Основи психології та педагогіки



Скачати 375.41 Kb.
Сторінка1/6
Дата конвертації30.12.2016
Розмір375.41 Kb.
  1   2   3   4   5   6

ПЕРЕДМОВА




Курс “Основи психології та педагогіки” являє собою складову частину загальногуманітарної підготовки студентів. Психологія та педагогіка – дисципліни, що тісно пов`язані між собою і складають наукову основу процесів навчання та виховання. Найважливіші знання з основ психології, такі, як структура діяльності людини, психологічні особливості процесу спілкування, зміст та механізми пізнавальних процесів різного рівня психічної організації, являють собою теоретичну та практичну підставу педагогіки. Саме тому у даному посібнику знанням з курсу загальної та педагогічної психології приділяється найбільше уваги.


Посібник адресований студентам ІІІ – ІV курсів Харківської державної академії міського господарства, що вивчають даний курс згідно з навчальними планами. Рекомендується як студентам денної, так і заочної форм навчання.

Головна мета посібника – надати практичну допомогу студентам при вивченні курсу, систематизувати та узагальнити теоретичний матеріал, отриманий на лекціях.



ЗМІСТ





1.

Предмет психології. Зв`язок з іншими науками....................................

5

2.

Діяльність..................................................................................................

7

3.

Спілкування...............................................................................................

10

4.

Особистість................................................................................................

13

5.

Основи диференціальної психології. Темперамент. Характер. Здібності.....................................................................................................

14


6.

Темперамент..............................................................................................

14

7.

Характер.....................................................................................................

16

8.

Здібності.....................................................................................................

19

9.

Основи соціальної психології...................................................................

20

10.

Пізнавальні процеси..................................................................................

23

11.

Відчуття......................................................................................................

23

12.

Сприймання................................................................................................

26

13.

Увага............................................................................................................

28

14.

Пам`ять........................................................................................................

30

15.

Мислення....................................................................................................

32

16.

Уява.............................................................................................................

35

17.

Емоційно-вольова сфера людини.............................................................

37

ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ. ЗВ`ЯЗОК З ІНШИМИ НАУКАМИ



  1. Поняття про психологію та педагогіку. Історія формування психології як науки.

  2. Мозок та психіка. Етапи еволюції психіки. Внесок І.М.Сеченова та І.П.Павлова у розвиток світової психології.

  3. Структура сучасної психології.

Предмет вивчення в психології - людина. Людину вивчає багато наук. Соціальні: соціологія, філософія, політологія. Природознавчі: медицина, антропологія, фізіологія. Психологія вивчає людину з точки зору її психічної діяльності. По - грецьки слово "псюхе" – душа.

Психологія – наука про факти, закономірності та механізми психіки людини. Предмет дослідження – психічна діяльність людини та її особливості. Педагогіка як наука тісно пов`язана із психологією, це наука про навчання людини та її виховання.

Душею людина почала цікавитися з того часу, як тільки відокремила себе від світу природи та усвідомила себе як людину. Давні люди смерть, сон, непритомність розглядали як однорідні явища. Сон, наприклад, вважали явищем, коли душа тимчасово залишає тіло. Смерть – коли душа зовсім не повертається до тіла. Тому у давніх людей не було трагедії смерті. Душі людей, що вмерли, розглядалися як своєрідні співбратства, як і у живих.

З появою релігії поняття душі набуває нематеріального змісту.

V - VII ст. до н.е. – Фалес, Анаксімен, Анаксіман в основу душі покладали те, з чого створений навколишній світ: вода, вогонь, повітря. Вони відокремлювали душу від її носія – людини. Душа становила ту субстанцію, з якої утворено першоджерело світу.

V ст. до н.е. - Геракліт розглядав душу як частину природи. Життя душі, на його думку, підпорядковувалось загальним законам природи.

IV ст. до н.е. – Аристотель написав трактат "Про душу", в якому довів, що душа та тіло - єдине ціле. На його думку, дух присутній в усьому живому: рослинах, тваринах, людях.

Проблемою душі цікавились Декарт, Дидро, Радищев.

Значний внесок у розвиток психології як науки було зроблено російським вченим І.М. Сеченовим у IХ ст. І.М. Сеченов довів, що джерелом психічної діяльності людини є мозок, ввів поняття рефлексу як реакції організму на зовнішні подразнення.

Роботу І.М.Сеченова було продовжено російським психофізіологом І.П.Павловим наприкінці IХ - початку ХХ ст. І.П.Павлов відкрив закономірність регулювання мозоком взаємодії вищих тварин та людей із зовнішнім середовищем. Йому належить теорія про так звану другу сигнальну систему. Перша сигнальна система - це безпосереднє сприйняття світу: бачити, слухати, чути.

Друга притаманна лише людині, це так званий "образ образу" - слова та думки.

Джерело психіки - зовнішній світ, зміст же її формується характером взаємодії із оточуючим середовищем. Психічна діяльність людини відтворюється спеціально пристосованим органом – мозоком. Він складається із двох частин: спинний та головний. Так звані безумовні (природжені) рефлекси містяться у спинному мозоку. Умовні (придбані) – у головному.

У співкулях головного мозоку психічні функції людини розподіляються відповідним чином: ліва співкуля контролює логічні операції, мовлення, мислення. Права - уяву, образи, емоції, орієнтацію у просторі. Дане явище отримало назву функціональна асиметрія головного мозоку.

Психологія як наука займає проміжне місце між природними, соціальними та філософськими науками. Структуру сучасної психології можна розглядати залежно від підстав класифікації.

А. За конкретним видом діяльності людини: психологія праці, педагогічна, медична, юридична, психологія спорту, художньої творчості та ін..

Б. За різними аспектами розвитку : психологія немовлят, підлітків, людей середнього віку, старих людей, порівняльна психологія.

В. За психологічним аспектом співвідношення особистості та суспільства: соціальна, диференціальна, загальна.

Загальна психологія – своєрідна збірна назва. Загальна психологія вивчає психічні явища, що у тій чи іншій мірі представлені у будь-якому психологічному напрямку дослідження.

Матеріали досліджень загальної психології, а також педагогічної та вікової дають багатий теоретичний матеріал для розвитку педагогіки як науки про навчання та виховання людини.



  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка