх поетичним словом. Оксані це дано. Було б дуже дивним при черговій зустрічі не отримати від Оксани в подарунок книгу поезій. Нехай ця традиція продовжується і приносить насолоду і щораз долається нова поетична вершина.

Мені менш знайомі інші сфери життя пані Оксани, але не сумніваюся, що і там все на рівні досягнення життєвих вершин. Залишається побажати пані Оксані здоров’я для нових звершень і бути такою, як вона є: завжди усміхненою, заклопотаною, стурбованою новими проблемами, оптимістично налаштованою з бажанням не просто жити, а творчо змінювати світ навколо себе.
Завжди серед перших

Жанна Бабенко,

учитель Криворізької ЗОШ № 111, учитель-методист, Відмінник освіти України, Лауреат обласної педагогічної премії, нагороджена знаком «Василь Сухомлинський»
Оксана Леонідівна Кожем’яка – талановита вчителька, відзначається прагненням внести свіжий струмінь у викладання предмета. Намічає безліч цілей і завжди досягає їх. Вчитель «горить» на роботі, намагається стати цікавою і зрозумілою дітям, часто зустрічається з ними поза уроком, готує науково-дослідницькі роботи та учнівські проекти, розуміє їхні проблеми, а головне, готова подивитися на життя їхніми очима.

Оксана Кожем’яка – знана людина в Україні, співпрацює з різними громадськими організаціями, є учасником багатьох просвітницьких проектів, її учні перемагають в конкурсах з історії. Громадянської освіти.

Спілкуватися і працювати з нею дуже цікаво. Іноді дивуєшся, звідки беруться сили та наснага? Певно, у неї така вдача бути попереду, допомагаючи іншим, часто не думаючи про себе. А ще Оксана Леонідівна – оптиміст і мрійник. Вона мріє, що професія вчителя буде вшанована й оцінена гідно державою, мріє про моду на прямоту і сердечність, на людяність і гуманність. А у вільний час вона пише вірші, дуже ліричні та особисті та має шанувальників своєї творчості в різних куточках України.
Окраса Донецької журналістики
Ігор Зоц,

головний редактор обласної газети «Донеччина», член секретаріату обласної організації НСЖУ
Коли на початку дев’яностих на сторінках «Донеччини» та «Світлиці» почали з’являтися публікації Оксани Кожем’яки, наші читачі спочатку сприймали її як журналістку, яка пише на освітянські теми.

І справді, Оксана захоплююче писала про школу, про вічні теми педагогіки, бо працювала в освітньому закладі і змінювати своє «історичне» покликання не збиралася. Навіть розмови між нами такої не виникало. Оксана справляла враження людини не те що закоханої в свою справу, а фанатично відданої вчительству.

І ми в редакції щиро раділи її професійним успіхам: перемогам у численних конкурсах, присудженням почесних звань «Учитель року», «Відмінник освіти» і т.д.

Що особливо приємно: вже у променях слави Оксана Леонідівна не забувала розповідати на сторінках газети про успіхи рідної школи, про колег і вихованців. Вона з учнями багато подорожує країною і за її межами, й газета разом з авторкою відкриває для себе багато цікавого. Тому за рішенням обласної організації Національної спілки журналістів України у 2010 році Оксана Кожем’яка вона була прийнята до лав НСЖУ. Має шанси потрапити вона ще в одну поважну Національну спілку – письменників, адже видала на-гора десять збірок поезій і прози.

За роки, що ми знайомі, стійке переконання переросло в упевненість: такі особистості, як Оксана Кожем’яка, роблять не тільки педагогіку, а й журналістику людянішою і яскравішою.

Людина, яку хочеться бачити завжди
Петро Кендзьор,

член Всеукраїнської асоціації викладачів історії і суспільних дисциплін «Нова Доба», керівник міжнародного проекту за підтримки представництва Європейського Союзу «Багатокультурна історія України»
Є в житті люди, з якими взаємні справи, інтереси пересікаються раз чи декілька, а є такі, з якими маєш приємність спілкуватися, зустрічатися, щось спільне робити впродовж багатьох років.

Часто, коли їду на важливий освітній захід до Києва чи в інше місто України, щиро радію з того, що матиму можливість поспілкуватися з досвідченим педагогом із Донецька Оксаною Кожем’якою. Більше десяти років Оксана Леонідівна разом із своїми учнями ініціює різні добрі справи в рідному місті, вчить молодих людей бути відповідальними та активними громадянами як у своєму довкіллі, так і в нашій країні.

Знаю Оксану як добру майстриню слова, особливо поетичного. Але з усіх її книжок у моїй бібліотеці найдовше тримав у руках збірочку оповідань ще 2004 року – «Волошка». Не завжди фахово можу оцінити рівень мистецтва слова, і не беруся робити це. Але завжди намагаюся побачити за розміщеними рядками автора цих слів.

Оксана має добру, відкриту та щиру душу і водночас дуже тендітну. Хай життя, оточення не ранить її, а навпаки, дасть не менше доброї енергії , аніж та, яку пані Оксана віддає людям.


Педагогічна скарбниця учителя
Михайло Савченко,

заступник директора з науково-методичної роботи, учитель-методист з історії Київської гімназії східних мов № 1 – Асоційованої школи ЮНЕСКО, заслужений учитель України
Оксана Кожем’яка відзначається високопрофесійними якостями талановитого організатора, вчителя, який глибокі науково-теоретичні знання в галузі педагогіки, психології, історії України, всесвітньої історії громадянської освіти майстерно поєднує з педагогічною практикою, з соціальним досвідом своїх вихованців.

Оксана Леонідівна – незмінний керівник-консультант одинадцяти реалізованих соціальних проектів переможців учнівського навчального закладу у щорічних конкурсах Суспільної акції школярів України «Громадянин» (2001-2012 роки), Всеукраїнських конкурсів учнівських історичних проектів «Слідами історії». Вихованці Кожем’яки О.Л. – постійні переможці Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт МАН України, Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об`єднаймося ж, брати мої!», Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт «Уроки Голокосту – уроки історії».

Педагог, як активний учасник програм з методами вивчення історії Голокосту в Україні, успішно презентувала педагогічний досвід у міжнародних школах з вивчення історії Голокосту в Яд-Вашемі (Ізраїль), у міжнародній школі вивчення Шоа (Франція). У педагогічній скарбниці вчителя інтерактивні, інформаційно телекомунікаційні педагогічні технології, музейна педагогіка, особистісно-орієнтоване навчання, що дозволяє їй на високому науково-методичному рівні проводити уроки.

Нині Оксана Леонідівна успішно працює в освітньому проекті «Багатокультурна історія України», виховуючи в учнів загальнолюдські цінності громадян-патріотів України, добивається результативності власної освітньої діяльності. Користується заслуженим авторитетом в учнів, колег, батьків.


Особистість виховує особистість
Наталія Ольхіна,

методист відділу суспільних дисциплін Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Оксана Леонідівна Кожем’яка – один із тих педагогів, про яких можна сказати, що лише особистість може виховати особистість. Вона не лише навчає учнів історії – вона вчить їх досліджувати, здійснювати соціологічні опитування, втілювати громадянські проекти в життя. Разом з вихованцями вона пише книжки, займається журналістикою, мандрує Україною…

Оксана Леонідівна за натурою альпініст. Протягом життя багато разів обирала собі доленосні вершини й успішно долала їх. Чи це стосувалося великого спорту (де стала майстром спорту), чи творчого Парнасу (автор численних літературних видань), чи вчительського шляху (Відмінник освіти, учитель-методист, спеціаліст вищої категорії), чи досліджень краю, у який привела доля (сама з Поділля, але, потрапивши на Донбас, стала його професійно вивчати і відмічена як кращий краєзнавець у збірнику «Краєзнавці Донеччини»). Цей ряд можна продовжувати.

Оксана Леонідівна – працьовита, творча, цікава особа, але водночас ніжна дочка, дружина, мати й бабуся, тонка і ранима людина, якій болить серце, коли вона стикається з горем, несправедливістю, незаслуженою образою.

Так нехай доля відпускає їй якомога більше тих сяючих вершин, на які вона ще підніметься сама і поведе за собою учнів!


Майстер педагогічної праці
Тарас Пилипак,

директор Донецького ліцею № 12
Оксана Леонідівна Кожем’яка – майстер педагогічної праці, мудрий учитель і вихователь дитячих душ, який досконало володіє своїм предметом та методикою сучасного уроку, наполегливо підтримує освітній інтерес учнів.

Використовуючи у роботі такі педагогічні технології, як особистісно-орієнтована, групова, діалогова, розвиваючого та проблемного навчання, проектна, вчитель спрямовує діяльність на інноваційні методи навчання, залучення ліцеїстів до активної пошукової, науково-дослідницької, проектної та творчої діяльності, переносячи акценти з класно-урочної на позакласну, позашкільну, самоосвітню діяльність, заохочуючи та спонукаючи учнів, надаючи консультативну допомогу, спільно проектуючи процес розвитку особистості кожної дитини.

На рахунку Оксани Леонідівни багато цікавих заходів для педагогів міста і області: організація навчальних семінарів та тренінгів з широкого кола питань, майстер-класи з використання інноваційних методик, виступи на педагогічних конференціях, лекції в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти тощо. Оксана Леонідівна – член журі олімпіад з історії та правознавства, наукових і творчих конкурсів на рівні району, області, України. Крім того, учителька сама активно готує ліцеїстів до участі в них, виховавши понад 100 переможців Міжнародних, Всеукраїнських, обласних і міських конкурсів, серед яких Всеукраїнська акція школярів «Громадянин», Міжнародні конкурси «Мій рідний край», «Уроки Голокосту – уроки толерантності», «Память и предубеждение», Всеукраїнські – «Права людини очима дитини», «Яким я бачу майбутнє України», «Молодь обирає майбутнє», «Слідами історії», «Козацький край», «Слідами історії» та інші.

Кожем’яка О.Л. – автор багатьох публікацій у фахових виданнях, кількох монографій з педагогіки та методики викладання історії, переможець обласного та дипломант Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008», переможець обласного конкурсу «Кращий працівник року-2004».

За свою працю учителька нагороджена багатьма відзнаками, серед яких звання «Відмінник освіти України», нагрудний знак «Василь Сухомлинський», пам’ятний знак Верховної Ради України, грамоти і дипломи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту Інноваційних технологій і змісту освіти.
Господарка власної долі
Наталя Харківська,

головний редактор журналу «Історія та правознавство» видавництва «Основи»
Учитель – це звання, професія чи покликання? Відповідь очевидна: і те, і друге, і третє. То скільки ж таланту і наснаги треба людині, щоб про неї можна було сказати: «Справжній учитель»? До традиційних побажань – здоров’я, родинного щастя та добробуту – нам варто б обов’язково додати: «Гарних вчителів!»

… Це був останній день змагань. Тривожна напруга висіла в повітрі, вона відчувалась у кожному слові чи погляді учасників конкурсу і членів журі. Усі чекали на оголошення результатів: адже однозначний лідер, принаймні зовні, так і не визначився. Лише для мене усе було зрозумілим – кращим учителем беззаперечно мають визнати Оксану Кожем’яку…

Сім років тому мені до рук потрапило цікаве видання донеччан «Пограємо в історію». Серед авторів я уперше зустріла прізвище О. Кожем’яки. Матеріал одразу ж був підписаний до друку. Невдовзі ми видали ще декілька книжок Оксани Леонідівни про роботу шкільного методичного об’єднання, з організації науково дослідницької діяльності учнів, про використання ігор на уроці. Позбавлені компіляцій, зайвого теоретизування, спрямовані на практичну роботу вчителя, вони одразу знайшли свого читача і зажили популярності.

Мені ніколи не доводилось «замовляти» їй матеріали для журналу. Оксана Леонідівна постійно бере участь у численних конкурсах, наукових семінарах, проектах, тому їй завжди є що розповісти колегам-учителям. Тому що для неї: Учитель – це звання, професія і покликання!


Нас познайомила поезія
Людмила Черкаська,

методист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України, головний редактор газети «Історія України»
Десять років тому після закінчення Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» чимало його учасників, ділячись своїми враженнями, схвально згадували непересічну вчительку з Донеччини — Оксану Леонідівну Кожем’яку.

Я звернулася до колег з Донецького ОІППО І.М. Рибак та Н.І. Ольхіної з проханням допомогти представити її досвід на сторінках газети «Історія України» й незабаром отримала папку.

Не знаю чому, серед надісланих матеріалів увагу відразу привернула невеличка книжечка – збірка поезій. Вірші – ліричні і глибокі – так відповідали настрою та стану моєї душі, що прочитавши книгу до кінця, я подумала, як добре, що хтось випадково її сюди поклав, і була приємно вражена, коли на обгортці побачила знайоме прізвище. Вчитель історії пише такі вірші! Так я дізналася, що пані Оксана не тільки талановитий педагог, невтомний організатор, чудовий методист, а й поетеса.

Потім були зустрічі на конференціях, семінарах, круглих столах, різноманітних конкурсах. І завжди виступи та презентації Оксани Леонідівни та її учнів були оригінальними і яскравими.

А її численні публікації на сторінках нашої газети та в інших фахових виданнях (статті, розробки уроків і позакласних заходів, тощо) стали в нагоді широкій читацькій аудиторії – вчителям і методистам, студентам і школярам.

Кожна зустріч з пані Оксаною залишає по собі неповторний слід. Талановита, інтелігентна, доброзичлива і привітна людина, Оксана Леонідівна Кожем’яка завоювала прихильність освітян з різних куточків України.


Моя чудова колега
Наталя Павленко,

учитель історії вищої категорії
Донецького ліцею № 12,
відмінник освіти України

Оксана Кожем’яка. Сказати про цю людину просто – не вдасться. Бо вона – мудра, дивна, закохана жінка. Вона просто переповнена любов’ю до всього, що її оточує… Любить природу й оспівує її у своїх віршах і прозі. Любить людей, що поруч, і намагається зігріти їх теплом свого серця. З нею легко спілкуватися й вирішувати проблеми. З нею цікаво працювати, бо вона – учитель-новатор, який постійно підносить планку своїх досягнень і прагне досконалості у всьому.

Я знаю Оксану вже 10 років, ми майже разом прийшли у Донецький ліцей № 12. Вона допомогла мені в подоланні комплексів і невпевненості у своїх силах. Разом із нею я почала проводити відкриті уроки на широкий загал, впевнилась у собі й досягла певних результатів.

Особливої уваги й високої оцінки заслуговує робота педагога як наукового керівника при підготовці учнівських науково-дослідницьких робіт. Учителю й учням вдається створити роботи, що відрізняються від інших ґрунтовністю розробки і містять власні відкриття. Тому вихованці Оксани Леонідівни Мітюкова Інна, Бойко Світлана, Балабанова Анастасія, Скакун Ольга, Масловська Аліна, Пруднікова Олена та інші є призерами обласних та Всеукраїнських конкурсів-захистів МАН, пошуково-дослідницьких та творчих конкурсів різних рівнів .

Оксана щиро і щедро ділиться своїм багатим педагогічним досвідом з іншими педагогами: читає лекції на курсах підвищення кваліфікації облІППО, виступає на конференціях, круглих столах, організовує та проводить семінари і тренінги, показує майстер-класи, друкується у багатьох методичних журналах тощо.

А учні! Вони бачать в ній старшого друга, надійного партнера і гідну людину. Спасибі їй за те, що вона є поруч.
Ентузіаст своєї справи
Анатолій Подольський,

директор Українського Центру вивчення історії Голокосту, кандидат історичних наук
Оксану Леонідівну Кожем’яку, я маю честь знати більше шести років. Наші дружні стосунки та професійна співпраця в царині вивчення та викладання проблематики історії Голокосту на теренах України і виховання міжетнічної толерантності в сучасному українському суспільстві, почалися з 2005 року.

За цей час пані Оксана зробила неабиякий внесок у розвиток викладання та осмислення Голокосту. Її зусиллями багато років поспіль кращі учні Донецька готують науково-дослідні роботи з історії Другої світової війни, українсько-єврейських взаємин тощо. Вихованці Оксани Леонідівни зазвичай стають призерами та переможцями щорічного Всеукраїнського конкурсу шкільних дослідних і творчих робіт «Історія та уроки Голокосту», який організує Український центр вивчення історії Голокосту.

За ці роки пані Оксана своїм незбагненим ентузіазмом у викладанні теми вплинула на своїх колег: вчителів історії та літератури, які під її харизматичним тиском стали вивчати та викладати цю складну тему нашої минувшини, крізь осмислення якої маємо можливість думати, писати, говорити про людську гідність, права людини, про цінність людського життя…

Оксана Леонідівна за роки нашої спільної праці підготувала не тільки учнів та своїх колег до сприйняття і осмислення теми, але й стала автором методичних розробок, рекомендацій щодо вивчення історії Голокосту. Вона взяла участь у багатьох міжнародних проектах: наукових та навчальних семінарах, що проходили у всесвітньовідомих центрах вивчення Голокосту: в Єрусалимі, Парижі, Любліні тощо. По відгукам наших зарубіжних колег рівень груп українських освітян був завжди високим та професійним. У цьому й неоціненна заслуга пані Оксани!


Яскрава людина
Володимир Сутковий,

заслужений працівник освіти України
Так склалося, що з багатьма колегами-освітянами я вперше знайомився заочно, читаючи їх публікації в науково-методичних виданнях. Особливу увагу привертали творчі доробки моїх земляків з Донеччини. Таких публікацій було багато, бо Донеччина багата талантами. Проте навіть серед них вирізнялися цікаві за вибором тематики та глибиною викладу статті за підписом «Оксана Кожем’яка».

Познайомилися ж ми очно під час обласного конкурсу фахової майстерності «Кращий працівник року» в 2004 р. Перші враження, перші хвилини спілкування, детальні подробиці біографії наочно ілюстрували відомі слова «товарища Саахова» з улюбленого фільму: «Спортсменка, комсомолка, активістка…».

Незважаючи на високі ставки і бажання перемогти, серед учасників не відчувалося неприязні один до одного. Все відбувалося в межах інтелігентної витриманості та взаємної підтримки. Хоча я відчував в ній сильного опонента.

Спортивне минуле, готовність Оксани Леонідівни до випробувань підтверджується її неодноразовою участю в різних конкурсах. І це не є нерозважливим кроком. Вона все робить виважено, реально оцінюючи можливості. Пам’ятаю, як під час підготовки до Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» у номінації «Історія» Оксана Леонідівна вдумливо підходила до рішення всіх питань. Ґрунтовність поданих матеріалів, уміння їх аналізувати, ретельність підготовки до конкурсу, загальна ерудиція та вміння проводити уроки призвели до того, що Кожем’яка О.Л. стала дипломантом Всеукраїнського конкурсу, завоювавши прихильність журі та викладацької аудиторії.

Така вона, Оксана Леонідівна, яскрава, як Педагог, яскрава, як Жінка, яскрава, як Друг, яскрава, як Людина!


  1. ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНЯ

МОЯ ДОРОГА

Я йду дорогою, яку

Не маю права залишати:

Розумне й добре на віку

В дитячих душах засівати.
Бо діти, наче ті сади,

Що квітнуть з кожним новим роком.

Для них учителька завжди

Асоціюється з Пророком.


Їй часу, що мине, не жаль

Серед «зірок» та «діамантів»…

Отож, виходить, я – коваль

У кузні молодих талантів.


Професій – тисячі вже є,

Але моя – найкраща в світі.

Вона наснагу всім дає,

І відкриття дарує дітям.


І випускає у політ

Надійним племенем і мужнім…

Хтось з них іще здивує світ

Напором сильним і потужним.


А хтось – садитиме поля

Чи в небеса злетить на крилах…

Щоб тільки матінка-земля

Їх майбуття благословила…


Країна, вдягнена в жита,

Багата на нові суцвіття…

Й моя професія свята

Ще зазвучить у всьому світі.



Оксана Кожем’яка

  1. ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ

Організація дослідницької діяльності як засіб формування ключових і предметних компетентностей учнів

при вивченні історії

Реалізація завдань освіти початку ХХІ століття вимагає нових підходів, що базуються на зверненні до особистості учня з її потребами та інтересами, в основу яких покладено сприйняття навчального процесу як вільного зростання та розвитку цієї особистості. Відповідно до нього основним завданням учителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самоактуалізації, самореалізації, самонавчання, самовиховання, саморозвитку, формування ключових і предметних компетентностей, на що націлюють освітян основні нормативні документи, зокрема Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки та Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, у яких зазначається, що в сучасному світі затребувана соціально-активна особистість: творча, толерантна, здатна до самостійного життєвого самовизначення й самотворення, компетентна в багатьох сферах власної життєдіяльності. Великий потенціал у цьому має застосування дослідницьких методів, які передбачають співробітництво вчителя й учнів, спрямовані на формування в особистості спроможності сприймати та адекватно відповідати на індивідуальні та соціальні виклики в умовах глобальної трансформації суспільства, самостійно визначати та вирішувати проблеми в певних сферах діяльності. Отже, актуальність досвіду зумовлена тим, що організація дослідницької діяльності при вивченні предметів суспільствознавчого спрямування та при здійсненні виховної роботи у навчальному закладі сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей школяра, що засвідчують належний рівень його життєтворчості, інтелектуального розвитку та рис громадянина-патріота.



Теоретико-методологічною основою вирішення завдань із формування ключових і предметних компетентностей та громадянської позиції учнів є концептуальні філософські положення про загальний зв’язок, взаємозумовленість та цілісність явищ і процесів дійсності, про природу та функції дослідницьких умінь і навичок (А. Арнольдов, К. Абульханова-Славська); трактування їх як складного психічного утворення (синтезу інтелектуальних і практичних дій, самоорганізації та самоконтролю, засвоєних та закріплених у способах діяльності), що лежить в основі готовності школяра до пізнавального пошуку (Н. Недодатко); про зумовленості розвитку особистості змістом діяльності, способами її здійснення (В. Давидов, Ю. Жданов та ін.); основи загальної теорії діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); ідеї гуманістичної педагогіки (П. Блонський, В. Сухомлинський, А. Ухтомський); положення про навчальну діяльність учнів П. Гальперіна, В. Давидова, Л. Занкова, особистісно-орієнтовані моделі О. Савченко, І. Якиманської, твердження «школа-лабораторія для відкриття унікального «Я» кожної дитини» А. Маслоу, К. Роджерса, В. Франкла, теорія компетентностей І. Єрмакова, В. Краєвського, Л. Сохань, А. Хуторського; методика та технологія інноваційного навчання з новими підходами до сучасного уроку К. Баханова, В. Мисана, О. Пометун, Г. Фреймана, В. Шарка та ін.

На основі системного аналізу наукових джерел із проблеми нами була визначена гіпотеза: формування ключових та предметних компетентностей школярів у процесі вивчення історії, правознавства, громадянознавчих дисциплін, а також під час проведення виховної роботи, успішно відбудеться за умови організації навчальної-виховної взаємодії на основі дослідницької технології, що ставить на меті сприяння розвитку творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей і рис характеру, дослідницьких умінь як базових компонентів компетентності особистості, який виражає провідні характеристики її становлення, демонструє універсальність зв’язків з оточуючим світом, ініціює здатність до творчої самореалізації, сприяє перенесенню набутого в різноманітні сфери пізнавальної й практичної діяльності.



Інноваційна значущість досвіду полягає в системному підході до організації вчителем дослідницької діяльності, що поєднує всі її ланки, форми, методи, прийоми, проходить крізь усі етапи, спрямовуючись на формування ключових і предметних компетентностей школяра (додаток 1).

Головною ідеєю досвіду є розробка інноваційної моделі організації педагогічної діяльності на основі аналізу досягнень сучасної психології та педагогіки, а також власних надбань. На практиці вона втілюється через організацію діалогічної (полілогічної) взаємодії вчителя й учнів, розвиток системного творчого мислення, формування вмінь та навичок дослідження тощо. При цьому відбувається реалізація діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів до здобуття історичних знань, з позиції яких поняття «дослідницька діяльність» визначається нами як інтеграційна складова компетентності. Вона характеризується єдністю знань щодо цілісної картини світу, умінь, навичок наукового пізнання, ціннісних ставлень до його результатів, що забезпечує самовизначення, самореалізацію й саморозвиток особистості.

Основними складовими технології досвіду є:

  • розвиток умінь та навичок пошуково-дослідницької діяльності в урочній та позаурочній діяльності;

  • організація науково-дослідницької діяльності старшокласників;

  • залучення школярів до активної проектної діяльності з вирішення соціально-значущих проблем громади.

  • Розглянемо шляхи вирішення проблеми досвіду та її результативність за допомогою аналізу цих складових.

Засобом розвитку інтелектуальної та емоційної сфери творчої особистості, що формує здатність уявляти, співпереживати, узагальнювати й застосовувати набуте впродовж усього життя, є пошуково-дослідницька робота. Розглянемо розроблену модель її організації (схема 1), яка охоплює всі види діяльності: урочну, позаурочну та самоосвітню, проходячи від етапу підготовки до дослідження, до звітів дослідників, обговорення й застосування результатів, планування нового дослідження; враховує різноманітні форми й методи, сприяючи розвитку в учнів умінь і навичок свідомого пошуку, що набуваються в процесі вивчення історії. Структурні елементи моделі взаємодіють між собою, спрямовуючись на виконання мети: виховання компетентної особистості школяра засобами дослідницької діяльності, навчальна ж діяльність набуває при цьому особистісної та суспільно-громадської спрямованості.



Схема 1. Модель організації та керування
дослідницькою діяльністю в процесі вивчення історії

Робота з формування дослідницьких умінь школярів ведеться поетапно, з урахуванням рівня освіченості, вікових та психологічних особливостей, що в 5-6 класах вимагають організації занять, побудованих на інтересі, характер мотивації якого формують емоційні чинники; у 7-9 класах – проблемно-пошукових із навчально-пізнавальною мотивацією (створення ситуації новизни, опори на життєвий досвід, відчуття успіху в навчанні), а в 10-11 класах – творчих, зі зміною мотивації на соціально-практичну (показ суспільної й особистісної значущості учіння, заохочення до сумлінного виконання обов′язків, оперативний контроль) (схема 2).




Вид діяльності

Характер

Мотивація

Вид діяльності

Характер

Мотивація

Вид діяльності

Характер

Мотивація

10-11 клас

7-9 клас

5-6 клас


Схема 2. Вікові та психологічні зміни в дослідницькій діяльності учнів

Основою діяльності 5-класників виступає робота з текстом, формування початкових уявлень про краєзнавчі джерела, уміння їх досліджувати (описувати, аналізувати, зіставляти). Щоб шлях пізнання не був важким, пропонуємо матеріал, суть якого дитина не тільки зрозуміє, а й відчує. Тому традиційним знайомством учнів із дослідженням є створення літопису родини, з відображенням історичних віх становлення різних поколінь, вшанування народних, релігійних та сімейних традицій, який потім презентується на уроках чи позакласних заходах.

У 6 класі, коли починається вивчення систематичного курсу історії, дослідження набуває чіткості й логічності, закладаються основні вміння (встановлювати послідовність і синхронність подій, виділяти найважливіше), які поступово стають основою для формування предметних і ключових компетентностей. Так, досліджуючи поняття «буддизм» (тема «Релігія та культура Давньої Індії»), учні конструюють алгоритм: «що?», «яка?», «де?», «коли?», який дозволяє поступово, виділяючи головні риси, дійти до суті поняття й слугує зразком роботи над іншими визначеннями. Аналізуючи історичні джерела, шестикласники формулюють основні положення релігії та співвідносять їх із загальнолюдськими та власними цінностями.

Учні 7-9 класів, застосовуючи реконструктивно-утворюючі методи, набувають уміння описувати об’єкт чи явище у причинно-наслідковому контексті, зв’язках і залежностях; логічно осмислювати, синхронізувати, зіставляти знайдений та досліджений матеріал тощо. Зокрема, при вивченні теми «Південна Україна. Ліквідація козацької республіки Запорізької Січі» (9 клас) школярі вчаться не тільки отримувати інформацію з різних джерел, зіставляти її, а й самостійно визначати критерії для порівняння, встановлювати достовірність інформації, визначати мотиви, в тому числі й особисті, робити власні висновки тощо. Прикладом продовження дослідницької роботи в позакласній діяльності може слугувати пошукова експедиція, пов’язана з вулицею дитинства – «Рідна вулиця моя», матеріали якої були розміщені в збірнику «Нариси з історії міста».

Вищою формою дослідницької роботи є творча (наукова, проектна), що здійснюється учнями 10-11 класів. Завдання вчителя в цей період: підготувати підлітків до самоосвіти; навчити самостійно здобувати інформацію, розв’язувати проблемні питання, спрямовувати отримані результати на практичне вирішення проблем; розвинути комунікативні здібності. Здійснити це можливо в системі: урок – домашнє завдання – позакласна – позашкільна та самоосвітня робота, при цьому пошуково-дослідницька діяльність поступово перетворюється на науково-дослідницьку, результатом якої є формування навчальної, громадянської, соціальної та інших компетентностей підлітка. Проілюструємо сказане прикладом проекту «Поки ще не пізно»(1999-2009), одним із напрямків якого був збір спогадів про Голодомор 1932-1933 років, виявлення серед близьких та знайомих носіїв «усної історії» і запис їхніх спогадів. Отримані дані узагальнені на конференції старшокласників, а її сценарій, як і кореспонденції учасників загону «Пам’ять», у 1999-2008 рр. друкувалися у збірниках «Гірка пам’ять» та «Пам’ять народу», в газетах «Освіта України», «Історія України», «Донеччина», «Світлиця», журналі «Історія у школі», презентувалися на Всеукраїнських та обласних конференціях і семінарах, виступах на Донецькому радіо та телебаченні тощо.

Аналогічна конференція, що поєднала пошуково-дослідницьку, акумулятивну, комунікативну, творчу діяльності, стала завершенням багаторічної роботи з теми «Чорнобиль стукає у серце» (2006).

Цікаві результати у пошуково-дослідницькій діяльності дають спільні справи, до яких долучаються як школярі, так і дорослі: учителі, адміністрація навчального закладу, батьки, відділи освіти, архіви та краєзнавчі музеї, громадськість. До таких справ можна віднести збір матеріалів для упорядкування та видання книжки-літопису «Це наша з тобою біографія» до ювілею Макіївської школи № 89 у 1999 році та оформлення експозиції музею Донецького ліцею № 12 у 2009 році.

Розвитку ключових компетентностей старшокласників сприяє участь у Міжнародних конкурсах учнівських пошукових робіт «Людина – Час – Пам’ятник», «Мій рідний край», «Уроки Голодомору і Голокосту – уроки толерантності», Всеукраїнських – «Слідами історії», «Історія і уроки Голокосту», «Козацький край», конкурсу учнівської творчості імені Т.Шевченка та ін., на які наші учні готують роботи з краєзнавства, що посідають призові місця.

Отже, організація пошуково-дослідницької роботи учнів у атмосфері спільного захоплення не тільки приводить до розвитку дитини, а й об'єднує навчання та виховання, стимулює пізнавальні потреби і творчість, сприяє формуванню особистісних якостей учнів, їхньої системи цінностей, робить навчання особистісно-спрямованим. Наші учні легко дають відповіді на класичні питання педагогіки: «Що я роблю?», «Яким чином?»; «Навіщо це мені потрібно?», «Що я відчуваю під час ведення дослідження?» Фактично це і є емоційно-ціннісна складова ключових компетентностей особи. Підстави робити такі висновки дає анкетування ліцеїстів. Тому в 2001 році наш досвід з цього напрямку роботи був узагальнений обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Як зазначалося, сучасна освіта покликана озброїти учнів методами дослідження, ввести у світ наукових технологій, генерування нових ідей. Вищою формою такої діяльності є науково-дослідницька (НДД), до якої багато років залучаємо школярів.

Організація НДД, через яку реалізуються ідеї індивідуалізації навчання, творчого підходу до набуття інформації, удосконалення самоосвітніх умінь, виховання компетентної особистості, громадянина своєї держави та патріота рідного краю враховує особливості розвитку підлітка, зростаючу потребу в самоствердженні, орієнтацію на майбутню професію, потяг до партнерських стосунків із дорослими. Виступаючи в ній як наставник, консультант, тьютор, своїм основним завданням вважаємо поступове формування умінь та навичок самостійного планування й організації діяльності, добору оптимальних джерел, практичної спрямованості результатів за умови постійного контролю за дослідженням, аналізу, коригування й виправлення помилок, визначення ефективних шляхів його ведення та ін.

Психологічний аспект дослідницького інтересу виявляється в індивідуальних особливостях школяра, у психічних процесах, які складаються з інтелектуального (аналітичність, критичність, уміння порівнювати й робити висновки), мотиваційного та емоційного компонентів, що перетворюють інтерес на стимул. Останній дозволяє дитині свідомо й самостійно включатися в роботу, яка є поєднанням навчальної, пошукової, дослідницької, наукової та творчої діяльності, спрямованої на вироблення нових і поглиблення накопичених знань, реалізацію власних бажань, задоволення інтересів, розкриття здібностей. В основі формування особистості, її інтелектуальної самореалізації при цьому лежить розвиток мотиваційної сфери – вияв внутрішньої потреби учня в підготовці до успішного застосування знань.

Досвід роботи показує, що в процесі організації НДД необхідно дотримуватися правил, викладених разом з іншими вимогами до її ведення в авторських посібниках «Педагогічне керівництво науково-дослідницькою діяльністю ліцеїстів» (2006), «Науково-дослідницька діяльність учнів. 5-11 класи» (2006), методичних рекомендаціях «Методика написання науково-дослідних робіт на конкурс» (2010):


  • зміст дослідження обов’язково має поєднуватися з навчальною метою, вимогами програми, нагальними потребами суспільства, враховуючи при цьому історичні корені та надбання минулого і власний інтерес дослідника. Саме останній був рушійною силою робіт – переможців конкурсів-захистів МАН, наукових конкурсів та конференцій обласного і Всеукраїнського рівнів: «Ханжонківський зорепад (з історії проведення фестивалів «Дні Ханжонкова на батьківщині)», «Вінок як складова української весільної обрядовості: символіка, функції, оберегове значення», «Українські корені Голівуду», «Праведники Народів світу у Донбасі», «Історичні витоки та особливості святкування дня Святого Миколая», «Голодомор 1932-1933рр. – злочин радянської влади чи геноцид проти українського народу», «Символи птахів на рушниках Донеччини ІІ половини ХІХ – початку ХХІ століть», «Дискримінація хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих» і т.ін.

НДД – безперервний процес, в умовах якого вона набуває чіткості, проникає у свідомість учня, стає часткою його життя. Тому більшість дослідників, обравши тему у 8-9 класі, працюють над нею до закінчення школи. До таких дослідників можна віднести Василенка Олега, який три роки поспіль досліджував сторінки геральдики міст і сіл Донеччини, створивши цікаві, не схожі одна на одну роботи, Бойко Світлану, яка всебічно дослідила історію походження, технологію виготовлення і використання, магічно-оберегове значення українських вінків, Мітюкову Інну, що тривалий час опрацьовує тему Голокосту в Донбасі й на Україні тощо;

  • НДД – обов’язково керований процес, бо, приступаючи до роботи, дитина має лише загальне уявлення про неї. Учитель навчає методики дослідження, надає консультації в процесі виконання роботи, продумує разом з учнями структуру, шляхи вирішення проблем, оцінює отримані результати;

  • позитивний результат приносить лише поєднання керованої діяльності із самостійною творчістю (опрацювання джерел, робота в бібліотеках та архівах, опитування свідків тощо), на яку слід спрямовувати учня-дослідника.

Дотримання цих та інших правил у підході до організації науково-дослідницької діяльності в навчальному закладі, виступаючи основою процесу становлення учня-дослідника, дозволяє скеровувати роботу в потрібному руслі й призводить до того, що з 2002 року ліцеїсти стають переможцями захистів учнівських робіт МАН, Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів, учасниками науково-практичних конференцій (додаток 2).

Однією з форм навчання активності та виховання громадянської самосвідомості, яка передбачає дослідження, є проектна діяльність. Вона ґрунтується на безпосередньому застосуванні набутих знань, умінь, навичок під час практичної діяльності дитини. Метою проектування є формування соціальних та громадянських компетентностей через стимулювання в школярів інтересу до вирішення проблем суспільства. Робота над виконанням проекту вчить бачити проблеми місцевої громади, досліджувати та визначати своє ставлення до них; мотивувати діяльність; встановлювати необхідні контакти; працювати в групі, виробляти спільні напрями та принципи діяльності й реалізувати їх на практиці; презентувати результати та оцінювати їх. Найголовнішим при цьому є те, що учні практичними діями фактично вирішують проблему; учитель же бере на себе функції менеджера, тьютора, модератора, фасилітатора, який не пригнічує авторитетом, а організовує, моделює, координує, коректує і спрямовує роботу.

Протягом 1999-2011 рр. нами спільно з учнями було виконано шістнадцять проектів, різних за тематикою і спрямуванням; одинадцять із яких стали переможцями Суспільної акції школярів «Громадянин» та конкурсу «Слідами історії», що проводиться Всеукраїнською асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» за підтримки Міністерства освіти й науки України, один – Міжнародного конкурсу волонтерських проектів «Служіння заради миру», а два – конкурсу творчих учнівських робіт «Громадянське суспільство і молодь». організованого Асоціацією керівників шкіл України, ДонІППО в рамках співробітництва з недержавною організацією «Асоціація з міжнародних питань» (Чеська республіка). Матеріали одного з них – «Вчимося робити правильний вибір» – увійшли до збірника «Вчимося обирати. На допомогу вчителю», виданого у 2006 р. в межах проекту «Громадянська освіта – Україна» за програмою TACIS Європейського Союзу, а також дали можливість потрапити до складу делегації, яка здійснила візит до Євросоюзу та Європарламенту в жовтні 2007 року. У цілому ж здобутки, отримані нами в організації проектної діяльності школярів, послужили основою для проведення учителем майстер-класу під час робочої поїздки до Чехії в межах програми міжнародних обмінів «Дослідження, освіта та підтримка громадянського суспільства в Україні» (2011).

Представлений досвід знаходить розповсюдження серед освітян через публіцистичну та видавничу діяльність, виступи на конференціях, семінарах, круглих столах, курсах підвищення кваліфікації. Нами розроблені модулі для слухачів-істориків, викладачів гуманітарного циклу, керівників навчальних закладів, вихователів з організації дослідницької та проектної роботи, впровадження громадянської освіти.

Важливо відмітити, що досвід не потребує специфічних умов організації та впровадження – лише велике спільне бажання вчителя й учня діяти разом для досягнення поставлених завдань.

Усе вищезазначене свідчить про наявність цілісної системи організації дослідницької діяльності при вивченні історії, що сприяє розвитку в дітей потреби у самореалізації, виховує особистість школяра, який прагне до максимального вияву свого інтелектуального та творчого потенціалу, і є запорукою формування громадянської самосвідомості учнів, а отже, компетентної особистості школяра, здатної вирішувати нагальні проблеми, які поставило перед суспільством ХХІ століття.




Додаток 1



Схема 3. Організація дослідницької діяльності
як засіб формування ключових компетентностей учнів


Додаток 2

Результативність роботи учителя з проблеми досвіду роботи
Підготовлено переможців (2002-2012рр.)

  • Міжнародних конкурсів – 12 («Мій рідний край», «Уроки Голокосту – уроки толерантності», «Пам'ять і попередження»)

  • Всеукраїнських конкурсів – 19 («Слідами історії», «Історія очима юних», «ХХ століття: Доля людини», «Якою я бачу Україну у 2050 році», «Права людини очима дитини», «Історія та уроки Голокосту», «Права людини: знання-ставлення, захист», «Майбутні про майбутнє», учнівської творчості ім.Тараса Шевченко)

  • Всеукраїнської акції школярів «Громадянин» – 11

  • Обласних конкурсів – 33

  • «Роль козацтва в освоєнні регіону», «Мій рід і Україна», «Знавців історії Грузії», «65 років Великої Перемоги», «Податки очима дітей», «Козацький край», «Права людини», «75 років у дружній сім’ї Донеччини»

  • Конкурсів-захистів учнівських наукових робіт МАН

  • Обласного конкурсу – захисту – 18

  • Всеукраїнського конкурсу-захисту – 3

  • Обласної олімпіади з історії – 4


Підготовлено переможців
дослідницьких та творчих конкурсів






Підготовлено переможців конкурсів-захистів
учнівських наукових робіт МАН та олімпіад з історії




Публікації учнів



Розповсюдження досвіду роботи вчителя (2002-2011)

Виступи (конференції, семінари, круглі столи):

Міжнародні – 6; Всеукраїнські – 16; регіональні – 4; обласні – 21



  • Організація і проведення семінарів-тренінгів, навчальних семінарів з організації пошуково-дослідницької та науково-дослідницької діяльності, використання інтерактивних методик, впровадження громадянської освіти, розвитку ключових компетенцій учнів, організації соціального проектування:

  • для вчителів історії та суспільних дисциплін – 19;

  • для керівників методичних служб – 8;

  • для слухачів курсів підвищення кваліфікації –46.

  • майстер-класів – 4.

  • Участь:

Міжнародні:

  • семінари – 9 (Україна, Німеччина, Франція, Польща, Ізраїль, Чехія);

  • програми обміну – 2;

  • конференції – 4

  • симпозіуми – 1;

  • літні школи – 2.

Всеукраїнські:

  • конференції – 12;

  • семінари – 11;

  • літні школи – 4.

Регіональні:

  • семінари – 6.

  • Інші форми розповсюдження досвіду:

  • Перемога у професійних конкурсах «Кращий працівник року (2004)», «Вчитель року (2000 та 2008)»;

  • Член Правління Всеукраїнської асоціації вчителів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба»;

  • Узагальнення досвіду роботи облІППО (2001), його популяризація у збірнику «Сузір’я педагогічних талантів Донеччини» (2008);

  • Публіцистична та видавнича діяльність;

  • Участь у експертизі та рецензуванні навчальної літератури;

Виступи на конференціях, симпозіумах, семінарах,
круглих столах




Організація і проведення семінарів-тренінгів
та навчальних семінарів




Участь у освітніх заходах

Міжнародні:



Всеукраїнські:



  1. БІЛЯ КЛАСНОЇ ДОШКИ

Система уроків з теми «Давні Індія і Китай»

Інтегрований курс. 6 клас
Пояснювальна записка

Розроблена тема займає важливе місце в інтегрованому курсі 6 класу. Вона знайомить учнів із найдавнішими цивілізаціями Індії та Китаю, характеризує особливості суспільного розвитку й господарської діяльності, державний та чиновницький апарат, наявність нерівності; надбання культури і релігій, подаючи історію країн як невід’ємну частину всесвітньої історії. Матеріал, закладений у програму з теми, сприяє розвитку історичної свідомості, системного мислення, дослідницьких навичок, творчих здібностей формуванню ключових та предметних компетентностей, осмисленню ролі людини в історії.

В основу представленої розробки системи уроків покладені діяльнісна, особистісно-орієнтована й аксіологічна моделі навчання, де учитель і учні виступають рівноправними суб’єктами процесу діяльності. При цьому вчитель не стільки дає знання, керує їх отриманням, скільки спонукає дослідницько-пізнавальну діяльність учнів, скеровує її на формування ключових компетентностей школяра.

Стимулюючи розумову й пізнавальну активність, намагаємося наповнити кожен урок історичними відкриттями юних дослідників через роботу з різноманітними джерелами знань, мотивацію діяльності, постановку й вирішення проблемних запитань, використання активних та інтерактивних форм і методів навчання тощо. Тому на заняттях регулярно використовуємо прийоми організації пошуку, аналітичного дослідження, співставлення, оцінювання власної діяльності та діяльності однокласників тощо. Шестикласники також набувають навчальної ключової компетентності: виділяти в тексті підручника (документа) чи розповіді вчителя головне, отримувати інформацію з різних джерел; самостійно будувати відповідь; зіставляти, порівнювати явища та події; формулювати висновки. Важливе значення набуває організація роботи з письмовими джерелами, легендами, міфами, де є описи конкретних подій, характеристики історичних діячів та міфічних героїв, культурно-господарських досягнень, трактування основ світових релігій і філософських вчень, що зародилися в Індії та Китаї (буддизм, індуїзм, конфуціанство), внесок давніх Індії та Китаю у скарбницю світової культури.

Важливим засобом навчання школяра 11-12 річного віку продовжує залишатися шкільний підручник. При вивченні теми (і всього курсу історії Стародавнього світу) нами використовуються підручники: 1. Шалагінова О.І., Шалагінов Б.Б. Історія стародавнього світу: Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К: Педагогічна преса, 2006. – 288 с. (далі – підручник № 1); 2. Д’ячков С.В., Мартем’янов О.П. Історія стародавнього світу. Давня історія українських земель. 6 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – Х: Вид-во «Ранок», 2006. – 336 с. (підручник № 2). Засобом для відстеження динаміки історичних подій, зв'язку між історичним середовищем та географічним розташуванням країни, характеристики історичного процесу та його регіональних особливостей залишаються картографічні посібники: настінні й контурні карти, навчальні атласи. Останнім часом активного використання набуло електронне мультимедійне забезпечення: історичні посібники (CD посібник «Міфи народів світу» (Інститут проблем штучного інтелекту МОН і НАН України, 2003), історичні сайти (www.und.ac.za – Стародавня Індія очима античних авторів; www.ancient-china.net – Стародавній Китай та ін.). Таке оснащення дає змогу краще ілюструвати урок, індивідуалізувати його, створивши умови для самоосвіти учнів та самоперевірки знань як на уроці, так і при виконанні домашнього завдання, перетворивши процес набуття знань з історії Давніх Індії та Китаю у комплексну розвивальну систему.

Надзвичайно серйозно підходимо до вибору завдань, винесених на самостійне виконання вдома, бо саме при самостійному опрацюванні найбільш цікавих моментів діти мають можливість розкритися як неповторні особистості. Отже, крім завдань, обов’язкових для всіх, пропонуються такі, які орієнтовані на допитливого школяра та спрямовані на вдосконалення самоосвітніх та творчих вмінь і навичок шестикласників, формування їх ключових компетентностей.



До теми створені презентації (уроки 1-4), підібрано роздатковий матеріал та література (як історична, так і художня), яку рекомендуємо дітям для ознайомлення та опрацювання.

Система містить уроки таких типів: засвоєння нового навчального матеріалу; формування й удосконалення умінь і навичок; узагальнення та систематизації знань; контролю, оцінки та корекції ЗУН; комбінований. Оскільки програми з історії, позбавлені жорсткого поурочного поділу, виносячи право вибору тем на розсуд учителя, нами виділено такі уроки:

Урок 1. Давня Індія

Урок 2. Релігія та культура Давньої Індії

Урок 3. Давній Китай

Урок 4. Релігія та культура Давнього Китаю

Урок 5. Урок-узагальнення

Урок 6. Тематичне оцінювання з теми «Давня Індія та Китай»
Урок 1

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка