Основи психології та педагогіки



Скачати 375.41 Kb.
Сторінка4/6
Дата конвертації30.12.2016
Розмір375.41 Kb.
1   2   3   4   5   6

ХАРАКТЕР


1. Поняття характеру.

2. Типи акцентуації характеру.

3. Роль характеру у навчальній діяльності.
Характер - це сукупність стійких проявів психіки людини, що відтворюються у спілкуванні та діяльності та обумовлюють типові способи поведінки у тій або іншій ситуації. На відміну від темпераменту характер людини може змінюватись протягом життя, залежно від причин морального, соціального та економічного змісту. Це більш рухливе психічне утворення, що підлягає під коригування та прогнозування поведінки людини у тій або іншій ситуації. Характер може змінюватися також в житті кожного залежно від віку.

Слово “характер” позначає прикмету, це та індивідуально-психологічна особливість, що відрізняє одну людину від іншої. Інформація про характер дає можливість передбачити поведінку людини, з якою спілкуєшся, і відповідно до неї вірно спланувати власне свою. Це своєрідна програма поведінки людини, що має прояви за такими показниками:

1. Ставлення до себе (вимогливість, послідовність або самозакоханість, непостійність почуттів та вчинків);

2. Ставлення до людей ( увага, ввічливість або зневажливе ставлення);

3. Ставлення до справи (серйозність, відповідальність або байдужість, нехтування);

4. Ставлення до речей (охайність або неохайність, надання речам великого значення або стримане ставлення до них).

Характер розглядається як комплексне утворення. Риси характеру людини складають своєрідні протиставлення: добро-зло, чутливість-байдужість, відповідальність-безвідповідальність та інші.

У психології існує декілька класифікацій характеру. Прийнято також розглядати не просто характер як індивідуально-психологічну особливість людини, а так звані типи акцентуації характеру. Акцентуація у даному випадку розглядається як крайній варіант норми при посиленні окремих рис характеру. Можна визначити такі типи акцентуації характеру.

1. Інтроверт. Це, як правило, людина самодостатня, має дуже невелике коло спілкування. Інтроверти швидко втомлюються від людей, галасу. Вони, як правило, мають одного-двох друзів, але з цими людьми встановлюються дуже близькі та довірливі стосунки. Крайній варіант інтроверсії носить назву аутизм - це перевага самотності спілкуванню з іншими людьми.

2. Екстраверт. Протилежний тип. Люди даного типу, як правило, встановлюють для себе дуже широке коло спілкування, але близькі стосунки відсутні. У екстравертів багато приятелів, але немає друзів.

3. Сензитивний тип. Чутливий. Люди даного типу, як правило, вразливі, образливі, схильні підозрювати інших за будь-яких обставин.

4. Демонстративний тип. Люди даного типу схильні підпорядковувати собі інших, керувати, ставити себе на перший план.

5. Нестримний тип. Це дуже емоційні, нестримані у спілкуванні та вчинках люди. Вони відрізняються імпульсивністю та непослідовністю поведінки.

Характер у значній мірі залежить від темпераменту. Критерієм характеру вважається вчинок людини у тій або іншій ситуації.

Особливості характеру необхідно враховувати у процесі навчання та виховання. Однакові педагогічні заходи можуть привести до різних результатів, якщо не враховується характер людини, яку навчаєш або виховуєш.

Література


1. П.А.М`ясоїд. Загальна психологія: Навч.посіб. - К.:Вища школа, 1998.

2. С.Л.Рубинштейн. Основы общей психологии. Санкт-Петербург, 2000.



ЗДІБНОСТІ


1. Поняття здібностей. Співвідношення здібностей та задатків. Види здібностей.

2. Здібності та типологія людей.

3. Поняття коефіцієнту інтелектуальної обдарованості та таланту.

4. Формування здібностей.

Здібності - індивідуально-психологічні особливості людини, що являють собою умови успішності виконання відповідної діяльності та в цій діяльності формуються. Здібності формуються лише у тій діяльності, що за своєю структурою відповідає конкретним здібностям. В основі здібностей лежать так звані задатки. Задатки - морфологічні та функціональні особливості структури головного мозоку людини. В умовах наявності відповідних форм діяльності із задатків можуть розвинутись відповідні здібності.

Здібності можна розглядати якісно та кількісно: до чого та скільки. Загальні здібності відповідають цілому ряду діяльностей, в яких формуються. Спеціальні – лише конкретному виду діяльності. Наприклад, музичні, художні, математичні.

Досліджуючи функціональні особливості лівої та правої співкуль головного мозоку, І.П.Павлов дійшов висновку про те, що залежно від переваги кожної із них в загальній структурі психічної діяльності людини можна накреслити закономірність прояву відповідних здібностей. Згідно з цим вчений запропонував відповідний розподіл, своєрідну типологію людей. Розумовий тип - перевага лівої співкулі, художній – перевага правої. Перевага правої, в той же час, носить відносний характер з причини наявності у людини другої сигнальної системи, першості мислення над почуттями. У більшості людей дане співвідношення урівноважене. Це так званий середній тип. Загальний інтелект (IQ) можна виявити за такою формулою

Інтелектуальний вік


IQ = 100 х ----------------------------

Фактичний вік

Інтелектуальний вік становить результат виконання відповідної системи тестів.

Найвищий ступінь розвитку здібностей, поєднання різних їх видів називають талантом. Його структура визначається характером вимог, що ставить специфіка відповідної діяльності.

Здібності формують лише в діяльності людини, лише в діяльності вони і виявляються. Прояв здібностей залежить від конкретних методів та засобів формування відповідних навичок, вмінь та знань. Суттєвого значення у формуванні здібностей при наявності відповідних задатків набуває методика навчання та виховання.



Література


1. Основи психології /за ред. О.В.Киричука/.- К.: Либідь, 1997.
ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ.

1. Поняття соціальної групи. Види соціальних груп.

2. Соціометрія та референтометрія. Лідерство.

3. Соціальні групи та педагогічна діяльність.


Соціальна група - товариство людей, що формується на базі відповідної ознаки: вид діяльності, вік, розмір, характер контактів.

За розміром соціальні групи розподіляють на великі та малі, реальні та умовні. За характером контактів - офіційні (формальні) та неофіційні (неформальні).

Реальні групи завжди контактні, характеризуються наявністю спільного часу та місця існування, між членами таких груп у тій чи іншій мірі існує відповідний ступінь контактів. Наприклад, студенти одного курсу.

Умовні групи - завжди великі товариства. Люди, що входять до таких груп, не мають безпосередніх контактів між собою, спільного місця та часу існування, але вони об`єднуються на підставі відповідних спільних соціально-психологічних ознак. Наприклад, студентство, жінки світу, мешканці міста. У ролі таких ознак виступають вид діяльності, вік, місце проживання та інші.

Малі групи - завжди контактні товариства. Вони розподіляються на офіційні (формальні) та неофіційні (неформальні).

Офіційні групи характеризуються наявністю юридично фіксованих прав та нормативно закріпленої структури. Наприклад, студенти академічної групи. Неофіційні не мають вищеназваних ознак та формуються на базі міжособистих стосунків - дружби, симпатій, взаємопорозуміння. Такі групи можуть мати характер ізольованих товариств та існувати всередині груп формальних. Складаються вони також і як самостійні на базі спільних інтересів, цінностей, відповідних захоплень. Формальна група у ряді випадків може мати риси і групи неформальної, що залежить від рівня міжособистих стосунків представників формальної групи.

Люди, що складають соціальну групу, не можуть мати однакове ставлення як один до одного, так і до діяльності групи в цілому. У психології визначають дві головні системи внутрішньої диференціації групи: соціометричні та референтометичні переваги та вибори.

Американський психолог Дж. Морено запропонував спосіб виявлення міжособистих переваг та техніку фіксування емоційних переваг, що була названа соціометрією. Завдяки соціометрії можна визначити кількісну міру емоційних переваг, байдужості та неприязні, що виявляють члени групи у процесі міжособистої взаємодії. Соціометричне дослідження являє собою відповідний тест, в основу якого покладено так зване “лобове питання” про бажаність контактів з тією або іншою людиною у галузі роботи, відпочинку, розваг. Ступінь бажаності вибору чітко диференційований: “не маю бажання спілкуватися” - “буду спілкуватися за відповідних умов” - “мені байдуже” - “буду спілкуватися з охотою” - “буду спілкуватися виключно з цією людиною”. Рівень уточнення бажаності контактів поряд із відповідним обмеженням кількості осіб для вибору цих контактів приводять до чіткого віднесення кожної людини до більш або менш емоційно привабливих для всіх. Це так звані соціометричні “зірки” та “парії”.

Референтометрія як метод дослідження соціальної групи грунтується не на вияві особистих симпатій та антипатій між членами групи, а на так званому ціннісному факторі. Даний тест дає можливість всім членам групи, з одного боку, ознайомитись з думкою кожного з приводу значущих та вагомих для кожного подій, планів, шляхів вирішення проблеми, а з іншого - строго обмежити кількість осіб, точка зору та думка яких на поставлені питання враховуються перш за все. Таким шляхом виявляються так звані референтні особи, що далеко не завжди бувають соціометричними “зірками”.

Найбільш референтна особа у групі – лідер. Це особа, за якою всі члени групи признають право приймати відповідальні рішення, що пов`язані із кожним особисто, та брати на себе відповідальність за результати та наслідки даних рішень. Лідер може бути як формальним, так і неформальним. Імовірним є також збіг даних показників в одній особі. Лідерство визначається також наявністю престижу та статусу. Престиж - признання групою заслуг та позитивних рис лідера. Статус - перелік відповідних прав та обов`язків щодо членів своєї групи.

Структуру навчальної групи необхідно враховувати у педагогічній діяльності: впровадження оптимальних методів виховної роботи передбачає обізнаність у соціально-психологічному складі групи, що, в свою чергу, відкриває можливості ефективного індивідуального підходу до тих, кого навчаєш.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка