Організація надання акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні



Дата конвертації19.11.2016
Розмір76 Kb.


Міністерство охорони здоров’я України

Харківський національний медичний університет

Кафедра акушерства та гінекології №2

Тези лекції
Тема: Організація надання акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні

Автор : професор Ю.С.Паращук



План

  • Предмет акушерства та гінекології.

  • Основні етапи розвитку акушерства та гінекології.

  • Роль Харківської школи акушерів-гінекологів.

  • Організація роботи акушерсько-гінекологічної служби.

  • Роль сімейного лікаря в профілактиці перинатальних захворювань і смертності.

Зміст.

Акушерство (від франц. ассоucher — приймати пологи) ставить своїм завданням надання допомоги жінці під час вагіт­ності, в пологах і в післяпологовому періоді. Сягаючи корінням у глибоку давнину, акушерство поступово досягло положення одного з найважливіших розділів медичної науки.

У стародавніх слов'ян медичну допомогу надавали знахарі, акушерську — баби-повитухи, пострижені в монахині «баби-вдовиці». Уже в трактаті Євпраксії-Зої (XIII століття) були сформульовані правила гігієни жінки. У середині XVIII століт­тя організуються школи «бабиної справи», завдяки П. 3. Кондоіді виникають перші паростки акушерської науки.

Батьком російського акушерства визнано Нестора Максимо­вича Максимовича-Амбодика (1742—1812). Він був першим «професором повивального мистецтва» в Петербурзькій аку­шерській школі, написав підручник «Мистецтво повивання, або наука про бабину справу» російською мовою, першим у Росії наклав акушерські щипці, запропонував використовувати фан­томи для вивчення акушерства.

Новим поштовхом до розвитку акушерства послужило засну­вання університетів з медичними факультетами в Дерпті (1802 р.), Казані (1804 р.) і Харкові (1805 р.). Поступово почали відкриватися кафедри акушерства у Харкові, Казані, Києві. У першій половині XIX століття відкрилися акушерські клініки в Московському (1806 р.), Харківському (1829 р.), Казанському (1833 р.), Київському (1844 р.) університетах. Однак загальна кількість ліжок у родопомічних установах складала всього кілька десятків.

На кінець першої половини XIX століття припали і важливі світові відкриття. Так, у 1846 р. професор Сімпсон застосував для анестезії роділлі ефір, у 1847 р. — хлороформ. У 1847 р. австрійський вчений І. Земмельвейс установив заразливість по­логової гарячки. Хоч ці відкриття не зразу були визнані і засто­совані в практиці, та в наступні роки вони відіграли важливу роль у розвитку медицини, у тому числі й акушерства.

У другій половині XIX століття поряд з акушерством почала розвиватися і гінекологія. Перший оригінальний під­ручник з гінекології — «Посібник до вивчення жіночих хвороб» (1858 р.) — був написаний учнем М. І. Пирогова, професором Петербурзької МХА О. О. Кітером (1813 — 1869).

На Україні першу акушерську клініку на чотири ліжка було створено у Харківському університеті в 1929 р. Проте розмі­щена в орендованому приміщенні вона зовсім не відповідала своєму призначенню. Реформу клініки і викладання акушер­ства, яке до того часу проводилося переважно теоретично і ла­тинською мовою, здійснив талановитий вчений І. П. Лазаревич.

Світової слави він набув завдяки створенню акушерсько-гінекологічних інструментів, в тому чис­лі прямих і паралельних акушерських щипців. І. П. Лазаревич — автор 83 наукових робіт, зокрема монографії «Про дослідження г живота вагітних» і великого за обсягом посібника з акушерства. Ним видано атлас акушерських та гінекологічних інструментів, запропонована одна з теорій механізму пологів. У Харкові І. П. Лазаревич заснував школу, яка готувала акушерок для периферії при кафедрі Повивального інституту.

І. П. Лазаревича змінив на кафедрі М. Ф. Толочинов, який написав такі посібники, як «Підручник жіночих хвороб», «Під­ручник акушерства», «Підручник повивального мистецтва». Одночасно з Роже він вперше описав один із вроджених пороків серця, відомий як «синюшна хвороба».

У Києві при Університеті Святого Володимира у 1841 р. була заснована кафедра акушерства та гінекології. У період станов­лення кафедри основну увагу було спрямовано на організацію практичної діяльності в умовах клініки.

Перший інститут охорони материнства і дитинства створено в 1923 р. у Харкові; в 1928 р. такі інститути було відкрито в Києві, Одесі, Дніпропетровську, а після Великої Вітчизняної війни — у Львові і Мукачеві. Київський інститут ОХМД, перетворений в Інститут педіат­рії, акушерства і гінекології, з 1994 р. перейшов з-під керівництва МОЗ України в систему Академії Медичних Наук України. У його становленні і розвитку велику роль відіграли професор А. Г. Пап, академік НАН і АМН України О. М. Лук'янова.

Загальні принципи організації стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги базуються на концепції ВООЗ щодо раціонального ведення пологів (1996), концепції безпечного материнства, а також на державних засадах щодо здійснення активної демогарфічої політики.

Стаціонарна акушерська допомога жіночому населенню надасться у пологових відділеннях районних, центральних районних, міських, обласних лікарень, у міських пологових будинках, спеціалізованих акушерських стаціонарах, перинатальних центрах, акушерських відділеннях ІПАГ АМН України, в лікувально-профілактичних закладах відомчого підпорядкування та недержавної форми власності.

Спеціалізована акушерська допомога - це вид медичної допомоги, що надасться вагітним, роділлям та породіллям в акушерських стаціонарах (відділеннях) лікарями-акушерами-гінекологами, які мають відповідну підготовку, досвід і можуть забезпечити надання більш кваліфікованої консультативної та лікувально-діагностичної допомоги певним категоріям вагітних, роділь та породіль.

Спеціалізована акушерська допомога надається за наступними напрямами:

- Невиношування вагітності:

- Екстрагенітальна патологія у вагітних і породіль.

- Інфекційні захворювання у вагітних, роділь, породіль.

Надання допомоги ВІЛ-інфікованим вагітним здійснюється згідно з наказом МОЗ України від 25.05.2000 р. № 120 "Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД".

Акушерська допомога хворим на туберкульоз надається в акушерських відділеннях протитуберкульозних лікарень та в обсерваційних відділеннях родопомічних закладів.

Забезпечення жіночого населення стаціонарною гінекологічною допомогою здійснюється відповідно до рівнів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню згідно з Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги" Спеціалізована гінекологічна медична допомога надається у лікувально-профілактичних закладах III рівня надання акушерсько-гінекологічної допомоги (у спеціалізованих відділеннях або центрах, а за відсутності таких - на спеціалізованих ліжках гінекологічних відділень із застосуванням сучасних лікувально-діагностичних технологій, апаратури, інструментарію та обладнання).

Спеціалізована гінекологічна допомога надається за напрямками:

- ендокринна гінекологія;

- гнійно-септична гінекологія;

- гінекологія дитячого та підліткового віку

Основні показники діяльності:

кількість жінок, які померли протягом вагітності, пологів,

і післяпологовому періоді до 42 дня включно

Материнська смертність = ----------------------------------------------------------------× 100000

кількість пологів живими новонародженими


кількість мертвонароджених та померлих віком 0=7 діб (168) год.

Перинатальна смертність = ---------------------------------------------------------------------- × 1000

кількість дітей, які народилися живими або мертвими


кількість мертвонароджених, які померли до пологової

діяльності, починаючи з 22 тижнів вагітності



Антенатальна смертність = ---------------------------------------------------------------------- × 1000

кількість дітей, які народилися живими або мертвими


кількість мертвонароджених, які померли під час пологів

Інтранатальна смертність = ---------------------------------------------------------------- × 1000

кількість дітей, які народилися живими або мертвими


кількість дітей, які померли протягом

перших 7 діб(168 годин) життя



Рання неонатальна смертність = --------------------------------------------------------- × 1000

кількість дітей, які народилися живими


Сімейний лікар повинен спостерігати за пацієнткою до вагітності, повідомити про настання вагітності, слідкувати за мінами у стані організму на різних стадіях вагітності, допомогти упоратися з побоюваннями, які пов’язані з її станом, спостерігати за змінами у сім’ї, які викликані очікуванням дитини, приймати участь у пологах, повідомляти про стан дитини і у подальшому здійснювати патронаж на дому.

Основні задачі допологового спостереження сімейним лікарем наступні:



  • планування вагітності;

  • діагностика вагітності у ранні терміни;

  • систематичне спостереження за вагітною та плодом;

  • раннє виявлення можливих ускладнень у вагітності та плода;

  • навчання батьків відносно особливостей перебігу вагітності та пологів, розвитку плода.

У зарубіжній сімейній практиці використовують три схеми антенатального спостереження:

  1. патронаж, який здійснюється переважно акушеркою;

  2. амбулаторне спостереження сімейним лікарем, акушеркою та акушером-гінекологом із залученням інших спеціалістів (дієтологів, психотерапевтів, соціальних робітних та інш.);

  3. стаціонарне спостереження при наявності високого ризику для матері та плода.

Сімейному лікарю необхідно підтримувати тісний контакт з перинатальними центрами, центрами здоров’я сім'ї для того, щоб провести термінову консультацію або госпіталізацію вагітних з високими факторами ризику.
Література:

  1. Акушерство: Підручник для лікарів-інтернів /В.С.Артамонов, М.Г.Богдашкін, Б.М.Венцковський та ін.., за ред. В.І.Грищенка. – Х.:Основа, 1996. – 608 с.

  2. Хміль С.В., Кучма З.М., Романчук Л.І. Гінекологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 544 с.

  3. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. – Київ: Здоров'я, 2000. – 744 с.

  4. Наказ МОЗ України № 620 від 29.12.2003 р. «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні» – Київ, 2003. – 275 с.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка