Організація в навчальному закладі профілактичної роботи з питань запобігання торгівлі людьми



Сторінка3/4
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.69 Mb.
1   2   3   4

Додаток 2

Анкета
Прізвище, ім’я __________________________________________

Вік___________________ клас_____________________________

Дата__________________
1.Що таке торгівля людьми?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


2.Чи актуальною для України є проблема торгівлі людьми?

____________________________________________________________


3.Оцініть ймовірність свого потрапляння ь в ситуацію торгівлі людьми:
це не може трапитись зі мною _________________________________
це може трапитись з будь-ким__________________________________
4.Яка віза потрібна для навчання за кордоном?_________________________________________________________
5.Яка віза потрібна для роботи за кордоном?_________________________________________________________
6.Що має бути вказано в контракті на навчання чи працевлаштування?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Що треба зробити, від’їжджаючи за кордон?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




Додаток 3
Ситуації
1.Пропонують підзаробити на канікулах на сезонних сільськогосподарських роботах або на іноземному підприємстві.
2.Знайомий гарантує працю в певному місці за кордоном і дає гроші в борг.
3.Пропонують пристойну роботу прибиральницею, продавцем, офіціанткою, танцівницею тощо.
4.До розмови про виїзд чи працевлаштування долучається «випадковий» відвідувач чи запрошується людина, яка «вже була там і дуже задоволена».
5.Пропонують передати закритий пакет «для знайомих».
6.Зовнішньо пристойні люди просять за певну суму грошей тимчасово «позичити» дітей у батьків малозабезпечених чи багатодітних родин.
7.Ти їдеш за кордон працювати без трудового договору чи трудової візи.
8.Молодих кличуть за кордон для участі в конкурсах краси, в кастингах модельних агенцій тощо.
9.Знайомий по Інтернету пропонує «приїхати й погостювати», сплачуючи вартість проїзду.
10 Пропонується підписати контракт про навчання (роботу) іноземною мовою.
11. «Шлюбні агенства» пропонують кандидатуру чоловіка-іноземця, який може одружитися.
12.Пропонують виїхати за кордон для зйомок у рекламі.
13.Молодій людині без професії за велику платню пропонують повоювати в чужій державі.
14. Пропонують виїзд на навчання за кордоном за туристичною візою.
15.Пропонують «зекономити» - виїхати за туристичною візою в одну країну і попрацювати в сусідній.
16. Пропонують відпочити в закордонному молодіжному таборі.
Додаток 4

Історія 1

Інга – 16-річна дівчина, старшокласниця. Директор модельної агенції запропонував Інзі поїхати до Об’єднаних Арабських Еміратів працювати моделлю. Він відзначив, що Інга дуже вродлива й зможе зробити успішну кар’єру. Пообіцяв, що Інга буде жити та відпочивати на віллі разом з такими як вона, а поїздка буде безкоштовною для неї, оскільки всі витрати на проїзд, оформлення візи, проживання, харчування сплатить модельна агенція. Окрім того, за роботу обіцяли платити 300 доларів США на місяць. Інга погодилася. Директор агенції оформив усі необхідні документи та придбав авіаквиток.

Коли Інга та інші дівчата прилетіли в Об’єднані Арабські Емірати до м. Дубаї, їх зустріли двоє чоловіків, місцевих мешканців, та відвезли на віллу одного багатого господаря, де їх прийняла Ольга, дівчина з України. Представивши себе начальницею, Ольга відібрала в Інги та інших дівчат паспорти. На наступний день Ольга пояснила, що за кожну дівчину заплатили по 1000 доларів США і що дівчата мають жити на віллі й вдовольняти всі бажання господаря, а саме – надавати сексуальні послуги гостям, які приїжджають на віллу. Якщо дівчата комусь розкажуть про це, їм пригрозили, що запроторять їх у буцегарню як нелегалів або взагалі вб’ють. Інга та інші дівчата були у відчаї, хотіли повернутися додому, але боялися за своє життя і тому надавали сексуальні послуги проти своєї волі. Крім того, без паспортів та грошей, вони не могли повернутися в Україну, а вийти за межі вілли, щоб втекти, не мали можливості, бо навколо були охоронці, які слідкували за ними. Так Інга і дівчата працювали кілька місяців. Грошей їм не платили зовсім, лише годували, примушуючи «відпрацювати борг» – гроші, які агенція витратила на їх перевезення. Телефонувати і виходити за територію вілли забороняли. Час від часу погрожували розправою за непокору і навіть били.

Через декілька місяців господар вирішив замінити дівчат, їм віддали паспорти, відвезли в аеропорт і відправили на Україну. Перед від’їздом їм знову погрожували розправою, де б в Україні не знаходилися дівчата, якщо вони комусь розкажуть про те, що вони дійсно робили за кордоном.


Історія 2

16-річний Микола – найменша дитина у родині, крім нього, ще є старші два брати й сестра. Батьки давно розлучилися. Мати не працює, на пенсії. Хлопець вирішив влаштуватися на роботу, щоб допомогти сім’ї. Спочатку влаштувався на роботу в селі, де жив, різноробочим на пилорамі. Одного дня знайомий 23-річний хлопець із сусіднього села Максим розповів Миколі про можливість влаштуватися на роботу на пилорамі в Росії. Обіцяв, що за таку ж роботу, яку Микола виконує в селі, там отримуватиме до 800 доларів США на місяць. Проживатимуть робітники в будинку в хороших умовах. Хлопець погодився. До Росії на цю роботу погодилися поїхати ще 8 молодих хлопців.

До Росії хлопці їхали мікроавтобусом, який замовив Максим. Проїзд оплачували самі, окрім цього кожен мав заплатити по 1000 гривень Максимові за допомогу у працевлаштуванні. Максим супроводжував хлопців до місця призначення.

Після прибуття на місце роботи, у хлопців відібрали документи під приводом оформлення на роботу. Миколу та інших хлопців поселили в недобудованому дерев’яному бараці, який хлопці мали добудувати самі. Спати не було на чому. Роботодавець, власник пилорами, пообіцяв, що незручності проживання компенсує зарплатою. До роботи стали наступного ж дня.

Протягом першого тижня хлопцям встановили платню в 250 російських рублів (близько 10 доларів США) за 1 кубометр напилених матеріалів. Через тиждень оплату зменшили, мотивуючи це погіршенням якості роботи, але навіть ті малі гроші хлопці не отримували, бо власник пилорами виплачував гроші за роботу всіх українських хлопців вербувальнику Максиму. Вербувальник же на руки хлопцям їхню заробітну платню не давав, посилаючись на те, що купуватиме для них продукти харчування, а решту грошей виплатить перед від’їздом додому. Працювали і в дощ, і в спеку по 14-16 годин, без вихідних. Над хлопцями постійно знущалися, здійснювали психологічний тиск на них. Якщо хтось із робітників не виконував план, бригадир накладав на нього штраф, а за непокору – жорстоко бив. Так тривало кілька місяців. Хлопці хотіли повернутися додому, але їм не дозволяли, паспорти не віддавали. Територія охоронялася, навколо був паркан із колючим дротом і собаками, втекти було неможливо.

Микола сильно хворів через перевтому та відсутність медичної допомоги. Не міг працювати. Він випросив документи у вербувальника під приводом того, що має поїхати додому за теплим одягом, обіцяв повернутись. Вербувальник і власник пилорами пригрозили йому, що у випадку звернення до міліції, вони знайдуть його в селі і розправляться з ним та його ріднею. Хворого Миколу відпустили за речами, заробітну платню не виплатили, дали лише гроші на проїзд. Микола туди більше не повернувся.


Історія З

Надія жила вдвох зі своєю трирічною донькою Оленкою. Мала роботу, але зарплатня була дуже малою. Її знайома порекомендувала їй своїх друзів, які запропонували Надії поїхати до Польщі на заробітки. Один з цих друзів пояснив Надії, що вона буде збирати там пожертви для благодійної діяльності та що така робота є легальною у Польщі. Він запропонував зарплату в 150 доларів, безкоштовне житло, їжу та одяг для неї та її трирічної Оленки, а також пообіцяв, що робота буде нескладною. Ці самі люди підготували всі документи, зробили візи та сплатили за проїзд до Польщі Надії та Оленки.

По приїзді «роботодавець» пояснив Надії та іншій жінці, яка теж приїхала туди з двома діточками, що насправді вони робитимуть: жінки повинні жебракувати на вулиці зі своїми дітьми, платити власні кошти за житло та їжу; крім того, вони повинні повернути йому борг – гроші, витрачені на оформлення їхніх документів та переїзд до Польщі.

Коли Надія відмовилася це робити, її та доньку сильно побили, а потім трирічну Оленку забрала дружина «господаря». Надії не дозволяли бачитися з донькою взагалі. У такому становищі Надія не могла ані втекти, ані звернутися до поліції. Надія була змушена примусово працювати по 12-14 годин на день без відпочинку, незважаючи на погоду або фізичний стан. Їй нічого не платили. Надія вимагала зустрічі зі своєю донькою, але їй відмовляли. «Господарі» віддали трирічну Оленку іншій жінці, яка з нею жебракувала і отримали за дівчинку гроші. Одного разу їх зупинила поліція для перевірки документів, внаслідок чого дитину забрали та помістили до дитячого притулку.

За шість місяців Надії вдалося втекти, вона звернулася до поліції і згодом знайшла свою маленьку Оленку у дитячому притулку. Надія і Оленка повернулися в Україну без грошей. Оленка, якій незабаром виповниться 4 роки, отримала важку психологічну травму внаслідок примушування до жебракування.
Історія 4

Школярка Катерина, як і багато інших подібних їй жертв, потрапила до сексуального рабства не з власної волі. Її батько помер, мати виїхала на заробітки закордон, але так і не підтримувала Катю та її бабусю матеріально (вирішила витрачати зароблені кошти вже на нову родину). Таким чином, грошей дівчині не вистачало, тож дуже привабливою виглядала пропозиція сусідки Валентини підзаробити влітку у Києві нянею. Разом із іншою неповнолітньою, Катю відвезли до столиці. Про те, що за дітьми вона не доглядатиме, дівчина збагнула вже під час зустрічі із «роботодавицею». Дівчат примусили працювати повіями на Кільцевій дорозі Києва. Будь-яка спроба втекти жорстоко каралася. Більше того: «покарання» злочинці знімали на відео – щоб інші дівчата не повторювали спроби втечі. Катю врятував один з «клієнтів», який купив їй квиток до міста, де проживала тітка дівчини. Звідти Катя незабаром вирушила додому. Оскільки на телефонні дзвінки «підлегла» не відповідала, колишня сусідка Валентина пустилася на її пошуки. Правоохоронці затримали злочинницю вже біля будинку неповнолітньої.


Історія 5

14-річну Олю до порнофотографа привела її хрещена. Оскільки «спеціалізацію» чоловіка тітка не знала, ніяких злих намірів щодо своєї племінниці не мала – лише хотіла, щоб дівчина спробувала себе в якості моделі і потім мала добрі перспективи у столиці. Фотограф порадив кілька так званих «фотосесій»: мовляв, дівчина вродлива, з такою працювати в радість. Батьки раділи тому, як доньку нахваляє стороння людина, й особливо не опирались. Вони навіть не здогадувалися, що чоловік використовує Олю та кількох інших дівчат її віку у порнографічних фотосесіях, які потім з’являлися в інтернеті. Дівчина ж мовчала, бо боялася, що фото побачать у її містечку. «Фотосесії» тривали майже рік – доки злочинця не затримали правоохоронці. Оля покинула школу, не закінчивши навіть 9 класів. Нині, у 17 років вона має серйозні проблеми зі здоров’ям і скалічену психіку.


Історія 6

9-річного Івана та кількох його братів і сестер жебракувати примушував… рідний батько. Чоловік навіть «інструктував» дітей, як ті мають просити у перехожих гроші (стояти навколішки, перед собою покласти порвану шапку), де і куди йти (вранці – до церкви, в обід – на базар). Іван із багатодітної родини, всі разом проживали у невеликому містечку, тож батьки, хоч і часто змінювали місце роботи, не могли забезпечити дітей навіть найнеобхіднішим.Ще шестирічним Івана привчили не лише жебракувати, але й часом красти речі та продукти на місцевому ринку. Водночас вдома постійно точилися сварки, батько бив Івана та інших дітей за те, що ті приносять мало грошей

Спочатку роль контролера над малолітніми жебраками виконував сам батько. Однак одного разу чоловік заборгував півтисячі гривень знайомому, і щоб розрахуватися, віддав «в оренду» власних дітей, щоб ті, жебракуючи. відпрацювали 500 гривень. Легко вдягнені, діти дуже скоро сильно захворіли, потрапили до лікарні, а звідти – до притулку.

Додаток 5

Практичні поради

Мої правила безпечної поведінки в Інтернеті.

1. Я не надаватиму ніякої особистої інформації (ім’я, вік, адресу, номер телефону, номер школи, місце роботи батьків) без згоди батьків.

2. Якщо я отримаю інформацію, яка примусить мене почуватися

некомфортно, я одразу розповім батькам або комусь із дорослих про це.

3. Я ніколи не погоджусь зустрітися з тим, з ким я познайомився/ познайомилась в Інтернеті, без попередньої згоди батьків. Якщо я буду зустрічатися, то це буде людне місце, і я запрошу кого-небудь з батьків чи добре знайомих людей.

4. Я ніколи не вишлю свої фото людині, з якою я познайомився-познайомилась через Інтернет, не порадившись з батьками.

5. Я не буду відповідати на листи чи прохання, які викликають почуття дискомфорту або сорому

6. Ми встановимо з батьками правила роботи в Інтернеті:час моєї роботи в Інтернеті;області відвідування Інтернету (сайти, блоги).



Поїздка за кордон

  1. Нікому не довіряйте Ваш паспорт. Документи, що засвідчують Вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у Вас.

  2. Зробіть копії українського та закордонного паспортів ( одні – візьміть з собою, інші – залиште близьким чи знайомим).

  3. Залиште вдома детальну інформацію про майбутнє місце перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, ваше фото та адреси Ваших іноземних друзів.

  4. Дізнайтесь номери телефонів українських посольств та консульських представництв за кордоном та візьміть їх із собою.Якщо Ви опинились у скрутній ситуації або Вам хтось загрожує, звертайтесь до представників своєї країни, які допоможуть Вам. Якщо в країні Вашого перебування немає посольства України, телефонуйте в посольство України в сусідній державі.

  5. В зарубіжних країнах активно працюють неурядові організації та служби, що надають допомогу особам, які опинились у скрутному становищі. Звертайтесь до них при необхідності.

  6. Термін перебування на території іноземної держави вказаний у Вашій візі. Порушення візового режиму унеможливить Ваш наступний виїзд за кордон. Дотримуйтесь правил візового режиму!

  7. Пам’ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить Ваше перебування за кордоном.

Якщо Ви збираєтесь навчатись за кордоном...


  1. Дозволом на навчання за кордоном є студентська віза.

  2. Для отримання студентської візи необхідно підготувати низку документів, відповідно до вимог країни, якій Ви хочете навчатись (ці дані можна отримати в посольстві обраної країни).

  3. Обов’язковою умовою є знання мови країни перебування (в більшості випадків має бути відповідний сертифікат про складання іспитів з мови).

  4. Якщо Ви користуєтесь послугами фірми-посередника:

    • перевірте легітивність роботи даної фірми;

    • поспілкуйтесь, по-можливасті з тими, хто користувався послугами даної фірми;

    • будь-які переговори пороводьте в присутності дорослих;

    • не підписуйте без дорослих ніяких документів;

    • будь-які проплати здійснюйте через банк або з отриманням відповідних підтверджуючих проплату документів.

5.Більш докладну інформацію про можливість навчатись за кордоном можна отримати в посольстві обраної країни, а також у культурному центрі/товаристві посольства.

Якщо Ви їдете працювати за кордон

  1. Переконайтеся, що агенція (фірма), що пропонує Вам роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном, отриману в Міністерстві праці та соціальної політики України;

  2. Поцікавтеся в місцевому Центрі зайнятості, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном;

  3. Право на працевлаштування за кордоном дає лише робоча віза.

  4. Підписання контракту є обов’язковою умовою працевлаштування.

  5. Вимоги до контракту:

    • підписується у 2-х примірниках (для кожної зі сторін);

    • має бути укладений зрозумілою для Вас мовою; повинен містити повну інформацію про умови роботи: (термін дії контракту, тривалість робочого дня, вихіднідні, оплата праці, умови проживання, медичне страхування, повне ім’я та адреса роботодавця, умови розірвання контракту.)

    • уникайте в контракті фраз на кшталт «та інші види роботи», «всі роботи на вимогу роботодавця»;

  1. По приїзду в країну, де Ви будете працювати, зареєструйтеся в посольстві України; – інформація про Ваше перебування допоможе дипломатичним представникам України захистити Ваші інтереси.

  2. Залиште копії всіх документів, контракту, повну інформаію про місце Вашого працевлаштування своїм рідним.

  3. Обов’язково телефонуйте додому.



Якщо Ви збираєтесь одружуватися з іноземцем/кою...

  1. Слід мати якомога більше інформації про свого майбутнього чоловіка чи свою майбутню дружину: чи має він/вона постійну роботу, чи був він/вона одружений/а, скільки разів, чи розлучений/на він/вона офіційно (розлучення та окреме проживання – різні речі).

  2. Запропонуйте нареченому/ій зустрітися не на території його/її країни чи “нейтральній” стороні (це може поставити тебе у залежність), а в Україні.

  3. Поцікавтесь особливостями шлюбного законодавства країни, в якій плануєте жити, у тому числі – правами спільних дітей, правами у випадку розлучення. Це можна зробити в посольстві та в юриста.

  4. Порадьтеся з юристом щодо укладання шлюбного контракту.

  5. Переконайтеся, що шлюб, зареєстрований в Україні, буде дійсним за кордоном. При необхідності свідоцтво про шлюб можна легалізувати (затвердити у нотаріуса, Міністерстві юстиціїта Міністерстві закордонних справ України).

  6. Запам’ятайте, фіктивний шлюб – злочин. Це може стати причиною ув’язнення або депортації.

  7. Виїжджаючи за кордон за гостьовою візою або за візою нареченої, пам’ятайте: ці візи не дають права на роботу.

  8. Залиште копію закордонного паспорта та точну адресу нареченого/ої батькам.

  9. Регулярно телефонуйте додому.


Додаток 6

Нормативно-правова база щодо запобігання торгівлі людьми

Існує доволі великий арсенал міжнародних (і на їх основі – національних) нормативних документів щодо запобігання торгівлі людьми.



  • Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності та Протокол, що доповнює її, про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, прийняті у грудні 2000 року в м. Палермо (Італія). Україна разом з іншими 124 країнами світу підписала їх та ратифікувала 4 лютого 2004 року на сесії Верховної Ради України.

  • Конвенція «Про боротьбу з торгівлею людьми», ухвалена Комітетом міністрів Ради Європи 3 травня 2005 року, відкрита для підписання у Варшаві 16 травня 2005 року з нагоди Третього саміту голів держав та урядів Ради Європи. Цей документ є міжнародним договором про захист жертв торгівлі людьми та дотримання їхніх прав. Він передбачає запобігання торгівлі людьми та переслідування осіб-торгівців. Конвенція застосовується до всіх форм торгівлі: національних, транснаціональних, пов’язаних або непов’язаних з організованою злочинністю. Вона захищає всіх жертв – жінок, чоловіків і дітей від усіх форм експлуатації – сексуальної, примусової праці чи послуг та ін.

  • Декларація «Про боротьбу з торгівлею людьми», що була оприлюднена та відкрита для підписання всіма містами і громадами Європи 31травня 2006 року на сесії Конгресу місцевих та регіональних рад Європи.

Вона є внеском Конгресу в кампанію боротьби Ради Європи з торгівлею людьми під гаслом «Людина – не для продажу!», що започаткувала новий етап об’єднання місцевих органів влади у боротьбі та визначенні їхньої ролі у подоланні цього феномену. Конвенція передбачає впровадження незалежного механізму запобігання торгівлі людьми, який гарантуватиме виконання її положень Сторонами.
Ключові положення міжнародних правових актів знайшли відображення в державних програмах та українському законодавстві.

Конституція України

– стаття 52 захищає дітей від будь-яких форм насильства та експлуатації Закон України «Про охорону дитинства»

– з поправками від лютого 2005 року щодо умов роботи неповнолітніх працездатного віку та заборони НФДП

Кодекс законів України про працю

– мінімальний вік працевлаштування – 16 років



Кримінальний Кодекс України

Стаття 137. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей.

1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило суттєву шкоду для здоров’я потерпілого, – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами терміном до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до трьох років.

2. Ті ж дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки караються обмеженням волі терміном до чотирьох років або позбавленням волі терміном до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до трьох років або без такого.

Пояснення:

1) невиконання обов’язків це службова або професійна бездіяльність особи в умовах, коли вона повинна була і могла вчинити дії, які входять до її обов’язків і зафіксовані в трудових договорах, посадових інструкціях, кваліфікаційних вимогах до посади і професії;

2) неналежне виконання службових і професійних обов’язків – дії, виконані особою не так, як вимагають інтереси служби.


Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.

1. Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи вразливого стану особи, – караються позбавленням волі терміном від трьох до восьми років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або поєднані з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, – караються позбавленням волі терміном від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.

3. Дії, передбачені першою або другою частинами цієї статті, вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі терміном від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без конфіскації.

Примітка.

1. Під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка