Організація профілактичної діяльності роботи з особами, звільненими з місць позбавлення волі



Скачати 453.37 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації30.12.2016
Розмір453.37 Kb.
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КАФЕДРА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ

з дисципліни

«Актуальні проблеми та організація попередження правопорушень»
ТЕМА

«Організація профілактичної діяльності роботи з особами, звільненими з місць позбавлення волі»

Навчальний час _2_ години


Для слухачів навчально-наукового інституту заочного навчання
Обговорено та ухвалено на

засіданні кафедри адміністративної діяльності 28.08.2014 протокол № 1



Київ – 2014


Вид лекції:

фондова

Категорія слухачів:

слухачі

Кількість годин:

2 година







ДИДАКТИЧНІ ЦІЛІ:

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

висвітлити слухачам теоретичний та практичний матеріал щодо даної теми.

ВИХОВНІ ЦІЛІ:

спонукати слухачів до постійного вдосконалення знань та професійного зростання, сприяти встановленню довірливих відносин між викладачем та слухачами.

РОЗВИВАЛЬНІ ЦІЛІ:

розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, сприяти ініціативності, активності, самостійності в роботі, привчати до систематичного, планомірного засвоєння навчального матеріалу.


МІЖПРЕДМЕТНІ ТА МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ:

ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ

ДИСЦИПЛІНИ:

адміністративне право, адміністративна діяльність, кримінальне право, кримінальний процес, діяльність міліції громадської безпеки, міграційне право, забезпечення законності та прав людини в діяльності міліції громадської безпеки, адміністративно-юрисдикційна діяльність органів внутрішніх справ тощо.

ЗАБЕЗПЕЧУВАНІ

ДИСЦИПЛІНИ:

Актуальні проблеми та організація попередження правопорушень.



ПЛАН ЛЕКЦІЇ:


  1. Правова основа профілактичної роботи з особами, звільненими з місць позбавлення волі.

  2. Порядок встановлення, здійснення та припинення адміністративного нагляду.

  3. Правила адміністративного нагляду за особами, щодо яких його встановлено.

  4. Взаємодія установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк з метою профілактики правопорушень.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

  2. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №4. – С. 20.

  3. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. – №52.

  4. Про соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк: Закон України від 10 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – №6. – С. 39.

  5. Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Наказ МВС України, Державного департаменту з питань виконання покарань від 4 листопада 2003 р. №1303/203.

  6. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України. Наказ МВС України від 28 липня 1994 року № 404.

  7. Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань:наказ МВС України від 28 квітня 2009 року № 181.

  8. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 11 жовтня 2010 року №550.

  9. Про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події. Наказ МВС України від 19 листопада 2012 року № 1050.

  10. Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: наказ МВС України від 22 жовтня 2012 року № 940.

  11. Про затвердження Інструкції про порядок переведення органів і підрозділів системи Міністерства внутрішніх справ України на посилений варіант оперативно-службової діяльності. Наказ МВС України від 03 грудня 2012 року № 1111.

  12. Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк. Наказ Мінюсту, Мінсоцполітики, МОН, МОЗ, МВС від 28 березня 2012 року  № 478/5/180/375/212/258.

  13. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Науково-практичний коментар / Р.А. Калюжний, В.І.Олефір, С.Ф.Константінов та ін. – К. : ВАВ «Правова єдність», 2010 р. – 684 с.

  14. Коментар Закону України «Про міліцію»/ Чернєй В.В., Константінов С.Ф., Братель С.Г., Басс В.О., Білик В.М., Бодюл Є.М., Варивода В.І., Золотарьова Н.І., Квітка Я.М., Кобринський В.Ю, Корж-Ікаєва Т.Г. та ін.. – [2-ге вид.]; науково-практичний посібник за заг. ред. Коваленка В.В., – К: Національна академія внутрішніх справ, 2013 – 256 с.

  15. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник. Видання друге / За загальною редакцією Коваленка В.В., Римаренка Ю.І. Олефіра В.І., / Константінов С.Ф., Кузьміних Г.Б. та ін. – К. : «Директ Лайн», 2012. – 816 с.

  16. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ у питаннях та відповідях. Навчальний посібник. Видання друге. – К.: ПП «Дірект Лайн». – Київ. - 2014. – 236 с.


ВСТУП

В системі заходів, які здійснюються в державі по укріпленню правопорядку і законності, важливе місце займає попередження правопорушень.Неодноразово зверталась увагу на те, що боротьбу з антигромадськими проявами потрібно вести не тільки тоді, коли вчиняються правопорушення, а головним чином, коли стають відомі відхилення від загальноприйнятих норм поведінки (п’янства, хуліганства і т.п.).

Практика свідчить, що одним із головних напрямків такої діяльності є своєчасне, повне і правильне застосування норм права спрямованих на недопущення протиправної поведінки всіх громадян, а також на створення їм нормальних умов (матеріальних, духовних і інших), охорону їхніх прав і законних інтересів. Ці норми містяться в різних галузях права.

В юридичній літературі систематизації адміністративно-правових норм, які спрямовані на попередження правопорушень на сьогоднішній день не проводилось. Окрім цього багато з таких норм застарілі. Є серед них і норми, які прийняті не так давно. Крім того в практичній діяльності ОВС ще стикаються з відносинами в сфері попереджувально-профілактичної діяльності, які не врегульовані нормами і перш за все адміністративно-правового характеру. Все це як ви розумієте може призводити до порушень в законності.

Адміністративний нагляд є самостійним, організаційно-правовим засобом забезпечення законності в державному управлінні і являє собою систематичний нагляд за точним і неухильним дотриманням законів і актів, заснованих на законі, здійснюваний органами управління стосовно підвідомчих їм питань і спрямований на попередження, виявлення і припинення порушень, а також притягнення порушників до відповідальності.

В цей час в якості об’єктів, безпека яких забезпечується за допомогою адміністративного нагляду органів внутрішніх справ, можна назвати суспільні відносини в галузі:



  • охорони громадського порядку;

  • охорони власності;

  • безпеки дорожнього руху;

  • пожежної безпеки;

  • екологічної безпеки;

  • видачі дозволів на вчинення певних дій та ліцензійної діяльності;

  • забезпечення прав громадян на свободу пересування і вибору місця проживання тощо.

Тому в запропонованій вам лекції ставиться мета розкрити зміст діючих адміністративно-правових норм в сфері профілактики правопорушень серед осіб, які звільнилися із місць позбавлення волі. Також ми розглянемо питання встановлення та порядку здійснення адміністративного нагляду та компетенції служб та підрозділів ОВС щодо контролю за цією категорією громадян.

1. Правова основа профілактичної роботи з особами, звільненими з місць позбавлення волі
Адміністративний нагляд є одним із способів діяльності міліції щодо забезпечення безпеки громадян і охорони громадського порядку.

Міліція здійснює адміністративний нагляд за дотриманням посадовими особами і громадянами рішень органів державної влади і державного управління з питань охорони громадського порядку.

Адміністративний нагляд поділяється на два види:


  • загальний

  • спеціальний

загальний здійснюється:

а) у відношенні невизначеного кола осіб (фізичних та юридичних) за дотриманням ними загальнообов’язкових правил, наприклад, рішень місцевих Рад з питань, віднесених до їх повноважень у відповідності до ст. 5 КУпАП

б) поширюється на певне коло суб’єктів, наприклад, нагляд за дотриманням правил дозвільної системи.

Спеціальний нагляд здійснюється за чітко визначеним колом осіб, наприклад, за деякими категоріями осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

Адміністративний нагляд міліції здійснюється від імені держави і тільки з питань, віднесених до її компетенції.

Наглядова діяльність міліції стосовно здійснення адміністративного нагляду регламентується Законом України від 20.12.1990 р. «Про міліцію», Законом України від 01.12.1994 р. «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі», Cтатутом ППСМ, наказом МВС України, Державного департаменту з питань виконання покарань від 4.11.2003 р. №1303/203 «Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

Таким чином, адміністративний нагляд міліції – це систематичний нагляд працівниками міліції за точним і неухильним дотриманням посадовими особами і громадянами правил, що регламентують громадський порядок і безпеку з метою попередження і припинення правопорушень, виявлення і притягнення їх до відповідальності або прийняття до них заходів громадського впливу.

Визначаючи мету адміністративного нагляду, Закон України від 1 грудня 1994 року «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», наголосив, що адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звідльненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

У відповідності із згаданим законом адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб:

а) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;

б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;

в) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.



Підставами для встановлення адміністративного нагляду є:

а) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, зазначених у пункті «в»;

б) матеріали виправно-трудових установ - щодо осіб, зазначених у пункті «а»;

в) матеріали органів внутрішніх справ - щодо осіб, зазначених у пункті «б».



Для здійснення адміністративного нагляду міліція наділяється правами, які дозволяють їй:

  • спостерігати за точним виконанням громадянами і посадовими особами відповідних правил;

  • попереджувати, виявляти і припиняти порушення;

  • забезпечувати застосування до правопорушників заходів державного примусу і громадського впливу.

Важливе місце в процесі адміністративного нагляду займає безпосереднє попередження правопорушень громадського порядку. Усунення умов, що сприяють вчиненню порушень, виключають, як правило, не тільки можливість конкретного проступку, але й інших правопорушень. Попередження – це саме ефективне, а разом з тим і самий гуманний захід боротьби з правопорушеннями.

Адміністративний нагляд здійснюють всі працівники міліції, але для працівників міліції громадської безпеки він є однією з основних форм їх повсякденної службової діяльності. Систематичний нагляд має велике значення для зміцнення громадського порядку. Він є важливим психологічним фактором, що примушує громадян утримуватись від порушень встановлених правил.

Порушення громадського порядку і безпеки можуть виражатись не тільки в недотриманні правил поведінки, але й у формі невиконання, а також несвоєчасного, неналежного їх виконання. В зв’язку з цим виникає необхідність застосування таких методів, які б дозволяли міліції найбільш ефективно здійснювати покладені на неї функції нагляду.



Риси адміністративного нагляду:

– адміністративний нагляд – являється однією з форм діяльності органів управління по попередженню, проведенню вжиття вимог законів і підзаконних актів;

– адміністративний нагляд – здійснюється з метою попередження і припинення правопорушень, для чого видаються нормативні акти;

– адміністративний нагляд – являється захистом приписів закону від порушень силою громадського впливу і заходами державного примусу;



В практиці міліції склались наступні методи адміністративного нагляду:

  • безпосереднє спостереження за виконанням встановлених правил громадянами і посадовими особами;

  • періодична перевірка виконання підприємствами, установами, організаціями, їх посадовими особами і громадянами правил, нагляд за дотриманням яких віднесений до компетенції міліції;

  • перевірка та виявлення порушень за скаргами і заявами громадян.

Належне встановлення та здійснення адміністративного нагляду забезпечується:

  • твердим знанням працівниками міліції нормативних актів;

  • правильним розставленням сил і засобів для проведення систематичного спостереження;

  • знанням методів спостереження, виявлення і припинення правопорушень;

  • обліком і аналізом порушень;

  • прийняття заходів до відсунення правопорушень;

  • широким залученням громадських організацій і громадян;

  • умілим поєднанням заходів адміністративного і громадського впливу.

Таким чином, можна визначити, що адміністративний нагляд міліції – це систематичний нагляд працівниками міліції за точним і неухильним дотриманням посадовими особами і громадянами правил, що регламентують громадський порядок і безпеку з метою попередження і припинення і правопорушень, виявлення порушників і притягнення їх до відповідальності або прийняття до них заходів громадського впливу.

2. Порядок встановлення, здійснення та припинення адміністративного нагляду.

Попередження злочинів та інших правопорушень обумовило необхідність індивідуалізації нагляду за певними особами, що є небезпечними для суспільства. Особливістю цього виду нагляду є те, що він здійснюється індивідуально лише у відношенні чітко визначеної законом категорії осіб і відноситься до спеціального нагляду міліції, метою якого нагляду є запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

Відповідно до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб:


  • засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;

  • засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;

  • засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів передбачених Законом України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».

Адміністративний нагляд щодо зазначених осіб встановлюється в судовому засіданні за місцем знаходження установи по виконанню покарань.

Підставами для встановлення адміністративного нагляду в місцях позбавлення волі є:

  • вирок суду, який набрав законної сили, щодо осіб, котрі були засуджені до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

  • подання та матеріали установи по виконанню покарань до суду про те, що поведінка засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше рази до позбавлення волі за умисні злочини під час відбування покарання свідчить про їх вперте небажання стати на шлях виправлення, внаслідок чого вони залишаються небезпечними для суспільства.

Подання та матеріали установи по виконанню покарань про необхідність встановлення адміністративного нагляду, повинні обґрунтовуватися на всебічному вивченні відомостей про поведінку за весь період перебування в місцях позбавлення волі.

З метою якісної і своєчасної підготовки матеріалів для встановлення адміністративного нагляду працівники спеціального відділу не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку відбування засудженими покарання, складають списки осіб, які підпадають під дію Закону, і передають їх у відповідні служби установи, у тому числі в оперативно-режимний відділ працівники якого повинні у триденний термін вивчити надані списки і визначити коло осіб із числа засуджених, щодо яких є законні підстави для порушення питання про встановлення адміністративного нагляду.



Оперативно-режимний відділ вивчає і узагальнює матеріали, підготовлені спеціальним відділом та відділом соціальної роботи із засудженими, збирає оперативні відомості та іншу інформацію, що свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення – це можуть бути: постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, переведення до приміщення карцерного типу або штрафного ізолятора, висновки про злісне невиконання вимог адміністрації, необґрунтовану відмову від праці та інше.

Начальник спеціального відділу не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку відбування покарання доповідає начальнику установи матеріали про поведінку особи, щодо якої порушується клопотання про встановлення адміністративного нагляду, після чого останній готує подання, яке передається разом з матеріалами, які є підставою для порушення клопотання про встановлення адміністративного нагляду, до суду за місцезнаходженням установи. У поданні мають бути визначені обмеження, які пропонує встановити начальник установи, та обґрунтування доцільності таких заходів, це:

  • заборона виходу з будинку /квартири/ поза визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;

  • заборона перебувати в ресторанах, кафе та інших місцях району /міста/, визначених постановою про встановлення обмежень;

  • заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особливих справах за межі району /міста/;

  • реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць (ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі).

У судове засідання, яке відбувається в місці, узгодженому із судом, доставляється особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду. За клопотанням цієї особи викликається захисник. Крім того в суді обов’язкова присутність представника установи по виконанню покарань.

Після розгляду подання суддя виносить постанову про встановлення адміністративного нагляду, яка направляється начальнику установи.

Начальник установи зобов’язаний не пізніше трьох діб після винесення суддею постанови про встановлення адміністративного нагляду проінформувати про це міськрайвідділ за обраним піднаглядним місцем проживання. Крім того, постанова оголошується піднаглядному під розписку в день його звільнення. При цьому особі, щодо якої встановлено адміністративний нагляд роз’яснюється її обов’язок вести законослухняний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержуватись наступних правил:

  • прибути у визначений термін в обране нею місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ;

  • з’являтися за викликом міліції у вказаний нею термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

  • повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району /міста/ у службових справах;

  • у разі від’їзду в особистих справах з дозволу міліції до іншого населеного пункту та перебування там більше доби зареєструватись в місцевому органі внутрішніх справ.

Про оголошення піднаглядному постанови судді про встановлення адміністративного нагляду начальником установи або його заступником складається довідка, яку повинна підписати особа, що звільняється. У разі відмови піднаглядного підписати довідку посадовою особою робиться про це відповідний запис і він попереджається, що його відмова не звільняє від відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду.

Постанова судді про встановлення адміністративного нагляду, а також характеристика на піднаглядну особу спеціальним відділом направляються до міськрайвідділу за обраним нею місцем проживання в день звільнення.

Строк адміністративного нагляду для цих осіб починається від дня їх звільнення і попередження про необхідність прибуття у встановлений триденний термін до обраного місця проживання та про відповідальність за недотримання правил адміністративного нагляду.

У випадку несвоєчасного надходження з установи постанови про встановлення адміністративного нагляду, дільничний інспектор міліції, на дільниці якого фактично проживає така особа, не пізніше триденного строку готує запит про термінову висилку установи постанови про встановлення щодо цієї особи адміністративного нагляду.

Адміністративний нагляд здійснюється, як правило, за місцем реєстрації піднаглядного. У випадку, коли останній з поважної причини не може проживати за місцем своєї реєстрації, начальник міськрайогану за письмовою заявою піднаглядного може дозволити тимчасове проживання в іншому місці в межах території, яку обслуговує орган.



Тепер розглянемо порядок і підстави встановлення адміністративного нагляду за матеріалами органів внутрішніх справ

Він встановлюється відносно осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.

Адміністративний нагляд встановлюється щодо зазначеної категорії раніше судимих осіб, у яких судимість не була погашена або знята у встановленому чинним законодавством порядку і в межах терміну для погашення або зняття судимості.

Підставою для встановлення адміністративного нагляду щодо вказаних осіб є матеріали міськрайорганів внутрішніх справ про те, що особа, звільнена з місць позбавлення волі, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушувала громадський порядок і права інших громадян, вчиняла інші правопорушення (систематично – передбачає вчинення особою протягом року трьох правопорушень). При цьому треба мати на увазі, що вказані особи за допущені ними порушення громадського порядку повинні бути піддані заходам адміністративного або громадського впливу.

Після встановлення факту порушення громадського порядку або прав інших громадян, вчинення інших правопорушень, дільничний інспектор міліції письмово попереджає її про необхідність припинення антигромадського способу життя і можливість встановлення за нею адміністративного нагляду.

У випадку, коли особа, котра підлягає взяттю під адміністративний нагляд, незважаючи на письмове попередження про припинення антигромадського способу життя продовжує порушувати громадський порядок, учиняє інші умисні правопорушення, за які чинним законодавством встановлена адміністративна відповідальність, дільничний інспектор міліції вживає заходів по притягненню її до відповідальності і доповідає рапортом начальнику органу про доцільність встановлення адміністративного нагляду.



До рапорту додаються наступні матеріли:

  • копія вироку суду про попереднє засудження до позбавлення волі;

  • довідка про перевірку на наявність судимостей;

  • характеристика особи та матеріали, які свідчать про вчинені особою правопорушення і накладені стягнення:

  • засвідчені копії протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності;

  • письмове попередження, винесене цій особі, стосовно якої може бути встановлено адміністративний нагляд;

  • пояснення правопорушника;

  • пояснення громадян, що характеризують їх поведінку;

  • пропозиції щодо застосування обмежень дій піднаглядному;

  • інші матеріали.

Начальник міськрайвідділу, розглянувши матеріали, готує подання до суду з визначенням обмежень, які пропонується встановити піднаглядному, разом з яким надсилаються копія вироку чи витяг із вироку, та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення за нею адміністративного нагляду.

Для вирішення питання про встановлення адміністративного нагляду в судове засідання викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, і, за її клопотанням, захисник, а також представник органу внутрішніх справ, начальник якого виніс подання.

Розгляд питання про встановлення адміністративного нагляду судом проводиться в десятиденний термін за місцем проживання особи, щодо якої порушено клопотання про встановлення адміністративного нагляду.

Після розгляду справи суддя одноособово виносить постанову про встановлення адміністративного нагляду, котру оголошує особі щодо якої встановлено адміністративний нагляд.

Одночасно роз’яснює піднаглядному правила адміністративного нагляду, встановлені обмеження, його обов’язки і відповідальність за порушення правил і обмежень нагляду.

Адміністративний нагляд встановлюється на термін від одного до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.

При здійсненні адміністративного нагляду працівники міліції мають право:


  • запитувати відомості про поведінку піднаглядного від адміністрації підприємства, установи за місцем його роботи і мешкання;

  • порушувати клопотання перед службою зайнятості населення про трудове та побутове влаштування піднаглядного, а також перед державними, кооперативними установами і організаціями про встановлення індивідуального або колективного шефства;

  • викликати піднаглядного для бесіди;

  • вимагати від піднаглядного усні та письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням правил і обмежень адміністративного нагляду;

  • відповідно до чинного законодавства у будь-який час доби входити безперешкодно в жилі приміщення піднаглядного з метою перевірки (відвідувати повинен дільничний інспектор (як правило) разом з дружинником або позаштатним дільничним інспектором міліції.

Контроль за додержанням піднаглядним правил адміністративного нагляду і встановлених обмежень здійснюється за місцем його проживання, як правило, дільничним інспектором міліції. За вказівкою начальника органу такий контроль можуть також здійснювати оперуповноважені карного розшуку, працівники інших служб. Періодичність, час і способи перевірок визначаються з урахуванням інформації, особистості піднаглядного, його поведінки, способу життя.

Про результати перевірок працівниками міліції робиться відповідна відмітка в листку контролю за додержанням встановлених обмежень піднаглядним.

У випадку, коли піднаглядному встановлюються обмеження у вигляді явки до міліції для реєстрації, то за письмовою вказівкою начальника органу таку реєстрацію здійснюють працівник відділення (відділу) дільничних інспекторів міліції, дільничний інспектор, оперуповноважений карного розшуку або черговий, про що робиться відмітка в спеціальному реєстраційному листку.



Якщо піднаглядний мешкає на значній відстані від міськрайвідділу, то йому з дозволу начальника може встановлюватися явка для реєстрації в службове приміщення дільничного інспектора, про що робиться відповідна відмітка в реєстраційному листку.

Питання про короткочасний виїзд піднаглядного з місця постійного мешкання за межі району /міста/ в особистих справах, а також інші питання, пов’язані із зміною обмежень, розглядаються начальником на підставі письмової заяви піднаглядного. У такому ж порядку вирішується питання про тривале перебування в лікувальних закладах охорони здоров’я.

Видача піднаглядному дозволу на виїзд в особистих справах здійснюється у виняткових випадках. При цьому враховується причина виїзду, а також дані, що характеризують його поведінку в період перебування під адміністративним наглядом.

Під час дачі дозволу піднаглядному на виїзд до іншої місцевості йому вручається під розпис маршрутний лист, в якому вказуються дата дозволу на виїзд до іншого населеного пункту, мета поїздки та її тривалість, обов’язок піднаглядного зареєструватися в міськрайвідділі, з’являтися за викликом міліції, повідомити про своє повернення дільничного інспектора міліції. Про виїзд піднаглядного дільничний інспектор письмово повідомляє міськрайвідділ, на територію обслуговування якого піднаглядний має прибути.

Після прибуття піднаглядного на територію обслуговування іншого органу внутрішніх справ працівник відділення /відділу/ дільничних інспекторів міліції, а при його відсутності – дільничний інспектор або оперуповноважений карного розшуку, чи то черговий реєструє прибулого у другій частині журналу реєстрації справ адміністративного нагляду і піднаглядних, які прибули для тимчасового проживання на територію, що її обслуговує міськрайвідділ; протягом доби інформує про його прибуття дільничного інспектора міліції, на території обслуговування якого буде проживати ця особа, і здійснює відповідні відмітки в маршрутному листі про прибуття і вибуття піднаглядного, після чого засвідчує цей лист печаткою /штампом/ міськрайвідділу.

Дільничний інспектор міліції протягом строку тимчасового проживання піднаглядного здійснює контроль за його поведінкою та способом життя і встановлює йому дні явки для проведення профілактичних бесід, а після закінчення цього строку вносить до маршрутного листа запис про його поведінку за місцем тимчасового проживання.



При поверненні піднаглядного дільничний інспектор робить в ньому відмітку та приєднує цей лист до справи адміністративного нагляду.

При зміні особою, яка перебуває під адміністративним наглядом, постійного місця проживання дільничний інспектор повідомляє про це райвідділ за новим місцем проживання.

Міськрайвідділ за новим місцем проживанням піднаглядного зобов’язаний у триденний термін запитати, а міськрайвідділ за попереднім місцем проживання – вислати на таку особу справу адміністративного нагляду. У випадку відсутності більше 10 днів запиту на пересилку матеріалів дільничний інспектор вживає заходів щодо встановлення його місце знаходження.

При від’їзді піднаглядного на інше постійне місце проживання йому видається контрольний листок, в якому вказуються дата від’їзду, адреса нового місця проживання і строк явки на реєстрацію.

Міськрайвідділ, який пересилає справу адміністративного нагляду, у триденний строк письмово повідомляє про зміну піднаглядним постійного місця проживання адресні бюро Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Аналогічне повідомлення направляється до адресного бюро у випадку засудження піднаглядного або особи, яка за ознаками судимостей підпадає під дію Закону про адміністративний нагляд, а також у випадках погашення або зняття з них судимості.

У випадку неприбуття у визначений установою термін до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд при звільненні з місць позбавлення волі, а так само самовільного залишення піднаглядним постійного місця проживання дільничний інспектор, на дільниці якого повинна проживати чи проживала така особа, готує матеріал про її злісне ухилення від адміністративного нагляду і доповідає начальнику або його заступнику для вирішення питання притягнення до кримінальної відповідальності. Вживаються заходи щодо її розшуку.

Розглянемо підстави і порядок зміни обмежень піднаглядному, продовження чи припинення адміністративного нагляду

Як Вам відомо, адміністративний нагляд встановлюється на термін від одного до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.



У разі, коли особа, яка перебуває під адміністративним наглядом, допускає порушення правил і обмежень, а також громадського порядку, адміністративний нагляд за поданням начальника міськрайвідділу може бути продовжено суддею ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості.

Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ в таких випадках:

  • у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом;

  • достроково, якщо буде встановлено, що піднаглядний не є більше небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, якщо його поведінка і спосіб життя свідчать про те, що він став на шлях виправлення і не потребує подальшого спостереження. У таких випадках дільничний інспектор міліції за погодженням з оперуповноваженим карного розшуку доповідає рапортом пропозиції про припинення нагляду начальнику органу, після розгляду яких він виносить мотивоване подання і направляє його до суду. Піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду у разі погашення або зняття судимості.

Адміністративний нагляд вважається припиненим після оголошення під розписку піднаглядному постанови судді про його припинення.

Адміністративний нагляд припиняється автоматично:

  • після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо міськрайвідділом не подано клопотання про продовження нагляду або якщо суддя відмовив у його продовженні;

  • у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання;

  • у разі смерті піднаглядного.

Якщо піднаглядний притягнутий до кримінальної відповідальності без взяття під варту, а так само якщо він засуджений до міри покарання, не пов’язаної з позбавленням волі, адміністративний нагляд не припиняється, а вживаються заходи щодо посилення контролю за його поведінкою і способом життя.

У разі вирішення питання про притягнення піднаглядного до кримінальної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду знімаються копії постанов про встановлення за ним адміністративного нагляду та вжиті обмеження, а також копії інших матеріалів, які у випадку засудження піднаглядного до міри покарання без позбавлення волі використовуються для подальшої профілактичної роботи.



Після припинення адміністративного нагляду дільничний інспектор повинен продовжувати контроль за поведінкою і способом життя піднаглядного (до закінчення терміну для погашення або зняття судимості). До цього ж терміну знаходиться в дільничного інспектора і справа адміністративного нагляду, після чого вона здається в архів.


  1. Правила адміністративного нагляду за особами, щодо яких його встановлено.


Адміністративний нагляд за особами, щодо яких встановлено адміністративний нагляд здійснюють:

  • дільничні інспектори міліції;

  • підрозділи карного розшуку;

  • підрозділи оперативної служби, державної служби боротьби з економічною злочинністю, боротьби з організованою злочинністю та з незаконним обігом наркотиків;

  • слідчі;

  • чергові частини міськрайоргани;
  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка